Методичні та теоретичні аспекти складання фінансової звітності підприємством – суб’єктом малого підприємництва (на матеріалах сільськогосподарського фермерського господарства "Васильок")

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Звітність підприємства»

на тему:

Методичні та теоретичні аспекти складання фінансової звітності підприємством - суб'єктом малого підприємництва

(на матеріалах сільськогосподарського фермерського господарства «Васильок»)

ЗМІСТ

Вступ

1. Фінансова звітність на малих підприємствах

1.1 Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах

1.2 Зміст, структура та порядок складання балансу

1.3 Зміст, структура та порядок складання звіту про фінансові результати

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на малому підприємству

2.1 Мета, предмет діяльності та управлінська структура господарства «Васильок»

2.2 Аналіз техніко-економічних показників господарства «Васильок» та їх динаміка

2.3 Організація обліку у господарстві «Васильок» та його облікова політика

3. Використання даних фінансової звітності для управління

Висновки та пропозиції

Література

Додатки

ВСТУП

Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов'язані з інформацією про даний суб'єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Цілями цієї курсової роботи є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання її на малому підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності на малому підприємстві у відповідності з діючими нормативно-правовими актами; характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на підприємстві, звітність якого є об'єктом аналізу. Наступною ціллю є розкриття змісту, структури та порядку складання балансу, тобто звіту про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; розкриття змісту, структури та порядку складання звіту про фінансові результати, що є звітом про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства та визначення сутності даних фінансової звітності безпосередньо для управління. З метою вдосконалення обліку, та складання звітності і використання її показників для управління.

1.Фінансова звітність на малих підприємствах

1.1 Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнювати в певній системі показників, що забезпечує наявність достовірної, своєчасної, узагальненої, економічної інформації та досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996- XIV із змінами та доповненнями, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. [Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"].

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована, насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Використання фінансової звітності для управління має провідне значення, так як дані представлені в звітності дають конкретні дані про фінансовий стан підприємства, що дозволяє оперативно оцінити фінансовий стан та зробити висновки щодо подальшої діяльності.

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м).

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам... Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним вище, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - непізніше 20 лютого наступного за звітним року... Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності"

Для того щоб забезпечити інформаційні потреби користувачів, облік повинен бути організований згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розділ III. організація та ведення бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер на якого покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства : забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

А саме, бухгалтер виходячи із цілі бухгалтерського обліку повинен забезпечити реалізацію конкретних задач обліку, таких як: дотримуватися методологічних основ ведення бухгалтерського обліку на основі законодавчих та нормативно-правових актів; неперервне, взаємозв'язане та документальне спостереження за економічними явищами та процесами; забезпечення контролю за закономірністю та раціональністю здійснюваних господарських операцій; установлення контролю за збереженням майна та раціональним використанням всіх видів ресурсів; створення вихідної інформаційної бази для контролю, аналізу та планування діяльності підприємства.

Вимоги щодо якісних характеристик наведені в П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" і полягають в наступному: інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації; фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому; фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто, вона є достовірною, якщо не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності; фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

Також, інформація, що відображається повинна відповідати принципам підготовки фінансової звітності у відповідності з П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", а саме таким принципам:

автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Інформація що розкривається у фінансових звітах на підприємстві має дані про:

" підприємство;

" дату звітності та звітний період;

" валюту звітності та одиницю її виміру;

" відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

" іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності. У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

1.2 Зміст, структура та порядок складання Балансу

Найважливішою з обов'язкових форм звітності є бухгалтерський баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджетних установ.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Відповідно до П(С)БО №1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", баланс, як і будь-яка форма фінансової звітності, включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

o назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезна-ходження;

o назва звіту;

o дата, на яку складено звіт;

o валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

o активи;

o зобов'язання; та

o власний капітал.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Форма Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва є додатком до Положення (стандарту) 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" (додатки А1, А2, А3).

Статті активу й пасиву Балансу поєднані в розділи, яких у активі три, а в пасиві - п'ять. Особливістю групування статей у розділи є взаємний зв'язок Балансу та Плану рахунків бухгалтерського обліку.

