Поопераційне калькулювання

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад «Національний Гірничий університет»

Інститут економіки

Кафедра обліку та аудиту

Курсова робота

з дисципліни "Управлінський облік"

Поопераційне калькулювання

Студентка:

4-й курс гр. ОА-11-1

Карпенко Т.Ю.

Науковий керівник:

старший викладач кафедри обліку та аудиту

Шевердинський К.І.

Дніпропетровськ

2014



Зміст

Вступ

1. Теоретична частина

1.1 Калькулювання витрат

1.2 Сутність поопераційного методу калькулювання

1.3 Область застосування системи позамовного калькулювання продукції

2. Розрахункова частина

2.1 Вихідні дані по варіанту

2.2 Виконання розрахункової частини по варіанту

Висновки

Література

бухгалтерський облік витрати калькулювання



Вступ

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підприємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого - одержання нової продукції (робіт чи послуг). Основною ціллю здійснення виробничого процесу є отримання прибутку. Але керівники не можуть приймати економічно доцільні рішення без правдивої і своєчасної інформації про виробничий процес, отримання якої забезпечує управлінський облік.

Метод калькулювання передбачає систему виробничого обліку, за якої визначаються фактична собівартість продукції, а також витрати на одиницю продукції. Вибір методу калькулювання собівартості продукції пов'язаний з технологією виробництва, його організацією, особливостями продукції, що випускається. В даний час класифікація методів обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції все ще є об'єктом дискусії, тому загальноприйнятої класифікації таких методів не існує. Основними методами обліку витрат і калькулювання собівартості продукції є позамовний і поопераційний методи. В основі поділу позамовного і поопераційного методів лежить методика калькулювання собівартості одиниці продукції.

Розрахунок витрат на одиницю продукції необхідний для обґрунтування виробництва нових видів продукції, визначення прибутковості окремих виробничих ліній, визначення рівня відпускних цін і т.п. Калькулювання собівартості одиниці продукції також сприяє процесам планування і контролю на різних рівнях управління підприємством.

Поопераційний метод калькулювання собівартості продукції застосовується в галузях, де переважають масове виробництво, обмежена номенклатура продукції, що випускається, нетривалий виробничий цикл і відсутнє в більшості випадків незавершене виробництво. Для масового виробництва характерна висока ступінь комплексної механізації та автоматизації всіх основних технологічних процесів.

Попроцесну калькуляцію витрат використовують і ті підприємства, технологія яких передбачає виконання кожним виробничим підрозділом окремої частини виробничого процесу і пересування продукту від однієї операції до іншої у міру обробки. Останній підрозділ закінчує виробництво і здає продукцію на склад готових виробів.

До таких виробництв належать: хімічна, нафтопереробна, текстильна, цементна та інші галузі промисловості серійного і масового типу виробництва.

Сутність поопераційного методу полягає в тому, що прямі й непрямі витрати на виробництво враховуються за статтями калькуляції на весь випуск продукції.

Визначення собівартості виробництва одиниці продукції є одним з основних завдань управлінського обліку. Саме собівартість одиниці продукції лежить в основі прийняття більшості управлінських рішень. У фінансовому обліку для складання звітності важливо мати інформацію про загальну величину собівартості всієї реалізованої продукції і загальної вартості залишків готової продукції на складі, тоді як в управлінському обліку основний акцент робиться на собівартість виробництва одиниці продукції. Успіх фірми залежить від інформації про формування собівартості з кількох причин: витрати на виробництво продукції є базою для встановлення ціни продажу; інформація про собівартість лежить в основі прогнозування і управління виробництвом і використовується при вирішенні величезної кількості поточних оперативних задач управління.

Мета написання роботи - проаналізувати систему обліку витрат і калькуляції собівартості при поопераційному методі калькулювання на підприємстві.



1. Теоретична частина

1.1 Калькулювання витрат

Суть калькулювання як елементу методу бухгалтерського обліку полягає в обчисленні у грошовому вираженні витрат підприємства на придбання, виробництво окремого виду матеріальних цінностей, виробів (виконання робіт, надання послуг) і витрат на реалізацію (збут).

Отже, калькулювання являє собою процес оцінювання результатів господарських процесів: постачання, виробництва, реалізації. Більш детально розглянемо цей процес на прикладі калькулювання собівартості виробництва продукції.

Об'єктами калькулювання собівартості виробництва продукції є витрати виробництва, які реально виникають і які згруповані за відповідними ознаками для формування показників собівартості. Ознаки групування витрат відбивають різні об'єктивні характеристики виробничого процесу: формування витрат та собівартості. У вузькому розумінні об'єкт обліку витрат на виробництво -- це ознака їх групування, яка визначає кодування даних для отримання інформації в інтересах контролю й управління.

Первинними елементними об'єктами обліку витрат на виробництво є витрати праці й матеріальних ресурсів, при виконанні різних виробничих операцій, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, приладів, будівель, на управління виробництвом. Відомості про ці первинні витрати за допомогою елементів методу бухгалтерського обліку й облікових процедур групуються й узагальнюються за різними ознаками, формуючи необхідні для управління облікові показники.

Ці первинні облікові об'єкти належать до певних елементів виробництва -- економічних елементів витрат. Розподіл витрат за економічною ознакою та елементами виробництва обумовлений тим, що процес виробництва незалежно від його суспільної організації складається з цілеспрямованої діяльності -- праці людини, предмета, на який спрямовано працю людини, засобів праці, якими людина діє. Тому звичайно економічний елемент -- це економічно однорідна первинна витрата, яку не можна розкласти на складові. Виділяють такі економічні елементи витрат:

- матеріальні витрати (витрати операційної діяльності сировини і матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, тари і тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин тощо);

- витрати на оплату праці (витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві, оплата відпусток, компенсаційні та інші виплати);

- відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, на випадок безробіття, індивідуальне страхування);

- амортизація (сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів);

- інші операційні витрати (вартість робіт і послуг сторонніх організацій, сума податків і зборів, витрати від курсових різниць, знецінення запасів, списання та уцінка активів, сума фінансових санкцій тощо).

Облік витрат за елементами здійснюють всі без винятку підприємства, організації. Для цього у Плані рахунків бухгалтерського обліку передбачено окремий клас рахунків 8 "Витрати за елементами". Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду і використовуються, головним чином, статистичними органами для розрахунку макроекономічних показників за системою національних рахунків (СНР), зокрема валового внутрішнього продукту (ВВП).

Розрахунок макроекономічних показників за СНР ґрунтується на системі балансів національної економіки, основною складовою якої є таблиці "витрати -- випуск" (міжгалузевий баланс). Вони демонструють, як продукт, вироблений в галузях економіки, використовується для проміжного і кінцевого споживання, нагромадження та експорту, відображають структуру витрат товарів і послуг, основні компоненти ВВП за видами економічної діяльності.

