Облік і аналіз власного капіталу акціонерних товариств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит(за видами економічної діяльності)

УДК 657.222

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ОБЛІК І АНАЛІЗ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ

ТЯГНИРЯДНО ЛЕСЯ

ЛЕОНІДІВНА

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Єфіменко Василь Іванович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», декан обліково-економічного факультету

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Максімова Валентина Федорівна, Одеський державний економічний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

кандидат економічних наук, доцент Калабухова Світлана Вікторівна, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», заст.зав.кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу

Захист дисертації відбудеться « 20 » вересня 2010 року о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м.Київ, проспект Перемоги, 54/1, аудиторія 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м.Київ, вул.Дегтярівська, 49 - г, ауд.601.

Автореферат розісланий « 19 » серпня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор В.М.Добровський

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основу інформаційної бази системи управління капіталом підприємства в умовах ринкових відносин складає детальне облікове забезпечення процесу формування та розміщення власного капіталу. Це передбачає використання в процедурах аналізу ринкової та балансової вартості власного капіталу сучасного інструментарію в контексті прийняття відповідних управлінських рішень. Практика підтверджує, що облікові та аналітичні концепції формування та управління власним капіталом підприємств слід орієнтувати на: інвестиційні рішення (вкладання і накопичення капіталу), операційні рішення (рух капіталу), фінансові рішення (використання капіталу) відповідно до видів господарської діяльності.

Загалом бізнес є взаємопов'язаною операційною системою рухів фінансових ресурсів, зумовлених відповідними інвестиційними та фінансовими управлінськими рішеннями з розміщення капіталу. Йдеться про відтворення діалектичної природи економічної господарської діяльності і, як наслідок, про формування справедливої ринкової вартості підприємства, спроможної покрити витрачені ресурси та забезпечити очікуваний засновниками підприємства рівень доходу з урахуванням ймовірності ризику ведення бізнесу.

Для розуміння економічних процесів створення і функціонування акціонерних товариств необхідна інформація, яка, по-перше, дозволить керівництву відслідковувати стан та фінансові результати розміщення капіталу і, по-друге - окреслити схему руху фондових потоків та змін у власному капіталі. Оскільки найбільш простою та доступною формою представлення фінансової інформації є дані бухгалтерського обліку, питання обліку та аналізу власного капіталу набувають значної актуальності. Чинна вітчизняна форма фінансової звітності про власний капітал, ґрунтуючись на бухгалтерських правилах і принципах, відображає у логічному взаємозв'язку результати усіх операцій товариства з привілейованими та звичайними акціями. Врешті накопичується інформація про зміни (зростання чи зниження) вартості власного капіталу, втім тільки балансової.

Аналіз наукових і методичних праць з питань обліку і аналізу власного капіталу свідчить про багатовекторність досліджень, присвячених обліковим і аналітичним аспектам формування та руху власного капіталу. Зокрема, питання визначення облікової сутності власного капіталу висвітлені в роботах І.Ф.Шера, Ш.Пангло, Р. де Рувера, А.Гуляєва, С.І. Боголєпова, І.Ф.Палатнікова, М.С.Лунського, В.В.Ковальова, В.Я.Соколова. Питання методики бухгалтерського обліку власного капіталу розглядаються в працях вітчизняних вчених Ф.Ф.Бутинця, М.В.Кужельного, Ю.А.Кузьмінського, Є.В.Мниха, А.М.Герасимовича, В.В.Сопка, С.Ф.Голова, Н.М.Ткаченко, В.І.Єфіменка, О.І.Пилипенка, О.О.Канцурова, С.В.Пителя. Окремі питання, пов'язані з проблемами обліку й аналізу формування та змін власного капіталу, досліджено у працях вітчизняних науковців М.Д.Алексеєнка, М.М.Мосійчук, Н.Д.Прокопенка, Ф.Є.Поклонського.

Проте, погляди вчених різняться стосовно загальноекономічної, облікової і аналітичної сутності власного капіталу, його функцій та методики обліку. Водночас практично відсутня методика аналізу власного капіталу. Зважаючи на сучасні динамічні зміни умов господарювання, потребують подальшого дослідження та вирішення проблеми розробки алгоритмів аналізу власного капіталу та вдосконалення конкретних облікових процедур його формування та розміщення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою „Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки” (номер державної реєстрації 0106U004766).

Відповідно до наукової програми автором досліджено та внесено пропозиції з питань удосконалення методик обліку та аналізу формування і руху власного капіталу підприємств з використанням реальних звітних даних акціонерних товариств України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування теоретико-методичних підходів до обліково-аналітичного забезпечення системи управління власним капіталом акціонерних товариств та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення методики обліку і аналізу формування та руху акціонерного капіталу.

