Методика організації обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на ВАТ "Цемент"

При розробці нормативів праці для ІТП та службовців використовують такі показники, як рівень загрузки виконавців основними та нормованними роботами, рівень використання робочого часу.

Норми затрат управлінської праці враховують у себе час, необхідний для виконання конкретної роботи, або її елемента працівниками відповідної кваліфікації, в строго встановлених організаційно- технічних умовах при нормальній інтенсивності праці.

Тарифна система - основа організації оплати праці, що встановлено ст. 96 КЗоТ, ст. 6 Закону об оплаті праці.

Тарифна система оплати праці - це система державних нормативів, встановлюючих вихідні данні розмірів оплати праці. Тарифна система дозволяє якісно оцінювати працю

Порядок та умови застосування тарифної системи оплати праці на підприємствах регулюються ст. 6 Закону об оплаті праці, ст. 96 - ст. 98 КЗоТ, генеральними, галузевими домовленностями та колективними угодами.

На теперешній час діє Генеральна домовленність між Кабінетом Міністрів України, Конфедерацією роботодавців України та всеукраїнськими профсоюзами та профоб`єднаннями на 2002 -2003 роки.

Основними компонентами тарифної системи оплати праці є: техничне нормування праці, тарифне нормування, а також розглянуті вище форми та системи оплати праці.

Тарифне нормування праці включає в себе: тарифну сітку, тарифну ставку, схеми посадових окладів, тарифно - кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна сітка - це шкала (схема), за допомогою якої відбувається співвідношення в оплаті праці працівникам в залежності від складності праці та їх кваліфікації. Тобто працівник одержує більш високу оплату за більш складну працю.

Тарифна сітка включає у себе тарифні розряди і тарифні

коефіцієнти. Тарифні розряди вказують на стунінь складності робіт, а тарифні коефіцієнти - наскільки заробітна плата по даному розряду більша заробітної плати по першому розряду. Варто зазначити, що тарифна ставка

формується на основі:

-тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати;

-міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифна ставка - це норма оплати праці робітника відповідної спеціальності та кваліфікації за одиницю часу. Тарифна ставка буває, як правило, денна або погодинна у твердій сумі.

Посадовий оклад - це норма оплати праці керівників, спеціалистів або службовців за місяць (однак може застосовуватися для оплати праці робітників).

Схема посадових окладів являє собою перелік посад та відповідних їм посадових окладів, які визначаються не в фіксованому розмірі, а у виді верхній та нижній границі посадового окладу по кожній посаді. Але, в останній час більш застосовується практика затвердження державними органами конкретних розмірів посадових окладів.

Тарифно - кваліфікаційні довідники згідно Закону об оплаті праці розробляються Міністерством праці України. З їх допомогою можно визначити розряд роботи або робітника у відповідності з тарифною сіткою. В тарифно - кваліфікаційному довіднику вказується обсяг професійних знань, які повинен мати працівник певної кваліфікації.

Тарифно - кваліфікаційні довідники бувають загальні та спеціальні (галузеві). Для робітників підприємств розташованих у районах з важкими природно - кліматичними умовами додатково до тарифних ставок і окладів встановлюють певні районні коефіцієнти.

На теперешній час використовується Єдиний тарифно - кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників народного хозяйства та Довідник кваліфікаційних характеристик професій робітників, затверджений наказом Міністерства праці і соціальної полтітики України від 16.02.98 р № 24.

Тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів встановлюються підприємствами у колективному договірі з урахуванням норм законодавства.

Стаття 97 КЗоТ передбачує наряду з відрядною та погодинною використання інших систем оплати праці, а також оплату по результатах індівідуальних та колективних робіт. Останнім часом поруч з формами та системами, заснованими на використанні тарифних ставок, отримала розповсюдження безтарифна система. Вона характеризується:

-тісним зв`язком рівня оплати праці робітника з фондом заробітної плати, нараховуємим по колективним результатам;

-присвоєнням кожному працівнику постоянних (відносно постоянних) коефіцієнтів, характеризуючих його кваліфікаційний рівень тавизначаючих його трудовий внесок у загальні результатипраці;

-присвоєнням кожному працівнику коефіцієнтів трудової участі (КТУ) в текущих результатах діяльності, доповнюючих оцінку його кваліфікаційного рівня.

Індивідуальна заробітна плата кожного робітника представляє собою його долю у заробленому усім колективом фонді оплати праці. Формула її розрахунку може бути представлена у слідуючому вигляді:

п

ЗП і = (ФОП к* ККР і* КТУ і* В і) \ (< ККР і* КТУ і* Ві) (1.10)

І=1

Де ФОП к - фонд оплати праці колектива, розпределяємий між працівниками;

ККР і - коефіцієнт кваліфікаційного рівня, присвоєний і- му робітнику;

КТУ і - коефіцієнт трудової участі і- го робітника;

В і - кількість робочого часу, відпрацьованого і- м робітником;

п - кількість робітників, приймаючих участь у розподіленні ФОП.

При визначенні коефіцієнта кваліфікаційного рівня (ККР і) можливі два підхода:

-виходячи з співвідношення в оплаті праці, фактично зложившихся за термін, передшествуючий переходу до безтарифної системи оплатипраці;

-виходячи з співвідношення в оплаті праці, витікаючих із діючих умов оплати праці робітників у термін введення безтарифної системи.

Перший підхід заснован на тому, що фактичний рівень кваліфікації робітника найбільш повно відображує не присвоєний йому розряд, а фактично отримана заробітна плата:

ККР і = ЗП і \ ЗП міп, (1.11)

Де ЗП і - середня заробітна плата і- го робітника за минулий період;

ЗП міп - середня заробітна плата робітника з самим низьким рівнем оплати за той же період.

Інший підхід виходить з положення, що ККР і визначається совокупністю таких показників, як складність праці, змінність, інтенсивність праці, професійна майстерність робітника

Формула розрахунку ККР і робітника у такому випадку має вигляд:

ККР і = КСР j * КУП j * КЗП j* КІП іj * КПМ іj, (1.12)

Де КСР - складності робіт визначається шляхом ділення місячних тарифних ставок по усім розрядам на тарифну ставку першого розряду;

КУП - (умов праці) визначається експертно або величиной діференцованої надбавки за умови праці;

КЗП - (змінності робіт) розраховується, як співвідношення суми доплат за роботу у дві або три зміни та базової величини тарифної ставки першого розряду;

КІП - (інтенсивності праці) встановлюється у межах фактично скадених розмірів доплатза сумісництво професій та розширення зон обслуговування (30 - 50 % тарифної ставки);

КПМ - (профмайстерності) повишає коефіціент кваліфікаційного рівня робітника на 15 -40% виходячи зі середних фактично складених доплатза професійну майстерність;

І - притаманність характеристики до робочого місця;

іj - притаманність характеристики до робітника, працюючого на данному місці.

На ряді підприємств також використовується безтарифна модель організації праці заснована на використанні “ вілкі” співвідношень оплати праці різної якості. Відмінністю такої моделі є встановлення співвідношень в оплаті праці робітників різних категорій у виді “вілок” з широким діапазоном. Це дає можливість зменшити кількість преміальних положень, ускладнюючих розрахунки, та в той же час використовувати індивідуальний підхід до стимулювання ефективності праці.

До безтарифних може бути віднесена і договірна система оплати, при якій керівник, нанимая працівника, договарюється з ним о сумі оплати за конкретну роботу.

Більш упорядкованною є комисійна система оплати праці, коли обсяг роботи оцінюється комисієй фахівців.

Державне регулювання оплати праці на основі безтарифних систем відбувається за допомогою встановлення мінімума заробітної плати та оподаткування прибутків підприємців та працівників.

1.4 Задачи аудиту розрахунків з оплати праці

Аудиторська діяльність- це діяльність аудиторов або аудиторських фірм по виконанню незалежних перевірок бухгалтерської звітності, платіжно- розрахункової документації,податкових обов`язків, а також наданню інших аудиторських послуг. (Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.1993 р. № 3125-ХІІ ст.4).

Цель аудиту- рішення конкретної задачі, яка визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договорним обов язком аудитора та клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці оплати праці є виявлення сильних сторін контролю для того,щоб убедитися,що суттєві помилки відсутні.

Основна задача аудита оплати праці -перевірка дотримання нормотивно-правових актів при нарахуванні оплати праці, утриманнях з неї і правильності ведення бухгалтерського обліку по оплаті праці.

Перевіряючи правильність оплати праці, необхідно перевірити:

-наявність і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обьему виконаних робіт, послуг,випущеної продукції.

-відповідність показників аналітичного обліку з записами в Головній книзі і бухгалтерському балансі на одну і ту ж дату.

При перевірці використання фонду оплати праці потрібно перевірити:

-дотримання встановлених штатним розкладом посадових окладів працівників підприємства:

-своєчасність їхньої індексації з урахуванням росту цін в умовах інфляції;

-чи затверджений штатний розклад на Раді правління, зборах акціонерів, засновників;

-правильність оплати по відрядним нарядам робітників;

-правильність виплати премій працівникам підприємства (на підставі затверджено Положення, або довільно вольовим діям керівника).

Основними джерелами інформації для контроля оплати праці є:

-заява о прийомі, звільненні;

-трудове соглашение;

-акт виконаних робіт;

Також накази:

-про прийнятті на роботу (додаток);

-про надання відпустки (додаток);

-про перевод (додаток);

-про відрядження;

-про премії;

-про доплати;

-про звільнення(додаток);

-про утримання з заробітної плати;

Ще до істочників інформації для контролю оплати праці є:

-особова картка у відділі кадрів (додаток);

-трудова книжка;

-табель обліку робочого часу (додаток);

-наряд (додаток);

-лицевой рахунок робітника;

-лист тимчасової непрацездатності;

-записка о предоставленні відпустки;

-штатний розклад;

-Положення о преміюванні (додаток);

-розрахунково- платіжна відомість (додаток);

-розрахунковий листок;

-платіжні відомості на видачу авансу, заробітної плати.

При проведенні аудиту необхідно також перевірити данні та оборотно- сальдові відомості по рахункам:

“Основне виробництво”;

“Обслуговуючє виробництво”;

ніх періодів”;

унки по податкам та платежам”;

безпеченням”;

652 “За соціальним забезпеченням”;

653 “За страхуванням на випадок безробіття”;

661 “Розрахунки по оплаті праці”;

91 “Загальновиробничі витрати”;

92 “Админістративні витрати”;

93 “Витрати на збут”;

Головна Книга(додаток)

Задачі аудиту розрахунків по оплаті праці заключаються у наступному:

-перевіряється правильність наявності і відповідність законодавству первинних документів по обліку робочого часу, обсягу виконаних робіт, послуг, випущеної продукції;

-правильність оплати;

-правильність утримань із заробітної плати;

-порядок застосування тарифних чи ставок умов договору при погодинній оплаті праці,а також норм і розцінок при відрядній;

-особливості застосовуваної оплати праці (погодинна, почасово-преміальна, відрядна, відрядно-преміальна);

-правильність оформлення трудової угоди з приваблюваними з боку працівниками;

-доплати за сполучення, виконання роботи тимчасово відсутнього працівника, за роботу в позаурочний час;

-простою з вини працівника;

-роботи в понаднормовий час;

-роботи у святкові дні;

-відповідність показників балансу Головної книги на ту саму дату;

-реальність обсягу робіт,по яких нарахована заробітна плата;

-відповідність кількості продукції, за виробництво якої нарахована заробітна плата, її кількості, зданому на склад підприємства.

1.5 Застосування інформаційних комп`ютерних технологій на підприємстві

У сучасних умовах застосування обчислювальної техніки дозволяє прискорити процес підготовки й обробки інформації, а значить і забезпечує оперативне прийняття управлінських рішень.

Аналіз діяльності підприємства є важливим інструментом для планування і прийняття рішень. Автоматизація процесу аналізу дозволить його прискорити. Однак, не досить тільки лише створити програмне забезпечення для прискорення розрахунків. При проведенні аналізу підприємницької діяльності економіст повинний користатися даними бухгалтерського обліку і звітності та сучасним інструментарієм - комп'ютером з відповідним програмним забезпеченням. Доцільно як проведення аналізу за підсумками року, так і проведення оперативного аналізу. Таким чином, стає очевидною необхідність існування постійно діючої внутрішньої локальної мережі на підприємстві, в якій функціонують комп'ютери, які встановлено в бухгалтерії, планово-економічному відділі та інших підрозділах підприємсва. Така мережа на підприємстві вже існує, до неї підключені також і комп'ютери директора, головного бухгалтера і його заступників.

В локальній мережі підприємства працюють такі комплекси:

1) на автоматизованому робочому місці (АРМ) директора встановлена ПЭВМ COMPAQ DESKPRO EP у конфігурації:

- процесор Intel PENTIUM III з частотою 633 Мгц;

- 128 МБ оперативної пам'яті з можливістю доповнення до 512 МБ (SyncDRAM) з частотою 100 Мгц;

- нагромаджувач на твердих магнітних дисках (вінчестер) FUJITSU UltraDMA обсягом 40 ГБ;

- нагромаджувач SONY на гнучких магнітних дисках розміром 3,5 дюйми обсягом 1,44 МБ;

- відеокарта ATI AGP ALL-IN-WONDER PRO 2 з обсягом пам'яті 16 МБ і Тв-тюнером, що забезпечує висновок зображення з глибиною кольору 32 біта дозволом 1280х1024;

- монітор COMPAQ з діагоналлю 15 дюймів;

- мультимедиа устаткування: пристрій читання компакт-дисків (CD-ROM), звукова карта ESS Allegro PCI; настільні стовпчики Genius SP-G16;

- мережне устаткування: мережна карта COMPAQ Netillegent 10/100 PCI, зовнішній модем COMPAQ 288 Data + Fax Series 571.

струмний принтер EPSON 660, що дозволяє кольорову печать на звичайному папері з дозволом 600 dpi, на спеціальному папері з

дозволом 1400 dpi.

2) на автоматизованому робочому місці головного бухгалтера і зам головного бухгалтера встановлена ПЭВМ у конфігурації:

- процесор Intel PENTIUM Ш с частотою 633 Мгц;

- 128 МБ оперативної пам'яті з можливістю доповнення до 512 МБ (SyncDRAM) з частотою 100 Мгц;

- нагромаджувач на твердих магнітних дисках (вінчестер) FUJITSU UltraDMA обсягом 30 ГБ;

- нагромаджувач Mitsumi на гнучких магнітних дисках розміром 3,5 дюйми обсягом 1,44 МБ;

- відеокарта ATI Rage з обсягом пам'яті 4 МБ, що забезпечує висновок зображення з глибиною кольору 32 біта дозволом 1024х768 пикселов;

монітор Philips з діагоналлю 15 дюймів

- мережне устаткування: мережна карта COMPAQ Netillegent 10/100 PCI, зовнішній модем COMPAQ 288 Data + Fax Series 571;

- струминний принтер EPSON 660, що дозволяє кольорову печатку на звичайному папері з дозволом 400 dpi.

- на автоматизованих робочих місцях бухгалтерів установлені ПЭВМ у конфігурації:

- процесор Intel PENTIUM Celeron з частотою 400 Мгц;

- 64МБ оперативної пам'яті з можливістю доповнення до 128 МБ (SyncDRAM) з частотою 100 Мгц;

- нагромаджувач на твердих магнітних дисках (вінчестер) Seagate UltraDMA обсягом 30 ГБ;

- нагромаджувач Mitsumi на гнучких магнітних дисках розміром 3,5 дюйми обсягом 1,44 МБ;

- відеокарта ATI Rage з обсягом пам'яті 4 МБ, що забезпечує висновок зображення з глибиною кольору 32 біта дозволом 1024х768 пикселов;

- монітор Samsung з діагоналлю 15 дюймів;

- мережна карта COMPAQ Netillegent 10/100 PCI.

- струмний принтер Hewlett Packard DeskJet 400.

Усі ці ПЭВМ підключені кабелем типу “Кручена пари” по мережній топології “Зірка” до центрального сервера COMPAQ PROLIANT ML370 (процесор Intel PENTIUM III з частотою 667 Мгц із можливістю установки другого процесора; 128МБ оперативної пам'яті з можливістю збільшення до 4 ГБ;

3) Нагромаджувачі (з можливістю установки ще 3 нагромаджувачів) на твердих магнітних дисках FUJITSU SCSI обсягом 40 ГБ кожний; убудований двухканальный Ultra2 SCSI адаптер, мережна карта COMPAQ Fast Ethernet NIC 10/100 WOL, пристрій читання компакт-дисків (CD-ROM), нагромаджувач Zip на гнучких магнітних дисках розміром 3,5 дюйми обсягом 120 МБ), і об'єднані в локальну обчислювальну мережу з програмним забезпеченням Novell NetWare service.

Аналіз існуючих на підприємстві ПЭВМ показує, що керівництво пішло усвідомлене на придбання дорогого сучасного устаткування (орієнтована вартість тільки одного центрального сервера - 3245 грн. без вартості установки), з метою досягненню ефективних результатів.

Прикладне програмне забезпечення.

На всіх ПЭВМ установлене наступне програмне забезпечення:

-тести пам'яті (ОЗУ, BIOS, ЖМД, ГМД) і периферії (монітора, принтера, каналів зв'язку) здійснюються програмою Sandra 99 Professional компанії SiSoft;

-антивірусне програмне забезпечення здійснюються програмою AVP Platinum v.132 компанії “Антивірусна лабораторія Касперского”, у якої була куплена ліцензійна копія.

Системне програмне забезпечення функціювання технічного комплексу (ПЭВМ):

- операційна система Windows 2000 Final Russian version, що займає в резидентной частини ОЗУ близько 2 МБ, 1 раз у тиждень використовуються утиліти дефрагментации і перевірки дисків;

-програмний комплекс Novell NetWare service версії 4.12, використовуваний для роботи мережного устаткування.

Сервісні програмні засоби (УПС):

-установлено файлових менеджерів (допоміжні програми) Norton Commander версії 5.0 - для роботи в DOS і Windows Commander версії 4.03

4) Встановлено наступні редактори для автоматизації документообігу, що дозволяють прискорити обробку і прийняття необхідних управлінських рішень:

Microsoft Word 2000 - текстовий редактор, що є стандартом де-факто застосування в умовах малих компаній. У Word 2000 мається широкий вибір засобів автоматизації, що спрощують виконання типових задач, таких як:

- автозамена помилок, що можуть бути виправлені автоматично при введенні;

- автоматичного форматування тексту при введенні;

- автоматична пропозиція повного варіанта чи слова фрази після введення декількох перших букв;

- автореферат (можливість виконання статистичного і лінгвістичного аналізу документа з метою виділення його ключових положень);

- автоматичне створення і попередній перегляд стилів,

- майстер листів позволяющий легко і швидко створити потрібний лист шляхом вибору готових елементів листа,

- автоматичне надання рад і довідкових зведень, що можуть знадобитися по ходу виконання задачі,

- засобу перевірки правопису і виправлення тексту,

- засоби, що спрощують роботу з таблицями, границями і заливанням,

- новий набір графічних засобів, за допомогою яких можна легко прикрасити текст і малюнки шляхом додавання обсягу, тіні, текстурних і прозорих заливань, а також автофигур,

- набір різноманітних засобів, призначених для роботи з Web і Інтернетом;

- набір різноманітних засобів, що спрощують перегляд електронних документів;

- створення і редагування повідомлень електронної пошти в Exchange і Outlook;

- нові можливості і засоби, що підвищують продуктивність і ефективність роботи користувачів;

- багатомовна підтримка.

