Організація обліку і аналізу запасів

Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку МШП дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказуються: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниця виміру. Кількість, ціна за одиницю. В залежності від виду випуск готової продукції з виробництва оформлюється та відображається в обліку по-різному. Якщо продукція має речовий характер (виріб), то це означає, що її потрібно передати на склад. В такому разі будуть оформлені первинні документи і задіяні наведені нижче бухгалтерські рахунки (рис. 2.2).

Рис 2.2. Облік випуску готової продукції, що здається на склад і має кількісні та якісні характеристики

Непродовольчі товари господарюючого суб'єкта повинні супроводжуватись наступними документами: товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами, прибутково-видатковими накладними, свідоцтвом про якість товару, сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або завіреною постачальником копією сертифікату відповідності на товар (якщо він підлягає обов'язковій сертифікації).

Регістри бухгалтерського обліку спрямовані на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів. Облікові регістри (книги, відомості, журнали тощо) призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації про господарські операції, що містяться у прийнятих до обліку первинних документах. Облікові регістри складаються щомісяця, підписуються виконавцями та головним бухгалтером або особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства. Введення облікових регістрів та контирування документів первинного обліку здійснюється із застосуванням щонайменше коду класу рахунків, коду синтетичного рахунку. Формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Розріз (деталізація) аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємством може розширюватися, змінюватися.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться в розрізі їх найменувань або однорідних груп. Кожна з груп запасів поділяється за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню сорту, розміру запасів присвоюється коротке числове позначення (номенклатурний номер), яке записують до спеціального реєстру - номенклатури-цінника, де також вказують одиницю виміру, і по можливості, облікову ціну запасу. Кодування номенклатури-цінника здійснюють за змішаною порядково-серійною системою, використовуючи семи і восьми значні коди. Перші два знаки вказують на систематичний рахунок, третій - на субрахунок, один або два наступні знаки означають групу запасів, решта - знаки, які характеризують запаси. Інформація, що міститься у номенклатурах-цінниках. належить до умовно-постійної, її записують на машинних носіях і багаторазово використовують для одержання необхідних вихідних даних.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться на складах за допомогою карток складського обліку, які розміщуються в картотеці за технічними групами запасів відповідно до номенклатури-цінника. На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по погодинному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного, синтетичного обліку запасів [104, c. 252].

Загальна схема організації обліку запасів наведена на рис. 2.4. Облік вироблених запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками ведеться у відомості 5.1 за центрами відповідальності (матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями витрат (синтетичними рахунками або обрахунками обліку витрат) у відомості визначається сума і рівень транспортно-заготівельних витрат (відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених (вибулих) запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю регістри бухгалтерського обліку побудовані за кореспонденцією рахунків бухгалтерського обліку, що встановлена інструкцією про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженою Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за номером 893/4186. В облікових регістрах підчистки і необумовлені виправлення тексту та цифрових даних не допускається.



Рис 2.4. Схема організації обліку запасів

Для полегшення процесу обліку запасів на складі доцільно використовувати персональні комп'ютери, що спрощує ведення аналітичного обліку (картки складського обліку замінює дискета). При використанні комп'ютерних технологій всі необхідні регістри при сальдовому методі обліку матеріалів складаються на машинах.

Отже, раціональна організація складського обліку є основою правильного відображення даних в бухгалтерії.

2.5 Шляхи вдосконалення бухгалтерського обліку запасів

Раціональне й економне використання ресурсів у виробництві знаходиться в центрі уваги менеджерів нижчого рівня і реалізується безпосередньо на робочих місцях. Такі питання стосуються управлінського обліку, але бухгалтерія підприємства, яка розробляє методологічні засади фінансового обліку, повинна забезпечити розробку первинних документів, які б давали можливість узагальнити інформацію щодо рівня використання матеріальних ресурсів за центрами витрат і в цілому по підприємству.

Отже, фінансовий облік повинен здійснювати контроль за використанням матеріальних цінностей і давати про це повну інформацію для аналізу та прийняття рішень на вищому рівні управління.

Контроль за збереженням предметів і продуктів праці здійснюється постійним спостереженням за веденням складського господарства і проведенням планових і позапланових перевірок, а також інвентаризацій в місцях їх знаходження. Контроль за веденням складського господарства проводиться головним бухгалтером, бухгалтером з обліку товарно-матеріальних цінностей центральної бухгалтерії та іншими спеціалістами і керівниками структурних підрозділів під керівництвом головного бухгалтера не лише в дні визначені графіком, а постійно.

Для проведення такого спостереження необхідно створити такі умови зберігання, надходження, переміщення, витрачання матеріальних цінностей, які забезпечували б найменші витрати, усували б можливість псування та скоєння крадіжок цінностей. Для цього необхідно слідкувати за станом складських приміщень, наявністю і своєчасністю клеймування ваговимірювальних пристроїв, наявністю пристосувань для розливу рідких і відпуску сипучих матеріалів, правильним розташуванням матеріалів, організацією охорони складів в неробочий час, дотриманням протипожежних заходів тощо.

Програма організації та бухгалтерського контролю за збереженням і використанням предметів і продуктів праці зберігається у головного бухгалтера як складова частина наказу про облікову політику підприємства.

