Размещено на http://www.allbest.ru/

13

Зміст

Вступ

1. Події, що відбулися після звітної дати

1.1 Поняття та види подій після звітної дати

1.2 Коригувальні події після звітної дати

1.3 Події, які не вимагають коригування після звітної дати

1.4 Дивіденди

1.5 Вимоги до розкриття

2. Структура і основний зміст МСБО 10

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В умовах переходу до ринкових відносин головною та основною задачею бухгалтерського обліку визнано отримання точної та достовірної інформації про господарчі процеси і результати діяльності підприємства, необхідної як для оперативного управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими та банківськими органами, а також іншими зацікавленими юридичними і фізичними особами.

У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою випуск фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймаються регулюючими органами та/або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні.

До утворення у 1973 році Комітету з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО - International Accounting Standards Committee - IASC) часто існували відмінності у формі та змісті опублікованих стандартів бухгалтерського обліку більшості країн. КМСБО бере до уваги запропоновані проекти або прийняті стандарти бухгалтерського обліку з кожного питання і розробляє МСБО для прийняття у світовому масштабі.

Однією з цілей КМСБО є максимально можлива гармонізація різних стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які приймає КМСБО, постійно переглядаються з метою урахування поточних умов та потреб у внесенні змін.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності. Маючи таку структуру, стандарти БО дещо спрощують роботу бухгалтера, та використання даних бухобліку.

1. Події, що відбулися після звітної дати

1.1 Поняття та види подій, що відбулися після звітної дати

Зазвичай процес підготовки річних фінансових звітів займає значний час, і фінансова звітність потрапляє в руки інвесторів через значний проміжок часу після закінчення фінансового року. Затвердження фінансової звітності до публікації зазвичай проводиться на загальних щорічних зборах акціонерів, яке в більшості компаній відбувається не раніше квітня - травня наступного року. Звичайно, що за цей час можуть відбутися події, інформація про які могла б бути корисною користувачам фінансової звітності.

Дане питання регулюється МСФЗ 10 "Події після звітної дати". Цей стандарт наказує порядок відображення у звітності подій, що мають місце після звітної дати, але перед датою затвердження фінансових звітів до опублікування. Такі події можуть викликати необхідність коригування балансових сум активів та зобов'язань на звітну дату або необхідність у розкритті інформації.

Мета даного стандарту - встановлювати належний порядок обліку для подій, що мають місце після звітної дати, але перед датою затвердження фінансової звітності до публікації. Подібні події можуть викликати необхідність у коригування балансових сум активів та зобов'язань на звітну дату або вимагають розкриття інформації.

Події після звітної дати - це події, як сприятливі, так і несприятливі, які відбуваються між датою балансу і прийняттям рішення про випуск (розкриття) фінансової звітності.

Зазвичай виділяють два типи подій після звітної дати:

- Події, які надають додаткові докази умов, існуючих на звітну дату (коригуючи події). Наприклад, завершення після звітної дати судового розгляду, розпочатого у звітний період, надає додаткові докази тих умов (поданого позову), які виникли в більш ранній період;

- Події, що вказують на умови, що виникають після звітної дати (коригують події). Наприклад, прийняття рішення про збільшення статутного капіталу після звітної дати не впливає на умови, в яких компанія функціонувала у звітний період.

Звітною датою вважається день, за станом на який компанія складає свою звітність. В якості звітної дати приймається останній день звітного періоду. Наприклад, якщо звітний період компанії збігається з календарним (01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.), то звітний датою є 31 грудня 2012 р. Якщо звітний період встановлено, наприклад, з 01.04.2011 р. по 31.03.2012 р., то звітна дата - 31.03.2012 р.

Дата затвердження фінансової звітності до випуску визначається в залежності від організаційної структури і схеми управління компанією, вимоги законодавства, а також процедур, встановлених для підготовки та розгляду фінансової звітності. Зазвичай такою датою визнають момент, коли вся робота над фінансовою звітністю компанії завершена, і ця звітність може бути представлена зовнішнім користувачам. Це може бути день затвердження звітності Радою директорів або Спостережною Радою, дата підписання звітності уповноваженими особами компанії.

Перш ніж аналізувати події, що відбулися після звітної дати, необхідно визначитися з тимчасовими рамками періоду після звітної дати, що підлягає розгляду.

Припустимо, що зведений річний звіт складається на 31 грудня 2011 року, а попереднє затвердження його Радою директорів компанії для розсилки акціонерам і в регулюючі органи виробляється 25 квітня. Остаточне затвердження річної фінансової звітності здійснюється на загальних зборах акціонерів 20 травня. У проміжок між звітною датою (31 грудня 2011 року) та датою проведення загальних зборів відбулися дві події: 12 лютого 2012 року компанія програла суд у зв'язку з позовом постачальника компанії, 29 квітня 2012 року компанія оголосила єдиний план дій з реструктуризації. Ці події слід відобразити у звітності компанії за 2011 рік.

Рішення суду від 12 лютого 2012 року мало місце до дати попереднього затвердження звітності Радою директорів і відповідно до дати остаточного затвердження звітності загальними зборами акціонерів. Відповідно це подія однозначно має бути врахована при підготовці річної звітності за 2011 рік.

Дата початку реструктуризації компанії знаходиться в інтервалі між попереднім і остаточним затвердженням річної звітності. У цей період органи управління компанії вже не можуть внести будь-які зміни в звітність, оскільки вона розіслана акціонерам та іншим заінтересованим третім особам. Незважаючи на те, що звітність остаточно буде затверджена на загальних зборах акціонерів, її коригування, пов'язані з подіями після звітної дати, охоплюють період до дати її попереднього затвердження Радою директорів (іншими словами, до дати затвердження її до випуску, тобто розкриття і публікації).

В окремих випадках компанія зобов'язана представити фінансову звітність на затвердження вже після випуску фінансової звітності. У таких випадках фінансові звіти затверджуються до випуску в день її первинного випуску, а не в день її затвердження акціонерами.

Згідно Закону "Про акціонерні товариства" річний звіт товариства підлягає попередньому затвердженню Радою директорів (Спостережною Радою) товариства, а у разі відсутності в суспільстві Ради директорів (Наглядової ради) - особою, що здійснює функції одноосібного виконавчого органу товариства (директором, генеральним директором), не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення річних загальних зборів акціонерів. Затвердження річних звітів, річної бухгалтерської звітності, а також розподіл прибутку і збитків товариства за результатами фінансового року належить до компетенції загальних зборів акціонерів.

Приклад. 28 лютого 2012 року керівництво компанії завершило складання попереднього варіанту фінансової звітності за рік, що закінчився 31 грудня 2011 року.

18 березня 2012 року Рада директорів розглянула фінансову звітність та затвердила її до випуску.

19 березня 2012 року компанія оголошує дані про прибуток і деяку іншу фінансову інформацію.

1 квітня 2012 року фінансова звітність подається акціонерам та іншим користувачам.

5 травня 2012 річні збори акціонерів затвердили фінансову звітність, а 12 травня 2012 року затверджена фінансова звітність представлена регулюючому органу

Фінансова звітність затверджуються до випуску 18 березня 2012 року (дата, коли Рада директорів затвердила фінансову звітність до випуску).

Таким чином, подіями після звітної дати будуть події, що сталися у період з 31 грудня 2011 року до 18 березня 2012 року і задовольняють іншим критеріям визначення.

1.2 Коригувальні події після звітної дати

Коригувальні події після дати балансу - це події, що підтверджують умови, що існували на дату балансу. Нижче наводяться приклади коригувальних подій після звітної дати, наслідки яких компанія зобов'язана враховувати або шляхом уточнення даних фінансової звітності, або шляхом визнання раніше невизнаних у звітності об'єктів обліку:

- рішення суду, винесене після звітної дати, яке підтверджує існування на звітну дату зобов'язання компанії і, отже, вимагає або уточнення вже визнаного у звітності резерву, або визнання резерву, а не просто розкриття інформації про непередбачене зобов'язання;

- одержання після звітної дати інформації, що свідчать або про існування зниженні вартості активу, визначеної станом на звітну дату, або про необхідність коригування раніше визнаного у звітності збитку від знецінення активу.

Наприклад, банкрутство покупця, яке сталося після звітної дати, звичайно підтверджує існування на звітну дату збитку, пов'язаного з дебіторською заборгованістю, і необхідність уточнення балансової вартості дебіторської заборгованості по реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- визначення після дати вартості активів, придбаних до звітної дати, або виручки від продажу активів проданих до звітної дати;

- визначення після дати величини виплат за планами участі або преміювання, якщо станом на звітну дату у компанії було зобов'язання здійснити такі виплати у зв'язку з подіями, що сталися до звітної дати (див. МСБО 19 "Виплати працівникам");

- виявлення фактів шахрайства або помилок, які підтверджують, що фінансова звітність за станом на звітну дату спотворена.

- оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на звітну дату щодо цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства;

- отримання інформації (наприклад, бухгалтерської звітності) про фінансовий стан і результати діяльності дочірнього або залежного товариства, цінні папери якого котируються на фондових біржах, що підтверджує стійке і суттєве зниження вартості довгострокових фінансових вкладанні організації;

- оголошення дивідендів дочірніми і залежними товариствами за періоди, що передували звітної дати;

- отримання від страхової організації матеріалів щодо уточнення розмірів страхового відшкодування, за яким за станом на звітну дату велися переговори.

Розглянемо деякі з них докладніше:

Ш отримання інформації після дати балансу, яка свідчить або про істотне зниження вартості активів, визначеної на дату балансу, або про необхідність коригування раніше визнаних збитків від знецінення даних активів. Наприклад:

a) оголошення в установленому порядку дебітора організації банкрутом, якщо станом на дату балансу по відношенню до цього дебітора вже здійснювалася процедура банкрутства або у нього були серйозні проблеми з ліквідністю.

Приклад. На підставі облікових даних у фінансовій звітності організації А за станом на 31 грудня 2011 року відображається дебіторська заборгованість на загальну суму 2 000 000 гривен. У січні 2012 року, до дати затвердження фінансової звітності, організація Б, що є одним з дебіторів організації А із загальною сумою заборгованості 744 000 гривен за станом на 31 грудня 2011 року, за якою був створений резерв на суму 500 000 гривен за станом на 31 грудня 2003 року, визнана в установленому порядку банкрутом. За результатами процедури банкрутства організація Б не змогла задовольнити вимоги жодного зі своїх кредиторів. Організація А повинна досоздать резерв на суму 244 000 гривен у фінансовій звітності станом на 31 грудня 2011 року. Таким чином, сума резерву по дебіторській заборгованості організації Б за станом на 31 грудня 2011 року складе 744 000 гривен.

b) продаж виробничих запасів після дати балансу може служити підставою для визначення чистої вартості реалізації цих запасів станом на дату балансу.

Приклад. Організація А за станом на 31 грудня 2011 р. визнала витрати від списання металевих труб до чистої вартості реалізації на суму 3 000 000 гривен. Собівартість металевих труб за станом на 31 грудня 2011 р. склала 10 млн. гривен; чиста вартість реалізації - 7 000 000 гривен. В кінці січня 2012 року організація реалізувала ці труби за 9 млн. гривен. Рада директорів планує розглянути фінансову звітність 1 березня 2012 року.

Організація А повинна провести зворотне донарахування вартості запасів, викликане збільшенням чистої вартості реалізації, на суму 2 000 000 гривен і відобразити це донарахування до фінансової звітності станом на 31 грудня 2011 року.

Ш прийняте рішення суду після дати балансу, але до дати його затвердження, підтверджує існуючі зобов'язання організації на дату балансу. Організація коригує раніше визнані резерви за даними зобов'язаннями відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" або створює новий резерв.

Наприклад, фінансова звітність повинна бути скоригована, якщо події, які спонукали виникнення позову, такі як нещасний випадок або порушення патенту, мали місце до дати балансу. Якщо подія, внаслідок якого був поданий позов, мало місце після дати балансу, то коригування не обов'язкове, але необхідне розкриття цієї інформації.

Ш визначення після дати балансу вартості активів, придбаних до дати балансу, або доходу від продажу активів, проданих до дати балансу.

Приклад. У грудні 2011 р. організація А реалізувала організації Б товари на суму 10 000 гривен. Згідно з умовами договору на реалізацію товару організація А представила організації Б знижку в розмірі 5% від вартості товару у разі, якщо оплата буде здійснена не пізніше 1 лютого 2012 року. Організація Б здійснила оплату в сумі 9 500 гривен. 21 січня 2012 року Рада директорів планує розглянути фінансову звітність не пізніше 1 березня 2012 року. Організація А повинна скоригувати свої доходи і визнати знижку в сумі 500 гривен у фінансовій звітності станом на 31 грудня 2011 року.

Ш визначення після дати балансу величини виплат за планами участі у прибутку або преміювання, якщо станом на звітну дату в організації було юридичне зобов'язання або зобов'язання, що випливає з практики, здійснити такі виплати у зв'язку з подіями, що відбулися до дати балансу (див. МСБО 19 «Винагорода працівникам»);

Ш виявлення фактів шахрайства або помилок, наявність яких підтверджує перекручування фінансової звітності станом на дату балансу.

У всіх наведених випадках за станом на дату балансу актив або зобов'язання вже існували. Однак після дати балансу виникли обставини, які роблять значний вплив на цей актив або зобов'язання.

1.3 Події, які не вимагають коригування після звітної дати

Події, які не вимагають коригування після дати балансу - це події, які свідчать про умови, що виникли після дати балансу.

Події, які відбуваються після звітної дати, надають додаткову інформацію про умови, що існують на звітну дату, і, таким чином, дозволяють більш точно оцінити активи і зобов'язання.

Компанія повинна коректувати свою фінансову звітність з урахуванням подій після звітної дати, які забезпечують майбутні докази умов, що існували на звітну дату. За результатами завершення судового розгляду компанії присуджена виплата компенсації. У цьому випадку зобов'язання звітного періоду слід скоригувати на суму виплати.

Аналогічно слід скорегувати фінансові результати звітного періоду на суму збитків, визнаних за дебіторської заборгованості, що підтверджені банкрутством боржника після звітної дати.

Прикладами подій, що свідчать про виникнення після дати балансу господарських умов, у яких організація веде свою діяльність, можуть бути:

- прийняття рішення про об'єднання бізнесу або вибуття великої дочірньої організації;

Приклад. У лютому 2012 року, до дати затвердження фінансової звітності до випуску, Рада директорів організації В прийняла рішення придбати організацію Д, яка здійснює постачання основних комплектуючих виробів для організації В. Дана інформація відображається в примітках до фінансової звітності організації за 2012 рік.

- прийняття рішення про емісію акцій та інших цінних паперів;

- велике придбання та вибуття основних засобів і фінансових вкладень;

- пожежа або стихійне лихо, в результаті якої знищена значна частина активів організації;

- оголошення про підготовлювану великомасштабну реструктуризацію або початок її реалізації (див. МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи");

- припинення істотної частини основної діяльності організації, якщо це не можна було передбачити за станом на дату балансу;

Приклад. У лютому 2012 року Рада директорів організації А, розташованої в місті Київ, прийняв рішення продати бізнес, який організація веде в місті Житомир. Це призведе до зниження загальної величини активів організації в місті Житомир, яка станом на 31 грудня 2011 року становила 4360 тисяч гривен.

До фінансової звітності організації А за 2011 рік зміни вноситися не будуть, але в примітках до фінансової звітності необхідно відзначити те, що Рада директорів ухвалила таке рішення і висловлює впевненість у тому, що продаж відбудеться до кінця 2012 року. Крім того, необхідно також зазначити, що активи організації А в результаті цієї операції приблизно скоротяться на 4360000 гривен.

- початок великого судового розгляду, пов'язаного виключно з подіями після дати балансу;

- зниження вартості основних засобів, якщо це зниження мало місце після дати балансу;

- не прогнозована значна зміна валютних курсів після дати балансу;

- незвичайна за розміром зміна цін на активи після дати балансу;

Приклад. У бухгалтерському балансі організації А за станом на 31 грудня 2011 року відбито значні вкладення організації в акції організації Б, відображені за справедливою вартістю. У березні 2012 року організація А отримала інформацію про те, що у зв'язку зі зміною загальних тенденцій на фондовому ринку ринкова ціна акцій організації Б цього місяця значно зменшилася. У даній ситуації організація А повинна розкрити в примітках відповідну інформацію, включаючи передбачуваний ефект на фінансову звітність.

- дії органів державної влади (націоналізація і т.п.);

- зміни податкових ставок або податкового законодавства, введені в дію або оголошені після дати балансу, які значно впливають на поточні та відстрочені податкові активи і зобов'язання по сплаті податку;

- страйки й інші трудові спори.

Наведені події відображають умови, що виникли в наступному періоді, і не пов'язані зі станом активів і зобов'язань організацій на дату балансу. Тому організації не коригують суми, за якими дані активи і зобов'язання були визнані у фінансовій звітності.

1.4 Дивіденди

звітний дивіденд облік

Якщо дивіденди власникам пайових інструментів (згідно з МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації") оголошуються після дати балансу, організація не повинна визнавати такі дивіденди як зобов'язання на дату балансу.

Будь-які дивіденди, заявлені після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності до випуску, не визнаються як зобов'язання на дату балансу, тому що не відповідають критеріям існуючих зобов'язань згідно з МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи". Ці дивіденди розкриваються в самому балансі в якості окремого компонента власного капіталу або в примітках до фінансової звітності відповідно до МСБО 1 "Подання фінансової звітності".

Компанія повинна уточнювати дані фінансової звітності для відображення наслідків коригувальних подій після звітної дати і не повинна уточнювати дані фінансової звітності для відображення наслідків подій, які не вимагають коригування після звітної дати.

Особливий підхід застосовується до відбиття у звітності пропозиції та оголошення дивідендів, яке розглядається як подія після звітної дати. Дивіденди власникам пайових інструментів (визначення яких наводиться в МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання інформації"), рекомендовані або оголошені після звітної дати, не повинні визнаватися у складі зобов'язань компанії на звітну дату.

У той же час відповідно до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" компанія зобов'язана розкрити інформацію про розмір дивідендів, рекомендованих або оголошених після дати балансу, але до затвердження фінансової звітності до випуску. Таким чином, компанії дозволяється розкривати інформацію про дивіденди власникам пайових інструментів, рекомендованих або оголошених після дати балансу, або в бухгалтерському балансі в якості окремого компонента капіталу, або у поясненнях до фінансової звітності.

Одним з основних підходів при підготовці фінансової звітності відповідно до МСБО 1 "Подання фінансової звітності" є припущення про безперервність діяльності компанії, і його порушення тягне принципові зміни до підходів підготовки та інтерпретації фінансової звітності.

Компанія не повинна складати фінансову звітність виходячи з припущення безперервності діяльності, якщо після звітної дати керівництво визначається в намірі або ліквідувати компанію, або призупинити її діяльність, або вирішує, що у нього немає іншої розумної альтернативи.

Якщо припущення про безперервність діяльності більше не доречно, то потрібно фундаментальним чином змінити методи бухгалтерського обліку, а не коригувати суми, визнані у відповідності з первісними методами бухгалтерського обліку.

Згідно МСБО S) 1 "Подання фінансової звітності" необхідні певні розкриття, якщо:

- фінансова звітність не складається виходячи з безперервності діяльності;

або

- керівництву відомо про істотну невизначеність, пов'язаних з подіями або умовами, які можуть викликати значні сумніви в здатності організації продовжувати безперервну діяльність. Події або умови, що вимагають розкриття, можуть виникнути після дати балансу.

Допущення безперервності діяльності компанії. Події, які відбуваються після звітної дати, можуть вказувати на те, що компанія перестала відповідати принципу безперервності діяльності компанії (Принципи підготовки та подання фінансової звітності). Погіршення результатів діяльності та фінансового стану після звітної дати може вказувати на необхідність розгляду питання щодо правильності застосування припущення безперервності діяльності компанії при підготовці фінансової звітності.

При здійсненні подій після звітної дати, які вказують на те, що частина компанії або вся її ділова активність більш не відповідають допущенню безперервності діяльності, активи і зобов'язання також повинні бути скоректовані.

Така ситуація може виникнути, наприклад, у випадку якщо компанія-відповідач за результатами судового розгляду, розпочатого у звітному періоді і завершеного після звітної дати, повинна виплатити компанії-позивачу суму, що перевищує її чисті активи, в результаті чого компанія стала неплатоспроможною. У цьому випадку активи компанії на звітну дату звичайно переоцінюються виходячи з їх ліквідаційної вартості, а зобов'язання - на основі припущення про їх виконання в поточному періоді, незалежно від раніше визначеного договором терміну.

1.5 Вимоги до розкриття

Так як дата затвердження або підписання звітності є часовою межею, яка відділяє факти господарського життя, які беруться до уваги при формуванні звітної інформації, від фактів, що не враховуються при підготовці звіту, то знання такої дати видається важливим для зовнішніх користувачів. Тому компанія повинна розкривати дату затвердження фінансових звітів до випуску та найменування органу, що затвердив її. У випадку якщо власники компанії або інші особи мають право вносити поправки у фінансову звітність після її випуску; компанія зобов'язана розкрити даний факт у звітності.

Якщо після звітної дати компанія отримує нову інформацію про умови, що існували на звітну дату, то компанії слід уточнити оголошувану у фінансовій звітності інформацію про ці умови з урахуванням отриманої нової інформації.

Якщо коригуючи події після звітної дати істотні настільки, що без знання про них користувачі фінансової звітності не мають можливості робити вірні оцінки та приймати правильні рішення, то про ці події по кожній значної категорії компанія повинна розкрити наступну інформацію: характер події, оцінку його фінансових наслідків або заяву про неможливість такої оцінки.

МСБО 10 не дає спеціального визначення істотного події, рівно як кількісного визначення суттєвості. Загальний підхід до визначення суттєвості сформульований в МСБО 1 "Подання фінансової звітності". Дані визнаються істотними, якщо їх не розкриття може вплинути на економічні рішення користувачів звітності, прийняті ними на основі цієї звітності. Суттєвість подій після звітної дати визначається компанією на основі професійного судження і залежить від конкретної економічної ситуації.

Приклад. Організація має дебітора за позиковими коштами в розмірі 250 000 гривен. У жовтні 2011 року у нього почалося конкурсне виробництво та введено зовнішнє управління. У лютому 2012 року компанія отримала повідомлення, що дебітор зміг задовольнити вимоги організації тільки в розмірі 190 000 гривен, і була ліквідована. Фінансова звітність компанії затверджена до випуску 11 березня 2012 року.

Дана подія відноситься до подій після звітної дати і є коригувальною, тому що підтверджує, що на звітну дату (31 грудня 2011 р.) компанія мала безнадійну дебіторську заборгованість. Згідно МСБО 10 "Події після звітної дати" дебіторська заборгованість коригується заключними оборотами грудня і відповідно зменшується фінансовий результат звітного періоду.

При настанні події в лютому 2012 року організація сторнує зазначену запис як запис, вироблену у відповідність з вимогами МСБО 10, і виробляє точно таку ж запис вже на основі звичних документів.

Приклад. За результатами перевірки, проведеної в січні 2012 р., організації пред'явлені штрафні санкції за неправильний розрахунок ПДВ за I квартал 2011 року у розмірі 4 000 гривен. Так як помилка в розрахунках з ПДВ була допущена в 2011 році, то має бути відображено нарахування штрафу 31 грудня 2010 році. Даний запис або зменшить розмір прибутку, якій підлягає розподілу, або збільшить суму непокритих збитків.

Приклад. 27 грудня 2011 компанія А отримала партію сировини без супровідних документів постачальника. У організації А був укладений договір з фірмою Б на поставку саме такої сировини. Комісією було встановлено, що ринкова ціна сировини, що надійшла складає 60 000 гривен. Розрахункові документи від постачальника надійшло 15 січня 2012 року, в них вказано, що ціна сировини становить 65 000 гривен.

Дана подія відноситься до подій після звітної дати і є корегувальною. Згідно МСБО 10 "Події після звітної дати" остаточними оборотами грудня коригується вартість активів і зобов'язань.

Події, які не потребують внесення поправок щодо активів, зобов'язань, капіталу, доходів і витрат організації. Події такого виду розкриваються в поясненнях до фінансової звітності.

Приклад. У січні 2012 року в організації сталася велика пожежа, що призвело до необхідності списання вартості двох будинків з балансу компанії. Залишкова вартість будинків 10 млн. гривен, що становить 60% від вартості всіх активів.

Враховуючи суттєвість даної події, організація повинна відобразити цей факт в поясненнях до фінансової звітності за 2011 рік. Бухгалтерські записи щодо списання будівель будуть оформлені в 2012 році після затвердження акта исання основних засобів.

Структура і основний зміст МСБО 10 представлені в додатку 1.

Висновок

МСБО покликані забезпечувати єдність принципів бухобліку в різних країнах, зіставність показників фінансових звітів, поліпшення взаєморозуміння між користувачами фінансових звітів в усьому світі та тими, хто їх складає, забезпечення високої якості необхідної облікової практики за конкретних економічних обставин.

Структура стандартів визначається обсягом та змістом питань, які вони розглядають. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету, сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті, порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності.

Фінансова звітність буває затверджена і потрапляє в руки користувачів через деякий період часу після закінчення фінансового року, так як процес підготовки звітності (у тому числі такі його складові, як інвентаризація, розрахунок сум резервів, внутрішньогрупові звірки, підготовка необхідних коригувань тощо), а також безпосередньо незалежна аудиторська перевірка вимагають часу. У зв'язку з цією обставиною навіть при нормальному перебігу бізнесу в цьому періоді можуть мати місце події, які суттєво впливають на фінансові показники компанії, сприятливі і несприятливі, але завжди інформативні для користувачів фінансової звітності, зацікавлених у прийнятті вигідних економічних рішень. Такі події роблять актуальними питання про зміну сум у фінансової звітності та додатковому розкритті інформації.

МСБО 10 "Події після звітної дати" був створений для роз'яснення цих питань. Він застосовується для обліку подій, які відбулися після звітної дати, але до дати затвердження звітності, і для розкриття інформації про ці події.

Список використаної літератури

1) Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10 (МСБО 10) "Події після звітного періоду" (за ред. від 01.01.2012р.)

2) http://www.biz-consulting.com.ua

3) http://www.minfin.gov.ua

4) http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MU12024.html

5) http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_024

Додатки

Додаток 1. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 10

Події після дати балансу

Мета

1. Мета цього Стандарту визначити:

a) коли суб'єктові господарювання слід коригувати фінансові звіти стосовно подій після дати балансу;

б) розкриття інформації, що її суб'єктові господарювання слід надавати про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про події після дати балансу.

Стандарт вимагає також, щоб суб'єкт господарювання не складав фінансові звіти на основі припущення безперервності, якщо події після дати балансу свідчать про неприйнятність припущення безперервності.

Сфера застосування

2. Цей Стандарт слід застосовувати в обліку подій після дати балансу, а також розкриваючи інформацію про них.

Визначення

3. Терміни, використані в цьому Стандарті, мають такі значення:

Події після дати балансу - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються від дати балансу до дати затвердження фінансових звітів до випуску. Можна ідентифікувати два типи подій:

а) події, які свідчать про умови, що існували на дату балансу (події, які коригують після дати балансу);

б) події, які свідчать про умови, що виникли після дати балансу (події, які не коригують після дати балансу).

4. Процес, пов'язаний із затвердженням фінансових звітів до випуску, змінюватиметься залежно від структури управління, законодавчих вимог, а також від процедур, що їх дотримують, складаючи й остаточно завершуючи фінансові звіти.

5. Іноді від суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансові звіти його акціонерам для ухвалення після того, як фінансові звіти вже випущені. У таких випадках фінансові звіти затверджуються до випуску на дату випуску, а не на дату ухвалення фінансових звітів акціонерами.

Приклад

28 січня 2012 року управлінський персонал суб'єкта господарювання завершує попередні фінансові звіти за рік до 31 грудня 2011 року.

18 березня 2012 року Рада директорів розглядає фінансові звіти та затверджує їх до випуску.

Суб'єкт господарювання оприлюднює прибуток та іншу вибіркову фінансову інформацію 19 березня 2012 року.

Фінансові звіти стають доступними для акціонерів та інших осіб 1 квітня 2012 року.

Акціонери затверджують фінансові звіти на річних зборах 15 травня 2012 року, а потім затверджені фінансові звіти реєструють в регуляторному органі 17 травня 2012 року.

Фінансові звіти затверджені до випуску 18 березня 2012 року (дата затвердження Радою до випуску).

6. Іноді від управлінського персоналу суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансові звіти спостережній раді (яка складається виключно з неадміністративних працівників) для ухвалення. У такому разі фінансові звіти затверджуються до випуску тоді, коли управлінський персонал затверджує їх до подання спостережній раді.

Приклад

18 березня 2012 року управлінський персонал суб'єкта господарювання затверджує фінансові звіти для подання спостережній раді. Спостережна рада складається виключно з неадміністративних працівників і може складатися з представників працівників та інших запрошених осіб.

Спостережна рада затверджує фінансові звіти 26 березня 2012 року.

Фінансові звіти стають доступними акціонерам та іншим особам 1 квітня 2012 року.

Акціонери затверджують фінансові звіти на своїх річних зборах 15 травня 2012 року, а потім затверджені фінансові звіти реєструють в регуляторному органі 17 травня 2012 року.

Фінансові звіти затверджені до випуску 18 березня 2012 року (дата затвердження управлінським персоналом для подання спостережній раді).

7. Події після дати балансу - це всі події до дати затвердження фінансових звітів до випуску, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи іншої вибіркової фінансової інформації.

Визнання та оцінка

Події, які коригують після дати балансу

8. Суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані в його фінансових звітах, для відображення подій, які коригують після дати балансу.

9. Далі наведено приклади подій, які коригують після дати балансу, коли суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані у фінансових звітах, або визнавати раніше не визнані статті:

a) рішення після дати балансу в судовій справі, яке підтверджує, що суб'єкт господарювання мав теперішню заборгованість на дату балансу. Суб'єкт господарювання коригує будь яке попередньо визнане забезпечення, пов'язане з цією судовою справою відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені активи" або визнає нове забезпечення. Суб'єкт господарювання просто не розкриває інформацію про непередбачене зобов'язання, тому що рішення надає додаткове свідчення, яке розглядатиметься згідно з параграфом 16 МСБО 37.

б) отримання інформації після дати балансу, яка свідчить, що корисність активу зменшилася на дату балансу або що суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу треба коригувати.

Наприклад:

i) банкрутство замовника, яке сталося після дати балансу, підтверджує, як правило, що збиток за торговельною дебіторською заборгованістю вже існував на дату балансу і що суб'єктові господарювання слід коригувати балансову вартість торговельної дебіторської заборгованості;

ii) продаж запасів після дати балансу може свідчити про їхню чисту вартість реалізації на дату балансу;

в) визначення після дати балансу собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів до дати балансу;

г) визначення після дати балансу суми прибутку за програмою участі у прибутках компанії або визначення виплат бонусів, якщо суб'єкт господарювання мало теперішнє юридичне або конструктивне зобов'язання на дату балансу здійснити такі виплати внаслідок подій до цієї дати (див. МСБО 19 "Виплати працівникам");

ґ) викриття шахрайства або помилок, яке свідчить, що фінансові звіти були невірними.

Події, які не коригують після дати балансу

10. Суб'єктові господарювання не слід коригувати суми, визнані в його фінансових звітах для відображення події, які не коригують після дати балансу.

11. Прикладом події, яку не коригують після дати балансу, є падіння ринкової вартості інвестиції у період з дати балансу до дати, коли фінансові звіти затверджують до випуску. Падіння ринкової вартості, як правило, не пов'язане зі станом інвестицій на дату балансу, але відображає виниклі в подальшому. Отже, суб'єкт господарювання не коригує суми, визнані в його фінансових звітах щодо інвестицій. Подібно до цього, суб'єкт господарювання не оновлює суми інвестицій, інформація про які розкрита на дату балансу, хоча йому може бути потрібним подати розкриття додаткової інформації згідно з параграфом 21.

Дивіденди

12. Якщо суб'єкт господарювання оголошує дивіденди утримувачам інструментів капіталу (як визначено в МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання") після дати балансу, суб'єкт господарювання не визнає такі дивіденди як зобов'язання на дату балансу.

13. Якщо дивіденди оголошують (тобто, дивіденди відповідним чином санкціоновані та більше не залежать від дискреційної участі суб'єкта господарювання) після дати балансу, але до затвердження фінансових звітів до випуску, дивіденди не визнаються як зобов'язання на дату балансу, тому що вони не відповідають критеріям теперішньої заборгованості в МСБО 37. Інформацію про такі дивіденди розкривають у примітках відповідно до МСБО 1 "Подання фінансових звітів".

Безперервність

14. Суб'єктові господарювання не слід складати його фінансові звіти на основі припущення безперервності, якщо управлінський персонал визначає після дати балансу, що він має намір ліквідувати суб'єкт господарювання чи припинити операції або не має ніякої альтернативи цьому.

15. Погіршення результатів діяльності та фінансового стану після дати балансу може свідчити про потребу розглянути, чи є ще прийнятним припущення про безперервність. Якщо припущення про безперервність більше не є прийнятним, вплив цього такий значний, що Стандарт вимагає фундаментальної зміни основи обліку, а не коригування сум, визнаних у межах первісної основи обліку.

16. МСБО 1 визначає необхідне розкриття інформації, якщо:

a) фінансові звіти складені не на основі припущення безперервності

або

б) управлінський персонал обізнаний із суттєвою невизначеністю, пов'язаною з подіями або умовами, які породжують значний сумнів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати діяльність безперервно. Події або обставини, які вимагають розкриття інформації, можуть виникати після дати балансу.

Розкриття інформації

Дата затвердження до випуску

17. Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про дату затвердження фінансових звітів до випуску та про те, хто дав дозвіл на затвердження. Якщо власники суб'єкта господарювання або інші особи мають повноваження вносити зміни до фінансових звітів після випуску, суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію про цей факт.

18. Для користувачів важливо знати, коли фінансові звіти затверджено до випуску, оскільки фінансові звіти не відображають події після цієї дати.

Оновлення розкриття інформації про умови на дату балансу

19. Якщо суб'єкт господарювання після дати балансу отримує інформацію про умови, які існували на дату балансу, йому слід оновити розкриття інформації, пов'язаної з цими умовами, з урахуванням нової інформації.

20. Іноді суб'єктові господарювання необхідно оновити розкриття інформації в його фінансових звітах для відображення інформації, отриманої після дати балансу, навіть якщо інформація не впливає на суми, які він визнає у фінансових звітах. Приклад необхідності оновити розкриття інформації: після дати балансу стає доступним свідчення того, що непередбачене зобов'язання існувало на дату балансу. На додаток до розгляду того, чи слід визнати або змінити забезпечення згідно з МСБО 37 "Забезпечення, непередбачені зобов'язання та непередбачені події", суб'єкт господарювання оновлює розкриття інформації про непередбачене зобов'язання з урахуванням цього свідчення.

Події, які не коригують після дати балансу

21. Якщо події, які не коригують після дати балансу, є суттєвими, нерозкриття інформації може впливати на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансових звітів. Відповідно, суб'єктові господарювання слід розкривати таку інформацію про кожну суттєву категорію подій, які не коригують після дати балансу:

a) характер подій;

б) попередня оцінка її фінансового впливу або констатація, що така оцінка неможлива.

22. Далі наведено приклади подій, які не коригують після дати балансу і які, звичайно, приводять до розкриття інформації:

a) значне об'єднання бізнесу після дати балансу (МСФО 3 "Об'єднання бізнесу" вимагає розкриття конкретної інформації в кожному такому випадку) або вибуття значного дочірнього підприємства;

б) оголошення плану про припинення діяльності;

в) істотні придбання активів, класифікація активів як утримуваних для продажу згідно з МСФО 5 "Непоточні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність", інші вибуття активів або експропріація значних активів урядом;

г) виробничого знищення великого заводу внаслідок пожежі після дати балансу;

ґ) оголошення про значну реструктуризацію або про початок її запровадження (див. МСБО 37);

д) значні операції зі звичайними акціями та операції з потенційними звичайними акціями після дати балансу (МСБО 33 "Прибуток на акцію" вимагає від суб'єкта господарювання розкривати інформацію з описом таких операцій, за винятком капіталізації або бонусної емісії акцій, чи подрібнення акцій або зворотного подрібнення акцій, які всі потрібно коригувати згідно з МСБО 33);

е) аномально великі зміни після дати балансу в цінах на активи або в курсах обміну іноземних валют;

є) зміни ставок податків або податкового законодавства, прийнятих або оголошених після дати балансу, які значно впливають на поточні та відстрочені податкові активи й зобов'язання (див. МСБО 12 "Податки на прибуток");

ж) прийняття значних зобов'язань або непередбачених зобов'язань, наприклад, унаслідок надання значних гарантій;

з) початок крупного судового процесу, що виник виключно внаслідок подій, які відбулися після дати балансу.

Дата набрання чинності

23. Суб'єктові господарювання слід застосовувати цей Стандарт для річних періодів, що починаються з 1 січня 2005 г. або пізніше. Застосування до цієї дати заохочується. Якщо суб'єкт господарювання застосовує цей Стандарт до періоду, що розпочався до 1 січня 2005 р., інформацію про це слід розкривати.

Вилучення МСБО 10 (переглянутого в 1999 р.)

24. Цей Стандарт замінює МСБО 10 "Події після дати балансу" (переглянутий в 1999 р.).

Размещено на Allbest.ru