Аудит довгострокових зобов’язань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

факультет менеджменту та бізнесу

кафедра обліку і аудиту

Індивідуальна робота

на тему:

«Аудит довгострокових зобов'язань»

Полтава 2011

Зміст

Вступ

1. Зміст та облік довгострокових зобов'язань

2. Основні засади аудиту довгострокових зобов'язань

3. План та програма аудиту довгострокових зобов'язань

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

В ринкових умовах для збільшення обсягів прибутку цілком доцільно використовувати крім власних фінансових ресурсів - залучені, як довгострокові так і короткострокові. Короткострокові зазвичай використовуються для поповнення оборотних фондів, а довгострокові - для реалізації складних інвестиційних проектів, науково-дослідних робіт, диверсифікації виробництва, нарощення потужностей, створення унікальної соціо-культурних комплексів - без усього цього немислиме сучасне динамічне господарювання. Але невдале управління довгостроковими зобов'язаннями цілком природно може не тільки призвести до втрати потенційно можливих прибутків, а навіть і до критичних збитків. Таким чином актуальність обраної теми обумовлена тим, що недосконалість механізму використання та своєчасного погашення довгострокових зобов'язань часто стає причиною значних втрат та впливає на формування розмірів прибутку у звітному році.

Метою індивідуальної роботи є поглиблення теоретичних знань з аудиту в області довгострокових зобов'язань. Для досягнення мети потрібно вирішити ряд проміжних завдань, що вирішили логіку викладення матеріалу, зокрема:

1. Розкрити зміст та засади обліку довгострокових зобов'язань на підприємстві;

2. Висвітлити основи аудиту довгострокових зобов'язань;

3. Побудувати план та програму аудиту довгострокових зобов'язань на умовному підприємстві.

1. Зміст та облік довгострокових зобов'язань

Відповідно до Закону України «Про Бухгалтерський облік та фінансову звітність» зобов'язання визначається як заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності визначено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №11 «Зобов'язання».

Зобов'язання визнаються, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язанням не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на:

Довгострокові;

Поточні;

Забезпечення;

Непередбачені зобов'язання;

Доходи майбутніх періодів.

В свою чергу довгострокові зобов'язання диференціюються на:

Довгострокові кредити банків;

Інші довгострокові фінансові зобов'язання;

Відстрочені податкові зобов'язання;

Інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховують відсотки та яке підлягає погашенню протягом двадцяти місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більше ніж двадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою (якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника), умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо:

позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язань внаслідок порушення;

не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом двадцяти місяців з дати балансу.

Таким чином довгострокове зобов'язання - це всі зобов'язання, які не є поточними зобов'язаннями, з терміном погашення більше одного року після дати складання балансу, включаючи середньо- і довготермінові позики та кредити постачальників.

Для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточними зобов'язаннями (заборгованість яка не підлягає погашенню протягом одного операційного циклу підприємства або протягом двадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов'язань зі залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах в наслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями призначені рахунки класу 5. «Довгострокові зобов'язання».

Для обліку довгострокових позик планом рахунку передбачено рахунок 50 «Довгострокові позики» на якому ведуть облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточними зобов'язаннями.

За кредитом рахунку 50 «Довгострокові позики» відображають суми одержаних довгострокових позик, а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом - погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки: 501 «довгострокові кредити банків у національній валюті»; 502 «довгострокові кредити банків в іноземній валюті»; 503 «відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»; 504 «відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»; 505 «інші довгострокові позики в національній валюті»; 506 «інші довгострокові позики в іноземній валюті»;

Аналітичний облік ведуть за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

Облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов'язань ведуть на рахунку 51 «Довгострокові векселі видані»

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» має такі субрахунки:

511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті";

512 "Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті";

Аналітичний облік ведуть за кожним виданим векселем.

Для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу використовують рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями".

Рахунок 52 "Довгострокові зобов'язання за облігаціями" має такі субрахунки:

521 "зобов'язання за облігаціями";

522 "премія за випущеними облігаціями";

523 "дисконт за випущеними облігаціями";

Аналітичний облік довгострокових зобов'язань за облігаціями ведуть за їх видами та термінами погашення.

Для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди передбачено рахунок 52 «Довгострокові зобов'язання з оренди» він має такі субрахунки:

531 "Зобов'язання з фінансової оренди";

532 "Зобов'язання з оренди цілісних майнових комплексів";

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об'єктом орендованих необоротних активів.

Облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуть в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов'язань та оцінкою цих активів або зобов'язань, яка використовується з метою оподаткування ведуть на рахунку 54 «відстрочені податкові зобов'язання». Визначення суми відстроченого податкового зобов'язання здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №17 "Податок на прибуток". Аналітичний облік відстрочених податкових зобов'язань ведуть за видами активів або зобов'язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов'язанням та облік яких не відображається на решті рахунках класу 5 "Довгострокові зобов'язання". Зокрема, на цьому рахунку відображають відстрочену відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов'язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі рахунок 55 «Інші довгострокові зобов'язання». Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів.

Первинними документами з обліку довгострокових зобов'язань є рахунки, рахунки-фактури, векселі, облігації, розрахункові чеки, акредитиви, платіжні доручення.

