Облік та аналіз розрахунків з дебіторами і кредиторами на підприємстві
Поняття про поточну дебіторську і кредиторську заборгованість. Порядок відображення її в системі рахунків бухгалтерського обліку. Організація і вдосконалення системи внутрішнього контролю розрахункових операцій з контрагентами. Управління охороною праці.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.09.2014 |
| Размер файла | 183,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
1.1 Поняття про поточну дебіторську заборгованість, порядок відображення її в балансі і системі рахунків бухгалтерського обліку
1.2 Поняття та види кредиторської заборгованості на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
1.3 Законодавчі основи організації обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами на підприємстві
Розділ 2. Організація обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
2.2 Організація обліку та аналізу розрахунків з різними дебіторами та кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
2.3 Організація обліку розрахунків з підзвітними особами
2.4 Організація обліку та інформаційне забезпечення короткострокових кредитів на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
Розділ 3. Аналіз та контроль розрахунків з дебіторами та кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
3.1 Аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами на "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
3.2 Проблеми та контроль розрахунків з різними дебіторами та кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
3.3 Шляхи вдосконалення контролю за розрахунками з різними дебіторами та кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4.1 Система управління охороною праці на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об'єкті
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Для забезпечення ефективної діяльності підприємства, дуже важливим є управління розмірами кредиторської заборгованості. Незабезпеченість підприємств власними оборотними коштами зумовлена недоліками в обліку та аналізі кредиторської заборгованості. Крім того, статистичні дані свідчать про те, що ця заборгованість характеризується, у свою чергу, досить високим рівнем питомої ваги простроченої заборгованості.
Особливе місце в кредиторський заборгованості займають численні розрахунки з постачальниками і підрядниками. Кредиторська заборгованість розуміє під собою можливість підприємства тимчасово використовувати запозиченими ресурсами, але з іншого боку також зменшує показники платоспроможності і ліквідності. Окрім цього наявність простроченої заборгованості може призвести до погіршення іміджу підприємства. Кредиторська заборгованість надає можливість підприємству тимчасово користуватися запозиченими коштами, але з іншого боку - зменшує показники платоспроможності і ліквідності. При правильному управлінні кредиторською заборгованістю можна усунути негативні наслідки її наявності. Це можливе за умови правильно організованої системи обліку, аналізу та аудиту кредиторської заборгованості.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства.
У процесі господарської діяльності підприємства (операційної, інвестиційної та фінансової) неминуче виникають зв'язки з різними юридичними та фізичними особами:
– постачальниками ресурсів;
– покупцями продукції (робіт, послуг);
– бюджетом щодо податків і платежів;
– пенсійним фондом, організаціями страхового профілю;
– банком (обслуговування, кредитування);
– пов'язаними особами (спільна діяльність, участь у капіталі);
– іншими організаціями (науково-дослідними, консалтинговими, юридичними, з надання послуг - зв'язку, охорони, пошти, інформаційного забезпечення та ін.);
– фізичними особами (щодо оплати праці, розрахунків за підзвітні суми, відшкодування матеріальних збитків).
В обліку відображаються лише зв'язки, що мають матеріальне вираження у грошовій оцінці. Дебіторською вважається заборгованість, яка виникає в ході взаємовідносин підприємства з економічними агентами (юридичними і фізичними) і належить даному підприємству на певну дату.
Відповідно до положень стандарту бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість" активом можна вважати лише таку заборгованість, за якою існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена їх сума. Тобто економічні вигоди (гроші) підприємство отримає, якщо боржник не відмовиться від оплати і погашення боргу в установлені строки позовної давності (3 роки).
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження дипломної роботи спеціаліста.
Об'єктом дослідження є процес організації обліку, контролю та аналіз розрахунків з дебіторами і кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса".
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, практичних та методичних засад організації та методології облік та аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами на підприємстві.
Метою дипломної роботи є дослідження обліку та аналіз розрахунків з дебіторами та кредиторами на підприємстві. Також метою роботи є дослідження науково-методологічних положень стосовно вдосконалення методики і організації обліку, контролю і економічного аналізу розрахунків з дебіторами і кредиторами підприємств, що охоплює побудову моделі аналітичних досліджень та з'ясування особливостей їх проведення в цілях раціоналізації грошових коштів підприємств України.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні завдання:
– розглянути теоретичні та законодавчі основи організації обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами;
– надати організаційно економічну характеристику досліджуваного підприємства;
– розглянути стан організації бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами;
– виявлення проблемних питань щодо організації обліку і контролю розрахунків з дебіторами та кредиторами на досліджуваному підприємстві;
– запропонувати напрямки вдосконалення обліку і контролю розрахунків з дебіторами та кредиторами;
– дослідити питання стосовно системи управління охороною праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві, зробити відповідні висновки.
Таким чином, в цілому, завдання роботи полягає в самостійному дослідженні предметної області, обґрунтуванні запропонованих рішень і напрямів удосконалення бухгалтерського обліку, економічного аналізу і аудиту грошових коштів на прикладі підприємства в ринковому середовищі.
