Організація і методи управлінського обліку в рослинництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит

УДК 631.162:633

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

АВТОРЕФЕРАТ

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В РОСЛИННИЦТВІ

Погребняк Наталія Миколаївна

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Кірейцев Григорій Герасимович, Національний аграрний університет, професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Лінник Володимир Григорович, Київський національний економічний університет, завідувач кафедри обліку і аудиту в сільському господарстві б кандидат економічних наук, доцент Дерій Василь Антонович, Тернопільська академія народного господарства, професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту в сільському господарстві

Провідна установа - Одеський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра бухгалтерського обліку та аудиту, м. Одеса

Захист відбудеться “17” квітня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “14” березня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балановська Т.І.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В ході подальшого розвитку ринкових відносин та в період реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку особливого значення набувають питання належного інформаційного забезпечення внутрішніх користувачів сільськогосподарських підприємств для ефективного управління виробничими процесами, створення власної конкурентної позиції та забезпечення стійкого фінансового становища на ринку. Це потребує докорінної зміни методів управління, підвищує вимоги до бухгалтерського обліку і зумовлює необхідність посилення інформаційної, контрольної, пізнавальної, прогностичної та мотиваційної його функцій у відповідності до потреб приймати завжди обґрунтовані рішення. Для задоволення цих вимог доцільним є створення в вітчизняних сільськогосподарських підприємствах системи управлінського обліку, яка буде забезпечувати одержання інформації, адекватної потребам внутрішніх користувачів підприємства в умовах ринкової економіки, що сприятиме ефективному управлінню витратами виробництва та собівартістю продукції, оптимізації результатів діяльності підприємства з досягненням високої якості та конкурентоспроможності готової продукції.

Необхідність досліджень з організації та методології управлінського обліку викликана тим, що потреби внутрішніх користувачів облікової інформації задовольняються в неповній мірі. На сучасному етапі ще недостатньо розроблені наукові положення управлінського обліку, не має практичного досвіду його організації в сільському господарстві, залишається дискусійним питання про місце його в загальній системі бухгалтерського обліку. Ставлення вчених до управлінського обліку неоднозначне, висловлюються різні точки зору та трактування щодо його суті, можливостей використання в підприємстві.

Розвитку теорії та практики організації управлінського обліку на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах сприяють праці як вітчизняних, так і зарубіжних економістів: О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, П.С. Безруких, Б.І. Валуєва, С.Ф. Голова, В.А. Дерія, К. Друрі, В.І. Єфіменка, В.Б. Івашкевича, Т.П. Карпової, Г.Ю. Кас'янової, Г.Г. Кірейцева, В.Г. Лінника, С.А. Ніколаєвої, В.Ф. Палія, М.С. Пушкаря, О.Х. Румах, С.А. Стукова, Дж. Фостера, Ч.Т. Хорнгерна, М.Г. Чумаченка, А.Д. Шеремета та інших вчених. Проте здебільшого вчені-економісти розглядають уніфікований управлінський облік, пристосований для всіх галузей народного господарства. При цьому не враховуються специфічні особливості окремих галузей, наприклад, аграрної сфери економіки, вплив реальних умов виробництва на формування задач, застосування методичних прийомів обліку. Тому дослідження з організації та вибору методів управлінського обліку адекватних умовам сільськогосподарського виробництва і, зокрема, рослинницької галузі, необхідність їх впровадження в сільськогосподарських підприємствах з врахуванням різних форм суб'єктів господарювання, зумовили актуальність даного дослідження та вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідних робіт Національного аграрного університету і пов'язана з темою “Розробка організаційно-економічних і технологічних аспектів наукового менеджменту і маркетингу в АПК України” (номер державної реєстрації 0101U003739).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічного інструментарію для організації управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах в рослинницькій галузі, а також створення науково обґрунтованих передумов його організації і ведення.

Для реалізації мети в дисертації було передбачено вирішення таких завдань:

- розкрити суть управлінського обліку, дослідити його взаємозв'язок з функціями управління та визначити роль в інформаційній системі менеджменту;

- дослідити систему аналітичного обліку виробництва в рослинництві з метою оцінки використання її можливостей на досліджуваних підприємствах та визначити шляхи підвищення якості обліково-аналітичного забезпечення управління процесами виробництва продукції в галузі;

- обґрунтувати доцільність змін у групуванні витрат за економічними елементами та визначити більш досконалий перелік калькуляційних статей витрат рослинницької галузі;

- визначити напрямки удосконалення діючої системи обліку і контролю витрат на основі децентралізації управління сільськогосподарським виробництвом;

- обґрунтувати необхідність впровадження в практику обліку взаємовідносин між рослинництвом та іншими галузями сільськогосподарського виробництва трансфертних цін;

- розробити основні положення системи внутрішньої управлінської звітності центрів відповідальності в рослинницькій галузі.

Об'єктом дослідження є процес інтеграції оперативного, первинного і аналітичного обліку в рослинництві сільськогосподарських підприємств Вінницької області.