Одним з основних і ефективних методів вдосконалення бухгалтерського обліку запасів є перехід до автоматизованого бухгалтерського обліку за допомогою програмного комплексу «1 С Бухгалтерія» . Основні особливості обліку запасів в цій програмі :

- Ведення синтетичного та аналітичного обліку відповідно до потреб підприємства ;

- Можливість ведення кількісного багатоваріантного обліку ;

- Можливість автоматичного друку вихідних /первинних / документів . Суть комп?ютерної форми обліку полягає у тому ,що дані про здійснені на підприємстві господарські операції з паперових носіїв первинної облікової інформації записують на машинні носії. На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових і кредитових оборотів за синтетичними та аналітичними рахунками ,визначають сальдо ,формують обігові відомості і звітність ,роздруковують необхідні первинні документи

Застосування , комп?ютерної форми обліку дає змогу підвищити рівень оперативності й точності облікової інформації ,необхідної для здійснення управління підприємством.

А найбільш ефективною формою обліку запасів є «1С-бухгалтерія»- 8 версія ,яка передбачає поєднання управлінського ,фінансового та податкового обліку -що допоможе КП «Іллінціхліб» ефективно і раціонально використовувати запаси в господарській діяльності.



Розділ 3. Організація методики економічного аналізу запасів

3.1 Організаційно - інформаційна модель аналізу запасів

Економічний аналіз-це комплексне всебічне дослідження всіх сторін діяльності підприємства на основі використання відповідних джерел інформації , вивчення окремих елементів економічної роботи , виявлення і вимірювання впливу факторів на результати діяльності підприємства, зіставлення затрат і результатів аналізу і, нарешті, обґрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень з метою вибору оптимального.

У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основними й допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати причини і визначити винних осіб, якщо у будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва.

Однією з причин може бути недбале складання плану постачання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства.

Після цього треба проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання і дотримання передбачених угодами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Мета аналізу -- показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення..

При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміки їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються за групами і окремими видами матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове, а й натуральне (дні запасу) вираження.

Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність виробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів.

Основними причинами відхилень від нормативів є:

- зміна суми вступних складських запасів для виробництва;

- відхилення, пов'язані з надходженням ресурсів на підприємство;

- зміна обсягів випуску продукції;

- зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції;

- асортиментно-структурні зрушення у виробництві;

- недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й матеріалів;

- прорахунки в обчисленні нормативів тощо.

Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів.

Аналіз використання матеріальних ресурсів. Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у поточних запасах можуть до певної міри компенсуватися економією їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні.

Проведемо аналіз складу і динаміки структури запасів в таблиці 3.1.1.

Таблиця 3.1.1 - Аналіз складу і динаміки структури запасів на КП «Іллінціхліб»

	2005	2006
	Сума	%	Сума	%
Борошно	25,3	37,4	24,2	41,6
Пшениця	24,7	36,5	23,8	40,9
Бензин	1,3	1,9	1,4	2,4
Готова продукція	0,2	0,3	0,2	0,3
Інші	16,2	23,9	8,6	14,8
Разом	67,7	100	58,2	100

Загальна вартість запасів використаних у виробництві продукції в 2005 р. складає 560,9 тис.грн. ,а в 2006 р. -521,3 тис.грн. В структурі затрат матеріальні витрати складають в 2005 р.-51,4 %,а в 2006 р- 48,6 %.

Як видно з таблиці 3.1.1.в загальній структурі запасів значну питому вагу займають борошно 37,4% в 2005 р., 41,6 % -в 2006 р., а також пшениця 36,5 % в 2005 р. та 40,9 % в 2006 р.

Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або оберненого до нього показника матеріаловіддачі. Ці показники можна розрахувати в цілому для всієї товарної продукції, а також для окремих виробів. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат. І нарешті, концентрують увагу на пошуку причин зміни цих показників і можливих резервів економії. В процесі аналізу використовують як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби.

Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що основними причинами, які зумовлюють поступове їх зниження, є:

а)конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спрощення;

б)вдосконалення технології виробництва;

в)повторне використання відходів виробництва;

г)коригування рецептур;

ґ) зменшення частки кінцевого браку продукції;

д)зміна якості матеріалів (сировини), що споживається, а також продукції, що виробляється;

е)інші.

Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство-важлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування дає змогу запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства.

3.2 Загальний і факторний аналіз запасів

При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти заміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення собівартості продукції, підвищення надійності виробів, поліпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Проте у переважній більшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Вони або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані потребою здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпульсивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше шкодять виробництву -- погіршують якість виробів, а отже, репутацію фірми. Тому при великій кількості замін матеріалів слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів, зокрема організації й управління на підприємстві.

Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовують у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути недостача цих матеріалів або суттєвий брак часу під час виробництва.

Якщо всі перелічені вище заходи не дають змоги виробити необхідну кількість продукції через недостачу основних матеріалів, підприємство переходить на випуск тих виробів, для яких є достатньо матеріальних ресурсів на складі. Так виникають асортиментно-структурні порушення у випуску продукції, і їх слід відносити до категорії вимушених.

Проте на підприємствах іноді трапляються такі випадки, коли ці зрушення викликані зовсім іншими причинами, однак маскуються під недостачу матеріалів і незадовільне постачання. Це потребує від аналітиків особливої пильності та об'єктивності. Слід також додати, що останні порушення у випуску продукції штучно ускладнюють роботу відділу матеріально-технічного постачання. За вимогою адміністрації робітники відділу, залишивши на деякий час планову роботу, починають "вишукувати" додаткові незамовлені матеріали, а в цей час основний процес постачання здійснюється без належного контролю.

