Внутрішній аудит: методологія та організація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія статистики, обліку та аудиту

УДК 657.6:65.01:005

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Внутрішній аудит: методологія та організація

08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

(за видами економічної діяльності)

Каменська Тетяна Олександрівна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Національній академії статистики, обліку та аудиту, м. Київ.

Науковий консультант: доктор економічних наук, доцент Редько Олександр Юрійович, Національний центр обліку та аудиту Національної академії статистики, обліку та аудиту, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент Бондар Валерій Петрович, Національна академія статистики, обліку та аудиту, професор кафедри аудиту

доктор економічних наук, професор Максімова Валентина Федорівна, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

доктор економічних наук, професор Сопко Василь Васильович, ДВНЗ “Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана”, професор кафедри обліку підприємницької діяльності

Захист дисертації відбудеться 19 квітня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 Національної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 36.

Автореферат розіслано 18 березня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.А.Зоріна

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток України відбувається в умовах глобалізації та інтеграції до світового економічного простору. Поглиблення ринкових перетворень та завдання подолання наслідків фінансової кризи вимагають підвищення якості інформаційного забезпечення суб'єктів господарювання. Об'єктивна необхідність удосконалення управління внутрішньогосподарськими процесами зумовлює перегляд інструментів підготовки релевантної інформації. Ці фактори актуалізують роль внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудит забезпечує формування потоку науково обґрунтованої, корисної та необхідної контрольно-аналітичної інформації, перевірку й оцінку проблемних ситуацій за допомогою аудиторських прийомів, та прогнозування майбутнього розвитку підприємства. Наявність у структурі управління підприємством служби внутрішнього контролю та аудиту, що працюють відповідно до міжнародних стандартів, наразі розглядається як необхідний атрибут для виходу на світові фондові ринки.

У зв'язку з цим зростає науковий та практичний інтерес до створення цілісного методологічного обґрунтування парадигми внутрішнього аудиту, яке дозволяє відмовитися від спорадичного вирішення проблем менеджменту й створити систему відображення якісних і кількісних характеристик діяльності господарюючих суб'єктів у сучасних економічних умовах.

Вирішення проблем упровадження, становлення та розвитку контролю й аудиту розглядається у наукових працях вітчизняних учених: М. Білухи, В. Бондаря, Ф. Бутинця, А. Герасимовича, Г. Давидова, Н. Дорош, М. Корінька, В. Максимової, Н. Малюги, Є. Мниха, Л. Нападовської, В. Пантелєєва,

О. Петрик, І. Пилипенка, М. Пушкаря, О. Редька, В. Рудницького, В. Сопка,

В. Шевчука та інших, і у працях закордонних фахівців: В. Андрєєва, М.Баришнікова, С. Бичкової, А. Богомолова, П. Камишанова, Я. Соколова, А.Шеремета, Р. Адамса, А. Аренса, Дж. Лоббека, Д. Кармайкла, Дж.К.Робертсона та інших авторів.

Відзначаючи вагомий внесок цих учених у дослідження за вказаною проблематикою, слід зауважити, що більшість авторів розглядають внутрішній аудит як складову частину внутрішнього контролю або у контексті аудиту фінансово-господарської діяльності, що здійснюється відокремленим підрозділом підприємства. Разом з тим загострюється потреба у систематизації існуючих наукових знань, аналізі нормативного регулювання і практики його впровадження на підприємствах України, а також створення комплексного підходу до визначення сутності, принципів та завдань внутрішнього аудиту й розробки основних напрямів його розвитку в сучасних умовах функціонування бізнес-середовища.

Актуальність удосконалення теорії внутрішнього аудиту, з одного боку, і потреби практики управління сучасними господарюючими суб'єктами у частині незалежної оцінки їх діяльності та забезпечення ефективності прийнятих управлінських рішень, з іншого, зумовили вибір напряму дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах науково-дослідних тем Національної Академії статистики, обліку та аудиту: “Організаційно-методичне забезпечення внутрішнього аудиту собівартості готової продукції” (номер державної реєстрації 0104U000375), що була складовою теми кафедри обліку та аудиту “Організація і методологія обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 01004U009820) та “Сучасне методичне забезпечення якості аудиторських послуг” (номер державної реєстрації 0110U005814), яка була складовою теми Національного центру обліку та аудиту “Дослідження проблем контролю якості аудиторських послуг та розробка методичних матеріалів”. У межах указаних наукових тем особистий внесок автора полягає у створенні науково-методологічної платформи для вітчизняного внутрішнього аудиту, що охоплює розробку концептуальних основ створення системи внутрішнього аудиту на підприємстві; опрацювання та викладення логічних засад інтеграції підсистем, пов'язаних з діяльністю з внутрішнього аудиту і забезпечення такої інтеграції належним інструментарієм; розробку, впровадженні та адаптацію документально-методичного забезпечення системи контролю якості послуг внутрішнього аудиту .

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне вирішення методологічних і організаційних проблем розвитку внутрішнього аудиту в Україні, розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності внутрішніх аудиторів на підприємствах.

Відповідно до поставленої мети, визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:

- провести дослідження генезису, організації та нормативного регулювання внутрішнього аудиту;

- визначити проблеми сучасного внутрішнього аудиту в Україні та розробити напрями його імплементації до вітчизняної бізнес-практики;

- уточнити категорійно-понятійний апарат внутрішнього аудиту;

- оцінити необхідність трансформації системи внутрішнього аудиту відповідно до викликів часу;

- розробити документальне забезпечення та технологію внутрішнього аудиту корпоративного управління;

- розробити методичні підходи до оцінювання функціонування системи управління ризиками та системи внутрішнього контролю підприємств;

- окреслити організаційно-методологічні проблеми діяльності служби внутрішнього аудиту на підприємствах та визначити напрями їх вирішення;

- сформувати концептуальні засади організації аудиторських завдань для підвищення якості та результативності внутрішнього аудиту;

- дослідити процес виконання завдань внутрішнього аудиту та розробити необхідне документальне забезпечення;

- обґрунтувати застосування аналітичних методів для цілій внутрішнього аудиту та сформулювати рекомендації щодо їх раціонального використання;

- удосконалити методичне забезпечення механізмів контролю якості внутрішнього аудиту та інструментарій оцінювання ефективності функціонування служби внутрішнього аудиту.

