Методика проведення аудиту готової продукції виробничого підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Сутність, завдання та організація аудиту готової продукції. Нормативно-законодавчі, інші внутрішні та зовнішні джерела для отримання доказів при проведенні аудиту готової продукції

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства, внутрішнього контролю і організації обліку Семенівської Райспоживспілки

3. Організація аудиту готової продукції

4. Методика аудиту готової продукції

5. Типові та можливі порушення, виявлені при проведенні аудиту готової продукції

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Для ефективного управління діяльністю керівники, власники, менеджери та інші управлінці повинні мати економічну інформацію, яка відповідає їх потребам. Формування такої достовірної, точної, оперативної та повної інформації відбувається у системі бухгалтерського обліку.

Однією з важливих частин бухгалтерського обліку, яка потребує особливої уваги, є облік готова продукція та відображення її у звітності. Це пов'язано з тим, що саме від готової продукції, її правильного обліку, контролю, аналізу та аудиту, залежить фінансово-майновий стан та ефективність діяльності підприємства.

Мета курсової роботи полягає у висвітленні методики проведення аудиту готової продукції виробничого підприємства, подальшого визначення типових та можливих порушень при проведенні аудиту і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Головним завданням курсової роботи є:

- розкрити сутність, завдання та організація формування торгових фінансових результатів;

- охарактеризувати нормативно-законодавчі та інші внутрішні та зовнішні джерела для отримання доказів при проведенні аудиту готової продукції виробничих підприємств;

- дати характеристику фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства, внутрішнього контролю і організації обліку Семенівської Райспоживспілки;

- скласти план і програму проведення аудиту готової продукції;

- описати методику проведення аудиту готової продукції;

- розглянути типові та можливі порушення виявлені при проведенні аудиту готової продукції;

- сформувати конкретні висновки за предметом дослідження;

- обґрунтувати конкретні пропозиції щодо шляхів збільшення прибутку підприємства.

Об'єктом дослідження вибрано Семенівську Райспоживспілку в якій наявні можливості усестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо готової продукції. Суб'єктом дослідження є аудит готової продукції виробничого підприємства.

В курсовій роботі використано і проаналізовано наукову і методичну літературу з обраної теми дослідження, обґрунтовано особливості аудиту готової продукції виробничого підприємства, сформовані пропозиції для покращення показників готової продукції досліджуваного об'єкту.

Методологічною основою написання курсової роботи послужили законодавчі і нормативні акти, підручники та навчальні посібники, статті в наукових періодичних виданнях з досліджуваної проблеми; обліково-фінансова звітність та нормативні положення Семенівської Райспоживспілки.

аудит готовий продукція порушення

1. Сутність, завдання та організація аудиту готової продукції. Нормативно-законодавчі, інші внутрішні та зовнішні джерела для отримання доказів при проведенні аудиту готової продукції

Аудит , відповідно до Закону України ”Про аудиторську діяльність” - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Відповідно до Національного нормативу № 3 “Мета і загальні принципи аудиту готової продукції” метою аудиту є висловлення думки про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок і представлення фінансових звітів”. Всі інші роботи, які не пов'язані з аудитом (перевіркою) фінансової звітності отримали назву аудиторські послуги.

Мета аудиту -- сприяння ефективності роботи, раціональному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у підприємницькій діяльності для отримання максимального прибутку.

Основними завданнями аудиту є:

- перевірка фінансової звітності, розрахунків, декларацій та інших документів для встановлення їх достовірності й відповідності здійснених господарських і фінансових операцій чинному законодавству;

- виявлення і попередження (профілактика) порушень у фінансово господарській діяльності підприємств;

- реальність визначення фінансових результатів;

- оцінка ефективності внутрішнього контролю;

- надання консультаційних послуг з питань обліку, аналізу, права, менеджменту, маркетингу, фінансів тощо.

Аудит підприємств роздрібної торгівлі передбачає:

- виконання передбаченого обсягу реалізації продукції за асортиментом та якістю;

- своєчасність та правомірність складання первинних документів, які відображають відвантаження продукції;

- визнання доходу і результатів діяльності;

- правильність визначення цін на реалізовану продукцію;

- своєчасність надходження виручки підприємству;

- збереження готової продукції та правильність її оприбуткування і списання;

- відповідність фактичних залишків готової продукції на складі та в бухгалтерії;

- визначення результатів діяльності;

- правомірність застосування рахунків бухгалтерського обліку для відображення доходів і фінансових результатів.

Джерелами інформації для аудиту реалізації продукції, визнання доходу та результату діяльності є: первинні документи на відвантаження та видачу зі складу продукції і цінностей (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, вимоги, податкові накладні, приймально-здавальні акти), реєстри документів по реалізації продукції і послуг, облікові регістри по рахункам 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи», 94 «Інші операційні витрати», 90 «Собівартість реалізованої продукції», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 79 «Фінансові результати», журнали № 3, № 5, № 6, Головна книга, книга обліку придбання товарно-матеріальних цінностей та книга обліку продажу товарно-матеріальних цінностей, які введені в 1997 році Державною податковою адміністрацією.

