Размещено на http://www.allbest.ru/

Запорізька державна інженерна академія

Кафедра обліку, аналізу, оподаткування та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Облік суб'єктів малого підприємництва»

на тему: «Облік витрат»

Виконала: ст.гр. ОА-16-1сз

Трегуб О. К.

Перевірив: професор, д. е. н.

Макаренко А. П.

Запоріжжя 2016



Зміст

Вступ

1. Теоретико-методологічний аспекти обліку витрат на малих підприємствах

1.1 Дослідження літературних джерел

1.2 Поняття та сутність витрат

1.3 Класифікація витрат малого підприємства

1.4 Відображення витрат в облікових регістрах та звітності

1.5 Кореспонденція рахунків з обліку нарахування витрат за спрощеним і за зальним планом рахунків



Вступ

Актуальність теми. Питання обліку витрат є дуже актуальним для підприємств будь-якої форми власності та розмірів. Проте актуальність обліку витрат на малих підприємствах обумовлено специфічними особливостями у застосуванні методів та прийомів бухгалтерського обліку.

В умовах ринкової економіки облік витрат є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональним і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою. Організація обліку витрат підприємства значною мірою обумовлюється особливістю технологій, специфікою господарської діяльності, організацією виробництва, характером продукції, що випускається підприємством.

Витрати - це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу. облік витрат малий звітність

Облік витрат - це сукупність свідомих дій, спрямованих на відображення операцій, що відбуваються на підприємстві протягом певного тимчасового періоду процесів постачання, виробництва і реалізації продуктів його праці за допомогою їх (процесів) кількісного вимірювання (в натуральних і вартісних показниках), реєстрації, групування і аналізу в розрізах, що формують собівартість готової продукції.

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв'язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції - виготовлення продукції.

Ступінь спеціалізації підприємства і масовість випуску продукції впливають на організацію обліку витрат.

Облік витрат допомагає визначити ефективність витрат, уточнити, чи не будуть вони надмірними, підкаже, як встановити ціни, як застосовувати відомості про витрати на ближчу і майбутню перспективу, як регулювати і контролювати витрати, як спланувати реальний рівень прибутку.

Розгляду питань обліку витрат на малих підприємствах присвячені праці багатьох вчених, зокрема таких: А. М. Бандурка, Ф.Ф. Бутинця, Н. М. Грабова, Н. О. Гури, А.П. Макаренка, М. Я. Матвіїва, М. Г. Михайлова, С. Ф. Покропивного, Л. К. Сук, Н. М. Ткаченко та інших.

Мета контрольної роботи - полягає у дослідженні теоретико-методологічних основ та набутті практичного досвіду щодо ведення обліку витрат на малих підприємствах.

Завдання контрольної роботи:

- теоретичної частини - дослідити нормативно-правову базу, що регулює облік витрат, зробити аналіз літературних джерел та проаналізувати теоретичні особливості економічної сутності та порядку формування витрат на малих підприємствах;

- практичної частини - на практичних прикладах навести господарські операцій з обліку витрат на малому підприємстві в порівняльній формі за двома формами обліку, зробити необхідні записи в облікових регістрах за загальною (журнал і відомість) і спрощеною (відомість мс) системою обліку та у фінансовій звітності.

Інформаційною базою роботи є законодавчо-нормативна база; фахові, наукові видання.



1. Теоретико-методологічні аспекти обліку витрат на малих підприємствах

1.1 Дослідження літературних джерел

Нормативно-правова база по регулюванню обліку витрат на малих підприємствах досить велика. Розглянемо найважливіші з них. Організаційно-правовою основою формування витрат підприємства є законодавчі акти та нормативні положення, зокрема:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» №996 від 19.07.1999р. є базовим законом в сфері бухгалтерського обліку. Цей Закон визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, регламентує порядок заповнення первинних облікових документів. В відповідності до цього Закону розробляються нормативно-правові акти, які регулюють діяльність бухгалтерії, визначають принципи її роботи .

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 283/97-ВР від 22.05.1997р. Містить основні принципи формування собівартості продукції. Визначає платників податку на прибуток підприємств, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджене Міністерством фінансів України від 31.12.1999р. №318. Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та розкриття її у фінансовій звітності.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87. Містить трактування терміну «витрати».