У табл. 3.2.1. наведено всі показники для обчислення впливу факторів з боку постачання та використання запасів. Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів, таких як:

Таблиця 3.2.1 - Дані для аналізу використання запасів на КП «Іллінціхліб»

Показник	За планом	За звітом	Відхилення (+, -)
1. Обсяг виробництва продукції, тис грн.	2000	2400	+400
2. Залишок запасів на початок року, тис грн	100	160	+60
3. Надійшло запасів за рік	940	980	+40
4. Використано запасів-- всього У тому числі на виробництво основної продукції на інші вироби	1000 1000	1080 960 120	+80 -40 +120
5. Залишок запасів на кінець року	40	60	+20
6. Норма витрат на одиницю продукції	0,5	0,4	-од
7. Вихід продукції з 1 т, тис грн	2	2,5	+0,5

1)зміна кількості використаних запасів на виробництво основної продукції:

(-40) * 2 =-80тис грн.;

2)зміна матеріаловіддачі:

+0,5 * 960 = +480 тис грн

Разом +400 тис грн

Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію наступних чотирьох факторів:

а)вплив понаднормативного залишку запасів на початок року:

+60 * 2 = +120 тис грн.;

б)вплив зміни надходження запасів за рік у порівнянні з планом:

+40 * 2 = +80 тис грн.;

в)вплив зміни залишку запасів на кінець року (зворотний вплив):

-(20т) * 2 =-40тис грн.;

г)вплив непланового використання запасів на інші

потреби (зворотний вплив):

-(120 т) * 2 = -240 тис грн

Разом -80 тис грн.

Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми витрат на одиницю продукції так:

1)(-40): 0,5 =-80 грн.;

-(-0,1)*2400 /0,5 = +480 грн

У тому числі у складі першого фактора:

а)60: 0,5 = +120 грн.;

б)40:0,5 = +80 грн.;

в) -(20): 0,5 =-40 грн.;

г) -(120): 0,5 = -240 грн.

Разом - 80 грн.

Разом +400 грн

Відповідно до виконаних розрахунків резерви виробництва становлять 280 грн. (240 + 40), або 14 % плану виробництва (280:2000 * 100).

Виконаємо ще один розрахунок впливу факторів з використанням вартісних показників на прикладі КП «Іллінціхліб» (табл. 3.2.2). Вплив факторів з використанням матеріаловіддачі буде мати такий вигляд:

1)зміна суми матеріальних витрат на виробництво

продукції:

+25 тис. грн * 3,52 = +88 тис. грн;

2)зміна матеріаловіддачі порівняно з планом:

(-0,2125) * 400 тис, грн = -85 тис. грн.

Разом +3 тис. грн.

Другий варіант розрахунків з використанням показника матеріаломісткості продукції:

1)зміна суми матеріальних витрат на виробництво

продукції:

25 тис. грн : 0,284 = +88,0 тис. грн;

2)зміна матеріаломісткості продукції порівняно з

планом (зворотний вплив):

-(+0.0182) * 1323тис.грн / 0,2841 = -85тис.

Разом = +3 тис. грн.

Таблиця 3.2.3 - Загальні показники використання матеріалів

Показник	За планом	За звітом	Відхилення (+. -)
1. Товарна продукція, тис. грн	1320	1323	+3
2. Витрати основних матері алів та покупних виробів, тис. грн	375	400	+25
3. Матеріал овіддача (рядок 1 : : рядок 2), грн з грн	3,52	3,3075	-0,2125
4. Матеріаломісткість продукції (рядок 2 : рядок 1), грн з грн	0,2841	0,3023	+0,0182



Щодо резервів виробництва продукції, то вони складають 85 тис. грн за умови підвищення ефективності використання матеріалів до рівня передбаченого планом.

Таким чином, загальна сума резервів випуску продукції при повному використанні матеріальних ресурсів -- 261 тис. грн (85 + 176).

Загальну потребу підприємства у певному виді матеріалів можна визначити за формулою

Пз = Пп+Пе + Пр + Пзв + 3о,

де Пз -- загальна потреба;

Пп -- потреба на виробництво продукції;

Пе -- потреба на експерементально-дослідні роботи;

Пр -- потреба на ремонт;

Пзв -- потреба на утворення нормативних залишків на кінець аналізованого періоду;

3о -- запас на початок аналізованого періоду.

Перевіривши потреби і у матеріальних ресурсах, визначають джерела їх покриття і забезпечення.

До внутрішніх джерел забезпечення належать: власне виробництво, використання відходів. До зовнішніх -- надходження від постачальників за договорами (додаткова заготівля).

Аналіз строків і обсягів поставок матеріалів за укладеними договорами пов'язаний із перевіркою запасів відповідних матеріалів на складі. Наявні запаси повинні задовольняти потребу підприємства у матеріалах на період інтервалів між поставками.

Забезпеченість (мінімальний запас Змін) визначають у днях за формулою

Змін = Нз : Дп,

де Нз - запас певного виду матеріалу;

Дп -- денна потреба у цьому матеріалі.

Це дає змогу визначити запас у днях окремих видів матеріалів на складі. Визначають також інтервали між фактичним надходженням матеріалів на склад та інтервали поставок за договорами з постачальниками. Потреба у завезенні матеріалів визначається як різниця загальної потреби і внутрішніх ресурсів.