Групування витрат за економічними елементами характеризує їх відношення до створення продукту, але не відображає мети і призначення виробничих витрат, їх доцільність, не повністю виявляє їх роль у технологічному процесі виробництва.

Існує необхідність перегрупувати виробничі витрати, виділити серед них основні -- безпосередньо спрямовані на виробництво продукту, витрати на обслуговування, управління, збут та реалізацію. Тому використовується інший об'єкт обліку витрат -- за статтями собівартості: групування витрат за їх призначенням і роллю у процесі виробництва. Групування за статтями собівартості -- об'єкт аналітичного обліку.

Деталізація групування витрат за статтями собівартості залежить від специфіки виробничого процесу та потреб управління. Відповідно до регламентів національного положення (стандарту) 16 "Витрати" підприємство самостійно обирає перелік калькуляційних статей.

Для правильного розуміння призначення витрат, їхньої економічної ролі у виробництві, теорія обліку й калькулювання досліджує характеристику різних витрат за декількома іншими класифікаціями. Витрати класифікують за такими ознаками.

1. За економічним змістом: витрати засобів праці, предметів праці, живої праці.

2. Щодо фаз кругообігу виробничих фондів (засобів): постачальницько-заготівельні витрати, виробничі, витрати на збут.

3. Щодо технологічного процесу: основні -- витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням продукту, які виникають в однократному процесі виробництва; накладні -- витрати на обслуговування та управління.

4. За способом віднесення на собівартість: прямі -- включаються до собівартості безпосередньо, непрямі -- включаються до собівартості шляхом розподілу за певними критеріями.

5. Щодо обсягу виробництва: постійні витрати не залежать на певному проміжку часу від обсягу виробництва, змінні витрати змінюються (пропорційно, прогресивно, регресивно) при зміні обсягу виробництва.

6. За складом: одноелементні (прості), комплексні -- містять декілька економічних елементів витрат.

7. За роллю у процесі виробництва (за сферою виникнення): виробничі, невиробничі.

8. За доцільністю: продуктивні, непродуктивні.

9. За календарними періодами: поточні, майбутніх періодів, минулих періодів.

10. За періодичністю виникнення: повсякденні, одноразові.

11. Щодо готового продукту: витрати в незавершене виробництво, витрати на готовий продукт.

12. За охопленням плануванням: плановані, неплановані.

13. За охопленням нормуванням: нормовані, ненормовані.

14. За можливістю контролю в даному підрозділі й на даному рівні управління: контрольовані, неконтрольовані.

Відомості, отримані при застосуванні класифікації витрат, використовують для отримання необхідної інформації для потреб управління.

Витрати краще контролювати при продуктивному (виробничому) використанні ресурсів, тобто там де відбуваються виробничий процес або його обслуговування. У зв'язку з цим, на основі аналітичної деталізації й групування витрат мають місце такі об'єкти обліку витрат на виробництво як місця виникнення витрат, центри витрат та центри відповідальності.

Місце виникнення витрат -- структурні підрозділи підприємства, за якими організуються планування, нормування й облік витрат виробництва для контролю й управління витрачанням ресурсів. У промисловості -- це цех, дільниця, бригада.

Центр витрат -- первинні виробничі й обслуговуючі одиниці, що відрізняються однорідністю функцій і виробничих операцій, рівнем технічного оснащення й організацією праці, спрямуванням витрат.

Центри відповідальності -- групування витрат за підрозділами й відповідальними особами, що забезпечують контроль витрат, несуть колективну й індивідуальну відповідальність і зацікавлені у зниженні собівартості.

Групування витрат за місцями виникнення витрат, центрами витрат та центрами відповідальності сприяє посиленню контролю за здійсненими витратами, а також спрощенню розрахункових процедур з розподілу накладних витрат.

Калькулювання -- сукупність прийомів аналітичного обліку витрат на виробництво й розрахункових процедур визначення собівартості продукту. Калькулювання спрямовано на виявлення собівартості результату виробництва. Об'єктами калькулювання виступають продукти праці -- види продуктів, напівфабрикатів, часткових продуктів (деталі, вузли) різного ступеня готовності, робіт, послуг, за якими необхідна інформація про їхню собівартість.

Калькулювання як процес включає такі етапи: групування витрат; розмежування витрат між об'єктами калькулювання; визначення собівартості продукції, робіт, послуг; відображення собівартості виробів у калькуляції; контроль плану із собівартості щодо нормативу; аналіз собівартості та визначення результату.

Отже, калькулювання -- це групування, розмежування та розподіл витрат між об'єктами калькуляції, обчислення їх фактичної собівартості з метою контролю за результатами праці, прийняття управлінських рішень щодо підвищення ефективності виробництва.

Калькулювання як більш широке поняття включає такі частини: калькуляційний облік та калькуляцію. Калькуляція -- це спосіб розрахунку, визначена сукупність розрахункових процедур собівартості продукту. Одночасно калькуляція є і результатом калькулювання -- визначеним і структурованим переліком витрат, які стосуються продукту. Від структури калькуляції залежать порядок калькуляційного обліку, система розрахунків і характеристика інформації, яку отримують в її результаті. Виділяють декілька класифікацій видів калькуляцій за різними ознаками.

Різні види калькуляцій складаються та використовуються залежно від системи, що прийнята на підприємстві, наявності відомостей і потреб керівництва.

Другою складовою процесу калькулювання є калькуляційний облік -- система аналітичного обліку витрат на виробництво в інтересах достовірного й точного калькулювання. Основне завдання системи калькуляційного обліку -- повна локалізація прямих витрат за об'єктами калькулювання й облік непрямих витрат, який забезпечує найбільш достовірний їх розподіл.

Поєднання системи калькуляційного обліку та калькуляції здійснюється при застосуванні того чи іншого методу калькулювання -- сукупності способів аналітичного обліку витрат на виробництво й прийомів обчислення собівартості калькуляційних об'єктів. Методи калькулювання відрізняються методикою калькуляційного обліку (замовленнями, переділами, продуктами) та способами калькуляції.

Є багато класифікацій методів калькулювання. У вітчизняній літературі та практиці найчастіше зустрічаються простий, позамовний, поопераційний нормативний методи, проте стрункої класифікації немає через труднощі виділення класифікаційної ознаки, яка б задовольняла всі існуючи методи.

Простий метод використовується в однопродуктових виробництвах (виробництво пари, електроенергії, видобування нафти, вугілля). На цих виробництвах усі витрати відносять на цей продукт. Найчастіше це відбувається в одному цеху. Собівартість одиниці продукції калькулюється шляхом розподілення усіх витрат на кількість виробленої продукції.

У послідовних виробництвах (коли один технологічний процес настає за іншим) технологічний процес розподіляють на окремі частини -- переділи (процеси), і за кожним із них окремо обліковують витрати. Переділи частіше збігаються з цехами.

У таких послідовних виробництвах використовують попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому витрати обліковують за кожним переділом (цехом), передають з переділу на переділ, і на останньому калькулюють собівартість готової продукції.