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» затверджений наказом Міністерства України від 31.03.1999р. №87. Розкриває зміст статей Балансу, в тому числі і статей обліку витрат у незавершеному виробництві.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87. Містить загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати, в тому числі і статей обліку витрат.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415. Визначає методологічні засади формування в обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності.

8. «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291. Містить назви синтетичних рахунків і субрахунків, їх класифікацію по класах, використання в різних галузях народного господарства.

9. Положення «Про кореспонденцію рахунків» затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 26 березня 2001 року №143. Визначає кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку в господарській діяльності підприємств.

10. «Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291. Дана інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення інформації методом подвійного запису про витрати підприємства.

11. Типове положення про склад витрат та порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 1996 року №334. Ця постанова визначає економічну сутність та склад витрат, порядок їх планування і розподілу в торговельній діяльності.

12. Наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000р. № 356 « Про

методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку».

Визначає облікові регістри обліку витрат та порядок їх заповнення.

11. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 2.02.2001 р. № 47. Визначають порядок планування, ведення обліку і калькулювання виробничої продукції, робіт і послуг промислового характеру як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, які випускають готові вироби, незалежно від форм власності і господарювання.

12. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торгівельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002р. № 145. Містить трактування витрат.

1.2 Поняття та сутність витрат

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати."

Національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 1 та П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). В даному визначенні сутність витрат виражається не через їх економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово-майнового стану підприємства.

Нашкерська В.Г. дає таке визначення витрат:

Витрати - це процес споживання або використання матеріалів, товарів, робіт і послуг в процесі одержання доходу. Здійснення витрат прямо або опосередковано пов'язується з процесами виробництва та реалізації продукції. Витрати визнаються при зменшенні активів або при зростанні зобов'язань, внаслідок яких відбувається зменшення власного капіталу (за винятком випадків вилучення капіталу власниками) за умови їх достовірної оцінки.

Нормами П(с)БО 16 суворо регламентуються умови визнання витрат підприємства. Згідно п. 5-8 П(С)БО 16 витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

2. Визнання на основі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох звітних періодів.

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати критеріям активів підприємства.

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат.

Витрати визнаються втратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає принципам міжнародних стандартів фінансової звітності і застосовуваному у національних стандартах принципу відповідності витрат доходам. Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходами певного періоду, то вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

До витрат, згідно з П(С)БО 1 та П(С)БО 3, належить також нестача запасів, списання запасів або необоротних активів, які визнано активами, сплата штрафних санкцій, витрати на заохочування, соціальний і виробничий розвиток, нарахування податків, у тому числі податку на прибуток.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові

результати:

- платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

- попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

-погашення одержаних позик;

-інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, властивим витратам;

-витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

1.3 Класифікація витрат малого підприємства

Для обліку витрат важливим є їх класифікація. Витрати підприємства можна класифікувати за різними ознаками. Необхідність виділення різних класифікацій витрат зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства.

У таблиці 1.1 зображено класифікацію витрат, яку пропонує Бутинець Ф.Ф.

До основних відносяться витрати, безпосередньо повязані з виробничим процесом виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг). У будь-якому виробництві вони складають найважливішу частину витрат. Накладні витрати повязані з організацією, обслуговуванням виробництва та управління ним.

За ступенем залежності від обсягів діяльності витрати поділяються на змінні і постійні.

Змінними називаються витрати, величина яких змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва. Звідси розмір цих витрат на кожну одиницю продукції незмінним. До постійних відносяться витрати велечина яких не змінюється або майже не змінюється (умовно-постійні витрати) при зміні обсягу виробництва.

За складом витрати можуть бути одноелементними або комплексними.

Одноелементні витрати включають економічно однорідні витрати, які не поділяються на різні компоненти. На цьому принципі побудована класифікація витрат за економічними елементами. Комплексні витрати складаються з декількох економічних елементів. Характерним прикладом статті комплексних витрат є загальновиробничі витрати.

