Удосконалення форм фінансової звітності кредитних спілок відповідно до інформаційних потреб користувачів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаський навчально-науковий інститут банківської справи ДВНЗ «Університет банківської справи»

Житомирський державний технологічний університет

УДОСКОНАЛЕННЯ ФОРМ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК ВІДПОВІДНО ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ КОРИСТУВАЧІВ

О.Л. Біляченко, к.е.н., доц.

К.В. Шиманська, к.е.н., доц.

Анотація

Потреба задоволення інформаційних потреб користувачів фінансової інформації кредитних спілок зумовлює необхідність удосконалення порядку розкриття ними такої інформації у фінансовій звітності. Аналіз статистичних даних про діяльність кредитних спілок в України дозволив виявити зменшення їх кількості на тлі організаційного укрупнення. Вивчення міжнародної концептуальної основи фінансової звітності, нормативно-правових документів із питань обліку і звітності в Україні дало можливість визначити недоліки розкриття кредитними спілками інформації про свою діяльність. За результатами дослідження запропоновано доповнення до Балансу та Звіту про фінансові результати кредитної спілки, що дозволить більш повно розкривати інформацію про стан її активів та зобов'язань, а також доходів і витрат діяльності. Крім того, вказані зміни дозволять уникати дублювання інформації у спеціалізованій звітності, що подається кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. В цілому це сприятиме захисту прав учасників кредитних спілок, зміцнюватиме довіру вкладників та кредиторів до їх діяльності. кредитний спілка фінансовий звітність

Ключові слова: кредитна спілка; фінансова звітність; користувачі інформації; баланс; звіт про фінансові результати.

Постановка проблеми

Економічний розвиток країни неможливий без створення належної фінансово-кредитної інфраструктури, доступної для суб'єктів економічної діяльності. Так, вивчення динаміки кількісних показників функціонування кредитних спілок в Україні протягом останніх десяти років (2005-2015 рр.) дозволяє констатувати доволі швидке зростання їх кількості на початку досліджуваного періоду та стрімке її зниження до 2011 р. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [10], в останній час їх функціонує відносно стала кількість (близько 590 кредитних спілок). Разом з тим, кількість членів кредитних спілок порівняно з показником 2008 р. (2669,4 тис. осіб) знизилася понад втричі й становила у 2015 р. 764,6 тис. осіб. Детальніше динаміка вказаних показників продемонстрована на рисунку 1.

Наведемо з цього приводу думку А.О. Пруднікова, який вважає, що «в Україні ще не склалася суспільна думка про кредитну кооперацію як про систему вигідного взаємозаощадження та взаємного кредитування, як про спосіб реального підвищення добробуту» [13, с. 31].

Рис. 1 Динаміка кількості кредитних спілок та їх членів в Україні у 2005-2015 рр. (побудовано за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [10])

На думку О.М. Зубатенка, «на сьогодні позитивний зарубіжний досвід поєднання масштабного підприємства (незалежно від його спеціалізації) з фінансовими установами в особі кредитних спілок потрібно неодмінно використовувати в Україні» [4, с. 32]. Вважаючи слушною таку пропозицію, зауважимо, що це дозволило б популяризувати діяльність кредитних спілок, залучити більші обсяги їх капіталу для фінансування кредитних операцій в межах основної діяльності і, як наслідок, розширити нішу користувачів послуг кредитних спілок, адже протягом останніх років спостерігається суттєве зниження доходів і витрат кредитних спілок від провадження ними основної діяльності на ринку фінансових кредитування.

Аналіз динаміки показників доходів, витрат і результативності кредитних спілок в Україні протягом 20052015 рр. наведено на рисунку 2.

2 000,0 1 500,0 1 000,0 500,0 0,0 - 500,0 -1 000,0 -1 500,0 -2 000,0

Дохід кредитних спілок, млн.грн.

Витрати кредитних спілок, млн.грн.

Нерозподілений дохід (непокритий збиток), млн. грн.

