Методика формування показників балансу (звіту про фінансовий стан) суб’єкта господарювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ БАЛАНСУ (ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВИЙ СТАН) СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ

Ловска Роберт Павлович,

магістр з фаху «Облік і оподаткування», ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Науковий керівник:

Даньків Йосип Якимович,

к.е.н., професор, завідувач кафедри обліку і аудиту ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

В статті з'ясовано методику формування показників балансу (звіту про фінансовий стан) суб'єкта господарювання. Звернуто увагу на принципи складання звіту про фінансовий стан та інформаційну потребу користувачів звіту про фінансовий стан. Наведена мета, зміст та структура регламентування балансу (звіту про фінансовий стан). Також наведені основні розділи балансу які формують структуру звіту про фінансовий стан.

Ключові слова. Баланс, активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати.

звіт фінансовий стан баланс

Постановка проблеми. В статті з'ясовано сутність та значення балансу (звіту про фінансовий стан) суб'єкта господарювання. Розглянуто останні дослідження і публікації що до методики формування показників балансу (звіту про фінансовий стан) суб'єкта господарювання. Наведено що баланс (звіт про фінансовий стан) регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку - нормативно-правовими актами, затвердженими Міністерством фінансів України.

У системі бухгалтерського обліку нова інформація створюється шляхом виявлення та реєстрації даних (отриманих у результаті фінансово-господарської діяльності підприємства) в первинних документах, їх вимірювання, групування, накопичення і зберігання в облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку, узагальнення (з метою перевірки) в оборотно-сальдових відомостях з подальшим наданням зазначеної інформації у зрозумілому вигляді зацікавленим користувачам.

Форма представлення такої інформації називається звітністю, яка є системою взаємопов'язаних, підсумкових показників щодо стану та результатів фінансово-господарської діяльності підприємства за відповідний звітний період [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему формування показників балансу (звіту про фінансовий стан) суб'єкта господарювання досліжували: проф. В. Палій, проф. Я. Соколов, проф. Ф. Ф. Бутинець, М. Михайлов, Н. Чебанова, Т. Чупир, М. Білик розкриває суть фінансової звітності як систему узагальнюючих показників бухгалтерського обліку, структурованих у формі звітності, які надають користувачам інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та зміни у власному капіталі підприємства за звітний період для прийняття цими користувачами відповідних рішень.

Формулювання цілей статті. Метою статті є організація і методика формування показників балансу (звіту про фінансовий стан) суб'єкта господарювання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Традиційно звітність розглядають як один із елементів методу бухгалтерського обліку поряд із документацією, інвентаризацією, оцінкою, калькуляцією, рахунками, подвійним записом і балансом [2].

Таким чином, бухгалтерська інформація, узагальнена у звітності, є основою для аналізу господарської діяльності підприємства, визначення перспективності його розвитку, привабливості для інвестування (кредитування) та, відповідно, прийняття ефективних управлінських рішень. Саме на основі звітної інформації можна визначити загальну вартість майна, джерела формування основних та оборотних засобів, величину власних і залучених коштів, зміни в структурі фінансових джерел і фактори, які їх зумовили, джерела отриманого прибутку і напрями його розподілу тощо [3].

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Складаючи звітність, необхідно додержувати принципів бухгалтерського обліку - правил, якими слід керуватись під час вимірювання, оцінки та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у звітності.

Основна мета користувачів звіту про фінансовий стан - це мати достовірну інформацію про стан справ на підприємстві та на цій основі прийняти правильне, економічно доцільне рішення по відношенню до підприємства. Діапазон цих рішень неодмінно вплине на діяльність будь-якого суб'єкта господарювання, що уособлює залежність між процесом формування та подання даних фінансової звітності та рішенням користувачів [4].

Баланс (Звіт про фінансовий стан) забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

· придбання, продажу та володіння цінними паперами;

· участі в капіталі підприємства;

· оцінки якості управління;

· оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

· визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

· регулювання діяльності підприємства та інших рішень.

Складаючи звіт про фінансовий стан, потрібно дотримуватись таких принципів:

- автономності підприємства - кожне підприємство є юридичною особою, яка відокремлена від власників;

- безперервності діяльності - активи і зобов'язання підприємства оцінюються виходячи з припущення, що діяльність цього підприємства триватиме далі;

- періодичності - діяльність підприємства розподіляється на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- історичної (фактичної) собівартості - пріоритетність оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відображення доходів і витрат - фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності - постійне (з року в рік) використання підприємством обраної облікової політики. Зміна останньої повинна бути обґрунтована і розкрита у Примітках до фінансової звітності;

- обачності - методи оцінки, які використовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою - операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника - всі операції підприємства вимірюються та узагальнюються в єдиній грошовій оцінці [5].

Мета, зміст та структура балансу (звіту про фінансовий стан) регламентується національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку - нормативно-правовими актами, затвердженими Міністерством фінансів України. Вони визначають принципи, процедури обліку та складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам [6].

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [1], звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства [8].

Фінансові звіти складаються багатьма підприємствами і надаються зовнішнім користувачам у багатьох країнах світу. І хоча такі фінансові звіти можуть виглядати однаково, вони відрізняються один від одного, оскільки кожна країна має свої соціальні, економічні та законодавчі особливості. Крім того, при встановленні національних вимог беруться до уваги потреби різних користувачів фінансових звітів.

Це розмаїття обставин призвело до використання різних визначень елементів фінансових звітів, наприклад таких, як активи, зобов'язання, власний капітал, дохід та витрати. Вони також спричинили використання різних критеріїв визнання статей фінансових звітів та різних баз оцінки. Це також вплинуло на обсяг фінансових звітів і розкриття інформації.