Таблиця 3.2.4 - Аналіз забезпеченості окремими видами запасів поКП «Іллінціхліб»

Матеріал	Одиниця вимірювання	Потреба, всього	У тому числі	Потреба, визначена в процесі аналізу, всього	Завищення або заниження потреби
			випуск продукції	ремонтно-експлуатаційні потреби
Рукавиці	шт	1220	1110	110	1200	+20

За даними табл. 3.2.4. визначимо детальність обліку потреби у матеріалах.

Як бачимо, розрахункова потреба була завищена на 20 т. Аналогічно визначають реальну забезпеченість з урахуванням внутрішніх ресурсів.

Під час аналізу зіставляють зростання виробництва окремих видів продукції й фактичні виробничі запаси, зростання абсолютних запасів і збільшення їх потреби на добу. Потім з'ясовують, яка склалася кон'юнктура на товарно-сировинній біржі, які можливості придбання додаткової кількості матеріалів; визначають час простою через несвоєчасні, неповні чи неякісні поставки, визначають, які заходи були вжиті для виконання поставок.

Розглянемо вплив основних чинників на зміну обсягу товарної продукції, методом ланцюгових підстановок.



Таблиця 3.3 - Вхідні дані для розрахунків

Показники	Базовий період	Звітний період	Відхилення
1. Обсяг товарної продукції в порівняльних цінах, тис грн.	1886,6	1721,4	-165,2
2. Середньорічна вартість запасів, тис грн.	560,9	521,3	-39,6
3. Матеріаловіддача	3,36	3,30	-0,06

ОП = ОП1 - ОП0 = 1721,4 -1886,6 = 165,2

ОП зап = (зап 1 - зап0) * МВ0 = (521,3 - 560,9) * 3,36 = -133,06

ОП мв = ( МВ1 - МВ0) * ЗАП1 = ( 3,30-3,36) * 521,3 = -31,3

ОП = ОПзап - Омв = -133,6-/-31,3/ =-102,3

Наведені розрахунки показують, що обсяг товарної продукції у звітному періоді зменшився на 165,2 тис грн. порівняно з базовим.

Зменшення вартості запасів призвело до зменшення обсягу товарної продукції на 133,6 тис грн., а погіршення ефективності використання запасів, а значить і зменшення матеріаловіддачі, обумовило скорочення обсягу товарної продукції на 31,3 тис грн.В цілому під впливом цих факторів обсяг виробництва продукції зменшився на 102,3 тис грн..

3.3 Організація і методика аудиту виробничих запасів на підприємстві

Залежно від мети аудиторського дослідження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної істини про досліджуваний об'єкт.

Проводити суцільну перевірку недоцільно -- це потребує великих матеріальних і трудових затрат. Тому бажано перевірити й оцінити систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, залежно від отриманих результатів, розширювати сукупність досліджень чи навпаки, довіритися даним клієнта і провести лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

Аудитори, як правило, проводять вибіркову перевірку запасів, яка є більш ефективною в порівнянні з суцільною.

Незалежно від обраного способу організації перевірки аудитор складає програму перевірки, де встановлює перелік аудиторських процедур, які б дали змогу:

1. Встановити достовірність первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху запасів.

2. Перевірити повноту і своєчасність відображення первинних даних з обліку запасів у зведених документах та облікових реєстрах.

3. Перевірити правильність ведення обліку запасів відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів, облікової політики субєкта господарювання.

4. Перевірити достовірність залишків малоцінних та швидкозношуваних предметів у суб'єкта господарювання.

5. Підтвердити або спростувати показники фінансової звітності суб'єкта господарювання, які залежать від достовірності, повноти й своєчасності відображення господарських операцій, пов'язаних із рухом виробничих запасів.

Незалежно від обраного методу організації перевірки в першу чергу необхідно перевірити відповідність залишків та оборотів Головної книги та реєстрів синтетичного й аналітичного обліку виробничих запасів.

У разі встановлення відхилень результати такого зіставлення необхідно зафіксувати в робочому документі, як подано в додатку , з'ясувати причини таких відхилень та їх вплив на подальші дії аудитора. Якщо ж відхилень не виявлено, то про це складають довідку довільного зразка.

При встановленні розбіжностей аудитор повинен з'ясувати, який із показників є достовірним, відповідає дійсності. Для встановлення об'єктивної істини аудитор проводить опитування відповідальних осіб, проводить глибинні тести, використовуючи дедуктивний та індуктивний прийоми. При першому -- інформація вивчається від загального до одиничного (Головна книга -- регістри синтетичного обліку -- регістри аналітичного обліку -- зведені документи -- первинні документи); при другому -- інформація вивчається у зворотному напрямку.

При необхідності для встановлення об'єктивної істини щодо залишків малоцінних та швидкозношуваних предметів та оборотів може виникнути потреба в проведенні інвентаризації запасів та використанні прийому сканування, який полягає в безперервному, поелементному перегляді інформації про рух запасів.

Якщо в процесі сканування виявляється, що не всі господарські операції знайшли відображення в бухгалтерському обліку, то необхідно призупинити роботу над проведенням аудиторського дослідження й запропонувати клієнту відновити бухгалтерський облік.

