Робота виконана на кафедрі аудиту Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор Савченко Володимир Якович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри аудиту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Сопко Василь Васильович, Київський національний економічний університет, професор кафедри обліку підприємницької діяльності

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради, доктор економічних наук, професор А.М. Герасимович

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічна ефективність діяльності підприємств, забезпечення високих темпів їх розвитку, підвищення конкурентоздатності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках значною мірою визначаються рівнем і діапазоном їх інвестиційної діяльності. Формування напрямків цієї діяльності, системи її довгострокових цілей та вибір найефективніших шляхів їх досягнення з урахуванням перспективи являє собою процес розробки інвестиційної стратегії, яка, хоча в основному і орієнтована на довгострокові цілі, містить також окремі середньострокові та короткострокові елементи, які зрештою ведуть до вироблення конкретних управлінських рішень при формуванні інвестиційного портфеля та реалізації інвестиційних програм і проектів.

У комплексі проблем, пов'язаних із визнанням ролі інвестицій підприємства, в сучасних умовах більшого значення набуває процес управління інвестиціями підприємства, що визначає збільшення уваги до інформаційного забезпечення керівництва відповідними даними про інвестиції. Таку інформацію повинна надати, насамперед, система бухгалтерського обліку, що покликана виявляти й систематизувати дані про всі аспекти фінансово-господарської діяльності підприємства.

Проблеми управління та бухгалтерського обліку інвестицій отримали певне висвітлення в працях як вітчизняних учених, серед яких доречно відзначити розробки І.О. Бланка, С.Ф. Голова, Б.І. Валуєва, А.А. Пересади, М.В. Кужельного, В.В. Сопка, В.П. Завгороднього, Я.Д. Крупки, Ф.Ф. Бутинця, В.І. Єфіменко, так і зарубіжних - А.Д. Шеремета, В.Ф. Палія, Глен А. Велша, Д. Кондуела, Дж. Блейка, Р. Ентоні, Л.З. Шнейдермана, М.І. Кутера, Х. Андерсона та інших. Проте, визнаючи значний внесок цих дослідників, необхідно відзначити, що сучасні умови ставлять нові завдання, вимагають комплексного підходу до розв'язання проблем, пов'язаних зі зміною інвестиційної політики в Україні, вдосконаленням національної системи обліку й звітності.

Одним із чинників раціональної організації обліку і управління інвестиційною діяльністю є систематичний і ефективний аудиторський контроль за капітальними та фінансовими інвестиціями і операціями з ними, адже контроль, як функція управління є засобом зворотного зв'язку між об'єктом і системою управління, що інформує про дійсний стан керованого об'єкта, фактичне виконання управлінського рішення. Загальні проблеми теорії і практики зовнішнього й внутрішнього аудиту певною мірою досліджувались в працях вітчизняних вчених (М.Т. Білухи, В.П. Завгороднього, В.С. Рудницького, О.А. Петрик, В.Я. Савченка, Н.І. Дорош та ін.) і зарубіжних науковців (Р. Адамса, А. Аренса, М. Беніса, Дж. Лоббека, Дж. Робертсона та ін.). Однак, викладені ними результати досліджень щодо конкретизації організації і методики аудиторських перевірок інвестицій є недостатніми і тому потребують, на наш погляд, удосконалення й уточнення.

Актуальність викладених вище проблем і необхідність удосконалення діючих систем обліку та аудиту інвестицій, які б дозволили досить ефективно управляти процесом інвестування на рівні підприємств, обумовили вибір теми та цільову направленість дисертаційного дослідження, його основні завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри аудиту Київського національного економічного університету за кафедральною темою “Проблеми розвитку аудиту, державного контролю та інформаційних технологій, як важливих інструментів ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0101U007344). В межах наукової роботи автором виконувались дослідження, пов'язані з удосконаленням методики обліку й аудиту інвестиційної діяльності, яка направлена для використання на підприємствах швейної промисловості України.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне і методичне обґрунтування положень, а також розробка практичних рекомендацій з удосконалення методики обліку й аудиту інвестиційної діяльності та визначення найсуттєвіших аспектів їх організації на вітчизняних підприємствах швейної промисловості.

Для досягнення визначеної мети були поставлені і вирішені такі завдання:

визначити основні тенденції розвитку інвестиційної діяльності, характерні для економіки України та швейної промисловості зокрема;

уточнити визначення понять “інвестиції” та “інвестиційна діяльність”;

дослідити особливості іноземної інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості та визначити їх вплив на об'єкти бухгалтерського обліку інвестиційної діяльності;

визначити концептуальні підходи і обґрунтувати напрямки удосконалення обліку інвестицій та відображення інформації про них у регістрах та звітності;

внести пропозиції щодо удосконалення організації обліку і аудиту інвестиційної діяльності в умовах автоматизованої системи обробки інформації;

визначити основні напрями організації і підсилення контролю інвестиційної діяльності та розробити методичні й технологічні процедури аудиту інвестиційної діяльності як форми незалежного контролю.