Актив Балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

І. "Необоротні активи" відображають вартість об'єктів, які віднесено до складу необоротні активів згідно з існуючими положеннями (стандартами). Окремо відображають первісну і залишкову вартість необоротних активів, а також нараховану в установленому порядку суму зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті "Незавершене будівництво" (рядок 020) відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій, але в даному звіті відсутні дані за цими статтями, що відображаються по 151 рахунку та є підставою відображенням у звіті.

У статті "Основні засоби" (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів. У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу. До підсумку балансу включається залишкова вартість,яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" (рядок 040) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті "Інші необоротні активи" (рядок 070) наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи".

ІІ. Оборотні активи

У статті "Виробничі запаси" (рядок 100) відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" (рядок 130) відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядки 160-162) відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" (рядок 170) відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

У статті "Інша поточна дебіторська заборгованість" (рядок 210) відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" (рядок 220) відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230-240) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів.

У статті "Інші оборотні активи" (рядок 250) наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи".

ІІІ. "Витрати майбутніх періодів"(рядок 270)

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Пасив Балансу складається з п'яти розділів:

І. Власний капітал

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

ІІІ. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

І. "Власний капітал".

У статті "Статутний капітал" (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті "Додатковий капітал" (рядок 320) відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій.

У статті "Резервний капітал" (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (рядок 350) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" (рядок 360) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рядок 430)

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

ІІІ. Довгострокові зобов'язання. (рядок 480)

У статтях розділу "Довгострокові зобов'язання" наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

IV. Поточні зобов'язання.

У статті "Короткострокові кредити банків" (рядок 500) відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за користування ними.

У статті"Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510) наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядок 530) відображається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" (рядок 550) відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов'язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" (рядок 580) відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою.

У статті "Інші поточні зобов'язання" (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам.

V. Доходи майбутніх періодів. (рядок 630)

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Порядок складання балансу включає такі етапи:

Спочатку приймаються та обробляються первинні документи, що фіксують господарські операції, наступним етапом є складання журналів та відомостей на основі відповідних первинних документів. Журнали заповнюються на основі нагромаджувальних та групувальних відомостей, які узагальнюють інформацію за кредитовим принципом. Усі журнали відображають кредитові обороти у кореспонденції з дебетом рахунків.

Потім іде взаємоперевірка записів кореспондуючих рахунків у відомостях і журналах, а після цього переносяться записи з журналів у Головну книгу. У Головній книзі відкривається одна сторінка на кожний синтетичний рахунок. Вона може відкриватися на місяць, квартал, півріччя, дев'ять місяців та рік.

Наступним етапом є складання оборотної відомості на основі головної книги. Оборотна відомість служить для контролю за правильністю розноски операцій на рахунках обліку, виведення оборотів і сальдо на кінець періоду. Якщо збігаються суми дебетового і кредитового сальдо та оборотів, це свідчить про правильність ведення обліку з формального боку. Лише після складання оборотних відомостей можна заповнювати бухгалтерський баланс методом переносу залишків за рахунками на відповідні статті балансу(додаток Г).

Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для аналізу структури активів, зміни окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов'язань і власного капіталу.

1.3 Зміст, структура та порядок складання Звіту про фінансові результати

Форма і зміст звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі - П(С)БО 3) "Звіт про фінансові результати". За П(С)БО 1, звіт про фінансові результати - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Зазначені вимоги стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб (далі підприємств) усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ). Малі підприємства складатимуть такий звіт за спрощеною формою, що є додатком до Положення (стандарту) 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" [додатокБ].

Основним показником ефективності господарювання вважається прибуток. Ефективність роботи підприємства означає спроможність підприємства генерувати прибуток, який означає перевищення сукупних доходів над сукупними витратами за певний період.

Прибуток від господарської діяльності підприємства обчислюється, як різниця між виручкою від реалізацією продукції (без ПДВ) і витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Згідно з П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати": Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Загальні критерії ж визнання статей у фінансових звітах - ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті - встановлені П(С)БО 1. П(С)БО 25 деталізує ці критерії стосовно доходу і витрат на малому підприємстві.

Дохід повинен відображатись у звіті про фінансові результати, коли внаслідок господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов'язання, що призводить до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Витрати визнаються у звіті про фінансові результати на момент зменшення активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам) за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена; на основі систематичного та раціонального їх розподілу (наприклад у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням відповідного активу; негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.

Доходи і витрати включаються до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності. Тому доходи і витрати визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того, витрати визнаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між ними та отриманими доходами.

Доходи і витрати, які відповідають викладеним у стандартах критеріям, наводять у Звіті про фінансові результати з метою визначення чистого прибутку або збитку звітного періоду (крім випадків, коли відповідні положення (стандарти) передбачають винятки з цього правила).

Структуру та склад звіту про фінансові результати розглянемо на прикладі "Звіту про фінансові результати" ПП за 2008-2010 роки (додатки Б1,Б2,Б3).

У статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" (рядок 010) відображається у звіті при надходженні активу або погашенню зобов'язань, загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг на підприємстві, накопичення якого за звітний період відображається по кредиту 702 рахунку.

У статті "Непрямі податки та інші вирахування з доходу" (рядок 020) відображається сума податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (надані знижки, вартість повернутих товарів та інші обов'язкові збори).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 030) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

У статті "Інші операційні доходи" (рядок 040) відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

У статті "Інші звичайні доходи" (рядок 050) відображаються: дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій; дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; дохід від неопераційних курсових різниць; інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статтях "Надзвичайні доходи" (рядок 060) і "Надзвичайні витрати" (рядок 160) відображаються відповідно: втрати від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій тощо), включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха та техногенних аварій; суми страхового відшкодування та покриття втрат від надзвичайних ситуацій за рахунок інших джерел; доходи або втрати від інших подій та операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Разом чисті доходи (рядок 070) визначається як алгебраїчна сума таких рядків як (030+040+050+060) річними статті "Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції" (рядок 080) показується збільшення або зменшення залишків незавершеного виробництва і готової продукції підприємства. Показник про зменшення залишків наводиться у дужках.

У статтях "Матеріальні затрати"(рядок 090), "Витрати на оплату праці"(рядок 100), "Відрахування на соціальні заходи"(рядок 110), "Амортизація"(рядок 120), "Інші операційні витрати" (рядок 130) наводяться елементи операційних витрат, які здійснює підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

У рядку "Собівартість реалізованих товарів" (рядок 140) відображаються витрати підприємства на виробництво та збут товарів.

У статті "Інші звичайні витрати" (рядок 150) відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати від неопераційних курсових різниць; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.

У статті "Податок на прибуток" (рядок 170) відображається сума податку на прибуток. У цій статті наводиться також сума єдиного податку, плата за спеціальний торговий патент.

У статті "Разом витрати" (рядок 180) відображається алгебраїчна сума здійсненихвитрат по рядкам 090+100+110+120+130+140+150+/-080+160+170.

У статті "Чистий фінансовий результат" (рядок 190) відображається чистий прибуток або чистий збиток і визначається як різниця рядків 070 та 180.

Процедура складання "Звіту про фінансові результати" є логічним продовженням після складання Балансу. Порядок складання "Звіту про фінансові результати".На основі даних Головної книги інформації переноситься у відповідні статті звіту з Головної книги за рахунком 702 "Дохід від реалізації товарів" обороти по кредиту переноситься у статтю 010 "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", звіту про фінансові результати. Аналогічно заповнюються і інші статті звіту, а інформацію для заповнення статей звіту наведено (додаток Д), що є методикою розрахунку чистого прибутку, як результату діяльності підприємства. Отже, "Звіт про фінансові результати" є одним з головних фінансових звітів підприємства, що характеризує результати діяльності підприємства за звітний період шляхом розрахунку чистого прибутку (збитку). Також дані звіту є основою для розрахунку фінансових показників і як наслідок прийняття управлінських рішення на їх основі.

2. Характеристика фінансово-господарської діяльності та постановка фінансового обліку на малому підприємству

2.1 Мета, предмет діяльності та управлінська структура господарства «Васильок»

Сільськогосподарське фермерське господарство «Васильок» створене на основі Законів України «Про особисте селянське господарство» [5], «Про підприємництво» [2], «Про власність» [1], та інших законодавчих актів України. Створене шляхом реєстрації Чутівською районною радою 11 вересня 1998р. розпорядженням № 39.

Господарство «Васильок» знаходиться у селі Вільниця Чутівського району Полтавської області.

Засновником господарства є громадянка України, Панасенко Ольга Олексіївна.