Предметом дослідження є комплекс методологічних та організаційних проблем обліку виробництва продукції рослинництва з метою створення його системи, адекватної внутрішньогосподарським та загальногосподарським вимогам управління.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є положення діалектичного методу пізнання економічних явищ і категорій з питань, що вивчалися, положення економічної теорії. В процесі дослідження вивчалися праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії та методології бухгалтерського обліку, менеджменту, матеріали наукових конференцій та семінарів, Міжнародні стандарти та національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, законодавчі і нормативні акти, що регулюють бухгалтерський облік. При вивченні окремих питань застосовувались економічні методи: на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення дослідження - індуктивний; у процесі теоретичного осмислення проблеми - дедуктивний, а також методи аналізу і синтезу для поєднання різних складових економічних явищ в єдиному процесі. Вивчаючи сучасний стан обліку виробництва рослинницької галузі на етапі розробки щодо покращення обліково-аналітичного забезпечення застосовувались методи: деталізація, групування, узагальнення, а також власне спостереження. Монографічний метод сприяв вивченню окремих об'єктів господарської діяльності та ефективних методів управління.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові результати, що одержані автором і виносяться на захист, полягають в теоретичному обґрунтуванні змісту категорії “управлінський облік”, в розробці теоретико-методологічних та організаційних засад формування системи управлінського обліку в рослинницькій галузі сільськогосподарського підприємства.

Основними положеннями, що складають наукову новизну є:

- уточнена суть управлінського обліку як інтегрованої економічної роботи та структурної складової системи бухгалтерського обліку, встановлений його взаємозв'язок з функціями управління та визначено роль в інформаційній системі менеджменту;

- удосконалено класифікацію витрат на виробництво продукції рослинництва за економічними елементами: деталізовано елемент “Матеріальні витрати”; за калькуляційними статтями: виділено в окремі статті витрат “Роботи і послуги власних допоміжних виробництв” та “Роботи і послуги сторонніх організацій”;

- розроблено методику ведення обліку і контролю витрат виробництва в умовах децентралізації управління на основі виділення в окремі об'єкти обліку центри прибутку;

- набуло подальшого розвитку трансфертне ціноутворення та запропоновано варіант визначення трансфертної ціни в умовах сільськогосподарського виробництва за принципом “витрати-плюс”;

- встановлено реальні інформаційні потреби працівників апарату управління, що раніше не задовольнялися, та розроблені форми документів внутрішньої управлінської звітності, інформація яких відповідає виробничим особливостям рослинницької галузі та сучасним вимогам виробничого менеджменту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання на практиці розроблених в дисертації пропозицій і рекомендацій розвивають організаційні та методологічні основи побудови системи управлінського обліку в рослинницькій галузі на постреформованих сільськогосподарських підприємствах.

Результати дисертаційної роботи впроваджені в господарську практику окремими сільськогосподарськими підприємствами Бершадського району Вінницької області, зокрема, товариствами з обмеженою відповідальністю “Флора” та “Устянське”, а також управлінням агропромислового комплексу Бершадського району Вінницької області (довідка № 01-01/359 від 21.07.2002р.).

Крім того, результати дисертаційних досліджень використовуються у навчальному процесі Національного аграрного університету, зокрема, при проведенні практичних занять з дисциплін “Організація бухгалтерського обліку” та “Управлінський облік”.

Особистий внесок здобувача. Одержані наукові результати дослідження є особистими розробками автора. Їх використання в практиці роботи сільськогосподарських підприємств сприятиме підвищенню ефективності виробництва продукції рослинництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (м. Житомир, ЖІТІ, 23-24 листопада 2000 р.), на науково-практичній конференції Харківського державного аграрного університету (м. Харків, вересень 2001 р.), на міжнародній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів економічного факультету Національного аграрного університету (м. Київ, 18-19 жовтня 2001 р.), а також на засіданнях кафедри бухгалтерського обліку та аудиту Національного аграрного університету.

Публікації. Основні положення досліджень за темою дисертації знайшли відображення у 6 самостійно підготовлених наукових працях у фахових виданнях, загальним обсягом 1,3 друк.арк.

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота викладена на 188 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який включає 172 найменувань. Робота містить 15 таблиць, 6 рисунків, 8 додатків.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь вивчення проблем управлінського обліку, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовані наукова новизна та висновки щодо практичного значення одержаних результатів, описані форми їх апробації та використання.

У першому розділі “Теоретико-методологічні і правові засади управлінського обліку та його призначення” уточнено сутність категорії “управлінський облік”, встановлено його взаємозв'язок з функціями управління, визначено його місце в інформаційній системі підприємства, розглянуто світовий досвід обліково-аналітичного забезпечення виробничого менеджменту, виявлено особливості організації та вибору методів управлінського обліку в рослинництві.

Зростання ролі управлінського обліку в практичній діяльності підприємств зумовило необхідність уточнення його суті. Якісний аналіз висвітлених поглядів та інтерпретацій у зарубіжній та вітчизняній літературі показав, що однозначності його трактування ще не досягнуто. В результаті проведених досліджень автор прийшов до висновку, що управлінський облік - це та частина бухгалтерського обліку, яка займається обробкою і підготовкою інформації про функціонування окремих ланок підприємства для внутрішніх користувачів в ході управління підприємством та його підрозділами.

Управлінський облік займає вагоме місце в управлінському циклі: всі елементи управлінського циклу взаємопов'язані та взаємообумовлені інформаційною системою.

