Тенденції розвитку внутрішнього аудиту в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ

Суха О.Р., к.е.н., доцент,

Дяченко А.І., ст. 4 курсу ФЕіП (Національний

університет водного господарства та природокористування, м. Рівне)

Перехід економіки України до ринкових відносин призвів до радикальних змін в плануванні, обліку та контролю виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання, трансформації системи управління комерційними організаціями. Зовсім іншими стали цілі підприємництва, засоби їх досягнення, економічна основа суспільства.Діяльність підприємства в сучасних ринкових умовах супроводжується різноманітними ризиками. Перед керівниками підприємств виникають задачі прогнозування, оцінки ризиків і створення ефективної системи управління. В цих умовах зростає роль системи внутрішнього аудиту.

В економічно розвинутих державах внутрішньому аудиту приділяється така ж сама пильна увага, як і зовнішньому (аудиторські комітети зобов'язані створювати всі компанії, акції яких котуються на біржі). Але, якщо становлення зовнішнього аудиту в Україні вже відбулось, то вітчизняний внутрішній аудит і в професіональному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні знаходиться ще в початковому стані розвитку. Внутрішній аудит - це незалежна експертна діяльність аудиторської служби (відділу внутрішнього аудиту, аудитора) суб'єкта господарювання для перевірки і оцінки адекватності, ефективності системи внутрішнього контролю та якості виконання призначених обов'язків працівниками. Відповідальність за організацію внутрішнього аудиту несе керівник підприємства, який зобов'язаний організувати безперервний процес ефективного контролю в усіх підрозділах підприємства, а також організувати взаємовідносини зі всіма підрозділами і зовнішніми компетентними організаціями з питань контролю фінансово-господарської діяльності. Одним із принципів внутрішнього аудиту, як і зовнішнього, є його незалежність.

Варто відмітити також відсутність достатньої кількості науково-практичних розробок, присвячених внутрішньому аудиту. Серед вітчизняних фахівців найбільше уваги питанням методології і організації внутрішнього аудиту приділив проф. Рудницький В.С. Віддаючи належне напрацюванням фахівців у сфері внутрішнього аудиту, слід зауважити, що внутрішній аудиту швидко розвивається паралельно із зовнішнім аудитом, виникають нові проблеми, які потребують розв'язання. В той же час посилюється взаємодія зовнішнього та внутрішнього аудиту (стандарти зовнішнього аудиту передбачають використання роботи внутрішніх аудиторів при проведенні аудиторських перевірок). Багато керівників та власників запроваджують на підприємствах внутрішній аудит, часто не завжди усвідомлюючи, наскільки великий його потенціал. ризик аудит україна прогнозування

Варто підкреслити, що аудит, як і будь-яка діяльність, пов'язана з законодавством, стандартизується i нормується. Але це стосується переважно зовнішнього аудиту. Для внутрішнього аудиту стандартів, що регулюють внутрішній аудит немає (за винятком нормативних документів НБУ з регламентації внутрішнього аудиту в комерційних банках України), що зменшує поширення передового досвіду в цій сфері діяльності на інших підприємствах. З іншого боку, відсутність будь-яких обмежень на зміст i форми проведення внутрішнього аудиту стимулює розробку суб'єктами господарювання власних форм реалізації його функцій .

З урахуванням вищевикладеного у статті поставлені такі завдання:

- проаналізувати стан розвитку внутрішнього аудиту в Україні;

- визначити чинники, які стримують розвиток внутрішнього аудиту в нашій країні;

- обґрунтувати пропозиції щодо подальшого розвитку внутрішнього аудиту.

Інтерес до внутрішнього аудиту обумовлений, на нашу думку, низкою чинників. По-перше, внутрішній аудит є одним з небагатьох доступних і водночас недооцінених ресурсів, правильне використання яких може підвищити ефективність роботи суб'єкта господарювання. По-друге, низка гучних корпоративних скандалів, яка відбулись у США та Західній Європі, дала підстави вважати, що зовнішній аудит може давати значні збої, внаслідок яких зазнають банкрутства навіть найбільші фірми. По-третє, наявність в компанії належного корпоративного управління, однією з невід'ємних ланок якого стає внутрішній аудит, - позитивний сигнал для потенційних інвесторів та кредиторів. В українських умовах до вищеназваних чинників додається низка інших. Насамперед, це бажання власників та керівництва упорядкувати структуру та організацію бізнес-процесів, що може привести до істотної економії коштів компанії. Ті компанії, які планують в короткостроковій або середньостроковій перспективі вийти на міжнародні ринки капіталу постають перед необхідністю створення служб внутрішнього аудиту, що підвищує їх імідж. Крім того, правила найбільших фондових бірж передбачають наявність внутрішнього аудиту, як обов'язкової умови внесення цінних паперів компанії в котирувальні списки біржі.