На першому етапі аудиторської перевірки слід з'ясувати порядок оцінки готової продукції. Цьому питанню значна увага приділена П(С)БО 9. Згідно з даним Положенням оцінку готової продукції потрібно розглядати за її окремими видами на наступних етапах руху: при надходженні; при вибутті; на дату складання звітності. При надходженні або виробленні готова продукція повинна зараховуватися на баланс підприємств за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на її придбання або виготовлення. При цьому аудитору слід перевірити витрати, що формують первісну вартість продукції (перелік витрат, передбачений П(С)БО 9). Оцінка вибуття продукції і залишків здійснюється за її фактичною вартістю. Але в результаті використання цього методу однакові запаси можуть обліковуватися за різною вартістю, що не завжди зручно для підприємства. До них відноситься: метод середньозваженої собівартості, метод ФІФО, метод оцінки за цінами продажу, метод оцінки запасів на дату балансу, оцінка за нормативною виробничою собівартістю. Враховуючи різні методи застосування оцінки готової продукції аудитор повинен перевірити на підприємстві реальність їх застосування та правомірність розрахунку цін на готову продукцію. Звіряючись з обліковою політико Семенівської РСС витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на основі принципів нарахування відповідності і відображення у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.

На другому етапі аудитору необхідно перевірити правильність обліку руху готової продукції на складі. Важливо встановити правильність відображення в обліку відвантаженої готової продукції, визначення доходу від реалізації та фінансового результату діяльності підприємства. Фактичний обсяг відвантаженої продукції встановлюється аудитором за даними журналу № 6 та відомості до нього.

При перевірці визначається відповідність даних в цілому по підприємству і в розрізі окремих покупців. При невідповідності даних по відвантаженій продукції з'ясовуються причини, які знаходять відображення в робочому документі аудитора. Аналітична відомість використовується для визначення виручки по оплаті відвантаженої продукції. Вона призначена для групування розрахункових документів на відпущену готову продукцію зі складу та суми їх оплати. Відомість використовується для визначення суми доходу по оплаті відвантаженої продукції і призначена для нагромадження і групування розрахункових документів на відпущену продукцію. По кожному документу, що фіксує відвантаження продукції, відображається сума його оплати.

Для визначення фінансового результату діяльності необхідно дотримуватися принципів визнання доходів, а саме: нарахування, відповідності, періодичності.

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, в якому відбувається господарська операція, не враховуючи моменту отримання чи сплати грошових коштів, оскільки не завжди оплата грошових коштів збігається по звітних періодах з моментом здійснення господарської операції.

Даний принцип застосовується в поєднанні з принципом відповідності, який полягає у порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто якщо визнається підприємством дохід від реалізації готової продукції в момент відвантаження її покупцям, то одночасно необхідно визнати собівартість продукції.

Для визначення кінцевого результату готової продукції, виходячи з принципу періодичності, доходи розподіляються по звітним періодам. Звітним періодом є календарний рік. Доходи і фінансові результати діяльності підприємства визначаються наростаючим підсумком за звітний період. Завдання аудитора - визначення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за видами діяльності, що забезпечить підставу для подальшого аналізу роботи підприємства та прийняття управлінських рішень.

Складові доходів кожної групи регламентуються П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 24 лютого 2001 року № 37, від 24 червня 2001 року № 131, від 30 листопада 2001 року № 304, від 18 грудня 2002 року № 583). Аудитор повинен з'ясувати визнання доходів від звичайної діяльності та доходи від надзвичайних подій, а також правомірність визначення в обліку фінансових результатів за кожним видом діяльності.

Для цього аудитору потрібно зіставити суму доходів та витрат звітного періоду та перевірити визначення кінцевого фінансового результату діяльності підприємства за звітний період. Результати перевірки необхідно відобразити в робочому документі.

Джерелами інформації при аудиті оптового товарообігу виступають:

- Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р;

- Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

- НП(с)БО 1

- Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Мінфіну України № 69 від 11.08.1994р.

- Наказ про облікову політику торговельного підприємства;

- первинні документи з обліку руху товарів (ТТН, податкова накладна, рахунок -- фактура, прибуткова накладна, акт приймання, свідоцтво про якість товару, сертифікат якості, видаткова накладна, угоди на купівлю товарів);

- облікові регістри (книга продажу товарів, книга придбання товарів, відомість руху ТМЦ, журнали -- ордери № 3, 5, 5А, 6 та відомості до них, Головна книга);

- фінансова звітність торгівельного підприємства;

- акти, довідки, накази внутрішньогосподарського контролю, акти і довідки ревізій, аудиторські висновки попередніх перевірок тощо.
Так, у НП(с)БО 1 одним із принципів підготовки фінансової звітності передбачений принцип нарахування (тобто доходи відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів) і відповідності доходів і витрат (тобто фінансовий результат звітного періоду визначається шляхом порівняння доходів із витратами, здійсненими для отримання цього доходу ).

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та фінансового стану підприємства, внутрішнього контролю і організації обліку Семенівської Райспоживспілки

Об'єктом дослідження даної курсової роботи було обрано Семенівську Райспоживспілку, скорочена назва якого Семенівська РСС.

Райспоживспілка розташована за такою адресою: Полтавська обл. смт. Семенівка, вул. Леніна, 54. РСС засноване відповідно до статуту підприємства громадянами України.

Складається райспоживспілка із 4 споживчих товариств, а саме: Богданівське, Весело подільське, Оболонське та дочірнього підприємства громадського харчування. Ці споживчі товариства нараховують 30 діючих магазинів, які розташовані в селах району і цими магазинами обслуговуються 12 000 жителів. За минулий рік реалізовано товарів населенню на суму 5 мільйонів 203 тисячі гривень, що на одну людину складає 426 гривень 51 копійка.

Організаційна структура підприємства

Метою діяльності райспоживспілки є задоволення потреб Учасників (Учасника). Основним предметом діяльності є:

- Торгівельна діяльність, оптова, роздрібна;

- Створення оптово-роздрібних підприємств торгівлі і послуг населенню;

- Торгівельно-закупівельна та торговельно-посередницька діяльність;

Учасником ( Учасниками ) райспоживспілки є громадяни України - фізичні особи. Найбільшу питому вагу в діяльності підприємства займає роздрібна торгівля.