Витрати можуть обліковуватись фактично або за нормативним методом. Останній полягає в тому, що витрати обліковуються за нормами, а фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.

Крім того, є концепція двох методів калькулювання, один з яких позамовний, а інший називають по-різному: масовий, періодичний, поопераційний, поопераційний, попередільний. Така концепція розглядається й застосовується як у вітчизняному обліку, так і в зарубіжних країнах. У цій концепції у визначенні методу калькулювання варіюють дві ознаки: час (період) і процес.

У першому методі розрахунок собівартості індивідуалізовано для певного продукту або їх сукупності, об'єднаних одним замовленням (процесом). У другому методі розраховується усереднена собівартість продукції, що отримана з виробництва за даний період часу. Останній метод найбільш прийнятний для калькулювання безперервного виробництва масової продукції, де необхідно періодично визначати собівартість.

Другою складовою методу калькулювання є спосіб калькулювання -- конкретний перелік та порядок розрахунків для отримання остаточних відомостей та складання безпосередньо калькуляції як результату процесу калькулювання. Виділяють такі способи калькулювання: прямого розрахунку, сумування витрат, виключення витрат, розподілу витрат, нормативний спосіб.

1.2 Сутність системи поопераційного калькулювання

Сутність поопераційного методу полягає в тому, що прямі й непрямі витрати на виробництво враховуються за статтями калькуляції на весь випуск продукції.

Процес накопичення витрат йде паралельно процесу виробництва. Детальних деталізації витрат по кожній одиниці продукції не потрібно. Для кожного процесу встановлюються контрольні рахунки і визначаються прямі і накладні витрати. У зв'язку з цим середня собівартість продукції (роботи, послуги) визначається діленням суми всіх витрат виробництва за місяць (в цілому за підсумком і по кожній статті) на кількість готової продукції за цей же період. Калькуляційні статті витрат стають прямими і відповідають економічним елементам [4, С. 151].

Особливості поопераційного методу калькулювання характеризуються:

* накопиченням виробничих витрат по процесах безвідносно до видів і підвидів продукції;

* включенням витрат у собівартість випущеної продукції за календарний період;

* відкриттям аналітичних рахунків до рахунку «Основне виробництво» для кожного підрозділу;

* розрахунком умовного об'єму випуску продукції, що складається з готових і незавершених продуктів;

* розподілом прямих матеріальних витрат, що здійснюються на початку виробничого процесу, виходячи з кількості заданого у виробництво сировини;

* розподілом доданих (прямі трудові витрати та загальновиробничі витрати) витрат рівномірно протягом виробничого циклу відповідно до кількості умовного об'єму виробництва;

* калькулюванням витрат у готову продукцію і незавершене виробництво.

Поопераційна система може бути утворена за одним з таких варіантів:

* однопроцесний - узагальнення витрат проводять за галузевими статтями по виробництву в цілому, калькулювання собівартості окремих видів продукції залежить від наявності або відсутності незавершеного виробництва, одно-або кілька-продуктового випуску;

* поопераційний - виробничі витрати групують всередині одного переділу за однорідними технологічними операціями, собівартість окремих видів продукції визначається діленням загальних витрат технологічної операції (процесу) на кількість умовної продукції, виробленої в цьому процесі;

* попередільний - прямі виробничі витрати плануються і враховуються за переділами виробничого процесу, всередині кожного переділу витрати групуються за статтями калькуляції; продукція, вироблена протягом місяця, калькулюється з урахуванням зміни залишків незавершеного виробництва; собівартість обчислюється в кожному переділі виходячи з власних виробничих витрат, інші витрати загального характеру розподіляються по переділах і видах продукції непрямим шляхом;

* комплексні виробництва - відокремлення витрат здійснюють за технологічними процесам усередині одного переділу, сировину розподіляють між видами основних продуктів відповідно до витратних коефіцієнтів, вартість побічних продуктів виключають з комплексних витрат, решту витрат розподіляють між видами основних продуктів на підставі економічно обгрунтованих натуральних одиниць баз розподілу .

Будь-який з розглянутих варіантів поопераційної системи має свої відмінні риси в аспектах: вибору об'єктів обліку витрат; методів групування прямих витрат; локалізації та розподілу спільних для виробництва витрат між готовою і незакінченої продукцією, між видами продукції; оцінки побічних продуктів; систем контролю за виробничими витратами.

Прямі витрати узагальнюють за видами або групами однорідної продукції.

У системі поопераційного обліку до прямих витрат крім прямих матеріальних і трудових можуть бути віднесені витрати з підготовки виробництва, контролю за ходом виробництва, амортизація за умови їх локалізації всередині одного підрозділу. Розподіляються витрати по калькуляційних об'єктах за допомогою різних способів, які будуть розглянуті далі.

Організація обліку прямих витрат має досить просту схему, в той час як з накладними витратами та оцінкою незавершеного виробництва виникають проблеми. Аналізуючи схему поопераційної калькуляції та накопичення витрат, обліковий процес можна поділити на п'ять етапів.

1. Облік виробництва в натуральних або планово-облікових одиницях.

2. Облік випуску натуральних або планово-облікових одиницях.

3. Підсумовування врахованих витрат за дебетом рахунка «Основне виробництво».

4. Підрахунок собівартості одиниці продукції.

5. Розподіл витрат між готовими напівфабрикатами і незавершеним виробництвом на кінець періоду. Перші два етапи передбачають відображення процесу виробництва в натуральних одиницях, три наступні - у вартісних.

На першому етапі калькулювання проводиться також оцінка незавершеного виробництва, яка включає прямі матеріальні витрати і витрати на обробку - прямі трудові витрати, відрахування на соціальне страхування та загальновиробничі витрати.

На другому етапі підраховують випуск продукції в натуральних або планово-облікових (умовних) одиницях. Оцінка переданих іншим цехам або зданих на склади напівфабрикатів проводиться за середньозваженою. При цьому незавершене виробництво по відсотку готовності переводять в повністю оброблені напівфабрикати. Розрахунок умовних одиниць виконують окремо з матеріальних витрат, враховуючи при цьому що вся завершена робота повністю укомплектована матеріалами.

Власні прямі витрати та загальновиробничі витрати даного цеху ділять на кількість перелічених одиниць. Отримані результати використовують у наступних етапах для підрахунку суми витрат за дебетом рахунка «Основне виробництво».

Третій етап передбачає підрахунок суми витрат. Умовні одиниці, що залишилися в незавершеному виробництві на початок періоду, оцінюються так само, як на попередньому етапі. За дебетом рахунка «Основне виробництво» узагальнюють витрати, групуючи їх за елементами витрат: основні матеріали + основна заробітна плата + відрахування, пов'язані із заробітною платою + загальновиробничі витрати.

Таким чином, незавершене виробництво та виконання роботи одночасно відображаються в планово-облікових одиницях та у вартісному вираженні.

