Організація і шляхи вдосконалення обліку основних засобів

Размещено на http://www.allbest.ru/

42

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Облік основних засобів та нематеріальних активів ведеться відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1997 р., №250, та Інструкцією з бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 1997 р., №159, із змінами до неї (наказ Міністерства фінансів від 11 лютого 1998 р., №30).

Основні засоби - це сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються, не змінюючи своєї натуральної форми, протягом тривалого часу (понад 365 днів) у сфері матеріального виробництва та в невиробничій сфері і переносять свою вартість на витрати по частинах. До основних засобів належать також витрати, здійснені за рахунок капітальних вкладень, у багаторічні насадження, на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди та інші об'єкти, які входять до основних засобів.

До основних засобів включають і витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, якщо ці суми перевищують 5% сукупної балансової вартості груп 2 і 3 або окремого об'єкта основних засобів групи 1; витрати на поліпшення якості землі, не пов'язані з будівництвом.

Не належать до основних засобів й облічуються як оборотні кошти: предмети зі строком використання менше одного року незалежно від їхньої вартості; предмети вартістю до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одиницю (за ціною придбання) без урахування строку служби; знаряддя лову (трали, неводи, сітки тощо) незалежно від їхньої вартості й строку служби; бензомоторні пилки, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.); спеціальні інструменти і пристосування для серійного та масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення незалежно від вартості; спецодяг, спецвзуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості й строку служби; тимчасові не титульні споруди, пристосування та пристрої, витрати на зведення яких включають у собівартість будівельно-монтажних робіт; тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складі або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту; предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості; молодняк тварин і худоба на відгодівлі, птиця, кролі, звірі, сім'ї бджіл, а також піддослідні тварини; сіянці та саджанці деревних і кущових порід.

Облік основних засобів повинен забезпечити: контроль за збереженням та ефективним використанням об'єктів; правильне й своєчасне оформлення і відображення надходження, переміщення від однієї матеріальної особи до іншої та вибуття об'єктів; показ наявних цінностей відповідно до прийнятої класифікації; своєчасне відображення зносу (амортизації) об'єктів і витрат на їхній ремонт та реконструкцію; точне визначення результатів від ліквідації основних засобів.

1. Економічний зміст і завдання обліку основних засобів

Для здійснення виробничої діяльності сільськогосподарським підприємствам потрібні основні умови, або інакше кажучи, засоби праці. Від предметів праці вони відрізняються тим, що беруть участь у виробництві протягом кількох років, зберігаючи при цьому свою натуральну форму і фізичні властивості. Засоби праці зношуються поступово, а отже, переносять свою вартість на виробництво продукції частинами.

Положення бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (затверджене наказом Міністерства фінансів України 27 квітня 2000 р. №92) містить таке визначення основних засобів: «Основні засоби ? матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва, або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних соціально ? культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)».

При визначенні основних засобів необхідно виходити з того, що вони є частиною активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

До основних засобів належать: земельні ділянки, будинки та споруди, передавальне устаткування, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші основні засоби.

П(С) БО 7 при встановленні критеріїв віднесення матеріальних активів до основних засобів надає перевагу їх значенню і не висувають обмеження щодо їх вартості.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити:

· узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів;

· достовірне визначення вартості (оцінка) основних засобів;

· визначення економічних вигод від використання основних засобів;

· контроль за наявністю і забезпеченням основних засобів з моменту придбання і до вибуття із господарства;

· правильне і своєчасне нарахування зносу;

· контроль за правильністю та ефективним використанням коштів на реконструкцію, модернізацію відповідно до наявних джерел фінансування;

· контроль за ефективним використанням основних засобів залежно від їх потужності;

· точне визначення результатів від ліквідації основних засобів.

1.1 Нормативне регулювання обліку основних засобів

облік засіб основний економічний

При організації обліку основних засобів в Україні підприємствам та організаціям слід користуватися такими законодавчими та нормативними документами:

1. Указом Президента України «Про перехід України до загально прийнятих у міжнародній практиці системи обліку й статистики» №303 від 23.05.1992 р.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.02.2000 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 р. за №288/4509)

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи». Затверджено наказом Міністерства фінансів України №242 від 18.10.1999 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №750/4043)

4. Інструкція по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку актів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291 від 30.11.1999 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України №893/4186 від 21.12.1999 р.)

5. Інструкція по бухгалтерському обліку орендних операцій Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25.07.1995 р. №128

6. Про затвердження облікових реєстрів журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку в сільськогосподарських підприємствах. Наказ Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 р. №149

7. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV.

1.2 Огляд літературних джерел

В останній час в бухгалтерській літературі звертають велику увагу питанням обліку основних засобів та нематеріальним активам.