Загальний обсяг дипломної роботи спеціаліста становить 82 сторінки друкованого тексту, включає 10 таблиць, 4 рисунки та 8 додатків.
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
1.1 Поняття про поточну дебіторську заборгованість, порядок відображення її в балансі і системі рахунків бухгалтерського обліку
Низька платоспроможність підприємств викликає створення великих обсягів дебіторської заборгованості. Облік розрахунків з дебіторами регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" [9].
Дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два головних види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (не операційну).
Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату продукції (яка має натурально-речову форму), робіт та послуг. Тобто товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності підприємства, яка може передбачати продаж товарів, виконання робіт чи (та) надання послуг [13, с. 15].
Розрахунки з покупцями та замовниками відносяться до товарних у відповідності до визначення.
Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).
Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.
Товарна дебіторська заборгованість відноситься до короткострокової (поточної). Поточну дебіторську заборгованість можна класифікувати за трьома напрямками (рис. 1.1):
1 2
Рис. 1.1. Класифікація поточної дебіторської заборгованості [13]
1 - перехід у другу групу пов'язаний зі створенням на балансі резерву сумнівних боргів, оскільки сумнівним є стягнення дебіторської заборгованості з платника;
2 - перехід у третю групу пов'язаний із списанням з балансу дебіторської заборгованості, оскільки вона перестає відповідати визначенню активу.
За строками платежу дебіторська заборгованість класифікується на відстрочену (строк здійснення обов'язків по якій ще не настав) і прострочену (строк здійснення обов'язків по якій вже настав).
Безнадійна дебіторська заборгованість також відноситься до поточної дебіторської заборгованості (п. 4 П(С)БО 10).
Згідно П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" зі змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [9].
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Довгострокова дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.
Поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.
Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється за первісною вартістю. У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування.
Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Величина резерву сумнівних боргів визначається, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості [22, с. 18].
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.
Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються проценти, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
У примітках до фінансової звітності наводиться така інформація:
– перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
– перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості пов'язаних сторін, з виділенням внутрішньо групового сальдо дебіторської заборгованості;
– склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість";
– метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
– сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення (Дод. Ж) [14].
Важливим джерелом нормативної інформації щодо руху грошових коштів є затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73 Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", яке введено в практику національного обліку з 1 квітня 2013 р. та замінило чинні до цього П(С)БО 1-5.
Відповідно до Наказу у статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів. Сума резерву сумнівних боргів наводиться у дужках.
1.2 Поняття та види кредиторської заборгованості на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
Як правова категорія кредиторська заборгованість - особлива частина майна підприємства, що є предметом зобов'язальних правовідносин між організацією і її кредиторами. Економічна складова включає в себе частину майна підприємства (як правило, грошові кошти) і товарно-матеріальні цінності.
Організація володіє і користується кредиторською заборгованістю, проте вона зобов'язана повернути чи виплатити дану частину майна кредиторам, які мають право вимоги на неї.
Таким чином, кредиторська заборгованість має двоїсту юридичну природу: як частина майна вона належить підприємству на праві володіння або навіть на праві власності щодо отриманих позичково грошей чи речей, як об'єкт зобов'язальних правовідносин вона являє собою борги підприємства перед кредиторами, тобто обличчями, уповноваженими на витребування чи стягнення від організації зазначеної частини майна.
У спрощеному варіанті кредиторська заборгованість - це те, що дане підприємство має іншим особам.
З урахуванням зазначених ознак, кредиторську заборгованість можна визначити як частина майна підприємства, що є предметом виниклих з різних правових підстав боргових зобов'язань організації - дебітора перед правомочними особами - кредиторами, що підлягає бухгалтерському обліку і відображенню в балансі як боргів організації - балансоутримувача.
У тих випадках, коли організація - дебітор не приймає ніяких заходів щодо добровільного повернення боргів, у кредиторів залишається можливість примусового стягнення, яке в залежно від характеру кредиторської заборгованості здійснюється у судовому або позасудовому порядку.
Поняттям кредиторської заборгованості охоплюються боргові зобов'язання організації - дебітора, мають різне походження.
Оскільки кредиторська заборгованість служить одним із джерел засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства, вона показується в пасиві балансу. Облік кредиторської заборгованості ведеться по кожному кредитору окремо, а в узагальнюючих показниках відбивають загальну суму кредиторської заборгованості і дають її, розбиваючи на групи.
Залучення позикових коштів в оборот підприємства - явище, сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються.
В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що приводить до виплати штрафів і погіршення фінансового стану. Тому в процесі управління необхідно вивчити склад, давність появи кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причини утворення.
Кредиторська заборгованість є по суті безкоштовним кредитом і відноситься до числа залучених підприємством у господарський обіг коштів. На відміну від стійких пасивів, кредиторська заборгованість є не планованим джерелом формування обігових коштів. Кредиторська заборгованість відноситься до короткострокових зобов'язань підприємства.