Об'єктом дослідження є системи внутрішнього аудиту на підприємствах України.

Предметом дослідження є методологічні, організаційні, методичні та практичні аспекти внутрішнього аудиту підприємств.

Методи дослідження. Дослідження виконано на засадах теорії наукового пізнання з використанням системного підходу до вивчення явищ і процесів господарської діяльності. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод, що дозволив вивчити генезис упровадження внутрішнього аудиту у практику українського бізнес-середовища, визначити його проблеми й напрями адаптації та вдосконалення в умовах вітчизняної економіки для її інтеграції у глобальний економічний простір. Виконане дослідження базується на спостереженнях, аналітичній роботі з виявлення тенденцій розвитку внутрішнього аудиту, узагальненні результатів, теоретичному обґрунтуванні та розробках рекомендацій з удосконалення методології внутрішнього аудиту підприємств. Застосування історичного та логічного методів забезпечило глибину та системність дослідження розвитку внутрішнього аудиту, починаючи з його виникнення у світових суспільно-економічних відносинах та в Україні, і дозволило запропонувати концептуальні методичні підходи, що сприятимуть ефективному використанню методологічних та організаційних можливостей внутрішнього аудиту. Для проектування інтегрованих систем внутрішнього аудиту та контролю використовувався метод моделювання.

У роботі використано загальнонаукові методи: аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, абстрагування; та методичні прийоми: узагальнення, огляд, порівняння, тестування, аналітичні процедури.

Інформаційною базою дослідження стали вітчизняні законодавчі та нормативні документи з питань організації діяльності з внутрішнього аудиту, нормативні акти, стандарти та кодекси етики міжнародних професійних об'єднань бухгалтерів та аудиторів, праці вітчизняних і зарубіжних учених з теорії, методології, методики та організації контролю й аудиту, матеріали наукових, науково-практичних конференцій та періодичних видань, інформація спеціалізованих фахових сайтів мережі “Інтернет”, результати опитувань та анкетувань фахівців з внутрішнього аудиту, управлінського персоналу та власників суб'єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні та обґрунтуванні цілісної концептуальної основи вітчизняного внутрішнього аудиту, у розробці рекомендацій щодо його впровадження, організації структурних підрозділів внутрішнього аудиту та вдосконалення практики професійної діяльності внутрішніх аудиторів.

Основні теоретичні та практичні результати, що характеризують наукову новизну дослідження і виносяться на захист:

вперше:

- розроблено сучасну концепцію внутрішнього аудиту, впровадження якої дає можливість власникам та керівництву отримувати релевантну інформацію щодо діяльності підприємства, запобігати ризикам бізнесу та знизити їх вплив на досягнення стратегічних цілій підприємства;

- запропоновано документальне та методичне забезпечення внутрішнього аудиту корпоративного управління, що сприятиме прозорості інформації та захисту інтересів учасників корпоративних відносин;

- сформульовано науковий підхід до внутрішнього аудиту бізнес-процесів, покликаний поліпшити їх функціонування через удосконалення процедур внутрішнього контролю, притаманних цим процесам, що спричинюватиме зниження непродуктивних втрат та зростання ефективності діяльності підприємства;

- обґрунтовано необхідність та розроблено документальну базу моніторингу результатів внутрішнього аудиту шляхом упровадження нагляду за реалізацією аудиторських рекомендацій з метою вдосконалення діяльності підприємства і підвищення впливу внутрішнього аудиту на процеси управління;

удосконалено:

- методологію внутрішнього аудиту системи управління ризиками підприємства. Запропоновані новації дозволять завчасно ідентифікувати потенційні зовнішні та внутрішні ризики, розробляти рекомендації для керівництва щодо вжиття заходів зі зниження ризиків та мінімізації втрат;

- концепцію системи внутрішнього контролю, відповідно до методики COSO, та методичні підходи до її оцінювання. Результатом є оптимізація складових елементів системи, забезпечення дотримання нормативного регулювання та збереженості активів, підвищення достовірності та якості інформаційних потоків підприємства;

- механізми контролю якості внутрішнього аудиту, його методичний інструментарій, призначений для комплексного оцінювання діяльності служби внутрішнього аудиту підприємства. Нововведення удосконалюють діяльність служби внутрішнього аудиту та підвищують якість і надійність результатів внутрішнього аудиту для користувачів;

- підходи до визначення передумов становлення внутрішнього аудиту в Україні, розробки регулюючих документів та програми сертифікації внутрішніх аудиторів з метою поширення професійних знань та впровадження норм внутрішнього аудиту, адаптованих до кращих світових стандартів, у вітчизняне бізнес-середовище;

- засади управління діяльністю внутрішнього аудиту, що дозволяє вирішувати організаційні питання функціонування служби внутрішнього аудиту та підвищити його ефективність;

- технологію внутрішнього аудиту управлінських рішень, що дає можливість проведення аналізу діяльності менеджменту, виявлення недоліків та розробки рекомендацій з удосконалення процесів управління;

дістали подальшого розвитку:

- категорійно-понятійний апарат внутрішнього аудиту, запровадження якого в науковий обіг забезпечить систематизацію та упорядкування дефініцій;

- технологія внутрішнього аудиту фінансової звітності, що сприятиме надійності процедур внутрішнього контролю формування звітності та підвищенню її достовірності;

- документальне забезпечення внутрішнього аудиту, що формує підґрунтя для стандартизації аудиторської діяльності;

- аналітичні методи, що дозволяє використовувати загальноприйняті показники для цілей внутрішнього аудиту.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання запропонованих концептуальних підходів, методик та організаційних принципів у практиці внутрішнього аудиту, при розробки рекомендацій з подальшого вдосконалення внутрішнього аудиту, його розбудови у сучасних економічних умовах в Україні. Результати наукових досліджень доведено до рівня практичного використання підприємствами України, регуляторами фондового ринку, професійними організаціями аудиторів, на які покладено відповідальність за впровадження та розвиток аудиту як фаху. Зокрема розробки використано:

· Аудиторською палатою України - у методичному забезпеченні системи безперервного вдосконалення знань аудиторів України за такими аспектами: методика оцінки адекватності та ефективності системи управління ризиками; механізм внутрішнього аудиту корпоративного управління як елемента середовища контролю; методологія та організація практики внутрішнього аудиту на підприємствах України; технологія внутрішнього аудиту ефективності системи внутрішнього контролю (довідка Аудиторської Палати України від 27.10.2010 р. № 12).