Відповідно до поставленої мети автором окреслено такі завдання дослідження:

· науково узагальнити і систематизувати існуючі підходи щодо сутності власного капіталу з урахуванням історичного, загальноекономічного та правового аспектів і на основі цього поглибити та уточнити зміст категорійно-понятійного апарату;

· виокремити складові облікової та аналітичної концепції власного капіталу акціонерних товариств за результатами проведеного дослідження історичної еволюції наукової думки та сучасного розвитку систем господарювання;

· запропонувати побудову інформаційної системи обліку формування та руху власного капіталу з використанням фінансових, управлінських та облікових потоків інформації, вдосконалити методику обліку формування статутного капіталу акціонерного товариства та його змін в частині реінвестиції дивідендів, спрямування прибутку до статутного капіталу, конвертації облігацій в акції;

· розробити пропозиції щодо стратегічного управління власним капіталом акціонерного товариства на основі запровадження системи аналітичних показників для повного висвітлення інформації про діяльність акціонерних товариств;

· надати рекомендації щодо розкриття інформації про структуру власного капіталу акціонерного товариства у балансі підприємства з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IAS) та ПСБО; оцінити вплив структурних зрушень у власному капіталі на методику обліку власного капіталу;

· сформувати уніфіковану систему коефіцієнтів для аналізу власного капіталу акціонерних товариств на основі узагальнення зарубіжних та вітчизняних методик для забезпечення взаємодії управлінських рішень в інвестиційній, операційній та фінансовій діяльності підприємства;

· удосконалити методику аналізу структури пасивів підприємства на основі визначення питомої ваги та пропорцій різних джерел фінансування активів з урахуванням маржинального зважування зобов'язань підприємства;

· запропонувати методику аналізу та оцінки справедливої вартості акціонерного капіталу з урахуванням особливостей облікової політики підприємства в контексті реінвестиції дивідендів та надати рекомендації щодо підвищення вартості власного капіталу акціонерних товариств в процесі здійснення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження обрано обліково-аналітичну систему формування та використання власного капіталу акціонерних товариств України.

Предметом дослідження є методики обліку процесу формування та руху власного капіталу акціонерних товариств, оцінки та аналізу структури власного капіталу в контексті прийняття рішень щодо підвищення вартості акціонерного капіталу.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи складає діалектичний підхід до вивчення і розкриття сучасного стану обліку і аналізу формування та руху власного капіталу акціонерних товариств.

У роботі використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання соціально-економічних процесів і явищ, а саме: методи наукового узагальнення, порівняння, системності і комплексності - при обґрунтуванні теоретичних підходів до формування історичної, загальноекономічної, правової сутності та обліково-аналітичної концепції власного капіталу, при розгляді методологічних засад обліку власного капіталу в контексті залишкового принципу його визначення; методи загальнонаукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу і синтезу - при розробці пропозицій щодо оцінки впливу зміни структури авансованого капіталу на методику обліку та розкриття інформації про зміни у власному капіталі акціонерного товариства, при наданні рекомендацій щодо пошуку альтернативних можливостей фінансування власного капіталу акціонерного товариства з урахуванням змін очікуваної дохідності звичайних акцій, при внесенні пропозицій щодо упорядкування облікових процедур формування власного капіталу відповідно до міжнародної практики; економіко-математичні методи - при розгляді методів дисконтування вихідних грошових потоків операційної діяльності для визначення теперішньої ринкової (справедливої) вартості власного капіталу акціонерного товариства, при наданні пропозицій по вдосконаленню декомпозиційного факторного аналізу рентабельності власного капіталу, при наданні рекомендацій щодо проведення діагностичного аналізу ринкової вартості акціонерного капіталу.

Інформаційною базою дослідження є закони України, нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності акціонерних товариств, П(С)БО, Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), періодичні та монографічні видання, матеріали міжнародних, всеукраїнських науково-практичних конференцій, статистичні матеріали, вітчизняні та зарубіжні публікації, обліково-аналітичні матеріали вітчизняних підприємств, створених у формі акціонерних товариств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні і практичному вирішенні низки проблемних питань методик обліку та аналізу власного капіталу підприємств, створених у формі акціонерних товариств. Наукову новизну дисертації характеризують такі результати дослідження:

вперше:

· розкрито зміст облікової і аналітичної концепції власного капіталу з урахуванням наукового принципу «зростаючої складності» у динамічному розвитку господарських систем. Зокрема, виокремлено такі складові у концепціях: в умовах глобальної конкуренції потребують обліку нематеріальні (стратегічні) показники вартості власного капіталу; аналіз власного капіталу вимагає актуалізації фінансової звітності підприємства для прийняття інвестиційних рішень;

· запропоновано модель комплексного економічного аналізу власного капіталу акціонерних товариств на основі розробленої сукупності аналітичних показників та коефіцієнтів з урахуванням концепції часової цінності грошей, що уможливлює здійснення достовірної оцінки динамічних процесів формування, змін та результатів використання власного капіталу товариств;

удосконалено:

· понятійний апарат, а саме надано авторське трактування сутності терміну „власний капітал”, у якому уточнено аспектні характеристики капіталу як господарського факту-процесу, котрий поєднує виробничі і правові відносини та відображає рух вкладеної вартості, а не лише є елементом фінансової звітності і носієм ознак балансової вартості;

· облікову процедуру формування статутного капіталу акціонерних товариств на базі рекомендованого субрахунку 673 «Розрахунки за внесками до незареєстрованого капіталу» до рахунку 67 «Розрахунки з учасниками». Застосування зазначеного субрахунку забезпечить накопичення інформації про розподіл оголошеної суми статутного капіталу, фактично сплаченої до реєстрації товариства та несплаченої на дату реєстрації капіталу, що важливо для прийняття оперативних управлінських рішень;

· модель факторного аналізу рентабельності власного капіталу, яку доповнено розрахунками показників вільного грошового потоку операційно-інвестиційної діяльності і середньозваженої вартості капіталу, що дозволить визначати ринкову вартість власного капіталу підприємства;

набули подальшого розвитку:

· інформаційні аспекти обліку власного капіталу та розкриття інформації про зміни його балансової вартості, які доповнено пропозиціями щодо формату структури власного капіталу та відображення його у розділі 1 „Балансу” у розрізі статутного капіталу за видами акцій, емісійних різниць, субсидованого капіталу, нерозподіленого прибутку та вилученого капіталу;

