Аудит фінансових результатів діяльності підприємства

Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить про відповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичний фінансовий стан.

3. Негативний висновок. Аудитом встановлені порушення, які викривляють реальний стан справ підприємства. Прийнята система обліку не відповідає законодавчим і нормативним вимогам. Дані фінансової звітності не відповідають обліковим даним. Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний фінансовий стан.

4. Відмова від надання висновку. У зв'язку з неможливістю перевірити факти аудитор не може висловити думку щодо вказаних моментів. Представлені моменти суттєво впливають на дійсний стан справ у цілому. У зв'язку з відсутністю достатніх аудиторських свідчень аудитор не може видати об'єктивний аудиторський висновок.

Перед складанням аудиторського висновку потрібно провести узагальнюючий огляд фінансової звітності, який би був достатнім для вираження судження про фінансову звітність у цілому. Аудитор, роблячи висновок, повинен спиратись на концепцію суттєвості (матеріальності), тобто в аудиторському висновку мають бути відображені найбільш важливі моменти з питань фінансової інформації, яка може певним чином вплинути на рішення користувача , цією інформацією. Цей принцип застосовується щодо фінансової звітності в цілому, балансу, окремих форм фінансової звітності та окремих її статей. Слід зазначити, що саме наданий підприємству аудиторський висновок підтверджує або навпаки спростовує твердження про достовірність звітності та надає впевненість користувачам для прийняття певних управлінських рішень, тема є актуальною. За недостовірність аудиторського висновку аудиторські фірми та незалежні аудитори несуть відповідальність, саме тому незалежна експертна думка так важлива для різноманітних контрагентів підприємств.

Отже, аудиторський висновок складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів, власників, адміністрації підприємства. Основною вимогою до аудиторського висновку є його зрозумілість і доступність сприйняття для користувачів. Тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються в ньому (залежно від його виду), повинні бути одноманітними, типовими.

3.3 Шляхи вдосконалення аудиту фінансових результатів діяльності підприємства

Експлуатаційні можливості комп'ютерів створюють передумови для автоматизації процесу аудиту доходів, витрат і фінансових результатів. Вони дозволяють здійснювати програмний контроль змісту господарських операцій шляхом широкого використання програмно-методологічних прийомів поточного контролю, перевірки достовірності економічних даних на всіх стадіях технологічного процесу їх обробки.

До основних видів контролю достовірності інформації належать:

- контроль на рівні реквізитів з метою уникнення механічних помилок (тип, шаблон, діапазон);

- дотримання технологічного процесу обробки інформації на обчислювальному центрі, що передбачає неможливість виконання наступної процедури обробки без нормального завершення попередньої процедури.

На практиці закладені до проектної документації системи контролю часто не відповідають фактичному його здійсненню в процесі обробки облікової інформації. Тому аудитору слід переконатися у відповідності проекту фактичному обліковому процесу, перевірити правильність обробки інформації. Технологічний процес повинен забезпечити автоматизацію контролю правильності обробки інформації та виправлення виявлених помилок.Використання програмного забезпечення при проведенні аудиту вимагає розробки спеціальних методик щодо діагностики стану підприємства, що підлягає аудиту. Це дає можливість більш раціонально використовувати робочий час аудиторів. Перевірці правильності алгоритмів розрахунків доходів, витрат і фінансових результатів аудитором приділяється особлива увага. Адже помилка, яка була закладена до алгоритму розрахунку і багаторазово застосовувалася до господарських операцій, що повторюються, може викривити результат господарської діяльності. Особливо ретельно перевіряються алгоритми операцій, які ініціюються самою програмою, так як до моменту їх виконання персонал зобов'язаний ввести, проконтролювати та відкоригувати всі дані, які використовуються цією операцією.

Окрему увагу слід приділити перевірці алгоритмів розрахунку показників форм звітності та оцінити можливість їх коригування при змінах у законодавстві. Більш того, часто зміни стосуються і самих форм звітності, додаються одні рядки, виключаються інші. Більшість систем обробки облікової інформації дозволяють бухгалтеру вносити самому такі зміни, без допомоги розробників. Тому аудитору необхідно перевірити відповідність форм звітності, що використовуються, чинному законодавству. Багато відомих фірм-розробників оперативно поширюють серед своїх користувачів нові форми бланків при їх зміні. Досліджуючи документи, аудитор вивчає встановлений порядок виправлення виявлених помилок, аналізує їх з метою попередження в майбутньому. Особлива увага звертається на помилки, виявлені при введені, інформації до комп'ютерної програми. Для перевірки правильності обробки інформації за окремим завданням аудитор може використовувати так званий метод "повтору контрольного прикладу", тобто самостійно або із залученням спеціаліста обробити за діючими на підприємстві програмами і у встановленому технологічному порядку конкретну первинну інформацію. Контрольні дані повинні бути компактними та не вимагати багатогодинного введення до системи клієнта, але при цьому охоплювати якомога більший спектр видів господарської діяльності. Тестування комп'ютерної системи обробки даних клієнта із наперед підготовленими контрольними прикладами, як показує практика, є більш ефективним, ніж тестування на основі даних самого клієнта.