Перевірка стану збереження запасів залежить від умов їх зберігання, тому наступним етапом контролю є перевірка стану складського господарства клієнта. Аудитор встановлює кількість і дислокацію складських приміщень, сховищ (буртів, траншей, веж тощо), в тому числі типових і пристосованих, їх місткість, умови зберігання запасів. Якщо тестування внутрішнього контролю свідчить про низький рівень фактичного контролю, це зумовлює необхідність проведення інвентаризації. До початку інвентаризації аудитор повинен:

скласти перелік цінностей, які підлягають інвентаризації;

домовитись із керівником суб'єкта господарювання про створення комісії (до складу комісії за наказом керівника внести представників організації, спеціалістів, працівників бухгалтерії);

вимагати від матеріально відповідальної особи звіт про оприбуткування і відпускання (витрачанняння) цінностей на дату початку інвентаризації (один примірник здається до бухгалтерії, а другий звіт із прикладеними первинними документами візується членами інвентаризаційної комісії); ** отримати розписку від матеріально відповідальної особи про те, що всі документи, які належать до оприбуткування або витрачання цінностей, здані до бухгалтерії, і що ніяких неоприбуткованих або несписаних на витрачання запасів немає;

отримати аналогічні розписки від осіб, які мають підзвітні суми на придбання запасів або доручення на їх отримання. Під час Інвентаризації аудитор повинен встановити: + чи використовуються складські приміщення за призначенням; чи правильно розташовуються запаси на складі;

чи відповідають складські приміщення вимогам щодо умов зберігання цінностей;

як охороняються складські приміщення;

чи не зберігаються цінності просто неба або в непристосованих приміщеннях і чи не піддаються вони внаслідок цього псуванню; переконатись в акуратності проведення всіх процедур Інвентаризаційною комісією;

вимагати перерахунку, обміру запасів, якщо це необхідно; фіксувати результати інвентаризації по кожному виду запасів а інвентаризаційних описах, які складаються за місцем знаходження (зберігання) і за матеріально відповідальними особами, в одиницях виміру, прийнятих в обліку; скласти окремий опис на цінності, які належать іншим підприємствам, а потім зустрічною перевіркою з'ясувати, кому вони належать і чому зберігаються на складі іншої фірми;

звернути особливу увагу на номери, марки, найменування матеріальних цінностей, відповідність їх номерам, маркам, зазначеним у паспортах і прибуткових документах (особливо це стосується запасних частин до автотранспорту, номери і марки яких повинні бути ідентичні паспорту і прибутковому документу); по деяких запасах (продукти, корми, насіння тощо), при необхідності, провести відбір проб для лабораторного аналізу якості (проби необхідно відбирати в двох екземплярах І опечатувати. Один екземпляр проби у відповідному посуді передають до лабораторії для аналізу, другий залишають на підприємстві під розписку, яка передається аудитору. На відібрані для аналізу проби складають акт, де зазначають найменування підприємства, вагу, обсяг, місце відбору проби, температуру повітря в місці зберігання, вологість тощо. Акт відбору підписують члени комісії, аудитори і матеріально відповідальні особи);

- перевірити правильність складання порівняльних відомостей у бухгалтерії по запасах, щодо яких виявлені відхилення від облікових даних (їх підписують головний бухгалтер і матеріально відповідальна особа);

- отримати від матеріально відповідальних осіб письмове пояснення причин виявлених недостач та лишків запасів;

- перевірити правильність відображення в обліку виявлених недостач та лишків.

Методичні прийоми аудиту операцій із малоцінними та швидкозношуваними предметами здійснюються за допомогою певних аудиторських процедур. Розрахунково-аналітичні прийоми складаються з економічного аналізу, аналітичних і статистичних розрахунків та економіко-математичних методів.

Економічний аналіз застосовується при встановленні ритмічності поставок сировини на підприємстві, виявленні відхилень від норм при витрачанні матеріалів і встановленні факторів, що зумовлюють перевитрачання сировини тощо.

Аналітичні та синтетичні розрахунки передбачають застосування обчислювально-розрахункових і логічних процедур. Такі процедури включають складання порівняльних відомостей, таблиць порівняння витрат матеріалів та їх накопичення за певні періоди, виявлення фактів порушення технології тощо.

Економіко-математичнІ методи допомагають виявити факти перевитрачання сировини та матеріалів і передбачають:

1. Аналіз розрахунково-платіжних документів, які підтверджують надходження матеріальних цінностей від постачальників: платіжні вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні з різного роду додатками (специфікаціями, сертифікатами, засвідченнями якості тощо).

2. Зіставлення даних документів з оплати постачальникам і даних документів на оприбуткування матеріальних цінностей, а також перевірку наявності правильно оформлених договорів за цими угодами.

3. Зіставлення даних первинних документів про надходження цінностей із даними складського обліку та регістрів бухгалтерського обліку.

4. Перевірку правильності оцінки (згідно з обліковою політикою) запасів при надходженні (заготівлі), придбанні; оцінки за фактичною вартістю (собівартістю) придбання (заготівлі); за обліковими цінами (за плановою або нормативною собівартістю придбання, купівельними цінами).

5. Проведення письмових запитів, усних опитувань (працівників, спеціалістів, третіх осіб), зустрічних перевірок із метою встановлення істини щодо кількості, якості та вартості придбаних запасів.

6. Перевірку правильності обліку ПДВ.

7. Перевірку правильності кореспонденції рахунків з оприбуткування запасів-- чи немає випадків, коли матеріальні цінності, що надійшли, не оприбутковані, а віднесені на інші рахунки (обліку затрат, розрахунків, фондів).

8. Зіставлення (порівняння) даних документів на списання цінностей та відповідних регістрів бухгалтерського обліку. Особливу увагу необхідно звернути на списання запасів на реалізацію, а також на операції, пов'язані з видачею виробничих запасів за рахунок оплати праці (натуроплата). Часто зустрічаються помилки, пов'язані з невідображенням в обліку виручки від реалізації, наслідком чого є застосування податковою інспекцією фінансових санкцій до підприємства.