Потреба у внутрішньому аудиті виникає у зв'язку з тим, що система внутрішнього контролю за станом обліку має тенденцію з плином часу змінюватись. Відомо, що при відсутності контролю i оцінки персонал починає працювати недбало. Крім того, незалежно від якості системи контролю, можливі навмисні викривлення реального стану справ. Служба внутрішнього аудиту аналізує звітність підприємства, виявляє відхилення фактичних показників від планових, визначає напрямки перспективного розвитку комерційної організації і, таким чином, має серйозний вплив на прийняття управлінських рішень для досягнення конкретних цілей. Суб'єктам господарювання, до складу яких входять філії (система відокремлених структурних підрозділів, виробничі підрозділи, тощо), обов'язково необхідно мати чітко налагоджену систему багаторівневого внутрішнього контролю. Створення та супроводження такої системи і є основним призначенням внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит суттєво відрізняється від зовнішнього, що видно з таблиці. Внутрішній аудит враховує специфіку підприємства i форми звітності (документи), що не публікуються, відомості, які мало цікавлять зовнішнього аудитора, такі як, наприклад, прогноз прибутків, прогноз продажу, план невідкладних заходів, які мають бути здійснені в короткі строки, програму введення в дію нових основних засобів, дані аналізу кошторисів i витрат, відомості про вплив соціальних, економічних i політичних тенденцій в суспільстві на виробничо-господарську діяльність підприємства, матеріали зіставлення аналітичних даних i виявлення помилок у звітності.

Потреба у створенні внутрішнього аудиту в Україні виникає на великих підприємствах з різними видами діяльності, зі складною розгалуженою структурою i великою кількістю територіально віддалених філій, дочірніх підпорядкованих підприємств. Робота фахівців внутрішнього аудиту в цьому напрямі полягає, насамперед, в уніфікації i стандартизації облікових процесів для правильного формування зведеної чи консолідованої зовнішньої i, перш за все, внутрішньої звітності. Працівники бухгалтерських служб територіально відокремлених структурних пiдроздiлiв, дочірніх i залежних підприємств не завжди дотримуються єдиної методики ведення бухгалтерського обліку i особливо його підсистеми -- управлінського обліку. Внаслідок відсутності єдиного методологічного підходу одні й ті ж операції відображаються по-різному, що може стати причиною недостовірності консолідованої звітності. Недостовірність звітності, у свою чергу, не дає змоги керівництву оцінити реальне фінансове становище господарюючого суб'єкта в цілому i правильно визначити напрями його подальшого розвитку. Крім того, фахівці служби відділу внутрішнього аудиту можуть залучатись як експерти при виникненні розбіжностей між головною компанією i підприємствами, що входять до її структури. Вони можуть за розпорядженням керівництва визначати доцільність та ефективність здійснення окремих операцій, правильність відображення їх у системі обліку та звітності, надання інформації менеджерам. У разі виявлення під час здійснення контролю невідповідностей (відхилень, помилок, шахрайства) внутрішній аудитор надає власнику, менеджерам рекомендації щодо коригування діяльності або системи управління, які, відповідно, знаходять своє відображення в обліку.

В Україні впровадження внутрішнього аудиту розпочалось з банківських установ. Саме Національний банк України своєю постановою від 20 березня 1998 р. зобов'язав комерційні банки запровадити внутрішній аудит.

Таблиця Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом

Законом України «Про банки та банківську діяльність» чітко визначені функції та місце внутрішнього аудиту в системі банківського контролю, які за змістом адекватні цілям та завданням внутрішнього аудиту іншої (крім банків) комерційної організації [2].

Стосовно запровадження внутрішнього аудиту в інших комерційних організаціях України можна констатувати, що більшість їх керівників поки що не приділяють особливої уваги впровадженню системи внутрішнього аудиту. Це пов'язано, в першу чергу, з тим, що реалізація функцій контролю покладена, в більшості випадків, на головного бухгалтера або віце-президента з фінансових питань комерційної організації. Так, якщо в невеликих організаціях з простою організаційною структурою управління, служба головного бухгалтера спроможна виконувати поряд з обліковою та інформаційною ще й функцію внутрішньогосподарського контролю, то у великих підприємствах підприємствах, які мають філії, дочірні організації - це неможливо через великий обсяг облікових робіт, і в даному випадку є об'єктивною необхідність в запровадженні професійної служби внутрішнього аудиту.

Для роботи у зовнішньому аудиті більшість аудиторських фірм вимагають, щоб фахівець мав сертифікат аудитора. А для того, щоб працювати внутрішнім аудитором, сертифікат аудитора України мати не обов'язково. Тобто жодних перешкод на шляху до праці у сфері внутрішнього аудиту законодавчо не встановлено, і теоретично працювати внутрішнім аудитором може будь-хто. Проте, на практиці власники очікують на фахову роботу внутрішнього аудитора з відповідною кваліфікацією, знаннями та досвідом.