Таблиця 1.1 Класифікація витрат

Ознаки класифікації	Група витрат
1	2
За відношенням до виробничого процесу	Основні витрати Накладні витрати
За відношенням до обсягів виробництва	Постійні витрати Змінні витрати
За єдністю складу	Одноелементні витрати Комплексні витрати
За способом включення до собівартості	Прямі витрати Непрямі витрати
За доцільністю	Продуктивні витрати Непродуктивні витрати
За економічними елементами	Матеріальні витрати Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Амортизація Інші операційні витрати
За статтями калькуляцій	Підприємство самостійно обирає статті калькуляції
За видами діяльності	Витрати звичайної діяльності (витрати операційної, фінансової, інвестиційної діяльностей) Витрати надзвичайної діяльності

За способом включення до собівартості окремих видів продукції витрати поділяються прямі та непрямі.

Витрати на виробництво конкретного виду продукції, які безпосередньо включаються до її собівартості на підставі первинних документів, називаються прямими. До складу прямих матеріальних витрат відносяться ті, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкту витрат, а саме:

- сировина і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі нироби, інші матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці: заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим виробництвом продукції, виконанням робіт або наданням послуг;

- інші виробничі витрати.

Непрямі витрати - це витрати на виробництво, які не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об'єкта витрат економічно доцільним шляхом і тому потребують розподілу.

Непрямий розподіл витрат призводить до неточностей у визначенні собівартості окремих видів продукції, тому при організації обліку повинна приділятися увага збільшенню питомої ваги прямих витрат.

За доцільністю витрачання виділяють продуктивні витрати, до яких відносяться виправдані або доцільно для даного виробництва витрати. Відповідно, до непродуктивних відносяться витрати, що виникають з причин, які свідчать про недоліки в технології та організації виробництва.

Залежно від видів діяльності всі витрати можна розподілити на дві великі групи: витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають внаслідок надзвичайних подій. В свою чергу витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, можна розподілити на витрати від операційної (основної та іншої), інвестиційної, фінансової діяльностей.

Згідно з П(С)БО 16 “Витрати” за способом віднесення на собівартість продукції, виробничу собівартість формують витрати, які поділяють на прямі й непрямі. Прямі витрати це такі, які безпосередньо відносяться до конкретного об'єкта витрат і включається у собівартість продукції (робіт, послуг). Тобто, ці витрати під час виникнення прямо відносять на відповідні об'єкти обліку. Непрямі витрати - це витрати, які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат. Тому їх обліковують окремо і відносять на конкретні об'єкти шляхом розподілу.

При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконання) витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включається:

1) прямі матеріальні витрати - вартість сировини та основних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних доходів, отриманих у процесі виробництва;

2) прямі витрати на оплату праці - заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

3) інші прямі витрати - інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація;

4) загальновиробничі витрати:

- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування апарату управління, витрати на оплату службових відряджень;

- амортизація основних засобів загальновиробничого призначення;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

- витрати на вдосконалення технології й організації виробництва;

- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень;

- витрати на обслуговування виробничого процесу;

- витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього природного середовища;

- інші витрати (переміщення матеріалів, деталей, приладдя в межах підприємства, нестача незавершеного виробництва, оплата простоїв тощо).

Загальновиробничі витрати поділяють на постійні і змінні.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на

обслуговування і управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використання бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і управляння виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції у період їх виникнення. Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

- загальні корпоративні витрати (організаційні, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення тощо);

- винагороди за професійні послуги ( юридичні, аудиторські тощо);

- витрати на зв'язок ( пошта, телеграф, телефон, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім тих, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати пов'язані з купівлею-продажем валюти;

- інші витрати загальногосподарського призначення.

Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

- витрати на пакувальні матеріали;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут товарів (робіт, послуг);

- маркетингові витрати (реклама, дослідження ринку збуту);

- витрати на передпродажну підготовку товарів;

- витрати на відрядження працівників, що займаються збутом;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг;

- витрати пов'язані з транспортуванням продукції;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;

- витрати на транспортування між складами підрозділів підприємства;

- інші витрати пов'язані зі бутом продукції, товарів, робіт, послуг.

До інших операційних витрат включаються:

- витрати на дослідження та розробки;

- собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат,

пов'язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості ті та відрахування до резерву сумнівних боргів;

- втрати від операційної курсової різниці (зміна курсу валют);

- втрати від знецінення запасів;

- нестачі й витрати від псування цінностей;

- визнані штрафи, пеня, неустойка;

- витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

1.4 Відображення витрат в облікових регістрах та звітності

Для обліку даних та узагальнення інформації про витрати постачальницько-збутових, торговельних, посередницьких та інших подібних до них підприємств використовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності»: 92 - адміністративні витрати; 93 - витрати на збут; 94 - інші витрати операційної діяльності; 95 - фінансові витрати; 97 - інші витрати.