9. Перевірку правильності оцінки запасів, списаних на витрати виробництва, обігу та реалізованих запасів.

10. Перевірку правильності кореспонденції рахунків із списання запасів зі складу, витрачання у виробничій та невиробничій діяльності, реалізації тощо. Тут часто допускають помилки та пропуски, особливо при списанні відхилень від облікових цін.

Аудитор повинен встановити правильність обліку вартості запасів, а також можливостей контрольної функції бухгалтерського обліку за збереженістю та ефективністю використання даних видів активів підприємства.

Необхідно також окремо перевірити правильність відображення в обліку операцій із списання вартості запасів. Тут часто допускають помилки, які призводять до викривлення фінансової звітності.

Зворотні відходи, лом, одержані від вибуття предметів з експлуатації, оцінюють за ціною можливого використання та оприбутковуються на рахунок 20 "Виробничі запаси" субрахунок 209 "Інші матеріали". В зв'язку з цим необхідно перевіри наявність актів списання МШП, накладних, прибуткових ордерів на оприбуткування зворотних відходів та обґрунтованість їх оцінки. Перевірка дотриманні податкового законодавства.

У таблиці 3.1.1 наведені типові помилки та порушення, які виявляються при проведенні аудиту виробничих запасів, перелік типових помилок у методиці аудиту загострює увагу аудитора на подібних фактах при проведенні аудиторських перевірок.

Таблиця 3.1.1 - Типові помилки і порушення в обліку запасів на КП «Іллінціхліб»

№ з/ п	Назва порушення	Нормативний акт, який порушено	Методи дослідження
1	Неповне оприбуткування запасів що надійшли	Наказ про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів Хе 193 від 19.04.93 р	Документальна перевірка по суті, фактична перевірка, обстеження
2	Оприбуткування при відсутності позначок у журналі обліку виданих довіреностей про оприбуткування запасів	Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями	Документальна перевірка, формальна перевірка (за формою)
3	Завищення собівартості заготівельних матеріалів	Тиловий порядок визначення норм запасів ТМЦ№ 17-60/29, 07-102 від 31.05.93 р., зареєстрований від 15.06.93 р.	Документальна перевірка по суті, арифметична перевірка
4	Необгрунтовані претензії до постачальників	Договір із постачальником	Документальна перевірка по суті, опитування
5	Порушення норм або лімітів списання запасів	Типовий порядок визначення норм запасів ТМЦ № 17-60/29,07-102 від 31.05.93 р., зареєстрований від 15-06.93 р.	Документальна перевірка, по суті, арифметична перевірка
6	Порушення порядку проведення інвентаризації	Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 від 1 1 .08.94 р.	Фактична перевірка, спостереження
7	Проведення інвентаризації при відсутності МВО	Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, ТМЦ, грошових коштів і документів та розрахунків № 69 від 11.08.94 р.	Документальне, по суті, спостереження, опитування, обстеження
8	Помилки та підробки при кодуванні документів	Наказ про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів № 193 від 19.04.93 р.	Документальна перевірка по суті
9	Незадовільна постановка бухгалтерського обліку	Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями	Обстеження, опитування
10	Незадовільна організація складського господарства та зберігання запасів	Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами і доповненнями	Обстеження, оглядова перевірка
11	Відпускання запасів за заниженими цінами	ІЇ(с)БО 9 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси"	Документальна перевірка по суті, арифметична перевірка
12	Неправильне оформлення первинних документів з обліку запасів та їх неправильне застосування	Наказ Міністерства статистики України № 193 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку сировини та матеріалів" від 21.06.96р.	Документальна перевірка за формою
13	Невиділення в первинних документах ПДВ, відсутність податкових накладних	Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, із змінами і доповненнями	Документальна перевірка за формою, по суті обстеження
14	Відсутність договору про повну матеріальну відповідальність	Ст. 121 Кодексу законів про оплату праці	Обстеження

У КП «Іллінціхліб» при проведені інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів виявлено недостачу борошна 121 кг по ціні 1,21 грн. У зв'язку з тим що, ця недостача у підзвіті в однієї матеріально - відповідальної особи завскладом запасів Наливайко В.С. прийнято рішення про зарахування недостачі за рахунок винної особи.

Розглянемо дану ситуацію

Відноситься на рахунок матеріально - відповідальної особи недостача

Дебет субрахунка № 375 « Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

Кредит субрахунка № 201 «Матеріали»

За результатами перевірки було складено аудиторський висновок, який наведено в додатку Н.

3.4 Шляхи вдосконалення організації і методики аудиту запасів

Незважаючи на те, що в Україні аудит сформувався як цілісна система приблизно п'ятнадцять років тому, до сьогоднішнього дня він знаходиться в процесі розвитку і вдосконалення. Тому актуальним є створення системи контролю якості аудиту в цілому та аудиту оплати праці зокрема. Актуальність цієї проблеми виходить із головної мети аудиту, яка полягає у підтвердженні відповідності показників фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок її підготовки і подання.

Якість аудиту необхідно розглядати на трьох рівнях:

на рівні визначення нормативної бази;

на рівні аудиторської фірми;

на рівні окремої аудиторської перевірки.

Вважаємо, що якість аудиту запасів необхідно контролювати, перш за все, на рівні аудиторської фірми та окремої аудиторської перевірки.