· пропозиції щодо уточнення назв рахунків, зокрема назву рахунку 421 „Емісійний дохід” запропоновано змінити на „Емісійні різниці”, оскільки результат реалізації акцій може бути не тільки позитивний, але й негативний;

· облікова документація, зокрема запропоновано збалансовану облікову відомість стратегічного управління власним капіталом, яка забезпечує включення до бухгалтерської системи підприємства нефінансових (економічних) показників діяльності, інформація якої є важливою у конкурентному середовищі;

· способи оцінки інвестиційних можливостей підприємства, які забезпечують розрахунок інвестиційної вартості його власного капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення наданих рекомендацій полягає у розробці пропозицій щодо облікової та аналітичної концепцій визначення вартості власного капіталу акціонерного товариства, удосконаленні методичних аспектів обліку формування та руху власного капіталу, наданні рекомендацій для прогнозування тенденцій зростання вартості акціонерного капіталу з урахуванням виробничого, фінансового та інвестиційного аспектів діяльності підприємства.

Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку і аналізу власного капіталу акціонерних товариств, забезпечать своєчасне одержання керівництвом підприємства та зовнішніми користувачами достовірної інформації про ринкову вартість акціонерного капіталу як результат здійснення інвестиційної, операційної та фінансової діяльності.

Методичні розробки автора щодо використання збалансованої облікової відомості показників стратегічного управління власним капіталом акціонерного товариства, практичні рекомендації щодо розподілу оголошеної на дату реєстрації суми внесеного капіталу по запропонованих субрахунках бухгалтерського обліку, практичні рекомендації щодо упорядкування облікових процедур формування статутного капіталу акціонерного товариства відповідно до міжнародної практики впроваджені у роботу промислового підприємства ВАТ „Полтавагаз„ (довідка № 673/14 від 25.12.2009 року); пропозиції автора щодо удосконалення методики обліку змін статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів і конвертації облігацій в акції; практичні пропозиції щодо оцінки величини власного капіталу з урахуванням процесів його руху й зміни вартості грошових потоків у часі впроваджено у процес аналітичної роботи ВАТ „Полтаванафтогазгеологія”(довідка № 321 від 18.01.2010 року); результати наукового дослідження стосовно методів прийняття рішень при оцінюванні показників функціонування підприємств використовуються у навчальному процесі Полтавського інституту економіки і права Відкритого університету розвитку людини «Україна» при викладанні навчальної дисципліни „Економічний аналіз” (довідка від 17.11.2009 року).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення проблем організації і методики обліку та аналізу власного капіталу акціонерних товариств на прикладі підприємств нафтогазової промисловості. Теоретичні положення, висновки та наукові результати дослідження, що виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» і оприлюднені на трьох конференціях: VІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства: сучасні проблеми» (м.Донецьк, 2004); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м.Тернопіль, 2005); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м.Черкаси, 2007).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,44 д.а., з них 4 статті у фахових виданнях загальним обсягом 1,24 д.а., матеріали 2 наукових конференцій загальним обсягом 0,2 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи 177 сторінок основного тексту, у тому числі 28 таблиць на 12 сторінках, 13 рисунків на 6 сторінках і 4 додатки на 17 сторінках. Список використаних джерел містить 140 найменувань на 11 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми, стан розробки наукової проблеми, окреслено мету, завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 „Теоретичні концепції формування та руху власного капіталу акціонерних товариств” узагальнено історичні тлумачення (концепції) поняття капіталу, подано огляд наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених щодо загальноекономічного, правового, облікового та аналітичного аспектів сутності власного капіталу. При розгляді загальноекономічної концепції провідне місце відведено систематизації економічних передумов формування власного капіталу, економічній необхідності руху капіталу та економічним наслідкам використання власних фінансових ресурсів, вкладених в активи; правову концепцію охарактеризовано як господарську компетенцію суб'єкта господарювання щодо володіння, користування та розпорядження власним вкладеним або накопиченим майном на підставі виникнення майнових прав і майнових зобов'язань, а також гарантування майнової відповідальності у мінімальних розмірах статутного капіталу. В основу побудови бухгалтерського обліку власного капіталу покладено фундаментальну облікову модель, в якій власний капітал виступає елементом фінансової звітності та носієм ознак балансової вартості. Основним методичним аспектом аналізу формування та руху власного капіталу обрано структурний аналіз зв'язків між елементами власного капіталу.

На основі огляду основних характеристик власного капіталу, які сформувалися в історичному контексті поглядів науковців, виокремлено найважливіші аспекти побудови системи дослідження власного капіталу у сучасних умовах господарювання. (рис.1).

В процесі аналізу змісту фахової літератури встановлено, що тлумачення економічної сутності власного капіталу залежить від підходів авторів до порядку використання нерозподіленого прибутку. Зокрема, з позиції виплачених готівкою дивідендів по акціях різних типів, нерозподілений прибуток розглядається як інвестиції у власний капітал. З позиції чистого прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства та додається до вартості власного капіталу, нерозподілений прибуток є джерелом зростання вартості власного капіталу. При формуванні облікової та аналітичної концепцій власного капіталу ці два підходи запропоновано розмежовувати та враховувати окремо виробничий (джерело фінансування активів) та інвестиційний (джерело добробуту акціонерів) аспекти власного капіталу при прийнятті управлінських рішень у сучасній динамічній системі бізнесу.