В основі побудови горизонтальної та вертикальної форм бухгалтерського балансу знаходиться одне й те саме рівняння, яке в бухгалтерському обліку прийнято називати балансовим рівнянням. Воно має такий вигляд:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Це рівняння є свідченням того, що активи підприємства можуть формуватися як за рахунок власних коштів, так і залучених, тобто коштів інших підприємств та фізичних осіб. Однак існують випадки, коли активи підприємства формуються тільки за рахунок власних коштів (власного капіталу). Така ситуація можлива на початкових стадіях діяльності підприємства. Тоді балансове рівняння матиме такий вигляд:

Активи = Власний капітал

У бухгалтерському балансі всі господарські засоби підприємства та джерела їх формування об'єднані в економічно однорідні групи, які називають статтями балансу. Статті балансу мають загальну назву, окремий код і записуються окремими сумами. Статті бухгалтерського балансу поділяють на активні (ті, що розміщені в активі балансу) і пасивні (ті, що розміщені в пасиві балансу) [8].

Стаття балансу - це показник, що відображає на звітну дату стан окремих видів активів, власного капіталу та зобов'язань.

Статті активу характеризують господарські засоби: основні засоби, запаси, кошти, дебіторську заборгованість тощо. Статті пасиву характеризують джерела власних і залучених коштів: статутний капітал, прибуток, кредити банку, кредиторську заборгованість тощо.

Підсумок активу або пасиву (оскільки вони мають дорівнювати один одному) називається валютою балансу [8].

Загальні підсумки активу і пасиву балансу дорівнюють один одному. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зумовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартісній оцінці одні й ті самі господарські засоби, які згруповані за різними ознаками: в активі за складом і розміщенням, а в пасиві - за джерелами їх формування. Кожна група господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх формування, відображене в пасиві балансу. Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених при його складанні.

У бухгалтерському балансі статті розміщені за їх здатністю перетворюватися на грошові кошти. Так, в активі балансу вони розташовані в міру зростання їх ліквідності: від нематеріальних активів до грошових коштів, а в пасиві - за ознакою часу, який потрібен для повернення боргу [8]. Грошовий вираз статті балансу називається оцінкою статті. Статті бухгалтерського балансу поділяються на:

· Активні та пасивні;

· Основні та регулюючі.

У І розділі активу "Необоротні активи" наводяться статті: нематеріальні активи, основні засоби (за первісною та залишковою вартістю, яка включається до валюти балансу, та сумою зношення), незавершене будівництво, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи. Необоротні активи в економічній літературі та практиці відомі ще як довгострокові активи або фіксовані активи. Вони є такими, що не споживаються протягом одного операційного циклу, керівництво підприємства не передбачає їх конвертації у гроші в поточному році, і основне призначення яких - не перепродаж, а використання в господарській діяльності.

II розділ активу - "Оборотні активи" містить дані про виробничі запаси, поточні біологічні активи, незавершене виробництво, готову продукцію, товари, векселі одержані, поточну дебіторську заборгованість, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їхні еквіваленти.

У I розділі пасиву "Власний капітал" подають інформацію про статутний, неоплачений, вилучений, пайовий, додатковий і резервний капітал та нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

У II розділі пасиву балансу "Довгострокові зобов'язання" наводять дані про кошти, залучені на довгостроковій основі шляхом випуску підприємством цінних паперів власного боргу, довгострокові кредити банків та інші зобов'язання підприємства з строком погашення, що перевищує 12 місяців з дати балансу.

У IІІ розділі пасиву балансу "Поточні зобов'язання" відображають зобов'язання за одержаними кредитами банку та за виданими векселями зі строком погашення до 12 місяців з дати балансу, кредиторську заборгованість за товари, роботи і послуги, поточні зобов'язання за розрахунки з бюджетом, зі страхування, оплати праці тощо.

Активи, зобов'язання та власний капітал відображаються у балансі підприємства за умови їх відповідності всім критеріям визнання. Якщо об'єкт бухгалтерського обліку не відповідає одному з критеріїв визнання, то він не відображається у балансі [8].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, баланс (звіт про фінансовий стан) суб'єкта господарювання, як завершальна стадія облікового процесу відображає діяльність підприємства і залежить від рівня організації обліку на підприємстві. Інформаційна місткість звіту про фінансовий стан покликана задовольняти потреби її користувачів, які є змінними у часі і, з огляду на ці обставини, повинна постійно вдосконалюватися та модернізовуватися.

Перелік використаних джерел

1. Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України від 12.05.2011 р. № 3332-VI [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3332-17.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: наказ МФУ від 31.03.1999 № 87 [Електронний ресурс] . - Режим доступу : http://www.rada.gov.ua.

3. Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій. Інструкція від 30.11.2015 № 291 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ucgi.

4. Голов, С. Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: монографія [Текст] / С. Ф. Голов. - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 522 с. ISBN 966-7938-80-8.

5. Бутинець, Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах [Текст] : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Ф. Ф. Бутинець, Л. Л. Горецька. - Житомир : ПП «Рута», 2013. - C. 544. - ISBN 978-966-483-029.

6. Бухгалтерський фінансовий облік в Україні [Текст] : навч. посібник / В. М. Добровський, М. І. Бондар, Є. І. Свідерський та ін.; за ред. В. М. Добровського. - К. : А.С.К., 2009. - 976 с.

7. Чебанова, Н. В., Фінансова звітність підприємств [Текст] : навчальний посібник / Н. В. Чебанова, Т. Я. Чупир, Ю. А. Василенко - Х. : Фактор 2015. - 444 с. ISBN 966-5653-17-9.

8. Пархоменко, В. Організація бухгалтерського обліку за спрощеним планом рахунків [Текст] / В. Пархоменко, С. Голов // Бухгалтерський облік і аудит. - 2014. - № 5. - С. 5-17.

Размещено на Allbest.ru