Підрахунок собівартості одиниці умовної продукції виробляють на четвертому етапі калькулювання діленням згрупованих відповідним чином витрат на кількість одиниць, окремо розрахованих для матеріальних і доданих витрат цим підрозділом.

У складі п `ятого етапу калькулювання основними обліковими процедурами є: облік виходу готової продукції підприємства; підрахунок по балансах умовних одиниць незавершеного виробництва за місцями зберігання (знаходження); оцінка готової продукції та незавершеного виробництва. [3, С. 165-169].

При попроцесному методі калькулювання може використовуватися метод усереднення або метод FIFO.

При калькулюванні собівартості методом усереднення продукція в незавершеному виробництві на початок періоду розглядається як вироби, які були розпочаті та закінчені протягом звітного періоду. При цьому всі витрати, накопичені на рахунку «Незавершене виробництво», діляться на умовні одиниці готової продукції, виробленої в даному звітному періоді.

У методі FIFO передбачається, що спочатку будуть закінчені вироби з незавершеного виробництва на початок періоду, а потім будуть запущені у виробництво нові вироби. Метод FIFO, хоча дещо складніший, дає більш точні результати, ніж метод усереднення.

Існують дві основні відмінності розрахунку умовного об'єму виробництва за методом ФІФО і за методом вредней вартості. [5, С. 74].

По-перше, дані за переданими в інший цех одиницям готової продукції поділяються на дві частини. Одна частина складається з одиниць продукції в незавершеному виробництві на початок періоду, які були закінчені обробкою в поточному звітному періоді, а інша частина складається з одиниць і розпочатих і закінчених протягом звітного періоду.

По-друге, окремо розглядається обсяг робіт, вироблений протягом поточного звітного періоду, по одиницях продукції в незавершеному виробництві на початок і на кінець періоду. Метод FIFO передбачає перерахунок обох запасів незавершеного виробництва в умовні одиниці. Для незавершеного виробництва на початок звітного періоду умовні одиниці відображають обсяг робіт з доведення продукції до повністю готового стану, а для незавершеного виробництва на кінець періоду - обсяг робіт, виконаний до стадії часткової готовності продукції (аналогічно розрахунку за методом середньозваженої). Причина, чому відмінність полягає саме в початковому запасі незавершеного виробництва, залежить від завдань, які обидва методи покликані досягти.

Завданням методу середньої зваженої є спрощення розрахунку собівартості продукції, що досягається ігноруванням незавершеного виробництва на початок періоду. Даний метод не робить різниці між продукцією, яка вже була розпочата обробкою в минулому звітному періоді і яка надійшла у виробництво тільки в поточному звітному періоді. Отже, при підрахунку собівартості усіх вироблених у даному звітному періоді одиниць продукції за методом середньої вартості передбачено однаковий підхід, що спрощує процес калькулювання.

Завданням методу FIFO є більш точна калькуляція собівартості продукції, що досягається роздільним розрахунком собівартості одиниць продукції з незавершеного виробництва на початок періоду та одиниць продукції, які були розпочаті виробництвом протягом звітного періоду. [1, С. 113-114].

У практиці застосовують три варіанти поопераційного методу обліку витрат на виробництво: послідовний, паралельний і роздільний.

Послідовний варіант передбачає послідовне накопичення витрат разом з передачею готової продукції одного переділу для обробки в подальшому переділі. Вартість готового виробу переходить на рахунок готової продукції з останнього цеху, де незавершене виробництво доведено до кінцевої продукції підприємства. Паралельний облік використовується тими підприємствами, де обробка напівфабрикатів і сировини проходить одночасно в декількох цехах, призначених для випуску одного виробу або групи однорідних виробів. Роздільний метод застосовується там, де технологія виробництва однорідних продуктів має різні процеси обробки. [3, С. 170]. Таким чином, системи поопераційного калькулювання простіші і менш дорогі, ніж виробництво за замовленнями калькулювання, тому що при них відсутні картки набору витрат по замовленнях та індивідуальним робіт.

1.3 Область застосування системи поопераційного калькулювання продукції

Поопераційний метод калькулювання застосовується у видобувних галузях промисловості (вугільнії, гірничоруднії, газовії, нафтовії, лісозаготівельнії та ін) та в енергетиці. Крім того, він може використовуватися в переробних галузях з найпростішим технологічним циклом виробництва (наприклад, в цементній промисловості, на підприємствах з виробництва асфальту та ін.)

Все вищезазначене характеризується масовим типом виробництва, нетривалим виробничим циклом, обмеженою номенклатурою продукції, що випускається, єдиною одиницею виміру і калькулювання, повною відсутністю або незначними розмірами незавершеного виробництва. У результаті продукція, що випускається (надається послуга) є одночасно і об'єктом обліку витрат, і об'єктом калькулювання [5, С. 106].

Незважаючи на загальні риси масового виробництва, кожна з видобувних галузей промисловості має свої особливості, від яких залежать не тільки організація та технологія виробництва, а й можливості обліку та контролю за витратами.

Так, особливостями процесів видобутку вугілля є підземний характер ведення робіт, постійне переміщення робочих місць, що ускладнює контроль за витратами виробництва. Розробка гірських виробок вимагає додаткових витрат, які також необхідно врахувати і віднести на собівартість видобутого вугілля. Окремою статтею витрат у вуглевидобутку є організація роботи дільниць вентиляції, що забезпечують подачу свіжого повітря у виробки та виведення з них відпрацьованого повітря. Крім того, необхідні витрати на організацію роботи транспорту, вантажно-розвантажувальних робіт, на осушення і підтримання виробок у необхідному стані. Наслідком всіх цих особливостей є те, що в структурі собівартості вугілля переважає заробітна плата основних виробничих робітників з відповідними нарахуваннями на неї, тобто ця галузь промисловості, вважається найбільш трудомісткою.

Якщо запасів готової продукції у підприємства немає (енергетичні, транспортні організації), використовується метод простого одноступінчатого калькулювання.

Розрахунок собівартості одиниці продукції ведеться в три етапи:

1) розраховується виробнича собівартість усієї виробленої продукції, потім розподілом всіх виробничих витрат на кількість виготовлених виробів визначається виробнича собівартість одиниці продукції;

2) сума управлінських і комерційних витрат ділиться на кількість проданої за звітний період продукції;

3) підсумовуються показники, розраховані на перших двох етапах.



2. Розрахункова частина

2.1 Вихідні данні по варіанту

Компанія «Sweet Home» робить і реалізує один вид продукції з назвою «Eva». Мається наступна інформація про засоби компанії і їх джерела за станом на 01.01.2013 р. (грн.):

* основні засоби - 6700000;

* знос основних засобів - 1200000;

* матеріали - 59616;

* готова продукція - 264600;

* дебіторська заборгованість - 165000;

* розрахунковий рахунок - 1500000;

* уставний капітал - 7189216;

* нерозподілений прибуток - 23400;

* заборгованість постачальникам сировини - 46800;

* заборгованість за комунальні послуги - 19800;

* заборгованість по заробітній платі-210000.