В табл. 1.2 представлено характеристику витрат підприємства за видами діяльності та рахунки, на яких вони відображаються.

Таблиця 1.2 Характеристика витрат за видами діяльності

Вид діяльності	Бухгалтерський рахунок	Характеристика витрат
Операційна діяльність: - основна діяльність	№90	Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг
-загально-виробничі витрати	№91	Витрати на утримання управлінського персоналу середньої ланки, інші накладні витрати, які неможливо відразу списати на собівартість продукції, робіт. послуг
- адміністративні витрати	№92	Загальні та корпоративні витрати. Витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу
- витрати на збут	№93	Витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари. Оплата праці та комісійні продавцям, маркетингові витрати, тощо.
- інша діяльність	№94	Витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги тощо.
Фінансова діяльність: - фінансові витрати	№95	Витрати на проценти (за одержаними кредитами, випущеними облігаціями, фінансовою орендою).
- втрати (від участі в капіталі)	№96	Збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковують за методом участі в капіталі.
Інша діяльність	№97	Собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, витрати від не операційних курсових різниць.
Надзвичайна діяльність	№99	Витрати і втрати, пов'язані з неочікуваними подіями (втрати від стихійного лиха, техногенних катастроф та ін.)

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для обліку та узагальнення інформації про виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів.

За дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 96 «Інші витрати».

На рахунку 91 «Загальновиробничі затрати» ведеться облік та узагальнення інформації про накладні виробничі витрати на організацію та управління виробництвом, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування.

За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

На рахунку 97 « Інші витрати» ведеться облік та узагальнення інформації про інші витрати операційної діяльності та інші витрати звичайної діяльності, а також обліковуються належна до сплати за звітній період відповідно до законодавства сума податків і зборів (обов'язкових платежів) та сума втрат від надзвичайних подій.

За дебетом субрахунків 97 «Інші витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Документування - це основа бухгалтерського обліку, що передбачає відображення в документах всіх господарських операції та фактів господарської діяльності.

На підставі первинних документів дані про витрати діяльності відображаються в облікових регістрах, інформація яких потім використовується для заповнення Головної книги та фінансової звітності.

Основні первинні документами з обліку витрат зазначені в таблиці 1.3

Таблиця 1.3 Первинна документація з обліку витратних операцій на підприємстві

№	Господарська операція	Документ	Місце складання	Хто складає
1	2	3	4	5
1.	Списання матеріалів на витрати виробництва	Акт на списання матеріалів	Внутрішній	Начальник цеху
2.	Відображення отриманих послуг з технічного обслуговування комунікаційних мереж	Договір, рахунок, платіжне доручення, акт приймання-здачі виконаних робіт	Зовнішній	Бухгалтер
3.	Відображення прийому виконаних робіт по гальванічному покриттю деталей	Договір, рахунок, платіжне доручення, акт прийому-здачі виконаних робіт.	Зовнішній	Бухгалтер
4.	Відображення отриманих послуг з водопостачання	Договір, рахунок, платіжне доручення	Зовнішній	Бухгалтер
5.	Відображення отриманих послуг з постачання електроенергії	Договір, рахунок - фактура, податкова накладна, платіжне доручення	Зовнішній	Постачальник електроенергії
6.	Проведення наданих послуг оренди	Договір, платіжне доручення, акт виконаних послуг	Зовнішній	Орендодавець
7.	Відображення витрат на відрядження	Авансовий звіт	Внутрішній	Підзвітна особа
8.	Відображення витрат по нарахуванню заробітної плати працівникам підприємства та відрахувань на фонд оплати праці до фондів страхування	Розрахунково-платіжна відомість, бухгалтерська довідка-розрахунок по відрахуванню на фонд оплати праці до фондів, страхування	Внутрішній	Бухгалтер
9.	Отримання послуг банку по перерахуванню електронних платежів	Договір на розрахунково-касове обслуговування, банківська виписка	Зовнішній	Обслуговуюча банківська установа
10.	Відображення витрат по нарахуванню амортизації (зносу)	Бухгалтерська довідка - розрахунок зносу	Внутрішній	Бухгалтер

Размещено на Allbest.ru