При цьому, інформаційний обмін в системі управління пов'язаний з усіма функціями діалектично. Процес управління, з однієї сторони, ґрунтується на інформації, а з іншої, являє собою безперервний процес прийняття рішень та контролю за їх виконанням. До якості інформації ставляться певні вимоги. Вона повинна бути цілеспрямованою, достовірною, орієнтованою на запити відповідного рівня управління.

В дисертаційній роботі досліджено еволюцію управлінського обліку. Визначено, що його становлення відбувалося у чотири етапи, внаслідок чого він набув найбільш раціональної форми. Розвиток управлінського обліку проходив під впливом поглиблення ринкових процесів відповідно до потреб внутрішнього управління. У даний час прослідковується стратегічна орієнтація управлінського обліку, тобто спрямованість на майбутнє. Спільною рисою, що об'єднує методи і прийоми обліково-аналітичного забезпечення виробничого менеджменту є управління витратами, а не формальний виробничий облік.

В процесі порівняльного аналізу фінансового і управлінського обліку з'ясовано, що взаємодія між ними досягається єдністю принципів ведення обліку та взаємодоповненістю інформації. При цьому управлінський облік ведеться за рішенням адміністрації підприємства для внутрішніх користувачів інформації. Для управлінського обліку не має базисної тотожності, більшість оцінок приблизних; використовується значний обсяг натуральних показників; частота подачі інформації визначається встановленими задачами.

Проведені дослідження показали, що організація управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах залежить від ряду об'єктивних факторів, серед яких: організаційна та виробнича структура підприємства, масштаби та складність виробництва, характер розміщення виробничих підрозділів та ін. Значний вплив на організацію мають системи обліку витрат і доходів, податкова система, система обов'язкових платежів та внесків. Наявність цих факторів є різною, тож структура управлінського обліку на кожному підприємстві є індивідуальною і перебуває у постійному русі, змінюючись відповідно до потреб управління.

Дослідженнями встановлено, що характерною особливістю методів управлінського обліку є не констатація об'єму витрат, а дослідження зміни їх величини залежно від конкретної ситуації. Методи управлінського обліку вийшли за межі методів виробничого обліку завдяки інтеграції складових методів, за допомогою яких реалізуються функції управління, чим створено можливості отримання оптимального результату не лише протягом поточного періоду, але і на перспективу. При виборі методів управлінського обліку в рослинництві необхідно враховувати галузеві особливості: сезонність виробництва, територіальну розосередженість, необхідність ведення обліку не тільки за центрами відповідальності, але і за місцями виникнення (формування) витрат вирощування конкретних видів культур, обмеженість в автоматизації виробничих процесів тощо. При цьому управлінський облік витрат поєднується з такими аспектами, як оцінка діяльності підрозділів та ефективність вирощування культур. Рекомендована сукупність методів управлінського обліку для рослинницької галузі.

У другому розділі “Аналіз і оцінка сучасного стану обліку виробництва продукції рослинництва в Україні” досліджено стан аналітичного обліку виробництва в рослинництві, визначено класифікаційні ознаки витрат, розкрито процес формування облікової політики щодо витрат виробництва, проведена оцінка наукового забезпечення обліку виробництва рослинницької продукції.

Виробництво продукції рослинництва являє собою складний процес, що пов'язаний з обліком об'ємної і різноманітної номенклатури витрат. Аналіз інструктивних матеріалів та нормативно-законодавчих актів обліково-економічної літератури дав змогу запропонувати наступні класифікаційні ознаки витрат, що будуть складати методологічну основу управлінського обліку та базу ефективного управління витратами (табл.1).

Таблиця 1 - Класифікація витрат в залежності від групувальних ознак

Ознаки класифікації	Види витрат
за економічною роллю в процесі	- основні
виробництва	- накладні
за способом включення до собівартості	- прямі
продукції	- непрямі
залежно від впливу на обсяг випущеної	- постійні
продукції чи продажу	- змінні
за видами витрат	- економічні елементи витрат
	- статті калькуляції собівартості
за функціональною роллю в процесі	- витрати живої праці
виробництва	- витрати предметів праці
	- витрати засобів праці
за можливістю контролю	- контрольовані
	- неконтрольовані
за ступенем завершеності	- витрати по незавершеному виробництву
виробництва продукції	- витрати на готовий продукт
за ступенем впливу	- залежні ( релевантні )
на прийняття управлінських рішень	- незалежні ( нерелевантні )
за місцями виникнення	- підприємство
	- структурний підрозділ
	- ланка…
за належністю до трьох елементів	- трудові
вартості	- матеріальні
	- фінансові
за календарними періодами	- поточні
	- майбутніх періодів
	- минулих періодів
за альтернативністю варіантів	- дійсні
управлінських рішень	- можливі
за впливом на одержання продукту	- продуктивні
	- непродуктивні

Найбільш поширеним в обліковій практиці є групування витрат за елементами та статтями витрат.

При ринкових відносинах, коли особливого значення набуває правильне визначення розміру собівартості продукції, стає очевидним, що запропонований П(С)БО16 “Витрати” склад елементів витрат є недостатньо деталізованим, що негативно відбивається на проведенні наступного контролю і аналізу. Нами пропонується наступний перелік елементів витрат в рослинництві:

насіння і посадковий матеріал;

паливо-мастильні матеріали і енергія;

інші матеріальні витрати;

амортизація;

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

інші операційні витрати.