Рис. 2 Динаміка показників доходів, витрат і фінансових результатів кредитних спілок в Україні у 2005-2015 рр. (побудовано за даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг [10])

Схиляємося до думки В. В. Гончаренка, Л.С. Клименко та А. Пожара, які стверджують: «З одного боку, аналогічно до багатьох країн світу, кредитні спілки України проходять випробування на “справжність”, тобто відповідність кооперативним принципам, прозорість і чесність управління, орієнтацію на ефективне обслуговування потреб своїх членів, а не задоволення інтересів вузького кола “фактичних власників”. <...> із значними складнощами зіштовхнулися “схемні” спілки, що не мали справжньої кооперативної природи, а ставили на меті максимізацію прибутків окремих осіб» [1]. У зв'язку з викладеним вище актуалізується потреба забезпечення прозорого та якісного розкриття фінансової інформації кредитних спілок для задоволення інформаційних інтересів її користувачів, зокрема дійсних та потенційних членів кредитних спілок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вивченню проблем та перспектив функціонування кредитних спілок в Україні та світі активно присвятили свій науковий пошук В. Гончаренко [1], О.М. Зубатенко [4], Л.С. Клименко [1], А.А. Пожар [1], А.О. Прудніков [13].

Метою дослідження є формулювання напрямів адаптації та обсягів розкриття кредитними спілками як суб'єктами фінансово-кредитних відносин інформації у фінансовій звітності з урахуванням інформаційних запитів її користувачів.

Викладення основних результатів дослідження

Однією з форм, у якій може функціонувати в Україні фінансово-кредитка установа є створення кредитної спілки, діяльність яких в нашій державі регламентована Законом України «Про кредитні спілки» [3], відповідно до п. 1 ст. 1 якого, «кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки» [3]. Таким чином, кредитні спілки здійснюють свою діяльність користуючись переважно грошима фізичних осіб, що зумовлює необхідність забезпечення достовірності їх фінансової звітності, з метою можливості оцінки стійкості, ліквідності та платоспроможності даних установ.

Крім того, новітні економічні перетворення, що відбуваються на сьогодні в Україні та світі, формують жорсткі вимоги до фінансової звітності небанківських фінансових установ, як гарантів стійкості фінансово-кредитного ринку. Для задоволення інформаційних запитів користувачів звітності та в цілому сторін таких фінансово-кредитних відносин, фінансова звітність кредитних спілок повинна містити доступну, доречну, достовірну та зіставну інформацію про фінансовий стан та результати діяльності. Також на сьогодні відповідно до Закону України «Про кредитні спілки» «достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки. Аудиторський висновок подається Уповноваженому органу та представляється загальним зборам кредитної спілки» [3].

У ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [2] йдеться про обов'язковість складання фінансової звітності за МСФЗ кредитними спілками починаючи з 01 січня 2015 р., що передбачено зокрема в п. 2 Порядку подання фінансової звітності [11]. У зв'язку з цим якість показників фінансової звітності, яка буде наведена для перевірки аудиторам, забезпечується дотриманням принципів її складання та має відповідати основоположним та посилювальним якісним характеристикам, передбаченим Концептуальною основою фінансової звітності [5].

Звітність, яку подає кредитна спілка до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, містить:

- річну фінансову звітність за формами, установленими Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- звітні дані (проміжні звітні дані та звітні дані за рік) за формами, установленими в Порядку складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг;

- нерегулярні звітні дані за формою, встановленою у додатку до Порядку зазначеному вище [12].

Варто нагадати, що річна фінансова звітність є стандартизованою та загальноприйнятою для усіх суб'єктів господарювання, а отже - змістовно уніфікованою, а тому вона є інформаційним джерелом для потреб пересічних користувачів звітності та дає лише загальне уявлення про діяльність кредитної спілки. Зважаючи на це, річна фінансова звітність за її формами, затвердженими в Додатку 1 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [9], не повною мірою розкриває специфічні особливості діяльності кредитних спілок.

Звітні ж дані кредитної спілки, що подаються до Національної комісії, розкривають специфіку діяльності, але форма їх подання та методологічні засади, що використовуються під час формування, суперечать вимогам МСФЗ.