Зазначимо, що у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників професія «внутрішній аудитор» не згадується. Більше того, професія «внутрішній аудитор» не передбачена Класифікатором професій. Роз'яснення щодо назв посад, викладені у рішенні АПУ від 02.02.2006 р. № 159/7, стосуються лише осіб, які працюють у сфері зовнішнього аудиту.

Таким чином, вимоги до осіб, які приймаються на посади для роботи у сфері внутрішнього аудиту, підприємства встановлюють самостійно. Це логічно, адже внутрішній аудит спрямований для задоволення потреб власників, менеджерів підприємства, а з огляду на різноманітність форм та видів діяльності, вимоги до фахівців внутрішнього аудиту на різних підприємствах можуть відрізнятися. На практиці, оскільки в Україні статус професії «внутрішній аудитор» чинним законодавством не визначений, компанії по різному називають відділи, що займаються внутрішнім аудитом, наприклад: департамент аудиту; відділ ревізій та контролю; сектор аудиту фінансової дирекції.

Деякі компанії функції внутрішнього аудиту доручають виконувати фінансовим відділам чи відділам контролінгу, які можуть створювати у своєму складі окремі підрозділи, у зв'язку з чим часто зустрічаються назви посад: «внутрішній аудитор департаменту фінансів», «аудитор відділу внутрішнього аудиту департаменту економіки та фінансів», «аудитор департаменту контролінгу» тощо.

На нашу думку, ефективність роботи служби внутрішнього аудиту тим вища, чим менші її функціональні зв'язки з іншими підрозділами. Якщо менше відносин із різними службами, у такому разі спеціалісти мають змогу зосередитися на вирішенні окресленого кола питань. У протилежному разі, їх діяльність розширюється настільки, що результатом роботи стає не саме вирішення проблем, а констатація (або фіксування) проблем, які виникають.

Керівникам служб внутрішнього аудиту при прийомі на роботу варто чітко визначати перелік функціональних обов'язків кожного із фахівців служби. Доцільно разом з роботодавцем скласти перелік об'єктів обліку чи об'єктів системи контролю, які повинні постійно знаходитись у зоні уваги внутрішнього аудитора (їх ще називають «об'єктами контролю»), за контроль над якими він буде нести відповідальність перед власником.

Необхідність у внутрішньому аудиті виникає тоді, коли на підприємстві суттєво збільшуються обсяги діяльності, документообігу, починається різностороння діяльність, внаслідок чого на підприємстві стає складно контролювати господарські процеси. У такому разі потрібен сторонній погляд на підприємство, допомога та поради при вирішенні задач.

Особливо нагальна необхідність у внутрішньому аудиті виникає при створенні холдингових структур чи структур під загальним брендом. Підприємства вливаються до них із різними видами діяльності та, відповідно, різними проблемами. Тому, необхідно централізовано контролювати кожен вид діяльності, взаємозв'язки між компаніями, розробляти загальну концепцію розвитку та внутрішню політику. Із цими завданнями одній людині справитися дуже складно, тому краще створювати окрему службу.

Окремо слід звернути увагу на компанії, які досягли апогею свого розвитку, мають ім'я на ринку і починають упорядковувати внутрішню структуру управління. Таким компаніям без внутрішнього аудиту просто не обійтись .

Якщо визначати оцінку ефективності роботи внутрішніх аудиторів, то витрати на утримання служби внутрішнього аудиту не йдуть у жодне порівняння із тим позитивним ефектом, який є наслідком її роботи. Бувають випадки, коли позитивний ефект лише від однієї консультації у багато разів вищий, ніж витрати на утримання служби внутрішнього аудиту.

Література

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» 140-V( в редакції змін від 14.09.2006 р.)

2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» № 2631-IV від 02.06.2005 р. із змінами і доповненнями.

3. Аністратенко А.. Внутрішній аудит// Інтернет-сайт http: // audit-pro.narod.ru/article/Iternal_audit/Iternal_audit.html.

4. Інтернет-сайт АППБ «Аваль» http://www.aval.kiev.ua/press/media/?id=9800. 5. Ласлова М. Внутрішній аудит// Інтернет-сайт http://audit- pro.narod.ru/article/Iternal_audit/Iternal_audit.html.

6. Сонін О. Навіщо компанії внутрішній аудит? // Інтернет-сайт http://www.nalogovnet.com/stat_st.php?x=120

7.Стіна О.Внутрішній аудит // Інтернет-сайт http: // audit-pro.narod.ru/article/Iternal_audit/Iternal_audit.html.

8.Шпаковська Т.Л. Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні // Інтернет-сайт «Україна фінансова» http://ufin.com.ua/03_1/fru_Au2.htm

9. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики. Видання 2006 р.. - К.: АПУ, 2006. - 1144 с.

Размещено на Allbest.ru