В даний час якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту запасів зокрема викликає багато нарікань: методика перевірки залишається недосконалою і не повністю враховує сучасні наукові надбання, що мають бути покладені в основу розвитку аудиторської практики.

Аудит запасі є нелегким і трудомістким процесом. Він потребує ретельної та якісної перевірки наявності та використання активів підприємства, джерел їх формування і результатів господарської діяльності. Виходячи з вищесказаного, є необхідність у створенні більш ефективної системи контролю якості аудиту запасів . Деякі фахівці виділяють три основних фактори впливу на якість проведення аудиторської перевірки запасів:

Кваліфікація персоналу аудиторської фірми.

Для проведення якісної аудиторської перевірки асистенти аудиторів мають бути кваліфікованими та компетентними спеціалістами. Підготовка спеціалістів-аудиторів до роботи на підприємстві повинна проводитись з урахуванням специфіки його діяльності та інших об'єктивних чинників.

Створення внутрішньої документації контролю якості в аудиторських фірмах.

Покращення якості аудиту фінансових результатів можна досягти розробивши внутрішні стандарти аудиторської фірми стосовно організації планування та проведення перевірки. При цьому обов'язково повинні враховуватись специфіка діяльності підприємства та реальні обсяги і терміни перевірки.

Стан внутрішнього контролю запасів-об'єкті перевірки.

Багаторічна практика аналізу діяльності підприємства та стану бухгалтерського обліку більш ніж переконливо свідчить про низьку ефективність внутрішнього контролю на переважній їх кількості.

Загальноприйняті регламент і вимоги щодо обов'язкового прямого фінансового контролю на підприємствах - суб'єктах підприємницької діяльності в даний час відсутні.

Експерти вважають, що визначальним чинником для забезпечення незалежного рівня проведення аудиту є професійна компетентність аудитора, його знання законодавчої та нормативної бази, здібності до глибокого аналізу та чіткого формулювання положень, викладених у висновку за результатами перевірки. До того ж, процес аудиту слід організовувати таким чином, щоб кожен окремий його етап можна було б перевіряти, і здійснювати цю процедуру слід незалежно від рівня професійної компетентності виконавців.

Однією з причин погіршення якості аудиторської перевірки є “шаблонне” ставлення аудиторів до об'єктів, що перевіряються. Кожен замовник аудиту запасів , як і інших аудиторських послуг взагалі, має свої особливості, а тому потребує індивідуального підходу до перевірки в рамках чинного законодавства. Відповідно до цього зростає ризик невиявлення, і, в свою чергу, зменшується якість проведення перевірки.

Для підвищення якості аудиту запасів на КП «Іллінціхліб» необхідно здійснювати нагляд і контроль за роботою на всіх рівнях;

спрямовувати роботу на забезпечення обґрунтованої впевненості у тому, що виконана робота відповідає стандартам якості;

постійно проводити моніторинг адекватності й ефективності політики та процедур контролю якості.

Якість аудиторської перевірки запасів можна покращити завдяки створенню і функціонуванню ефективної системи внутрішнього контролю на підприємствах, які виступають замовниками аудиту. Сучасні вимоги до аудиту включають обов'язкове вивчення і оцінку структури внутрішнього контролю для планування обсягів, видів і тестів контролю та підтвердження звітності. Це дає змогу раціонально організовувати процес перевірки, забезпечує найкращі результати при найменш можливому рівні ризику, тобто чим вище організація системи внутрішнього контролю, тим вища якість проведеної перевірки.

Значний прогрес в аудиторській роботі досягається за рахунок широкого використання комп'ютерної техніки як при проведенні аудиту, так і при обробці аудиторської інформації. Це дає можливість не тільки покращити якість діяльності аудиторів, але й позбавити їх громіздкої технічної роботи.

Застосування комп'ютерної техніки при проведенні аудиту має беззаперечні переваги, так як дозволяє:

- зменшити кількість даних, що оброблюються вручну. Облікові регістри містять багато інформації, щодо проміжних та кінцевих підсумків Перевірку таких підсумків можна легко здійснити за допомогою комп'ютера. В результаті у аудитора вивільняється час для більш ретельної перевірки документів;

- за допомогою використання комп'ютерної техніки економити час на виконання нескладних, але стомлюючих одноманітних прийомів порівняння фактичних даних з обліковими;

- в автоматичному порядку здійснити перевірку тотожності чи взаємної ув'язки показників різних форм звітності;

- зберігати і багаторазово використовувати отримані дані;

- здійснювати попередню оцінку результатів робіт шляхом отримання не всіх результатів обробки інформації, а тільки відхилень.

Для можливості практичного використання комп'ютерів в діяльності аудиторів необхідне виконання наступних умов:

- наявність комп'ютерів у самого аудитора ;

- наявність розроблених макетів вихідних документів, призначених для оформлення робочої документації, узагальнення результатів виконаних робіт;

- наявність програмного забезпечення, здатного реалізувати моделі обробки інформації, а також доступність програмного забезпечення користувачам аудиторам;

- вміння аудитора працювати з персональним комп'ютером.

При проведенні аудиту в умовах комп'ютерної обробки даних зберігається її мета та основні елементи методології. Але середовище комп'ютерної обробки інформації суттєво впливає на процес вивчення аудитором системи обліку та засобів внутрішнього контролю господарюючого суб'єкта. Характерними змінами для цих систем у випадку застосування технічних засобів є:

- можливість використання електронних первинних документів поряд з традиційними паперовими документами;

- зберігання нормативно-довідкових показників в пам'яті комп'ютера;

- застосування форми обліку, що орієнтована не на традиційне ручне ведення обліку, а на прогресивні методи формування вихідної інформації та забезпечення її достовірності;

- поєднання синтетичного обліку з аналітичним;

- поєднання систематичного обліку з хронологічним;

- звітної інформації.