Табл.2.1 Показники фінансово-господарської діяльності підприємства за 2011- 2013 р.р_., тис.грн.

Показники	2011 рік	2012 рік	2013 рік	Відхилення 2013 року від:	2013 рік у % до:
				2011 року	2012 року	2011 року	2012 року
1.Капітал (станом на кінець періоду), тис.грн.
1.1.Власний капітал:	1563	1634	1725	162	91	110,4	105,5
- у тому числі: власний оборотний капітал	319	454	418	99	(36)	131,0	92,0
Нерозподілений прибуток	84	98	71	(13)	(28)	84,5	72,4
( непокриті збитки)	(1771)	(1727)	(1687)	(84)	(40)	95,3	97,7
1. 2. Позиковий капітал	498	491	590	92	99	118,5	120,2
- у тому числі: поточні зобов'язання за розрахунками	498	491	590	92	99	118,5	120,2
2.Ресурси
2.1.Середньорічна вартість основних засобів основного виду діяльності,тис.грн.	1168,5	2431	2498,5	1330	67,5	213,8	102,8
2.2.Середньорічна вартість оборотних активів, тис.грн.	734,5	803,5	891	156,5	87,5	121,3	110,9
- у тому числі: товарів	683	761,5	849	166	87,5	124,3	111,5
2.3.Середньооблікова чисельність працівників, чол.	78	77	72	(6)	(5)	92,3	93,5
- у тому числі: робітників, чол.
2.4.Фонд оплати праці, тис.грн.	847.3	893,4	1215,5	368,2	322,1	143,5	136,0
3.Економічні показники
3.1.Виручка від реалізації, тис.грн.	11612	12716	12592	980	(124)	108,4	99,0
3.2. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	9427	10280	10127	700	(153)	107,4	98,5
3.3.Витрати, тис. грн: - від операційної діяльності.	2280	2501	2510	230	9	110,1	100,4
3.4.Витрати на 1грн. виручки від реалізації, коп.	5,1	5,1	5,0	(0,1)	(0,1)	98,0	98,0
3.5. Прибуток (збиток), тис.грн.:
- валовий прибуток (збиток);	2185	2436	2465	280	29	112,8	101,2
- від операційної діяльності;	94	113	85	(9)	(28)	90,4	75,2
- від звичайної діяльності до оподаткування,	94	109	85	(9)	(24)	90,4	78,1
- від звичайної діяльності	84	98	71	(13)	(28)	84,5	72,4
- чистий прибуток (збиток)	84	98	71	(13)	(28)	84,5	72,4
3.6.Продуктивність праці, грн.	14,9	16,5	17,4	2,5	0,9	116,8	105,5
3.7.Середньомісячна заробітна плата, грн.	973,9	1160,3	1050,1	76,2	(110,2)	107,8	90,5
3.8.Фондовіддача основних засобів, грн.	9,9	5,2	5,0	(4,9)	(0,5)	50,5	96,2
3.9.Рентабельність, %
-продажу	0,8	0,9	0,7	(0,1)	(0,2)	87,5	77,8
-основних засобів	8,0	4,5	3,4	(4,6)	(1,1)	42,5	75,6
-оборотних активів	12,8	13,6	9,5	(3,3)	(4,1)	74,2	69,9
-виробничих ресурсів	4,9	3,4	2,5	(2,4)	(0,9)	51,0	73,5
-трудових ресурсів	4,3	5,6	7,0	2,7	1,4	162,8	125,0
-господарських ресурсів	2,4	2,7	1,8	(0,6)	(0,9)	75,0	66,7
-витрат	4,3	4,4	3,5	(0,8)	(0,9)	81,4	79,5
-активів	2,1	4,7	3,1	1,0	(1,6)	147,6	65,9
-власного капіталу	5,5	6,1	4,2	(1,3)	(1,9)	76,4	68,9
-власного оборотного капіталу	10,6	11,4	7,1	(3,5)	(4,3)	67,0	62,3
-авансованого капіталу	4,2	4,7	3,1	(1,1)	(8,9)	73,8	65,9
3.10.Оборотність оборотних активів (товарів): - дні	24,0	24,8	63,5	39,5	38,7	264,6	256,0
-кількість оборотів	15,2	14,8	14.1	(1,1)	(0,7)	92,8	95,3
4.Фінансові коефіцієнти
-автономності	0,768	0,759	1,399	0,631	0,64	182,161	184,321
-маневрування	0,197	0,204	0,230	0,033	0,026	116,751	112,745
-фінансової залежності	1,302	1,375	1,342	0,04	(0,033)	103,072	97,6
-абсолютної ліквідності	0,014	0,116	0,011	(0,003)	(0,105)	78,571	9,483
-термінової ліквідності	0,058	0,171	0,076	0,018	(0,095)	131,034	44,444
-загальної ліквідності	1,601	1,882	1,673	0,072	(0,209)	104,497	88,895
-трансформації капіталу	6,341	4,365	5,439	(0,902)	1,074	85,775	124,605
Період окупності капіталу	18,101	16,311	23,65	5,554	7,344	130,68	145,02
Z-показник вірогідності банкрутства (за однією із загальновідомих моделей)	8,6	8,93	8,371	(0,229)	0,532)	97,377	94,024

Висновки: підприємство, яке аналізується, має дефіцит власного оборотного капіталу, розмір якого постійно зростає - від 319 тис.грн. у 2011 році до 418 тис.грн. у 2013 році.