Такий склад елементів витрат дозволяє посилити контроль витрат живої і уречевленої праці. Елемент “Амортизація” віднесений нами до складу матеріальних витрат в зв'язку з тим, що амортизація відображає у собі виробничі відносини, процес споживання господарських засобів. Запропоновані елементи витрат слід облікувати на відповідних субрахунках рахунку 80.

Анкетне обстеження досліджуваних підприємств показало, що в залежності від особливостей техніки, технології та організації виробництва, питомої ваги окремих видів витрат у собівартості рослинницької продукції підприємства вносять зміни у рекомендований перелік статей витрат. Такий підхід є доцільним, адже збільшується інформаційна ємкість облікових даних. Проте, при введенні додаткових статей одночасно зростає трудомісткість роботи по збиранню та опрацюванню даних. Тому тільки оптимальна деталізація статей дасть змогу приймати ефективні рішення щодо управління витратами та пошуку резервів зниження їх розміру.

Для посилення прояву аналітичних функцій обліку ми пропонуємо деталізувати статтю “Роботи і послуги”, оскільки дана стаття містить суми витрат, що мають різну економічну суть - в ній відображаються вартість робіт і послуг наданих як власними допоміжними виробництвами, так і сторонніми організаціями. З врахуванням вище викладеного рекомендується такий склад статей витрат для рослинницької галузі:

витрати на оплату праці;

відрахування на соціальні заходи;

насіння і посадковий матеріал;

добрива;

засоби захисту рослин;

роботи і послуги власних допоміжних виробництв;

роботи і послуги сторонніх організацій;

витрати на ремонт необоротних активів;

інші витрати на утримання основних засобів

в т.ч. паливо-мастильні матеріали, амортизація;

інші витрати;

непродуктивні витрати (в обліку);

загальновиробничі витрати.

Запропонована нами деталізація дасть змогу посилити контроль за витратами виробництва, а також розширить аналітичні можливості облікових даних. Проте, даний варіант статей витрат носить рекомендаційний характер, і підприємства, в залежності від технології вирощуваної продукції та порядку формування витрат виробництва, можуть вносити зміни і доповнення.

Дослідження показують, що вибір об'єктів обліку в рослинництві пов'язується із спеціалізацією підприємства та прийнятою технологією виробництва. В окремі об'єкти обліку виділяються культури (групи культур), види робіт по незавершеному виробництву, витрати, що підлягають розподілу. Регістри аналітичного обліку повинні в повному об'ємі і своєчасно відображати господарські операції, дозволяти проводити калькуляційні розрахунки для ефективного управління процесами формування витрат і виходу продукції рослинництва.

В дисертаційній роботі вивчені системи, методи обліку витрат і калькулювання собівартості рослинницької продукції. Встановлено, що вибір систем і методів безпосередньо залежить як від галузевих особливостей рослинництва, так і від прийнятих на підприємстві систем обліку і управління.

Характерною особливістю рослинництва є те, що процес виробництва складається із певної послідовності технологічних операцій. Цей фактор зумовлює пріоритетне використання попроцесного методу обліку витрат в більшості досліджуваних господарств.

З наданням господарської самостійності сільськогосподарським підприємствам виникла необхідність формування власної облікової політики. Завдяки цьому стає можливим встановлення меж і форм ведення обліку для внутрішніх потреб, переорієнтація вітчизняної облікової теорії і практики на вирішення нових завдань, що стоять перед управлінським апаратом в умовах ринку, шляхом застосування нових підходів до одержання інформації про витрати та нових методів калькулювання собівартості продукції. Так, використання системи обліку змінних витрат (без постійних або умовно-постійних) дозволить оперативніше виконувати облікові роботи та підвищити аналітичність облікової інформації про витрати. Під поточний облік і контроль будуть підпадати лише витрати по кожній культурі, що знаходяться в залежності від об'єму виробництва та безпосередньо пов'язані з формуванням якісних характеристик продукції.

Внесені пропозиції щодо організації аналітичного обліку непрямих витрат. За доцільне вважаємо при обліку загальновиробничих витрат структурних підрозділів в рослинницькій галузі відкривати до субрахунку 911 “Загальновиробничі (цехові) витрати рослинництва” субрахунки другого порядку, облік на яких повинен вестися за видами загальновиробничих витрат: облік трансфертний ціна рослинництво

9111 “Витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування”;

9112 “Витрати на організацію виробництва та управління підрозділами”.

Витрати даних субрахунків будуть складати калькуляційні статті загальновиробничих витрат.

Важливою проблемою обліку виробництва є розподіл загальновиробничих витрат з врахуванням економічної доцільності та трудомісткості вибраного методу. В рослинницькій галузі можуть застосовуватись різні бази розподілу: пропорційно загальній сумі витрат (за винятком витрат на насіння), прямій оплаті праці та інші, а також за допомогою коефіцієнтів розподілу. Необхідною є максимальна локалізація витрат за структурними підрозділами, а також індивідуальний пошук підприємств найбільш прийнятної для використання в умовах сільськогосподарського виробництва бази розподілу.

Для спрощення розподілу загальновиробничих витрат за об'єктами обліку пропонуємо використовувати, як базу розподілу, пряму оплату праці, що підтверджується розрахунком.