Згідно зі статутом господарство має право укладати угоди купівлі-продажу, підрядну, про сумісну діяльність, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення та комісії тощо, виступати в суді, господарському суді та третейському суді згідно з чинним законодавством та статутом.

Майно господарства формується за рахунок внесків засновника, доходів, отриманих господарської діяльності, інших надходжень, що не суперечать законодавству України.

Господарство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку, кутовий та інші штампи, фірмові бланки, фірмовий знак, символ та знак для товарів та послуг з використанням найменування та символіки засновника, інші реквізити необхідні для його діяльності.

Господарство здійснює свою діяльність згідно повного господарського розрахунку, самофінансування, несе відповідальність згідно з діючим законодавством за наслідки своєї господарської діяльності .

Господарство створене з метою одержання прибутку і задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів Засновника і членів трудового колективу.

Для досягнення своєї мети господарство здійснює такі види діяльності:

- виробництво, переробка, зберігання, заготівля, закупівля та реалізація сільськогосподарської продукції;

- комерційно-посередницька;

- торговельно-закупівельна;

- науково-впроваджувальна та консультативна діяльність з питань нових технологій або їх елементів щодо виробництва, переробки, зберігання сільськогосподарської продукції;

- надання послуг громадянам та юридичним особам.

Окремими видами діяльності, перелік яких визначається законодавчими актами України, господарство може займатися тільки на підставі спеціальних дозволів (ліцензій).

Господарство у своїй господарській діяльності має право укладати будь-які, не заборонені чинним законодавством України, угоди, набувати майнових та особистих не майнових прав, виступати в суді, арбітражному та третейському суді від свого імені.

Господарство не відповідає за зобов'язаннями держави, як і держава не відповідає за зобов'язаннями господарства.

Господарство може бути обмежене в правах тільки у випадках та в порядку передбаченому законодавством України.

Господарство у відповідності до законодавства України може:

- мати на праві власності будь-яке майно, не виключене з цивільного обігу, у тому числі житлові та нежитлові будівлі, споруди, нерухоме майно, а також права на об'єкти інтелектуальної та промислової власності;

- здійснювати закупку і продаж товарів, робіт і послуг у юридичних та фізичних осіб за готівку та по безготівковому розрахунку;

- бути учасником іншого підприємства;

- бути учасником фондових та інших бірж, торгових домів в Україні та за її межами;

- бути суб'єктом (учасником, засновником) інвестиційної діяльності;

- мати інші цивільні права і обов'язки.

Господарство має право входити в асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, спільні підприємства за виробничими, територіальними та іншими принципами у відповідності до діючого законодавства України.

Господарство може створювати філії, відділення, представництва на території України з правом відкриття поточних та розрахункових рахунків та затверджувати положення про них, а також створювати дочірні підприємства та затверджувати їх Статути.

Господарство може приймати участь в виставках, ярмарках, аукціонах на території Україні.

Господарство має право чинити будь-які інші дії та набувати будь-яких інших прав та обов'язків, що входять до повноважень юридичної особи згідно з чинним законодавством України.

Джерелами формування майна господарства є:

- грошові та майнові внески власника;

- прибутки, одержані від всіх видів господарської діяльності;

- кредити банків та інших кредиторів;

- капітальні вкладення;

- безоплатні або благодійні внески, пожертвування підприємств та громадян;

- інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

Майно господарства належить його власнику на правах приватної власності.

Прибуток господарства утворюється з виручки від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці.

З прибутку господарства сплачуються проценти по кредитах банків, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків залишається у повному розпорядженні власника господарства і використовується на:

- виробничий і соціальний розвиток господарства;

- споживання трудовим колективом у вигляді виплат у грошовій і натуральній формах;

- створення фінансового резерву ( страхового фонду);

- виплату доходів власнику господарства.

Майно господарства може бути вилучене тільки за рішення суду чи арбітражного суду, відповідно до його компетенції.

Діяльність господарства базується на ініціативній самостійності власника, на його ризик і під його майнову відповідальність.

Господарство може платно та безоплатно придбати, відчужувати, обмінювати, брати і здавати в оренду та суборенду, передавати безоплатно в тимчасове користування або в борг належні йому на праві власності будинки, споруди, обладнання, інвентар, земельні ділянки, матеріали і інші матеріальні цінності у фізичних та юридичних осіб а також списувати їх з балансу.

Безоплатна передача і надання господарством матеріальних цінностей громадянам здійснюється з дозволу власника.

Організаційною моделлю у сільськогосподарському фермерському господарстві «Васильок» є лінійна форма організації.

Лінійна форма організації є найбільш простою формою зв'язку в управлінні господарськими процесами. Суть лінійного управління полягає в тому, що на чолі кожного виробничого колективу стоїть керівник (орган, управління), який здійснює всі функції управління. Кожен член колективу і організація в цілому підпорядковуються тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу, останній підзвітний вищестоящому керівнику (органу). Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. Вищестоящий керівник не має права віддавати розпорядження працівникам (виконавцям) в обхід їх безпосереднього керівника. Така схема підпорядкування і підзвітності - основна ознака лінійного управління. При цьому ланки лінійного управління загалом відповідають ланкам виробництва, між якими встановлені чіткі і прості взаємовідносини і взаємозв'язки. Це одна з основних переваг цього типу зв'язків і лінійного управління в цілому.

Перевагами лінійного управління є одержання підлеглими несуперечливих і пов'язаних між собою завдань і розпоряджень; повна відповідальність кожного керівника за результати роботи; забезпечення єдності керівництва зверху донизу, тобто здійснення принципу єдності розпорядчої діяльності.

Суттєвим недоліком лінійного управління є те, що керівник повинен мати різнобічні знання, необхідні при керівництві відповідним об'єктом. Крім того, при лінійному управлінні немає фахівців з реалізації окремих функцій управління. Використання лінійної форми зв'язку не відповідає повною мірою зростаючим вимогам сучасного виробництва, основним тенденціям розвитку технології, економіки і організації. [25]

Власник господарства «Васильок» здійснює управління господарством безпосередньо або через призначеного ним керівника (директора).

На даний момент у сільськогосподарському фермерському господарстві «Васильок» власник виконує також функції директора, тобто здійснює оперативне управління господарством. Йому підпорядковуються бухгалтер, комірник та робітники господарства.

На рис. 2.1 схематично показана організаційна структура сільськогосподарського фермерського господарства «Васильок».



Рис. 2.1 Організаційна структура сільськогосподарського

фермерського господарства «Васильок»

Власник господарства:

- визначає загальні напрями економічного і соціального розвитку господарства;

- вирішує питання, пов'язані з формуванням майна господарства, визначає порядок формування, використання і розміри фондів, що формується з прибутку;

- вирішує питання про випуск цінних паперів господарства, а також про придбання цінних паперів інших підприємств;

- вирішує питання створення та ліквідації філій і інших відокремлених підрозділів господарства, вступу господарства в різні види об'єднань і виходу з них;

- визначає умови оплати праці посадових осіб господарства;

- не менше одного разу на рік заслуховує керівника про результати господарсько-фінансової діяльності господарства;

- приймає рішення про ліквідацію і реорганізацію господарства у випадках передбачених діючим законодавством.

Оперативне управління господарством здійснює директор.

Директор:

- здійснює управління майном господарства в межах прав, наданих йому власником;

- забезпечує виконання планів господарства, визначених власником;

- вирішує всі питання поточної діяльності господарства;

- без доручення діє від імені господарства;

- представляє інтереси господарства в інших підприємствах та організаціях;

- укладає договори і контракти;

- здійснює прийом та звільнення працівників за погодженням з власником;

- застосовує дисциплінарне стягнення та притягує працівників до матеріальної відповідальності;

- переводить працівників на іншу роботу у випадку виробничої необхідності;

- вирішує питання оплати праці працівників господарства;

- в межах своєї компетенції видає накази та дає розпорядження;

- виконує інші функції в межах прав, виданих йому власником.

На сільськогосподарському фермерському господарстві «Васильок» функції фінансового відділу виконує бухгалтер, крім того складає фінансову звітність, розраховує суми платежів до бюджету, розрахунки з банками, працівниками, постачальниками.