Основні питання обліку основних засобів оговорені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби», де оговорено основні терміни, порядок оцінки основних засобів, порядок визначення вартості, здавання в оренду, контроль за наявністю та збереженням.

В газеті «Все про бухгалтерський облік» №82. 2006 р. О. Якименко звертає в статті увагу на порядок включення до валового доходу суми, яку одержує підприємство від продажу основних засобів, як правильно відобразити в обліку суму договірні ціни з покупцем, як відобразити суму ПДВ, які дії бухгалтера якщо продажна ціна не перевищує балансову вартість.

Пропонує використовувати спеціальну формулу для розрахунку залишкової вартості основних засобів які реалізуються, що пов'язано з Законом України «Про прибуток», надаються конкретні приклади.

В газеті «Все про бухгалтерський облік» №73. 2006 р. пропонується Лист Міністра від 15.06.2006 р. №1132/7 15-0317 «Про нарахування амортизації по безкоштовно отриманим основним засобам підприємствами». Розглянуто питання як визначити витрати, на які збільшується вартість основних засобів кожної групи, якщо проводились капітальні ремонти.

Письмом Мінфіну від 12.04.2006 р. №4101 газета «Все про бухгалтерський облік» №41. 2006 р. автор Д. Ковальов рекомендує звертати увагу на правильну оцінку основних фондів, як вести облік якщо вартість основних засобів і необоротних активів не перевищує 10% сукупної балансової вартості станом на початок звітного періоду при ремонтах, звертає увагу як відобразити суму вартості, якщо виникла необхідність визначити справедливу вартість.

Автор І.Т. Саблук в журналі «Бухоблік та аудит» №7. 2004 р. в статті «Облік основних засобів на підприємстві» звертає увагу на правильне оформлення надходження та вибуття основних засобів, оцінки та контролю за переміщенням внутрі підприємства, як вести облік орендованих основних засобів.

Н.М. Ткаченко в журналі «Економіка України» №3. 2004 р. висвітлює як вірно на підприємствах різних форм власності відображати списання з балансу основних засобів та необоротних активів, як відображати на рахунках бухгалтерського обліку вартість проведення поточних та капітальних ремонтів, коли відображати податок на додану вартість.

В газеті «Все про бухгалтерський облік» №38. 2002 р. подається «Інформація з бухгалтерського обліку визначення балансової вартості груп основних засобів» згідно Наказу Міністра України №159 від 24.07.1997 р., згідно змін та доповнень.

Автор статті «Ефективність використання основних фондів в сільськогосподарських підприємствах» Блянкман Я.М. (Економіка України 2000 р. №6) пропонує порядок здійснення контролю за основними засобами у виробничих підрозділах, порядок ведення інвентарних описів, використання їх по декілька років, як спростити ведення їх, як правильно списувати основні засоби.

В журналі «Бухгалтерський облік і аудит» 2002 р. №4 надається стаття автора Горицької Н.О. «Діючий порядок обліку основних фондів» в статті затронута методика обліку на підприємствах діючих основних засобів та нематеріальних активів згідно П(С) БО 7 та П(С) БО 8, як зробити ув'язку діючої системи обліку з положеннями вищевказаних стандартів.

В спеціальному збірнику автор Міхайлов М.Г. «Національні стандарти в бухгалтерському обліку» затронуті питання використання основних засобів, згідно стандартів на підприємствах, як вірно визначити справедливу вартість основних засобів, ким і як робити переоцінку.

Кирейцев Г.Г., Іваненко А.О. «Облік основних засобів в сільськогосподарських підприємствах» висвітлено методику обліку основних засобів К.В.Ш. 1997 р. с. 186. Газета «Все про бухгалтерський облік» 2002 р. №5, 6, 9, 32, 43, 45 статті Лещо Ш.Ш. по темі «Яким мені бачиться облік основних засобів в Україні».

Овсюк М., Десяшнюк О. стаття «Щодо питання первинного обліку основних засобів» журнал «Бухгалтерський облік і аудит» 2001 р. №4 стор. 3.

В газеті «Все про бухгалтерський облік» №96. 2006 р. автор статті Золотухін О. піднімає питання порядку оформлення крадіжки основних засобів, порядку відображення в обліку податкових зобов'язань, порядку списання збитків з матеріально-відповідальних осіб.

2. Організація обліку основних засобів

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

облік засіб основний економічний

Слов'янський міський молокозавод був введений в експлуатацію в 1949 році. Територія заводу складає 1.8 га. Після реконструювання в 1967 році потужність підприємства по виробництву цільно-молочної продукції склала 46,2 тон за зміну.

9 серпня 1995 року за розпорядженням Голови міської Ради народних депутатів Слов'янський міський молокозавод перереєстровано в Акціонерне товариство закритого типу «СЛАВМОЛОКО», а потім у ЗАТ «СЛАВМОЛОКО».