· Підприємством “Хак еккаунтансі тренінг” при проведенні тренінгів з підготовки до складання іспитів для одержання міжнародного Диплому внутрішнього аудитора СІА Міжнародного Інституту внутрішніх аудиторів, а саме: рекомендації з організації служби внутрішнього аудиту; методики проведення внутрішнього аудиту окремих гарантійних завдань, пов'язаних з оцінкою адекватності та ефективності системи управління ризиками підприємств; внутрішнього аудиту корпоративних систем; методичні рекомендації щодо проведення внутрішнього аудиту фактів шахрайства (довідка “Хак еккаунтансі тренінг” від 15.12.2010 р. № 25).

· Всеукраїнською громадською організацією “Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України”. Типове Положення про службу внутрішнього аудиту впроваджено у практику Гільдії та використовується її членами в частині: організації служби внутрішнього аудиту на підприємствах України; визначення основних цілей та завдань служби внутрішнього аудиту; обґрунтування діяльності служби внутрішнього аудиту на засадах незалежності та об'єктивності, що виявляється у функціональній підпорядкованості колегіальному органу управління підприємством та запровадженні принципів етики; рекомендацій з методологічного забезпечення процесу виконання аудиторських завдань та консультаційних послуг; визначення структури, прав, обов'язків та відповідальності працівників служби внутрішнього аудиту (довідка ВГО Гільдія професійних внутрішніх аудиторів України від 26.11.2010 р. № 2010-11-26/1).

· ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, якою впроваджено науково-практичні розробки та рекомендації, що стосуються питань організації внутрішнього контролю та застосовуються у практичній діяльності акціонерного товариства “Дніпрообленерго”. А саме: для проведення контролю відокремлених структурних підрозділів підприємства використовуються елементи запропонованої методики внутрішнього аудиту бізнес-процесів підприємства у частини, що стосується оцінки та аналізу системи внутрішнього контролю; при організації внутрішнього контролю на підприємстві, відповідно до наданих рекомендацій, поліпшено контрольні заходи, що використовуються у процесі складання фінансових прогнозів; удосконалено процедури та методи внутрішнього контролю системи бухгалтерського обліку у частині внутрішньої звітності підприємства та первинного обліку (довідка ВАТ “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” від 20.12.2010 р. № 76).

· Державною Комісією з цінних паперів та фондового ринку України. Результати наукових досліджень з проблем організації та методології внутрішнього аудиту були застосовані при розробці проекту “Методичних рекомендацій щодо організації та проведення внутрішнього аудиту акціонерних товариств”, що готується до впровадження Державною Комісією з цінних паперів та розвитку фондового ринку у практику діяльності та корпоративного управління акціонерних товариств України (довідка ДКЦПФР від 14.12.2010 р. № 12-10-14/4).

· Національною Академією статистики, обліку та аудиту - в навчальному процесі Національного центру обліку та аудиту у програмах безперервного удосконалення знань практикуючих аудиторів України “Розуміння внутрішнього контролю, оцінка ризику суттєвих викривлень та відповідні аудиторські процедури” та “Вивчення бізнесу клієнта, оцінка елементів систем внутрішнього контролю через розуміння роботи внутрішнього аудиту” застосовуються наукові розробки, викладені в дисертаційної роботі, а саме: концептуальні засади внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю; рекомендації щодо організації та управління служби внутрішнього аудиту; методологічні положення щодо оцінювання стану функціонування системи внутрішнього контролю, управління ризиками та корпоративного управління на підприємствах України (довідка від 2.12.2010 р. № 58).

· Лігою банківських аудиторів, якою прийнято до використання в практичній діяльності внутрішніх аудиторів та аудиторських фірм банківського сектору такі авторські розробки: визначення, ідентифікації та оцінювання ризиків бізнесу; рекомендації з методологічного забезпечення процесу виконання аудиторських завдань та консультаційних послуг; визначення структури, прав, обов'язків, та відповідальності служби внутрішнього аудиту (довідка від 24.11.2010 р.

№ 5/11/2010).

· ТОВ Аудиторською фірмою “Добсон-Консалтинг”. У практичну діяльність аудиторської фірми впроваджено розроблені методичні підходи до оцінювання елементів системи внутрішнього контролю та системи управління ризиками клієнтів з аудиту та застосовуються рекомендації з аналізу діяльності служби внутрішнього аудиту клієнтів аудиторської фірми (довідка від 21.10. 2010 р. № 21/10/2010).

Особистий внесок здобувача полягає в розробці теоретико-методологічних та організаційних засад упровадження системи професійного внутрішнього аудиту в практику діяльності вітчизняних підприємств. Усі дослідження виконано автором особисто. Наукові результати, що містяться в роботі, отримано самостійно, усі розробки та публікації належать автору. Особистий внесок автора за списком опублікованих у співавторстві праць визначено у переліку основних публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження пройшли апробацію у доповідях і виступах здобувача на 12-ти міжнародних і 5-ти всеукраїнських наукових, науково-практичних конференціях, а саме: ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы учета, экономического анализа и финансово-хозяйственного контроля деятельности организаций” (м. Воронеж, 10 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції “Сучасні вимоги до обліку та контролю у контексті глобалізації” (м. Одеса, 22-23 травня 2009 р.); Науковій конференції “Аудит в Україні: ідентифікація та парадигма розвитку” (м. Київ, 11 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблемы и перспективы внедрения двухуровневой системы в структуру высшего образования в малых городах” (м. Каменськ-Шахтинський, 22 грудня 2009 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальные проблемы учета, экономического анализа и финансово-хозяйственного контроля деятельности организаций”