Для виробництва виробу «Eva» використовується один вид сировини «Патока». Інформація про витрати сировини і трудових витрат на виробництво одного виробу «Eva» приведена в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Вихідна інформація про прямі матеріальні і трудові витрати на виробництво одного виробу «Eva»

№ варіанта	Показники
	Витрати сировини, кг	Ціна сировини по кварталах 2013 р., грн.	Норма витрат праці, люд. год./од.	Тарифна ставка, грн./годин
		1	2	3	4
17	2,0	2,25	2,30	2,20	2,40	0,25	5



Підприємство постійно підтримує на складі залишки запасів сировини і готової продукції на рівні 20% квартальної потреби. Незавершене виробництво відсутнє. Запаси сировини і готової продукції в натуральному вираженні (для виробу «Eva» у штуках, для сировини «Патока» у кілограмах) на складі за станом на 01.01.2014 р. необхідно визначити самостійно, виходячи з залишків по рахункам балансу за станом на 01.01.2014р. і цін на сировину і готову продукцію в 1 кварталі 2014 р.

Використовуючи дані таблиць 2.1 та 2.3 і розраховуємо запаси на складі, які складатимуть:

- Сировини - 59616/2,0=35068,24 кг;

- Готової продукції - 264600/32,00=8268,75 од.

Інформація про підготовлений фахівцями прогноз реалізації продукції і цін на готову продукцію приведена в таблиці 2.2 і таблиці 2.3.

Таблиця 2.2 Інформація про прогноз реалізації на бюджетний період, одиниць

№ варіантів	Реалізація по періодах
	1 кв. 2013 р.	2 кв. 2013 р.	3 кв. 2013 р.	4 кв. 2013 р.	1 кв. 2014 р.	2 кв. 2014 р.
11-20	75000	85000	88000	90000	80000	85000

Таблиця 2.3 Інформація про прогноз цін на бюджетний період, грн.

№ варіантів	Ціни по періодах
	1 кв. 2013 р.	2 кв. 2013 р.	3 кв. 2013 р.	4 кв. 2013 р.	1 кв. 2014 р.	2 кв. 2014 р.
11-20	32,00	35,00	40,00	38,00	39,00	38,00

Інформація про базову величину запланованих виробничих накладних витрат приведена в таблиці 2.4, а спільних і адміністративних витратах, а також витратах на збут - у таблиці 2.5.



Таблиця 2.4 Інформація про планові виробничі накладні витрати на бюджетний період, грн.

Стаття витрат	Позначення	Постійні витрати	Перемінні витрати	Всього
1. Заробітна плата	ЗП	499200	197600	696800
2.Орендні платежі	ОП	235200	-	235200
3.Освітлення й опалення	ОО	127400	29400	156800
4. Амортизація	А	463500	-	463500
5. Ремонт і обслуговування устаткування	РО	129600	518400	648000
6. Інші	ПЗ	44553,6	92208	136761,6
Разом		1499453,6	837608	2337061,6

Таблиця 2.5 Інформація про загальні управлінські витрати і витрати на збут продукції, грн.

Стаття витрат	Позначення	Загальні управлінські витрати	Витрати на збут
1. Заробітна плата	ЗО	1977600	98880
2. Комісійні	К	-	3,21 % від обсягу реалізації
3. Орендні платежі	О	247200	30900
4. Амортизація	AM	71280	7920
5. Реклама	РЕ	-	41160
6. Комунальні послуги	КП	49440	-
7. Відрядження	В	79200	23760
8. Інші	ПО	15680	27440
Разом		2440400	-

Реалізація продукції здійснюється в наступному порядку: 75% реалізованих виробів оплачуються покупцями в тім кварталі, у якому вони були придбані, інші 25% - протягом наступного кварталу. Сплата податків на прибуток щокварталу, ставка податку складає 30%.

Оплата поточних витрат здійснюється таким способом:

- 75% придбаних матеріалів оплачуються в тім кварталі, у якому вони були придбані, інші 25% - протягом наступного кварталу;

- 80% витрат на комунальні послуги (опалення і освітлення) оплачуються в тім кварталі, у якому вони були нараховані, інші 20% - протягом наступного кварталу;

- 70% нарахованої заробітної плати виплачуються в тім періоді, у якому вона була нарахована, інші 30% - протягом наступного кварталу;

- всі інші витрати цілком оплачуються в тім кварталі, коли вони були нараховані (виникли).

Дивіденди акціонерам виплачуються в останній день кожного кварталу в сумі 500000 грн. У бюджетному періоді заплановане придбання устаткування для виробничого процесу. Величина планованих капітальних вкладень приведена в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 Інформація про капітальні вкладення в бюджетному періоді, грн.

Варіанти	Сума по кварталам
	1 квартал	2 квартал	3 квартал	4 квартал
11-20	25000	100000	50000	75000

Керівництво підприємства вважає за необхідне постійно тримати на розрахунковому рахунку залишок не менш 200000 грн.

2.2 Виконання розрахункової частини

Складений на основі прогнозу продажів бюджет компанії «Sweet Home» приведений у таблиці 2.7. Величина доходу від продажів у вартісному вираженні визначена шляхом перемножування кількості одиниць планованих до продажу виробів на вартість одиниці:

Доход від продаж = Обсяг продажів * Ціна (2.1)



Таблиця 2.7 Бюджет продажів з 01.01 по 31.12 2013 р. (та за 1і 2 квартал 2014 р.)

Показник	2013 рік	Всього за 2013 рік	2014 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал		1й квартал	2й квартал
1. Обсяг продажів, одиниць	75000	85000	88000	90000	338000	80000	85000
2. Ціна, грн./один.	32,00	35,00	40,00	38,00	X	39,00	38,00
3.Доход від продаж,грн.	2400000	2975000	3520000	3420000	12315000	3120000	3230000

Звичайно, одночасно з бюджетом продажів складаємо розрахунок очікуваних надходжень від продажів, що враховує поряд з реалізацією, також і погашення наявної дебіторської заборгованості (табл. 2.8)

Таблиця 2.8 Графік очікуваних грошових надходжень з 01.01 по 31.12 2013 р., грн.(та за 1і 2 квартал 2014 р.).