У ході дослідження виокремлено бухгалтерську проблему визнання суми власного капіталу акціонерного товариства, інвестованого у виробничо-господарську діяльність. Обсяг власного капіталу є різницею між обсягом активів і зобов'язань у балансі акціонерного товариства. Втім, ця величина, як правило, не співпадає із сукупною вартістю акцій акціонерного товариства на ринку цінних паперів або із сумою, яка може бути отримана в результаті продажу акціонерного товариства як діючого підприємства або в результаті продажу його чистих активів частинами.

Водночас доведено, що з використанням фундаментальної облікової моделі при визначенні вартості власного капіталу згідно ПСБО, не формується інформація про структуру безпосередньо власного капіталу, оскільки вона будується на непрямому методі його обчислення на підставі показників активів та зобов'язань підприємства, які не є складовими власного капіталу. Якщо ж розглядати власний капітал як систему, то при визначенні облікової сутності власного капіталу доцільно виходити із суми його елементів, що реально відображатимуть структуру джерел формування акціонерного капіталу, яка утворюється під впливом низки суб'єктивних факторів. До таких факторів віднесено: інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових внесків власників підприємства; вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства; доходи, що призводять до зростання власного капіталу; витрати, що зменшують величину власного капіталу.

З огляду на зростання функціональної ролі економічного аналізу у сучасному бізнес-середовищі процес дослідження власного капіталу подано як процес побудови факторної системи, яка включає два основних, властивих будь-якому системному дослідженню аспекти: 1) аналіз генетичних сторін системи (в даному випадку -- це формування капіталу) і 2) аналіз функціональних сторін системи (процесу використання капіталу).

У розділі 2 „Методичні аспекти обліку формування та руху власного капіталу акціонерних товариств” дано критичну оцінку змісту національних ПСБО, окреслено коло проблемних питань стандартизації обліку операцій з формування статутного капіталу акціонерних товариств, проведено порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних методик обліку власного капіталу на етапі створення АТ, обґрунтовано авторську методику обліку формування статутного капіталу акціонерних товариств, запропоновано методики обліку збільшення статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів, за рахунок спрямування прибутку до статутного капіталу; надано методичні рекомендації щодо обліку операцій з конвертації облігацій в акції; розроблено збалансовану відомість стратегічного управління власним капіталом АТ; запропоновано новий підхід до розкриття інформації про структуру власного капіталу акціонерних товариств у фінансовій звітності підприємств.

Оцінка національних ПСБО показала, що при їх побудові враховано зміст міжнародних стандартів та зарубіжні облікові концепції. Водночас конкретних облікових алгоритмів, за допомогою яких повинна відбуватися реєстрація господарських фактів, не передбачено. На сьогоднішній день для промислових підприємств не існує чіткого методичного забезпечення обліку господарських операцій, згідно з яким бухгалтер міг би використовувати положення конкретної інструкції і, відповідно, реєструвати господарські події у логічній послідовності.

Розгляд чинної методики обліку власного капіталу зумовив низку зауважень. По-перше, використання рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» для відображення сум внесених активів за незареєстрованим статутним капіталом не відображає специфіку даної господарської операції: це не „інша операція”, а - основна господарська операція щодо виникнення поточних зобов'язань перед майбутніми акціонерами. Тому доречніше застосовувати рахунок 67 „Розрахунки з учасниками”, оскільки склад засновників і учасників є обов'язковою позицією установчих документів. Планом рахунків також не передбачено субрахунку для обліку операцій конкретно з формування статутного капіталу товариства. Для забезпечення повноти висвітлення інформації про фактичну господарську операцію щодо виникнення нових прав власності (засновників і учасників) пропонується ввести додатковий субрахунок 673 „Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу”.

Узагальнення і систематизація матеріалу щодо різних облікових концепцій, критична оцінка вітчизняних і зарубіжних методик обліку власного капіталу дозволили виокремити найважливіші аспекти побудови системи обліку формування статутного капіталу акціонерних товариств у сучасних умовах господарювання. Відображення цих аспектів знайшло своє втілення у запропонованій автором методиці, наведеній у таблиці 1.

Таблиця 1 Порівняльна характеристика чинної і запропонованої методики обліку формування статутного капіталу акціонерного товариства

Зміст господарської операції	Діюча методика	Запропонована методика
	Дебет	Кредит	Дебет	Кредит
Дореєстраційний облік часткових внесків засновників до статутного капіталу	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи” 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” 20 “Виробничі запаси” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 35 „Поточні фінансові інвестиції”	68 „Розрахунки за іншими операціями”	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи” 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” 20 “Виробничі запаси” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 35 „Поточні фінансові інвестиції”	673 „Розрахунки за внесками до незареєстро-ваного статутного капіталу”
Відображено номінальну вартість зареєстрованого статутного капіталу, у т.ч.:	46 “Неоплачений капітал”	40 “Статутний капітал”	-	-
- оплаченого капіталу	-	-	673 „ Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу”	40 „Статутний капітал”
- неоплаченого капіталу (різниця між оголошеним і частково внесеним до реєстрації)	-	-	46 „Неоплачений капітал”	40 „Статутний капітал”
Списання сум, отриманих за підпискою на зменшення неоплаченого капіталу	68 „Розрахунки за іншими операціями”	46 “Неоплачений капітал”	-	-
Відображено емісійний дохід, у т.ч:	46 “Неоплачений капітал	421 “Емісійний доход”	-	-
- при дореєстраційних фактичних внесках коштів за підписані акції, вартість яких перевищує номінальну	-	-	673 „ Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу”	421 „Емісійні різниці” (пропонується така назва)
- при підписці на неоплачений залишок акцій за ціною, вищою за номінальну	-	-	46 „Неоплачений капітал”	421 „Емісійні різниці”
Погашення решти заборгованості після реєстрації акціонерного товариства	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи” 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” 20 “Виробничі запаси” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 35 „Поточні фінансові інвестиції”	46 “Неоплачений капітал”	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи” 14 „Довгострокові фінансові інвестиції” 20 “Виробничі запаси” 30 “Каса” 31 “Рахунки в банках” 35 „Поточні фінансові інвестиції”	46 “Неоплачений капітал”