Істотними змінами в системі бухгалтерського обліку при формуванні виробничої собівартості є відмова від включення адміністративних витрат до складу собівартості. На нашу думку, таке нормативне положення в обліку є необґрунтованим, адже адміністративні витрати пов'язані з усіма стадіями кругообороту засобів виробництва. Вони є реальними витратами. Проведений аналіз складу адміністративних витрат в досліджуваних господарствах показав, що основну їх частину можна прив'язати до процесу основного виробництва.

В системі управлінського обліку при врахуванні адміністративних витрат і витрат на збут в складі собівартості продукції формується повна собівартість, яка призначена для визначення ціни виробленої продукції та для цілей стратегічного планування.

У третьому розділі “Напрямки удосконалення обліково-аналітичного забезпечення виробництва продукції рослинництва” запропоновано шляхи формування системи моніторингу витрат і виходу продукції рослинництва, розглянуто методику ведення обліку за центрами відповідальності, обґрунтовано доцільність використання та запропоновано методику визначення трансфертної ціни.

З посиленням управлінської орієнтації бухгалтерського обліку система обліку витрат і виходу продукції повинна ґрунтуватись на безперервному забезпеченні керівної ланки необхідними відомостями про хід виробництва, що досягається шляхом створення системи моніторингу. Враховуючи домінуючу роль документування у забезпеченні можливості безперервного спостереження за господарськими процесами, визначено основні шляхи удосконалення первинної документації, якими є: уніфікація, спрощення технології записів у документах, визначення внутрішнього змісту документів.

Важливою складовою системи моніторингу є перманентна інвентаризація. Доцільність застосування безперервної інвентаризації в умовах сільськогосподарського виробництва визначається тим, що тут спостерігаються постійні потоки товарно-матеріальних цінностей на виробництві та періодичний рух їх по об'єктах. Перманентна інвентаризація буде слугувати засобом одержання в постійному режимі потрібної базисної інформації, а також давати аналітичну орієнтацію щодо можливих альтернатив, які розглядаються. Ефективність проведення такої інвентаризації буде прослідковуватись за умови покладання на керівників структурних підрозділів відповідальності за стан інвентаризаційної роботи та використання закріплених за ними ресурсів. Розроблена Відомість перманентної інвентаризації.

Як показали дослідження, оптимізації обліку, контролю і аналізу виробничої діяльності можна досягти за умови виділення в окремі об'єкти обліку центри відповідальності, у якості яких виступають структурні підрозділи підприємства. Рекомендуємо до впровадження особливий різновид центру відповідальності - центр прибутку. Доцільність його впровадження полягає у можливості децентралізації відповідальності за прибуток підприємства. Керівники центрів прибутку, що реалізують продукцію, наділяються повноваженнями проведення контролю за всіма компонентами виробничої діяльності: номенклатурою і якістю продукції, обсягами виробництва, витратами та цінами реалізації.

Для оперативного задоволення інформаційних потреб апарату управління про виробничу діяльність структурних підрозділів необхідним є складання внутрішньої управлінської звітності, в якій містяться показники діяльності, що дозволять оцінювати і контролювати процес формування ознак конкурентоспроможності продукції, а також на певний період прогнозувати та планувати виробничу діяльність. Точність і об'єм наведених даних варіює залежно від організаційно-технологічних характеристик вирощуваної продукції, змісту повноважень, що делеговані конкретному структурному підрозділу.

Встановлено, що внутрішня управлінська звітність повинна забезпечувати своєчасність надходження інформації про результати виконаних завдань, містити в собі виключно релевантну інформацію, бути максимально простою і універсальною.

Уніфікованими формами внутрішньої звітності в рослинницькій галузі можуть бути: Звіт про виконання планових завдань по виробництву продукції рослинництва (табл. 2) та Звіт про доходи центру прибутку (табл. 3).

Таблиця 2 - Звіт про виконання планових завдань по виробництву продукції рослинництва центру прибутку (бригади) № 1 ТОВ “Устянське” Бершадського району Вінницької області за 2001 рік, грн.

Статті витрат	Культури, під які проводяться певні види робіт - внесення добрив	Загальна сума витрат
	озиме жито	озима пшениця
	план	факт	відхи-лення	план	факт	відхи-лення	план	факт	відхи-лення
Витрати на оплату праці	205,0	180,6	24,4	230,0	211,9	18,1	435,0	392,5	42,5
Відрахування на соціальні заходи	34,0	24,6	9,4	31,0	28,8	2,2	65,0	53,4	11,6
Добрива (мін.)	10500,0	11808,0	-1308	9000,0	8734,0	266,0	19500,0	20542,0	-1042,0
Роботи і послуги власних допоміжних виробництв	125,0	116,7	8,3	130,0	127,6	2,4	255,0	244,3	10,7
Роботи і послуги сторонніх організацій	55,0	60,1	-5,1	60,0	49,2	10,8	115,0	109,3	5,7
Витрати на ремонт необоротних активів	80,0	61,8	18,2	80,0	-	80,0	160,0	61,8	98,2
Інші витрати на утримання основних засобів	390,9	372,5	18,4	300,0	297,6	2,4	690,9	670,1	20,8
в т.ч. паливо-мас-тильні матеріали	300,0	276,4	23,6	250,0	241,2	8,8	550,0	517,6	32,4
Загальновиробничі витрати	125,0	150,4	-25,4	180,0	263,8	-83,8	305,0	414,2	-109,2

В Звіті про виконання планових завдань витрати узагальнюються як за видами вирощуваних культур, так і за статтями витрат, за планом та фактичними показниками, що робить можливим запровадження системи управління за відхиленнями. В Звіті про доходи центру прибутку відображаються всі витрати та грошові надходження структурних підрозділів аж до формування чистого доходу. Особливо тут слід відмітити показник маржі, що дає змогу оцінити стратегічний потенціал підприємства, необхідний для підтримки задовільного рівня динаміки рентабельності.

Важливо, щоб в рослинницькій галузі внутрішня звітність складалася своєчасно і відображала витрати за всіма етапами технологічного процесу: підготовчі роботи, посів, догляд за культурами, збір врожаю. Рекомендуємо складати форми внутрішньої управлінської звітності із наступною періодичністю:

Звіт про виконання планових завдань по виробництву продукції рослинництва: по мірі проведення робіт під певну культуру;

Звіт про доходи центру прибутку: по мірі надходження виручки від реалізації продукції.

Таблиця 3 - Звіт про доходи за центром прибутку ТОВ “Устянське” Бершадського району Вінницької області за 2001 рік

Показник	Центр прибутку № 1
	план, тис. грн.	факт, тис. грн.	відхи-лення, тис. грн.	рівень виконання плану, %
Виручка від реалізації	550,0	507,6	-42,4	92,3
Змінні витрати:
- прямі матеріальні витрати	220,5	246	25,5	111,6
- пряма оплата праці	75,0	72,6	-2,4	96,8
- накладні витрати	35,5	30,7	-4,8	86,5
- витрати на збут	3,0	2,8	-0,2	93,3
Всього змінних витрат	334,0	352,5	18,5	105,5
Маржа	216,0	155,1	-60,9	71,8
Постійні витрати	30,4	35,1	4,7	115,5
Чистий прибуток	185,6	120,0	-65,6	64,7

В процесі виробничого циклу центри відповідальності взаємно використовують значний обсяг продукції власного виробництва. В зв'язку з цим, доцільним є впровадження системи обліку обміну продукцією між центрами прибутку на основі трансфертних цін. В дисертації розглянуті методи її обчислення. Визначено, що на сільськогосподарських підприємствах доцільним є використання трансфертної ціни за принципом “витрати-плюс”. Такий тип оптимально відповідає умовам сільськогосподарського виробництва, є найбільш зрозумілим і простим для облікових працівників. Визначення частини прибутку у складі такої ціни необхідно віднести до компетенції керівників підрозділів з обов'язковим узгодженням з вищим керівництвом.

Дослідження показують, що при визначенні розміру трансфертної ціни більше уваги потрібно приділяти змінним витратам в її складі. Постійні витрати одного центру прибутку при передачі інформації іншому центру прибутку не повинні суттєво впливати на кінцеві результати останнього. Використання трансфертного ціноутворення дасть можливість оперативно контролювати витрати та результати діяльності на різних рівнях підприємства, оцінювати діяльність центрів прибутку за результатами первинного аналізу, буде сприяти підвищенню загальної рентабельності продукції сільськогосподарського виробництва.

Найвищої ефективності контролю за процесами виробництва можна досягти у випадку його органічної єдності з системами обліку та управління. Цим вимогам відповідає чекова система взаєморозрахунків. Дана система при правильній її розробці та постановці сприяє усвоєнню ринкових відносин безпосередньо на виробництві, дозволяє оперативно керувати витратами, запобігати нераціональному витрачанню всіх видів ресурсів, складати прогнози майбутніх результатів виробничих процесів. Вона мотивує виробничих працівників і менеджерів структурних одиниць до ощадливого використання ресурсів. Зазначену систему контролю слід застосовувати у всіх крупнотоварних сільськогосподарських підприємствах. Одержання економічного ефекту досягатиметься шляхом активної позиції працівників структурних підрозділів при плануванні, в обліку, контролі та оцінці діяльності.

Інтеграція автоматизованої системи обробки інформації в систему управління виробництвом рослинницької продукції є одним із найефективніших способів підвищення якості обліково-аналітичного забезпечення внутрішніх користувачів. Автоматизація обліку процесу виробництва дозволить розширити номенклатуру калькуляційних статей витрат та їх деталізацію, сприятиме більш обґрунтованому розподілу непрямих витрат між окремими об'єктами обліку, забезпечить необхідну для щоденного управління оперативність даних. Всі ці фактори складають додаткові можливості удосконалення методології калькулювання, а також поглиблення аналізу. Пропонуємо децентралізоване використання ЕОМ в обліку процесу виробництва - створення АРМ бухгалтера безпосередньо в структурних підрозділах.

ВИСНОВКИ

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розробка практичних рекомендацій по організації на сільськогосподарських підприємства, зокрема в рослинницькій галузі, системи управлінського обліку і використання його методів. Отримані результати дають змогу зробити наступні висновки:

Нові економічні відносини вимагають докорінного поліпшення вітчизняної системи обліку для забезпечення ефективного управління. Необхідна для керівної ланки інформація міститься в системі управлінського обліку, який дасть можливість створити належну інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень та контролю за їх виконанням.

На основі якісного аналізу висвітлених поглядів та інтерпретацій у зарубіжній та вітчизняній літературі щодо категорії “управлінський облік” уточнено його суть в сучасних умовах господарювання, яка полягає в слідуючому: управлінський облік - це частина бухгалтерського обліку, що займається обробкою і підготовкою інформації про функціонування окремих ланок підприємства для внутрішніх користувачів в ході управління підприємством та його підрозділами.

Організація розробки і впровадження системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах повинна проходити у поступовому, взаємообумовленому та обґрунтованому втіленні в практичну обліково-аналітичну діяльність ідей управлінської орієнтації. На побудову інформаційних моделей управлінського обліку впливає ряд об'єктивних факторів. Наявність та вплив цих факторів є різним, тож структура управлінського обліку на кожному підприємстві є індивідуальною у своїй основі. Вона перебуває у постійному русі, змінюючись відповідно до потреб управління.

Методологія управлінського обліку повинна бути зорієнтована на одержання спектру альтернативних варіантів управлінських рішень розв'язання проблем, що виникають в ході господарської діяльності підприємства. При виборі методу управлінського обліку в рослинництві необхідно враховувати специфічні галузеві особливості (сезонність виробництва, територіальну розосередженість та ін). Пріоритетним при цьому повинна бути оцінка основної виробничої діяльності структурних підрозділів та оцінка ефективності вирощування сільськогосподарських культур.

Групування витрат за економічними елементами має важливе науково-практичне значення. Склад елементів витрат, що пропонується нормативними документами, є недостатньо деталізованим, що негативно впливає на проведення послідуючих контрольно-аналітичних робіт. Доцільною була б деталізація елементів витрат з урахуванням особливостей рослинницької галузі, розподілом на витрати уречевленої і живої праці, що дасть можливість посилити контроль за їх економічним змістом.

5. Для посилення контрольованості облікових показників доцільно розділяти вартість робіт і послуг власних допоміжних виробництв та сторонніх організацій. Запропонована нами деталізація статті “Роботи і послуги” підвищить аналітичність даних, забезпечить конкретизацію об'єктів управління, що сприятиме задоволенню інформаційних потреб управління.

6. Проведений аналіз переліку адміністративних витрат показав, що переважну їх більшість можна пов'язати з процесом основного виробництва. Виникнення адміністративних витрат відбувається на усіх стадіях кругообороту засобів виробництва. Тому такий вид витрат доцільно включати до складу собівартості сільськогосподарської продукції, що буде забезпечувати обчислення більш реального її розміру.

7. Ефективності проведення обліково-аналітичних та контрольних заходів в рослинництві можна досягти лише за умови підвищення їх оперативності - організації обліку витрат за центрами відповідальності, тобто встановлення чіткої відповідальності конкретних осіб за понесені витрати і одержаний результат. Ефективність виділення центрів відповідальності буде прослідковуватись лише за умови підвищення оперативності збору, групування і обробки інформації, а також її передачі керівній ланці. Пропонуємо до впровадження в практику особливий різновид центру відповідальності - центр прибутку. Доцільність такого впровадження полягає у можливості децентралізації відповідальності за прибуток підприємства.

8. Для належного забезпечення управлінського персоналу оперативною інформацією про результати практичної діяльності структурних підрозділів (підприємства) необхідним є подальший розвиток системи внутрішньої управлінської звітності. При цьому вона повинна відрізнятись від існуючої нині своєчасністю надходження інформації, релевантністю даних, бути простою та універсальною.

Уніфікованими формами внутрішньої управлінської звітності для сільськогосподарських підприємств можуть бути: Звіт про виконання планових завдань по виробництву продукції рослинництва та Звіт про доходи центру прибутку. Основним показником у першій формі слід вважати наявність відхилень фактичних даних по здійсненню витрат від запланованих, а у другій формі звіту - показник маржі.

9. Застосування трансфертного ціноутворення на сільськогосподарських підприємствах сприятиме виникненню розширеного відтворення на рівні структурних підрозділів, із отриманням ними валового доходу, наближеного за своєю суттю до валового доходу підприємства, який буде слугувати економічною базою формування коштів для подальшого виробництва, створення фонду оплати праці, проведення різних мотиваційних заходів та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Погребняк Н.М. Економічна природа управлінського обліку // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 29. - С. 238-242.

Погребняк Н.М. Актуальні питання управління витратами виробництва у сільському господарстві // Вісник ЖІТІ. - 2000. - № 16. - С. 159-163.

Погребняк Н.М. Організаційні аспекти управлінського обліку в сільському господарстві // Збірник тез та текстів виступів на міжнародній науковій конференції. Частина ІІ. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - С. 159-163.

Погребняк Н.М. Місце обліку в управлінському циклі // Вісник ХДАУ. - 2001. - № 8. - С. 69-72.

Погребняк Н.М. Методологічні аспекти управлінського обліку в рослинництві // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 44. - С. 176-179.

Погребняк Н.М. Оцінка наукового забезпечення обліку виробництва продукції рослинництва // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 56. - С. 198-200.

АНОТАЦІЯ

Погребняк Н.М. Організація і методи управлінського обліку в рослинництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

В дисертації проведений аналіз суті управлінського обліку та визначено його місце в інформаційній системі підприємства. Досліджено організаційно-методологічні проблеми формування системи управлінського обліку в сільськогосподарських підприємствах. Зроблена оцінка практики обліку процесу виробництва та його наукового забезпечення. З метою покращення інформаційного забезпечення апарату управління сільськогосподарських підприємств внесено пропозиції щодо формування системи моніторингу обліку виробництва продукції рослинництва. Дано рекомендації щодо удосконалення системи внутрішньої управлінської звітності. Аргументовано доцільність впровадження розрахунків між центрами відповідальності на основі трансфертних цін.

Ключові слова: управлінський облік, витрати, об'єкти обліку, собівартість, трансфертне ціноутворення, центри відповідальності, інформаційне забезпечення.

Погребняк Н.Н. Организация и методы управленческого учета в растениеводстве. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

В ходе дальнейшего развития рыночных отношений эффективное развитие и экономический рост сельскохозяйственных предприятий в значительной мере зависит от совершенствования системы информационного обеспечения внутренних потребителей в процессе управления. Необходимая информация содержится в системе управленческого учета. В диссертации проведен анализ сущности категории “управленческий учет”, в результате которого автор пришел к выводу, что управленческий учет - это та часть бухгалтерского учета, которая занимается обработкой и подготовкой информации о функционировании предприятия для внутренних потребителей.

Проведены исследования по определению места управленческого учета в управленческом цикле и его роли в информационной системе предприятия. Изучен мировой опыт учетно-аналитического обеспечения производственного менеджмента. Это позволило сделать вывод, что развитие управленческого учета происходило под влиянием углубления рыночных отношений соответственно нуждам внутреннего управления. На данный момент отслеживается стратегическая направленность управленческого учета.

Обоснован порядок организации системы управленческого учета на сельскохозяйственных предприятиях, а также определены особенности его методологии в растениеводстве. Методы должны быть тесно связаны с отраслевыми особенностями. При этом акцент переносится на управленческий учет затрат, соединенный с такими аспектами, как оценка деятельности подразделений и оценка рентабельности выращиваемых культур.

Особое внимание уделено анализу практики учета процесса производства и его научного обеспечения. Рассмотрена классификация затрат. Внесены предложения по совершенствованию состава элементов и статей затрат, что позволит конкретизировать объекты управления, усилит контроль за затратами, расширит аналитические возможности учетных данных. Определено, что отраслевые особенности растениеводства обуславливают приоритетное использование попроцесного метода учета затрат. Отмечено повышение значения исчисления себестоимости продукции как измерителя затрат производства, базы ценообразования. Установлены основные положения по формированию учетной политики в области производства продукции растениеводства.

Проведенный анализ состава административных расходов показал, что большая их часть есть реальными производственными расходами, которые связаны со всеми стадиями кругооборота средств производства.

Предлагаются пути совершенствования учетно-аналитического обеспечения производства продукции растениеводства. Формирование системы мониторинга даст возможность обеспечения аппарата управления необходимой информацией в оперативном режиме о ходе производства. Учитывая доминирующую роль документирования в обеспечении постоянного наблюдения за производственными процессами, определены основные пути усовершенствования первичной документации.

Использование перманентной инвентаризации даст возможность получать в постоянном режиме необходимую базисную информацию для принятия управленческих решений, а также давать аналитическую ориентацию относительно возможных альтернатив, которые рассматриваются.

С целью оптимизации учета анализа и контроля рекомендуется выделять в отдельные объекты учета структурные подразделения в качестве центров прибыли. Усовершенствование методики бухгалтерского учета требует усовершенствование системы внутренней управленческой отчетности. С помощью показателей такой отчетности будет возможна оценка и контроль, а также на определенный период прогнозирование и планирование производственной деятельности подразделений.

В работе обоснована необходимость использования системы учета обмена продукцией между центрами прибыли на основе трансфертных цен. Определено, что оптимальным вариантом для сельскохозяйственных предприятий будет цена за принципом “затраты-плюс”. Внедрение в практику чековой системы взаиморасчетов при правильной её постановке способствует усвоению рыночных отношений непосредственно на производстве, позволяет оперативно управлять затратами.

Усовершенствования системы учета производства можно достичь путем автоматизации учетных процессов. Рекомендуем использование ЭВМ в условиях децентрализации путем организации автоматизированных рабочих мест бухгалтера непосредственно в структурных подразделениях.

Ключевые слова: управленческий учёт, затраты, объекты учёта, себестоимость, трансфертное ценообразование, центры ответственности, информационное обеспечение.

Pohrebniak N.M. Organization and methods of managerial accounting in plant science. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific grade of Candidate of economic science on the specialty 08.06.04 - Accounting, analysis and audit. - National Agrarian University, Kyiv, 2003.

The thesis focuses on analysis of the accounting matter and its place at the enterprise information system. Organizational and methodological problems of creation of the accounting system at agricultural enterprises are studied. The assessment of accounting practice of production process was made both with its scientific provision. With the aim to perform information provision for the management board of agricultural enterprises it was proposed to organize monitoring of the plant products production accounting. Recommendations for perfectionning the system of internal reporting are given. The expedience of introduction of settlements between the responsibility centers on the base of transfer prices was proved.

Key words: management account, expenses, accounting objects, prime cost, transfer pricing, responsibility centers, information provision.

Размещено на Allbest.ru