Показник	2013 рік	2014 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал	1й квартал	2й квартал
1	2	3	4	5	7	8
Дебіторська заборгованість на початок періоду	165000	600000	743750	880000	855000	780000
Дебіторська заборгованість кінець періоду	600000	743750	880000	855000	780000
Реалізація в кварталі 1: 2400000х0,75; 2400000х0,25	1800000	600000
Реалізація в кварталі 2 2975000х0,75; 2975000х0,25		2231250	743750
Реалізація в кварталі 3 3520000х0,75; 3520000х0,25			2640000	880000
Реалізація в кварталі 4 3420000х0,75 3420000 х0,25				2565000	855000
Реалізація в кварталі 1 3120000 х 0,75 (2013р.): 3120000 х0,25					2340000	780000
Реалізація в кварталі 2 3230000 х 0,75 (2013р.): 3230000 х0,25=807500						2422500
Разом надходжень	1965000	2831250	3383750	3445000	3195000	3202500

Для спрощення розрахунків приймаємо, що річна сума постійних витрат на збут розподілена між кварталами рівно.

Бюджет витрат на збут приведений у таблиці 2.9

Таблиця 2.9 Бюджет витрат на збут з 01.01 по 31.12 2013 р., грн.(та за 1і 2 квартал 2014 р.)

Показник	2013 рік	Всього	2014 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал		1й квартал	2й квартал
Обсяг продажів, грн.	2400000	2975000	3520000	3420000	12315000	3120000	3230000
Комісійні, %	3,21	3,21	3,21	3,21	X	3,21	3,21
Перемінні витрати на збут (комісійні), грн.	77040	95497,5	112992	109782	395311,5	100152	103683

Після того, як обсяги продажів і комерційних витрат сплановані, переходимо до розробки бюджету виробництва, у якому визначається кількість одиниць продукції, що передбачається зробити з бюджету продажів.

Очікуваний обсяг виробництва визначається шляхом вирахування рівня запасів готової продукції на початок періоду із суми обсягу продукції, що передбачається реалізувати, і необхідного запасу готової продукції на кінець періоду. При цьому, у випадку, якщо фактичний запас готової продукції перевищує необхідний, на величину різниці повинен бути зменшений обсяг виробництва в періоді, якщо ж він менш необхідного, то повинне бути зроблена додаткова кількість продукції на поповнення необхідного запасу готової продукції.

Оскільки необхідний запас готової продукції на кінець періоду складає 20% від обсягу продажів у майбутньому кварталі, а залишок готової продукції на складі за станом на 01.01.2012 р. складає 8268,75 одиниць, то, наприклад, у першому кварталі необхідно зробити:

75000 + (85000х0,2) - 8268,75 =83731,25 одиниць виробів «Eva»,

де 75000 -- прогнозований обсяг продажів 1 кварталу, одиниць;

85000 - прогнозований обсяг продажів 2 кварталу, одиниць;

0,2 - коефіцієнт, що враховує необхідний (20%) рівень, запасів готової продукції на складі;

8268,75 -- залишок готової продукції на складі, одиниць.

При цьому запас готової продукції на початок періоду дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду.

Таблиця 2.10 Бюджет виробництва на період з 01.01 по 31.12 2013 р., шт. (та за 1і 2 квартал 2014 р.)

Показник	2013 рік	Всього	2014 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал		1й квартал	2й квартал
Обсяг продажів	75000	85000	88000	90000	338000	80000	85000
Необхідний запас готової продукції на кінець періоду	17000	17600	18000	16000	68600	17000	-
Необхідний запас готової продукції на початок періоду	8268,75	17000	17600	18000	60868,75	16000	17000
Обсяг виробництва	83731,25	85600	88400	88000	345731,25	81000	-

Слідом за встановленням рівня виробництва складаємо бюджет прямих витрат на матеріали, щоб визначити скільки усього матеріалів буде потрібно для виробництва і скільки матеріалів необхідно закупити для забезпечення потреб виробництва в такому обсязі. При підготовці бюджету необхідно приділити увагу обсягу запасу сировини і матеріалів на кінець періоду. Цей обсяг планується, виходячи з потреб виробництва наступного періоду. Суму прямих витрат матеріалів визначаємо шляхом множення кількості одиниць виробів, що підлягають виготовленню, на норму витрати матеріалів.

Обсяг закупівель визначаємо шляхом вирахування величини запасів на початок періоду із суми виробничої потреби в матеріалах і необхідному запасі матеріалів на кінець періоду.

При цьому запас матеріалів на кінець періоду дорівнює кінцевому запасу попереднього періоду.

Тому що необхідний запас матеріалів на кінець періоду складає 20% від потреби в матеріалах протягом другого кварталу, а залишок матеріалів на складі за станом на 01.01.2013 р. складає 35068,24 кг., то, наприклад, у першому кварталі необхідно придбати:

(83731,25х2,0) + (85600х2,0)х 0,2 -39744= 161958,50 кг матеріалу «Патока».

Таблиця 2.11 Бюджет прямих витрат на матеріали з 01.01 по 31.12 2013 р. (та за 1і 2 квартал 2014 р.)

Показник	2013 рік	2014 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал	Всього	1й Квартал	2й квартал
Обсяг виробництва	83731,25	85600	88400	88000	345731,25	81000	-
Матеріальні витрати на одиницю, кг	2,0	2,0	2,0	2,0	X	2,0	2,0
Виробнича потреба в матеріалах, кг	167462,5	171200	176800	176000	691462,50	162000	-
Необхідний запас на кінець періоду, кг	34240	35360	35200	32400	X	-	-
Необхідний запас на початок періоду, кг	39744	34240	35360	35200	X	32400	-
Обсяг закупівлі матеріалів, кг	161958,50	172320	176640	173200	684118,50	-	-

Одночасно з бюджетом прямих витрат на матеріали складаємо графік очікуваних витрат коштів, зв'язаних із придбанням матеріалів (таблиця 2.12). Принцип його побудови такий як і графіка очікуваних грошових надходжень (таблиця 2.8).

Таблиця 2.12 Графік очікуваних витрат коштів за придбання матеріалів з 01.01 по 31.12 2013 р.

Показник	2013 рік
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
1	2	3	4	5
Обсяг закупівлі матеріалів, кг	161958,50	172320	176640	173200
Витрати на закупівлі 1 кг, грн.	2,25	2,30	2,20	2,40
Загальні витрати на придбання матеріалів, грн.	364406,63	396336	388608	415680
Кредиторська заборгованість постачальникам на початок періоду	46800	91101,66	99084	97152
Закупівлі в кварталі 1: 364406,63х0,75; 364406,63х0,25	273304,97	91101,66
Закупівлі в кварталі 2: 396336х0,75; 396336х0,25		297252	99084
Закупівлі в кварталі 3: 388608х0,75; 388608х0,25			291456	97152
Закупівлі в кварталі 4: 415680х0,75 415680х0,25=103920				311760
Разом платежів за матеріали	320104,97	388353,66	390540	408912

Для визначення потреби в прямій праці очікуваний обсяг виробництва помножимо на кількість людино-годин прямої праці в розрахунку на одиницю продукції.

Потім для обчислення загальних бюджетних витрат на оплату праці отриману кількість людино-годин для виробництва продукції помножимо на вартість однієї людино-години (тарифну ставку). Бюджет приведений у таблиці 2.13.