Проведений аналіз нормативно-правової бази з питань регулювання складання і подання фінансової звітності та звітних даних кредитних спілок, дозволив виявити ряд специфічних проблемних моментів у частині розкриття інформації в звітності зазначеними кредитними установами, зокрема розглянемо їх детальніше.

Спершу варто наголосити на специфіці діяльності кредитних спілок, що обумовлює порядок відображення інформації у фінансовій звітності, зокрема:

- актив балансу у зв'язку з тим, що виключним видом діяльності кредитної спілки є надання фінансових послуг її учасникам, то дебіторська заборгованість кредитних спілок складається з заборгованості учасників за отриманими позиками, членів їх сімей, інших банківських та небанківських фінансових установ. Крім того, як інші фінансові інвестиції на балансі кредитної спілки обліковуються обов'язкові і додаткові пайові внески в об'єднану кредитну спілку та кооперативний банк, а також вартість придбаних кредитною спілкою державних цінних паперів;

- пасив балансу проблема відображення в балансі поточних зобов'язань для кредитних спілок пов'язана з тим, що для всіх поточних зобов'язань, зокрема зобов'язань із залучення депозитів від членів кредитної спілки, зобов'язань з нарахування відсотків за депозитами та інших зобов'язань, пов'язаних з формуванням фінансових ресурсів, у формі № 1 виділено лише один рядок «Інші поточні зобов'язання».

Отже, проведене дослідження та наведені проблемні питання зумовили необхідність удосконалення форм фінансової звітності для кредитних спілок з урахуванням вимог міжнародних стандартів.

Інформація про фінансовий стан суб'єкта господарювання наведена у формі № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», при цьому користувачі звітності кредитних спілок таку інформацію крім форми № 1 також можуть побачити в Звітних даних про склад активів і пасивів кредитної спілки. Зокрема, інформація про кредити, резерви забезпечень, розрахунки з фізичними та юридичними особами за зобов'язаннями тощо наводиться більш узагальнено в балансі та детально розкривається в Звітних даних про склад активів і пасивів кредитної спілки. Звернемося при цьому до вимог міжнародних стандартів, згідно з МСФЗ (IFRS) 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» кредитні спілки зобов'язані надавати у своїй фінансовій звітності розкриття інформації, яка дає змогу користувачам оцінити: а) значущість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання; б) характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів, та на які суб'єкт господарювання наражається протягом періоду й на кінець звітного періоду, та яким чином суб'єкт господарювання управляє цими ризиками [8].

Крім того, міжнародні стандарти не встановлюють форми фінансової звітності і не вимагають використання стандартизованих форм, вони містять лише перелік показників, що мають бути висвітлені у фінансовій звітності суб'єктів господарювання. Виходячи з зазначеного та з метою усунення дублювання інформації пропонуємо узгодити показники форми № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» та Звітних даних про склад активів і пасивів кредитної спілки, а саме: за основу взяти форму № 1 в частині будови та основних статей, а дані, що наводені в Звітних даних про склад активів і пасивів додатковими рядками розкривати всім кредитним спілкам.

Таким чином, форма № 1 буде зручна для заповнення і не перевантажена зайвими статтями для всіх суб'єктів господарювання, при цьому враховуючи специфіку діяльності кредитних спілок (вважаємо за доречне провести зазначені трансформації і для інших суб'єктів господарювання, специфіка діяльності яких не дозволяє розкрити інформацію про господарську діяльність, дотримуючись усіх принципів і вимог національних або міжнародних стандартів).

Крім того, зазначені пропозиції дозволяють привести до вимог міжнародних стандартів звітність кредитних спілок, зменшують навантаження на обліковий персонал, підвищують якість інформації тощо.

Виходячи з зазначеного вище та зважаючи на особливості діяльності кредитних спілок і специфіку їх операцій, пропонуємо внести такі зміни до форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» та передбачити в НП(С)БО 1 [9] запропоновані додаткові статті, змістовне наповнення яких наведено у таблиці 1.

Таблиця 1

Методика заповнення запропонованих додаткових статей до активу форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»