Згідно з посадовою інструкцією, бухгалтер господарства «Васильок» виконує наступні основні функції:

- забезпечує правильну постановку бухгалтерського обліку та фінансової діяльності, достовірність та оперативність обліку, звітності, контроль за збереженням власності, раціональне використання фінансових, грошових, матеріальних коштів, здійснювання режиму економії та господарського розрахунку

- організовує облік на рахунках Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

- приймає участь у визначенні потреб господарства в матеріальних коштах на майбутній період, плануванні нормативів оборотних коштів, підготовці розрахунків з реалізації продукції, розробці фінансового плану господарства, виконанні інших розрахунків до виробничо-фінансового плану;

- приймає від матеріально відповідальних осіб первинні документи з обліку надходження та вибуття основних засобів та виробничих запасів згідно з планом-графіком документообігу, перевіряти правильність їх оформлення;

- складає періодичну статистичну звітність та своєчасно направляти відповідним органам;

- забезпечує контроль відпуску товарно-матеріальних цінностей у відповідності зі встановленими лімітами, виконання плану реалізації продукції господарством, повноти та своєчасності розрахунків з покупцями та постачальниками;

- складає план проведення інвентаризацій всіх засобів та розрахунків, забезпечує їх проведення та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку;

- забезпечує своєчасне оформлення матеріалів з недостач, розтрат, розкрадання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, інших зловживань, контролює передачу в необхідних випадках цих матеріалів судово-слідчим органам;

- перевіряє збереження товарно-матеріальних цінностей, готової продукції, умови їх зберігання;

- на основі достовірних даних бухгалтерського обліку складає річний звіт у відповідності зі встановленими строками;

- по мірі виробничої необхідності виконує інші доручення;

Компетенція та повноваження трудового колективу визначаються власником господарства у відповідності до діючого законодавства України.

Господарство веде оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність.

Посадові особи господарства за перекручення державної звітності несуть встановлену законодавством відповідальність.

Контроль за діяльністю, окремими сторонами діяльності господарства здійснюють ревізійна комісія господарства, що утворюється власником, державна податкова адміністрація, державні органи, що здійснюють нагляд за безпекою виробництва і праці, протипожежною та екологічною безпекою.

Діяльність сільськогосподарського (фермерського) господарства «Васильок» припиняється у разі:

- рішення членів господарства про припинення його діяльності;

- припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених статтями 27 і 28 Земельного кодексу України;

- визнання його банкрутом;

- якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства;

- інших підстав, передбачених законодавством.

Ліквідація господарства здійснюється ліквідаційною комісією, що призначається власником, а у випадках банкрутства господарства - арбітражним судом. Ліквідація господарства у випадках банкрутства проводиться у відповідності до Закону України “Про банкрутство”.

Власник або арбітражний суд, прийнявши рішення про ліквідацію господарства, встановлює порядок та строки проведення ліквідації, а також строки для виявлення претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.

Претензії кредиторів до господарства, що ліквідується, задовольняються з майна господарства. При цьому додержується черговість задоволення претензій кредиторів, встановлена діючим законодавством України.

Претензії, не задоволені через нестачу майна, вважаються погашеними. Погашеними вважаються також претензії, не визнані ліквідаційною комісією, а також за умови, коли кредитори протягом місячного строку з дня отримання повідомлення про повне чи часткове не визнання претензій не подають позов в арбітражний суд про задоволення вимог.

У випадку банкрутства господарства вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подолання, не розглядаються і відповідні борги вважаються погашеними.

При ліквідації господарства, вклади членів трудового колективу в майно господарства, видаються їм в грошовій формі або цінними паперами після забезпечення вимог кредиторів.

Майно, що залишилось після задоволення претензій кредиторів і членів трудового колективу, використовується за рішенням власника.

У випадку реорганізації господарства його права і обов'язки переходять до його правонаступників.

Господарство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

2.2 Аналіз техніко-економічних показників господарства «Васильок» та їх динаміка

Одним із завдань сільськогосподарського фермерського господарства «Васильок» є забезпечення ефективності економічно-господарської діяльності, для цього виникає необхідність проведення аналізу діяльності підприємства і його стану.

Для аналізу техніко-економічних показників господарства «Васильок» використовуємо наступні документи:

- Баланс господарства «Васильок» за 2008-2010 рр. (форма № 1-М) (додатки А1,А2,А3).

- Звіт про фінансові результати господарства «Васильок» за 2008-2010 рр. (форма № 2-М) (додатки А1,А2,А3).

- Довідка про обсяги виробленої продукції за 2008-2010 рр. (додаток Е).