Починаючи з 1996 року в зв'язку з різким зменшення сировинної бази на 90% підприємство зупинило свою виробничу діяльність.

В червні 1998 року ЗАТ «СЛАВМОЛОКО» увійшло до складу ДП «Агрофірма Шахтар» АП Шахтар ім. А.Ф. Засядька.

Після вступу заводу до складу ДП «Агрофірма Шахтар» наряду з обсягом виробництва почалася реконструкція і технічне переозброєння підприємства.

Проведено капітальний ремонт на дільниці фасування молочної продукції, де встановлено американський автомат для фасування продукції в тверду упаковку «Пюр ? Пак», капітальний ремонт творожної дільниці з повною заміною для вироблення сиру, капітальний ремонт дільниці з виробництва масла та сметани, де встановлена і введена в експлуатацію автоматизована лінія поточного виробництва масла.

Проведена реконструкція відділення закваски, виробничих лабораторій та інші роботи по благоустрою підприємства.

Підприємство почало нарощувати темпи виробництва, збільшилась заготівка сировини в 3,3 рази порівняно з 1997 роком, випуск цільно-молочної і фасованої продукції виріс в 1,8 раз, масла «Селянське» виробили в 5 разів більше, нежирної продукції в 5,8 разів.

Рентабельність виробленої продукції підвищилась 14% за 1997 рік до +13,4% за 1998 рік.

Сьогодні асортимент виготовленої продукції перевищує більше 40 видів. Випуск товарної продукції складає 9758 тисяч гривень, в тому числі товарів народного споживання 8127 тисяч гривень. Завод працює стабільно і прибутково.

Основні види продукції:

1. Продукція з незбираного молока:

ь молоко фасоване;

ь кефір фасований;

ь ряжанка;

ь йогурт;

ь вершки;

ь сметана;

ь сир жирний;

ь сиркова маса;

ь сирки;

2. Нежирна продукція:

ь сир нежирний;

3. Масло «Селянське»:

ь фасоване;

ь весове;

4. Масло шоколадне.

5. Перегонка.

6. Сироватка.

Середньо облікова чисельність робітників на заводі за 2003 рік складає 155 чоловік, середньомісячна заробітна плата одного робітника складає 332 гривні. Заборгованість по заробітній платі не має.

Економічні показники

Показники	Одиниці виміру	2004 рік	2005 рік
1. Товарна продукція	тис. грн.	9791,7	12022
2. Реалізована продукція	тис. грн.	9509,2	12455,1
3. Середньо облікова чисельність	чол.	137	158
4. Середньомісячна зарплата	грн.	217	283
5. Витрати на 1 грн. товарної продукції	грн.	1,06	1,01
6. Прибуток (збиток) по товарній продукції	тис. грн.	-160,7	-1,01
7. Рентабельність	%	-5,7	-0,9

Основні принципи збитковості підприємства:

1) Подорожчання основних матеріалів (цукор, наповнювачі, ізюм, стабілізатори).

2) Подорожчання паливно-мастильних матеріалів.

3) Подорожчання поліетиленової плівки для фасування кефіру, ряжанки, упаковок «Пюр-Пак», пергаменту.

4) Проведення ремонтних робіт по відновленню компресора, токарно винторізальних станків, наладка технологічного обладнання.

Згідно з обліковою політикою на підприємстві бухгалтерський облік ведеться керуючись Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Форма обліку ? журнально-ордерна з використанням персональних комп'ютерів.

До складу бухгалтерії входять:

Ш головний бухгалтер;

Ш бухгалтер по оплаті праці;

Ш бухгалтер по заготівлі;

Ш бухгалтер по реалізації;

Ш касир.

2.2 Класифікація основних засобів

Основою правильної організації бухгалтерського обліку основних засобів є дотримання принципу їх класифікації.

Основні засоби доцільно групувати за їх функціональним призначенням, галузями, речовим, натуральним характером і видом, за використанням і належністю.

За функціональним призначенням розрізняють виробничі основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини і обладнання, робочі машини тощо), що діють у сфері матеріального виробництва і не виробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої, або побічної участі у процесі виробництва, призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб робітників (будови, споруди, обладнання побутових потреб робітників, що використовується у не виробничій сфері).

За використанням основні засоби поділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються у господарстві), не діючі (ті, що не використовуються у цей період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів), і замінені (різне устаткування, що перебуває у резерві і призначене для зміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються).

Істотне значення в обліку основних засобів має їх розподіл за ознакою належності на власні та орендовані.

Орендовані основні засоби ? це засоби, взяті у тимчасове користування у фізичних чи юридичних осіб за відповідну орендну плату. Орендовані основні засоби показують у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних й тих самих засобів.

