Становлення аудиту в різних країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

аудит приватний державний

1.Виникнення аудиту

2. Розвиток аудиту у країнах світу

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Аудимт (лат. audit -- слухати) -- перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Середньовікові аудитори - службовці, які повинні були вислуховувати звіти посадових осіб. На початковому етапі розвитку аудиту на аудитора покладались функції контролю за діяльністю посадових осіб з метою викриття фактів обману та шахрайства.

Приватний господарський контроль у Давній Греції та Римі. Державний контроль у Вавілоні, Єгипті та Китаї. Тенденція паралельного існування контролю на приватному та державному рівнях.

Наприкінці XIX ст. незалежний аудит сформувався як самостійна сфера

професійної практичної діяльності. Зміни в попиті на аудиторські послуги в США на початку XX ст. - причина докорінних змін ряду цілей аудиту. Правило надавати зацікавленим особам фінансову звітність своєї компанії, перевірену на предмет її точності і достовірності. Послуги незалежних бухгалтерів (аудиторів).

Створення різноманітних організацій або спілок професійних бухгалтерів, які вимагали від урядів своїх країн законодавчого оформлення їх діяльності.

1. Винекнення аудиту

Сучасні економічні відносини між власниками і керівництвом підприємства, між суб'єктами підприємницької діяльності та між суб'єктами підприємницької діяльності і державою вимагають незалежного аудиторського контролю, який повинен захищати майнові інтереси як власників, так і держави.

Ці обставини є визначальними в тому, що підготовка майбутніх спеціалістів за економічним спрямуванням пов'язана з обов'язковим опануванням студентами основних засад регулювання та здійснення аудиторської діяльності. Пропоноване видання надасть їм допомогу у цій справі.

Процеси глобалізації, які знаходяться в основі розвитку сучасних економічних відносин, мають своїм наслідком те, що необхідно мати єдині підходи для інформаційного забезпечення прийняття рішень користувачами фінансових звітів. У свою чергу таке інформаційне забезпечення повинно бути надійним, що досягається застосуванням стандартних підходів до проведення перевірки (аудиту) фінансових звітів суб'єктів господарювання.

В умовах переходу до ринкової економіки незалежний аудиторський контроль має особливе значення як гарант засвідчення достовірності бухгалтерської звітності. Достовірна інформація про діяльність підприємства цікавить власників підприємств, постачальників, покупців, банки, органи податкового контролю, інвесторів -- тобто всіх тих, хто має справу з конкретним підприємством.

2. Розвиток аудиту у країнах світу

За історичними джерелами можна прослідкувати, що аудит як незалежний фінансовий контроль налічує багато віків. Розвиток контролю за господарською діяльністю пов'язаний із виникненням обліку в державах, розташованих у долинах річок Ніл, Тигр і Євфрат, де його вели ще на папірусі, а в подальшому -- на папері.

Уважається, що аудит як вид професійної діяльності виник в Англії. Найдавніші згадки про аудит (1130 р.) наводяться в англомовних облікових документах, що зберігаються в архівах Казначейства Англії і Шотландії. Також є дані про існування аудиту з 1299 по 1324 рік, коли королівським указом були призначені аудитори в графствах Оксфорд, Беркшир, Південний Ельтон, Уїлтс, Самсет і Дорсет. У 1285 році королем Англії Едвардом І було видано закон, згідно з яким аудиторам надавались певні привілеї.

Виник аудит, як вважають більшість дослідників, у Китаї в 700 р. до нашої ери, де вже тоді існувала посада генерального аудитора, котрий був гарантом чесності державних службовців. Є історичні свідчення того, що в третьому тисячолітті до нашої ери аудит існував у таких рабовласницьких державах, як Єгипет, Вавилон, Рим, Греція. У цих країнах призначали аудиторів (чиновників казначейства) для контролювання рахівництва в конкретних володіннях, провінціях.

Так, в Афінах народні Збори контролювали доходи і витрати держави, а її фінансова система включала державних аудиторів. У Римі державні фінанси знаходились під контролем Сенату, а державний бюджет перевірявся штатом аудиторів під наглядом казначея.

Згодом у Франції барони щорічно проводили публічні читання рахунків управлінців своїх володінь перед аудиторами, а в Англії аудитори проводили перевірку письмових рахунків, що велися управителями господарств.

Найдавнішим відомими документом, в якому згадується аудит - це архів Казначейства Англії та Шотландії, який датується 1130р. Перший законодавчий акт, який регулює діяльність аудиторів, виданий у 1285р. королем Англії Едвардом 1. Метою перших обов'язкових перевірок був незалежний розгляд бухгалтерських записів і звітів, а роботу осіб, які їх проводили прирівнювали майже до фінансового аудиту в сучасному його розумінні.

Зростання ролі професії аудитора спостерігається у період інтенсивного розвитку промислових та торговельних підприємств. На невеликих підприємствах аудитор міг виконувати функцію бухгалтера, готувати звіти. На великих підприємства, де власник не завжди міг бути управляючим, з метою перевірки роботи апарату управління запрошували аудитора. Розвиток податкової системи посилив зацікавленість держави у повноті і своєчасності сплати податків, тоді виникає новий напрям діяльності аудиторів - контроль розрахунків і сплати податків в інтересах держави.

В період з V по IX століття в країнах Європи та США відбулось багато гучних справ, пов'язаних з банкрутством підприємством, що призвело до значного попиту на послуги професійного бухгалтера-експерта. Хвиля фінансових криз зумовила необхідність прийняття цілого ряду законодавчих актів з регулювання підприємницької діяльності в напрямку запобігання банкрутства підприємств, що також посилило роль аудиторів.

Першим документально зафіксованим випадком проведення незалежного аудиту спекулятивної діяльності акціонерних товариств вважається крах “Південно-морської компанії” у Великий Британії у 1720р.

Після промислової революції, яка викликала розширення підприємств, зростання обсягів випуску продукції, створення акціонерних товариств і відокремлення акціонерів від процесу господарювання, виникає необхідність обов'язкового подання фінансової звітності всіма такими компаніями, і ця звітність має бути підтверджена незалежним експертом, ревізором, аудитором. Відповідні закони було прийнято у Великобританії (1844р.), Франції (1867р.), США (1887р.), Німеччині (1931р.).

Офіційною датою виникнення зовнішнього аудиту вважається 23 жовтня 1854р., коли Спілці Бухгалтерів Единбургу був наданий статус Королівської, а її членам присвоєно звання “Привілейованих бухгалтерів”. В тому ж році у Шотландії створена перша професійна організація аудиторів - Інститут присяжних бухгалтерів, а згодом такі організації були створені по всій Європі і США.

Особливого значення аудит набув після економічної кризи 1930-х років. Аудитори виконували в цей період роль захисників інтересів як окремих підприємців, так і економіки цілих держав.

Початком інтернаціоналізації аудиту було створення у 1977р. Міжнародної федерації бухгалтерів зі штаб-квартирою у Нью-Йорку, на яку покладені функції розробки положень та стандартів щодо аудиту.

На підставі розглянутого можна виділити наступні основні етапи розвитку і становлення аудиту:

1. Античність - 1600. Види: Державний, незалежний. Мета: розкриття шахрайства.

2. 1600р.- аудит є державним та незалежним, основне його завдання - викриття шахрайства.

3. 1600-1850рр. - аудит має на меті викриття шахрайства та виявлення помилок в облікових записах.

4.1850-1905рр - аудиторські перевірки проводились з метою визначення правдивості та якості фінансової звітності й викриття шахрайства.

5.1905-1940рр. - існував державний, незалежний та внутрішній аудит. Перші спроби надання оцінки внутрішньому контролю на об'єктах перевірки.

6.1940-1960рр. - перевірки достовірності та правдивості фінансової звітності.

7.1960р-теперішній час - поява нових нормативних документів, що сприяють розвитку аудиту, в т.ч. і незалежному.

Розробка правового поля діяльності аудиту вказаною організацією носить рекомендаційний характер для різних країн і слугує скоріше певним орієнтиром при розробці національних нормативів.

У світі внаслідок історичного розвитку сформувались різні теоретичні концепції, які можна умовно розділити на три категорії:

1. Концепції, які визначають головну мету і роль аудиту в економіці та суспільстві.

2. Концепції, які визначають еволюційні (історичні) ознаки формування аудиту.

3. Концепції, які визначають засади для формування правил (стандартів) практичного аудиту.

Формування теоретичних концепцій аудиту відбувається також еволюційним шляхом, під впливом історичного досвіду. Ці концепції виділяються рядом зарубіжних авторів, які аналізують процес становлення аудиту на різних етапах розвитку ринкової економіки. Зокрема, відомий британський спеціаліст з аудиту Рой Додж писав: "За останні роки аудиторські процедури пройшли три стадії еволюції: перша - підтверджувальний аудит; друга - системно орієнтований аудит; і, нарешті, остання стадія - аудит, що базується на ризику... У підтверджувальному аудиті ми бачили трохи далі регістрів та документів. Системно-орієнтований підхід до аудиту дав можливість спостерігати системи, які контролюють операції. При аудиті, що базується на ризику, ми дивимося на людей, які контролюють систему". Дану тезу необхідно дещо розширити і прокоментувати. Щодо першого етапу розвитку аудиту, то тут все є зрозумілим. Здійснюючи перевірку, аудитори спочатку виконували лише функцію висококваліфікованого збирача і оцінювача аудиторських свідчень для підтвердження повноти, правильності і арифметичної точності інформації, представленої у фінансовому звіті.

У центрі теорії аудиту, який базується на системно-орієнтованому підході, знаходиться принцип, згідно якого аудитор проводить тестування самої системи контролю на підприємстві і вже на основі такого тестування здійснює оцінку надійності інформації, відображеної у фінансовій звітності. Даний підхід базується також на розробці рекомендацій щодо вдосконалення такої системи для уникнення появи помилок в майбутньому.

Третій етап розвитку аудиту характеризується проведенням розрахунків, пов'язаних з інформаційним ризиком при проведенні перевірок чи консультацій. Вказана концепція широко використовує методи біхевіористичної теорії менеджменту, яка досліджує поведінку адміністраторів. Це, зокрема, виявляється у проведенні тестування самих керівників структурних підрозділів підприємства.

На базі зазначених концепцій у країнах різного історичного розвитку створились різні теорії аудиту стосовно груп зацікавлених користувачів:

- "поліційна теорія", яка наголошує на тому, що роль аудитора полягає у перевірці фактичного існування і точності відтворення подій;

- теорія підтвердження кредитоспроможності клієнта;

- теорія "модератора", відповідно до якої аудитор виступає в ролі посередника між сторонами, які висувають певні вимоги;

- квазікритична теорія, яка полягає в тому, що після збирання аудиторських доказів і формування думки стосовно об'єкта перевірки, аудитор представляє висновок із урахуванням всіх обставин;

- теорія агентів, яка розглядає акціонерів як агентів, що призначають директора. В свою чергу директори наймають аудитора для складання звіту перед акціонерами;

- теорія про роль аудитора як інструмента соціального контролю за веденням бухгалтерського обліку.

Вказані теорії аудиту в тій чи іншій мірі відображені в національних нормативах аудиту. Ця міра визначається ступенем впливу різних груп користувачів на формування концептуальних основ національного аудиту. Зазначена обставина є причиною існування відмінностей, притаманних аудиту в різних країнах.

В Україні з розвитком ринкової економіки, виникненням підприємств недержавних форм власності, діяльність яких потребує незалежного економічного контролю, 22 квітня 1993р. було ухвалено Закон України „Про аудиторську діяльність”. До цього у 1989р. з виникненням в Україні спільних підприємств іноземною стороною було поставлено питання про аудиторське підтвердження результатів фінансово-господарської діяльності підприємств, що стало передумовою створення у Києві дочірнього відділення аудиторської фірми . До її складу ввійшли колишні держслужбовці контрольно-ревізійного відділу Мінфіну України.

В Україні аудиторська діяльність включає такі основні рівні:

1.Ухвалення Закону України “Про аудиторську діяльність” у 1993р., який визначив у правовому полі місце аудиту.

2.Запровадження з 1 січня 1999р. обов'язкового дотримання національних нормативів аудиту. Затверджені 32 нормативи. Розроблено Кодекс професійної етики аудиторів України.

3.Затвердження 18 квітня 2003р. Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів, як національних стандартів аудиту, що підлягають обов'язковому застосуванню.

На світовому ринку аудиту сьогодні діють сотні тисяч аудиторських фірм, однак тільки окремі з них здобули міжнародне визнання. Це так звані аудиторські фірми „великої п'ятірки” (наприклад, „Прайс Уотерхауз”, „Ернст енд Янг” та ін.).

Висновки

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адміністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності. Таким чином аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.

Список використаних джерел

1. Аренс А., Лоббек Дж/ Аудит: Пер.с англ.,гл.редактор серии проф. Я.В.Соколов-М.: Финансы и статистика,1995.-560с.

2. Белуха И.Т. «Аудит» ученик.-2000г.-Знання.-769с.

3. Подольский В.И., Поляк Г.Б.Аудит:Ученик для вузов; Под ред.. проф.. В.И. Подольского.-М.:Аудит,ЮНИТИ,1997.-432с.

4. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посібник.-К.:Знання прес,2002.-223с.

5. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. М.:инфрам,1995, 240с.

Размещено на Allbest.ru