Також можливим є застосовування спеціальних засобів для перевірки змісту комп'ютерних файлів підприємства, що підлягає аудиту. Для таких потреб застосовуються програми, які дозволяють аналізувати зміст таких файлів, сортувати показники, що в них зберігаються, за різними ознаками (датою, сумою, алфавітом, змістом тощо), та роздруковувати їх в необхідній формі. Дійовий зовнішній аудит передбачає поглиблений аналіз показників фінансового стану підприємства. Оцінку фінансового стану підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників. Основою методики оцінки фінансового стану є теорія аналізу фінансової діяльності підприємства, що розглядає поняття “стабільний фінансовий стан” не тільки як якісну характеристику його фінансів, а як і кількісно вимірюване явище.

Висновки

Фінансові результати діяльності підприємства значною мірою залежать від рівня управління його фінансами, що обумовлює необхідність розвитку інформаційної системи фінансового менеджменту, удосконалення її організаційної структури, визначення принципів утворення та умов розподілу і поєднання інформаційних потоків.

В умовах ринкової економіки отримання прибутку та забезпечення рентабельної діяльності суб'єкта господарювання є необхідною складовою, яка обумовлює зростання ринкової вартості підприємства. Як основний узагальнюючий показник фінансових результатів діяльності підприємства, прибуток є важливим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Ефективність діяльності підприємства виражається у фінансових результатах діяльності господарюючих суб'єктів. Економічний підсумок господарської діяльності підприємства, виражений у вартісній (грошовій) формі, являє собою фінансові результати. З метою визначення фінансового результату в системі бухгалтерського обліку відбувається послідовне зіставлення доходів і витрат, які класифікуються за видами діяльності. Відповідно й фінансові результати також класифікуються за видами діяльності.

Якість прийняття управлінських рішень щодо фінансових результатів залежить від інформації, що формується в системі бухгалтерського обліку. Недостатнім є лише списання на відповідні субрахунки з обліку фінансових результатів доходів та витрат певного напрямку діяльності. Потрібно визначення результату (прибутку чи збитку) за кожним видом діяльності, що в кінцевому підсумку формує єдиний якісний результат діяльності підприємства. Це, у свою чергу, потребує вдосконалення нормативної бази, а саме - Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, власного капіталу, зобов'язань і господарських операцій та Інструкції до нього.

Фінансовий результат -- прибуток або збиток, одержаний від діяльності підприємства.

Визначення фінансових результатів діяльності здійснюється на рахунку 79 "Фінансові результати". Положення (стандарт) 25 установлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1) і Звіту про фінансові результати (форма 2) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з одним десятковим знаком. Норми Положення (стандарту) 25 застосовуються суб'єктами малого підприємництва, які визнані такими відповідно до чинного законодавства, і представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності. Аудит як форма незалежного контролю та функція захисту інтересів власників, відіграє все помітнішу роль у сфері національної економіки, набуває деталі вагомішого статусу в суспільно-політичному житті країни. Здійснення аудиту спирається на практично апробовану нормативно-правову базу, основою якої є Закон України „Про аудиторську діяльність”.

Згідно Міжнародного стандарту аудиту 700 „Аудиторський висновок про фінансову звітність”, аудитор повинен оцінити висновки, зроблені на основі отриманих аудиторських доказів, як підставу для висловлення думки про фінансові звіти. Якщо обґрунтовано доведено стабільність діяльності підприємства на найближче майбутнє, аудитор не змінює змісту аудиторського висновку. Слід звернути увагу на те, що аудиторська перевірка відіграє важливе значення у діяльності підприємства, допомагає виявити помилки та сприяє іх виправленню. Це допомагає керівництву приймати правильні управлінські рішення для якісного функціонування підприємства у майбутньому.

Список літератури

1. Загородній А.Г. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник / А.Г.Загородній.

2. М.В. Корягін, А.В. Єлісєєв, Н.М.Савка. ? 2-ге вид., перероб. і доп. ? Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. ? 456 с.

3.Пантелєєв В.П. Конспект лекцій з аудиту.

4. Огійчук М.Ф. Аудит: організація і методика: Навч. посібник / М.Ф. Огійчук.

5. І.Т. Новіков., І.І. Рагуліна. ? К.: Алерта, 2010. ? 584 с.

6. Нормативно-правове регулювання аудиту фінансових результатів.

7. Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» від 22.04.1993 року. ? № 3125-XII.

8. Давидов Г.М. Аудит: Навч. посіб. ? 3-тє вид., стер / Г.М. Давидов. ? К.: Т-во «Знання», ОО 2002. ? 363 с.

9. Бондаренко Н.О. Аудит суб'єктів підприємницької діяльності: Навчальний посібник / Н.О. Бондаренко, В.Д. Понікаров, С.М. Попова. ? Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 300 с.

10. Білик М.С. Облік, аналіз та аудит: навч. посібник / М.С. Білик.

11. А.Г. Загородній.? К., Кондор, 2008. ? 618 с.

12. Ільіна С.Б. Основи аудиту: навчально- практичний посібник / С.Б. Ільіна. ? К.: Кондор, 2006 р.? 378 с.

Размещено на Allbest.ru