Таблиця 2.13 Бюджет прямих витрат на оплату праці на періоді з 01.01 по 31.12 2013 р.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
Обсяг виробництва, одиниць	83731,25	85600	88400	88000	345731,25
Витрати праці на одиницю, люд.-годин	0,25	0,25	0,25	0,25	X
Загальні витрати праці, люд.-годин	20932,81	21400	22100	22000	X
Тарифна ставка за 1 годину, грн.	5,00	5,00	5,00	5,00	X
Загальні витрати на оплату праці, грн.	104664,06	107000	110500	110000	432164,06

Складаємо бюджет виробничих накладних витрат. Для спрощення розрахунків допустимо, що ставка розподілу виробничих накладних витрат установлюється на одиницю продукції і складає:

837608/345731,25 ? 2,4227грн. на одиницю продукції,

345731,25 - планований обсяг виробництва продукції, одиниць (таблиця 2.10). Суми окремих статей перемінних накладних витрат (заробітної плати, орендної плати) розподілені між кварталами бюджетного періоду пропорційно обсягу виробництва продукції і ставці розподілу накладних витрат. Постійні накладні витрати умовно порівну розподіляються між кварталами. З урахуванням зазначених спрощень бюджет виробничих накладних витрат буде мати наступний вид (таблиця 2.14):

Таблиця 2.14 Бюджет виробничих накладних витрат з 01 січня по 31 грудня 2013 р.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
1	2	3	4	5	6
Обсяг виробництва, одиниць	83731,25	85600	88400	88000	345731,25
Ставка перемінних накладних витрат на	2,42	2,42	2,42	2,42	2,42
одиницю, грн.
Перемінні витрати
усього, грн.: у т.ч.:	202856,89	207384,33	214167,93	213198,85	837608
- зарплата	47855,94	48924,01	50524,33	50295,71	197600
- опалення й світло	7120,27	7279,18	7517,28	7483,71	29400
- ремонт і обслуговування устаткування	125548,98	128351,04	132549,43	131949,66	518400
- інші	22331,44	22829,85	23576,62	23469,94	92208
Постійні витрати
усього, грн.:	374863,4	374863,4	374863,4	374863,4	1499453,6
у т.ч. : - зарплата	124800	124800	124800	124800	499200
- оренда	58800	58800	58800	58800	235200
- опалення й освітлення	31850	31850	31850	31850	127400
- амортизація	115875	115875	115875	115875	463500
- ремонт і обслуговування устаткування	32400	32400	32400	32400	129600
- інші	11138,4	11138,4	11138,4	11138,4	44553,6

Розраховуємо бюджет собівартості виробленої продукції. Бюджетна собівартість визначається на підставі бюджетів використання прямих матеріалів і витрат на оплату праці та виробничих накладних витрат з урахуванням запланованих залишків незавершеного виробництва. Бюджет собівартості виробленої продукції приведений у таблиці 2.15

Таблиця 2.15 Бюджет собівартості виробленої продукції на період з 01 січня по 31 грудня 2013 р., грн.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
1	2	3	4	5	6
Незавершене виробництво на початок періоду	-	-	-	-	-
Витрати на виробництво усього:	1020402,49	1114681,01	1153531,76	1171869,28	4277136,29
у т.ч.
- прямі матеріали- пряма зарплата	338018,49 104664,06	425433,63 107000	454000,80 110500	473807,40 110000	1507910,63 432164,06
- виробничі накладні витрати	577719,94	582247,38	589030,96	588061,88	2337061,6
Собівартість виробленої продукції	1020402,49	1114681,01	1153531,76	1171869,28	4277136,29
Обсяг виробництва, одиниць	83731,25	85600	88400	88000	345731,25
Собівартість одиниці виробленої продукції, грн.	12,19	13,02	13,05	13,32	12,37

Бюджет собівартості реалізованої продукції складається на підставі бюджетів запасів готової продукції і собівартості виробленої продукції. Для формування бюджету використовуються дані бюджету виробництва про залишки готової продукції на кінець кожного кварталу. Так, наприклад, планова собівартість виробленої продукції в 1 кварталі складає:

1020402,49/83731,25= 12,19 грн.

Собівартість реалізованої продукції визначається шляхом вирахування величини залишків готової продукції на кінець періоду із суми собівартості виробленої продукції і залишків готової продукції на початок періоду. При цьому, вартість залишків готової продукції на початок 1 кварталу приймається за даними балансу попереднього періоду, тобто на 01.01.2012 р. (таблиця 2.16, графа 3). Вартість залишків продукції на початок наступного періоду приймається по вартості залишків продукції на кінець попереднього періоду.

Бюджет собівартості реалізованої продукції наведений у таблиці 2.16.

Таблиця 2.16 Бюджет собівартості реалізованої продукції на період з 01 січня по 31 грудня 2013 р.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
1	2	3	4	5	6
Залишок готової продукції на початок періоду,шт.	8268,75	17000	17600	18000	X
Собівартість готової продукції, грн.	12,19	13,02	13,05	13,32	Х
Залишок готової продукції на початок періоду, грн.	264600	207230	229152	234900	X
Виробництво продукції за період, грн.	1020402,49	1114681,01	1153531,76	1171869,28	4277136,29
Залишок готової продукції на кінець періоду, шт.	17000	17600	18000	16000	X
Залишок готової продукції на кінець періоду, грн..	207230	229152	234900	213120	X
Собівартість реалізованої продукції, грн..	1077772,49	1092759	1147783,76	1193649,28	4511964,54

Бюджет загальних управлінських витрат. У бюджет загальних управлінських витрат закладаються поточні витрати усіх відділів і служб керування, що безпосередньо не зв'язані з виробництвом і збутом продукції. Для спрощення приймаємо, що річна сума витрат розподілена між кварталами порівну. Бюджет загальних управлінських витрат приведений у таблиці 2.17.

Таблиця 2.17 Бюджет загальних управлінських витрат з 01 січня по 31 грудня 2013 р., грн.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
Заробітна плата	494400	494400	494400	494400	1977600
Орендні платежі	61800	61800	61800	61800	247200
Комунальні послуги	12360	12360	12360	12360	49440
Амортизація	17820	17820	17820	17820	71280
Відрядження	19800	19800	19800	19800	79200
Інші	3920	3920	3920	3920	15680
Разом	610100	610100	610100	610100	2440400

Складаємо бюджетний звіт про прибуток. При його складанні використовуються дані бюджетів продаж (таблиця 2.7), собівартість реалізованої продукції (таблиця 2.16), витрат на збут (таблиця 2.9), загальних управлінських витрат (таблиця 2.17).



Таблиця 2.18 Бюджетний звіт про прибуток з 01 січня по 31 грудня 2013 р., грн.