На фінансовий стан підприємства впливає як нестача, так і надлишок чистого оборотного капіталу. Нестача цих коштів може призвести до банкрутства, оскільки свідчить про нездатність своєчасно погасити короткострокові зобов'язання. Нестача власного оборотного капіталу для фінансування мобільних активів може бути викликана:

- збитковою діяльністю суб'єкта господарювання. Зазначимо, що підприємству сума непокритого збитку від фінансово-господарської діяльності за 2011 рік становила 84 тис.грн, за 2012 рік - 98 тис.грн, а за 2013 рік - вже 71 тис.грн. Це зумовлює, перш за все, зменшення власного капіталу підприємства.

- неефективністю використання основних засобів та оборотних активів підприємства

- наявністю на підприємстві можливих непродуктивних витрат і втрат (зокрема, крадіжки, нестачі, псування цінностей, сплата штрафів тощо).

Привертає увагу і той факт, що підприємство протягом аналізованого періоду не користувалось послугами банку. Недостатність власного капіталу для формування мобільних активів воно компенсувало за рахунок залучення поточної кредиторської заборгованості.

Дані таблиці 1 свідчать також, що залучення цих коштів відбувається за рахунок розрахунків з постачальниками за відвантажену продукцію, надані послуги, строк сплати якої ще не настав. На кінець 2013 року сума цієї заборгованості склала 337 тис.грн. Частка вказаного джерела фінансування оборотних активів відносно 2012 року зросла на 104 тис.грн. Причому вільних грошових коштів, які б забезпечували ці платежі підприємство в достатньому розмірі не має.

Так, станом на кінець 2013 року підприємство має 20 тис.грн готівки на поточних рахунках банку. Отже, майбутні платежі за зобов'язаннями забезпечені грошовою наявністю.

Із таблиці 3 ми бачимо, що розраховані показники вказують на покращення показників ділової активності підприємства: збільшення обсягу реалізації товарів, зі зниженням середньомісячної заробітної плати підвищилась продуктивність праці, яка у 2011 році становила -14,9 тис.грн, а у 2013 -17,4 тис.грн. Покращилося також використання трудових ресурсів, де підвищення рентабельності порівняно з 2011 роком становить 162,8 %, а порівняно з 2012 - 125%. У 2013 році на 1,3 тис.грн., знизилась рентабельність власного капіталу порівняно з 2011 роком, і на 1,9 тис.грн. - з 2012 роком. Рентабельність продажу також знизилась. У 2013 році порівно з 2011 роком та 2012 роком на 0.1 тис,грн та 0,2 тис.грн. відповідно.

Розраховані показники фінансових результатів підтверджують неефективність діяльності у 2011-2013 роках, адже чистий доход від реалізації у 2011 році зменшився на 18, 3% , а у 2012році - на 38,0 %. Чистий прибуток у 2013 році також зменшився у 2 рази.

За результатами досліджень виявлено, що підприємство вважати платоспроможним протягом останні трьох років не можна. Крім того, спостерігається тенденція до зниження всіх показників, які підлягли аналізу.

Таблиця 2.2 Статистична інформація по Полтавській області та Семенівській РСС

	Семенівська РСС	Полтавська обл.
кількість магазинів	30	750
чистий прибуток	71	638
середня кількість працівників	72	3311
середньомісячна заробітна плата	1050.1	1200

Із інформації наведеної у табл. 2.2 ми можемо зробити такі висновки: кількість магазинів у Семенівській РСС дорівнює 4%, це досить великий відсоток для РСС; чистий прибуток дорівнює 11,12%; середня кількість працівників 2,17%; середньомісячна заробітна плата 87,5%. Ці всі показники досить високі для РСС, але не досить високі для області, тому Семенівській РСС потрібно це розвиватися.

3. Організація аудиту готової продукції

Аудиторський процес (аудит) складається з трьох основних стадій (етапів):

1. Організаційна (початкова, підготовча) стадія.

Діяльність у межах цієї стадії також можна розподілити на три складові:

1. Вибір клієнта та об'єкта аудиту.

2. Організаційна підготовка:

- отримується Лист- замовлення (Лист-пропозиція) від клієнта;

- клієнт приймається або відхиляється;

- надсилається Лист-зобов'язання (Лист-згода);

- складається Договір на проведення аудиту;

- формується бригада (підбирається окремий аудитор);

- видається Наказ (розпорядження) керівника аудиторської фірми;

- видається Завдання на перевірку (на виконання аудиторської роботи).

3. Методична підготовка:

- одержання відомостей про діяльність клієнта;

- попередня аналітична перевірка;

- перевірка системи внутрішнього контролю;

- попередня оцінка ризику;

- розробка загального плану перевірки клієнта;

- складання планів перевірки за конкретними об*єктами;

- розробка відповідних процедур тестування;

- розробка незалежних аудиторських процедур;

- складання програм аудиту.

ІІ. Дослідна (основна, методична) стадія.

Відповідні процедури аудиту на цій стадії:

1. проведення загального тестування;

2. завершальна оцінка внутрішнього контролю;

3. корегування планів аудиту;

4. проведення незалежних тестів господарських операцій;

5. проведення аналітичних процедур;

6. проведення тестів по оборотах бухгалтерських рахунків;

7. визначення після балансових перевірочних процедур;

8. оцінка та узагальнення одержаних результатів;

9. одержання інформації з інших джерел;

10. корегування програм аудиту.

ІІІ. Завершальна (результативна) стадія.

На цій стадії необхідно:

1. згрупувати виявлені недоліки;

2. скласти накопичувальні відомості порушень, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;

3. узагальнити та відобразити результати перевірки в аудиторському звіті та висновку;

4. обговорити результати аудиту з найвищим управлінським персоналом клієнта;

5. розробити проект профілактичних та попереджувальних дій;

6. прийняти рішення за результатами аудиту та здійснити контроль за їх виконанням - ці дії виконуються тільки з боку клієнта.