Об'єктом дослідження є інвестиційна діяльність підпрємств швейної промисловості України.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань обліку й аудиту інвестиційної діяльності підприємств.

Методи дослідження. В процесі дисертаційного дослідження використовувались наукові методи, які грунтуються на діалектичному методі пізнання та об'єктивних законах економіки. При дослідженні теоретичних аспектів обліку інвестиційної діяльності застосовувалися методи індукції та дедукції - для визначення місця і ролі інвестицій в кругообігу ресурсів, методи теоретичного узагальнення і порівняння - для розкриття сутності поняття “інвестиції”. Історичний та логічний методи використано при уточненні та деталізації рахунків, призначених для обліку інвестицій, а також при дослідженні генезису обліку інвестицій та операцій з ними. Методичні прийоми зведення, групування та вибірки використовувались для дослідження методики аудиту інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості.

Інформаційною базою дослідження є нормативно-законодавчі акти, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економіки, інвестування, фінансів, планування, обліку, аналізу й аудиту, статистична інформація, а також дані поточного обліку та звітності підприємств швейної промисловості, що стосуються досліджуваних питань, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розроблених рекомендаціях і пропозиціях щодо питань, пов'язаних з удосконаленням обліку й аудиту інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості. Основні результати проведеного дослідження, які становлять наукову новизну, характеризуються такими теоретичними і практичними положеннями:

вперше:

запропоновано авторське визначення поняття інвестицій як вкладення майнових цінностей в необоротні активи (матеріальні та нематеріальні) та активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (економічних або позаекономічних). Це визначення враховує всі можливі форми вкладень, об'єкти та цілі інвестицій підприємства і надає можливість коректно їх ідентифіковувати з метою обліку і аудиту;

розроблено форми внутрішньої звітності про зміни власного капіталу дочірнього підприємства, що забезпечують формування інформації, необхідної материнській компанії для складання консолідованої фінансової звітності підприємств швейної промисловості;

удосконалено:

форми відомостей аналітичного обліку капітальних та фінансових інвестицій, що дає можливість покращити представлення обліково-аналітичної інформації, оцінити користувачами забезпеченість підприємства джерелами формування інвестиційних ресурсів;

організацію і методику проведення аудиту інвестицій та операцій з ними (тести вивчення системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю інвестиційної діяльності, програма перевірки та робочі документи аудитора), що можуть бути використані як зовнішніми, так і внутрішніми контролерами для проведення аудиторської перевірки. Це дозволить підвищити оперативність та ефективність контролю;

отримали подальший розвиток:

рекомендації щодо систематизації інформації про операції капітального та фінансового інвестування на рахунках бухгалтерського обліку з метою збільшення повноти та правдивості відображення;

уточнення і конкретизація основних відмінних ознак зовнішнього й внутрішнього аудиту інвестиційної діяльності, а саме, визначено особливості компонентів аудиторської перевірки інвестиційної діяльності залежно від суб'єктів перевірки (мета, завдання, об'єкти перевірки, характер діяльності аудиторів, їх відповідальність, кваліфікація, оплата праці, методичні прийоми та форми й зміст звітності).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дисертації з питань обліку і аудиту інвестиційної діяльності спрямовані на вдосконалення існуючих систем обліку і аудиту в управлінні інвестиційною діяльністю підприємств швейної промисловості. Застосування на практиці запропонованих рекомендацій дозволить забезпечити адекватне відображення інвестиційної діяльності в бухгалтерському обліку, своєчасність і достовірність надання якісної інформації за результатами аудиту операцій з інвестиціями.

Окремі пропозиції розглянуті і впроваджуються в практику роботи підприємств швейної промисловості Черкаської та Полтавської областей. Вони пройшли апробацію на ЗАТ “Вайсе” (м. Черкаси) (довідка № 01/433 від 24.09.2003 р.), ГВФ “Рута” (м. Кременчук) (довідка № 198 від 12.08.2003 р.), ЗАТ КВТФ “Кремтекс” (м. Кременчук) (довідка № 560 від 11.08.2003 р.), КП “Золотоніська швейна фабрика” (довідка № 98 від 18.05.2004 р.), ЗАТ “Корсунь-Шевченківська швейна фабрика” (довідка № 126/05 від 04.05.2004 р.).