Бухгалтерські програми, що використовуються суб'єктом господарювання, з точки зору аудиту повинні відповідати наступним вимогам:

- простота введення проводок до журналу господарських операції;

- багаторівневий аналітичний облік;

- можливість складання довільних звітів та аналітичних відомостей як

за проводками, так і за оборотами;

- здійснення ручного й автоматизованого заповнення податкової та фінансової звітності;

- формування бланків довільної форми, алгоритмів розрахунків;

- зберігання і довільне налагодження ведення обліку і складання звітності за минулі періоди;

- ведення бухгалтерії на різних робочих місцях;

- одночасне ведення бухгалтерії кількох підприємств на одному комп'ютері;

- наявність текстового редактора;

- сумісність з іншими бухгалтерськими програмами.

Господарюючий суб'єкт зобов'язаний надати аудиторам необхідний

доступ до системи комп'ютерної обробки інформації. Разом з тим аудитору замість безпосереднього доступу до комп'ютерної системи можуть надаватися всі необхідні роздруковані матеріали на паперових носіях.

Застосування обчислювальної техніки в обліковому процесі вносить суттєві зміни до системи джерел інформації про об'єкти, що перевіряються.

Робота в середовищі комп'ютерної обробки інформації господарюючих суб'єктів вимагає від аудитора додаткових знань і навичок. Аудитор повинен розумітися на технічному, програмному забезпеченні комп'ютерної техніки, а також на системах обробки економічної інформації.

Враховуючи різноманітність та складність комп'ютерних технологій, від аудитора не вимагається бути першокласним спеціалістом з комп'ютеризованого бухгалтерського обліку. Тому, якщо аудитор не володіє знаннями він може запросити консультанта з питань інформаційних технологій.



Розділ 4. Організація та ведення обліку і аудиту запасів використовуючи комп'ютерні технології

4.1 Загальні положення автоматизації обліку запасів

Облік матеріальних цінностей на КП «Іллінціхліб» є однією з найважливіших ділянок облікової роботи, оскільки питома вага вартості сировини і матеріалів у структурі собівартості виробу в середньому по промислових підприємствах становить 50%, а в деяких галузях може досягати 80 % (хімічна, текстильна, харчова промисловість). Тому передумовою підвищення ефективності виробництва і забезпечення його безперебійної роботи є економія матеріальних цінностей, а також визначення потреби в них.

На практиці трапляються різні варіанти організації машинної обробки інформації обліку матеріальних цінностей. Вони залежать від методології

обліку, способів оцінки матеріальних цінностей, складу і групування задач, особливостей організації інформаційної бази, технічних засобів, що використовуються для обробки.

Вибір способів оцінки матеріалів має важливе значення при обробці облікової інформації. Згідно з П(С)БО 9 "Запаси", що встановлює принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси, придбані або виготовлені матеріальні цінності зараховуються на баланс за первісною вартістю. У поточному обліку оцінка запасів за первісною вартістю використовується рідше. Здебільшого застосовуються облікові ціни, якими можуть бути договірні ціни постачальників, оптові ціни промисловості тощо.

Первісною вартістю виробничих запасів, що придбані за плату, є собівартість, яка складається з втрат на: сплату сум згідно з договором з постачальником (продавцем) за вирахуванням непрямих податків; сплату ввізного мита; сплату непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати ризиків транспортування запасів; інші потреби, безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

При оприбуткуванні матеріалів від постачальника на КП «Іллінціхліб», матеріальний відділ бухгалтерії здійснює перевірку відповідності прибуткових документів розрахунковим документам (рахункам, накладним). У разі, якщо при після оплати, запаси отримано, а рахунки-фактури ще не надійшли, умовна вартість даних цінностей відображається у відповідному журналі, з подальшим сторнуванням записів після одержання розрахункових документів від постачальників

Матеріали, що надходять на склад, перевіряють, встановлюють відповідність кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним документам. Якщо не виявлено розбіжностей, матеріали приймаються комірником. При цьому можливі два варіанти оформлення надходження: проставлення штампу про приймання безпосередньо на документі постачальника або оформлення прибуткового ордера (ф. М-4). У випадках коли є розбіжності кількості та якості з даними супроводжувальних документів в постачальника, а також для матеріалів, що надійшли без платіжних документів, складають "Акт про приймання матеріалів" (ф. М-7). Акт складається комісією, що призначається керівником підприємства. Наявність приймального акта виключає необхідність оформлення прибуткового ордер.

Аналітичний облік матеріальних цінностей на складах і в коморах підприємства, а також цехів повинен здійснюватися за сортами відповідно до порядку зберігання матеріалів обумовленого як умовами виробничого споживання так і умовами організації складського господарства.

Сортовий кількісний облік руху матеріальних цінностей ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами.

Картка складського обліку матеріалів відображає інформацію в аналітичному розрізі матеріальних цінностей. Бухгалтер може в будь-який момент отримати дані про наявність та рух матеріалів v вигляді машинограми на екрані чи в друкованій формі. При цьому при машинній обробці інформації є можливість уникнути дублювання даних оперативно-складського та аналітичного бухгалтерського обліків (стосовно номенклатурно - кількісних показників).