Частина кредиторської заборгованості закономірна, тому що виникає у зв'язку з особливостями розрахунків. Однак у більшості випадків кредиторська заборгованість виникає в результаті порушення розрахунково платіжної дисципліни і є наслідком недотримання підприємством строків оплати продукції та розрахункових документів.
Кредиторська заборгованість характеризує найбільш короткостроковий вид використовуваних підприємством позикових коштів, формованих за рахунок внутрішніх джерел.
Нарахування коштів за різним видам цих рахунків здійснюється підприємством щодня, а погашення зобов'язань по цій кредиторської заборгованості - у визначені строки в діапазоні одного місяця. Так як з моменту нарахування засоби, що входять всклад кредиторської заборгованості, вже не є власністю підприємства, а лише використовуються ними до настання терміну погашення зобов'язань, по своєму економічним змістом вони є різновидом позикового капіталу.
Серед основних видів кредиторської заборгованості виділяють заборгованості по:
– перерахуванням внесків на страхування майна підприємства;
– перерахуванням внесків особисте страхування персоналу;
– постачальникам і підрядникам;
– векселям до сплати;
– дочірніми або залежними товариствами та персоналом організації;
– перерахуванням податків до бюджетів різних рівнів;
– засновникам по виплаті доходів;
– отриманими авансами;
– відрахуваннями під позабюджетні фонди соціального страхування, медичного страхування і пенсійний фонд і т. д.
В залежності від юридичної природи і правового режиму кредиторська заборгованість може бути зведена до трьох груп:
1. Заборгованість організації перед бюджетом і соціальними фондами;
2. Заборгованість організації перед її персоналом: борги по виплатах працівникам заробітної плати, компенсацій, платежах у порядку відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю працівника або внаслідок смерті працівника на виробництві;
3. Заборгованість перед партерами і контрагентами по договірних і
кооперативним зобов'язаннями: борги по платежах постачальникам за поставлені товари, підрядчикам - за виконані роботи з повернення отриманих, але невідпрацьованих авансів, оплата векселів.
За фактом настання платежу кредиторська заборгованість може бути:
– простроченої (борги по зобов'язаннями, терміни погашення яких на момент складання балансу наступили);
– непростроченої (борги підприємства за зобов'язаннями, терміни погашення яких на момент складання балансу не настали).
У складі простроченої кредиторської заборгованості можна виділити два види кредиторської заборгованості:
– кредиторська заборгованість, шанси на погашення якої, незважаючи на пропуск строку повернення, у підприємства збереглися;
– кредиторська заборгованість, погашення якої нереально з будь-яких фактичних підстав. Нереальність погашення прострочених боргів може бути обумовлена, наприклад, закінченням строку позовної давності на примусове стягнення боргу.
Реальність і нереальність погашення боргів оцінює сама організація - дебітор з урахуванням конкретних обставин.
Найбільш найпоширеніший вид кредиторської заборгованості - заборгованість перед постачальниками та підрядниками за поставлені матеріально - виробничі запаси, надані послуги та не сплачені в строк роботи.
В складі кредиторської заборгованості виділяється заборгованість організації:
– перед постачальниками і підрядниками;
– перед персоналом організації;
– перед бюджетом;
– перед державними позабюджетними фондами;
– за отриманими позиками і кредитами;
– перед іншими кредиторами.
Таблиця 1.1. Документи, які використовуються для розрахунків з кредиторами
|
Шифр та назва рахунку |
Документи |
|
|
50 "Довгострокові позики" |
Виписки банку, акти переоцінки, ВКО, платіжні доручення, накладні, розрахунки та довідки бухгалтерії, претензії, бізнес - план по реалізації запланованого проекту, кредитні договори між банком та підприємством, установчі документи, платіжні доручення, договори застави, договори страхування неповернення кредитів, додаткові угоди до кредитних договорів тощо. |
|
|
60 "Короткострокові позики" |
||
|
51 "Довгострокові векселі видані" |
Векселі, виписки банку, ВКО, довідки бухгалтерії, акти приймання - передачі тощо. |
|
|
62 "Короткострокові векселі видані" |
Векселі, виписки банку, ВКО, довідки бухгалтерії, акти приймання - передачі тощо. |
|
|
61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" |
Виписки банку, платіжні доручення, розрахунки та довідки бухгалтерії тощо. |
|
|
52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" |
Розрахунки та довідки бухгалтерії, ОКО, виписки банку тощо. |
|
|
53 "Довгострокові зобов'язання з оренди" |
Розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку тощо. |
|
|
54 "Відстрочені податкові зобов'язання" |
Розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, виписки банку тощо. |
|
|
55 "Інші довгострокові зобов'язання" |
Платіжні доручення, виписки банку, розрахунки та довідки бухгалтерії тощо. |
|
|
63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" |
Акти про приймання, претензії, накладні, виписки банку, довідки бухгалтерії, договори купівлі - продажу, рахунок - фактура, рахунок, акти приймання робіт, послуг, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, вантажні митні декларації, залізничні накладні, авіа накладні, коносамент, пакувальні листи, приймальні акти тощо. |
|
|
64 "Розрахунки за податками й платежами" |
Розрахунки бухгалтерії, податкові накладні, виписки банку, платіжні доручення тощо. |
|
|
65 "Розрахунки за страхуванням" |
Розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахунково - платіжні відомості, ВІКО, ОКО, платіжні доручення тощо. |
|
|
66 "Розрахунки з оплати праці" |
Розрахунково-платіжні відомості, виписки банку, ВІКО, маршрутні листи, накази по підприємству про прийняття на роботу (про звільнення), листки з обліку кадрів, особові картки працівників, табелі обліку використання робочого часу, наряди на відрядні роботи, рапорти про виробіток, відомості обліку депонованої заробітної плати. |
|
|
67 "Розрахунки з учасниками" |
Статут, установчий договір, накладні, ОКО, ВІКО, довідки бухгалтерії тощо. |
|
|
68 "Розрахунки за іншими операціями" |
Накладні, ВІКО, ОКО, претензії, виписки банку, рахунки-фактури тощо. |
|
|
69 "Доходи майбутніх періодів" |
Розрахунки та довідки бухгалтерії, виписки банку, розрахунково - платіжні відомості, ВКО, ПКО, платіжні доручення тощо. |
Як уже відзначено, після закінчення календарного року перед складанням річної звітності організації зобов'язані провести інвентаризацію розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (у тому числі з банками, з бюджетом і з відокремленими підрозділами організації).
У ході інвентаризації шляхом документальної перевірки необхідно встановити, зокрема, правильність і обґрунтованість сум кредиторської заборгованості, включаючи суми кредиторської заборгованості, по яких минули строки позовної давності.
1.3 Законодавчі основи організації обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами на підприємстві
Відображення в бухгалтерському обліку дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства не є складним. Однак, останнім часом у зв'язку з переходом країни на ринкові відносини та прийняття нових законодавчих актів ускладнився порядок обліку і відображення у звітності дебіторської та кредиторської заборгованості. Більш складним стало оподаткування операцій, пов'язаних з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості.
В узагальненому вигляді чинники, що впливають на порядок відображення дебіторської заборгованості в обліку, оцінки й погашення, являють собою правила і норми, встановлені [15]:
– договором, що визначає порядок розрахунків по угоді;
– цивільним законодавством, що визначає порядок здійснення операцій;
– законодавчими і адміністративними документами з оподаткування.
При організації бухгалтерського обліку дебіторської та кредиторської заборгованості необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють в Україні:
- Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996 - XIV від 16.07.99 р. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні [6].
– План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція № 291 про його застосування встановлюють позначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, зобов'язань і фактів фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків та бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності. План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації і групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. Згідно Інструкції № 291 для обліку зобов'язань призначений клас 5 "Довгострокові зобов'язання" і 6 "Поточні зобов'язання" Плану рахунків, склад яких відповідає структурі довгострокових та поточних зобов'язань.
– Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 10 "Заборгованість", затверджений приказом Міністерства фінансів України № 237 від 08.10.1999 р. (зі змінами та доповненнями) регламентується на законодавчому рівні. Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку [9].
– Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків).
– Методичні рекомендації по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку спрямовані на узагальнення у регістрах бухгалтерського обліку (крім регістру позабалансового обліку) методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій та інших юридичних осіб (крім банків і бюджетних установ), їх філій, відділень, представництв незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності (далі - підприємства), на накопичення аналітичних даних про склад і рух активів, капіталу і зобов'язань, доходів, витрат, фінансових результатів.
Форма бухгалтерського обліку як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них повинна обиратися підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Також інші правові документи та законодавства України. Ці документи поширюються на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Розділ 2. Організація обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
ТДВ "Первомайський електромеханічний завод ім. Карла Маркса" - підприємство, від якого безпосередньо залежить сьогодні економіка міста. У яскравій та багатої історії підприємства можна прочитати поетапно історію України.
У 1873 році, залишився вже в позаминулому столітті, французький підприємець Тьєр побудував на лівому березі річки Лугань паперову фабрику. Тут проводилася обгортковий папір для потреб навколишніх рудників.
У 1889 році фабрику купили німці Боссе і Геннефельда, перепрофілювавши її в механічний завод гірничого обладнання. Сім років по тому власником підприємства стає Рудольф Геннефельда, а асортимент продукції включає в себе підйомні парові лебідки, насоси для рудників, чавунні виливки.
У травні 1920 року радянська влада прийняла рішення про націоналізацію підприємства. Тоді ж завод був перепрофільований у ливарно - механічний і отримав ім'я Карла Маркса. Підприємство з тієї пори працювало на відновлення і розвиток вугільної та хімічної промисловості молодого пролетарської держави.