(м. Воронеж, 23 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Новини сучасної науки” (м. Софія, 17-25 травня 2010 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Vedecky pokrok na rozmezi tisicileti - 2010” (м.Прага, 27 травня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Відповідальність аудитора при виконанні завдання з надання впевненості”

(м. Харків, 28-30 травня 2010 р.); III міжнародній науково-практичній конференції “Ефективність бізнесу в умовах трансформаційної економіки” (м. Сімферополь - Судак, 4-6 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасної науки” ( м. Прага, 5 червня 2010 р.); Науковій конференції “Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки” (м. Донецьк, 10 червня 2010 р.); Науково-практичній конференції “Система контролю в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя”

(м. Тернопіль, 11 червня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасна наукова думка” (м. Миколаїв, 17 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпеченні управління підприємством” (м. Луцьк, 29-30 червня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка сучасної науки” (м. Софія, 7-15 липня 2010 р.); Міжнародній науковій конференції “Российская элита и инновационное развитие страны” (Каменський район, м. Ростов-на-Дону, 26 серпня 2010 р.); Всеукраїнській науковій конференції викладачів та науковців “База знань сучасного аудитора. Стан та напрямки її розвитку” (м. Київ, 28 жовтня 2010 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 60 наукових працях, у тому числі в одноосібній монографії, двох навчальних та трьох практичних посібниках, у 28 статтях в наукових фахових виданнях, у 7 статтях зарубіжного видання, та у 19 статтях в інших виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 131,47 друк. арк., з них особисто здобувачеві належать 83,15 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 393 сторінки комп'ютерного тексту. Дисертація містить 38 таблиць, 42 рисунка, 23 додатка на 131 сторінці і список використаних джерел, що включає 384 найменувань на 35 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет та методи, наведено основні результати і рівень наукової новизни, дані про апробацію та практичну цінність одержаних результатів.

У розділі 1 “Концептуальні засади внутрішнього аудиту” досліджено хронологічно-історичні аспекти розвитку внутрішнього аудиту; окреслено генезис наукових досліджень внутрішнього аудиту; розкрито зміст парадигми внутрішнього аудиту в сучасних умовах; розглянуто методологічні питання та визначено концепцію ризик-орієнтованого внутрішнього аудиту.

На основі проведеного дослідження визначено, що внутрішній аудит з'явився наприкінці XIX сторіччя у великих компаніях, бізнес яких зазнав вплив зловживань персоналу. За результатами хронологічного аналізу описано етапи розвитку внутрішнього аудиту, виокремленні відповідно до аудиторських завдань усередині корпорацій та технологій, що застосовувались аудиторами. На початковому етапі основними функціями внутрішнього аудиту були забезпечення збереження активів, виявлення шахрайства та консультування з питань складання фінансової звітності. Сучасна діяльність внутрішнього аудиту трактується як управлінська, основною метою якої є вдосконалення усіх аспектів існування підприємства, на внутрішніх аудиторів покладаються функції оцінювання ефективності та результативності бізнес-процесів і систем внутрішнього контролю.

В Україні становлення внутрішнього аудиту пов'язане з розвитком контролю й аудиту в період формування ринкової економіки. За цей час відбулося зміщення акцентів від контрольно-ревізійних перевірок, ціль яких зводилася до виявлення допущених помилок, до аудиту господарського стану економічних суб'єктів з метою підвищення ефективності управління.

Вивчення існуючих нормативних документів Національного Банку України, Кабінету Міністрів України, ДКЦПФР, ДКРФП, Головного КРУ, що регламентують діяльність внутрішнього аудиту, дозволило визначити окремі етапи його імплементації у бізнес-середовище України (рис.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Становлення внутрішнього аудиту в Україні

Результати компаративного дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду дозволили зробити висновок, що в питаннях регулювання діяльності внутрішнього аудиту нормативна база України узгоджено з міжнародними професійними стандартами внутрішнього аудиту. Ці стандарти, розроблені та впроваджені у практику Міжнародним інститутом внутрішніх аудиторів, у свою чергу, є гармонізованими з Міжнародними стандартами аудиту.

Однак законодавчо передбачених передумов для проліфікації діючих форм контролю в систему внутрішнього аудиту на основі закордонного досвіду недостатньо. Відсутність необхідних наукових, методологічних та методичних розробок, що враховують вітчизняні особливості, гальмує впровадження внутрішнього аудиту у бізнес-практику підприємств. Система навчання, підвищення кваліфікації та сертифікації професійних внутрішніх аудиторів, наразі також відсутня. Для створення системи внутрішнього аудиту в Україні необхідні такі передумови (рис. 2.):

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Основні передумови створення внутрішнього аудиту в Україні

У дисертаційній роботі розроблено та запропоновано для застосування у діяльності публічних акціонерних товариств України "Методичні рекомендації щодо організації та проведення внутрішнього аудиту акціонерних товариств" та програму сертифікації внутрішніх аудиторів, яка підготовлена з урахуванням міжнародних вимог до професійних внутрішніх аудиторів, що підтверджується відповідною апробацією.

Проведено комплексний аналіз наукових досліджень щодо внутрішнього аудиту в Україні. Згідно з результатами систематизації за період з 1995 до 2010 року, можна констатувати, що проблеми внутрішнього аудиту, його тенденції та напрями розвитку є недостатньо вивченими та опрацьованими науковцями, водночас поширення практики внутрішнього аудиту актуалізує наукові дослідження.

Аналіз наукових робіт з проблематики внутрішнього аудиту дозволяє також зробити висновок, що існують дискусійні питання щодо трактування поняття "внутрішній аудит", його мети, функцій, основних завдань, визначення змісту базових категорій, їхньої характеристики. Серед фахівців існують різні думки щодо місця та ролі внутрішнього аудиту в системі контролю та управління економічного суб'єкта. Вони зводяться до того, що внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю, або способом його організації.

Систематика підходів вітчизняних та закордонних науковців до внутрішнього аудиту, наукова і практична робота автора дозволяють обґрунтувати таку дефініцію: внутрішній аудит - це регламентована внутрішніми документами підприємства діяльність з контролю, оцінюванню різних сторін функціонування підприємства та консультуванню всіх ланок управління, що здійснюється представниками спеціального підрозділу. Метою внутрішнього аудиту є надання необхідної релевантної інформації органам управління підприємства (загальним зборам, наглядовій раді, виконавчому органу) для підтримання ефективного стану системи управління ризиками та внутрішнього контролю, для досягнення стратегічних та оперативних цілей підприємства доцільними й ефективними способами.

Отже, парадигма внутрішнього аудиту визначається як превентивність, що дозволяє проводить безперервне оцінювання ризиків і стану внутрішнього контролю на систематизованій та послідовній основі. Внутрішній аудит на основі постійного потоку контрольно-аналітичної аудиторської інформації забезпечує запобігання проявам невідповідностей та порушень у функціонуванні об'єкта внутрішнього аудиту як у поточний час, так і у майбутньому завдяки розробці відповідних рекомендацій з усунення недоліків, удосконалення існуючих систем та моніторингу їх своєчасного впровадження.

Методологія науки визначається як система принципів і способів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності та охоплює мету, завдання, об'єкти, методи. На основі результатів таксономічного аналізу пропонується всі принципи внутрішнього аудиту класифікувати за п'ятьма групами: етичні принципи (незалежність, об'єктивність, чесність, конфіденційність, професійна компетентність, сумлінність, фахова поведінка, доброзичливість); принципи організації діяльності (системність, регулярність, гнучкість, повнота, пріоритетність); методологічні принципи (системний підхід, доцільність вибору методики); принципи здійснення аудиту (професійний скептицизм, документування, планування, суттєвість, доказовість, розмежування відповідальності, обґрунтованої впевненості, уніфікованості).

За результатами дослідницької роботи, автор пропонує до існуючих додати принципи контролю якості аудиту (управління якістю та ефективність внутрішнього аудиту), що мають важливе значення в умовах підвищення уваги до надійності результатів внутрішнього аудиту.

Отримані аналітичні дані показують, що на вітчизняних підприємствах діяльність служб внутрішнього аудиту охоплює усі напрями контрольно-ревізійної роботи. Поширення внутрішнього аудиту зумовлене зростанням рівня загроз ризикових подій для усіх видів бізнесу, що в свою чергу спричинено змінами світового ринкового середовища. Тому результати опитування, проведеного серед власників та керівників підприємств, щодо функціональних завдань, які делегуються службам внутрішнього аудиту в сучасних умовах, підтверджують очікування значних змін у обов'язках внутрішніх аудиторів (табл. 1).

Таблиця 1. Завдання внутрішніх аудиторів

Завдання внутрішніх аудиторів, що існують сьогодні	Частка у сукупності завдань	Завдання внутрішніх аудиторів, що очікуються у майбутньому	Частка у сукупності завдань
Перевірка бухгалтерського та податкового обліку	40%	Оцінювання ризиків	20 %
Виявлення фактів розкрадань активів та іншого шахрайства	28%	Сприяння у створенні системи внутрішнього контролю	18 %
Інвентаризація активів	22%	Участь у підвищенні рівня корпоративного управління	18 %
Економічний аналіз	5%	Проведення тематичних аудиторських перевірок	17 %
Установлення причин порушень та винних осіб	3%	Контроль за збереженістю активів	10 %
Інші завдання	2%	Консультування	10 %
		Виявлення фактів шахрайства та інші завдання	7 %

Для запобігання впливу ризиків на підприємство, для їх виявлення, аналізу можливостей їх уникнення та напрямів зниження у дисертаційній роботі рекомендується впровадження в практичну діяльність концепцію ризик-орієнтованого внутрішнього аудиту, що представлена у вигляді моделі (рис. 3).

Незважаючи на потенційні проблеми, пов'язані з переходом до цієї моделі, серед яких відсутність у штаті підготовлених фахівців, новизна підходів, і можлива втрата контролю над окремими сферами діяльності, зазначена модель має суттєві переваги, а саме: простота, універсальність, творчий підхід, поліпшення взаємодії з підрозділами, і головне - підвищення ефективності внутрішнього аудиту.

Запропонована концепція є основою розвитку методології внутрішнього аудиту, яка реалізується у методичних положеннях та рекомендаціях щодо організації служби внутрішнього аудиту та здійсненню аудиторських завдань.

У розділі 2 “Сучасна парадигма методології внутрішнього аудиту” досліджено методологічні засади виконання основних завдань внутрішнього аудиту з надання впевненості власникам та менеджерам щодо ефективності та відповідності функціонування системи управління ризиками, внутрішнього контролю та корпоративного управління на сучасному етапі розвитку економіки.

Діяльність підприємства нерозривно пов'язана з ризиками, притаманними всім сегментам підприємництва. Ризик - це ймовірність того, що відбудеться

внутрішній аудит імплементація корпоративний

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.3. Концептуальна модель ризик-орієнтованого внутрішнього аудиту

подія, яка вчинить негативний вплив на досягнення цілей підприємства. Зарубіжна економічна практика свідчить про те, що керівництво успішних і динамічно зростаючих компаній застосовує управління ризиками як у окремих функціональних сферах бізнесу, так і у рамках компанії (корпорації) в цілому.

Результати опитування 460-ти європейських компаній, проведеного Федерацією європейських асоціацій з ризик-менеджменту (FERMA) показують, що 80% підприємств-респондентів мають формалізоване управління ризиками компанії, а у 39% управління ризиками стало обов'язковим елементом управління компанією.

Отримані у дослідженні дані свідчать про те, що тільки у 33% з опитуваних підприємств економіки України система управління ризиками є компетенцією, повністю або частково функціонує та дозволяє суб'єктам господарювання зміцнити конкурентні позиції. Для підприємств України актуальним стає оволодіння навичками зменшення ймовірності настання ризикових подій. Суттєву роль у цьому процесі виконують внутрішні аудитори.

Управління ризиками підприємства - це сукупність управлінських процедур, систематизованих та організованих у певному порядку, які здійснюються наглядовою радою, виконавчими менеджерами й іншими працівниками та спрямовані на виявлення й вимірювання ймовірних ризиків, що впливають на діяльність підприємства, а також здійснення заходів з управління ними. У ході дослідження окреслено розподіл обов'язків з управління ризиками підприємства між його керівними органами, з якого стає очевидним: завдання внутрішнього аудиту щодо системи управління ризиками складається з надання обґрунтованої впевненості власникам та менеджерам у тому, що розроблена ними стратегія запобігання ризикам адаптована до особливостей функціонування підприємства та є ефективною.

За допомогою індуктивного методу дослідження модифіковано концептуальну модель системи управління ризиками підприємства, що розглядається як об'єкт внутрішнього аудиту та складається з таких елементів:

1. Місія, стратегічні та тактичні цілі підприємства; 2. Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів ризику; 3. Аналіз та оцінка отриманої інформації; 4.Ідентифікація ризиків (визначення джерела, опис ризику, класифікація);

5. Кількісне та якісне вимірювання ризиків, їх оцінювання; 6. Документування та відбір ризиків (складання реєстру ризиків, ранжування за рівнем суттєвості, формування документальної бази); 7. Управління ризиками (заходи з уникнення або прийняття ризиків, створення процедур попередження та контролю, передача ризиків третім сторонам); 8. Моніторинг (контроль виконання заходів з управління ризиками, оцінка адекватності системи управління ризиками).

Модель є основою внутрішнього аудиту ефективності системи управління ризиками. З метою якісного виконання аудиторського завдання розроблено методичне забезпечення, що пропонується для використання у діяльності внутрішніх аудиторів.

Відповідно до методики, якість системи управління ризиками визначають шляхом розрахунку середньозважених величин та оцінюють за спеціальною чотирибальною шкалою (низькій, середній, значний, критичний рівні). Базою розрахунків є аналітичні дані, що отримують за результатами спеціального анкетування, запропоновані форми якого наведено у дисертаційній роботі. За результатами оцінки адекватності та ефективності функціонування системи управління ризиками розробляють відповідні рекомендації щодо усунення критичних недоліків, удосконалення сфер, до яких є зауваження, та зміцнення існуючої системи.

Внутрішній контроль - це система спостережень і перевірки відповідності функціонування керованого об'єкта та управлінських рішень з метою оцінювання результативності й ефективності діяльності, дотримання законності та доцільності господарських операцій, достовірності звітності, збереженості власності, виявлення внутрішньогосподарських резервів. Процес внутрішнього контролю має реалізовуватися перманентно силами повноважних органів управління та працівниками підприємства із застосуванням контрольних процедур та методів, на базі доступної інформації.

Дослідження світового досвіду дає можливість рекомендувати регулювальним органам та підприємствам прийняти до застосування в практичній діяльності систему внутрішнього контролю за методикою COSO, впровадження якої є обов'язковою для всіх підприємств, що входять до лістингу міжнародних фондових бірж. Методика сприяє вирішенню проблем актуальності інформації стану ризиків. За методикою COSO, головний акцент внутрішнього контролю робиться на зниженні рівня системних ризиків шляхом проектування процедур контролю, адаптованих до кожного конкретного типу ризику, та неухильного їх дотримання. Положення методики COSO інтерпретовано у вигляді концептуальної моделі. Впровадження компонентів системи внутрішнього контролю (або їх структурування й оптимізація) за цією моделлю (що охоплює: середовище контролю, управління ризиками, процедури контролю, інформаційні системи та комунікації, моніторинг) сприятиме оптимізації контрольного процесу та надасть менеджменту і власникам можливість сконцентруватися на досягненні цілей підприємства, не відволікаючись на інспектування поточної діяльності.

Розроблено і запропоновано методику, призначену для моніторингу системи внутрішнього контролю службою внутрішнього аудиту. Відповідно до цієї методики результат оцінювання системи внутрішнього контролю є комплексним показником, що включає:

- інтегральну оцінку якості кожного з елементів внутрішнього контролю у розрізі обов'язкових критеріїв, поданих у відповідній анкеті;

- подальшу інтегральну оцінку системи внутрішнього контролю, сформовану за експертними оцінками фахівців, тобто груп учасників: наглядової ради, менеджменту, служби внутрішнього аудиту, зовнішнього аудитора та (або) ревізійної комісії; для розрахунку показників учасникам процесу необхідно заповнити оціночні карти, що містять перелік запропонованих автором тестових запитань.

На підставі аналізу розрахованих показників внутрішні аудитори оцінюють систему внутрішнього контролю шляхом привласнення рейтингу: 1) високий (задовільний); 2) середній (вимагає поліпшення); 3) незадовільний (вимагає негайного прийняття коригувальних або попереджувальних дій). Положення методики можуть бути адаптовані до потреб конкретного підприємства, з урахуванням особливостей бізнес-процесів та управлінських рівнів, тому вона є дієвим інструментом моніторингу системи внутрішнього контролю з боку вищих органів управління підприємства.

Для інвесторів однією з ознак стабільно функціонуючого, інвестиційно привабливого підприємства є наявність корпоративного управління, що відповідає сучасним вимогам. При цьому існування структур внутрішнього аудиту та якість їх роботи відграють важливу роль для формування реноме в економічному середовищі. Систематизація існуючих нормативних вимог України та інших країн до корпоративного управління, проведена у ході дослідження, дозволила розробити модель корпоративного управління, яку пропонується використовувати для проведення внутрішнього аудиту. Модель ілюструє відносини між інвесторами, власниками, менеджерами, іншими зацікавленими особами. Та демонструє як здійснюється управління бізнесом, у тому числі питання стратегічного планування, управління ризиками, контролю, а також забезпечується ефективна діяльність підприємства в умовах балансування впливу та інтересів учасників корпоративних відносин.

Внутрішній аудит корпоративного управління являє собою комплексне оцінювання спрямоване на: виявлення його недоліків і позитивних сторін щодо стратегічних цілей підприємства; аналіз специфічних факторів впливу на діяльність підприємства; визначення змісту і послідовності комплексу робіт з поліпшення практики корпоративного управління підприємством.