Для цілей податкового обміну основні, що обліковуються на балансі підприємства, відповідно до Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягають класифікації за трьома групами:

група 1 ? будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тім числі і житлові будинки та їх частини (квартири та місця загального користування);

група 2 ? автомобільний транспорт і вузли до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти включаючи електронно-обчислювальні машини для обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, контрольне обладнання, пристрої і приладдя до них;

група 3 ? інші основні засоби, що не увійшли до груп 1 і 2, включаючи сільськогосподарські машини і знаряддя, робочу продуктивну худобу та багаторічні насадження.

Згідно з планом рахунків і прийнятим до застосування Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку передбачають, що однакові за технічними характеристиками, призначенням та способом використання об'єкта основних засобів можуть бути об'єднані в групи, наприклад: 1) земельні ділянки; 2) капітальні витрати на положення земель; 3) будинки, споруди, та передавальні пристрої; 4) машини та обладнання; 5) транспортні засоби; 6) інструменти, прилади та інвентар; 7) робоча і продуктивна худоба; 8) багаторічні насадження; 9) інші основні засоби.

При класифікації основних засобів необхідно керуватися тим, що об'єкт основних засобів ? це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування реальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції.

Об'єкт основних засобів визначається як актив тоді, коли існує ймовірність того, що підприємство отримуватиме в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з використанням цього об'єкта, та його вартість може бути достовірно визначена.

Наявність достатньої впевненості у тому, що основні засоби втілюють у собі майбутні економічні вигоди для підприємства, потребує підтвердження того, що підприємство отримує винагороду у зв'язку з їх використанням та погоджується на пов'язаний з цим ризик.

Об'єкти основних засобів мають бути придбані з метою безпеки або для охорони навколишнього середовища. В таких випадках вони, хоча безпосередньо і не втілюють у собі майбутніх економічних вигод, але є необхідними при використанні і отриманні економічної вигоди від інших активів.

Об'єкт основних засобів визначається, як актив якщо він перебуває в оперативному чи довірчому управлінні.

2.3 Оцінка та переоцінка основних засобів

Необхідною умовою правильного обліку основних засобів є єдиний принцип їх грошової оцінки ? по первісній, залишковій, відновлювальній і ліквідаційній вартості.

Первісною оцінкою основних засобів є собі вартість їх придбання або створення. Собівартість основних засобів це сплачена сума грошових коштів або їхніх еквівалентів, або справедлива вартість іншої форми компенсації (інших активів або зобов'язань), наданої для отримання активу на момент його придбання або створення.

Собівартість об'єкта основних засобів включає купівельну ціну (в тім числі ввізне мито та безповоротні податки) та втрати цього об'єкта в робочій стан (стан, який дає можливість використовувати його за прямим призначенням).

Первісна вартість основних засобів складається з таких витрат:

· суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

· витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

· витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

· інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включається до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість безоплатного отримання основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції, що дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положенням бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та 9 «Запаси».

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з виключенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в облік (або частковий облік) на неподібний дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшений (зменшений) на суму грошових коштів, чиїх еквівалентів, що були передані під час обліку.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкту (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання. Реконструкція тощо), що призводять до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Наведемо декілька прикладів.

Приклад 1. Підприємство ЗАО «СЛАВМОЛОКО» придбало обладнання на суму 80000 грн. зі знижкою, яка становить один відсоток його вартості. Крім того підприємство понесло такі витрати, грн.:

податок на додану вартість ? 16000;

залізничний тариф ? 2000;

витрати на транспортування ? 3600;

оплата праці монтажників ? 1400.

Виходячи з цього, собівартість придбаного обладнання дорівнює: 80000 - 800 + 2000 + 3600 + 1400 = 86200 грн.

Приклад 2. Підприємство ЗАО «СЛАВМОЛОКО» придбало комп'ютери в обмін на будинок (первісна вартість 30000 грн., нарахований знос 2500 грн.), справедлива вартість якого на момент обміну становила 36000 грн., крім того, підприємство перерахувало постачальнику комп'ютерів 5200 грн. (обмін неподібними об'єктами). Виходячи з цього собівартість придбаних комп'ютерів дорівнює: 36000 + 5200 = 41200 грн.

Під справедливою вартістю основного засобу розуміють вартість конкретного об'єкта основних засобів, що може бути отримана в операціях обміну між проінформованими, зацікавленими та незацікавленими сторонами. Згідно до датку до ПБО 19 Справедлива вартість основних засобів визначається таким чином:

· землі та будівлі - ринкова вартість;

· машини та обладнання - ринкова вартість

У разі відсутності даних про ринкову вартість - відновлену вартість за вирахуванням сум зносу на дату оцінки;

· інші засоби - відновлена вартість.

В узагальненому вигляді підхід до визначення оцінки основних засобів, отриманих в обмін на інші активи, показано на малюнку 1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

42

Размещено на http://www.allbest.ru/

В сільськогосподарських підприємствах значну питому вагу займають основні засоби створені власними силами. Це перш за все будинки та споруди, що побудували як господарським так і підрядним способом; робоча та продуктивна худоба, яку сформовано за рахунок молодняку тварин, отриманих і вирощених у великому господарстві; багаторічні насадження, що вирощені за рахунок зменшення економічних вигод у вигоді вибуття активів (посадкового матеріалу, пального, добрив, засобів захисту росту, знос основних засобів) або збільшення зобов'язань (оплата праці, користування на соціальні заходи)

Оцінки основних засобів, створених власними силами, здійснюється з дотриманням тих самих загальних принципів, що й оцінки придбаних основних засобів.

Якщо об'єкт основних засобів виготовлено власними силами, а підприємство також виготовляє подібні активи (продукцію) для реалізації, собівартість такого об'єкта визначається відповідно до положень П(С) БО 9 «Запаси».

Собівартість об'єктів, збудованих власними силами звичайно включає:

· вартість робіт виконаних субпідрядниками;

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші операційні витрати, що безпосередньо пов'язані з будівництвом активу;

· вартість ліцензії (дозволу) на будівництво;

· оплату фахових послуг (архітекторів, юристів).

Залишкова вартість уявляє собою різницю між первісною вартістю зносу за весь строк експлуатації об'єкта. Оцінка по залишковій вартості використовується при розробці планів відтворення основних засобів для нарахування зносу.

Відновлювальна вартість є вартістю відтворення основних засобів у простих умовах.

Відповідно до Указу Президента України про невідкладні закони щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки від 03.12.1999 року №1529/199 всі сільськогосподарські підприємства, що потрапляють під дію цього указу повинні провести уточнення вартості майна. Уточнення оцінки основних засобів сільськогосподарських підприємств здійснюється з метою:

· відображення їх реальної вартості в бухгалтерському обліку, визначення реальної ціни виробництва;

· визначення реального розміру індивідуальних майнових паїв членів трудових колективів при паюванні підприємств;

· об'єктивно розподілу доходів (отримання дивідендів);

· встановлення заставної вартості майна, страхування та оподаткування;

· укладення договорів оренди, купівлі-продажу об'єктів майнового капіталу.

Уточнення вартості майна проводить експерт-оцінювач, який має відповідну ліцензію на здійснення експертної оцінки майна. Експерт має право здійснювати оцінку основних засобів підприємства, оцінити їх фактичний знос і визначити відповідну або справедливу вартість об'єктів оцінки. Результати роботи оцінювачі відображаються у звіті про експертну оцінку активів підприємства.

Уточнення оцінки основних засобів може бути здійснено також експертною комісією господарства, до складу якої входять керівник підприємства (голова комісії), головний бухгалтер та головні спеціалісти господарства.

За результатами роботи експертна комісія наказує звіт про уточнення вартості окремих об'єктів, який повинен бути затверджений в установленому порядку.

При визначенні вартості будівель і споруд розраховують за укріпленими показниками вартість окремих конструкцій та елементів та їх загальних розмірів стосовно кожного будівельного об'єкта. Фізичний знос підприємств визначають стосовно кожного інвентарного об'єкта, виходячи з пори амортизації та його фізичного зносу.

Відновлювальна вартість машин та устаткування визначається з урахуванням їх технологічного призначення по окремих інвентарних об'єктах, а також машинах і устаткуванню, які є складовою частиною виробничих об'єктів. Відновлювальна вартість технічних засобів обчислюється за основними цінами, націнками торгівельно-посередніх організацій, включаючи вартість моменту на період оцінки.

Вартість продуктивної та робочої худоби визначається за величиною витрат на вирощування живої худоби та формування продуктивних якостей. Враховуються порода, вік та продуктивність, період господарського використання худоби, індекси продуктивності корів залежно від перерахунку на базисну жирність молока, собівартість вирощування 1 кг маси, що числилась на час оцінки майна. В разі збитковості тваринництва вартість продуктивної і робочої худоби визначається за ринковими цінами конкретного регіону. Відповідна вартість багаторічних насаджень розраховується за нормативами питомих капітальних витрат на їх створення.

Оцінки основних засобів проводиться шляхом визначення їх відновної та залишкової вартостей.

Визначення відновлювальної вартості будівель, споруд та приміщень здійснюється на підставі кошторисної вартості об'єктів у цінах 1984 року за формулою:

С_в = С₁₉₈₄ * k₁

Де С_в - відновлювальна вартість об'єктів;

С₁₉₈₄ - повна кошторисна вартість об'єктів у цінах 1984 року (без вартості устаткування);

k₁ - коефіцієнт індексації для капіталовкладень, освоєних до 1991 р. при індексації станом на 7.04.1996 (1, 9).

Повна кошторисна вартість визначається на підставі проектно-коштовної документації конкретного об'єкта.

За відсутності проектно-кошторисної документації повна кошторисна вартість об'єктів у цінах 1984 року може визначитись у встановленому порядку із застосуванням:

· Кошторисів до об'єктів за цінами у 1984 році.

· Укріплених показників вартості окремих конструктивних елементів і видів будівельно-монтажних робіт, до складу, яких входять такі проектні рішення (в цінах 1984 року).

Знос розраховується окремо, виходячи з фактичного терміну експлуатації та норм амортизації з урахуванням понижуючих коефіцієнтів.

Розрахунки і звіт про визначення відновлювальної вартості будівель, споруд, приміщень та незавершених об'єктів будівництва обов'язково затверджуються відділом капітального будівництва районної держадміністрації або бюро технічної інвентаризації.

Результати переоцінки основних засобів узагальнюється в акті уточнення вартості основних засобів.

Стандартом 7 «Основні засоби» передбачено, що підприємства повинні переоцінювати об'єкти основних засобів, якщо їх залишкова вартість більше як на десять відсотків відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Частота проведення переоцінки залежить від коливань справедливої (реальної) вартості основних засобів. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату переоцінюються всі об'єкти групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, залишкову вартість.

Наведемо приклад.

За станом на 31.12.2005 р. виробничий об'єкт основних засобів мав таку оцінку (грн.):

· Справедлива вартість об'єкта 50000

· Первісна вартість 40000

· Сума нарахованого зносу 10000

· Залишкова вартість 30000

Для того, щоб визначити необхідність в проведенні переоцінки складемо розрахунок:

(справедлива вартість: залишкова вартість) * 100% = (50000: 30000) * 100% = 167%.

Як видно з розрахунку справедлива вартість об'єкту основних засобів перевищує залишкову вартість на 67% і тому об'єкт підлягає переоцінці до рівня справедливої вартості.

Для того, щоб визначити первісну вартість об'єкта і суму зносу після переоцінки, розрахуємо індекс переоцінки:

50000: 30000 = 1,67

Первісна вартість після переоцінки.

40000 * 1,67 = 66800

Сума зносу після переоцінки.

10000 * 1,67 = 16700

Результати переоцінки об'єкта відображено в таблиці №1.

Переоцінка виробничого об'єкта за станом на 31.12.2005 р.

Показники	До переоцінки	Після переоцінки	Різниця
Первісна вартість	40000	66800	+26800
Знос	10000	16700	+6700
Залишкова вартість	30000	50100	+20100

Припустимо в кінці 2001 року справедлива вартість нашого обладнання знизилась до 36162 грн., але і збільшилась ступінь зношеності, а відповідно й сума його зносу (амортизації), яку віднесемо на витрати виробництва. Сума нарахованого зносу за рік склала 6000 грн.

Встановимо ступінь відхилення залишкової вартості об'єкта від її справедливої вартості на дату складання балансу [(36162: 44100) * 100% = 82%].

Розрахунок підтверджує необхідність проведення переоцінки об'єкта.

Індекс переоцінки = 36162: 44100 = 0,82.

Первісна вартість після переоцінки = 66800 * 0,82 = 54776.

Сума зносу після переоцінки = (16700 + 6000) * 0,82 = 18614.

Результати переоцінки об'єкта відобразимо в таблиці №1.2

Переоцінка виробничого об'єкта за станом на 31.12.2005 р.

Показники	До переоцінки	Після переоцінки	Різниця
Первісна вартість	66800	54776	-12024
Знос	22700	18614	-4086
Залишкова вартість	44100	36162	-7938

За нашим другим прикладом загальна сума оцінки становить 7938 грн.

Відобразимо результати переоцінки основних засобів на рахунках бухгалтерського обліку (таблиця 1.3).

Відображення в обліку результатів переоцінки основних засобів

	Зміст господарської операції	Дебет	Кредит	Сума
	На дату проведення першої переоцінки
1	Збільшення первісної вартості виробничого об'єкта у результаті переоцінки	10	423	26800
2	До оцінка раніше нарахованого зносу пропорційно до зміни вартості основного засобу	423	131	670
	На дату проведення другої переоцінки
1	Відображено уцінку раніше до оцінених основних засобів. Примітка: у нашому прикладі сума уцінки склала 7938 грн. Згідно рахунка 423, що утворився в результаті попередньої до оцінки сума залишку = 26800 - 6700 = 21000	423	10	12024
2	Списана сума зносу за уціненням основних засобів	131	10	4086

З наведених прикладів видно, що сума до оцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до суми додаткового капіталу. Уцінки залишкової вартості цього об'єкта основних засобів спрямовується на зменшення створеного попередніми до оцінками додаткового капіталу.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до суми нерозподіленого прибутку одно чинним зменшенням додаткового капіталу. При цьому дебетується рахунок 42 «Додатковий капітал» субрахунок 423 «До оцінки активів» і кредитується рахунок 44 «Нерозподілені прибутки» (непокриті збитки) субрахунок 441 «Прибуток нерозподілений».