З 1932 року завод перейменовується в "Машинобудівний завод ім. К. Маркса", а його продукція набуває все більшого визнання і авторитет серед споживачів. Завод освоює випуск лебідок, скреперів, пневматичних і ручних угледробилок, вентиляторів, насосів, приводів для вугільних лав, запасних частин до бурових машин. Світлі перспективи вже ставали втіленої реальністю, але творчий працю мирних людей був перерваний війною.
У жовтні 1941 року завод був евакуйований в місто Черемхово Іркутської області, де виробляв в основному оборонну продукцію.
Відразу ж після звільнення Первомайська від гітлерівців - 3 вересня 1943 року - почалося відновлення заводу. Був знову створений "Первомайський електромеханічний завод ім. К. Маркса", в функції якого входили ремонт і відновлення електрообладнання, затопленого під час війни в шахтах Донбасу - електродвигунів, трансформаторів, пускорегулювальної апаратури.
У 1946 році було прийнято історичне рішення про організацію на заводі виробництва вибухозахищених електродвигунів, яке спричинило за собою новий етап переоснащення та реконструкції. Менше року знадобилося технічного відділу підприємства для розробки і випуску перших врубових електродвигунів для приводу вугільних комбайнів.
З кінця 50 - х років минулого сторіччя завод ім. К. Маркса став відомий як одне з провідних підприємств країни з розробки та випуску вибухозахищеного та рудникового обладнання для найбільших індустріальних районів Донбасу, Кузбасу, Карагандинського, Воркутинського, Підмосковного та інших центрів розвитку вугільної, нафтопереробної і газової галузей, що працюють в умовах вибухонебезпечного виробництва.
Постійне вдосконалення конструкцій і технологій дозволило в 80 - х роках створити на заводі ряд модифікацій двигунів, які не поступаються за технічним рівнем кращим світовим зразкам. За досягнення найкращих результатів з випуску високоякісної продукції завод неодноразово нагороджується дипломами ВДНГ СРСР і УРСР, електродвигуни ПЕМЗ ім. К. Маркса експортуються в 34 країни світу.
Електродвигуни ВАТ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" працюють у Росії, Казахстані, Естонії, Узбекистані, Азербайджані, Афганістані, Болгарії, Угорщини, В'єтнамі, Єгипті, Індії, Ірані, Іраку, Китаї, Кореї, Кубі, Монголії, Пакистані, Польщі, Румунії, Сирії, Туреччини, Фінляндії, Чехії, Ефіопії та інших країнах. бухгалтерський облік дебіторська кредиторська
Призначення у 1992 році генеральним директором Петра Івановича Захарченко послужило початком нового етапу в історії підприємства. 26 червня 1995 завод реформується у відкрите акціонерне товариство "Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса" і починається новий виток в історії заводу.
Заводу були вручені "XVIII Міжнародний приз за технологію та якість" в 1997 році в Німеччині, "26 - й міжнародний приз за якість" в 1998 році у Франції. Завод, як кращий товаровиробник світового ринку, вписаний в Почесну Книгу Технології та в каталоги "Mercado mundial (Wоrld mаrkеt)" N 426 - АGОSТО 1997 - АNO XXXV, N 438 - АGОSТО 1998 - АNO XXVII.
У 2001 році серії вибухозахищених асинхронних електродвигунів потужністю від 2,2 кВт до 400 кВт удостоєні Державної премії України.
У 2002 році завод став Лауреатом Міжнародного Академічного рейтингу "Золота Фортуна", а в 2003 році - Лауреатом Міжнародного конкурсу "Золоті торгові марки". У 2005 році в м. Парижі був вручений Золотий приз Європи "За кращу торгову марку" - Приз нового тисячоліття.
27 березня 2006 в Парижі ВАТ "Первомайський електромеханічний завод імені Карла Маркса" отримав Міжнародну нагороду за якість "Diamond eye for quality".
Заводу були вручені численні дипломи, останні з них: спеціалізованої Міжнародної виставки "Електрика - 2005" м. Львів, Міжнародної виставки "Електро-2005" м. Москва, Міжнародної виставки "Індустріальний ресурс - 2005р." м. Київ, Міжнародної виставки "Електро-2006" м. Москва, спеціалізованої Міжнародної виставки "Вугілля / Майнінг-2006" м. Донецьк.
Завод очолює Голова правління з Радою директорів. Контроль діяльності правління здійснює Наглядова Рада заводу в особі голови наглядової ради. До складу дирекції заводу входять - Заступник Голови Правління з:
– технічних питань (підлеглі - відділ головного конструктора, відділ головного технолога, енерго-механічна служба);
– комерційних питань (підлеглі - відділ збуту, відділ закупівель);
– економічних питань (підлеглі - бухгалтерія, планово - економічний відділ, відділ праці і заробітної плати);
– персоналу (підлеглі - відділ кадрів);
– виробництва (підлеглі - виробничі структурні підрозділи: основні і допоміжні цехи).
Завод має лінійно-функціональну структуру управління. На початковому етапі свого існування структура управління була лінійною, оскільки об'єм виробництва не був великий і робота була направлена тільки на випуск продукції. Але із збільшенням об'ємів виробництва і змінними умовами господарювання, в результаті приватизації, створюється ряд функціональних посад, в яких існує ряд підлеглих підрозділів, які визначено в Статуті підприємства (Дод. В).
В підпорядкуванні Заступника Голови Правління з економічних питань знаходяться наступні підрозділи: головна бухгалтерія, планово - економічний відділ, відділ праці і заробітної плати.
Завод має самостійний баланс, поточний і валютний рахунки в банках, фірмову марку і товарний знак, які затверджені правлінням і зареєстровані в Торговельно - промисловій Палаті та печатку з своїм найменуванням. Майно підприємства складається з основних засобів, оборотних активів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.
Завод має право продавати, передавати безкоштовно, обмінювати, передавати в оренду юридичним особам і громадянам засоби виробництва і інші матеріальні цінності, використовувати і відчужувати їх іншими засобами, якщо це не суперечить чинному законодавству.
Предметом діяльності ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" є:
– виробництво різних типів двигунів;
– виробництво товарів народного споживання;
– розробка проектів основної виробничої діяльності;
– здійснення транспортних перевезень;
– маркетингова діяльність;
– надання платних послуг населенню;
– здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Метою діяльності заводу є отримання прибутку на підставі задоволення потреб державних, колективних і інших підприємств, організацій, громадян у виробленій продукції, товарах, послугах, що надаються. Головна бухгалтерія підприємства, яка очолюється головним бухгалтером, є самостійним структурним підрозділом і складається з відділів, які показано на рис. 2.1.
Оскільки головна бухгалтерія має декілька груп обліку, то кожний з бухгалтерів, відповідно до посадових інструкцій, виконує свої обов'язки.
Управління фірмою здійснюється на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник фірми самостійно визначає структуру управління, встановлює штати і здійснює свої права по управлінню фірмою.
Рис. 2.1. Структура відділу головної бухгалтерії на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
На протязі всього існування ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" управління заводу здійснює генеральний директор, який і є засновником фірми. В силу своєї компетенції генеральний директор без довіреностей діє від імені фірми, представляє її інтереси на підприємствах, установах і організаціях як на Україні так і за її межами, видає довіреності, відкриває в банках рахунки, самостійно укладає договори і контакти, приймає і звільняє працівників з роботи, а також вчиняє інші дії, необхідні для господарсько - фінансової роботи фірми.
Облікова політика фірми визначена генеральним директором заводу і викладена у наказі "Про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику". В цьому наказі розкрито методичні принципи побудови бухгалтерського обліку, техніка його ведення та складання фінансової та статистичної звітності, а також організація роботи бухгалтерської служби. При формуванні даного наказу були враховані принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а саме: безперервності, нарахування і відповідності доходів і витрат, повного висвітлення (Дод. Г).
ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичний облік. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається чинним законодавством.
Ведення бухгалтерського обліку на заводі доручене бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером. Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. На заводі, починаючи з 31 грудня 2000 р. застосовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства з урахуванням положень Інструкції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.
Посадовою інструкцією головного бухгалтера, передбачено забезпечення у ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" ведення бухгалтерського та податкового обліку згідно з вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" [6], здійснення контролю за економним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства за дотриманням порядку оформлення первинних і бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов'язань.
Бухгалтерією забезпечується проведення щорічних інвентаризацій основних засобів, товарно - матеріальних цінностей, дебіторської заборгованості, зобов'язань.
На підприємстві затверджено графік документообігу, визначено порядок зберігання та знищення бухгалтерських документів, встановлено правила прийому документів на виконання, їх реєстрації та обробки. Затверджено у березні 2008 року правила внутрішнього розпорядку підприємства (Дод. Д).
Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. За допомогою грошових коштів підприємство в процесі своєї діяльності закуповує сировину, основні засоби, тим самим нарощуючи обсяги виробництва. Але для того, щоб підприємство мало можливість ефективно використовувати наявні у нього грошові кошти, потрібно правильно організувати їх облік і здійснювати контроль за витрачанням.
Для оцінки фінансового стану фірми треба знати, яким чином формуються її активи: за рахунок власних коштів чи за рахунок зовнішніх зобов'язань. Таким чином можна зробити висновок по основним показникам фінансового стану ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса".
Починається з оцінки його фінансового стану за даним балансу, проте проводять такі досліди за один період немає сенсу. Доцільно аналізувати порівняльні дані, які включають в себе показники за два або більше періоди, це дає можливість виявляти такі тенденції, що в свою чергу дозволяють ідентифікувати фактори котрі є визначальними в діяльності підприємства. [33, с. 15-25].
Аналіз структури статей балансу і динаміка змінюють здійснення за допомогою:
– проведення аналізу за даними балансу без попередньої зміни балансових статей.
Проведення аналізу, в такий спосіб досить трудомістка операція, яка часто буває малоефективна. Це пояснюється тим, що наявність великої кількості розрахункових показників не дозволяє виявити основні тенденції у зміні фінансового стану підприємства.
– проведення аналізу ущільненого порівняльного аналітичного балансу, який утворюється внаслідок аналітичних деяких однорідних елементів балансових статей.
– проводять додаткове корегування статей балансу на індекс інфляції з подальшим агрегуванням статей у необхідному аналітичному розрізі.
Використання порівняльного аналітичного балансу дозволяє визначати такі величини:
– відносну величину структур балансу - це частка статті активу або пасиву в майні підприємства.
– показники абсолютного приросту, вони характеризують кількісно і якісно зміни, що відбулися по кожній статті.
– показник який відображають відносно змін статей балансу за звітній період по відношенні до базового.
– базовий темп зростання.
Проведення аналізу ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" включає в себе: горизонтальний, вертикальний та аналіз з використання аналітичних коефіцієнтів.
Основним звітним документом ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" є бухгалтерський баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату. Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак заводу. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу. Вміння читати баланс - важлива професійна характеристика обліковця, яка надає йому можливість складати прогнозні баланси й управляти найважливішими фінансовими параметрами заводу.
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
Для вивчення фінансового стану підприємства необхідна інформація про економічні ресурси, що ним контролюються, його фінансову структуру, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватись до змін середовища, в якому воно функціонує.
Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:
– активи;
– зобов'язання;
– власний капітал.
Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків,
передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу (Дод. Е).
При аналізі балансу підприємства рекомендується використовувати горизонтальний і вертикальний аналіз фінансової звітності.
Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за 3 періоди (2010-2013 рр.) у відносному та абсолютному вимірюваннях (Дод. А). Наведені дані дозволяють зробити такі висновки:
Загальна сума активів збільшилась на 4663,2 тис. грн. або більш, ніж на 10 %. Абсолютна величина збільшення у оборотних активах склала 1430,7 тис. грн. або більше, ніж 9 % їх річної величини.
Що стосується структури оборотних коштів, то можна зазначити, що вона збільшились, а саме виробничі запаси зменшились на 1033,5 тис. грн., що складає більше 70 % її річної величини, а також відбулося збільшення готової продукції на 1950,1 тис. грн., що складає більше ніж 130 % її річної величини. Однак також необхідно відзначити що значно зросла дебіторська заборгованість, це можна пояснити тим що завод має надійних партнерів, яким довіряє і очікує найближчого надходження коштів.
При аналізі пасивів підприємства слід зазначити, що зобов'язання заводу збільшилися на 3362,7 тис. грн. Це відбулося внаслідок отриманих авансів та кредиторської заборгованості за роботи, послуги і товари та інші поточні зобов'язання. Однак повністю проведені розрахунки з оплати праці, але все ж збільшились короткострокові кредити в банках на 1906,2 тис. грн.
Аналіз балансу підприємства свідчить, що ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" слід покращити показники фінансової стійкості та ліквідності, а саме:
– поліпшити взаємовідносини із постачальниками і споживачами продукції, вдатися до поліпшення ситуації із дебіторською заборгованістю;
– поліпшити структуру оборотних коштів, більш продуктивно використовувати нове обладнання, збільшити обсяг продукції, що виготовляється;
– зменшити поточну заборгованість заводу, намагатися перейти від короткострокових до довгострокових кредитів банку.
Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100 % і кожну статтю фінансової звітності представляють у вигляді процентної частки від прийнятого базового значення (Дод. Б).
Аналізуючи дані вертикального балансу підприємства, можна зробити такі висновки.
Частка обігових активів у балансі заводу є не значною: на початок року вона складала більше 35 %. Проте протягом аналізованого року відбулося збільшення майже до 40 %. Зрозуміло, що збільшення частки оборотних коштів позначається позитивно на показниках фінансової стійкості та ліквідності, тому що свідчить про збільшення запасів, розмірів виробництва, готівки для придбання матеріально - речових факторів виробництва.
Частка основних засобів має тенденцію до зменшення. З одного боку, це явище свідчить про те, що підприємство не бажає розширення матеріально - технічної бази підприємства та його технічного переозброєння.
Власний капітал підприємства знаходиться на рівні більше ніж 82 % - на початок року і майже 73 % - на кінець року від загальної суми пасивів.
Також ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса" в загальному має поточні зобов'язання що в загальному становили приблизно 18 % на початку звітного періоду і мають тенденцію до зростання, оскільки в кінець звітного періоду вони становлять приблизно 27 % від загальної суми пасивів.
Отже, основними висновками, зробленими при вертикальному аналізі балансу заводу можуть бути такі:
– структура статей балансу демонструє тенденцію до зменшення частки основних засобів і незначного збільшення частки оборотних активів;
– у той же час, закріпилася негативна тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості і зменшення грошових коштів у національній валюті.
2.2 Організація обліку та аналізу розрахунків з різними дебіторами та кредиторами на ТДВ "ПЕМЗ ім. К. Маркса"
Термін ділова активність підприємства означає, в широкому розумінні, реалізація системи заходів суб'єкта господарювання спрямованих на збільшення (збереження) частки ринків.
Ділова активність підприємства - це його поточна виробнича та комерційна діяльність. Вона проявляється через динаміку розвитку підприємства, вибір тактичних і стратегічних цілей та їх досягнення, ефективність використання економічного потенціалу, розширення сегментів ринків.
Аналіз (оцінка) ділової активності підприємства провадиться на кількісному та якісному рівнях. В свою чергу, кількісна оцінка передбачає дослідження ділової активності підприємства за двома напрямками:
– за ступенем виконання плану за основними показниками, забезпечення зазначених темпів їх зростання;
– за рівнем ефективності використання ресурсів підприємства.
Оцінка рівня ефективності використання ресурсів підприємства полягає у визначенні різних показників оборотності та їх аналізі. Інформативність даних показників пояснюється детермінованою прямою залежністю між швидкістю обороту коштів та платоспроможністю підприємства, що в свою чергу дозволяє ідентифікувати фінансовий стан суб'єкта господарювання. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів, при незмінних інших умовах, опосередковано характеризує підвищення виробничо - технічного потенціалу підприємства.
В практиці фінансового аналізу найчастіше використовують наступні показники ділової активності [35, с. 156-164].
1. Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації, ресурсовіддачі):
(2.1)
Даний коефіцієнт характеризує ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення (коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу, Що дає відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів). Величина даного коефіцієнту варіюється залежно від галузі.
2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості:
(2.2)
Даний показник визначає, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти. Крім того, співставлення значень коефіцієнтів оборотності дебіторської та кредиторської заборгованостей дозволяє оцінити загальні умови комерційного кредитування (кожне підприємство, як правило, одночасно виступає позичальником і кредитором).
3. Тривалість обороту дебіторської заборгованості (термін кредиту):
(2.3)
Даний коефіцієнт визначає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами. Оцінка даного коефіцієнту, в контексті проведення аналізу ділової активності підприємства, полягає у порівнянні його значення з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям (це, одночасно, визначає ефективність механізмів кредитного контролю підприємства та характеризує надійність дебіторів).
4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості:
(2.4)
Даний показник визначає, скільки необхідно підприємству провести оборотів для оплати існуючої заборгованості.
5. Тривалість обороту кредиторської заборгованості:
(2.5)
Даний коефіцієнт визначає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників. Порядок проведення аналізу оборотності кредиторської заборгованості, в цілому аналогічний порядку проведення аналізу оборотності дебіторської заборгованості.
6. Коефіцієнт оборотності запасів:
(2.6)
Даний коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зроблено запасами, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готову продукцію.
7. Тривалість обороту запасів:
(2.7)
Даний показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються на реалізовані товари.
Подобные документы
Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами, організація обліку і аудиту розрахунків з дебіторами. Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості. Особливості бухгалтерського обліку і податкових розрахунків посередницьких операцій.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 16.12.2015Економічна сутність і сучасні погляди на трактування поняття дебіторської заборгованості. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості на ЗАТ „Житомирський м’ясокомбінат". Організація контролю розрахунків з дебіторами. Охорона праці на підприємстві.
дипломная работа [5,2 M], добавлен 07.05.2009Організаційна структура ТОВ "Авто-Лайф". Організація бухгалтерського обліку на підприємстві. Користувачі даних бухгалтерського обліку. Податковий календар головного бухгалтера. Облік грошових коштів, розрахункових та кредитних операцій. Облік розрахунків
отчет по практике [55,3 K], добавлен 08.12.2004Основи організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу в системі управління підприємством, його сучасний стан та перспективи вдосконалення. Бухгалтерський апарат, його структура та функції, організація праці персоналу, форми та методи обліку.
курсовая работа [312,0 K], добавлен 23.07.2010Організаційно-економічна характеристика підприємства. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків. Аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ "Рівне-Борошно". Система внутрішнього контролю, методика аудиту.
отчет по практике [120,7 K], добавлен 21.10.2010Організаційно-економічна характеристика пвдприємства. Організація бухгалтерського обліку. Облік необоротних активів і фінансових інвестицій. Облік праці та заробітної плати. Облік грошових коштів і розрахункових операцій. Реалізація внутрішнього контролю.
отчет по практике [583,0 K], добавлен 20.04.2019Теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Загальні поняття положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Документальне оформлення господарських операцій. Загальний журнал господарських операцій та оборотно-сальдова відомість.
курсовая работа [82,3 K], добавлен 13.05.2009Організація та документування обліку руху основних засобів. Організація обліку нематеріальних активів на підприємстві. Облік запасів і малоцінних швидкозношуваних предметів на підприємстві. Аналіз розрахунків з оплати праці. Формування власного капіталу.
отчет по практике [446,8 K], добавлен 23.08.2010Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013Особливості бухгалтерського обліку іноземної валюти, розрахунків з контрагентами. Порядок визначення та відображення в обліку курсових різниць. Організація обліку валютних операцій (з продажу та придбання валюти) на валютних рахунках у банку та в касі.
курсовая работа [160,7 K], добавлен 14.07.2016