Автором розроблено спеціалізовану документальну базу та технологію проведення внутрішнього аудиту корпоративного управління, що адаптовані та вдосконалені у ході практичного застосування (рис. 4).

Результати внутрішнього аудиту системи внутрішнього контролю управління ризиками та корпоративного управління мають значення для: підвищення конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів та ефективності їх бізнесу; впровадження ефективного менеджменту та контролю; розвитку інвестиційних процесів; забезпечення впевненості та підвищення довіри інвесторів.

У розділі 3 “Організація внутрішнього аудиту та її вдосконалення” досліджено проблеми організації служби внутрішнього аудиту на підприємствах, управління діяльністю служби, аспекти забезпечення якості та оцінки ефективності внутрішнього аудиту.

Створення на підприємстві служби внутрішнього аудиту (далі СВА) вимагає вирішення методологічних та організаційно-технічних проблем, пов'язаних із визначенням організаційної форми служби, кола завдань та функцій, які делегуватимуться внутрішнім аудиторам, наявністю необхідних ресурсів, формуванням бюджету служби, нормативним регулюванням її роботи тощо.

Типологія існуючих форм організації структурних підрозділів, які виконують функції, пов'язані з внутрішнім аудитом, показує, що: близько 62% підприємств мають службу (відділ, департамент) внутрішнього аудиту; 7% підприємств мають організаційні утворення, що поєднують у собі функції служби внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю; у 14% підприємств схожі підрозділи функціонують у вигляді контрольно-ревізійних служб (відділів, управлінь); у 5% підприємств службу внутрішнього аудиту не створено, проте існує менеджер або окремий спеціаліст із внутрішнього аудиту; 12% підприємств мають іншу форму організації аналогічних служб.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Технологія внутрішнього аудиту корпоративного управління

Питання вибору організаційної форми служби внутрішнього аудиту повинно вирішуватись індивідуально для кожного підприємства з урахуванням організаційно-правової форми, специфіки та масштабів діяльності, цілей підприємства, а також функціональних обов'язків, що визначають для внутрішніх аудиторів власники та керівники підприємства.

Вирішення багатьох проблем залежить, насамперед, від підпорядкованості внутрішніх аудиторів у ієрархічній системі управління підприємством. Результати аналізу організаційної будови підприємств, що мають в своєму складі структурний підрозділ внутрішнього аудиту, відображено на рис.5.

Таким чином, можна зробити висновок, що у вітчизняній практиці превалює підпорядкованість служби внутрішнього аудиту виконавчим директорам підприємства. Водночас такий стан справ не дає можливості для реалізації таких принципів аудиту як незалежність та об'єктивність. Для забезпечення отримання від внутрішніх аудиторів достовірної та неупередженої контрольно-аналітичної інформації, запропоновано дотримуватися рекомендацій міжнародної аудиторської спільноти щодо підпорядкування служб а саме: вивести їх із функціональної підлеглості менеджменту та підпорядкувати комітетові з аудиту при наглядовій раді.

Рис. 5. Підпорядкованість служб внутрішнього аудиту на підприємствах України

Базовою основою для результативної та якісної діяльності служби внутрішнього аудиту є регламенти, що визначають його організаційну та технічну сторони. Їх доцільно розробляти на основі існуючих нормативно-правових актів, опрацьовуючи з урахуванням умов функціонування підприємства, його організаційної структури, спеціалізації, беручи до уваги кваліфікацію фахівців і наявність матеріально-технічної бази. В роботі розроблено та запропоновано використовувати в практичній діяльності положення з організації діяльності служби внутрішнього аудиту, комітету з аудиту та рекомендації щодо створення внутрішньофірмових стандартів.

За результатами дослідження процесу створення служби внутрішнього аудиту побудовано концептуально-організаційну модель упровадження внутрішнього аудиту до системи управління підприємством. Для ефективної роботи служба внутрішнього аудиту повинна мати відповідну форму управління. Розгляд проблем організації діяльності структурних підрозділів внутрішнього аудиту дозволив розробити модель управління службою внутрішнього аудиту (рис. 6), рекомендовану до використання на практиці.

У дисертаційній роботі розглянуто проблемні аспекти контролю якості та оцінки ефективності функціонування служби внутрішнього аудиту. Рівень аудиторських послуг, що надаються внутрішніми аудиторами, визнається якісним за таких умов: існує впевненість власників та керівництва у тому, що персонал служби внутрішнього аудиту діє відповідно до професійних стандартів внутрішнього аудиту, Кодексу професійної етики, законодавчих і нормативних вимог, які регулюють аудиторську діяльність; аудиторські звіти, що надаються службою, відповідають умовам аудиторських завдань; результати діяльності внутрішнього аудиту задовольняють потреби користувачів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 6. Модель управління службою внутрішнього аудиту

Рекомендовано запровадити у діяльність служб внутрішнього аудиту сучасну систему контролю якості, що складається з елементів, характеристики яких подано у дисертації. Щодо кожного з елементів пропонується встановити політику та процедури контролю якості, які сприятимуть підвищенню внутрішньої культури та розумінню персоналом того, що якість - це головне при наданні аудиторських послуг.

З метою подальшої стандартизації національної практики та комплексного охоплення всіх аспектів аудиторської роботи розроблено та запропоновано таку документально-методичну базу:

1. Програму внутрішніх і зовнішніх оцінок якості роботи служби внутрішнього аудиту, що включає постійний та періодичний аналіз діяльності служби за визначеним переліком питань; аналіз може здійснюватися як працівниками служби (працівниками підприємства), так і зовнішніми оцінювачами.

2. Програму моніторингу контролю якості виконання аудиторських завдань, яку слід реалізовувати, спираючись на розроблений шаблон. Окремі питання програми, залежно від своєї значущості, можуть мати власну оцінку. Загальна сума балів розподіляється між працівниками служби внутрішнього аудиту. Програма оцінює продуктивність роботи кожного аудитора та сприяє об'єктивному визначенню суми можливої винагороди за результатами діяльності звітного періоду.

3. Уніфікований документ “Методика проведення моніторингу контролю якості виконання аудиторського завдання”, рекомендований до використання фахівцями служби внутрішнього аудиту.