Теоретичні положення дисертаційної роботи використовуються у навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при підготовці навчально-методичних матеріалів для викладання курсів: “Фінансовий облік”, “Особливості обліку в галузях економіки”, “Організація й методика аудиту” (довідка № 865/01-10.03 від 21.06.2004 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному науковому дослідженні, у якому викладено авторський підхід до вирішення важливого завдання - удосконалення організації та методики обліку і аудиту інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі наукові результати, що містяться в роботі, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та отримали схвальну оцінку науковців на науково-практичних конференціях: ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія й практика перебудови економіки” (м. Черкаси, 23-25 жовтня 2001 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум-2001”” (м. Харків, 15-16 листопада 2001 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта - 2002” (м. Дніпропетровськ, 5-7 березня 2002 р.); Міжнародній науковій конференції “Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Житомир, 16-17 травня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 16-17 травня 2002 р.); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова 2002” (м. Дніпропетровськ, 10-24 травня 2002 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Облік, контроль та аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 20-22 листопада 2002 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика перебудови економіки” (м. Черкаси, 25-27 листопада 2002 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Облік, контроль та аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 24-26 березня 2004 р.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 16 наукових праць загальним обсягом 4,3 друк. арк., з них 7 - в наукових фахових виданнях (3,67 друк. арк.), 9 - в інших виданнях (0,63 друк. арк.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 178 сторінок друкованого тексту, у тому числі 26 таблиць на 28 сторінках, 16 рисунків на 16 сторінках та 22 додатків на 36 сторінках. Список використаних джерел містить 223 найменування на 20 сторінках.

облік аудит інвестиційний незалежний

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт та методи дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів.

У розділі 1 “Концептуальні основи обліку інвестиційної діяльності” досліджено сучасний стан процесу інвестування в Україні та передумови її активізації, сутність інвестицій як економічної та обліково-аналітичної категорії, уточнено класифікацію інвестицій та джерел їх фінансування, визначено особливості інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості з огляду на їх галузеву специфіку і характерні риси господарювання та їх вплив на об'єкти бухгалтерського обліку.

У системі відтворення, незалежно від її суспільної форми, інвестиціям належить важлива роль у справі відновлення і збільшення виробничих ресурсів, а, отже, і в забезпеченні певних темпів економічного зростання.

На підставі проведеного дослідження в структурі інвестиційної діяльності було виділено суб'єкти, об'єкти та джерела фінансування об'єктів, які, в свою чергу, регулюються і обмежується певними політичними, правовими та економічними чинниками, що формують інвестиційний клімат.

Розвиток економіки, характер змін інвестиційного клімату держави тісно пов'язані з інвестиційною діяльністю підприємств. Водночас, специфічні особливості кожної галузі обумовлюють якісні характеристики інвестиційної діяльності окремих підприємств галузі, впливають на її здійснення, формування джерел фінансування і напрямки інвестування і, в остаточному підсумку, на відтворювальні процеси підприємства. Тому в дисертації досліджені особливості інвестиційного процесу підприємств швейної промисловості на підставі певних критеріїв оцінки впливу їх галузевої специфіки.

На основі критичного аналізу поглядів вітчизняних та зарубіжних економістів, нормативної та спеціальної літератури щодо визначення поняття та економічної сутності інвестицій доведено, що загальним для всіх визначень є визнання того, що інвестиції - це вкладення в об'єкти господарської діяльності з метою отримання вигод. Враховуючи це, сформульоване визначення інвестицій як обліково-аналітичної категорії: вкладення майнових цінностей в необоротні активи (матеріальні та нематеріальні) та активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (економічних або позаекономічних).

Для організації ефективного обліку і з метою контролю інвестиційної діяльності важливе значення має класифікація інвестицій, яку необхідно здійснювати, виходячи з різних критеріїв - об'єктів, суб'єктів, джерел фінансування, періоду здійснення.

Повне розуміння сутності інвестицій неможливе без розкриття змісту такого поняття, як “інвестиційна діяльність”. Однак, більшість економістів, розглядаючи це поняття, акцентують увагу на реалізації капітальних інвестицій, що звужує об'єкт інвестиційної діяльності. Дослідження структури інвестиційної діяльності дозволило сформувати таке визначення інвестиційної діяльності підприємств-індивідуальних інвесторів: придбання (виготовлення) та реалізація необоротних активів і фінансових інвестицій, а також операції, пов'язані зі зміною їх первісної або балансової вартості (за винятком нарахування амортизації необоротних активів).

Оскільки інвестиції та інвестиційна діяльність підприємств нерозривно пов'язані між собою, то їх облік повинен здійснюватись в спільному напрямку, тобто в розрізі напрямків вкладення капіталу - облік капітальних і фінансових інвестицій та операцій з ними. При цьому доречно відзначити, що особливість іноземної інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості України, яка полягає у відсутності двостороннього руху капіталу, зумовлює обмеженість об'єктів бухгалтерського обліку іноземної інвестиційної діяльності лише джерелами формування інвестиційних ресурсів.

У розділі 2 “Проблемні питання обліку капітальних та фінансових інвестицій” дана загальна характеристика порівняльного аналізу міжнародної та національної систем обліку інвестиційної діяльності, обґрунтовано основні напрямки та внесено рекомендації щодо вдосконалення обліку капітальних інвестицій, досліджено особливості оцінки та обліку фінансових інвестицій, розроблено форми внутрішньої звітності про зміни власного капіталу дочірнього підприємства для врахування їх результатів материнською компанією при складанні консолідованої фінансової звітності, запропоновано схему обліку інвестиційної діяльності в системі автоматизованої обробки інформації на основі розподілених систем обробки даних.

Інвестиційна діяльність підприємств швейної промисловості орієнтована, в першу чергу, на здійснення капітальних інвестицій, які на сьогодні на більшості підприємств даної промисловості є єдиним напрямком інвестиційної діяльності. Це, відповідно, ставить питання обліку капітальних інвестицій в ряд першочергових проблем, які потребують вдосконалення та приведення у відповідність до вимог сучасності.

З метою поліпшення інформаційного забезпечення процесу управління інвестиціями, виділення в Плані рахунків окремого рахунку для обліку капітальних інвестицій з однойменною назвою слід оцінити позитивно, однак характеристика його призначення потребує уточнення щодо використання в ній поняття “витрат”. На основі дослідження поняття витрат та сутності капітальних інвестицій характеристику призначення рахунку 15 “Капітальні інвестиції” доречно викласти таким чином: рахунок 15 “Капітальні інвестиції” призначений для обліку невичерпаних витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Важливим питанням, що досліджується дисертантом в роботі, є розробка рекомендацій щодо використання субрахунку 151 “Капітальне будівництво” підприємствами швейної промисловості. В роботі обґрунтовано позицію, що не можуть вважатись капітальними інвестиціями перераховані інвестором авансові платежі під майбутнє будівництво. На рахунку “Капітальні інвестиції” повинні обліковуватися лише активи, що перебувають у власності підприємства. Віднесення авансових платежів до капітальних інвестицій може призвести до повторного рахунку: у замовника - як незавершеного будівництва, у підрядника - як незавершеного виробництва. Тому сплачені аванси слід вважати звичайною дебіторською заборгованістю, а не капітальними інвестиціями, і до моменту одержання документа, що засвідчує факт виконання робіт, вони повинні обліковуватись на рахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”.

Об'єднання на субрахунку 151 ”Капітальне будівництво” витрат на будівництво та обладнання, що підлягає монтажу не в процесі будівництва, а після його закінчення, є недоречним. Окрім того, враховуючи те, що на підприємствах швейної промисловості придбане устаткування одразу ж передається для виконання монтажних робіт з встановлення на постійне місце його майбутньої експлуатації, доречним буде облік устаткування, що потребує монтажу на зазначених підприємствах, вести на субрахунку 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” на рахунку третього порядку 152-1 “Устаткування, що потребує монтажу”, який, після введення зазначеного устаткування в експлуатацію, закривати на рахунок обліку основних засобів.

Одним з джерел фінансування капітальних інвестицій є кредити банків, відсотки за користування якими національними стандартами бухгалтерського обліку передбачено списувати на витрати. Однак, як показує практика інвестиційної діяльності, капіталізація витрат на сплату відсотків в деяких випадках є обґрунтованою, тому в вітчизняному обліку пропонується встановити два варіанти списання відсотків за кредитами:

а) базовий підхід - нараховані відсотки за кредитами повністю включаються до поточних витрат фінансової діяльності і не капіталізуються;

б) альтернативний варіант - відсотки за кредитами, що використані на фінансування конкретних інвестиційних проектів чи придбання необоротних активів, включаються у первісну вартість об'єктів.

Обсяг капітальних інвестицій в необоротні активи визначається не лише потребою у таких об'єктах, а й наявністю джерел їх фінансування. Щоб вирішити питання, чи можна придбати або збудувати відповідний об'єкт, слід проаналізувати наявність джерел, тобто правильно і реально оцінити свої можливості. Отже, з метою задоволення потреб користувачів в інформації про джерела фінансування капітальних інвестицій та досягнення узгодженості між бухгалтерським та статистичним обліком доречним буде здійснювати накопичення інформації про джерела фінансування капітальних інвестицій на додатковому позабалансовому рахунку “Джерела фінансування капітальних інвестицій” у розрізі джерел, передбачених розділом 3 Звіту про капітальні інвестиції (кошти Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів; власні кошти; кредити банків та інші позики; кошти іноземних інвесторів; кошти вітчизняних інвесторів; інші джерела фінансування). Збільшення залишку по даному рахунку повинне відбуватись на суму отриманих (виділених) засобів для фінансування капітальних інвестицій, а зменшення - на суму використаних джерел, підтверджених документально.

Важливе значення при обліку капітальних інвестицій має організація аналітичного обліку. В зв'язку з цим до субрахунків рахунку 15 “Капітальні інвестиції” доречним є відкривати рахунки третього, четвертого та інших порядків для відображення відтворювальної, технологічної структури, елементів витрат та ведення пооб'єктного обліку.

Відображення інформації про капітальні інвестиції в фінансовій звітності також потребує уточнення, а саме, оскільки назва статті активу балансу “Незавершене будівництво” обмежує об'єкти відображення, то більш коректним буде змінити назву даної статті на “Незавершені капітальні інвестиції”.

Наявність фінансових інвестицій в активах підприємств швейної промисловості спричинює необхідність і актуальність дослідження даного питання. Враховуючи життєвий цикл фінансових інвестицій, оцінка останніх повинна розглядатися в трьох аспектах: оцінка придбання (первісна); оцінка використання, тобто оцінка за період знаходження в портфелі інвестора (на дату балансу); оцінка вибуття.

Оцінка придбання для всіх об'єктів фінансових інвестицій базується на принципі історичної (фактичної) собівартості. Однак, як показали дослідження, для інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі, повинен бути зроблений виняток відносно невключення в первісну вартість фінансових інвестицій витрат на оплату послуг третіх осіб або комісійних винагород третім особам, оскільки головна і єдина мета даного методу - визначення частки інвестора в капіталі об'єкта інвестування. Ця стаття витрат не повинна зараховуватись до суми вкладень і тим самим штучно завищувати частку інвестора, а має доповнювати статті витрат поточного (звітного) періоду. Такий же виняток із правил доречним було б встановити і для фінансових інвестицій, що утримуються до їх погашення, інакше на дату погашення їх вартість не буде дорівнювати номіналу, як вимагає П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції”.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій рекомендує на рахунках № 72 “Дохід від участі в капіталі” і 96 “Втрати від участі в капіталі” відображати доходи (втрати), одержані інвестором внаслідок прибутків (збитків), отриманих асоційованими, спільними та дочірніми підприємствами, або доходи (втрати) від зростання (зменшення) їх власного капіталу. В роботі доведено, що на зазначених рахунках повинні обліковуватися лише доходи (втрати), які виникли у дочірньому підприємстві у звітному періоді в результаті звичайної діяльності і пов'язані з його основною операційною діяльністю, а збільшення (зменшення) власного капіталу має прямо включатися у відповідні статті власного капіталу материнського підприємства. Інформація про зміни власного капіталу дочірнього підприємства має подаватися інвесторові у спеціально розробленій формі внутрішньої звітності, яку воно подає материнській компанії для врахування результатів у її капіталі. Така звітність може бути представлена у формі звіту про зміни у власному капіталі дочірнього підприємства, яка наведена в роботі.

Національні особливості інвестування вимагають альтернативних підходів до оцінки і обліку інвестицій у непов'язані сторони. Пропонується застосовувати метод оцінки за правилом нижчої ціни з відображенням в обліку на контрарних рахунках резерву під знецінення довгострокових фінансових інвестицій, втрат від знецінення поточних фінансових інвестицій і резервів на зменшення вартості фінансових інвестицій (табл. 1). Запровадження даного методу дозволить уникнути збитків, які ще не понесені.

На підставі викладених в роботі зауважень та рекомендацій щодо обліку інвестицій та операцій з ними дисертантом запропоновано удосконалити облікові регістри. В роботі подано вдосконалені форми Відомості аналітичного обліку капітальних інвестицій та Відомості аналітичного обліку фінансових інвестицій з метою їх використання на підприємствах швейної промисловості. Інформація про капітальні інвестиції подається у розрізі окремих об'єктів; у кінцевому підсумку, формується первісна вартість об'єктів основних засобів, що вводяться в дію. Інформація про наявність та рух (надходження чи вибуття, збільшення чи зменшення вартості) інвестованого капіталу в інші суб'єкти (фінансові інвестиції) подається у розрізі інвестиційних проектів та методів їх обліку.

Таблиця 1.Система рахунків з обліку резервів під знецінення вартості фінансових інвестицій

На основі проведеного дослідження організаційних та програмно-технічних аспектів автоматизованої обробки інформації та враховуючи особливості підприємств швейної промисловості, запропоновано схему обліку інвестиційної діяльності в системі автоматизованої обробки інформації на основі розподілених систем обробки даних з допомогою програмного забезпечення “1С:Бухгалтерія 7.7”.

У розділі 3 “Організаційно-методичні аспекти аудиту інвестиційної діяльності” досліджено основні напрями організації і підсилення контролю інвестиційної діяльності та розроблено методичні й технологічні процедури аудиту інвестиційної діяльності як форми незалежного контролю на підприємствах швейної промисловості.

Раціональна організація обліку і управління інвестиційною діяльністю на підприємствах швейної промисловості неможлива без систематичного і ефективного контролю за капітальними та фінансовими інвестиціями і операціями з ними, однією з форм якого є аудит.

Оскільки внутрішній аудит на підприємствах швейної промисловості впроваджується повільно, а більшість з них організована в формі акціонерних товариств і відповідно підлягають обов'язковому проведенню зовнішнього аудиту, тому більш актуальними є організаційні аспекти проведення незалежного (зовнішнього) аудиту інвестиційної діяльності. При цьому метою зовнішнього аудиту інвестиційної діяльності є встановлення відповідності системи бухгалтерського обліку підприємства та оподаткування операцій з інвестиціями чинному законодавству, а також вимогам інвестора щодо ефективності інвестиційних операцій.

Для досягнення поставленої мети аудитору необхідно дотримуватись певної послідовності виконання аудиторських робіт, сукупність яких може бути об'єднана в певні групи, що визначаються як стадії та етапи. В роботі обґрунтовується позиція дисертанта щодо виділення трьох стадій проведення аудиту інвестиційної діяльності на підприємствах швейної промисловості: організаційна, дослідна, завершальна.

Внутрішній аудит не займає належного місця в системі управління підприємств швейної промисловості. Діючі контрольно-ревізійні служби на ряді підприємств не виконують повною мірою всіх функцій, властивих внутрішньому аудиту. Тому запровадження в систему управління підприємств швейної промисловості служби внутрішнього аудиту з притаманними їй функціями є об'єктивною необхідністю в умовах ринкових відносин. Враховуючи розміри підприємств швейної промисловості, значна кількість внутрішніх аудиторів є економічно недоцільною, тому штат відділу внутрішнього аудиту доречно формувати з 3-4 осіб: керівника і штатних аудиторів.

Організація процесу внутрішнього аудиту на всіх його стадіях вимагає створення відповідних організаційних регламентів, до яких можна віднести технологічні карти аудиту та робочі зошити аудиторської документації. Застосування технологічних карт дасть можливість раціонально здійснювати поділ внутрішнього аудиту на блоки перевірки, а застосування робочих зошитів - можливість стандартизувати документальне оформлення аудиторських процедур, що значно знижує витрати часу на складання документів.

Зміст аудиторського процесу характеризується не лише стадіями його виконання, але як процес складається з методичних прийомів, об'єктів (капітальних та фінансових інвестицій) і аудиторських процедур.

На основі розглянутих методичних прийомів аудиту та аналізу їх класифікації в роботі узагальнена і запропонована система класифікації методичних прийомів аудиту інвестиційної діяльності, що може бути використана на підприємствах швейної промисловості.

У зв'язку з тим, що питання аудиту інвестиційної діяльності в економічній літературі ґрунтовно не досліджувались, в дисертації розроблено методику проведення аудиторської перевірки інвестицій та операцій з ними, запропоновані тести перевірки системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку інвестицій та робочі документи аудитора, що систематизують результати аудиторських процедур.

Важливим питанням в процесі аудиту об'єктів капітальних інвестицій підприємств швейної промисловості є встановлення доцільності оновлення необоротних активів (в першу чергу, основних засобів). Для оцінки ефективності заміни нового обладнання в роботі запропоновано в процесі аудиту інвестиційної діяльності використовувати схему прогнозного балансу, перевагою якої є те, що в балансі передбачається відображення в активі історичних і прогнозних витрат по експлуатації обладнання, а в пасиві - історичні і прогнозні прибутки (збитки), що дає можливість аудитору робити певні аналітичні висновки.

Використання досліджуваними підприємствами комп'ютерної техніки для ведення обліку зумовило необхідність дослідження особливостей аудиту інвестиційної діяльності в системі автоматизованої обробки даних, яка впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього контролю підприємства, що перевіряється. Враховуючи особливості АСОД досліджуваних підприємств, організаційна структура і технічно-програмне забезпечення АСОД щодо інвестиційної діяльності не є достатніми для виявлення помилок та/або запобігання їм, і, відповідно, загальні аудиторські процедури перевірки інвестиційної діяльності повинні використовуватись в повному обсязі.

Висновки

У дисертаційній роботі подано теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в удосконаленні методичних та організаційних засад обліку і аудиту інвестиційної діяльності на підприємствах швейної промисловості. Одержані результати свідчать про досягнення поставленої мети і дають змогу зробити такі висновки:

Дослідженням встановлено, що розвиток економіки, характер змін інвестиційного клімату держави тісно пов'язані з інвестиційною діяльністю підприємств. Водночас, специфічні особливості кожної галузі обумовлюють якісні характеристики інвестиційної діяльності окремих підприємств галузі. Швейна промисловість являє собою сукупність виробництв, яким властиві певні специфічні особливості інвестиційної діяльності, враховуючи які та стан розвитку галузі, можна відзначити, що на сьогодні в швейній промисловості спостерігається лише поверхневе пожвавлення.

На основі узагальнення підходів вітчизняних та зарубіжних наукових шкіл до трактування інвестицій, доведено, що інвестиції - вкладення майнових цінностей в необоротні активи (матеріальні та нематеріальні) та активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора (економічних або позаекономічних). Класифікацію інвестицій необхідно здійснювати виходячи з різних ознак - суб'єктів, об'єктів, величини, терміновості тощо, що забезпечить організацію ефективного обліку і контролю інвестиційної діяльності на підприємстві.

Особливість іноземної інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості України на сьогодні полягає у відсутності двостороннього руху капіталу. Підприємства швейної промисловості виступають лише реципієнтами капіталу, що впливає на обмеженість об'єктів бухгалтерського обліку. Тобто, об'єктами бухгалтерського обліку іноземної інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості України виступають лише джерела формування інвестиційних ресурсів.

Ефективність управління інвестиційною діяльністю залежить від рівня поінформованості керівництва підприємства та якості облікової інформації, на основі якої приймаються рішення щодо інвестування. Саме тому напрямами удосконалення бухгалтерського обліку капітальних інвестицій та операцій з ними, що визначені в дисертаційній роботі, є: конкретизація бухгалтерських рахунків для проведення операцій з обліку капітальних інвестицій, організація аналітичного обліку капітальних інвестицій (виділення рахунків третього, четвертого та інших порядків для відображення відтворювальної, технологічної структури, елементів витрат та ведення пооб'єктного обліку), виділення позабалансового рахунку для накопичення інформації про джерела їх фінансування, організація управлінського обліку реалізації інвестиційного проекту з відкриттям на рахунках доходів і витрат рахунків нижчих порядків “… по реалізації інвестиційного проекту” з поділом їх на рахунки “В межах плану” і “Відхилення”.

В результаті дослідження, враховуючи особливості фінансових інвестицій, які обліковуються за методом участі в капіталі, та сучасні потреби в інформації про них, рекомендовано зробити виняток відносно невключення в первісну вартість фінансових інвестицій витрат на оплату послуг третіх осіб або комісійних винагород третім особам, оскільки головна і єдина мета даного методу - визначення частки інвестора в капіталі об'єкта інвестування. За логікою ця стаття витрат (супутні витрати на придбання фінансових інвестицій) не повинна зараховуватись до суми вкладень і тим самим штучно завищувати частку інвестора, а має доповнювати статті витрат поточного (звітного) періоду. Такий же виняток із правил доречним було б встановити і для фінансових інвестицій, що утримуються до їх погашення, інакше на дату погашення їх вартість не буде дорівнювати номіналу, як вимагає П(С)БО 12. Інформація про зміни власного капіталу може бути подана у формі звітів про зміни у власному капіталі дочірнього підприємства.

Національні особливості інвестування вимагають альтернативних підходів до оцінки і обліку фінансових інвестицій у пов'язані сторони. Внесені пропозиції щодо застосування методу оцінки за правилом нижчої ціни з відображенням в обліку на контрарних рахунках резерву на зменшення вартості і нереалізованого збитку за довгостроковими інвестиціями, за короткостроковими інвестиціями нереалізований збиток списується на витрати. Альтернативним методом до обліку інвестицій за правилом участі в капіталі може бути їх відображення і облік за фактичною собівартістю або переоціненою (справедливою) вартістю.

Внесені рекомендації з обліку інвестицій зумовили вдосконалення облікових регістрів, а саме, відомості аналітичного обліку капітальних інвестицій, в якій інформація про капітальні інвестиції подається у розрізі окремих об'єктів, у кінцевому підсумку, формується первісна вартість об'єктів основних засобів, що вводяться в дію; та відомості аналітичного обліку фінансових інвестицій, в якій інформація про наявність та рух (надходження чи вибуття, збільшення чи зменшення вартості) інвестованого капіталу в інші суб'єкти (фінансові інвестиції) подається у розрізі інвестиційних проектів та методів їх обліку.

На основі проведеного дослідження організаційних та програмно-технічних аспектів автоматизованої обробки інформації та враховуючи особливості підприємств швейної промисловості, запропоновано схему обліку інвестиційної діяльності в системі автоматизованої обробки інформації на основі розподілених систем обробки даних з допомогою програмного забезпечення “1С:Бухгалтерія 7.7”.

У зв'язку з тим, що теорія і практика аудиту в частині вивчення достовірності і законності інвестиційної діяльності є недостатньо дослідженими, запропоновано його проводити за розробленою методикою (з використанням розроблених тестів вивчення системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю інвестиційної діяльності, програми перевірки та робочих документів аудитора), яка може бути використана як зовнішніми, так і внутрішніми аудиторами для проведення перевірки на вимогу різних зацікавлених осіб та сприятиме ефективному проведенню контролю на підприємствах швейної промисловості.

Список публікацій за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

Гончаренко О.О. Амортизація як природний спосіб акумуляції інвестиційних ресурсів суб'єктів господарювання// Збірник наукових праць Черкаського інженерно-технологічного інституту. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧІТІ, 2001. - С. 100-108. - 0,5 друк.арк.

Гончаренко О.О. Облік і оподаткування внесків в статутний капітал// Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Збірка наукових праць. Випуск 24. - Харків: НТУ “ХПІ”, 2001. - С.127-131. - 0,3 друк.арк.

Гончаренко О.О. Інвестиції як джерело економічного зростання держави// Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 6 / Відп. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - С. 119-124. - 0,27 друк.арк.

Гончаренко О.О. Методологічні основи побудови бухгалтерського обліку на підприємствах швейної промисловості// Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 6 (13) / Голов. ред. О.П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - С.180-187. - 0,35 друк.арк.

Гончаренко О.О. Проблемні питання обліку реальних інвестицій в швейній промисловості// Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 4 (7). - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С. 49-59. - 0,6 друк.арк.

Гончаренко О.О. Проблемні аспекти оцінки та обліку фінансових інвестицій// Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 8. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С.209-216. - 0,6 друк.арк.

Гончаренко О.О. Облік інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості в системі автоматизованої обробки інформації// Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. Випуск 11. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 156-161. - 0,45 друк.арк.

В інших виданнях:

Гончаренко О.О. Проблемні питання бухгалтерського обліку фінансових інвестицій// Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум-2001”: Труды III Международной научно-практической конференции, 15-16 ноября 2001 г. - Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001 г. - С. 151-152. - 0,07 друк. арк.

Гончаренко О.О. Особливості проведення аудиторської перевірки фінансових інвестицій// Теорія і практика перебудови економіки: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції: Черкаси, 23-25 жовтня 2001 р./ Відповід. ред. В.І. Хомяков. - Черкаси: ЧДТУ, 2001. - С. 213-215. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Облік і контроль інвестиційної діяльності// Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2002”. Том 9. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 7-8. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Актуальні проблеми обліку капітального будівництва як складової внутрішніх інвестицій підприємства// Матеріали Другої всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна наукова `2002”. Том 3. Економіка. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. - С. 3-4. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Інвестиції та інвестиційна діяльність як об'єкти бухгалтерського обліку// Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє: Збірник доповідей на міжнародній науково-практичній конференції. - Житомир: ЖІТІ, 2002. - С. 62-71. - 0,6 друк.арк.

Гончаренко О.О. Аналіз інвестиційної діяльності підприємств України та перспективи її розвитку// Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2002. - С. 119-122. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Особливості обліку подальших видатків, пов'язаних з об'єктами реального інвестування// Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції: м. Черкаси, 20-22 листопада 2002 р. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 19-21. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Багатоваріантність методів оцінки фінансових інвестицій та їх практичне застосування// Теорія і практика перебудови економіки. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції: Черкаси, 25-27 листопада 2002 р. / Відп. ред. В.І. Хомяков. - Черкаси: ЧДТУ, 2002. - С. 259-261. - 0,08 друк. арк.

Гончаренко О.О. Джерела фінансування капітальних інвестицій: узгодженість бухгалтерського та статистичного обліку// Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції: м.Черкаси, 24-26 березня 2004 р./ Відп. ред. В.М. Яценко. - Черкаси: ЧДТУ, 2004. - С. 15-17. - 0,08 друк. арк.

Анотація

Гончаренко О.О. Облік і аудит інвестиційної діяльності (на прикладі підприємств швейної промисловості). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена актуальним проблемам удосконалення обліку і аудиту інвестиційної діяльності підприємств швейної промисловості.

У дисертації досліджено тенденції розвитку та сучасні проблеми швейної промисловості, вплив її технологічних та організаційних особливостей на побудову обліку і аудиту інвестиційної діяльності. Обґрунтовано і запропоновано рішення щодо удосконалення обліку інвестиційної діяльності, які полягають в уточненні сутності поняття “інвестиції” для правильного визнання та відображення в обліку, конкретизації бухгалтерських рахунків для обліку операцій з інвестиціями, організації аналітичного обліку інвестицій, виділенні позабалансового рахунку для накопичення інформації про джерела їх фінансування, організації управлінського обліку реалізації інвестиційного проекту, удосконаленні регістрів аналітичного обліку та звітності. Надано пропозиції щодо організації і методики проведення аудиту інвестиційної діяльності на підприємствах швейної промисловості.

Ключові слова: аудит, бухгалтерський облік, капітальні інвестиції, інвестиційна діяльність, оцінка, фінансові інвестиції, швейна промисловість.

Аннотация