Призначення, види і склад фінансової звітності підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Види звітності та терміни надання

фінансовий звітність правовий

Звітність є системою показників, що відображають результати господарської діяльності підприємства за звітний період, і є завершальним етапом облікового процесу.

Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності, вимоги до визнання і розкриття її елементів визначені П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Бухгалтерська фінансова звітність ділиться на чотири види (п. 4, 12 і 13 П (С) БО 1):

- Бухгалтерська;

- Фінансова;

- Консолідована;

- Зведена.

Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на основі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Користувачі звітності - фізичні та юридичні особи, яким необхідна інформація про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Консолідована фінансова звітність - звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності або рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.

Таку звітність складає і представляє материнське підприємство.

Зведена фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів усіх підприємств комунальної власності або яка містить інформацію про фінансовий стан, рух грошових коштів господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у комунальній власності.

Така звітність складається органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, об'єднаннями, організаціями, до складу яких входять відокремлені, виділені на самостійний баланс структурні підрозділи або підвідомчі підприємства, організації, установи на базі їх звітності.

Всі підприємства за результатами своєї господарської діяльності складають квартальну і річну бухгалтерську звітність. При цьому квартальна звітність є проміжною.

Звітний період - період, за який підприємство має скласти бухгалтерську звітність.

Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік (з 1 січня по 31 грудня).

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду:

- За I квартал - на 31 березня;

- За I півріччя - на 30 червня;

- За 9 місяців - на 30 вересня;

- За рік - на 31 грудня.

Проміжна (місячна, квартальна) звітність, яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року.

Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше 12, але не більше 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.

2. Мета складання та призначення звітності

Основна мета складання звітності - надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Дані звітності дозволяють зовнішнім користувачам оцінити ефективність діяльності підприємства, а користувачам всередині підприємства - провести економічний аналіз. Звітність використовується для оперативного керівництва господарською діяльністю і є вихідною базою для подальшого планування.

Звітність повинна бути достовірною і своєчасною. У ній повинна забезпечуватися порівнянність звітних показників з даними минулих періодів.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України (в якості додатків до відповідних П (С) БО) за погодженням з Держкомстатом України.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва) включає:

- Баланс (форма №1);

- Звіт про фінансові результати (форма №2);

- Звіт про рух грошових коштів (форма №3);

- Звіт про власний капітал (форма №4);

- Примітки до річної фінансової звітності (форма №5) з додатком «Інформація за сегментами» (форма №6).

Для суб'єктів малого підприємництва та іноземних представництв П (С) БО 25 встановлена ??скорочена за показниками фінзвітність - Баланс (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма №2-м).

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідірованную фінансову звітність.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на комунальній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.

Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.

Методологічно та організаційно фінансова звітність є невід'ємним елементом всієї системи бухгалтерського обліку і виступає кінцевим етапом облікового процесу. Це обумовлює органічну єдність показників, які в ній формуються.

Разом з тим звітність підприємства не вичерпується тільки фінансовою. Крім неї, існує статистична, податкова, оперативна та інші види звітності, які регламентуються на законодавчому рівні відповідними законами, інструкціями, методичними рекомендаціями та стандартами.

3. Характеристика форм фінансової звітності. Основні принципи та особливості їх складання

Баланс (форма №1)

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і капітал (п. 3 П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Мета складання Балансу - надання користувачам повної, правди ¬ вої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Підприємство в обов'язковому порядку складає:

- Річний Баланс (за станом на 31 грудня звітного року);

- Баланс на дату проміжної звітності (31 березня, 30 червня, 30 вересня поточного року).

Термін «баланс» походить від двох латинських слів: bis - двічі і lanx-чаша ваг. Звідси з'явилося слово bilanx, яке буквально означає дві чаші терезів і характеризує рівновагу.

З економічної точки зору баланс - це система взаємопов'язаних показників, які характеризують, з одного боку, активи (те, чим володіє або розпоряджається підприємство), з іншого - пасиви (те, за рахунок чого профінансовано майно підприємства), до яких відносяться зобов'язання і капітал.

Тому активи і пасиви підприємства знаходяться в такому співвідношенні:

Активи = Капітал + Зобов'язання.

Актив у Балансі відображається тільки при одночасному дотриманні наступних умов:

- Це ресурс, який контролюється підприємством;

- Він виник в результаті минулих подій;

- Його оцінка може бути достовірно визначена;

- В подальшому очікується отримання економічних вигод від його використання. При цьому під економічною вигодою розуміють потенційну можливість отримання підприємством грошових коштів у результаті використання активів.

Наприклад, виробнича сировина - актив у вигляді запасів - знаходиться у власності підприємства (контролюється ним), придбане у постачальника (минула подія), має певну вартість (оцінка достовірно визначена), використовується у виробництві продукції, продаж якої приведе до надходження грошових коштів на підприємство (очікується отримання економічних вигод у майбутньому).

Інформація про ресурси (активах) підприємства, які ним контролюються і принесуть надалі економічну вигоду, дуже важлива, оскільки визначає можливості створення майбутніх грошових потоків.

Зобов'язання відображається у Балансі при додержанні таких умов

- Це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій;

- Очікується, що погашення такої заборгованості призведе до скорочення ресурсів підприємства (зменшення економічних вигод);

- Його оцінка може бути достовірно визначена.

Наприклад, кредиторська заборгованість перед постачальником виникла через те, що раніше був отриманий товар (або послуги), який на дату складання балансу постачальнику не був оплачений (заборгованість виникла внаслідок минулих подій). Оплата цієї заборгованості скоротить грошові ресурси підприємства (зменшення економічних вигод). Зрозуміло, завжди відома сума, яку необхідно перерахувати за товар постачальнику (оцінка зобов'язання достовірно визначена).

Дані про зобов'язання підприємства допомагають зовнішнім користувачам інформації оцінити його здатність виконувати свої зобов'язання перед кредиторами.

Капітал (власний капітал) відображається в Балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Пояснимо це на прикладах.

1 Якщо власники підприємства роблять внески до його статутного та інший вкладений капітал, то відповідно збільшуються і активи (грошові кошти, необоротні активи, запаси), і капітал (статутний, додатковий).

2 Якщо відбувається відвантаження продукції (товарів) покупцеві, то або зменьшуєтся дебіторська заборгованість покупця, або відразу надходять гроші (збільшуються активи). При цьому одночасно змінюється прибуток (збиток) підприємства (як складова частина власного капіталу).

3 Якщо підприємство нараховує дивіденди власникам (збільшені зобов'язання перед власниками), тут же зменшується величина капіталу (дивіденди нараховано за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства).

4 Якщо списується кредиторська заборгованість з терміном позовної давності (зменшуються зобов'язання), тут же збільшується розмір капіталу (за рахунок зростання прибутку на суму списаної заборгованості).

Інформація про власний капітал необхідна:

- По-перше, для визначення майбутніх потреб у фінансових ресурсах (чи достатньо власних ресурсів підприємства або доведеться залучати позикові кошти);

- По-друге, для оцінки прибутковості підприємства з позиції його власників.

Поданим Балансу оцінюються і такі показники фінансового аналізу, як автономність підприємства, його фінансова незалежність і платоспроможність.

Структура і форма Балансу, зміст статей та вимоги до їх розкриття для підприємств усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) визначені в П (С) БО 2 «Баланс».

Якщо підприємство згідно з чинним законодавством визнано суб'єктом ¬ том малого підприємництва, то воно має право складати Баланс за спрощеною формою (ф. №1-м). Керуватися при цьому слід П (С) БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

Баланс підприємства - це таблиця встановленої форми, в якій зліва відображаються статті активів, праворуч - статті пасивів. Види активів і пасивів згруповані по розділах виходячи з їх економічного змісту.

Особливості заповнення розділів і статей Балансу

Необоротні активи

У цьому розділі Балансу наводяться дані по активах підприємства:

- Які використовуються більш ніж в одному операційному циклі підприємства (основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції та ін);

- Очікуване отримання економічної вигоди від яких становить більше 12 місяців з дати Балансу (наприклад, довгострокові фінансові інвестиції)

- Чи заборгованість за якими виникла не в ході операційного циклу і буде погашена не раніше ніж через 12 місяців з дати Балансу (довгострокова дебіторська заборгованість).

Оборотні активи

Ці статті Балансу можна розділити на три основні групи:

1) грошові кошти та їх еквіваленти (кошти, використання яких не обмежено і які в будь-який момент можуть бути замінені іншим видом активу або направлені на погашення зобов'язань). З позиції ліквідності до коштів також прирівнюють казначейські векселі терміном погашення не більше трьох місяців;

2) запаси - це матеріальні активи, які можна використовувати тільки в одному операційному циклі підприємства. При цьому вони можуть знаходитися в тому ж вигляді, в якому було придбано (сировина, товари), або у вже перетвореному (незавершене виробництво, готова продукція.

3) дебіторська заборгованість - заборгованість контрагентів підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і відображає потенційне надходження на його рахунки грошових коштів та інших активів.

В валюту Балансу дебіторська заборгованість повинна бути включена по чистій вартості її реалізації (сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів, який сформований саме під цю заборгованість).

При цьому в Балансі дебіторську заборгованість слід відображати:

- За товари, роботи, послуги - розгорнуто (початкова сума заборгованості, резерв сумнівних боргів, сформований під неї, і чиста реалізаційна вартість цієї дебіторської заборгованості);

- Заборгованість інших дебіторів - у згорнутому вигляді (первісна сума заборгованості, зменшена на суму резерву сумнівних боргів), якщо, звичайно, підприємство окремо формує такий резерв.

Витрати майбутніх періодів

У цій статті відображаються витрати підприємства, які понесені в даному звітному періоді, але фактично належать до майбутніх звітних періодів. Тобто сама назва активу прямо говорить, що доходи від його використання можуть бути отримані тільки в майбутньому.

До складу витрат майбутніх періодів прийнято включати:

- Витрати, пов'язані з освоєнням нових виробництв (ці витрати будуть списані як накладні на собівартість нового продукту після початку його серійного випуску);

- Витрати по договорах, умови яких передбачають попередні платежі, які не підлягають поверненню протягом терміну дії договору, причому сам договір буде виконуватися в майбутніх періодах (наприклад, договір підписки на періодичні видання, договір страхування, договір оренди з умовою передоплати).

Власний капітал

Ця група статей Балансу дуже важлива, так як характеризує не тільки обсяги інвестицій власників у майно підприємства, але і їх вигляд (внески в статутний капітал, додаткові внески понад статутний капітал, резервний капітал, прибуток, не вилучену власниками, і пр.). Даний розділ Балансу відображає чисті активи, тобто активи підприємства за вирахуванням його зобов'язань (п. 4 П (С) БО 19 «Об'єднання підприємств»).

Особливе значення має стаття «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)». Якщо на звітну дату підприємство отримало прибуток, то показник даної статті має позитивне значення і відображається в загальному порядку. Якщо ж понесений наростаючий збиток, значення в Балансі відображається в дужках. Це означає, що при підрахунку підсумку за розділом «Власний капітал» суму збитку слід враховувати зі знаком мінус.

Підприємства, які складають консолідовану звітність, можуть розгорнуто відображати в Балансі прибутки і збитки головного підприємства і тих підрозділів, які входять до складу об'єднання. У цьому випадку значення за статтею приводиться у вигляді дробі: в чисельнику вказується прибуток, у знаменнику - збиток (у дужках).

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Цей розділ в основному використовується для відображення на дату Балансу:

- Створених резервів і забезпечень. Всі підприємства в обов'язковому порядку створюють резерв на оплату відпусток працівників. У Балансі на звітну дату необхідно вказувати залишок резерву, який би достовірно відображав зобов'язання підприємства щодо забезпечення оплати відпустки, яка вже зароблений працівником.

- Залишку фонду цільового фінансування. Зазвичай ця стаття заповнюється підприємствами, які отримують фінансування з бюджету у вигляді поточних та капітальних трансфертів.

Залишок по цій статті свідчить, що підприємство повністю ще не освоїло отримане фінансування.

Довгострокові зобов'язання

У цих статтях Балансу відображаються суми зобов'язань, які не будуть погашені підприємством протягом його операційного циклу або протягом 12 місяців з дати Балансу.

Найчастіше тут наводяться довгострокові кредити банків та позики інших фінансових установ, причому ці суми заборгованостей вказуються без урахування відсотків.

Якщо ж підприємство випустило довгострокові облігації (строк погашення-більше року), то заборгованість по ним відображається в Балансі за справжньою вартістю:

- Облігації, продані з премією, - в сумі, що дорівнює номіналу плюс недоамортизовану сума премії;

- Облігації, продані з дисконтом, - в сумі, що дорівнює номіналу за вирахуванням недоамортизованої суми дисконту.

У складі інших довгострокових зобов'язань зазвичай наводиться заборгованість за довгостроковими виданими векселями, зобов'язання по довгостроковій оренді (у тому числі з фінансового лізингу), поворотна фінансова допомога засновників і третіх осіб.

Поточні зобов'язання

Цей розділ призначений для відображення зобов'язань, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати Балансу. Таким чином, статті даного розділу включають:

- Заборгованість, яка виникає в ході операційного циклу і не погашену на дату Балансу (заборгованість перед покупцями (передоплата), постачальниками, працівниками, бюджетними та небюджетними фондами з податків і обов'язкових платежах і т.д.);

- Заборгованість, яка не виникла в ході операційного циклу, але буде погашена не більше ніж через 12 місяців після дати Балансу (наприклад, заборгованість за короткостроковими кредитами, довгострокова заборгованість, переведена до складу поточної (термін погашення залишився не більше 12 місяців), заборгованість перед власниками по дивідендам та інших виплатах).

Доходи майбутніх періодів

Зазвичай такі доходи відображаються в тому випадку, коли економічні вигоди вже отримані (наприклад, надійшли кошти за передплатні видання, по довгостроковій оренді, з послуг зв'язку), а фактичне надання послуг з визнанням доходів буде здійснено в майбутньому періоді.

Отже, дана стаття Балансу, як і стаття «витрати майбутніх періодів», забезпечує принцип обачності (тобто доходи будуть визнані в тому періоді, в якому підприємство понесе витрати на їх отримання).

Якщо ж підприємство отримало капітальний трансферт (цільове фінансування) і набуло (побудувало) передбачений фінансуванням об'єкт основних засобів, то освоєна сума фінансування по закінченому об'єкту спочатку включається до складу доходів майбутніх періодів. Потім у міру нарахування амортизації по такому об'єкту підприємство буде визнавати доходи. В даному випадку сальдо за статтею «Доходи майбутніх періодів» буде відповідати ¬ вати недоамортизованої частини об'єкта, придбаного за рахунок коштів цільового фінансування.

1 Баланс складається на підставі даних залишків по рахунках бухгалтерського обліку на звітну дату. При цьому дотримуються певні відповідності.

2 Всі значення статей Балансу наводяться розгорнуто: не можна згортати, наприклад, дебіторську і кредиторську заборгованість, навіть якщо вона стосується поставок товарів з одного і того ж контрагенту, але по РНА окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не тільки кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідних сальдо на субрахунках (Інструкція №291).

3 При заповненні статей Балансу у звітному році необхідно забезпечити відповідність показників вступного сальдо (гр. 3) показниками сальдо на кінець минулого року (гр. 4 Балансу попереднього року).

Однак у деяких випадках така відповідність не дотримується і сальдо на кінець попереднього і початок звітного року можуть відрізнятися:

- За рахунок змін в організаційній структурі підприємства: якщо у звітному році відбувалася реорганізація шляхом поділу або злиття підприємств, то і вступне сальдо формується шляхом поділу або об'єднання показників балансів таких підприємств (підстава - п. 15 П (С) БО 19 «Об'єднання підприємств»);

- Якщо в звітному періоді були виявлені помилки минулих років, то вони виправляються в Балансі за рахунок коригування початкового сальдо статей Балансу, в яких були допущені помилки;

- Якщо підприємство змінює облікову політику, наприклад, в частині визначення оцінки методів вибуття запасів, то для зіставлення показників поточного року в Балансі зазвичай коригують початкові залишки по статтях запасів і залишок по статті «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)».

Звіт про фінансові результати (форма №2)

Звіт про фінансові результати (далі - Звіт) - це звіт про доходи, - витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Мета складання Звіту - надання користувачам фінансових звітів повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки підприємства за звітний період.

Головні вимоги до розкриття статей цього Звіту, його форми та змісту визначає П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Структура Звіту дозволяє відразу зіставити значення звітного періоду (гр. 3) з відповідним періодом минулого року (гр. 4). Звіт має три основні розділи. Розглянемо докладніше кожен з них.

Розділ I «Фінансові результати»

Цей розділ дає повне загальне уявлення про отримання доходів від різних видів діяльності підприємства і про витрати, пов'язані з отриманням цих доходів. Тут же відображаються фінансові результати як за видами діяльності, так і в цілому по підприємству.

Розділ II «Елементи операційних витрат»

Даний розділ дає можливість користувачеві оцінити склад і структуру (співвідношення пропорцій) операційних витрат підприємства. Повну інформацію по видатках в такому розрізі дають обороти по рахунках класу 8 «Витрати за елементами».

Розділ III «Розрахунок показників прибутковості акцій»

Цей розділ заповнюють лише акціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах. Порядок відображення в Звіті показників прибутковості акцій регулюється для ВАТ, що формують фінансову звітність, відповідно:

- З національними стандартами бухгалтерського обліку - П (С) БО 3 «Звіт про фінансові результати» (п. 39 - 45) і П (С) БО 24 «Прибуток на акцію»;

- З міжнародними стандартами подання фінансової звітності-МСФЗ 33 «Прибуток на акцію».

Відображення формування фінансових результатів у Звіті побудовано за видами діяльності підприємства.

Дуже часто у бухгалтера викликає утруднення питання, до витрат якої діяльності віднести ті чи інші витрати. Щоб така проблема не виникала, необхідно точно знати, що являє собою та чи інша діяльність. Отже, охарактеризуємо докладніше види діяльності.

Звичайна діяльність - будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що забезпечують її або виникають внаслідок її проведення (п. 4 П(С) БО 3).

Надзвичайна діяльність характеризується надзвичайними подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не будуть повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді (п. 4 П (С) БО 3). Надзвичайними подіями можуть бути стихійні лиха, крадіжки активів і т. п.

У складі звичайної діяльності виділяють фінансову, інвестиційну і операційну.

Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу (п. 4 П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»).

Наприклад, доходами від фінансової діяльності можуть бути дивіденди від участі в підприємствах, що не є асоційованими, спільними та дочірніми, фінансовими витратами - витрати за відсотками, що сплачуються за залучення кредитів банку.

Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів та фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів (п. 4 П(С) БО 4). До витрат цього виду діяльності відноситься також і собівартість списаних (ліквідованих) необоротних активів.

Операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою (п. 4 П(С) БО 3).

Наприклад, витрати підприємства на благодійний внесок можна віднести ні до витрат фінансової, ні до витрат інвестиційної діяльності, отже, це витрати операційної діяльності.

У свою чергу, у складі операційної виділяють основну та іншу операційну діяльність.

Основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), яка є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

Таким чином, якщо підприємство створено з метою виробництва продукції або надання транспортних послуг, а основну частку його доходу складають доходи від оперативної оренди, то такі доходи не слід розглядати як дохід від основної діяльності, оскільки надання приміщень в оренду не було головною метою створення підприємства.

А ось у ріелторської контори доходи від здачі в оренду (суборенду) приміщень цілком можуть бути доходами основної діяльності (якщо вони у статуті підприємства включені в пріоритетні цілі створення підприємства).

При складанні річної фінансової звітності дані форми №2 формуються з використанням оборотів і сальдо рахунку 79 «Фінансові результати» до його реформації, тобто до списання його залишку на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Звіт про рух грошових коштів (форма №3)

Звіт про рух грошових коштів (далі - Звіт) - це звіт про надходження та витрачання грошових коштів та їх еквівалентів у результаті діяльності підприємств (крім банків та бюджетних установ) за звітний період у складі річної фінансової звітності.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей Звіту визначені П (С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів».

Мета складання Звіту - надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звіт ¬ ний період.

Розглянемо, як визначає П(С) БО 4 терміни, якими ми будемо користуватися.

Грошовими коштами є готівкові кошти, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Під рухом грошових коштів (грошовими потоками) розуміється надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Таким чином, до грошових коштів належать готівкові та безготівкові грошові кошти, а також їх еквіваленти, що відображаються на наступних рахунках і субрахунках бухгалтерського обліку:

- 30 «Каса»;

- 31 «Рахунки в банках»;

- 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»;

- 334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»;

- 351 «Еквіваленти грошових коштів» (казначейські векселі, депозитні сертифікати терміном погашення до трьох місяців).

Основними джерелами інформації для складання Звіту про рух грошових коштів є:

1) форма №1 «Баланс»;

2) форма №2 «Звіт про фінансові результати»;

3) форма №4 «Звіт про власний капітал» (окремі показники);

4) форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

5) Головна книга, журнали-ордери;

6) аналітичні дані окремих рахунків бухгалтерського обліку (про рух необоротних активів та запасів, нарахування амортизації, розрахунках з постачальниками і покупцями, з бюджетом, про негрошових та інших операціях);

7) форма №3 «Звіт про рух грошових коштів» за минулий рік (для заповнення гр. 5 і 6 вказаного Звіту за поточний рік).

При складанні Звіту грошові потоки підприємства необхідно розподілити за трьома видами діяльності згідно П(С) БО 4.

1 Операційна діяльність - основна діяльність підприємства та інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою.

2 Інвестиційна діяльність - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів.

3 фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Крім того, для оцінки діяльності підприємства (його платоспроможності) і в цілях управління наявними на його балансі засобами всі грошові потоки за звітний період поділяються на вхідні та вихідні - надходження і витрачання за кожним видом діяльності.

Якщо в результаті однієї операції до складу грошових коштів включаються суми, які відносяться до різних видів діяльності, то ці суми необхідно наводити окремо за відповідними видами діяльності.

Підприємство розгорнуто відображає суми надходжень та видатків, які виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

У Звіт не включаються:

- Внутрішні зміни у складі грошових коштів (наприклад, при передачі грошових коштів з каси підприємства для зарахування на поточний банківський рахунок, їх перерахування на акредитивні та депозитні рахунки, на рахунки лімітованих чекових книжок і т.д.);

- Негрошові операції - отримання активів шляхом фінансової оренди,

бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій і т. п.

Даний Звіт складається за формою, наведеною в додатку до П(С) БО 4. У ньому відображаються такі показники:

- У графі 3 «Надходження» та графі 4 «Видаток» - за звітний рік;

- У графі 5 «Надходження» та графі б «Видаток» - за минулий рік (для спостереження і порівняння результатів діяльності підприємства в різні періоди).

Звіт складається з трьох розділів:

- I розділ «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності» (показники рядків 010 - 170);

- II розділ «Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності» (показники рядків 180 - 300);

- Ill розділ «Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності» (показники рядків 310 - 390).

У рядках 170, 300, 390 визначені суми чистого руху грошових засобів по кожному виду діяльності (як різниця між «Надходженнями» і «витрати»).

У рядку 400 (як результат підрахунку показників у рядках 170 + 300 ± 390) обчислюється загальна сума чистого руху грошових коштів за звітний період за трьома видами діяльності.

У рядках 410 і 430 показується залишок грошових коштів та їх еквівалентів на початок і кінець звітного періоду (року).

Всі показники Звіту (від рядка 010 по рядок 430 включно) арифметично ув'язані між собою. Якщо всі розрахунки по «збільшенню» або «зменшенню» показників зроблені правильно, то показник рядка 430 «Залишок коштів на кінець року», завершальний результат всіх обчислень і відповідний сумі рядків 230 і 240 ф. №1 «Баланс», свідчить про правильне складанні та достовірності Звіту.

У Звіт, наданий за звітний період, вносяться показники (у гр. 5 і 6) з даного Звіту за минулий рік.

Кожен рядок Звіту заповнюється послідовно з урахуванням вимог П(С) БО 4 (при наявності відповідних операцій в діяльності підприємства).

Процес складання Звіту включає п'ять основних етапів:

1 Визначення зміни залишків грошових коштів та їх еквівалентів.

При цьому сума такого залишку у Звіті показана:

- На початок звітного року - в рядку 410;

- На кінець звітного року - в рядку 430.

Розрахунок залишку грошових коштів в цій формі можна представити у вигляді формули:

Залишок коштів на 01.01.11 г. ± Рух коштів за 2011 р. == Залишок коштів на 31.12.11 г.

2 Визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності (показник стор. 170).

3 Визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності (показник стор. 300).

4 Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності (показник ряд 390). Сума чистого руху грошових коштів за звітний період за трьома видами діяльності (стр. 400) визначається як різниця між сумою грошових надходжень та видатків у рядках 170, 300, 390.

5 Надання отриманої інформації у формі Звіту про рух грошових коштів підприємства за звітний період у складі річної фінансової звітності.

Складання Звіту - непросте завдання для головного бухгалтера в період здачі річного звіту. Справитися з нею можна тільки тоді, коли пізнаєш всі тонкощі її вирішення.

Ми вже визначилися, що всі господарські операції за звітний рік необхідно розподілити за трьома видами діяльності, оскільки зміна грошових коштів за такий період необхідно показувати в кожному розділі Звіту окремо.

До особливостей складання Звіту відносяться наступні.

1 При існуванні в міжнародній практиці бухгалтерського обліку двох методів складання цього звіту (прямого і непрямого) згідно П (С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»:

- I розділ «Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності» заповнюється по непрямому методу (стр. 010 120);

- II розділ «Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності» заповнюються по непрямому методу

- III розділ «Рух грошових коштів внаслідок фінансової діяльності» заповнюються за прямим методом

Непрямий метод

Суть непрямого методу полягає у визначенні суми грошових коштів у складі отриманого підприємством прибутку.

Для цього результат руху коштів від операційної діяльності (показник стор 170 ф. №3) визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від зви ¬ ної діяльності до оподаткування (показники ряд. 010 - 120 ф. №3) на суми:

- Негрошових операцій, по яких грошові кошти не витрачалися:

«+» Амортизація необоротних активів (стор. 020);

«+» Забезпечення зобов'язань (стор. 030);

«+» Прибуток (збиток) від нереалізованих курсових різниць (стр. 040);

- Прибутку (збитку) від неопераційної діяльності (доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю (стр. 050);

- Витрат на сплату відсотків (стр. 060);

- Змін на початок і кінець звітного року залишку виробничих запасів згідно з п. 20 П(С) БО 4 (стр. 080);

- Змін дебіторської і кредиторської заборгованості, що виникла в результаті операційної діяльності протягом звітного періоду (стр. 100);

- Змін витрат і доходів майбутніх періодів (стр. 090, 110).

Прямий метод

Суть прямого методу полягає в тому, що суми надходжень і витрат коштів у II і III розділах Звіту відображаються послідовно згідно з аналітичними даними по відповідних рахунках бухгалтерського обліку окремих операцій інвестиційної та фінансової діяльності без будь-якої коректування. Різниця між «Надходженнями» і «витрати» показує збільшення або відтік грошових коштів.

В результаті підрахунку показників руху грошових коштів (як різниця графи 4 «Надходження» та графи 3 «Витрати») за трьома видами діяльності (стор. 170, 300, 390) отримуємо показник рядка 400 «Чистий рух грошових коштів за звітний період».

З урахуванням збільшення даного показника на «Залишок коштів на початок року» (стор. 410) і («+» / «-») показника від впливу зміни валютних курсів на залишок грошових коштів (стор. 420) отримаємо «Залишок коштів на кінець року» (стор. 430).

Нагадаємо, якщо показник рядка 430 (гр. 3) відповідає сумі показників рядків 230 і 240 ф. №1 «Баланс» (гр. 4), значить, Звіт складено правильно.

2 Ще одна особливість складання Звіту полягає у визначенні зміни грошових коштів за статтями обліку (показник зі знаком «+» або «-») за звітний період з подальшим збільшенням його до залишку (або відніманням із залишку) коштів на початок року.

3 І останнє, на що слід звернути увагу.

Проаналізувавши статті П(С) БО 4 щодо заповнення Звіту про рух грошових коштів непрямим методом (по рядках 010-р-110), необхідно запам'ятати правило, що дозволяє безпомилково заповнювати статті (рядки) Звіту:

Якщо в назві статті є подвійне значення, наприклад «збиток (прибуток)…» або «збільшення (зменшення)…», то перше значення («збиток» або «збільшення) показується в графі 3» Надходження», а друге («прибуток» або «зменшення») - у графі 4 «Витрата».

Звіт про власний капітал (форма №4)

Звіт про власний капітал (далі - Звіт) - це одна з форм фінансової річної звітності підприємства, що відображає як стан власного капіталу на початок і кінець звітного року, так і його зміни за звітний рік.

Мета складання даного Звіту - розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (п. 4 П (С) БО 5).

Цю форму складають тільки при підготовці і здачі річної фінансової звітності.

Правила складання Звіту закріплені в П(С) БО 5 «Звіт про власний капітал».

Для забезпечення порівнянності показників звітного і минулого року представляються відразу два Звіту про власний капітал - за звітний і за минулий рік (п. 17 і п. 19 П(С) БО 1, п. 6 П(С) БО 5).

Для власників підприємства цей Звіт є найбільш інформаційним, оскільки в ньому містяться дані:

1) про капітал, вкладений власниками:

- Статутному або пайовому (його збільшенні, зменшенні, викуп підприємством),

- Додатково вкладеному понад статутний капітал;

2) про інших видах капіталу: резервному, прочем додатковому та про їх рух;

3) про нерозподіленого прибутку, заробленого підприємством, її джерела збільшення і напрямах використання (на дивіденди, формування фон ¬ дів розвитку та ін.)

Як і всі інші форми фінансових звітів, форма №4 складається в тис. грн.

Звіт побудований за «шаховим принципом»: на перетині відповідних рядків і граф вказується значення тієї операції, яка тим чи іншим чином вплинула на власний капітал підприємства протягом звітного року.

При підрахунку підсумків по рядку або графі:

- Значення, наведені без знака, враховуються як позитивні і підсумовуються;

- Значення, вказані в дужках, враховуються як негативні і віднімаються.

Примітки до фінансової звітності (форма №5)

Примітки до фінансової звітності (далі - Примітки) не є самостійним фінансовим звітом, але це обов'язковий додаток до фінансової звітності підприємства (ст. 11 Закону про бухгалтерський облік).

У Примітках повинна приводитися тільки суттєва інформація, яка може вплинути на прийняття рішень її користувачами.

Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обгрунтування статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Загальні вимоги до складу Приміток визначені в п. 25 П (С) БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» і включають такі групи інформації:

- Опис облікової політики підприємства;

- Інформацію, яка є обов'язковою згідно з нормами П(С) БО (її обсяг вказаний в кінці кожного П(С) БО);

- Інформацію, яка містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її розуміння.

В мінімальний склад Приміток входить:

- Типова форма №5;

- Додаткова інформація - в залежності від того, оприлюднить підприємство свою фінансову звітність чи ні.

Складаючи Примітки, потрібно пам'ятати, що розкривається інформація повинна відповідати наказу про облікову політику підприємства.

Якщо у звітному році в облікову політику вносилися зміни, це слід обов'язково відобразити в Примітках. Такі зміни можливі тільки в наступних випадках (п. 9 П(С) БО б «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»):

- Якщо змінені вимоги статуту (наприклад, при зміні форми власності підприємства або його організаційно-правової форми);

- Якщо змінені вимоги Мінфіну щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (зміни в П(С) БО);

- Якщо зміни облікової політики забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

До змін облікової політики можна віднести зміни методів:

- Нарахування амортизації за необоротними активами;

- Оцінки вибуття запасів;

- Нарахування резервів і забезпечень;

- Обліку фінансових витрат та ін

При зміні облікової політики в Примітках вказуються (п. 12,13 П(С) БО б):

- Причина і суть змін;

- Сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або аргументоване обгрунтування неможливості її достовірного визначення;

- Факт повторного подання порівняльної інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку.

У Примітках також повинні бути відображені події, які відбулися між датою балансу і датою затвердження фінансових звітів керівництвом підприємства і вплинули або можуть вплинути на фінансові результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Причому розкриваються тільки ті події після дати Балансу, які:

- Стосуються звітного періоду і подають додаткову інформацію про обставини, що відбулися на дату Балансу.

Наприклад, стало відомо рішення суду про позов, який був поданий до суду підприємством (зокрема, про те, що сума позову могла б істотно вплинути на доходи і витрати підприємства в звітному році). Ця група подій вимагає коректування фінансових звітів, тобто операції, що відносяться до подій після дати Балансу, відображаються у фінансових звітах звітного року;

- Хоча і не стосуються звітного року, але містять важливу інформацію про обставини, що виникли після дати Балансу.

Наприклад, стало відомо про рішення приєднати одне підприємство до іншого або здійснити додаткову емісію акцій. Така група подій не вимагає коректування фінансових звітів.

Порядок заповнення Приміток (форми №5) затверджено Наказом №602. При заповненні цієї форми використовуються дані:

- Форми №1 «Баланс»;

- Форми №2 «Звіт про фінансові результати»;

- Аналітичного і синтетичного обліку за окремими рахунками і субрахунками.

Розділ I «Нематеріальні активи» та розділ II «Основні засоби». При їх заповненні слід взяти до уваги такі правила:

1) таблиці розділів мають структуру оборотно-сальдових відомостей по групах нематеріальних активів та основних засобів;

2) при розрахунку значення в рядку враховується:

- Зі знаком «+», якщо воно збільшує залишкову вартість групи нематеріальних активів (основних засобів), наприклад, надходження активів, дооцінка і т. п.;

- Зі знаком «-», якщо зменшує залишкову вартість групи, наприклад, знос активів, їх вибуття, уцінка;

3) залишки на початок року наводяться в відкоригованому вигляді, тобто підсумки по початковим і кінцевим сальдо первісної вартості та накопиченої амортизації точно відповідають даним Балансу на початок і кінець звітного року. Це випливає з Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності підприємств (Лист №31).

Розділ III «Капітальні інвестиції». У ньому відображаються дані не тільки про витрати підприємства на капітальне будівництво, а й про всі витрати, пов'язані з придбанням ОЗ, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів. Тобто наводяться дані про дебетові обороти субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції» і про залишки на цих субрахунках на кінець звітного року.

Розділ IV «Фінансові інвестиції». Містить розшифровку фінансових інвестицій у такому розрізі:

- За методом оцінки на дату Балансу: фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі (частки в асоційованих, дочірніх і спільних підприємствах), та інші інвестиції (у тому числі акції, частки в дру ¬ гих підприємствах, облігації, інші інвестиції), враховуються або за методом справедливої вартості, або за методом ефективної ставки відсотка. Такий поділ наводиться як по обороту надійшли інвестицій, так і за їх залишку на кінець року;

- За строками погашення: довгострокові (строк погашення більше року) і поточні. Такий поділ наводиться по залишках фінансових інвестицій різних видів на кінець року.

У даному розділі (графа 3) відображається інформація про обороти по придбанню інвестицій та по їх вибуття (реалізації).

Розділ V «Доходи і витрати». Містить докладну розшифровку доходів та витрат операційної діяльності (крім основної діяльності, витрат на збут та адміністративних витрат), фінансової та інвестиційної діяльності. Структура розділу практично повністю відповідає структурі субрахунку ¬ тів до рахунків:

- Підрозділ А: 71 «Доходи операційної діяльності», 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

- Підрозділ Б: 72 «Доходи від участі в капіталі», 96 «Втрати від участі в капіталі»;

- Підрозділ В: 73 «Інші фінансові доходи», 95 «Фінансові витрати»

- Підрозділ Г: 74 «Інші доходи», 97 «Інші витрати».

Дані цього розділу є розшифровками відповідних рядків форми №2 «Звіт про фінансові результати».

Розділ VI «Грошові кошти». Розшифровує відповідні рядку з Балансу в розрізі субрахунків до рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти».

Грошові кошти, використання яких обмежено (у Балансі відображаються у р. 070), наводяться в цьому розділі довідково (в стор 691). Це можуть бути кошти на довгострокових депозитах у банках або на рахунках у банках, які проходять процедуру банкрутства.

Розділ VII «Забезпечення і резерви». Містить повну інформацію про початкових і кінцевих залишках забезпечень (рахунок 47) і резерву сумнівних боргів (рахунок 38), їх нарахування та використання.

Відзначимо, що на кінець року всі залишки забезпечень і резервів повинні бути проінвентаризовані та містити тільки підтверджену суму забезпечення під ті зобов'язання і гарантії підприємства, які дійсно є на кінець року.

Розділ VIII «Запаси». Містить докладну інформацію по залишках запасів на кінець року. Структура розділу майже повністю відповідає субрахунками рахунку 20 «Матеріали» і рахунками 22 «МШП», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція») (у цьому ж рядку відображається і залишок рахунку 25 «Напівфабрикати»).

Розділ IX «Дебіторська заборгованість». Поточна заборгованість «основ ¬ них» та інших дебіторів на кінець року наводиться в ньому як в цілому, так і з розбивкою на групи за строками непогашення заборгованості. При цьому заборгованість вказується за первісною вартістю (без зменшення на суму резерву сумнівних боргів).

Розділ X «Нестачі і втрати від псування цінностей». Містить інформацію про виявлені в ході інвентаризації нестач і втрат цінностей, які не перекриті лишками при пересортиці і по яких було прийнято рішення:

- Або списати на фінансові результати підприємства - в цьому випадку будуть відображені значення тільки по рядках 960 (списані недостачі - Дт 947) і 980 (винні не знайдені - Дт 072);

- Або списати за рахунок відшкодування винною особою - в цьому випадку будуть заповнені рядки 960 і 970 (визнана заборгованість винних осіб-Дт375).

Розділ XI «Будівельні контракти». Його заповнюють підрядні будівельні підприємства - генпідрядники, підрядники та субпідрядники. Для порівнянності даних рекомендуємо рядки даного розділу заповнювати без ПДВ.

Особливості заповнення розділу:

- Якщо у будівельній організації сума визнаного доходу (виручка) збігається з сумою виставлених до оплати рахунків замовникові, то рядки 1120 і 1130 (відповідно валова заборгованість замовників і замовникам) не заповнюються;

- Якщо підприємство-замовник своєчасно не оплачує прийняті роботи, то така заборгованість відображається в рядку 1150 (визначається за даними аналітичної вибірки рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»);

- Якщо на дату Балансу підприємство має по об'єкту замовника незавершені роботи, але при цьому по даному об'єкту вже прийняті роботи субпідрядника (аналітичні дані), то вартість таких субпідрядних робіт відображається у рядку 1160 даного розділу.

Розділ XII «Податок на прибуток». Дозволяє детально проаналізувати порядок формування витрат з податку на прибуток, які списуються:

- На фінансові результати (стр. 1240 відповідає стор 180 ф. №2);

- За рахунок власного капіталу - при отриманні безкоштовних необоротних активів (стор. 1250 відповідає стр. 280 ф. №4).

Правила заповнення даного розділу зводяться до визначення:

1) поточного податку на прибуток за звітний рік (відповідає обороту Дт 98-Кт 64 протягом року, який формується за даними декларації з податку на прибуток). На цьому етапі заповнюються рядки 1210 і 1241;

2) ВОНА (рахунок 17) і ВПЗ (рахунок 54) на початок і кінець звітного року. При цьому початкові залишки беремо з Балансу минулого року (гр. 4), а кінцеві рассчіти ¬ ваем заново, встановлюючи тимчасові різниці вже на кінець звітного року. На даному етапі заповнюються рядки 1220, 1225, 1230, 1235;

3) приросту (убутку) рахунків 17 і 54. При цьому приріст рахунку 17 відображається в рядку 1242 з «-», а спад з «+», приріст рахунку 54 - у рядку 1243 з «+», а спад з «-».

4) Розділ XIII «Використання амортизаційних відрахувань». По суті, відображає нарахування амортизаційних відрахувань (стр. 1300) і їх використання (стр. 1310) за звітний рік. В обліку підприємства для зручності заповнення цього розділу введено позабалансовий рахунок 09 «Амортизаційні відрахування» (по дебет; рахунка відображається нарахування амортизації по необоротних активах, по кредиту - використання амортизаційних відрахувань на фінансування капітальних інвестицій).

5) Дані рядка 1300 повинні відповідати даним рядка 260 розділу I форми №2.

6) Напрями використання амортизаційних відрахувань (стр. 1311-1317) за структурою практично повністю відповідають субрахунками рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

7) Особливості заповнення цього розділу.

8) поряд з дебетовими оборотами субрахунків рахунку 15 в рядках з використання амортизаційних відрахувань слід приводити також аналітичні вибірки по субрахунку 205 «Будівельні матеріали»;

9) утруднення викликає рядок 1315 «Погашення отриманих на капітальні інвестиції позик». Формально тут повинна стояти сума, відповідна проводці Дт 60, 61 - Кт 31. Але якщо раніше за рахунок цих позик вже були здійснені капітальні інвестиції і сформований рахунок 15, то «прямо ¬ лінійне» заповнення рядка 1315 може призвести до задвоенію сум використання амортвідрахувань. Тому, заповнюючи цей рядок, прослідкуйте, щоб відповідні обороти за дебетом рахунка 15 не потрапили ще раз в рядки 1311, 1312, 1313, 1314. 1316, 1317 цього розділу;

10) нарахування та використання амортизаційних відрахувань за звітний рік може не співпадати за сумами. У цьому випадку рекомендуємо в Примітках додатково вказати, що, наприклад, у звітному році амортизаційних відрахувань використано більше, ніж нараховано, а надмірне використання покрито перехідним сальдо недовикористаних амортвідрахувань минулих років (в межах цього сальдо).

Додаток до фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма №6)

Починаючи зі звітності за 2005 рік, деякі категорії підприємств разом з річною фінансовою звітністю подають додаток до неї за формою № б «Інформація за сегментами» (далі - Додаток). У даній формі наводиться інформація про звітні сегменти.

Мета складання Додатка - надати користувачам повну інформацію про основні напрямки господарської діяльності підприємства, її виробничому і географічному розвитку.

Така інформація дозволяє оцінити діяльність суб'єкта господарювання, перспективи його розвитку за видами продукції та територіальному розміщенню.