Головним ефектом від діяльності служби внутрішнього аудиту є впевненість власників та менеджерів, що системи підприємства створені та функціонують адекватно, що необхідні механізми контролю вбудовано у кожний бізнес-процес та вони належно працюють. На практиці важко оцінити ефект від внутрішнього аудиту, оскільки: результат не завжди вимірюється кількісно; ефективність залежить не тільки від аудиторів, але й значною мірою - від наступних дій об'єктів аудиторського завдання з упровадження рекомендацій аудиторів; вагому роль відіграє суб'єктивізм при оцінюванні замовниками отриманих результатів.

За результатами дослідження розроблено двоетапну систему оцінювання якості та ефективності діяльності служби внутрішнього аудиту. На першому етапі здійснюється розрахунок показника якості діяльності (ПЯД) служби внутрішнього аудиту за певний період як зваженої сукупності показників за наступною формулою:

ПЯД= 0,3ЧВП+0,3ЧЯЗ+0,2ЧРТ+0,2ЧОП, (1)

де ВП - показник виконання річного аудиторського плану (відсоткове відношення кількості виконаних завдань до кількості запланованих);

ЯЗ - показник якості виконання аудиторських завдань (відсоткове відношення середньоарифметичної величини суми балів показників всіх аудиторів та керівників аудиторських завдань за підсумками аудиторської перевірки до максимально можливого показника балів);

РТ - результати щорічного тестування працівників служби (середньо-арифметичне значення результатів щорічного тестування кожного працівника);

ОП - показник оцінки працівників служби (відсоткове відношення загальної суми балів оцінки всіх працівників до максимально можливої суми балів).

На другому етапі оцінюється ефективність діяльності служби внутрішнього аудиту за п'ятибальною системою. Підсумковий показник розраховується як середньоарифметичне значення балів за зазначеними критеріями до загальної кількості критеріїв, при цьому:

· до 3 балів - низька ефективність;

· від 3,1 до 4 балів - середня ефективність;

· від 4,1 до 5 балів - висока ефективність.

Для критеріїв оцінки ефективності діяльності служби внутрішнього аудиту встановлюється бальна система, представлена у табл. 2:

Таблиця 2. Бальна система, рекомендована для оцінювання ефективності роботи СВА

Найменування критеріїв	Оцінка
	5 балів	4 бали	3 бали	2 бали	1 бал
Охоплення щорічними перевірками об'єктів аудиту з високим рівнем ризику

Подобные документы

• Внутрішній аудит

  Мета та завдання внутрішнього аудиту, його стандартизація на сучасному етапі. Організація та служби внутрішнього аудиту, методичні прийоми, реалізація результатів. Посадові обов’язки внутрішнього аудитора. Загальний план внутрішнього аудиту ПП "Еталон".
  
  методичка [86,1 K], добавлен 22.11.2011
  

• Внутрішній аудит

  Внутрішній аудит в інтересах керівництва i власників підприємства. Об’єкти внутрішнього аудиту. Етичні принципи та професійні стандарти внутрішнього аудиту. Взаємозв’язок служби внутрішнього аудиту з іншими службами та підрозділами підприємства.
  
  курсовая работа [98,2 K], добавлен 19.11.2009
  

• Організація внутрішнього контролю та аудиту на підприємстві (на прикладі Хлібокомбінату Березнівського районного споживчого товариства)

  Завдання та інформаційна база аудиту нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком запасів на підприємстві. Методика аудиту поточних зобов'язань за розрахунками зі страхування та основних засобів.
  
  курсовая работа [146,8 K], добавлен 10.04.2014
  

• Аудит в організації

  Суть аудиту, його різновиди та характеристика, завдання та цілі проведення. Предмет та методи вивчення аудиту, його організаційно-правові основи в Україні. Порядок оцінювання системи внутрішнього контролю і аудиту. Формування аудиторського висновку.
  
  курс лекций [63,2 K], добавлен 14.01.2010
  

• Організація і методика проведення аудиту (на прикладі ПРАТ АПК "Зоря")

  Завдання та інформаційна база аудиту амортизації. Вивчення та оцінка системи внутрішнього контролю ПРАТ АПК "Зоря". Стан внутрішнього контролю за формуванням та обліком доходів. Методика аудиту кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги.
  
  курсовая работа [155,8 K], добавлен 04.02.2013
  

• Ведення аудиту на підприємстві

  Способи та методи контролю за веденням обліку та документації на підприємстві. Нормативно-законодавчі аспекти організації аудиту. Проблеми внутрішнього аудиту на підприємстві, шляхи їх вирішення. Організація та контроль за складанням фінансової звітності.
  
  курсовая работа [166,6 K], добавлен 12.01.2012
  

• Роль внутрішнього аудиту в удосконаленні системи управління ризиками компанії

  Прийняття нових стандартів розкриття інформації публічними акціонерними компаніями. Система управління ризиками підприємства як основний елемент системи внутрішнього контролю. Базова функція аудиту: оцінка достовірності звіту і схоронності активів.
  
  доклад [1,0 M], добавлен 04.02.2011
  

• Внутрішній аудит організації

  Вивчення сутності внутрішнього аудиту - організованої на економічному суб'єкті в інтересах його власників системи контролю над дотриманням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішнього контролю.
  
  курсовая работа [36,9 K], добавлен 24.09.2010
  

• Внутрішній аудит на підприємстві

  Сутність і призначення внутрішнього аудиту як організованої системи контролю за дотриманням встановленого порядку ведення. Предмет його вивчення. Характеристика та зміст необхідних процедур, їх нормативно-правове регулювання. Переваги та недоліки аудиту.
  
  презентация [100,3 K], добавлен 18.11.2016
  

• Планування аудиту, стадії і процедури аудиту

  Суть планування та його необхідність в аудиті на основі даних попереднього аналізу фірми. Рівень обізнаності аудитора про діяльність підприємства. Порядок отримання інформації про стан справ на підприємстві. Оцінка системи внутрішнього контролю.
  
  реферат [287,5 K], добавлен 18.03.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам