Облік та аналіз готової продукції ДП "Дружба"

2557

х

4119

х

3940

х

+154,1

2. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,

робіт, послуг)

2223

х

3566

х

3473

х

+156,2

3. У% до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

х

86,9

х

86,6

х

88,1

х

4. Операційні витрати

2527

100

4589

100

5428

100

+214,8

у тому числі:

а) собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

2252

89,1

3499

76,2

2866

52,8

+127,3

б) адміністративні витрати

136

5,4

168

3,7

238

4,4

+175,0

в) витрати на збут

51

2,

37

0,8

88

1,6

+172,5

г) інші операційні витрати

88

3,5

885

19,3

2236

41,2

+25 р. б.

5. Валовий прибуток (збиток) (п. 2 - п. 4а)

-29

х

67

х

607

х

+20,9

р. б.

6. У% до чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

х

-

х

1,9

х

17,5

х

7. Прибуток (збиток) від операційної діяльності

21

х

10

х

83

х

+4 р. б.

8. Фінансові та інвестиційні

доходи

12

х

37

х

105

х

+8,8

р. б.

9. Фінансові та інвестиційні

витрати

30,9

х

43

х

184

х

+5,9

р. б.

10. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

1,7

х

4

х

4

х

+235,3

11. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності

1,7

х

4

х

4

х

+235,3

12. У% до прибутку від звичайної діяльності до оподаткування

х

100

х

100

х

100

х

13. Чистий прибуток (збиток)

1,7

х

4

х

4

х

+235,3

14. У% до доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

х

0,1

х

0,1

х

0,1

х

15. У% до валового прибутку

х

-

х

6,0

х

0,7

х

З валового збитку 2009 року в сумі 29 тис. грн. у 2011 році став валовий прибуток - 607 тис. грн., який займає 17,5% чистого доходу.

Прибуток від операційної діяльності збільшився в чотири рази, а фінансові доходи в сім разів.

Чистий прибуток збільшився на 135,3%, та становить 0,1% виручки від реалізації і 0,7% від валового прибутку.

Одними із ключових характеристик фінансового стану підприємства є його ліквідність і платоспроможність. У МСФЗ зазначається, що інформація щодо ліквідності та платоспроможності є корисною для прогнозування можливостей підприємства вчасно виконувати свої фінансові зобов'язання.

Ліквідність стосується наявності грошових коштів у найближчому майбутньому після виконання фінансових зобов'язань даного періоду. Платоспроможність пов'язана з наявністю грошових коштів упродовж більшого періоду для вчасного виконання фінансових зобов'язань.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобов'язань підприємства його активами (платіжними засобами), строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зниження прибутковості, часткову або повну втрату капіталу. Для кредиторів низька ліквідність боржника може свідчити про високий рівень ймовірності затримок у сплаті відсотків та основної суми боргу. Тому, аналіз ліквідності має важливе значення. Якщо підприємство не в змозі погашати свої поточні зобов'язання в міру того, як наступають строки їх сплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

Ліквідність балансу відображає можливість суб'єкта господарювання до швидкого перетворення активів у грошові кошти для своєчасного і повного погашення своїх платіжних зобов'язань.

З категорією ліквідності тісно пов'язане поняття платоспроможності, яке характеризує здатність підприємства до своєчасного і повного виконання своїх платіжних зобов'язань. Так, платоспроможність - це наявність у підприємства грошових коштів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за кредиторською заборгованістю, яка потребує негайного погашення.

За даними балансів проведемо аналіз показників ліквідності та платоспроможності ДП «Дружба» за останні три роки в табл. 2.6.

Таблиця 2.6. Показники ліквідності (платоспроможності) ДП «Дружба» за 2009-2011 рр.

Показники	2009 р	2010 р	2011 р	Відхилення (+,-) 2011 р. до
				2009 р.	2010 р.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності ? 0.2	0,012	0,190	0,078	+0,066	-0,112
Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності ? 0.7	0,507	0,328	0,779	+0,263	+0,442
Коефіцієнт покриття ?2	4,693	4,958	8,164	+3,471	+3,206
Коефіцієнт загальної ліквідності збільшення	12,245	13,469	15,332	+3,087	+1,863



Із проведених розрахунків видно, що коефіцієнт абсолютної ліквідності нижчий нормативного значення і на кінець звітного періоду зменшився на 0,112. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності на кінець звітного періоду перевищує нормативне значення і збільшився на 0,263 та 0,442.

Значно більший нормативного значення коефіцієнт покриття і збільшився на 3,471 та 3,206. Позитивним є збільшення коефіцієнта загальної ліквідності на 3,087 та 1,863.

Отже, підприємство ліквідне і платоспроможне. Воно зможе погасити свої зобов'язання.

Фінансова стійкість - це здатність підприємства функціонувати і розвиватися, зберігати рівновагу активів і пасивів у мінливому економічному середовищі, що гарантує його платоспроможність та інвестиційну привабливість у довгостроковій перспективі в межах допустимого рівня ризику. Стійкий фінансовий стан досягається при достатності власного капіталу, ефективній структурі активів, достатньому рівні рентабельності з урахуванням операційного і фінансового ризиків, при високій ліквідності, стабільних доходах і широких можливостях залучення позикових коштів.

Фінансова стійкість забезпечує стабільну платоспроможність підприємства в тривалій перспективі завдяки збалансованості активів і пасивів, доходів і витрат, позитивних і негативних грошових потоків. За інформацією балансів проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Показники фінансової стійкості ДП «Дружба» за 2009-2011 рр.

Показник	2009 р.	2010 р.	2011 р.	Відхилення (+,-) 2011 р. до
				2009 р.	2010 р.
Власні оборотні кошти	2537	2612	5344	+2807	+2732
Запаси	2880	3055	5515	+2635	+2460
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань для формування запасів	2537	2612	5344	+2807	+2732
Наявність власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів	2537	2612	5344	+2807	+27321
Надлишок (+), або нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів	-343	-443	-171	+172	+272
Надлишок (+), або нестача (-) власних оборотних коштів для формування запасів	-343	-443	-171	+172	+272
Надлишок (+), або нестача (-) власних оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів банків для формування запасів	-343	-443	-171	+172	+272
Тип фінансової стійкості	Кризовий	Кризовий	Кризовий	х	х

Отже, підприємств має кризовий тип фінансової стійкості. Власних оборотних коштів для формування запасів не вистачає - 343,0, 443,0, 171,0 тис. грн. Підприємству потрібно користуватись позиками банку. Позитивним є зменшення нестачі джерел фінансування.

Отже, умовою підвищення ефективності діяльності підприємства є випереджаюче зростання результативних показників доходу і прибутку порівняно із зростанням показників розміру витрат і капіталу.

Таким чином, для поліпшення фінансово-економічного стану ДП «Дружба» в цілому необхідно здійснити ряд заходів, таких як:

- підвищувати ефективність використання земельних угідь, шляхом запровадження нових технологій виробництва;

- проводити оновлення матеріально-технічної бази, за рахунок нової енергозберігаючої техніки, що знизить витрати на її експлуатацію;

- намагатися досягти оптимальної структури майна, забезпечення підприємства оборотними коштами, зокрема швидко ліквідними, а як наслідок і підвищення рівня платоспроможності та ліквідності підприємства тощо.



2.2 Облікова політика підприємства

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.

В ДП «Дружба» облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в господарстві та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник, який здійснює керівництво підприємством. Дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несуть їх власники.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом керівника.

Облікова політика, як складова частина фінансової звітності повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

ДП «Дружба» самостійно визначає свою облікову політику і вибирає форму ведення бухгалтерського обліку з дотриманням принципів, встановлених законодавством.

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежений державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо. Отже, облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей). Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому - як сукупність способів ведення обліку (вибір підприємством конкретних методик ведення обліку).

При формуванні облікової політики в господарстві передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика відповідає вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Облікова політика господарства є сукупністю конкретних елементів організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством на підставі загальноприйнятих правил.

В ДП «Дружба» техніка бухгалтерського обліку передбачає вибір форми ведення обліку, організації бухгалтерської служби та формування її взаємозв'язків з іншими службами, робочий план рахунків, технологію обробки даних тощо.

Наказ про облікову політику, що забезпечує дотримання загальних принципів ведення обліку на підприємстві, обов'язково містить розділ про облік грошових коштів на рахунках в банку.

У ДП «Дружба» він містить наступні положення, що регулюють:

- належний порядок оформлення документів щодо безготівкових розрахунків, зберігання грошей на рахунку в банку;

- здійснення контролю за дотриманням розрахункової дисципліни, в тому числі за витрачанням грошових коштів відповідно до цільового призначення;

- своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів на рахунках банку;

- проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Складового частиною організації обліку на підприємстві є перелік документів, що використовуються для первинного відображення господарських операцій, а також перелік облікових регістрів, необхідних для накопичення і систематизації інформації.

Відповідно до принципу послідовності підприємство постійно (з року в рік) застосовує обрану облікову політику.

Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених П(С) БО і повинна бути обґрунтована і розкрита в Примітках до фінансової звітності.

Облікова політика підприємства може змінюватися, якщо:

? змінюються статутні умови;

? змінюються вимоги органу, який затверджує П(С) БО;

? нові положення облікової політики забезпечують достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності.

Не вважається зміною облікової політики інформація, що стосується:

? подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

? подій або операцій, які не відбувалися раніше.

В ДП «Дружба» відображення у фінансовій звітності впливу зміни облікової політики на події та операції минулих періодів здійснюється шляхом:

? коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;

? повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

Облікова політика застосовується щодо подій та операцій з моменту їх виникнення, за винятком окремих випадків. Окремими вважаються випадки, коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно. Тоді облікова політика поширюється лише на події, які відбуваються після дати зміни облікової політики.

Здійснюючи контроль діяльності підприємства, особлива увага звертається на послідовність відображення зміни облікової політики в практиці його роботи.



3. Облік готової продукції

3.1 Завдання обліку готової продукції підприємства

Для правильної організації обліку готової продукції, перш за все необхідно знати відповідь на ряд запитань: звідки, коли, скільки і на яку суму надійшла готова продукція, як виконуються програми постачання готової продукції для переробки та її реалізації кому, коли і скільки відпущено готової продукції; який залишок по окремих видах продукції, тощо.

Необхідним передумовами правильної організації обліку готової продукції є:

- раціональна організація складського господарства;

- розробка номенклатури товарної продукції;

- наявність інструкцій з обліку готової продукції.

Основними завданнями організації обліку готової продукції на ДП «Дружба» є:

1) контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням готової продукції та її збереженням за місцями зберігання на всіх стадіях обробки;

2) відповідність складських запасів нормативами;

3) раціональна оцінка готової продукції;

4) розрахунок фактичної собівартості готової продукції;

5) встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;

6) регламентування складу собівартості продукції;

7) своєчасне оприбуткування і списання готової продукції, а також оформлення документів по її руху;

8) забезпечення своєчасного документного руху оформлення руху пропозиції надходження іі на склади (випуску з виробництва) і відправлення покупцям;

9) відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків;

10) контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації;

11) організація позавиробничих витрат, які по'вязані зі збутом продукції, та контроль за їх обсягом і складом;

12) визначення стану розрахунків з покупцям за відвантажену продукцію, отримання точних даних про кількість і яість випущеної продукції і даних про кількість і вартість відвантаженої продукції, а також довідок про залишок готової продукції на складах і контроль за відповідальністю фактичних залишків облікових даних.

Обсяг виробництва і обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виходить обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ту продукцію і в такому обсязі, яку воно може реально реалізувати.

Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз цих показників має важливе значення. Його основні завдання:

- оцінювання ступеню виконання плану і динаміки виробництва та реалізації продукції;

- визначення впливу факторів на загальну величину цих показників;

- розробка із освоєння рекомендацій із освоєння виявлених резервів;

- обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і за асортиментом;

- якість і конкурентоспроможність продукції;

- структура виробництва і реалізації продукції;

- ритмічність виробництва і реалізації продукції.

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції є:

а) планові дані, план підприємства план відвантаження і реалізації продукції, оперативні плани-графіки;

б) дані статистичної звітності:

- фора №1 (підприємство). «Звіт про основні показники діяльності підприємства»

- фора №1 - Підприємство (річна) «Звіт підприємства про продукцію»;

- фора №1 - Підприємство (квартальна) «Квартальний звіт підприємства про продукцію»;

- фора №1 - Підприємство (місячна) «Терміновий звіт про виробництво грошової продукції (робіт, послуг)»;

- форма №2 «Звіт про фінансові результати» та інші.

в) дані первинного й аналітичного б/о: акт або відомість приймання продукції, накладна на здавання готової продукції на склад, приймально-здавальна накладна, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, відомість «Рухготових виробів, відвантаження і реалізація їх» і інші.

3.2 Документальне забезпечення обліку руху готової продукції

В організації обліку готової продукції важливою є підготовча робота: документальне оформлення й облік залишків сільськогосподарської продукції та продукції нового врожаю. Підготовча робота в ДП «Дружба» передбачає: повну інвентаризацію залишків продукції минулих років; ремонтні роботи по приведенню в належний стан токів, складського й вагового господарства; паспортизацію й підготовку силосних та сінажних траншей; перезатвердження матеріально відповідальної особи; підбір і підготовка необхідних бланків первинних документів для обліку нового урожаю; уточнення схем руху транспортних засобів із поля до токів та інших місць зберігання продукції із зазначенням відстані.

В ДП «Дружба» зерно, зібране комбайнами і відправлене на тік, обліковують у талонах комбайнера та водія. Підготовлені бухгалтерією бланки талонів нумерують окремо для комбайнерів (ф. №77в) і водіїв (ф. №77б), вказуючи їх табельні номери і прізвища. Підписує їх головний бухгалтер. Талони реєструють за видами у Журналі обліку виданих талонів. Видають талони під розписку. При завантажені зерна з бункера в машину, комбайнер і водій обмінюються талонами. До кінця робочого дня у комбайнера і водія повинна бути однакова кількість талонів, рівна кількості бункерів зерна.

Доставлене на тік зерно зважують і встановлюють масу брутто, тари, нетто. Водій передає завідуючому током одержані від комбайнерів талони, а він записує кількість доставленого зерна у виданому водію Реєстр приймання зерна від шофера (ф. №77а). Реєстр ведеться в одному примірнику.

На току зерно обліковують у Реєстрі приймання зерна вагарем (ф. №78а). Водій розписується в реєстрі про здачу зерна. Потім реєстр подається в бухгалтерію.

Комбайнер наприкінці робочого дня здає талони завідуючому током, одержуючи від нього Виписку з реєстру про намолот зерна і зібрану площу (ф. №67а).

По завершенню робочого дня, комбайнер і водій записують в обліковий листок тракториста-машиніста і, відповідно, в дорожній листок вантажного автомобіля дані про фактичний намолот зерна і кількість перевезеного зерна. Потім ці документи здаються до бухгалтерії.

Завідуючий током передає до бухгалтерії одержані талони комбайнерів і водіїв разом з Відомістю руху зерна та іншої продукції з поля (ф. №80) й Реєстрами приймання зерна. Разом зі складанням відомості, завідуючий током робить записи у Книзі складського обліку (ф. №40).

Зерно, яке підлягає доробці, на підприємстві оформляється Актом на сортування і сушіння продукції рослинництва, де зазначається кількість повноцінного зерна, кількість відходів, що не використовуються і можуть бути використаними. Також в акті зазначається відносна вологість до і після сушки. Його підписує агроном, завідуючий током і затверджує керівник підприємства.

При відправці зерна до приймальних пунктів оформляється товарно-транспортна накладна в 4 примірниках: перший - залишається в господарстві (в ньому зазначається фізична маса зерна); другий надається до хлібоприймального пункту; інші - з відмітками хлібоприймального пункту, знаходяться у водія (один з них використовується як додаток до дорожнього листа, другий надається до бухгалтерії).

Передача зерна на зерносклад оформляється накладною внутрішньогосподарського призначення. Накладна складається в двох примірниках. В ній зазначаються прізвище, ім'я та по-батькові одержувача, назва продукції, її кількість. Підписує накладну бухгалтер, завідуючий током, завідуючий складом. На безоплатно отримані посіви, активи рослинництва ми пропонуємо оформляти «Акт на оприбуткування поточних біологічних активів рослинництва, оцінених за справедливою вартістю». Цей документ використовується щодо конкретних посівів.

Урожай кукурудзи на зерно обліковують у Реєстрах відправлення зерна та іншої продукції з поля (ф. №77). По завершенні робот по збиранню врожаю кукурудзи, валовий збір качанів переводять у масу сухого зерна. З цією метою агроном і головний бухгалтер складають Розрахунок переведення качанів кукурудзи повної стиглості в зерно (ф. №81а). Валовий збір кукурудзи в перерахунку на сухе зерно складається із залікової маси зерна кукурудзи, маси кукурудзи в перерахунку на зерно, використаної у господарстві, і маси кукурудзи в перерахунку, яка залишається в господарстві. Розрахунки є підставою для відображення валового збору зерна кукурудзи в бухгалтерському обліку та звітності.

Реалізація продукції оформляється товарно-транспортною накладною, яка складається в 4 примірниках. Усі переміщення по господарству оформляються накладними внутрішньогосподарського призначення, які складаються в двох примірниках.

При придбанні посівів біологічних активів рослинництва ми пропонуємо оприбутковувати за Актом приймання - передачі та/або обстеження посівів (поточних біологічних активів рослинництва).

При відправці цукрового буряку на бурякоприймальний пункт, головним документом для бухгалтерського запису про реалізацію продукції є товарно-транспортна накладна спеціалізованої форми №1 ТТН (цукрові буряки).

Облік надходження насіння соняшнику ведуть у такій же послідовності, що й облік надходження зерна зернових культур. В процесі використання посівного матеріалу бригадири одержують насіння зі складу на підставі накладних внутрішньогосподарського призначення. Після проведення посівної роботи на фактичну кількість витраченого насіння складається Акт витрат насіння і посадкового матеріалу (ф. №119). Для цього збирається комісія в складі бригадира, агронома, представників бухгалтерії і зазначається, під яку культуру витрачено насіння, назва насіння, кількість за нормою висіву і фактично витраченого насіння. Акт складається в одному примірнику, передається в контору підприємства, затверджується керівником і передається в бухгалтерію. Акт є підставою для списання витраченого насіння на витрати на виробництво культури.

Що стосується обліку руху кормів - корми, які були згодовані худобі без передчасного оприбуткування, в бухгалтерії не оприбутковуються. Акт на списання пасовищних кормів (ф. №93) розраховується зоотехніком і списується на витрати на утримання відповідної групи тварин. Корми, що підлягають оприбуткуванню, оприбутковуються спеціальною комісією, яку призначає керівник підприємства. Сюди входять представники галузі рослинництва і тваринництва, а також бухгалтерії. Комісією визначається обсяги і маса кормів, з'ясовується їх якість. Результатом приймання є складання Акту приймання грубих і соковитих кормів (ф. №92). Акт складається в двох примірниках: перший надається до бухгалтерії, другий - залишається у матеріально відповідальної особи (завфермою). При переліку кормів у разі необхідності одержання зі складу оформляється накладна внутрішньогосподарського призначення.

Списання фактично витрачених кормів здійснюється по Відомості витрат кормів. Це накопичувальний документ, де зазначається група тварин та назва корму. По цій відомості може списуватися декілька видів кормів, встановлюються ліміти по їх використанню. Відомість ведеться протягом місяця, щодня фіксується кількість згодованих кормів. Ця відомість в бухгалтерському обліку є підставою на списання корму на витрати тваринництва по годівлі тварин.

Основним первинним документом по обліку надходження молока є Журнал обліку надою молока, який ведеться оператором машинного доїння. В ньому по кожній доярці щоденно записується кількість корів, що дояться, кількість надоєного молока вранці, вдень, увечері.

Журнал обліку надою молока ведеться в одному примірнику протягом 15 днів і зберігається на фермі. Кількість надоєного молока і його жирність підтверджує своїм підписом оператор машинного доїння.

Для обліку щоденного надходження і витрачання молока протягом місяця на кожній фермі ведеться Відомість руху молока.

По завершенні звітного періоду один примірник Відомості руху молока разом з Журналом надою молока по надходженню, Товарно-транспортними накладними та іншими документами по витрачанню молока надається до бухгалтерії.

Другий примірник Відомості руху молока служить підставою для оприбуткування і списання витраченого молока в Книзі складського обліку.

При одержанні приплоду (телят, поросят) завідувач ферми складає Акт на оприбуткування приплоду тварин (ф. №95) в двох примірниках. Записи в ньому робляться здійснюють індивідуально по кожній голові приплоду великої рогатої худоби, а по свиням - загалом із зазначенням статі.

Обидва примірники акта передають у бухгалтерію: один - на наступний день після його складання, а другий в кінці місяця разом зі Звітом про рух худоби і птиці на фермі (ф. №102) після того як на його підставі будуть зроблені записи в Книзі обліку руху худоби і птиці (ф. №34) на фермі та реєстрах зоотехнічного обліку, а також нарахована заробітна плата тваринникам.

Продукцією вирощування молодняку тварин є приріст живої маси поголів'я.

Молодняк та відгодовуване поголів'я великої рогатої худоби і свиней зважують щомісяця, а також при переведенні в наступну вікову групу, від однієї відповідальної особи до іншої, в основне стадо, при бракуванні з основного стада, у момент падежу, забою, продажу. Дані про масу тварин записують у відповідні документи (Акт на переведення худоби і птиці тощо). Результат зважування молодняку тварин і тварин на відгодівлі, що залишилися в групі на кінець звітного періоду, відображають у Відомості зважування тварин (ф. №98), яку складає завідувач фермою при щомісячних, періодичних і вибіркових зважуваннях тварин у підзвіті кожного скотаря і свинарки.

У випадку, коли зважування неможливе або приводить до нереальних результатів (нетелі, супоросні свиноматки на певній стадії вагітності), їх жива маса приймається за останнім зважуванням. Після отелення чи опоросу цих тварин їх масу та приріст уточнюють шляхом зважування.

Приріст живої маси визначають на підставі Розрахунку визначення приросту (ф. №98а). Його складає завідувач фермою на підставі даних відомостей зважування тварин та документів на надходження та вибуття худоби загалом по фермі та за видами і обліковими групами та особами, за якими закріплені тварини. При розрахунку кількості приросту живої маси до живої маси худоби цієї групи на кінець звітного періоду додається жива маса худоби, що вибула з цієї вікової групи протягом звітного року (включаючи і загиблих тварин), а з одержаного підсумку віднімають масу худоби, яка надійшла в цю вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу худоби, що була в групі на початок звітного періоду.

Розрахунок приросту живої маси разом зі Звітом про рух худоби та птиці на фермі передають до бухгалтерії і він є підставою для оприбуткування одержаного приросту і нарахування плати працівникам ферми.

Вибуття тварин, обліковують у Товарно-транспортній накладній (ф. №1 с.-г.), в якій зазначають тварин, що вибули, їх номери, клички, стать, вік, живу масу і вартість. Перед відправленням тварин зважують і визначають їх вгодованість. Товарно-транспортну накладну підписують завідувач фермою, ветеринарний лікар, особа відповідальна за відправлення і приймальник.

Переробні підприємства приймають тварин у встановленому порядку і на прийняту продукцію виписують Приймальну квитанцію (ф. ПК-1).

У разі забою тварин, знятих з відгодівлі або нагулу, вимушеного дорізу, падежу, загибелі від стихійного лиха або з інших причин, комісія, призначена керівником підприємства, складає Акт на вибуття тварин та птиці (ф. №100) на кожен випадок окремо.

В акті вказуються причини та обставини вибуття тварин, а також можливе використання продукції. Акт складається в день вибуття комісією в складі ветеринарного лікаря, завідувача ферми та особи, за якою було закріплено тварину. Після оформлення, акт передається керівнику підприємства на розгляд і затвердження.

Якщо шкура тварини, що загинула, має товарну цінність і може бути реалізована, в акті зазначається: «Шкура знята і передана до складу за накладною №__». Після затвердження акта виконують записи про вибуття поголів'я в Книзі обліку руху тварин та птиці (ф. №34) і його разом зі Звітом про рух тварин і птиці на фермі (ф. №102) подають до бухгалтерії господарства.

Забій тварин оформляється Актом на вибуття тварин. Продукти забою тварин після їх охолодження передаються щоденно на склад на підставі Накладної внутрігосподарського, копія якої з розпискою комірника про прийняття продукції прикладається до Акта вибуття тварин і птиці. М'ясопродукти приймаються за фактичною масою.

Продукція і вироби інших підсобних і допоміжних виробництв оприбутковується на підставі щомісячних виробничих звітів і Накладних внутрігосподарського призначення.

На сучасному етапі існує значна кількість форм первинних документів, які створюють значні трудності при веденні роботи на першій стадії облікового процесу. На фіксацію первинної документації обліковий персонал витрачає 50-70% загального часу на обробку інформації.

Удосконалення первинних документів повинно сприяти скороченню трудових витрат на її заповнення й обробку.

Вивчення застосованих в первинному обліку документів показує, що на виробництві використовують громіздкі, застарілі документи, що мають зайві реквізити. Деякі документи мають не вірну форму, інколи вказуються показники, які втратили своє значення. Тому ці документи потребують удосконалення, виключаючи з них одні показники і передбачаючи інші.

Удосконалення організації первинного обліку нерозривно пов'язано із створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням порівняння їх даних та зв'язок реквізитів, які маємо.

Облік готової продукції є однією з найбільш трудомістких дільниць бухгалтерського обліку, тому вдосконалення саме цієї документації має дуже важливе значення.

Удосконалення форм первинної документації повинно здійснюватись по таким напрямкам: уточнення змісту діючих форм; розробка нових форм; виключення застарілих реквізитів та деяких діючих форм документів, що вже не мають актуальності; поєднання разових форм у комбіновані.

Первинні документи типової форми, які застосовують на підприємстві, часто заповнюються без запису всіх передбачених в них реквізитів (шифрів синтетичного та аналітичного обліку, підписів відповідальних осіб тощо). Документи потребують перегляду з приводу їх удосконалення.

Так, пропонуємо поєднати всі регістри первинного обліку зерна в один, створений по типу Реєстру відправки зерна та іншої продукції з поля. Це дозволить скоротити час заповнення документів та спростити облік.

Потребує удосконалення і порядок оприбуткування врожаю цукрового буряку, який в господарстві оприбутковують на підставі даних, отриманих з бурякоприймальних пунктів.

Зараз оприбуткування цукрового буряку проводиться на підставі товарно-транспортних накладних, дані в яких проставляються при зважуванні на цукровому заводі. Такий метод сприяє зловживанням, як зі сторони водія, так і цукрового заводу. Тому в господарстві необхідно використовувати Путівку на вивіз цукрового буряку з поля.

Замість Акту про приймання грубих та соковитих кормів (ф. №92) та Акту на списання пасовищних кормів (ф. №93, 93а), пропонуємо застосовувати на підприємстві уніфікований документ - Акт про приймання грубих та соковитих кормів, який має всі необхідні реквізити і містить дані про якість кормів.

Для контролю якості продукції при оприбуткуванні приплоду тварин пропонуємо використовувати не Акт на оприбуткування приплоду, а Накопичувальну відомість. При цьому накопичувальна відомість складається на місяць, що дає значну економію облікових регістрів.

Надходження молока обліковується у Журналі обліку надою молока. Даний журнал має недоліки. Завідуючий фермою змушений затрачати час для додаткової вибірки кількості молока, яке здається кожною дояркою для того, щоб перевести надане молоко в базисну жирність. Тому вносимо пропозицію в Журналі-обліку надою молока ввести додаткову графу «кількість надоєного молока в перерахунку на базисну жирність». Цей показник може бути використаним при нарахуванні заробітної плати працівникам тваринництва. Також пропонуємо в Журналі обліку надою молока відображати не лише відсоток жирності надоєного молока, а й кількість жиро одиниць, що більш детально характеризуватиме якість молока.

Складське господарство в ДП «Дружба» організується, як правило, в центральних складах. В центральних складах зосереджено готову продукцію сільськогосподарського виробництва для реалізації та іншу продукцію та матеріали сільськогосподарського призначення, закуплені у постачальників. Через центральні склади готову продукцію сільськогосподарського виробництва розподіляють між структурними підрозділами.

У коморах структурних підрозділів зберігається невелика кількість запасів товарно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов'язковим документальним оформленням через центральний склад.

Готову продукцію сільськогосподарського виробництва на складах розміщують по секціях, а в них - за окремими групами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою певного виду матеріалів та продукції сільськогосподарського призначення, а в необхідних випадках - і призначенням. Бланк ярлика на новий вид (номенклатурний номер) готової продукції сільськогосподарського виробництва заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні її на склад.

При передачі складу іншій особі (через переміщення або звільнення матеріально відповідальної особи з тих, чи інших причин) проводять інвентаризацію продукції та матеріалів і складають акт.

В ДП «Дружба» облік наявності та руху готової продукції сільськогосподарського виробництва матеріально-відповідальні особи ведуть в місцях зберігання в Книгах складського обліку (ф. №40) в кількісному виразі за видами і сортами. До передачі книги на склад всі сторінки в ній повинні бути пронумеровані, про що роблять відповідний запис на останній сторінці книги.

Записи в книзі (картках) складського обліку здійснюють тільки на підставі первинних документів в хронологічному порядку. Після кожного запису про надходження чи вибуття готової продукції сільськогосподарського виробництва в книгах складського обліку виводять залишок.

Щомісяця, в строки, передбачені графіком документообігу, матеріально-відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (ф. №112) у двох примірниках. До звіту додають всі первинні документи за звітний місяць. Матеріально-відповідальні особи заповнюють тільки кількісні показники звітів, а їх таксування здійснюють у бухгалтерії згідно П(С) БО 9 «Запаси» та П(С) БО 16 «Витрати». Оприбуткування цінностей здійснюється за первинною вартістю в залежності від каналів надходження, а оцінка вибуття за методом оцінки при вибутті, визначеного підприємством в наказі «Про облікову політику підприємства».

В звіті зазначають залишок готової продукції сільськогосподарського виробництва на початок місяця, надходження та вибуття за місяць, залишок на кінець місяця. Операції з надходження та вибуття готової продукції сільськогосподарського виробництва групують за каналами надходження та вибуття в розрізі кореспондуючих рахунків.

Після перевірки другий, примірник звіту, підписаний бухгалтером, повертають матеріально-відповідальній особі.

3.3 Синтетичний та аналітичний облік готової продукції

Облік готової продукції у бухгалтерії ДП «Дружба» здійснюють за допомогою облікових регістрів на відповідних рахунках аналітичного і синтетичного обліку. Його організовують таким чином, щоб забезпечити чіткий взаємозв'язок бухгалтерських операцій аналітичного і синтетичного обліку зі складським обліком матеріальних цінностей.

Відпуск готової продукції зі складу фіксується в «Книзі складського обліку». В бухгалтерію передається «Звіт про рух матеріальних цінностей».

Аналітичний облік молока на фермі ведуть у «Відомості руху молока», яка відкривається на місяць.

Бухгалтерія господарства зі складів, комор, ферм отримує первинні облікові документи разом зі звітами про рух продукції і матеріалів по кожній матеріально відповідальній особі окремо. Первинні облікові документи в бухгалтерії підлягають обов'язковій перевірці сутності здійсненої операції, правильності та повноти оформлення, наявності підписів і т.д. в обов'язковому порядку кожний документ підлягає таксуванню (перерахунку) за кожним рядком та за кожним документом.

Щомісячно у бухгалтерії формуються окремі папки первинних документів відповідно до узагальнюючих регістрів бухгалтерського обліку.

Для обліку наявності та руху готової продукції, що має кількісні характеристики та складується в ДП «Дружба», планом рахунків передбачено рахунок 26 «Готова продукція». Цей рахунок активний, балансовий, показує запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва. По дебету рахунка відображається надходження готової продукції з виробництва на склад за первісною вартістю, по кредиту - її відпуск. При списанні готової продукції з рахунка 26 «Готова продукція» сума відхилень фактичної виробничої собівартості від вартості за обліковими цінами, що відноситься до цієї продукції, визначається у відсотку, який обчислюється як відношення відхилень на залишок готової продукції на початок місяця та відхилень по продукції, яка здана на склад протягом місяця, до вартості продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається за кредитом рахунку 26 «Готова продукція» і дебетом відповідних рахунків.

Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку 26 «Готова продукція» вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку 201 «Сировина і матеріали» або інших залежно від призначення цієї продукції.

В аналітичному обліку ДП «Дружба» оцінюють готову продукцію за обліковими цінами, а саме - за плановою собівартістю, оптовими обліковими цінами. Надходження і відпуск готової продукції в синтетичному обліку відображаються за фактичною виробничою собівартістю. У зв'язку з цим підприємствам наприкінці звітного періоду необхідно розрахувати відхилення фактичної виробничої собівартості за обліковими цінами. Для відображення вартості готової продукції в облікових цінах і відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами рекомендовано до рахунку 26 «Готова продукція» відкрити два субрахунки:

261 «Готова продукція в облікових цінах».

262 «Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін».

На рахунках бухгалтерського обліку надходження на склад готової продукції відображатиметься за дебетом рахунку 261 «Готова продукція» в облікових цінах і кредитом рахунку 23 «Виробництво» за фактичною виробничою собівартістю. Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін стосовно продукції, що надійшла, відображатиметься записом за дебетом рахунку 261 «Готова продукція в облікових цінах» і кредитом рахунку 262 «Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін» при додатному результаті та зворотним записом - при від'ємному результаті.

Визначена розрахунковим шляхом фактична виробнича собівартість реалізованої готової продукції наприкінці місяця підлягає списанню з кредиту рахунка 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» в дебет рахунка 79 «Фінансові результати».

Кореспонденції бухгалтерських рахунків, що відображають рух готової продукції представлено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Бухгалтерські проведення за рахунком 26 «Готова продукція» в ДП «Дружба»

Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
	Дебет	Кредит
Оприбутковано із основного виробництва на склад готову продукцію	26 «Готова продукція»	23 «Виробництво»
Відображено передачу на склад напівфабрикатів власного виробництва для подальшої реалізації	26 «Готова продукція»	25 «Напівфабрикати»
Відображено суму надлишків продукції, виявлену при інвентаризації	26 «Готова продукція»	719 «Інші доходи від операційної діяльності»
Відображено вартість продукції, повернутої до виробництва для доробки	23 «Виробництво»	26 «Готова продукція»
Готова продукція призначена для власних потреб оприбуткована як матеріали	20 «Виробничі запаси»	26 «Готова продукція»
Відображено вартість продукції, виданої зі складу підзвітній особі	372 «Розрахунки з підзвітними особами»	26 «Готова продукція»
Відображено собівартість реалізованої готової продукції	901 «Собівартість реалізованої готової продукції»	26 «Готова продукція»
Готова продукція використана для адміністративних потреб	92 «Адміністративні витрати»	26 «Готова продукція»

Усі види сільськогосподарської продукції, виробленої у поточному році в господарстві враховують за плановою собівартістю, яка в кінці року доводиться до фактичної. Інструкція №291 дозволяє використовувати субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу і звітності та доповнювати їх введенням нових субрахунків «(рахунків 2-го, 3-го порядку) із збереженням кодів субрахунків типового плану рахунків.

Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції призначено активний рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

За дебетом рахунку 27 відображається надходження сільськогосподарської продукції від урожаю, безоплатно отриманого, тощо.

За кредитом рахунка 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» обумовлена перспективою ведення обліку біологічних активів по ринковій вартості.

На цьому рахунку в ДП «Дружба» обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу - в їдальню); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах, продукцію, яка вирощена для відгодівлі худоби, наприклад, зелену масу, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій, насіння та посадкового матеріалу.

На субрахунку 271 «Готова продукція» оприбутковують отриману зернову продукцію та молоко. Після первинної доробки зернової продукції та визначення подальшого використання на насіння чи корми - ця продукція відноситься на відповідний субрахунок 272 «Корми» чи 273 «Насіння».

Інструкція №291 передбачає, що на рахунку 27 слід обліковувати побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій. Отже, зерно відходи, які отримують при первинній доробці зернової продукції оприбутковують на рахунку 272 «Корми», тут же обліковують солому, полову та іншу продукцію рослинництва, що призначена для використання у якості кормів. Для обліку побічної продукції тваринництва (гній) використовують субрахунок 275 «Органічні добрива».

Таким чином, на субрахунку 271 відображається інформація про наявність та рух готової продукції рослинництва і тваринництва і для деталізації цієї інформації підприємством відкрито субрахунки 3-го порядку:

- 271 «Готова продукція рослинництва»

- 272 «Готова продукція тваринництва»

- 273 «Готова продукція промислових виробництв»

Кореспонденцію рахунків з обліку готової продукції сільськогосподарського виробництва представлено в табл. 3.2.

Таблиця 3.2. Господарські операції з обліку продукції сільськогосподарського виробництва в ДП «Дружба»

Зміст операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
	дебет	кредит
Оприбуткування готової продукції від виробництва	27	23	24567,9
Сторнування вартості невикористаних відходів, що одержують при сортуванні зерна (запис методом «червоне сторно»)	27	23	(2243,1)
Передача продукції однією матеріально відповідальною особою іншій	27	27	446,2
Оприбуткування надлишків готової продукції	27	719	231,1
Оприбуткування шкіри та інших відходів, одержаних від падежу тварин основного стада	27	746	765,3
Оприбуткування продукції, закупленої у громадян за договорами, а також прийнятої для реалізації від населення	27	377	1895,0
Оприбутковано безоплатно одержану готову продукцію	27	719	605,4
Віднесення калькуляційних різниць у кінці року на залишок готової продукції на складі методом допроводки (якщо фактична собівартість вище планової)	27	23	1011,7
Сторнуються в кінці року калькуляційні різниці по продукції, яка залишилась на складі методом «червоне сторно» (якщо фактична собівартість нижче планової)	27	23	(235,9)
Після визначення цільового призначення готова продукція відноситься на насіння і корми	208	27	4561,6
Уцінка готової продукції врожаю минулих років	946	27	201,3
Витрати готової продукції на потреби виробництва	23	27	1867,2
Реалізація готової продукції за плановою собівартістю на суму виручки по цінах реалізації	901 361 701	27 701 641	806,5 1200,0 200,0
Видача сільськогосподарської продукції в рахунок оплати праці за планово-обліковими цінами за цінами реалізації	901 661	27 701	236,6 307,6
Списання продукції, знищеної в результаті стихійного лиха	991	27	102,0
Виявлена нестача готової продукції при інвентаризації	947	27	334,2
Безоплатна передача продукції	949	27	109,9

Аналітичний облік реалізованої продукції ведеться в Книзі обліку реалізації продукції. В цій книзі на кожний вид продукції заведено окрему сторінку, яка заповнюється на протязі року щомісячно. Для кожного каналу реалізації відведено окрему колонку. Остання колонка - шифри синтетичного обліку операцій.

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

Для узагальнення обліку готової продукції в ДП «Дружба» призначено журнал - ордер №5.А с.г.

На досліджуваному підприємстві ДП «Дружба», удосконалення синтетичного і аналітичного обліку готової продукції має велике значення для зниження трудомісткості, підвищення чіткості обліку, зменшення часу документообігу.

3.4 Досвід впровадження автоматизації обліку готової продукції

Створення систем автоматизованої обробки інформації - це складний процес, який потребує відповідних форм його організації, технічних засобів та інших складових.

Відображення виробничо-господарської діяльності за допомогою облікової інформації можна розглядати як модель виробництва.

На формування облікової інформації впливає методологія бухгалтерського обліку. Структуру інформаційної системи бухгалтерського обліку визначають такі методологічні принципи, як рахунки та подвійний запис, баланс та інші. Ними позначається організація інформаційних процедур, зокрема обчислювальна обробка та використання облікової інформації.

Автоматизовані інформаційні технології в обліку - людино-машинна система функціонування на базі локальних обчислювальних мереж та інших сучасних засобів обчислювальної техніки, що забезпечують автоматизоване виконання функцій бухгалтерського обліку.

Сучасна інформаційна технологія дає змогу інтегрувати різноманітні функції обробки інформації на одному робочому місці, включаючи розрахункові, довідниково-інформаційні, сервісні. Системи побудовані за принципами сучасної інформаційної технології, гнучко реагують на зміни у складі функцій та розв'язаних ними задач в алгоритмах розрахунку, в інформаційних потребах користувачів.

Автоматизація обліку готової продукції охоплює широке коло трудомістких операцій. До них належать: групування готової продукції, постійне відстеження її руху, обчислення нормативної (планової) собівартості продукції, що надходить з виробництва, облік відхилень від норм витрат на виробництво, розрахунок фактичної собівартості продукції тощо.

Розглядаючи підприємницьку діяльність ДП «Дружба», зробимо висновок, що технологія обробки облікової інформації здебільшого визначається формою бухгалтерського обліку. В аналізованому сільськогосподарському підприємстві використовують журнально-ордерну форму обліку, яка являється ручною формою обробки інформації. Форма ведення бухгалтерського обліку зазначена в Наказі про облікову політику, який розроблюється головним бухгалтером підприємства і затверджується Наказом керівника, який несе відповідальність за його зміст.

Перед впровадженням комп'ютерної системи бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно провести реінжиніринг бізнес-процесів, тобто переосмислення та перепроектування діяльності підприємства для досягнення суттєвих покращень в таких ключових для сучасного бізнесу показниках, як прибуток, якість, рівень обслуговування та оперативність.

Після прийняття рішення про реорганізацію підприємства проводиться комплексне обстеження схеми його фінансово-господарської діяльності та складається проект реорганізаційних заходів.

Але при організації бухгалтерського обліку на конкретному підприємстві постає питання про доцільність створення на підприємстві КСБО. Це питання дуже важливе, оскільки вибір способу обробки облікової інформації є ключовим в організації бухгалтерського обліку, яка повинна відповідати особливостям конкретного підприємства, його цілям та інтересам, а також сприяти планомірному та раціональному веденню господарства.