бухгалтерський зобов'язання довгостроковий аудит

2. Основні засади аудиту довгострокових зобов'язань

Мета аудиту операцій із довгостроковими зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних відносно наявності зобов'язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку довгострокових зобов'язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов'язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Як було вище зазначено, зобов'язання представляють собою заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди . Таким чином завданнями аудиту операцій з довгостроковими зобов'язаннями є:

1. Оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

2. Встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із довгостроковими зобов'язаннями;

3. Встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);

4. Аналіз правильності і повноти отримання оплати за придбані матеріальні запаси, їх оприбуткування;

5. Встановлення причини утворення заборгованості, давності її виникнення і реальності отримання;

6. Оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості;

7. Перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченням;

8. Встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

9. Розробка заходів з реалізації результатів контролю з метою попередження зловживань і порушень.

Предметом аудиту операцій із зобов'язаннями є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунками з постачальниками і підрядниками, з персоналом, бюджетом і позабюджетними фондами, іншими кредиторами, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

Основним об'єктом у даному випадку будуть розрахунки з різними кредиторами.

Джерелами інформації для аудиту операцій з довгостроковими зобов'язаннями є:

1. Наказ про облікову політику підприємства;

2. Первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов'язань;

3. Облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов'язань;

4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

5. Звітність.

Основними джерелами інформації для здійснення контролю операцій із зобов'язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (договори купівлі-продажу, накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти приймання робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, вантажні, митні декларації, приймальні акти, акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки-фактури, invoice, що підтверджують митну вартість товару); транспортні накладні (CMR, залізничні накладні, авіанакладні, коносаменти, товарно-транспортні накладні, пакувальні листи); довідки бухгалтерії про наявність курсових різниць при перерахуванні заборгованості) тощо.

3. План та програма аудиту довгострокових зобов'язань

Найважливішим методологічним принципом аудиту є планування, яке здійснюється з метою надання ефективних економічних послуг у визначений проміжок часу, зосередження уваги аудитора на найважливіших напрямках аудиту, та виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. Планування аудиту пов'язане з визначенням його цілей і задач, відповідальності і обов'язків аудиторів.

Таким чином, планування -- це процес, який дає можливість найбільш раціонально виконати аудит і одночасно зменшити ризик не виявлення найсуттєвіших моментів діяльності клієнта. Щоб планування було ефективним, воно повинно доповнюватися контролем виконаних робіт і постійною реєстрацією всіх фактів і висловів. Планування аудиту повинно оформлятися документально. Відповідно до Національного нормативу аудиту «Планування аудиту» № 9 передбачається складання двох документів: загальний план та програма аудиту. Також за необхідності складається порядок змін та уточнень у загальному плані та програмі аудиту.

Використовуючи певне умовне підприємство ТОВ «Надія» складемо план та програму аудиту виробничих запасів (табл. 1,2).

План аудиту довгострокових зобов'язань ТОВ «Надія»

Таблиця 1.

Після складання плану аудиторської перевірки складається програма аудиту. Програма розробляється з моменту конкретизації загального плану аудиту відповідно до додатка до національного нормативу аудиту «Договір на проведення аудиту» № 4.

Програма аудиту містить перелік питань за окремими темами, видами і напрямками очікуваних робіт, що підлягають перевірці, час проведення, види аудиторських процедур (за який період часу слід перевіряти, спосіб контролю). В аудиторську програму також вносять перелік об'єктів аудиту за його напрямками, терміни проведення. Наявність програми, крім того, забезпечує контроль за своєчасним і якісним використанням аудиторських процедур.

Після складання плану та програми аудиту аудитор погоджує їх з керівником підприємства. І пізніше керуючись даним планом і програмою аудиту аудитор здійснює перевірку розрахунків з постачальниками та підрядниками. І на основі отриманих даних аудитор здійснює складання аудиторського звіту і надає інформацію про недоліки у структурі контролю.

Таблиця 2. Програма аудиту довгострокових зобов'язань ТОВ «Надія»

Продовження таблиці 2

Висновок

Таким чином завдяки своєчасному контролю за довгостроковими зобов'язаннями підприємство не тільки зможе наростити необхідні промислові потужності, задовольнити соціокультурні потреби підприємства, забезпечити прикладні та фундаментальні наукові дослідження, а й збільшити обсяги прибутків у звітному році.

В результаті написання індивідуальної роботи було значно поглиблено теоретичні знання з аудиту довгострокових зобов'язань. Також було досягнуто ряд важливих проміжних завдань, таких як:

1. Розкрито зміст та засади обліку довгострокових зобов'язань на підприємстві;

2. Висвітлено основи аудиту довгострокових зобов'язань;

3. Побудувано план та програму аудиту довгострокових зобов'язань на умовному підприємстві.

Список використаної літератури

1. Конспект лекцій із дисципліни “Основи аудиту” для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форм навчання. - Полтава: ПолтНТУ, 2005. - 61с.;

2. Усач Б.Ф. Аудит: Навчальний посібник. -- К.:Знання-Прес, 2002.--223 с.;

3. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - К.: "Каравелла"; Львів : "Новий світ -2000", 2002. -- 504;

4. Суглобов А.Е. Бухгалтерский учт и аудит: учебное пособие / А.Е. Суглобов, - М.: КНОРУС, 2005. -496с;

5. Аудит: Учебник для студ. сред. проф. учеб. заведений / В.И. Подольский, А.А. Савин, Л.В. Сотникова, Т.Ю. Хитровская; Под ред. В.И. Подольского. -- 4-е изд., испр. и доп. -- М.: Издательский центр «Академия», 2004. -- 304 с;

7. Серия по бухгалтерскому учету и аудиту - Э.А. Аренс, Дж.К. Лоббек - Аудит - 2001;

8. Кочинев Ю.Ю. -- Аудит. 3-е изд. -- СПб. Питер, 2005. -- 400 с.

Размещено на Allbest.ru