Показники	Сума
1	2
Доход від реалізації	12315000
Собівартість реалізованої продукції	4511964,54
Валовий доход	7803035,46
Операційні витрати, всього: у т. ч. - на збут - загальні управлінські	3065771,5 625371,5 2440400
Прибуток (збиток) від реалізації	4737263,96
Відсотки щодо одержання	-
Відсотки щодо сплати	-
Доходи від участі в інших організаціях	-
Інші операційні доходи	-
Інші операційні витрати	-
Прибуток (збиток) від фінансової діяльності	-
Інші позареалізаційні доходи	-
Інші позареалізаційні витрати	-
Прибуток (збиток) звітного періоду	4737263,96
Податок на прибуток	1421179,19
Чистий прибуток	3316084,77
Дивіденди	2000000
Нерозподілений прибуток	1316084,77

Для планування і контролю руху коштів використовується бюджет коштів, що складається на основі операційних бюджетів і дозволяє підтримати баланс коштів відповідно до потреб керування компанії. Надходження від основної діяльності розраховують з урахуванням змін у дебіторській заборгованості, витрати - з урахуванням змін у кредиторській заборгованості.

При його складанні попередньо визначають суму грошових надходжень від реалізації продукції і виплати, що забезпечують операційну діяльність підприємства і не враховані в раніше складених балансів (таблиці 2.19., 2.22.). Бюджет коштів приведений у таблиці 2.21.

Таблиця 2.19 Розрахунок грошових витрат на виплату заробітної плати з 01.01 по 31.12 2013 р., грн.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
1	2	3	4	5	6
Нарахована пряма заробітна плата	104664,06	107000	110500	110000	432164,06
Зарплата в складі:
- виробничих накладних витрат у т.ч.	327656,59	332184,33	338967,93	337998,85	1336807,7
постійна частина	124800	124800	124800	124800	499200
перемінна частина	202856,59	207384,33	214167,93	213198,85	837608
- загальних управлінських витрат	494400	494400	494400	494400	1977600
- витрат на збут	24720	24720	24720	24720	98880
Разом	951440,65	958304,33	968587,93	967118,85	3845451,76
Виплата заборгованості на 01.01.2012 р.	210000				210000
Виплата зарплати за 1й квартал:					951440,65
951440,65*0,7	666008,46				666008,46
951440,65*0,3		285432,20			285432,20
Виплата зарплати за 2й квартал:					958304,33
958304,33*0,7		670813,03			670813,03
958304,33*0,3			287491,30		287491,30
иплата зарплати за 3й квартал:					968587,93
968587,93*0,7			678011,55		678011,55
968587,93*0,3				290576,38	290576,38
Виплата зарплати за 4й квартал:					676983,20
967118,85*0,7				676983,195	676983,20
Разом	876008,46	956245,23	965502,85	967559,57	3765316,11

Таблиця 2.20 Розрахунок грошових витрат на оплату комунальних послуг компанії «Sweet Home» на період з 01 січня по 31 грудня 2013 р., грн.

Показник	2013 рік	Всього
	1й квартал	2й квартал	3й квартал	4й квартал
Комунальні послуги, усього: у т.ч. - виробничого характеру - загальногосподарські	51330,26 38970,26 12360	51489,17 39129,17 12360	51727,27 39367,27 12360	51693,26 39333,26 12360	206240 156800 49440
Виплата заборгованості на 01.01.2013 р.	19800				19800
Платежі за 1 квартал: 51330,26х0,8; 51330,26х0,2	41064,21	10266,05			51330,26 41064,21 10266,05
Платежі за 2 квартал: 51489,17х0,8; 51489,17х0,2		41191,34	10297,83		51489,17 41191,34 10297,83
Платежі за 3 квартал: 51727,27х0,8; 51727,27х0,2			41381,82	10345,45	51727,27 41381,82 10345,45
Платежі за 4 квартал: 51693,26х0,8 51693,26х0,2 =10338,65				41354,61	41354,61 41354,61
Разом	60864,21	51457,39	51679,65	51700,06

Подобные документы

• Особливості обліку витрат за статтями калькуляції у нафтодобувній промисловості

  Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
  
  курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010
  

• Напрями удосконалення обліку витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг) ТОВ "Полімер Технопак"

  Сутність та класифікація витрат підприємства. Організація обліку та облікова політика ТОВ "Полімер Технопак". Облік витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції (робіт та послуг), автоматизація та шляхи удосконалення витрат на підприємстві.
  
  курсовая работа [1,5 M], добавлен 25.05.2014
  

• Контроль та ревізія оплати праці в бюджетних установах

  Організація обліку витрат на оплату праці в бюджетних установах. Економічна сутність оплати праці. Форми, системи та види оплати праці бюджетних установах. Економічний аналіз витрат на оплату праці. Комп'ютеризація обліку і аналізу витрат.
  
  дипломная работа [135,0 K], добавлен 26.03.2004
  

• Порядок калькулювання повних і змінних витрат

  Теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання та сучасні методи їх розподілу. Система калькулювання за повними і змінними витратами. Види, функції, зміст даних управлінського обліку, перспективи його розвитку.
  
  курсовая работа [153,8 K], добавлен 29.01.2009
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Особливості організації обліку необоротних матеріальних активів, витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції. Облік надходження, вибуття запасів та бартерних операцій.
  
  курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.08.2010
  

• Методи обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості в будівництві

  Економіко-правове регулювання діяльності будівельних підприємств. Калькулювання собівартості в будівництві, методи обліку витрат на виробництво. Розробка і складання будівельної кошторисної документації за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.
  
  реферат [60,2 K], добавлен 14.08.2010
  

• Організація бухгалтерського обліку на ДП "Шахта "Центральна"

  Аналіз документів бухгалтерської та податкової звітності підприємства "Шахта "Центральна". Службові права і обов'язки бухгалтера-касира. Аналіз фінансової стійкості підприємства з урахуванням витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
  
  отчет по практике [99,4 K], добавлен 22.02.2016
  

• Управлінський аспект обліку витрат, виходу продукції свинарства і обчислення її собівартості

  Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Обсяг і структура товарної продукції. Показники платоспроможності та ліквідності. Економічний зміст виробничих витрат та завдання обліку виходу продукції. Класифікація витрат виробництва.
  
  дипломная работа [97,4 K], добавлен 22.08.2011
  

• Система позамовного калькулювання собівартості

  Калькулювання собівартості за замовленнями, його нормативно-законодавча база. Облік собівартості реалізованої продукції, невиробничих витрат. Документальні джерела: відстеження окремих видів витрат. Облікові записи в системі позамовного калькулювання.
  
  курсовая работа [56,8 K], добавлен 04.01.2011
  

• Попроцесний метод калькулювання собівартості продукції

  Поняття методу калькулювання за процесами. Характеристика незавершеного виробництва, сутність умовних (еквівалентних) одиниць продукції. Багатопродуктовий процес виробництва, його складові. Методи розподілу комплексних витрат. Калькулювання методом FIFO.
  
  курсовая работа [6,2 M], добавлен 06.08.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам