Аудит витрат на оплату праці

Для платників, визначених у пункті 4 - 0,5% від сукупного оподаткованого доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

8. Про внесення змін і доповнень до «Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України», затвердженого Правлінням Національного Банку України від 02.02.95р. №21.

Кошти на виплати, пов'язані з оплатою праці та виплатою дивідендів (доходу), підприємства незалежно від форм власності (у тому числі колективні, сільськогосподарські та селянські (фермерські) господарства), а також індивідуальні підприємці мають одержувати виключно з національних банків.

Готівка, видана під звіт на відрядження, але не витрачена, має бути повернена до каси підприємства не пізніше трьох робочих днів з дня видачі її під звіт і здана до каси банку не пізніше наступного дня.

Готівка, що видана під звіт, але не витрачена і не повернена до каси підприємства протягом 10 робочих днів з дня видачі її під звіт (за відрядження протягом 3 робочих днів після закінчення відрядження), починаючи з наступного дня, після закінчення зазначених строків, включаючи до суми фактичного залишку готівки в касі на кінець дня. Одержана в результаті сума порівнюється зі встановленим лімітом залишків готівки в касі.

Уразі витрачення підприємством готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці і виплатою дивідендів (доходів), ці кошти включаються до фактичних залишків готівки в касі того дня, коли були здійснені таки виплати, з подальшим порівнянням одержаної суми із зазначеним лімітом каси.

Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щодня з кінця робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає бухгалтерії як звіт касира другий відривний ордери (копію залишків у касовій книзі за день) з прибутковими касовими ордерами і видатковими документами під розписку в касовій книзі.

Видача грошей з каси, не підтверджена розпискою одержувача у видатковому документі, залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається нестачею і стягується з касира.

Готівка, не виправлена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується в доход підприємства.

9. Постанова Кабінету Міністрів України №571 від 27.04.98р. м. Київ «Про обчислення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності» [15]. Кабінет Міністрів України постановляє :

а) 100% середньої заробітної плати (доходу), розрахованої згідно з законодавством:

- робітникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років;

- робітникам, у яких тимчасова непрацездатність наступила внаслідок трудового увечія, або професійного захворювання;

- робітникам, які мають на утриманні трьох та більше дітей у віці до 16 років (учнів до 18 років);

- ветерани війни та особи, на яких розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- робітникам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- дружинам (чоловікам) військовослужбовців, крім військовослужбовців срочної служби;

- робітникам із числа бувших дітей-сиріт та дітей батьків, позбавлених батьківських прав;

б) 80% середньої заробітної плати (доходу) розрахованого згідно законодавства робітникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років;

в) 60% середньої заробітної плати (доходу), розрахованого відповідно до законодавства - робітникам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років.

10. Закон України "Про колективні договори і угоди".

Цим Законом передбачено складання угод трьох рівнів: на державному - Державне, на галузевому - галузеві, на регіональному - регіональні угоди. На виробничому рівні ( підприємства, що мають права юридичної особи та використовують найману працю ) - укладаються колективні договори.

У відповідності з цим Законом сторонами переговорів з метою укладання угод з питань, пов'язаних із трудовими відносинами, на всіх рівнях виступають, з одного боку - власники (власники майна підприємств) або уповноважені ними органи, а з іншого - профспілки або інші представницькі організації працюючих, що мають відповідні повноваження.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 «Виплати працівникам» затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.10.03р. №601 [11].

В цьому положенні викладено про:

- поточні виплати працівникам;

- виплати при звільненні ;

- виплати по закінченню трудової діяльності;

- інші виплати працівникам.

Розділ 2. Організація обліку праці та її оплата

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Мале приватне підприємство “Симплекс” є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок в банку, печатку з повною та фірмовою назвою українською мовою, iншi реквізити.

Мале приватне підприємство “Симплекс” було створено у жовтні 1995 р. з метою одержання прибутку шляхом здійснення виробничо-господарської, комерційної та іншої діяльності, незабороненої чинним законодавством України, та надання різноманітних послуг фізичним та юридичним особам.

Предметом діяльності товариства є:

- виробництво продукції та товарів народного споживання;

розробка, ремонт, сервісне гарантійне та післягарантійне обслуговування станків та обладнання;

Майно МПП „Симплекс” утворюється за рахунок:

внесків Учасників;

доходів від особистої господарської діяльності;

доходів від аукціонів, цінних паперів;

капітальних вкладень і дотацій з бюджетів;

надходжень від роздержавлення приватної власності;

доходів від безплатних або благодійних внесків підприємств, організацій та громадян;

- інших джерел, що не заборонені чинним законодавством.

Керівництво МПП „Симплекс” здійснює директор, який призначається засновниками, діє на основі Статуту та Установчого договору та має свого заступника. Директор організовує виконання рішень засновників, несе персональну відповідальність згідно з чинним законодавством за виконання поставлених завдань, збереження та правильне використання коштів та майна підприємства.

Директору підпорядковуються всі інші підрозділи підприємства: бухгалтерія, відділ планування та інші. Директор надає їм свої розпорядження, а вони, в свою чергу звітують йому про виконану роботу. Всі ці підрозділи взаємопов'язані між собою. До бухгалтерії від складу, аптек та відділу планування надходять дані про закупівлю необхідних матеріалів та препаратів. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться по журнально-ордерній формі і здійснюється бухгалтерією. Склад бухгалтерія підприємства “Симплекс”: головний бухгалтер, його помічник та касир.

Головний бухгалтер надає касиру розрахункові відомості по заробітній платі, рахунки-фактури, які надійшли від постачальника, для друкування платіжних доручень, а касир, в свою чергу, надає головному бухгалтеру звіт касира та виписки банку про надходження від покупців або перерахунок грошей з поточного рахунку.

Касир безпосередньо займається видачею заробітної платні працівникам та грошей підзвіт. Гроші для видачі заробітної платні та підзвітних сум він отримує в банку. Також він заповнює касову книгу, відповідно складаючи звіт касира та друкує платіжні доручення. Всі інші функції виконує головний бухгалтер. МПП „Симплекс” має в користуванні основні засоби та оборотні кошти, які головний бухгалтер відображає в балансі, а також він веде синтетичний та аналітичний облік наявних цінностей та здійснюваних підприємством фінансово - господарських операцій згідно положень чинного законодавства України. Головний бухгалтер щомісячно, щоквартально та щорічно складає необхідну бухгалтерську та статистичну звітність та звітує перед Державною податковою інспекцією, Управлінням статистики міста Києва, Пенсійним фондом, службою зайнятості, профспілковою організацією та іншими службами.

Оплата праці робітникам проводиться згідно трудового вкладу з врахуванням кінцевого результату роботи підприємства.

Оплата праці по тарифним ставкам проводиться на основі тарифних сіток, ставок окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик. Тарифна система оплати праці використовується в залежності від її складності [23; с. 128].

Тарифна сітка - (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики розробляються Міністерством праці України.

Посадові оклади робітникам встановлює власник, або уповноважений ним орган у відповідності із займаною посадою і кваліфікацією.

Для нарахування основної заробітної плати робітникам із почасовою формою оплати праці необхідно мати дані про кількість фактично відпрацьованого часу і тарифну ставку. Для адміністративно-управлінського персоналу необхідно мати дані про посадові оклади на основі наказів по підприємству і даних табельного обліку відпрацьованого часу за звітний період [48; с. 324-326].

2.2 Первинний облік праці та її оплата

Основним первинним документом є табель обліку використання робочого часу. На оборотній стороні табеля зазначається розрахування робітникам з почасово формою оплати праці заробітної плати.

Заробітну плату робітникам за тарифом розраховують множенням погодинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих годин.

Наприклад: На МПП „Симплекс” токар Сидоренко М.Г. відпрацював за лютий 2004р. - 21 робочий день. Його посадовий оклад, згідно з тарифною ставкою, становить 320 грн. (дод. 1).

8 год.* 21 день = 168 годин

Часова тарифна ставка = 320/168 = 1,9

1,9*168 = 319,2

При нарахуванні заробітної плати спеціалістам потрібно при повному робочому місяці проставити поданий йому оклад згідно з наказом по підприємству відповідно до посади, а при неповному - посадовий оклад розділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці і отриману заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих днів.

Посадовий оклад водія Годунко М.М. - 280 грн. Робочих днів у звітному періоді - 23, з них відпрацьовано - 19. Середньоденний заробіток - 12,17 грн. (280 грн. : 23 дн.). Сума заробітку 231,33 грн.

Середньоденну заробітну плату множимо на кількість відпрацьованих, згідно табеля, робочих днів. Нарахування заробітної плати спеціалістам відбувається згідно із присвоєним посадовим окладом.

Премії робітникам-погодинникам нараховуються за колективні показники роботи цехів і підприємства. Їх розмір встановлюється в відсотках, розраховується від фактичного заробітку.

На преміювання робітників за економію матеріалів може встановлюватись конкретний відсоток суми економії фактично отриманої по кожному робочому місцю, участку, бригаді [48; с.311-312].

Премії виплачуються робітникам, керівникам, спеціалістам і іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премію за економію конкретних видів матеріальних ресурсів в тому числі:

виконання і перевиконання виробничих завдань;

виконання акордних завдань в установлений термін;

підвищення продуктивності праці, виробітку;

покращення кінцевих результатів господарської діяльності бригади, участку, цеху;

економія сировини, матеріалів, інструментів і інших матеріальних цінностей;

зменшення простоїв обладнання.

При відрядній оплаті праці і індивідуальному виконанні робіт заробіток працюючого визначається шляхом множення обсягу виконаних робіт, наданих послуг на встановлену розцінку за одиницю роботи.

В залежності від технології і організації виробництва застосовують різні системи обліку продукції чи виконання робіт.

Облік виробітку робітниками-відрядниками здійснюється за типовими формам в залежності із технологічним процесом виробництва, системи організації і оплати праці в рапортах про виробіток, в маршрутних листах, відомостях обліку виробітку нарядах і інших документах.

Роботи можуть проводитись одним робітником або бригадою. На багатьох підприємствах застосовується бригадний підряд, який є основою обліку виробітку [19; с.175].

Наряди містять наступні реквізити: номер наряду, дата видачі, прізвище, ім'я та по батькові; табельний номер робітника, шифр цеху, дільниці, вид оплати, операції деталі, кількість виробітку в натуральному вираженні, норми часу, розцінки за розрядом роботи. Готова продукція виготовлена згідно з нарядом повинна бути прийнята відділом технічного контролю.

Наряди на відрядну оплату праці є основними документами для обліку виконаних робіт, їх якості.

Облік виробітку продукції при серійному виробництві слід здійснювати за допомогою маршрутних листів. Маршрутний лист виписується на відповідну партію продукції, на весь шлях її обробки в даному цеху. Всі операції обробки до її закінчення знаходять відображення в маршрутному листі, по якому можна визначити весь фактичний технологічний процес обробки від початку і до кінця. Маршрутний лист виписується на всю роботу, яка виконується різними робочими по відповідній партії продукції [26; с.99].

Первинними документами про виробіток в масових виробництвах є рапорти, або відомості виробітку бригади. В них зазначається прізвище, ім'я та по батькові, табельний номер робітника, розряд, кількість відпрацьованих годин. В них щоденно вноситься виробіток робітників. Після закінчення визначеного періоду по кожному робітникові підраховують підсумок виробітку. Множенням встановленої розцінки за одиницю продукції на кількість виробітку і розраховують заробітну плату.

Первинними документами доплат робітнику-відряднику є:

доплатний лист - у випадку коли по незалежним від робітника причинам виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, які вимагають додаткових затрат робочого часу в порівнянні із нормою.

акт на брак - у випадку, якщо частковий брак продукції допущений по вині робітника.

Для розрахунку відрядного заробітку на основі часової тарифної ставки розраховується розцінка за одиницю продукції, а потім сума заробітної плати виходячи із кількості виробленої продукції.

Витрати на оплату праці на підприємстві визначаються виходячи з відрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості і якості, стимулюючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати [54].

Фактичні витрати на оплату праці, що відносяться на собівартість продукції, враховуються за статтями калькуляції “Основна заробітна плата”, “Додаткова заробітна плата”, а також за комплексними статтями калькуляції.

До статті калькуляції “Основна заробітна плата” відносяться витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції.

Заробітна плата робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості відповідних видів продукції (груп, однорідних видів продукції).

На більшості промислових підприємств застосовується відрядна форма оплати праці, за якої враховується нормування робіт, точний облік виробітку й виробнича доцільність збільшення обсягу робіт на тому чи іншому робочому місці.

Відрядна форма оплати праці залежно від специфіки виробництва може застосовуватися в поєднанні з відрядно-преміальною та акордно-преміальною.

Погодинна форма оплати праці використовується в умовах механізації й автоматизації виробництва. Така форма оплати праці застосовується в поєднанні із встановленням нормованих завдань, нормативів чисельності і норм обслуговування для відповідних категорій працівників.

Для обліку особливих умов праці застосовується система доплат і надбавок, яка дозволяє оплатити працю персоналу більш диференційовано.

Особливими умовами вважається сезонність, віддаленість, невизначеність від обсягу робіт, багато змінність, а також умови, що відхиляються від нормальних (робота у нічний і понаднормовий час, у святкові і вихідні дні).

Стимулюючі виплати (доплати і надбавки за високу кваліфікацію, професійну майстерність, винагороди і т. д.) визначаються підприємством самостійно і проводяться в межах наявних коштів [50].

Розміри і умови виплат визначаються колективним договором або умовами трудового контракту з працюючими. Так, на МПП „Симплекс” колективним договором визначені такі види доплат і надбавок:

1) доплата за експедіювання вантажів;

2) доплата водіям за участь у вантажно-розвантажувальних роботах;

3) доплата за шкідливі умови оплати праці;

4) доплата за роботу у нічний час і понаднормові;

5) доплата за роботу у вихідні та святкові дні;

6) премії, винагороди [50].

Таблиця 2.1.

Порядок визначення деяких видів виплат по оплаті праці

№	Види виплат	Порядок визначення оплати праці
1	Оплата праці при виконанні робіт різної кваліфікації	Праця погодинних робітників, а також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації. Праця робітників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується.
2	Праця погодинних робітників, а також службовців оплачується за роботою вищої кваліфікації. Праця робітників-відрядників оплачується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується.	Розподіл доплат за суміщення професій (посад) або виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі.
3	Оплата праці у надурочний час	Оплата роботи у понаднормовий час здійснюється згідно зі статтею 106 КЗпП: при відрядній оплаті праці - в розмірі 100% тарифної ставки працівника-відрядника відповідної кваліфікації, при погодинній - у подвійному розмірі годинної тарифної ставки.
4	Оплата праці у святкові і неробочі дні	Робота оплачується у подвійному розмірі.
5	Оплата праці у нічний час	Робота оплачується відповідно до статті 108 КЗпП В розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодами, колективним договором але не менше 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
6	Оплата праці продукції, що виявилася браком	Повний брак з вини працівника оплаті не підлягає, а частковий оплачується в залежності від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника у цьому випадку не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Брак, який виник в результаті прихованого дефекту в матеріалі, що оброблявся, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органом технічного контролю оплачують працівникові на рівні з придатними виробами.
7	Оплата праці під час простою	Час простою з вини робітника оплаті не підлягає. Час простою не з вини працівника, якщо він попередив адміністрацію про початок простою, оплач. з розрахунку не менше ніж 2/3 тарифної ставки, розряду або окладу.

Згідно до трудового законодавства в певних випадках працівникам і службовцям оплачується і невідпрацьований час. В основі розрахунку сум таких виплат лежить середній заробіток, правила розрахунку і застосування якого встановлюються нормативними документами.

Оплата праці за середнім заробітком встановлена порядком нарахування середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 № 100 (зі змінами і доповненнями, встановленими від 16.05.95 № 348, від 24.02.97 № 185, від 30.07.99 № 1398.) (дод. 2).

При обчисленні заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю [48; с. 319-322].

До статті калькуляції “Додаткова заробітна плата” відносяться витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Додаткова заробітна плата робітників, зайнятих виробництвом відповідної продукції (робіт, послуг), безпосередньо включається до собівартості окремих видів (груп однорідних видів) продукції.

До витрат, на виплату додаткової заробітної плати належать:

- надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством;

премії та заохочення робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати;

- гарантійні та компенсаційні виплати;

- оплата відпусток;

- оплата іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

Додаткові перерви у роботі жінкам для годування дитини оформляються довідками медичних закладів. Перерви повинні бути не рідше ніж через 3 години і тривалістю не менше 30 хв. кожна. В основу середнього заробітку покладено принцип максимального наближення до заробітку, який працівниця отримувала б, продовжуючи працювати. Середньогодинний заробіток визначається виходячи з середнього заробітку за останні два календарні місяці.

Оплата пільгових годин підлітків. Діючим законодавством для працівників-підлітків встановлена тривалість робочого часу на тиждень віком від 16 до 18 років - 36 годин, віком від 15 до 16 годин - 24 годин (ст.51 КЗпП України).

При звільненні працівників або виході на пенсію з ними проводиться підсумковий розрахунок як за заробітною платою так і за час відпустки, який до звільнення не було використано, пропорційно кількості відпрацьованих місяців з часу останньої відпустки і в залежності від кількості календарних днів встановленої щорічної відпустки.

Розрахунок вихідної допомоги. Вихідною допомогою називається сума коштів, одноразово виплачувана працівникові при його звільненні у зв'язку з реорганізацією підприємства, скороченням штату, викликом в армію і т. д. Сума вихідної допомоги (ст.44 КЗпП України) обчислюється за середньоденним заробітком двох календарних місяців, що передують звільненню. При звільненні працівника у зв'язку із змінами в організації виробництва за звільненим працівником згідно ст.40 КЗпП України зберігається середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення, а також зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищує 3 місяці.

У випадку звільнення робітника через порушення власником законодавства про працю, умов колективного і трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку (ст.39 КЗпП України). При призові або вступі працівника на військову службу, направлення на альтернативну службу (ст.36 КЗпП України) вихідна допомога виплачується у розмірі не менше 2-місячного заробітку.

Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності загальний трудовий стаж визначається на день його хвороби [48; с.333].

До загального трудового стажу зараховується стаж роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності або іншої роботи, протягом якої працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню, незалежно від характеру і тривалості роботи, тривалості перерв.

При розрахунку загального трудового стажу працівника керуються правилами розрахунку загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності, затвердженої Постановою КМУ від 19.10.98 № 1658. Цими Правилами загальний трудовий стаж визначено як стаж роботи, на протязі якого працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню. Тривалість загального трудового стажу встановлюється власником або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації відповідно до записів у трудовій книжці.

Допомога з тимчасової непрацездатності визначаються в розмірі згідно Постанови КМУ від 27.04.98:

1. 100% середньої заробітної плати (доходу): працівникам, які мають загальний трудовий стаж вісім і більше років; працівникам, які мають на своєму утриманні троє і більше дітей віком до 16 років (учням до 18 років), працівникам, які доглядають за хворою дитиною до 14 років, учасникам, інвалідам війни, працівникам віднесеним до 1-4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомоги по вагітності і пологам; дружинам військовослужбовців; працівникам, які дістали трудове каліцтво і страждають професійним захворюванням та іншим категоріям, передбаченим чинним законодавством.

2. 80% середньої заробітної плати: особам, які мають загальний стаж від 5 до 8 років, особам по догляду за дитиною віком до 14 років.

3. 60% середньої заробітної плати: особам, які мають загальний трудовий стаж до 5 років, по догляду за дитиною - 14 років.

Постановою КМУ від 28.06.97 № 651 встановлено Порядок визначення розміру допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю і в зв'язку з вагітністю та пологами особам, які мають постійно розрахований дохід та особам, дохід, яких може бути постійно розрахований тільки за результатами роботи за рік.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім вище перелічених виплат, також не враховуються виплати за час, на протязі якого зберігається середній заробіток робітника (виконання господарських і державних обов'язків, щорічні і додаткові відпустки, відрядження, а також допомога в зв'язку із тимчасовою непрацездатністю).

Згідно Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001р. №2213 передбачає, що оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання чи травм, не пов'язаної із нещасним випадком на виробництві проводять за рахунок роботодавця за основним місцем роботи. Решту днів такої непрацездатності оплачують за рахунок Фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. Таким чином допомога з тимчасової непрацездатності оплачується із інших джерел.

Для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності і допомоги по вагітності і пологах необхідно розраховувати середню заробітну плати. Обчислюється вона згідно із Порядком №100 [48; с333].

Середня заробітна плата для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності (допомоги по вагітності і пологах) обчислюється із розрахунку виплат за 2 останні календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Тобто, якщо співробітник захворів 25 травня, а вийшов на роботу 2 червня, надавши листок непрацездатності, розрахунок середньої заробітної плати провадиться за сумами оплати праці за березень і квітень.

Таблиця 2.2.

Виплати, які враховуються при обчисленні середньої заробітної плати

Виплати, які враховують для розрахунку середньої заробітної плати	Обмеження
Основна заробітна плата Доплати і надбавки (за понаднормовану роботу в нічний час, суміщення професії, посад, розширення зон обслуговування, або виконання підвищених обсягів робіт працівниками - почасовиками, високі досягнення у праці, умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років).	_____
Премії за місяць	Включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають.
Премії за квартал
Премії за підсумками роботи року	Додаються до заробітку кожного місяця у розмірі 1/12 винагороди, що нараховується у поточному році за попередній календарний рік.

При обчисленні середньої заробітної плати враховують всі види заробітної плати в межах її граничної суми, тобто 1600 гривень (ст.53 Закону про страхування від непрацездатності). Таким чином навіть отримана сума виплат для розрахунку середньої заробітної плати за місяць більше 1600 грн.

Визначивши середньоденний заробіток для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, необхідно перевірити чи не перевищує він розрахованої на день подвійної тарифної ставки.

1. Визначення середньоденного заробітку за два попередні місяці:

СД₁ = _зп / К_р.д.

СД₁ - середньоденна заробітна плата за два місяці, що передують місяцю втрати працездатності;

_зп - сума виплат працівнику за останні 2 місяці, що враховуються для розрахунку середньої заробітної плати;

К_р.д. - кількість фактично відпрацьованих робочих днів протягом 2-х місяців.

2. Визначає середній денний заробіток виходячи з місячного окладу, або подвійної тарифної ставки:

СД₂ = 2*ДО / К_р.д. + Д / К_р.д.т.м.

СД₂ - середній денний заробіток виходячи з місячного окладу або подвійної тарифної ставки;

ДО - місячний посадовий оклад працівника;

Д - доплати і надбавки встановленні КМУ;

К_р.д.т.м. - кількість робочих днів у місяці тимчасової втрати працездатності.

3. Порівнює отримані результати (СД₁, СД₂). Для подальшого розрахунку бере менше значення.

4. Визначає суму допомоги (П₁) у тому числі за рахунок підприємства (П₂) і за рахунок Фонду (П₃):

П₁ = СД * К_д.н. * В%

П₁ - сума допомоги до виплати; СД - середньоденна заробітна плата;

К_{д.н .}- кількість невідпрацьованих днів згідно з листкам непрац6ездатності;

В%- відсоток розміру оплати, що залежить від стажу та деяких інших умов;

Визначаємо суму допомоги, що виплачується за рахунок підприємства

К_{д.н.в.п .}- кількість невідпрацьованих робочих днів у поточному місяці, що припадають на перші 5 днів непрацездатності.

Визначаємо суму допомоги, що виплачується за рахунок Фонду (тільки у тому випадку, коли кількість днів непрацездатності перевищує 5):

П₃ = П₁ -П₂

На МПП „Симплекс” з 14 по 24 квітня секретар Якименко Н.А. хворіла. До бухгалтерії представлено листок непрацездатності. У ньому зроблено примітки про те, що з 14 по 24 квітня припадає 2 вихідні дні. Відділом кадрів зазначено, що загальний трудовий стаж працівниці складає 7 років 3 місяці. Комісією профкому визначено, що працівниці належить допомога у розмірі 80% за 9 робочих днів.

Місячний оклад працівниці - 350 грн. (доплат і надбавок не має). За лютий та березень їй нараховано 700 грн. за 41 робочий день. Також у січні 2003 року вона одержала премію за 2002 рік у розмірі 600 грн.

Розраховуємо суму допомоги:

1. Премія буде включена у суму зарплати, що враховується для розрахунку середньоденного заробітку у розмірі 2*1/12, тобто 100 грн. Таким чином, сума, з якої буде обчислюватися фактична середньоденна заробітна плата, складе 800 грн.

СД₁ = 800грн. / 41дн. = 19,51 грн.

СД₂ = 250 грн. * 2 / 20 (робочі дні в квітні) = 25 грн.

СД₁<СД₂ - для розрахунку беремо суму 19,51 грн.

П₁ = 19,51 грн.* 9 * 80% = 140,47 грн.

П₂ = 140,47 грн. * 5 / 9 = 78,04 грн.

П₃ = 140,47 грн. - 78,04 грн. = 62,43 грн.

Отже, підприємство повинно виплатити працівниці, крім зарплати, лікарняні у сумі 140,47 - 78,04 грн., а 62,43 грн. зарахувати у рахунок сплати страхових внесків до Фонду.

Слід зазначити, що відповідно до переліку витрат на оплату праці, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату праці за джерелами фінансування.

До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів.

2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат на оплату праці

Облік заробітної плати повинен вестись як і аналітичний, так і синтетичний, тобто по кожному працівнику зокрема, і узагальнено. Тому і облікові регістри за змістом записаної в них інформації поділяються на регістри аналітичного та синтетичного обліку. До регістрів аналітичного обліку заробітної плати відносяться розрахункові, платіжні, розрахунково-платіжні відомості, їх форма затверджена Наказом Міністерства Статистики України від 22.05.96 № 144. Сюди ж відносяться особливий рахунок працівника та інші документи. Всі первинні документи по обліку виробітку і заробітної плати підрозділи і служби в установлені строки здають в бухгалтерію для їх перевірки і обробки. Відпрацьовані документи групують за табельними номерами працівників і використовують для складання розрахунково-платіжних відомостей (ф.№ П-49). Ці відомості є основним обліковим документом, що використовується для оформлення розрахунків з робітниками та службовцями. Вони містять дані про всі нарахування за видами оплат, утримання із заробітної плати і суми, що підлягають видачі на руки.

Основою для складання розрахунково-платіжних відомостей виступають: табель використання робочого часу, накопичувальні картки бухгалтерії (для працівників-відрядників), справки-довідки бухгалтерії, розрахункові відомості за минулий місяць, рішення судових органів, заяви працівників на різні види перерахувань, платіжні відомості і інші. МПП „Симплекс” використовує розрахунково-платіжні відомості і платіжні відомості.

На платіжних відомостях повинен бути дозвільний надпис про видачу грошових коштів, підпис керівника підприємства і головного бухгалтера, з вказуванням суми і строку виплати (як правило, на протязі 3 днів, включаючи день отримання грошей у банку).

На МПП „Симплекс” виплачує заробітну плату тільки касир. По закінченню трьох днів, встановлених для виплати заробітної плати, касир перевіряє в платіжній відомості підписи про отримання і підраховує суму виданої заробітної плати, а проти прізвищ осіб, які своєчасно не отримали заробітну плату, в графі “Розписка про отримання” ставить штамп або пише від руки “Депоновано”. Платіжна відомість закривається двома сумами: видано готівкою і депоновано. Депоновані суми касир записує у реєстр невиданої заробітної плати (ф.№ П-11). Після цього платіжні відомості і реєстр невиданої заробітної плати касир здає бухгалтеру для перевірки і виписки видаткового касового ордера. Видатковий касовий ордер реєструється в касовій книзі [38; с.361364].

Суму депонованої заробітної плати касир вносить в банк для зарахування на поточний рахунок підприємства. При цьому в об'яві на внесення готівкою вказується “Депоновані суми”.

Це необхідно для того, щоб банк взяв ці суми на окремий рахунок і видав підприємству за першою вимогою. В подальшому кожна виплата депонованої заробітної плати проводиться за реєстром невиданої заробітної плати і оформляється видатковим касовим ордером. Депоновану заробітну плату підприємства зберігають у банку протягом 3 років, після чого вона підлягає перерахуванню в бюджет не пізніше 10 числа наступного місяця. За несвоєчасне перерахування у бюджет, вказаних депонованих сум, стягується пеня у розмірі 0,3% від сум заборгованості за кожний день прострочення.

На основі розрахунково-платіжних відомостей або інших документів, що їх заміняють, складають розрубні таблиці, які містять дані про склад фонду заробітної плати за групами і категоріями персоналу і видам оплат за звітний період.

Для обліку розрахунків по оплаті праці і відображення кредитових оборотів, відрахування на соціальні заходи застосовують Журнал 5 або 5А.

Нарахування виплат, розрахованих за два останні місяці проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на кількість робочих днів. Середньоденний заробіток визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на кількість робочих днів (годин) за цей період.

У випадку підвищення тарифних ставок (посадових окладів) згідно законодавчих актів в періоді, на протязі якого за робітником зберігається середній заробіток, проводиться коригування заробітку на коефіцієнт його підвищення.

Час виконання державних і суспільних обов'язків оформляється табелем обліку робочого часу і підтверджується довідками установ і організацій, де вони виконувались. Він оплачується за середньоденним заробітком у розрахунку останніх двох календарних місяців роботи.

Працівник у звітному періоді згідно табеля виконував державні обов'язки народного засідателя в суді 4 дні, що підтверджено довідкою народного суду.

Його заробіток за останні два календарні місяці склав:

- за посадовим окладом - 600 грн.

- премії - 100 грн.

- допомога з тимчасової непрацездатності - 32,16 грн.

- оплата відпустки у зв'язку з навчанням без відриву від виробництва - 42 грн.

За останні 2 місяці працівником відпрацьовано 37 днів. До розрахунку середнього заробітку в даному випадку включається сума 700 грн. (600грн. + 100 грн.). Середньоденний заробіток складає 18,91 грн. (700 грн.: 37 дн.). Сума до оплати за час виконання державних обов'язків (4дні)-12,16 х 4 = 50,40 грн.

Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” - основний рахунок для обліку заробітної плати у відповідності з Планом рахунків (рахунок пасивний). Він призначений для узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і не облікового складу підприємства, з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомоги тощо), а також розрахунки за не одержану працівниками у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” має такі субрахунки:

661 “Розрахунки за заробітною платою”

662 “Розрахунки з депонентами”.

На кредиті субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” на основі зведеної відомості відображаються суми нарахованої працівникам основної і додаткової заробітної плати, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, інші нарахування (фіксується заборгованість підприємства перед працівникам, тобто нарахована, але не видана заробітна плата; до моменту видачі заробітної плати працівники є кредиторами підприємства, а суми невиплаченої заробітної плати є джерелом засобів), а за дебетом - утримання із заробітної плати, суми виплаченої заробітної плати, а також депонована заробітна плата. Кредитове сальдо цього рахунка показує зобов'язання підприємства перед працівниками на перше число кожного наступного за звітним місяця.

Нарахована заробітна плата відноситься на затрати тих ділянок виробництва або обігу, де зайняті ті чи інші категорії працівників для включення її до собівартості продукції (робіт, послуг). Нарахована сума заробітної плати відображається бухгалтерськими записами в залежності від прийнятого варіанту обліку.

Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображають по дебету рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” в кореспонденції з кредитом рахунків:

641 “Розрахунки за податками” (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню в бюджет);

651 “За пенсійним забезпеченням” (на суму утриманого збору у Пенсійний фонд);

653 “За страхуванням на випадок безробіття” (на суму утриманого збору до фонду соціального страхування на випадок безробіття);

685 “Розрахунки з іншими кредиторами” (на суму утримань за виконавчими листами) та інше.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки по оплаті праці”. Сума у графі розрахунково-платіжної відомості “Сума, належна до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці”.

Суми заробітної плати, премій і інших виплат робітникам і службовцям, виплачені з каси підприємства, відображаються записом по дебету рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою” і кредиту рахунка 30 “Каса”. Своєчасно не отримані суми нарахованої заробітної плати оформляються записом:

Дебет рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою”

Кредит рахунка 662 “Розрахунки з депонентами”.

Отримані з банку гроші на видачу зазначеної заробітної плати, але не виплачені вчасно, повертаються до банку, котрий видає їх згодом за першою вимогою підприємства [28; с.365].

У разі видачі заробітної плати, раніше зарахованої на депоненти, робиться запис по дебету рахунка 662 “Розрахунки з депонентами” і кредиту рахунка 30 “Каса”.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими ведеться у картках - особистих рахунках ( ф.№ П-54 і № П-54а), в яких міститься інформація про нарахування заробітної плати, утримання, виплати. Ця інформація використовується для розрахунку середньої заробітної плати (при нарахуванні відпускних, допомоги з тимчасової непрацездатності та ін.), а також для пред'явлення різного роду довідок.

Аналітичний облік розрахунків з оплати праці має стільки рахунків, скільки працівників на підприємстві за обліковим складом, тобто це облік розрахунків з заробітної плати по кожному працівнику окремо. Суми всіх нарахувань заробітної плати по кожному аналітичному рахунку дорівнюватиме кредитовому обороту синтетичного рахунка 66 “Розрахунки з оплати праці” за звітний місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати по відділу, підприємству в цілому. Аналітичний облік депонованої заробітної плати ведеться за кожною нестриманою сумою безпосередньо в реєстрі чи книзі депонованої заробітної плати. Депонована заробітна плата, за якою минув строк позовної давності, що підлягає перерахуванню в бюджет, в бухгалтерському обліку відображається записом за дебетом рахунка 662 “Розрахунки за депонентами” і кредиту рахунка 64 “Розрахунки за податками та платежами”. При перерахуванні вказаної суми в бюджет робиться запис по дебету рахунка 64 “Розрахунки по податкам і платежам” і кредиту рахунка “Рахунки в банках”.

Заробітна плата є одним з елементів витрат виробництва і однією з важливих статей собівартості продукції ( робіт, послуг). Щоб включити її до складу витрат уся нарахована в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях заробітна плата групується за напрямками витрат (дільниць, цехів, інших структурних підрозділів) у спеціальний відомості або табуляграмі розподілу.

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок 81 “Витрати на оплату праці”, який має такі субрахунки:

№ 811 “Виплати за окладами й тарифами”;

№ 812 “Премії та заохочення”;

№ 813 “Компенсаційні виплати”;

№ 814 “Оплата відпусток”;

№ 815 “Оплата іншого невідпрацьованого часу”;

№ 816 “Інші витрати на оплату праці”.

За дебетом рахунка 81 “Витрати на оплату праці” відображається сума визнаних витрат на оплату праці, за кредитом списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 - витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 “Фінансові результати”, якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9 [48; с.364].

Так, як витрати підприємства розподіляються по функціональним ознакам, тобто потрібно вести окремий облік витрат, пов'язаний з реалізацією продукції (рах. 93 “Витрати на збут”) і з керуванням і обслуговуванням підприємства (рах. 92 “Адміністративні витрати”), виникає необхідність розподіленого визначення сум витрат на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, торгово-оперативних і інших категорій працівників. Відображення даного виду витрат незалежно від розміру підприємства рекомендується здійснювати з розподілом працівників на зазначені групи і визначенням суми витрат по кожній з них. У випадку сполучення працівниками підприємства різних посад нами пропонується документальне оформлення в трудовому договорі між керівництвом підприємства і його працівників структури заробітної плати з урахуванням функціональних обов'язків.

Суб'єкти малого підприємництва можуть вести облік тільки на рахунках класу 8 без використання рахунків класу 9. Таким чином, у цих підприємств інформація про витрати буде формуватися в обліку в розрізі економічних елементів. При такій схемі витрати на оплату праці списують безпосередньо кредиту рахунка 81 “Витрати на оплату праці” у дебет рахунка 79 “Фінансові результати”.

На мій погляд, багато малих підприємств ведуть широкомасштабну і різнопланову діяльність, тому облік витрат не по їх видах, а по елементах обмежує можливість одержання інформації з видів витрат. Але ж така інформація важлива для економічного аналізу, планування діяльності і для інших цілей. Тому дані суб'єкти повинні вести облік витрат на оплату праці тільки на рахунках класу 9. Це дозволить забезпечити єдність відображення однотипних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку для підприємств різних форм власності.

Узагальнення інформації про розрахунки з персоналом (як облікового, так і не облікового складу підприємства) по оплаті праці, а також розрахунках за не одержану персоналом у встановлений термін суму але оплаті праці (розрахунки з депонентами) здійснюється на балансовому рахунку 66 “Розрахунки по оплаті праці”, функції якого тотожні діючому раніше рахунку 70 “Розрахунки по оплаті праці”. На ньому знаходять висвітлення різні види нарахувань (у тому числі відпускних) і утримань із заробітної плати.

Нижче наведена кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці.

МПП „Симплекс” використовує рахунки класу 8 “Витрати за елементами”. Відповідно виконується відповідна кореспонденція рахунків за березень 2003р.:

Таблиця 2.3.

Кореспонденція рахунків по нарахуванню заробітної плати з використанням рахунків 8 класу

№ п/п	Господарська операція	Сума, грн.	Кореспонденція рахунків
			Д-т	К-т
1.	Нарахована заробітна плата апарату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючому персоналу(дод.9)	15135,74	811	661
	Отримано з банку по чеку заробітну плату (дод.9,17)	15135,74	301	311
2.	Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виконання і перевиконання виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію матеріалів, сировини тощо		812	66
3.	Нарахована компенсація за невикористані відпустки		813	661
4.	Нараховані щорічні і додаткові відпустки, передбачені законодавством	276 грн	814	661
5.	Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі		815	661
6.	Інші витрати на оплату праці	465	816	661

З оплати праці членів трудового колективу і осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісництвом, виконують разові і випадкові роботи, відбуваються відрахування на соціальні заходи різного роду утримання. За своїм характером вони поділяються на 2 групи: обов'язкові та утримання за ініціативою підприємства. Згідно із статтею 127 КЗпП утримання із заробітної плати можуть здійснюватись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Обов'язкові утримання включають прибутковий податок, утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок безробіття, з тимчасової втрати працездатності, утримання за виконавчими листами і приписами нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб тощо.

Платниками податку з доходів фізичних осіб є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що мають або не мають постійного місця проживання в Україні.

Об'єктом оподаткування доходів громадян, які мають постійне місце проживання в Україні є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як у натуральній, так і в грошовій формах.

Оплата податку з доходів, одержаних у іноземній валюті, здійснюється у гривнях. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у гривні за курсом, що визначається НБУ на дату одержання доходу. Об'єктом оподаткування громадян, які не мають постійного місця проживання у Україні є доход, отриманий з джерел в Україні.

Доходи, отримані громадянами у вигляді дивідендів за акціями, прибутковим податком не оподатковуються.

Нарахування, утримання та перерахування до бюджету прибуткового податку з громадян здійснюється підприємствами, організаціями всіх форм власності, які проводять виплату доходів. Прибутковий податок обчислюється протягом року, підраховується сума місячного оподатковуваного доходу за ставками, зазначеними в Інструкції. Для громадян, які мають право на одержання пільг, суми місячного оподатковуваного доходу зменшуються на суму пільг.

По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з різноманітних доходів визначається виходячи з середньомісячного доходу з урахуванням сплаченого протягом року податку з місячних доходів.

Стягнення (або повернення) відповідної суми податку допускається не більш ніж через 3 роки після знаходження факту неправильного оподаткування. Однак суми прибутку, не отриманні через відхилення платника від оподаткування, стягуються за весь період відхилень від сплати. Розрахунок податку і перерахунок проводиться підприємствами і особами до 1 лютого наступного за звітним року, а до 15 лютого ці відомості в установленій формі (ф. 8 ДР) подаються в податкову інспекцію. Платники податків, які мають на протязі року доход не за місцем основної роботи (за сумісництвом, за договором підряду, авторські винагороди і інші), повинні до 1 березня наступного року представити у податкову інспекцію за місцем проживання декларацію про суму усього доходу за рік (ф.1). Особи, які не представили декларацію в установлений строк або представили невірні дані, а також у випадку приховування (заниження) громадянами доходу, притягуються до відповідальності, згідно діючого законодавства.

При звільненні працівника з основного місця роботи бухгалтерія підприємства повинна скласти підсумковий розрахунок за відпрацьований період і видати довідку (ф.3.) про суму сукупного оподатковуваного податку. Цю довідку працівник повинен пред'явити в бухгалтерію за основним місцем роботи. Після закінчення року перевірка утриманого податку проводиться на новому місці роботи з урахуванням утриманих доходів і утриманого податку (за попереднім) місцем роботи.

Розділ 3. Аудит витрат на оплату праці

3.1 Організація аудиту витрат на оплату праці

Мета аудиту розрахунків з оплати праці - перевірка дотримання діючого законодавства про працю, правильності нарахування заробітної плати і утримань з неї, документального відображення, правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків як з фізичними особами, так і в цілому по підприємству, а також нарахування податків і платежів з фонду оплати праці і виплат соціального характеру [30; с.225].