У ході дослідження встановлено, що у сучасних умовах господарювання підприємства прагнуть визначати нематеріальні показники вартості капіталу. Тому аспекти управління власним капіталом набувають стратегічного характеру. Значна увага при цьому повинна приділятися включенню до облікової бухгалтерської системи нефінансових (економічних) показників діяльності, котрі формуються на ринку внаслідок цінової еластичності попиту на ресурси, що є необхідною умовою вдалого суперництва в умовах глобальної конкуренції. Існуючий у вітчизняній практиці підхід до управління власним капіталом свідчить, що підприємства використовують вхідну інформацію, як правило, із системи бухгалтерського обліку. обліковий капітал статутний акція

Аналіз фахової зарубіжної літератури показав, що у міжнародній практиці з метою усунення розбіжностей між бухгалтерською і ринковою інформацією про цінність підприємства застосовується стратегічний показник економічної доданої вартості акціонерного капіталу (EVA - Economic Value Added). Встановлено, що результат EVA залежить від курсу акцій підприємства та рівня розвитку фондового ринку країни та дозволяє визначити справедливу вартість бізнесу.

Виходячи зі змістовного навантаження зарубіжного показника EVA, запропоновано розраховувати для вітчизняних підприємств альтернативний показник приросту балансової вартості капіталу акціонерного товариства на основі коефіцієнта рентабельності власного капіталу (ROE). По-перше, такий підхід економить час, адже у вітчизняній методиці аналізу показник ROE вже розраховується при ретроспективному аналізі фінансового стану підприємства, а по-друге - усуваються розбіжності, які виникли при перекладі західної літератури стосовно середньозваженої вартості капіталу. Для вітчизняних підприємств пропонується такий розрахунок стратегічного показника економічної доданої вартості акціонерного капіталу EVA (формула 1):

Мінімальна процентна ставка Валюта

EVA = (ROE - банківського депозиту, що існує на ринку на дату) Ч балансу оцінки як індикатор ціни фінансових ресурсів

Показник економічної доданої вартості акціонерного капіталу EVA за наведеною формулою розрахований для ВАТ «Полтавагаз». Результати були такими. На 01.01.2008 балансова вартість активів цього підприємства складала 8056200 тис.грн; ROE дорівнював 27,5% (чистий прибуток [1870200 грн.] / середньорічний власний капітал [6808295 грн.] Ч 100%); мінімальні депозитні ставки банків були на рівні 17%. Таким чином, EVA = (27,5 - 17) Ч 8056200 / 100% = 845901 тис.грн., і показує приріст нематеріальної вартості акціонерного капіталу. Справедлива вартість активів ВАТ «Полтавагаз» становить 8902101 тис.грн. (8056200 + 845901).

На основі критичного аналізу ПСБО й IAS встановлено відмінності у вказівках щодо розкриття інформації в частині відображення змін балансової вартості власного капіталу акціонерних товариств. Для усунення наявних розходжень запропоновано удосконалену за змістом та структурою форму балансового звіту для розкриття інформації в частині власного капіталу акціонерного товариства (табл.2).

Таблиця 2 Структура власного капіталу акціонерного товариства, представлена у балансовому звіті, узгодженому за стандартами IAS та ПСБО (на прикладі ВАТ „Полтавагаз” на 01.01.2008р.)

ПАСИВ	Код рядка	Сума на кінець звітного періоду, тис.грн..
Власний капітал
1. Статутний капітал (рахунок 40), в т.ч.:	300	13557
- привілейовані акції, частка Х%; номінальна вартість Х грн.; оголошено до випуску і знаходяться в обігу Z акцій (субрахунок 402) - пропонується	301	-
- прості акції, номінальна вартість Х грн.; оголошено до випуску і знаходиться в обігу Z акцій (субрахунок 401) - пропонується	302	13557
2. Додатковий капітал (рахунок 42), в т.ч.:	321	1325600
- емісійні різниці за привілейованими акціями (субрахунок 4212) - пропонується	322	-
- емісійні різниці за простими акціями (субрахунок 4211) - пропонується	323	1325600
3. Субсидований капітал (субрахунок 403) - пропонується	331	-
РАЗОМ внесений капітал	340	1339157
4. Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (рахунок 44)	350	5733913
- в т.ч. резервний капітал (рахунок 43)	360	3393
5. Вилучений капітал (субрахунок 451), в т.ч.:	370	0
- фактична собівартість викуплених власних привілейованих акцій (субрахунок 4512) - пропонується	371	0
- фактична собівартість викуплених власних простих акцій (субрахунок 4511) - пропонується	372	0
РАЗОМ накопичений капітал	373	5733913
Усього за розділом 1	380	7073070

У розділі 3 „Методичні аспекти аналізу формування та руху власного капіталу акціонерних товариств” викладено науково-практичні пропозиції та рекомендації щодо формування уніфікованої системи аналітичних показників ефективності використання власного капіталу; розглянуто процедури оцінки ринкової вартості власного капіталу АТ методами доходного і витратного підходів; надано рекомендації щодо застосування методів оцінки вартості власного капіталу, заснованих на дисконтуванні грошових потоків; запропоновано алгоритм обчислення середньозваженої ціни власного капіталу для здійснення інвестиційної діяльності, а також обґрунтовано рекомендації щодо прогнозування фінансового стану підприємства шляхом вибору оптимального співвідношення власного капіталу та зобов'язань в балансі з урахуванням концепції часової цінності грошей та середньозваженої ціни власного капіталу.