Одним з найважливіших етапів будь-якої діяльності (в т.ч. і аудиту) є планування

Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявлення проблем, які необхідно перевірити більш детально.

Згідно даних провідних теоретиків та практиків аудиту, на планування в аудиті відводиться від 30 до 40% загального бюджету часу, цей процес є достатньо трудомістським (він включає розробку стратегії, плану(ів), проведення розрахунків суттєвості, ризиків, вибірки, тестів, складання програм перевірки тощо).

Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати і обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Загалом планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки та планів за об'єктами, побудову аудиторських програм та з'ясування аудиторських процедур і доказів, оцінювання об'єктів аудиторського контролю.

Для планування своєї діяльності аудитори України повинні користуватися положеннями МСА 300 «Планування аудиту готової продукції».

Метою цього стандарту є встановлення положень і надання рекомендацій щодо дій та питань стосовно планування аудиту готової продукції.

Аудитор розробляє загальну стратегію виконання завдання аудиту(п. 8 МСА 300).

Після обраної стратегії аудиту аудитор починає розробляти детальний план аудиту(п. 11 МСА 300).

Аудитор повинен розробити план аудиту для зменшення аудиторських ризиків до прийнятого низького рівня (п. 13 МСА 300).

Планування є невідємною фазою аудиту, безперервним процесом, який часто починається відразу після (або у зв'язку) виконання попередньої аудиторської перевірки та продовжується до завершення поточного завдання з аудиту.

В період планування аудиту розглядається період конкретних дій з планування та аудиторські процедури, які необхідно завершити до початку виконання наступних аудиторських процедур.

Обсяг планування може змінюватися залежно від суб'єкта підприємницької діяльності, первинності чи повторності аудиторської перевірки, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності (дійсно, коли іде співпраця з постійним клієнтом, до деякі процедури можна і не планувати).

Класифікація клієнтів аудиторських фірм наступна: за організаційно-правовими формами:підприємства; установи; організації; об'єднання; фонди; громадяни за тривалістю відносин між аудитором і клієнтом: випадкові або разові; постійні в залежності від досвіду і відносин: нові; постійні.

Назва аудиторської фірми Назва клієнта

План проведення аудиту

Семенівська РСС

За період 01.01.2012- 31.12.2013 або за 2008 рік

В період з 01.02.2013 по 30.02.2013

№ з/п	Заплановані види робіт (об'єкти аудиту)	Період проведення перевірки (згідно загального плану аудиторської фірми та договору на проведення аудиту)	Викона-вці	Примітки

Об'єктами аудиту можуть бути:

- - загальні та установчі документи (статут, ліцензія, патент тощо)

- - формування і зміни статутного (пайового) капіталу

- - наявність і використання кредитних ресурсів

- - необоротні активи (ОЗ, НМА, інвестиції)

- - запаси (ВЗ, ГП, товари)

- - кошти (каса, рахунки в банках, векселі тощо)

- - власний капітал (статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений)

- - довгострокові та поточні зобов'язання

- - витрати, доходи і фінансові результати

- - фінансова звітність

Аудит може проводитись як за певним об'єктом (групою об'єктів), так і в цілому по господарсько-фінансовій діяльності підприємства.

Наприклад, об'єктом аудиту є загальні документи і власний капітал.

Назва аудиторської фірми Назва клієнта

План проведення аудиту

Готової продукції

Семенівська РСС

За період 01.01.2012- 31.12.2013 або за 2013 рік

В період з 01.02.2013 по 28.02.2013

№ з/п	Завдання аудиту	Період проведення (згідно плану на конкретному підприємстві)	Вико-навці	Примітки
1. Ознайомлення з загальними і установчими документами
2. Вивчення (аналіз) наказу про облікову політику стосовно …
3. Вивчення (перевірка) документів, що підтверджують внески до статутного капіталу та відповідність статутного капіталу даним балансу і установчим документам
4. Порівняння даних звітності між собою та інформації синтетичного й аналітичного обліку
5. Перевірка операцій щодо руху на рахунках 40,41,46,45,421,67
6. Перевірка і підтвердження даних за рахунком 42 (крім 421)
7. Перевірка правильності розрахунків щодо формування і використання рахунку 43 і 41
8. Перевірка правильності визначення фінансового результату (прибутку або збитку) та використання прибутку (особливо - сума виплачених дивідендів по привілейованими акціями - 442)
9. Узагальнення матеріалів аудиту	2 дні

Підписи сторін:

Від ауд фірмиВід клієнта

Печатка ДатаПечатка Дата

Щодо методики цього плану необхідно зауважити - він складається за методом дедукції - від загального до часткового, тобто - від звітності за визначеним об'єктом перевірки до первинних документів, де цей об'єкт також відображається.

Аудиторові необхідно прослідкувати весь шлях обліку за об'єктом, але він проходить його навпаки відносно облікового циклу підприємства - зі звітності до первинного документа (рис. 3.1).

Назва аудиторської фірми Назва клієнта Семенівська Райспоживспілка

4. Методика аудиту готової продукції

Стратегія проведення аудиту готової продукції розробляється виходячи із норм МСА 300 "Планування". На підготовчій стадії аудиту необхідно оцінити систему внутрішнього контролю підприємства.

Під час перевірки готової продукції аудитор має керуватись П(С)БО 15 "Дохід", де відображено порядок формування інформації про доходи підприємства і її розкриття у фінансовій звітності та 11 (О БО 16 "Витрати", де викладено основні вимоги до визнання, складу і оцінки витрат, розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності. У свою чергу, порядок складання Звіту про фінансові результати регламентується П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати".

При здійсненні аудиту готової продукції необхідно пам'ятати, що діяльність будь-якого підприємства має дві складові: господарську діяльність (вартість активів задіяних у виробництві) та фінансову діяльність (величина використаних пасивів).

Від взаємодії цих елементів залежить фінансовий результат, тому перед початком перевірки аудитор має зрозуміти мету діяльності підприємства (отримання прибутку, завоювання ринку тощо). Тільки в цьому випадку можна зробити ефективний аудит готової продукції і підготувати аналіз показників, необхідних підприємству.

При перевірці первинних документів використовують описані в попередніх розділах методичні способи і прийоми дослідження документів. Перевірка правильності класифікації доходів і витрат за видами діяльності передбачає детальне вивчення наказу про облікову політику і порівняння його в частині порядку формування готової продукції з нормами чинного законодавства.

Методикою передбачено проведення аудиту готової продукції у послідовності, відображеній на рис. 4.1



Рис. 4.1 Алгоритм аудиту фінансових результатів

Аналіз організації обліку готової продукції здійснюється шляхом встановлення відповідності нормативним вимогам рахунків бухгалтерського обліку, що використовуються підприємством для відображення інформації про готову продукцію: відповідності облікових регістрів тощо.

Правильність узагальнення інформації про готову продукцію підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій перевіряється за даними рахунку 26 "Готова продукція". Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про рух готової продукції підприемства. За дебетом рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю. Рахунок 26 "Готова продукція" кореспондує: за дебетом з кредитом рахунків 23 "Виробництво", 25 "напівфабрикати", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 42 "Додатковий капітал", 71 "Інший операційний дохід"; за кредитом з дебетом рахунків: 20 "Виробничі запаси", 22 "МШП", 23, 28 "Товари", 37, 79 "Фінансові результати", 80 "Матеріальні витрати", 85 "Інші затрати", 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 94 "Інші витрати операційної діяльності", 99 "Надзвичайні витрати".

При списанні з кредиту рахунка за обліковими розрахунково- відпускними (плановими) цінами списують також відповідні суми відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості за обліковими цінами.

Перевіряють також дані з усіма вище перерахованими рахунками. Правомірність нарахування податку на додану вартість визначають за первинними документами - податковими накладними.

Аудит синтетичного обліку випущеної з виробництва готової продукції ведеться згідно з інструкцією за фактичною виробничою собівартістю. Собівартість реалізованої продукції визначається також за фактичною виробничою собівартістю. Відповідно повинен буди організован і аналітичний облік випущеної підприємством готової продукції.

Це здійснюється з метою встановлення достовірність накопичення даних щодо продажу окремих видів продукції за вилами реалізації, за підрозділами, які відпустили продукцію, а також аналітичного обліку розрахунків із заготівельними та іншими організаціями й особами.

Крім того, з'ясовують правильність щомісячного списання загальновиробничих витрат та приєднання до виробничої собівартості окремих видів продукції.

В цілому аудит готової продукції здійснюється в розрізі видів діяльності підприємства.

Типовими порушеннями в обліку готової продукції є такі:

помилки в обліку операцій, які призвели до виникнення фінансових результатів;

невірне визначення звітного періоду при формуванні готової продукції;

помилки при закритті рахунків;

невірне відображення у звітності.

5. Типові та можливі порушення, виявлені при проведенні аудиту готової продукції

Визначення помилки та шахрайства, процедури виявлення та відповідальність аудитора за суттєві відхилення, які є їх результатом при проведенні аудиту.

Шахрайство може передбачати:

- маніпуляцію, фальсифікацію або зміну записів чи документів;

- навмисно неправильне віднесення до активів;

- знищення документів або не оформлення окремих операцій документами;

- не відображення певних операцій чи записів у документах (регістрах);

- відображення операцій без зазначення їх змісту;

- невірне застосування прийнятих на підприємстві облікових рішень.

Термін «помилка відноситься до наступних ненавмисних помилок в фінансовій інформації:

- арифметичні або граматичні помилки в основних записах облікових даних;

- недогляд або неправильне уявлення та відображення фактів;

неправильне застосування облікових рішень. [4, с.56]

Відповідальність по запобіганню шахрайству та виявленню помилок покладено на керівництво Семенівської РСС, завдяки постійному функціонуванню адекватної системи внутрішнього контролю. В той же час слід зауважити, що така система зменшує, але не усуває можливості шахрайства або помилки.

Ступінь гарантії виявлення помилок буде більш високий, ніж при виявленні шахрайства, оскільки шахрайство, як правило, супроводжується діями, спеціально підготовленими для викривлення визначеної інформації. В зв'язку з обмеженням аудиту є можливість того, що суттєве викривлення фінансової інформації в результаті шахрайства може бути не виявлене. Аудитор же приймає показання як достовірні, а документи і записи - як справжні, якщо аудиторське дослідження не виявляє зворотного. .[6, с.79]

Якщо обставини вказують на можливе існування шахрайства чи помилки, аудитор розглядає їх потенційний вплив на фінансову інформацію і виконати такі додаткові процедури, які вважає прийнятними.

Основні можливі види помилок, які можуть бути виявлені при проведенні аудиту Семенівської РСС:

- арифметичні (при підрахунках);

- методологічні (з питань організації та ведення обліку - невірне застосування рахунків, методології ведення обліку окремих ділянок);

- необачність, неуважність при заповненні реквізитів документів, регістрів, перенесенні даних з первинних документів до регістрів;

- неправильність судження, неправильне розуміння, незнання питань законодавства, норм і правил, що впливає на достовірність фінансової та податкової звітності, призводить до несплати, недоплати чи переплати податків тощо.

Зустрічаються випадки уникнення проведення заходів внутрішнього контролю шляхом змови членів керівництва або співробітників з персоналом підприємства і третіми особами, інколи існує можливість нехтування принципами внутрішнього контролю особами, відповідальними за забезпечення внутрішнього контролю або несвоєчасне врахування змін певних обставин. При проведенні аудиту Семенівської РСС таких порушень встановлено не було.

Основним узагальнюючим документом, яким оформляються результати проведення аудиту, є аудиторський висновок. Статтею 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» дається визначення аудиторського висновку, що це - офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), який складається у встановленому порядку за наслідками проведення аудиту і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Статтею 7 Закону встановлено, що «Аудиторський висновок складається з дотриманням відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти і відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника».

Висновок аудитора про перевірену звітність - думка аудитора про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності. .[2, с.168]

В цьому розділі висловлюється думка з питань:

- вичерпності та достатності одержаної аудитором інформації;

- узгодженості системи бухгалтерського обліку з діючими нормативними та законодавчими актами;

- відповідності звітності даним бухгалтерського обліку, діючим законодавчим та нормативним актам.

Висновок може бути таких видів: позитивний (існує безумовна позитивна згода), позитивний (існує нефундаментальна непевність), умовно позитивний (існує фундаментальна незгода), негативний та висновок, в якому робиться відмова від надання висновку аудитора. [2, с.169]

Звіт незалежного аудитора про готову продукцію на Семенівській РСС станом на 31.12.2013 рік.

Аудитор провів перевірку балансу Семенівської РСС (який додається), станом на 31.12.2013р., а також перевірку облікових аналітичних реєстрів для обліку касових і банківських операцій, резервів і фондів, розрахунково-кредитних операцій, регістрів бухгалтерського обліку, оборотно-сальдових відомостей, поточну звітність за 2013 рік. Відповідальність за всі фінансові звіти несе управлінський персонал Семенівської РСС. Аудитор несе відповідальність за висловлення думки щодо цих фінансових звітів на підставі аудиторської перевірки.

Перевірка проводилась суцільним методом з використанням конкретних аудиторських процедур, а саме: документальна, юридична, арифметична та конкретних методик, наявність та правильність первинних документів з реалізації товарів, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, здійснення перерахунку сум господарських операцій, розрахунок впливу на показники фінансової звітності.

До перевірки було надано наступні документи: статут, наказ про облікову політику, форма №1 «Баланс», форма №2 «Звіт про фінансові результати», форма №4 «Звіт про власний капітал», форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», товарно-транспортна накладна, податкова накладна.

Отже, фінансові звіти на 2013 р., згадані вище, справедливо й достовірно відображають фінансовий стан Семенівської РСС станом на 31.12.2013 р. , а також результати його діяльності та рух готової продукції за рік, що закінчився, згідно з міжнародними стандартами аудиту та відповідають вимогам законів та нормативних актів України.

При проведенні аудиту Семенівської РСС порушень та помилок встановлено не було.

Висновки та пропозиції

Основним джерелом інформації про фактори формування готової продукції є звітність, тому не втрачає актуальності питання підтвердження достовірності її показників. Можливість маніпулювання величиною готової продукції на основі професійного судження та обраної облікової політики зумовлює необхідність підтвердження достовірності звітності незалежними особами - суб'єктами аудиторської діяльності. Крім того, важливим і відповідальним завданням, яке стоїть перед суб'єктами аудиторської діяльності в частині аудиту звітності про готову продукцію, є визначення ефективності здійснення основної та інших видів діяльності підприємства, рівня покриття його витрат, а також пошук резервів підвищення ефективності господарювання, що може бути реалізоване шляхом застосування в ході аудиту маржинального аналізу.

Для підвищення якості результатів аудиту важливе значення має порядок формування підстав для висловлення аудиторами думки щодо предмету аудиту в контексті поставлених замовниками завдань. Такою підставою є документальне оформлення процесу проведення аудиту та узагальнення його результатів. З метою забезпечення належного документального оформлення процесу аудиту запропоновано до складу документації в аудиті включати лише документи, складені аудиторами для організації перевірок та у ході їх здійснення - робочі документи, та документи, складені на підставі робочих, які узагальнюють результати проведеного аудиту, - підсумкові документи аудиту. В роботі розроблено робочі документи аудиторів:

1) План аудиту готової продукції;

2) Програму аудиту готової продукції;

3) Робочий звіт аудитора про перевірку готової продукції підприємства.

Джерелами інформації для аудиту реалізації продукції, визнання доходу та результату діяльності є: первинні документи на відвантаження та видачу зі складу продукції і цінностей (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, вимоги, податкові накладні, приймально-здавальні акти), реєстри документів по реалізації продукції і послуг, облікові регістри по рахункам 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний дохід», 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 74 «Інші доходи», 75 «Надзвичайні доходи», 94 «Інші операційні витрати», 90 «Собівартість реалізованої продукції», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 79 «Фінансові результати», журнали № 3, № 5, № 6, Головна книга, книга обліку придбання товарно-матеріальних цінностей та книга обліку продажу товарно-матеріальних цінностей, які введені в 1997 році Державною податковою адміністрацією.

Під час перевірки готової продукції аудитор має керуватись П(С)БО 15 "Дохід", де відображено порядок формування інформації про доходи підприємства і її розкриття у фінансовій звітності та 11 (П(с)БО 16 "Витрати", де викладено основні вимоги до визнання, складу і оцінки витрат, розкриття інформації про витрати у фінансовій звітності. У свою чергу, порядок складання Звіту про фінансові результати регламентується П(С)БО № 3 "Звіт про фінансові результати".

Аудит синтетичного обліку реалізації продукції при журнально-ордерній формі здійснюють на основі даних Головної книги, Журналу-ордеру, в якому записи із накопичувальних відомостей та реєстрів відображують підсумком за місяць.

Це здійснюється з метою встановлення достовірність накопичення даних щодо продажу окремих видів продукції за вилами реалізації, за підрозділами, які відпустили продукцію, а також аналітичного обліку розрахунків із заготівельними та іншими організаціями й особами.

Семенівська РСС з моменту створення і до 2012 року вважається суб'єктом середнього бізнесу і подає такі форми фінансової звітності як: Баланс (ф. № 1-м) та Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м).

На основі висновків можна запропонувати наступні узагальнюючі пропозиції:

- розширювати ринок збуту продукції, відкривати нові торгові точки;

- вдосконалити організацію торгівлі та комерційної діяльності на підприємстві;

- вдосконалити роботу з постачальниками;

- ввести фірмову робочу форму, з відповідною емблемою для працівників - це підвищило б авторитет фірми.

Список використаних джерел

1. Аудит, надання впевненості та супутні послуги / Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики : видання 2007 року / О. В. Селезньов, О. Л. Ольховікова, О. В. Гик та ін. - К. : ТОВ «ІАМЦ АУ «СТАТУС», 2007. - 1172 с.

2. Бутинець Т.А. Бухгалтерський облік для менеджерів та економістів. / Т.А. Бутинець, Л.В.Чижевська, С.Л. Береза - Житомир: - ПП «Рута», 2000. - 670 с.

3. Бутинець Ф. Ф. Економічний аналіз / Ф. Ф. Бутинець, О. А. Мних, М. Т. Олійник. - Житомир: - ЖІТІ, 2000. - 462 с.

4. Виноградова М.О. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою організації навчального процесу. Аудит. / М.О. Виноградова. - Полтава : РВВ ПУЕТ, 2011. - Спосіб доступу: локальна мережа ПУЕТ.

5. Виноградська А.М. Комерційна діяльність торговельного підприємства: навч. посіб. / А.М. Виноградська - К.: - Національний торговельно-економічний університет, 2005. - 277 с.

6. Гаценко О.П. Облік необоротних активів в умовах формування ринкових відносин: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04. // О.П. Гаценко. - К.: - Національний аграрний університет, 2000. - 20 с.

7. Городня Т.А. Обґрунтування стратегії підвищення ефективності відтворення та використання основних виробничих засобів підприємства // Науковий вісник НЛТУ.- 2008.-№18.5.-С. 287-290.

8. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Верховна Рада. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

9. Державний класифікатор України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів» : Наказ Держкомстату України від 19.08.1997 р. № 507 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Державний комітет статистики - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

10. Дикаленко М. Стяг нації / М. Дикаленко, Е. Московчук // БИЗНЕС №42 (925), 18.10.2010р. - С.60-62.

11. Житний П. Принципи формування облікової політики. Бухгалтерський облік і аудит. / П. Житний // Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ - 2005.- №4. С. 25-28

12. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: навч. посіб. / С.В. Івахненков - К: - «Знання-Прес», 2003. - 349 с.

13. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків: Наказ Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

14. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

15. Кавун О. Визначальні фактори формування роздрібних торгових мереж в Україні: автореферат до дис. на здобуття наук. ступеня канд. ек. наук: спец. 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами». /О. Кавун. - К.: - Київський національний торговельно-економічний університет, 2006. - 28 с.

16. Кляцький М. Регістри бухгалтерського обліку для підприємств малого бізнесу. / М. Кляцький, О. Малишків // Дебет-Кредит. - Електронна версія - http://www.dtkt.com.ua/documents/dovidnyk/rbo/3.html

17. Ковальчук І.В. Економіка підприємства: навч. посіб. / І.В. Ковальчук. - К. : Знання, 2008. - 679 с.

18. Кравчук Н. Принципи бухгалтерського обліку - основа побудови облікової політики підприємства. / Н. Кравчук // Регіональні перспективи. - 2004. - №3. С. 79-80

19. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів : Наказ Міністерства фінансів України № 1327 від 16.11.2009 р. №561 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

20. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів : Наказ Міністерства фінансів України від 30.09.2009 №561 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

21. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку : Наказ Міністерства фінансів України від 25 червня 2003 року № 422 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

22. Ночовна Ю.О. Бухгалтерський облік: навчальний посібник для студентів спеціальності «Облік та аудит»./ Ю.О.Ночовна. - Полтава: - ТМЦ «Укоопосвіта», 2008. - 126 с.

23. Орлов П. Про використання в Україні різних систем амортизації / П. Орлов // Економіка України -2005, № 5. -245 c.

24. Пашнюк Л.О. Джерела фінансування оновлення основних фондів та напрями їх вдосконалення / Л.О.Пашнюк // Формування ринкових відносин в Україні. - 2005, № 9. - c. 27-31.

25. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Верховна Рада. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

26. Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посiб. / В.О. Подольська, О.В. Ярiш. - К. : Центр навчальної лiтератури , 2007. - 488 с.

27. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» : Наказ Міністерства фінансів України від 26.04.2000р. №91 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

29. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда»: Наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2000р. №181 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об'єднання підприємств» : Наказ Міністерства фінансів України від 7.07.1999р. №163 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

31. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» : Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» : Наказ Міністерства фінансів України від 7.11.2003р. №617 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.

33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» : Наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс] / Україна. Міністерство фінансів. - Спосіб доступу: http: // www.liga.net.