Adobe PhotoShop версії 5.05 що дозволяє автоматизувати роботу з графічними зображеннями, редагувати і ретушувати їх для одержання наочних інструкцій, посібників, меню й іншої продукції.

Програмне збеспечення.

Для забезпечення цілісності і збереження даних установлені програми стиску даних в архів - архиваторы. На розглянутих у даному розділі дипломній роботі ПЭВМ встановлені архиваторы: WinRAR версії 2.60 (подерживающий архівацію методами RAR і ZIP) і убудовані архиваторы в системні файлові менеджери в Norton Commander і в Windows Commander - PKZIP і ARJ. По необхідності проведення резервного копіювання користаються різними архиваторами, у більшості випадків використовується WinRAR. WinRAR -- це 32-розрядна версія архиватора RAR для Windows, могутнього засобу створення архівів і керування ними. Можливості WinRAR:

- повна підтримка архівів RAR і ZIP;

- оригінальний високоефективний алгоритм стиску даних;

- спеціальний алгоритм мультимедиа-сжатия;

- оболонка з підтримкою технології перетягнути-і-залишити (drag & drop);

- інтерфейс командного рядка;

- керування архівами інших форматів (CAB, ARJ, LZH);

- підтримка безупинних (solid) архівів, у яких ступінь стиску може бути на 10 - 50% більше, ніж при звичайних методах стиску, особливо при упакуванні значної кількості невеликих схожих файлів;

- підтримка багатотомних архівів;

- створення що саморозпаковуються (SFX) звичайних і багатотомних архівів за допомогою стандартного чи додаткового модулів SFX;

- відновлення фізично ушкоджених архівів;

-інші додаткові функції, наприклад, шифрування, додавання архівних коментарів (з підтримкою ESC-послідовностей ANSI), ведення протоколу

помилок і ін.

WinRAR може створювати архіви двох різних форматів: RAR і ZIP. Переваги кожного з них:

Архіви ZIP. Основна перевага формату ZIP -- його популярність. Так, більшість архівів у Internet мають формат ZIP. Якщо необхідно комусь відправити архів, але немає впевненості, що в адресата є програма WinRAR для розпакування архіву, то використовується формат ZIP. З іншого боку, у цьому випадку можливе відправлення що саморозпаковуються (SFX) архівів. Такі архіви ледве більше звичайних, але для їхнього розпакування не вимагаються наявність додаткових програм. Інша перевага ZIP -- швидкість. Архіви ZIP звичайно створюються швидше архівів RAR.

Архіви RAR. Формат RAR у більшості випадків забезпечує істотно кращий стиск, чим ZIP, особливо в режимі створення безупинних архівів. Інша важлива можливість RAR -- підтримка багатотомних архівів. Вони набагато зручніше і простіше у використанні, чим так називані “розділені по дисках” (“span disks”) архіви ZIP. WinRAR не підтримує такі архіви ZIP -- багатотомні архіви можна створювати тільки у форматі RAR. Крім того, у формату RAR є кілька важливих можливостей, відсутніх у ZIP, наприклад, додавання інформації для відновлення, що дозволяє відновити фізично ушкоджений файл, і блокування важливих архівів для запобігання їхньої випадкової модифікації. Формат RAR дозволяє обробляти файли практично необмеженого розміру, а максимальний розмір одного файлу в архіві ZIP обмежений 4 Гб. Варто звернути увагу, що старі файлові системи не підтримують файли розміром більш 4 Гб, тому при роботі з такими файлами необхідно використовувати файлову систему NTFS.

WinRAR може виконувати деякі операції з архівами CAB, ARJ і LZH, створеними іншими програмами: переглядати вміст, витягати і видаляти файли, перетворювати в що само розпаковуються, додавати коментарі і т.д. Але, на відміну від форматів RAR і ZIP, WinRAR не може ні створювати архіви CAB, ARJ і LZH, ні додавати в них файли.

Використовуване прикладне ПО (ППО) пропонуючи користувачеві інструментальні засоби високого рівня для реалізації функціональних задач керування.

Загального призначення:

1) табличний процесор Microsoft Excel 2000, можливості якого:

- новий формат файлів Microsoft Excel, де кожен файл є книгою з декількома аркушами. Кількість аркушів у робочій книзі за замовчуванням може бути задано користувачем;

- скасування до 16 останніх дій для аркушів, що не містять помилок;

- у пристрої миші кнопка обертання використовується для перегортання чи зміни масштабу при перегляді даних на листі і для згортання і розгортання даних у зведених таблицях, структурах і списках часткових підсумків;

- використання заголовків рядків і стовпців для вказівки активного осередку;

- розширені можливості редагування за допомогою перетаскування;

- спливаючі примітки і підказки при прокручуванні;

- доступ до зовнішніх даних за допомогою Microsoft Query;

- доступ до більшого числа зовнішніх баз даних;

- використовувати підсумкові значення зведених таблиць у формулах, підраховувати кількість порожніх осередків у діапазоні;

- побудова будь-яких видів діаграм і т.д.

Використовуєма система керування базами даних (СУБД) Microsoft Access 2000, забеспечує наступні можливості:

- Роботу з електронними таблицями;

- Підвищення продуктивності;

- Роботу в Інтернеті та внутрішніх мережах;

- Засоби роботи з іншими додатками;

- Роботу з навчальними додатками;

- Роботу у вікні бази даних;

- Використання спеціальних панелей інструментів, рядків меню і контекстних меню;

- Засоби роботи з даними;

- Роботу з фільтрами;

- Печаток і попередній перегляд;

- Проектування бази даних;

- Створення і настроювання таблиць;

- Створення і настраювання запитів;

- Створення і настроювання форм і звітів;

- Роботу з макросами;

- Робота у вікні модуля, у вікні конструктора та в режимі перегляду моделі об'єктів;

- Написання програм Visual Basic;

- Засоби захисту і керування базою даних.

Установлено проблемно-орієнтовану програму, що враховує специфіку предметної області таку, як Інфо - Підприємство: «Бухгалтерія» версія 3.3 з податковим обліком. Ці програми орієнтовані як на рішення задач бухгалтерського обліку, так і для повного й узагальненого аналізу, необхідного при оцінці фінансового стану підприємства.

Для зручності головного бухгалтера встановлена система “Клієнт-банк”, що дозволяє вести всі банківські операції не виходячи з кабінету. Тепер у головного бухгалтера і директора з'явилася можливість у будь-який момент довідатися про стан розрахункових рахунків, кількості коштів на них і стан розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Касове впровадження персональних ЕОМ і локальних мереж у практику організаційно-економічного керування в останні роки породило значний попит на спеціалізовані програмні системи, призначені для автоматизації рішення задач. Основна частка попиту припадає на системи автоматизації бухгалтерського обліку. І це цілком зрозуміло, оскільки недосконалість законодавства і трудомісткість виконання облікових процедур у фірмах, не спроможних містити великий штат бухгалтерів, з одного боку, відсутність практики використання эккаутинговых послуг зовнішніх організацій, з іншого боку, і відносно не високий рівень комп'ютерної кваліфікації бухгалтерів, що мають недостатній досвід використання для ведення обліку програмних засобів загального призначення - електронних таблиць і інтегрованих систем, із третьої сторони, визначили високу потребу саме в спеціалізованих програмних системах автоматизації бухгалтерського обліку.

Впровадження в практику планової роботи АРМ бухгалтерів висуває перед науковими і практичними працівниками ряд проблем, серед яких центральне місце займає проблема конструювання найбільш раціональних АРМ.

В даний час накопичений позитивний досвід створення пакетів прикладних програм по різних ділянках обліку. Серед наявних розробок найбільш актуальними є пакети прикладних програм і автоматизовані робочі місця економістів, розраховані на використання персональних ЕОМ.

В обов'язку одного з бухгалтерів входить виконання операцій по зборі інформації, контролю її вірогідності, підготовці для машинної обробки, введенню даних в ПЭВМ і запису їх на дискети, керуванню процесом обробки на машині, одержанню регістрів вихідної інформації, контроль, аналіз і координування управлінських рішень. ПЭВМ же забезпечує арифметичні і групувальні операції, вибірку, формування і збереження інформаційних масивів, а також печатка вихідних відомостей.

Загальні доходи і витрати визначаються автоматизоване по, що містяться в пам'яті оперативної інформації, а також інформації в базі даних(БД).

Таким чином, створення АРМ дозволяє значно підвищити якість і оперативність в роботі з різними видами інформації. Крім рішення традиційних інформаційних задач, удосконалилися контрольно-аналітичні й організаційно-методичні функції і працівників планово-економічного відділу. Відкривається можливість для нового підходу до розподілу функцій серед економістів і бухгалтерів.

2. Методика організації обліку та аудиту розрахунків з оплати праці на ВАТ “Цемент”

2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ “Цемент”

Основним видом діяльності акціонерного товариства “Цемент” є виробництво та продаж цементу марок ПЦ А/ІІІ-400, ПЦ Б/ІІІ-400 та ПЦ В/ІІІ-400.

ВАТ “Цемент” є юридичною особою і діє на основі Уставу та законодавства України.

ВАТ “Цемент” має самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки, фирмове найменування.

ВАТ “Цемент” приобретає свої права з моменту державної регістрації. Для досягнення своїх цілей ВАТ”Цемент” може здійснювати сделки,приобретати майнові права та нести обов`язки, бути істцом та ответчиком у суді.

Метою діяльності Товариства є мобілізація засобів на виробництво і постачання різних марок цементу для будівельної та інших галузей промисловості, розширення ассортименту продукції, здійснення комерційних операцій для отримання максимального доходу для підвищення добробуту всіх працівників товариства,та подальшого розвитку та удосконалення виробництва.

Чисельність працюючих на підприємстві складає 425 осіб

Виробництво складається з основних та допоміжних цехів.

Цехами основного виробництва є:

-виробничий цех;

-обжиг клінкеру.

Допоміжні цехи забезпечують безперебійну роботу основного виробництва, технічне оснащення, ремонт обладнання.

Основними задачами підприємства є задоволення промислових нестатків його продукцією і реалізація на основі отриманого доходу соціальних та економічних інтересів членів трудового колективу.

За умов ринкової діяльності підприємство здійснює свою виробничо-торгівельну діяльність самостійно,але конкуренція змушує враховувати інтереси покупців та виробляти саме конкурентноспроможну продукцію.

Рост економіки України дозволяє підприємству успішно вирішувати проблеми технічного переозброєння виробництва,закупівлі сировини, навіть по вільним ринковим цінам. Самостійність та наявність коштів дають можливість використовувати нові методи матеріального і соціально-психологічного стимулювання до праці.

Обсяги продукції, шо випускається, мають ринки збуту і забезпкчують завантаження робочих місць.

Підприємство ВАТ “Цемент” поставляє свою продукцію для багатьох галузей промисловості,зокрема для будівельної та ремонтної.

Обсяг продажів товару відбувається по прямим договорам зі споживачами. Частина товару продається через посередників - оптово-постачальницькі організації.

ВАТ “Цемент” здійснює оперативний і бухгалтерський звіт результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та представляє її у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики.

У таблиці 2.1 приведена організаційна структура підприємства.

Таблиця 2.1 Організаційна структура ВАТ “Цемент”

№ пп	Показники	Звіт за 2002 рік	Звіт за 2003 рік	Ріст до 2003 року, %
1	Фонд оплати ПГШ, тис. грн.	1805,8	2000,0	110,7
	В т.ч. робітникі	1126,44	1254,9	111,4
	З них: - основні робітники	439,9	486,5	110,5
	ІТП та службовці	650,6	693,2	106,5
	Учні	4,2	5,0	119,0
	Охорона	38,2	40,8	106,8
2	Непромислова група	25,6	34,2	133,59

З таблиці 2.1 бачимо,що на оплату праці персоналу підприємство за 2003 рік витратило 2000,0 тис. грн., що на 194,2 тис.грн.більше проти 2002 року.

Середньомісячна заробітна плата одного працюючого склала 469,2 грн.проти 446,98 грн. у 2002 році.

Також у 2003 році збільшилася чисельність промислово-виробничого персоналу у порівнянні з 2002 роком на 14 осіб.

Таблиця 2.2 Показники чисельності персоналу ВАТ “Цемент” за 2002-2003 роки

№	Показники, осіб	Звіт за 2003 рік	Звіт за 2002 рік	У відсотках до 2002 року	Питома вага категорії до заг. чис.	Відхілення (+,-), осіб
1	Промислово-виробничий персонал	410	394	105,2	96,47	+14
	У т.р: - робітники	325	318	102,2	76,47	+7
	- учні	4	3	133,3	0,94	+1
	-ІТП та службовці	67	61	109,8	15,76	+6
	Охорона	14	12	116,6	3,29	+2
2	Непромислова група	15	10	150,0	3,59	+5
Усього персоналу:	425	404	105,19		+21

Якщо розглядати по категоріях, то збільшення промислово-виробничого персоналу відбулося насамперед за рахунок категорії робітників, яка збільшилася на 2,2%. Також відбулося збільшення працівників і по іншим катноріям.

2.2 Первинна документація по господарським операціям з обліку розрахунків з оплати праці

Міністерством статистики України затверджено наступні первинні документи з обліку особового складу.

Таблиця 2.3 Типові форми первинного обліку особового складу

№	Номер типової форми	Назва типової форми
1	2	3
Кадрова документація
1	П-1	Наказ про прийняття на роботу
2	П-2	Особова картка
3	П-3	Алфавитна картка
4	П-4	Особова картка фахівця з вищою освітою, який виконує науково дослідні,проектно- конструкторські і технологічні роботи
5	П-5	Наказ про переведення на іншу роботу
6	П-6	Наказ про надання відпустки
7	П-7	Список про надання відпустки
		З обліку використання робочого часу
8	П-8	Наказ про припинення дії трудового договору (контракту)
9	П-12	Табель обліку використання робочого часуьі розрахунку заробітної плати
10	П-13	Табель обліку використання робочого часу
11	П-14	Табель обліку використання робочого часу
З обліку розрахунків з працівниками з оплати праці
1	П-49	Розрахунково-платіжна відомість
2	П-50	Розрахункова відомість
3	П-51	Розрахункова відомість
4	П-52	Розрахунок заробітної плати
5	П-53	Платіжна відомість
6	П-54	Особовий рахунок
7	П-54 - А	Особовий рахунок
8	П-55	Накопичувальна картка виробітку та заробітної плати
9	П-56	Накопичувальна картка обліку заробітної плати

2.3 Облік використання робочого часу та виробітку

На підприємствах облік особового складу і використання робочого часу належить до області оперативно- технічного обліку.Цим обліком займається відділ кадрів, а також окремі, спеціально виділені працівники виробничих підрозділів.

Робочий час - це встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого робітники та службовці, згідно з правилами внутрішнього розпорядку, повинні виконувати свої трудові обов`язки.

Робочий день - це встановлена законом норма робочого часу протягом доби, яка лежить в основі його правового регулювання.

Нормування робочого часу протягом календарного тижня є робочим тижднем. При п`ятиденному робрчому тиждні його тривалість составляє 40 годин. Це поширюється на всіх працівників, спеціалістів та керівників, крім тих, для яких законодавчо встановлена скорочена тривалість робочого часу

Для організації обліку використання робочого часу, для складання звітності і контролю за фондом оплати праці весь персонал підприємства поділяється по ряду ознак:

- по принадлежності до тієї чи іншої галузі народного господарства персонал поділяється на промислово- виробничий та непромислоіий персонал;

- по ролі в процесі виробництва персонал поділяється на робітників та службовців.

Робітники - це особи, безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей, ремонтом, переміщенням вантажу,наданням матеріальних послуг. З группи службовців виділені керівники, спеціалисти та інші працівники.

Сама чисельна з груп - робітники - в свою чергу підрозділяється по спеціальностях та кваліфікації.

Основними напрямками руху робочої сили на підприємстві є: прийом на роботу, перехід з посаду чи на посаду, з цеху чи відділу до іншого, вихід у відпустку, звільнення.

Кожен з цих випадків оформлюється відповідними документами(дивись додатки) Усі первинні документи, зв'язані з рухом особового складу, надходять у бухгалтерію підприємства і служать підставою для чи початку припинення нарахування заробітної плати, зміни тарифних ставок і так далі.

Облік використання робочого часу, а також контроль зав станом трудової дисципліни на підприємствах здійснюється щляхом табельного обліку.При прийомі на роботу працівнику надається табельний номер, а в трудовій книжці (що знаходиться у відділі кадрів) робиться позначка про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів відкривають особову картку (додаток), в якій зазначають необхідні анкетеі данні про працівника та всі зміни, що відбуваються у його роботі.

Бухгалтерія відкриває особову картку кожному працівнику.

Табельний облік ведеться такими способами:

- жетонним - з використанням жетонів (на яких проставлені табельні номери). На підприємствах їх кількість дорівнює кількості особового складу працюючих;

- картковим - з використанням контрольних годинників, що автоматично позначають час явки кожного працівника в його картці;

-за пропускною системою, за якої працівники при явці на роботу здають свої перепустки, а по закінченні отримують їх.

Така система використовується на ВАТ “ Цемент”.Тобто на підставі зданих чи не зданих перепусток здійснюється табельний облік.

Результатом табельного обліку є складання табелю (додаток).

Табельний облік допомагає вирішити такі завдання, як:

- контроль за явкою на роботу і залишенням роботи;

- виявлення причин запізнень або неявки на роботу;

- одержання даних про фактично відпрацьований час, склад робочого часу;

- складання звітності про наявність працюючих та її рух, про стан трудової дісципліни.

Табель ведеться окремо по кожному цеху і відділу табельниками або бригадирами.

У табелі позначаються кількість відпрацьованих годин кожним робітником, неявки на роботу (за допомогою умовних позначок- шифрів).

Отмітки про неявки робляться в табелі на підставі даних контролю пропускної системи.

Також підставою для складання табелю служать листки тимчасової непрацездатності, накази про відрядження, накази про встановлення скороченого робочого дня. Облік вихідних та святкових днів злійснюється в табелі на підставі графіка та режиму роботи підприємства. Облік простоїв також ведеться у табелі. Підставою для відображення їх у обліку служать листки про простої чи накопичувальні відомості простоїв.

Для ведення табельного обліку на ВАТ “ Цемент” використовується спрощена система. Тобто в табелі відзначають лише відхилення від нормальної тривалості робочого дня (запізнення, прогули), неявки на роботу із зазаначених причин (відпустка, відрядження), понаднормові роботи.

По закінченні місяця підраховується загальний календарний фонд робочого часу, час невиходів та інших втрат. Із загального календарного фонду відраховують усі витрати й отримуфть фактично відпрацьований час.

Наприкінці місяця дані табелів підсумовуються по кожному працівнику, а також по цехах і відділах та передаються до бухгалтерії підприємства. Ці дані необхідні для контролю за використанням робочого часу і для нарахування заробітної плати працівникам за звітний місяць.

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідно точно обліковувати виробіток продукції або обсяг робіт, виконаних кожним працівником.

Залежно від технології та оргагізації виробництва застосовують різні системи обліку продукції або виконання робіт. Під обліком виробітку розуміють сполучення способів одержання інформації, порядку її запису і застосування форм первинних документів.

Облік виробітку робітникам у промисловості здійснюється за типовими формами залежно від технологічного процесу виробництва, системи організації та оплати праці в рапортах про виробіток, у маршрутних листах (додаток),відомостях обліку виробітку, нарядах та інших документах.

Документація по обліку виробітку повинна забезпечити працівників обліку даними:

- про кількість і якість виробленої продукції і виконаних робіт;

провідповідність обсягу виконаних робіт кількості витрачених при цьому матеріалів, сировини, напів фабрикатів;

- про рівень виконання норм виробітку в розмірі заробітної плати.

В індивідуальному та мілкосерійному виробництві для обліку виробітку використовуються системи нарядів(додаток). В залежності від вида, наряди поділяються на індивідуальні (для одного робітника) та бригадні, а по терміну дії - на зміну або більш длинний термін у межах місяця. По закінченні робіт в наряді вказується прийнята кількість виготовленої продукції, її якість та витрата нормованого часу.

Наряди містять таки реквизити: номер наряду, дату видачі,П.І.Б. та табельний номер робітника, шифр цеху, вид оплати, операції, деталі, виробничи витрати, кількість виробітку в натуральному виразі,норму часу, розцінку за розрядом роботи.

Так як роботи можуть виконуватися одним робітником або бригадно, на багатьох підприємствах широко застосовується бригадний підряд, який є основою виробітку - поопераційний, за кінцевою операцією та інвентарний. Система виробітку за кінцевою операцією і виробленою продукцією передбачає облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю для здачи на склад або передачи на іншу виробничу дільницю. Вона нвйбільш поширена при бригадній формі организації праці, передбачає закріплення за групою робітників єдиного завдання, колективну відповідальність і оплату по результатам праці.При цьому праця бригади за зміну є закінченим циклом виробництва із здачею готової продукції згідно з приймально- здавальними накладними на склад.

В серійних виробництвах, де продовження обробки продукції не перевищує одну зміну, використовується рапорт о виробітку та прийомі робіт за зміну (ф № П-22).Він використовується для обліку виробітку та розрахунку заробітку групи робітників. В ньому відмічають виробіток кожного робітника за зміну.

Первинними документами про виробіток є рапорти або відомості виробітку.В них зазначається прізвище, табельний номер робітника, розряд та кількість відпрацьованих годин. При розподілі бригадного заробітку враховують і коефіцієнт трудової участі (КТУ) кожного члена бригади.

Крім оплати відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт і виготовленої продукції, заробітну плату нараховують відповідно до чинного законодавства, а також виходячи з інших умов або причин, що мають відношення до діяльності данного підприємства.

Так, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати - за листками на доплату (ф № П-48).Оплату часу простоїв не з вини працівників оформлюють листком обліку простоїв (ф № П- 16). На оплату виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою “ Виправлення браку”.

Оплата працівникам часу протягом якого вони не працювали, здійснюється за даними довідок- розрахунків та інших додаткових документів (наказів директора підприємства, лікарняних листків).

Допущений у процесі виробництва кінцевий брак оформлюється актом про брак (ф № П-46) або відомістю про брак. Такий брак, здійснений не за провиною робітника оплачується у пониженому розмірі. Якщо брак вийшов з вини робітника, то він не оплачується, а за збитки проводиться утримання із заробітної плати.

Кожен з первинних документів має містити такі реквизити: прізвища виконавців роботи та їх табельні номери, місце роботи (цех, відділ), період роботи (розрахунковий),найменування роботи, кількість і якість виконаної роботи, розцінка за одиницю виробітку, час (за нормою) на одиницю роботи і на всю виконану роботу, об`єкт обліку витрат, на який має бути віднесена заробітна плата за даним документом (статя витрат, виріб, замовлення).

Організація обліку виробітку й особливо її документальне оформлення залежать від ряду умов: від характеру в типи виробництва; від технологічних особливостей виробництва; від форм оплати праці; від застосовуваної системи контролю за якістю продукції; від рівня механізації й автоматизації облікових робіт. Найбільш істотний, визначальний вплив на організацію обліку вироблення роблять технологічні особливості виробництва

Виробництво підприємства ВАТ "Цемент" носить серійний характер.

Характерною рисою серійного виробництва є те, що випуск продукції виробляється окремими партіями. На кожну партію продукції виписується маршрутна чи карта маршрутний лист. Він виписується до початку робіт. У ньому вказується найменування продукції, що підлягає чи виготовленню обробці, кількість цієї продукції в партії, супроводжуваної маршрутним листом. Назва документа зв'язана з тим, що в ній у точній відповідності з технологічною картою зазначена послідовність обробки продукції даного виду протягом усього технологічного процесу, тобто маршрут її руху.

При передачі партії продукції для обробки в маршрутній карті по кожній технологічній операції указується П.І.Б. виконавця і його табельний номер, а також результати розбраковування, тобто кількість придатної продукції і брак після цієї операції.

Іноді в маршрутній карті передбачаються по кожній операції відривні талони.

Після обробки партії деталей на всіх операціях маршрутна карта разом з виготовленими деталями надходить на склад готової продукції, де комірник розписується в прийманні виробів, а потім карта передається в бухгалтеріют а служить підставою для нарахування заробітної плати.

В тому випадку, коли до моменту закінчення розрахункового періоду обробка партії деталей закінчена не цілком, маршрутна карта закривається (у частині виконаних операцій), а на основі цієї карти виписується нова на ті операції, що не виконані.

Нові маршрутні карти на підставі старої можуть виписуватися також у випадку розукрупнення партії деталей. При цьому вони виписуються по невиконаних операціях і в кількості, що відповідає кількості партій. Маршрутна система має ряд достоїнств у порівнянні з іншими:

- менша кількість документів, що виписуються;

- контроль за послідовністю технологічних операцій;

контроль за дотриманням технологічної дисципліни.

2.4 Аналітичний та синтетичний облік розрахунків з працюючими

Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці здійснюється по наступним основних напрямках:

- по кожному працівнику незалежно від часу його роботи на підприємстві;

- по видах нарахувань;

- по джерелах виплат;

- по структурних підрозділах;

- по видах продукції, що випускається, або послугах, що надаються.

Основним напрямком аналітичного обліку є організація обліку нарахування заробітної плати по кожному конкретному працівнику.

В сучасних умовах на підприємствах використовуються таки варіанти організації такого аналітичного обліку: по розрахунково-платіжних відомостях і по складеним машинним способом листкам «розрахунок заробітної плати» (нарахований, утримано і до видачі) на підставі яких заповнюється платіжна відомість для видачі заробітної плати.

Відповідно до діючого КЗОТ заробітні плата може видаватися працюючим один чи два рази на місяць, у терміни, встановлені в колективному договорі.

В ВАТ "Цемент" зарплата видається 2 рази на місяць, за першу половину видається аванс. Розмір авансу і терміни його видачі встановлені в колективному договорі. Аванс встановлюється в процентному відношенні до окладу, або середній заробітній платі. Сума авансу не повинна бути більше фактично заробленої за відповідний період.

На ВАТ «Цемент» сума авансу встановлена на рівні 40% від місячного заробітку.

Аналітичний облік розрахунків з працівниками ведеться у картках - ліцевих рахунках (ф № П-54, П- 54 а), у яких відображується інформація о нарахованій заробітній платі, утриманнях, виплатах. Ця інформація використовується для подальшого розрахунку середньої заробітної плати, а також при пред`явленні різноманітних довідок.

Основним зведеним документом по численню заробітної плати є розрахункова відомість (ф № П-50), (розрахунковий лист - та ж розрахункова відомість тільки на одну людину).

Підставою для складання розрахункової відомості служать наступні первинні документи:

- табель обліку використання робочого часу;

- накопичувальні картки заробітної плати. Така картка використовується для числення заробітної плати робітників-відрядників. Вона заводиться на кожного працівника на місяць. У неї з нарядів, маршрутних листів або інших документів переноситься заробіток за той чи інший період, наприклад, за день;

- довідки-розрахунки на окремі види доплат, сум додаткової заробітної плати і посібників по тимчасовій непрацездатності;

- виконавчі листи і заяви працівників на різні відрахування й утримання з заробітної плати;

- платіжні відомості або видаткові касові ордери на видані аванси.

Розрахункові відомості складаються з вкладних листків, які брошюруються у книгу, що використовується протягом року, або окремо за кожний місяць. У лівій частині Розрахунково- платіжної відомості записують суми всіх видів нарахованої заробітної плати за її видами (відрядній, погодинній, акордній, премії та інші нарахування), а в правій - утримання за їх видами і суми до видачи.

Складаються розрахункові відомості на заробітну плату щомісячно по кожному працюючому на підставі існуючих методик і відповідної первинної документації, а також здійснюються необхідні відрахування з заробітної плати (аванс, прибутковий податок, збори на соціальне страхування).

Дані з третього розділу Розрахункової відомості « Належить до виплати» переносять до Платіжної відомості, яка є основою для виплати заробітної плати за другу половину звітного місяця.

У Платіжній відомості (ф № П-53) містяться тільки показники, зв`язані з видачою заробітної плати на руки: табельний номер, П.І.Б., сума до видачі, підпис в отриманні.

Працівники одержують заробітну плату або в касі підприємства, або у відділенні банку, у якому відкритий їхній особистий рахунок.

На Платіжних відомостях повинен бути підпис керівника та головного бухгалтера, дозволяючий видачу грощових коштів, з вказанням суми та терміну виплати, як правило у термін трьох днів, враховуючи день отримання грошів у банку.

Видається заробітна плата або тільки через центральну касу, або через цехових роздавальників. При децентралізації виплати заробітної плати касир веде спеціальну книгу реєстрації платіжних відомостей і сум, виданих наявними. Після закінчення терміну дії відомостей роздавальник повертає їх та невикористані суми касиру. Касир перевіряє платіжні відомості, підсумовує видану заробітну плату.

По закінченні трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, касир порядково перевіряє у платіжній відомості підписи про отримання, а проти прізвищ осіб, своєчасно не отримавших заробітну плату, в графі « Підпис об отриманні», ставить штамп та надпис « Депоновано». Платіжна відомість закривається двома сумами: видано готівкою та депоновано.

Депоновані суми записуються у реєстр невиданої заробітної плати (ф № П-11). Після цього платіжні відомості та реєстр невиданої заробітної плати касир здає бухгалтери для перевірки та виписки видаткового касового ордеру. Цей ордер региструють у Касовой книзі. Уся невидана в зазначений термін заробітна плата підлягає поверненню на розрахунковий рахунок підприємства. При цьому в отолошенні на внесок, банк не може напрвляти на погашення заборгованності підприємства та на інші виплати, і зобов`язаний видати їх по першій вимозі підприємства.

Деякі підприємства замість розрахункової та платіжної відомостей, составляють єдиний документ - розрахунуово- платіжні відомості(додаток).

Вони виконують подвійну функцію:

- здійснюються розрахунки з робітниками та службовцями;

- вони є формою аналітичного обліку до рахунка № 66 “ Розрахунки з оплати праці”.

Показники цієї відомості використовуються також для складання звітності по праці.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі має стількі ж рахунків, скільки працюючих на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків по заробітній платі по кожному працюючому окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку (тобто по кожному працюючому) дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка № 66 за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу, підприємству в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичними рахунками дорівнюватиме дебетовому обороту рахунка № 66. Сума в графі розрахунково- платіжної відомості “ Сума належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка № 66 “Розрахунки з оплати праці”. Кредитове сальдо цього рахунка показує заборгованість підприємства робітникам та службовцям на перше число кожного за звітним місяця.