Синтез наукових підходів і розгляд існуючих методик аналізу фінансового стану підприємств дозволили висунути гіпотезу, що набір показників руху власного капіталу акціонерних товариств, найчастіше використовуваних в процесі аналізу фінансового стану, різниться стратегіями розвитку, які ставить перед собою підприємство.

Також доведено, що в умовах міжнародної інтеграції конкретна схема й глибина аналізу власного капіталу залежать від повноти наявної інформації, особливостей систем обліку й звітності в тій або іншій країні. Проте, незважаючи на істотні розбіжності в розрахунках оприлюднених показників власного капіталу у різних країнах, а також враховуючи розбіжності у тлумаченнях, наведених у різних фахових джерелах, коефіцієнти, які необхідно використовувати для аналізу власного капіталу акціонерних товариств, запропоновано згрупувати у такий спосіб:

1 група: показники операційного менеджменту, що вимірюють ефективність вкладеного власного капіталу у виробництво продукції;

2 група: показники інвестиційного менеджменту, що свідчать про ефективність операцій підприємства з розміщення власного капіталу в інвестиційні проекти, здійснення реальних та фінансових інвестицій;

3 група: показники фінансового менеджменту, котрі відображають ефективність операцій підприємства з акціями власної емісії та з реінвестиції дивідендів.

Вивчення аналітичної практики вітчизняних підприємств свідчить про формальне застосування існуючих методів аналізу власного капіталу, які є малоефективними. Від сучасного аналітика вимагається застосування методів, що включають оцінку залежності ринкової вартості підприємства від фінансових параметрів функціонування власного капіталу (коефіцієнтів реінвестування, рентабельності капіталу, темпів зростання капіталізації активів). Необхідно зазначити, що оцінка параметрів функціонування власного капіталу підприємства може проводитися на основі доходного і витратного підходів до володіння активами. Якщо у світовій практиці застосовується доходний підхід, то у вітчизняній переважає витратний підхід.

У ході дослідження встановлено, що методика аналізу власного капіталу на основі доходного підходу повинна включати такі процедури:

· актуалізацію фінансової звітності підприємства;

· прогнозування показників доходів й витрат у процесі здійснення операційної, інвестиційної і фінансової діяльності на основі аналізу фінансового стану;

· розрахунок дисконту за власними викупленими акціями;

· розрахунок теперішньої приведеної вартості власного капіталу з використанням методів дисконтування.

Значну увагу приділено проблемам фінансового управління власним капіталом підприємства та вибору оптимальної структури джерел фінансування активів підприємства, інформація щодо яких наводиться у розділі 1 пасиву балансу акціонерного товариства. Аналіз діючої вітчизняної методики оцінки майнового стану підприємства з позиції джерел утворення активів показав, що у пасиві бухгалтерського балансу відбивається статичний аспект формування власного капіталу й процесу його функціонування при здійсненні діяльності підприємства. Відповідно, точність обчислення величини власного капіталу підприємства забезпечується оцінкою статей балансу, тобто підрахунок власного капіталу здійснюється традиційним прийомом прямого розрахунку суми балансових рахунків: 1) статутного капіталу; 2) додаткового капіталу; 3) іншого додаткового капіталу; 4) резервного капіталу; 5) нерозподіленого прибутку. Необхідно підкреслити, що за такого підходу у наведеному арифметичному розрахунку не враховуються процеси руху власного капіталу, взаємозв'язок власного капіталу і зобов'язань.

З метою відображення динамічних процесів у сучасному бізнес-середовищі для оцінки поточної справедливої вартості внесеного власного капіталу акціонерних товариств запропоновано поетапно визначати вартість окремих елементів внесеного власного капіталу. При цьому інтегральний мультиплікатор поточної ринкової цінності внесеного власного капіталу акціонерного товариства рекомендується розраховувати за формулою:

Кц = 0,01 Ч

де Кц -- мультиплікатор ринкової цінності внесеного власного капіталу, %;

di - питома вага і-го джерела власного капіталу в загальній сумі внесеного власного капіталу, %;

V1 -- вартість статутного капіталу;

V2 -- вартість додаткового капіталу;

V3 -- вартість субсидованого капіталу.

Порядок визначення вартості окремих елементів внесеного власного капіталу наведено у таблиці 3.

Таблиця 3 Методика обчислення поточної ринкової цінності компонентів внесеного власного капіталу акціонерного товариства (пропонується автором)

Види джерел капіталу	Інформація про вартість (рахунок)	Метод визначення вартості джерел власного капіталу	Нормативна база
1. Статутний капітал - V1	40	Розмір фонду дивідендів/ Валюта балансу Ч 100%	Рішення зборів акціонерів
2. Додатковий капітал - V2	42	Доходність акцій на ринку, %	Статут
3. Субсидований капітал - V3	403	Дисконтна ставка викупу або перепродажу власних акцій, %	Рішення зборів акціонерів

Порядок застосування запропонованої методики ілюструють дані

Таблиця 4 Вихідні дані для розрахунку ринкової цінності внесеного власного капіталу ВАТ „Полтавагаз» на 01.01.2008 року

Вид джерела власного капіталу	Балансова вартість, тис.грн..	Питома вага у загальній сумі, %	Вартість джерела внесеного власного капіталу, розрахована за методикою, наведеною у табл..3, %
Статутний капітал	13557	1	17,7
Додатковий капітал	1325600	99	3,4
Субсидований капітал	-	-	-
Разом джерел внесеного власного капіталу	1339157	100	Інтегральний мультиплікатор ринкової цінності внесеного власного капіталу, розрахований за формулою 2 - 3,54%

Після розрахунку інтегрального мультиплікатора поточної ринкової цінності внесеного власного капіталу акціонерного товариства пропонується коригувати балансову вартість внесеного власного капіталу на суму, котра відображає приріст цінності підприємства внаслідок прийняття ефективних рішень у трьох напрямах діяльності: інвестиційних рішень (у сфері реінвестиції дивідендів для збільшення статутного капіталу), операційних рішень (у виробничій сфері, за рахунок яких підвищується котирування акцій), фінансових рішень (у сфері обсягів викупу акцій власної емісії). Таким чином, ринкова вартість власного капіталу ВАТ „Полтавагаз” на 01.01.2008 року складає [1339157 Ч1,0354 + 5733913=] 7120476 тис.грн.; балансова вартість була на рівні 7073070 тис.грн.; приріст ринкової цінності складає 47406 (7120476 - 7073070) тис.грн.

Інформація про інтегральний мультиплікатор поточної ринкової цінності внесеного власного капіталу акціонерного товариства повинна знаходити своє відображення у Примітках до фінансових звітів у розрізі інформації, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та одержано нові наукові результати, що виявляються у розкритті сутності та завдань обліку і аналізу власного капіталу акціонерних товариств у сучасних умовах господарювання; розкрито нові фінансові та управлінські аспекти обліку власного капіталу, виявлено інформаційні можливості при складані фінансової звітності про власний капітал, а також розроблено рекомендації щодо системи аналітичних показників. Проведене дослідження дозволило зробити низку висновків теоретико-методичного й науково-практичного характеру:

1. Оскільки розвиток сучасних економічних систем, а отже, властивих їм окремих складових частин, елементів відбувається постійно, то й процес їх пізнання також нескінченний, тому економічна істина носить відносний теоретичний характер. З урахуванням цього, важливо у дослідженнях дотримуватися принципу зростаючої складності, тобто знаходження усього цінного в теоріях, ідеях попередників та інтеграцію у нову повнішу економічну концепцію шляхом пошуку причинно-наслідкових зв'язків між рівнем розвитку економічних відносин та відносинами власності.

2. Під власним капіталом акціонерного товариства пропонується розуміти сукупність елементів, що утворюють систему фінансування активів суб'єкта господарювання, функціонування котрої визначається рівнем розвитку економічних відносин, відносинами власності і конкурентним середовищем та характеризується ознаками самозростаючої вартості за рахунок руху у часі.

3. Для відображення сум внесених активів за незареєстрованим статутним капіталом замість рахунку 68 „Розрахунки за іншими операціями” пропонується застосовувати рахунок 67 „Розрахунки з учасниками”, оскільки склад засновників і учасників є обов'язковою позицією установчих документів. Планом рахунків не передбачено субрахунку для обліку операцій учасників конкретно з формування статутного капіталу товариства. Для повного висвітлення інформації про фактичну господарську операцію щодо виникнення нових прав власності (засновників і учасників) пропонується ввести додатковий субрахунок 673 „Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу”, рахунки третього порядку 6731 „Розрахунки за простими акціями”, 6732 „Розрахунки за привілейованими акціями”.

4. Доведено, що бухгалтерське проведення Дебет 68 «Розрахунки за іншими операціями» Кредит 46 «Неоплачений капітал» не відображає економічного змісту операції щодо сформованого оплаченого капіталу на дату реєстрації товариства. На дату реєстрації товариства необхідно фіксувати суму внесеного зареєстрованого оплаченого статутного капіталу (Кредит рахунку 40 «Статутний капітал»), а не технічну зміну неоплаченого капіталу. Необхідно відображати розподіл оголошеної суми статутного капіталу такими проведеннями: Дебет 673 „Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу” Кредит 40 „Статутний капітал” - на суму оплаченого до реєстрації капіталу і Дебет 46 „Неоплачений капітал” Кредит 40 „Статутний капітал” - на залишкову суму неоплаченого на момент реєстрації капіталу.

5. У загальній методиці обліку реінвестиція, тобто спрямування акціонерами нарахованих дивідендів на придбання акцій додаткового випуску, відображається за дебетом субрахунку 671 "Розрахунки по нарахованих дивідендах" та кредитом рахунку 46 "Неоплачений капітал". Таке відображення недоцільне, оскільки не відповідає економічному змісту господарської операції: реінвестиція дивідендів на збільшення статутного капіталу акціонерного товариства є оплаченим статутним капіталом, а фігурує неоплачений капітал. Пропозиції автора щодо удосконалення методики обліку змін статутного капіталу за рахунок реінвестиції дивідендів, а також конвертації облігацій в акції полягають у координації записів щодо збільшення статутного капіталу АТ через запропонований рахунок 673 „Розрахунки за внесками до незареєстрованого статутного капіталу”.

6. Для забезпечення вимог IAS щодо повного розкриття інформації про кількість, категорію та суму акцій, пропонується ввести додатковий субрахунок 403 „Субсидований капітал” і рядок балансу 303, на якому буде відображатися перевищення ціни повторно розміщених вилучених власних акцій над номіналом, оскільки таке перевищення не є емісійним доходом. Відповідно, суму резервного капіталу пропонується обліковувати на субрахунку нерозподіленого прибутку, наприклад 444, а не на рахунку 43 «Резервний капітал».

7. Для усунення розбіжностей між положеннями ПСБО й IAS необхідно уніфікувати за змістом та структурою форму балансового звіту для розкриття інформації в частині власного капіталу акціонерного товариства. Такий підхід забезпечить деталізацію компонентів власного капіталу за його класифікаційними ознаками для потреб аналізу: внесений та накопичений. У запропонованому шаблоні паперового та електронного балансу, в якому за кожним компонентом структури власного капіталу розгортається додаткова повна інформація у вигляді спливаючих рядків за типовими операціями, здійснено компіляцію існуючих форматів розкриття інформації з формування та змін власного капіталу підприємства за звітний період.

8. Існуючий у вітчизняній практиці підхід до управління власним капіталом підприємства забезпечується інформацією, яка формується, в основному, системою бухгалтерського обліку. Проте, на дату оцінки нерідко виникає розбіжність між інформацією, представленою у фінансовій звітності, складеній на основі МСФЗ або ПСБО та інформацією, отриманою у процесі проведення маркетингових досліджень і аналізу ринку. З метою усунення розбіжностей між бухгалтерською і ринковою інформацією про цінність підприємства запропоновано розраховувати стратегічний показник економічної доданої вартості, котрий дозволяє оцінити справедливу вартість акціонерного капіталу.

9. Методичні спрямування аналізу власного капіталу акціонерного товариства вимагають нового розв'язання задачі вибору оптимальної структури пасивів балансу, тобто визначення співвідношення власного та залученого капіталів в контексті процесів зміни вартості грошей у часі. У процесі аналізу рекомендується застосовувати вагові коефіцієнти статутного капіталу та додаткового капіталу при розрахунку мультиплікатора цінності внесеного власного капіталу, що дозволить врахувати вплив дивідендної політики підприємства та зміну дохідності акцій на фондовому ринку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Тягнирядно Л. Л. Облікова концепція сутності власного капіталу акціонерного товариства / Л.Л. Тягнирядно // Економічні науки : зб. наук. праць. -- В 4 т. -- Черкаси : ЧДТУ, 2007. -- Вип. 18. -- Т. 1. -- С. 184--188 (0,16 д.а.).

2. Тягнирядно Л. Л. Суть, значення та управління капіталом підприємств нафто-газ видобування Полтавської області / Л.Л. Тягнирядно // Науковий вісник : зб. наук. праць.-- Одеса : ОДЕУ, 2007. -- № 14 (51). -- С. 99-105 (0,25 д.а.).

3. Тягнирядно Л. Л. Загальноекономічна та правова концепції сутності власного капіталу / Л. Л. Тягнирядно // Науковий вісник : зб. наук. праць.-- Одеса : ОДЕУ, 2007. -- № 5 (42). -- С.47--55 (0,33 д.а.).

4. Тягнирядно Л. Л. Окремі аспекти управлінського обліку власного капіталу та використання облікової інформації в управлінні акціонерним товариством / Л.Л. Тягнирядно // Моделювання регіональної економіки : зб. наук. праць. - Івано-Франківськ, 2010. -1(15). - С. 101--113 (0,5д.а.)

В інших наукових виданнях:

1. Тягнирядно Л. Л. Шляхи підвищення ефективності використання власного капіталу / Л. Л. Тягнирядно // Бухгалтерський облік та фінансова звітність підприємства : сучасні проблеми: зб. наук. праць. -- Донецьк : ДНТУ, 2004. -- Ч.1. -- С. 37--41 (0,16 д.а.).

2. Тягнирядно Л. Л. Дефініції видів капіталу підприємства / Л.Л Тягнирядно // Матеріали другої міжнар. наук.-практ. конф. [Економічний і соціальний розвиток України в XXI столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації] --Тернопіль : ТАНГ, 2005. -- С. 410 (0,04 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Тягнирядно Л.Л. Облік і аналіз власного капіталу акціонерних товариств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню питань обліково-аналітичного забезпечення системи управління власним капіталом акціонерних товариств. Узагальнено історичні концепції капіталу, систематизовано економічні передумови формування власного капіталу, згруповано економічні наслідки руху вкладеного капіталу. Окреслено коло проблемних питань стандартизації обліку операцій з формування статутного капіталу акціонерних товариств, проведено порівняльний аналіз вітчизняних і зарубіжних методик обліку власного капіталу на етапі створення АТ, обґрунтовано авторську методику обліку формування статутного капіталу акціонерних товариств, запропоновано новий підхід до розкриття інформації про структуру власного капіталу акціонерних товариств у фінансовій звітності підприємств. Викладено пропозиції щодо формування уніфікованої системи аналітичних показників оцінки ефективності використання власного капіталу; запропоновано алгоритм обчислення поточної справедливої вартості власного капіталу на основі інтегрального показника ринкової цінності.

Ключові слова: власний капітал, акціонерне товариство, облік, економічний аналіз, реінвестиції дивідендів, балансова вартість, ринкова цінність.

Тягнирядно Л.Л. Учет и анализ собственного капитала акционерных обществ. - Рукопись.