2.4 Первинний облік надходження та вибуття основних засобів

Основні засоби на сільськогосподарських підприємствах збільшуються внаслідок надходження їх в господарство в результаті:

· придбання у постачальників;

· виконання будівельно-монтажних робіт;

· виготовлення основних засобі на вашому підприємстві;

· безоплатної передачі (надходження) від юридичних та фізичних осіб;

· виявлення надлишків основних засобів в процесі інвентаризації;

· переводу молодняку тварин в основне стадо;

· закладення і вирощування багаторічних насаджень;

· затрат на капітальні інвестиції в зелені ресурси господарства.

Для оприбуткування основних засобів використовують такі документи: «Акт приймання - передачі основних засобів (додаток-1)», «Акт приймання - здачі відремонтованих і реконструйованих та модернізованих об'єктів (додаток-2)», «Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію (додаток-3)».

«Акт приймання - передачі основних засобів» застосовують зокрема для того щоб:

Ш оформити зарахування до складу основних засобів окремих новопридбаних об'єктів;

Ш обліковувати введення їх в експлуатацію;

Ш оформити внутрішнє переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, ділянки) до іншого;

Ш оформити передачу основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію.

Цей акт складає комісія, призначена керівником господарства, на кожну машину, яка надходить у господарство, або на прийняття і здачу кожного об'єкта в експлуатацію. В ньому заповнюють такі основні реквізити: назва підприємства, здавач, одержувач, інвентарний номер, норми амортизаційних відрахувань, дата введення в експлуатацію, коротка характеристика об'єкта. Акт затверджується керівником господарства, після чого разом із технічною документацією передається в бухгалтерію для відображення зафіксованих у них даних на рахунках синтетичного і аналітичного обліку.

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів працівник відділу - здавач виписує акт приймання - передачі у двох примірниках. Перший примірник з розпискою одержувача і здавача передають до бухгалтерії, а другий - до відділу, який здає об'єкт.

Акт приймання багаторічних насаджень і передачі їх в експлуатацію складається двічі: переший раз - по закінченні садивних робіт, а другий - при досягненні молодими насадженнями експлуатаційного віку. Тобто капітальні інвестиції в багаторічні насадження включають до складу основних засобів як молоді насадження і щорічно у сумі фактичних витрат прийняття в експлуатацію площ. По закінченні всього комплексу робіт молоді насадження беруть на облік як дорослі й оцінюють, виходячи з суми витрат, понесених на ці об'єкти за весь період спочатку закладання.

Для організації обліку і забезпечення контролю за збереженням основних засобів кожному об'єкту присвоюють інвентарний номер. Нумерацію інвентарних об'єктів рекомендується здійснювати за порядково - серійною системою.

На кожну класифікаційну групу основних засобів відводять певну кількість номерів із резервом, що дає змогу присвоїти номери цієї серії однотипних об'єктам, які надійдуть пізніше. Інвентарні номери чотири - п'ятирічні. Вони в обов'язковому порядку наводяться в первинних документах та реєстрах з обліку основних засобів і є основною для обліку руху окремих об'єктів.

Номер, присвоєний інвентарному об'єкту, зазначають на ньому прикріплення металевого жетона, нанесенням фарби чи іншим способом.

Інвентарний номер присвоєний об'єкту основних засобів, зберігається за ним протягом усього періоду його перебування на цьому підприємстві. Інвентарні номери вибувших об'єктів не присвоюють іншим.

Основні засоби, які беруть на облік як внесок одного із засновників, оприбутковують за договірними цінами відповідно до установчих документів із зазначенням зносу.

Капітальні інвестиції в земельні ділянки, надра, лісові та водні угіддя (меліоративні, осушувальні, іригаційні роботи) включають до складу основних засобів щорічно в сумі фактичних витрат; у наступні роки до закінчення всього комплексу робіт ця сума збільшуватиметься.

Завершені капітальні витрати на реконструкцію та переобладнання орендованих основних засобів зараховуються орендарем до власних основних засобів у сумі фактичних витрат.

Періодично проводять переоцінювання основних засобів у порядку, передбаченому відповідними органами.

Витрати на переміщення в середині підприємства основних засобів (інвентар та обладнання, що не потребує монтажу, транспортні засоби, вільно встановлені станки, сільськогосподарські машини, будівельні механізми тощо) включають відповідно до витрат виробництва чи обігу суми на доставку до місця будівництва нового об'єкта й назад, монтаж і демонтаж первісних будівельних машин та механізмів (потужні екскаватори й канавокопачі, підйомні крани, бетонорозмішувальні машини) включають до витрат на експлуатацію будівельних машин і в їхню первісну вартість не входять.

Об'єкти виробничого та невиробничого призначення у вигляді закінчених будівель і споруд, встановленого обладнання, робіт із добудови чи дообладнання, що збільшують первісну вартість об'єктів, приймають в експлуатацію державні приймальні комісії, призначені відповідними органами залежно від вартості будівництва та унікальності проекту тощо.

За необхідності можна створювати робочі приймальні комісії, які здійснюють пробний запуск об'єкта і перевірку роботи встановленого обладнання. Ця комісія складає відповідний акт, який передають державній приймальній комісії для остаточного рішення щодо прийняття об'єкта в експлуатацію.

Акти на приймання об'єктів розглядає і затверджує орган, що призначив комісію не пізніше місячного строку після їх подання. Датою введення в експлуатацію об'єкта вважають дату підписання акта комісією.

На підприємстві створюють постійно діючу приймальну комісію у складі заступника керівника підприємства, головного інженера, механіка, інженера будівельника, виконроба, працівників ветеринарної медицини, зоотехніків, представники бухгалтерії тощо. В обов'язки цієї комісії входять огляд і прийняття в експлуатацію після спорудження чи надходження на підприємство та передачу під звіт певної особи об'єктів, транспортних пересувних засобів, верстатів, які вільно розміщуються, сільськогосподарських машин, будівельних механізмів і обладнання що не потребує монтажу, дорослих робочих та продуктивних тварин, інструменту інвентарного (крім тих, які належать до оборотних засобів). Постійно діюча комісія після огляду об'єктів складає «Акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів», це наводиться характеристика об'єкта. Цей акт є підставою для зарахування об'єкта в підзвіт матеріально відповідальної особи. Зарахування до складу основних засобів об'єктів оформлюють записами в інвентарну картку обліку основних засобів, дані якої використовують для заповнення журналів ордерів, що реєструються в інвентаризаційних описах, де записи здійснюють за видами основних засобів.

Інвентарну картку складають на кожний окремий інвентарний об'єкт. Складання загальної картки, якою оформлюють кілька об'єктів, допускається лише стосовно господарського інвентарю, інструментів тощо, якщо вони однотипні, мають однакову вартість і прийняті одночасно.

Технічну документацію щодо окремих об'єктів основних засобів передають у бухгалтерію підприємства, яка перевіряє правильність записів в даній інвентарній картці, після цього документація надходить у відповідний відділ підприємства (в бухгалтерії вона не зберігається).

Облік основних засобів в підрозділах підприємства.

Основні засоби зберігаються і використовуються у виробничих підрозділах підприємства. Кожний об'єкт основних засобів закріпляється за відповідальною особою. На кожному виробничому підрозділі ведеться облік основних засобів по кожній матеріально відповідальній особі, яка відповідає за збереження. У виробничих підрозділах облік основних засобів ведуть в інвентарних описах. Описи складаються під час проведення річної інвентаризації за місяцями їх збереження містом використання та окремо по відповідальним особам. Для контролю за наявністю основних засобів у виробничих підрозділах ведуть інвентарний список основних засобів.

Для посилення відповідальності робітників, за якими закріплені основні засоби, складають спеціальну відомість. В ній вказується, які предмети, коли, у якому стані, за ким і на який строк закріплені основні засоби.

Внутрішньогосподарське переміщення тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин з одного виробничого підрозділу в інший, відбувається по розпорядженню керівника підприємства на підставі накладної. Її складають в двох примірниках. Один екземпляр залишається в підрозділі, а інший - за підписом про прийняття передається в бухгалтерію господарства. Накладні являються підставою для запису і відміток в інвентарних списках основних засобів відповідних підрозділах. При заміні керівника підрозділу складається комісія, яка передає майно підрозділу новій особі по акту приймання - передачі. При цьому складаються нові інвентарні списки основних засобів на ім'я цієї особи.

Бухгалтерія підприємства ЗАО «СЛАВМОЛОКО» також веде облік основних засобів по матеріально відповідальним особам і періодично проводе слічительну звірку з даними цих осіб.

Облік вибуття основних засобів.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття, внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначених активом.

В сільськогосподарських підприємствах найбільш вагомою причиною зменшення основних засобів є їх продаж. Дуже значна питома вага основних засобів, що ліквідується, зношеність яких сягає 99% первісної балансової вартості. В умовах переформування сільськогосподарських підприємств згідно з чинним законодавством безкоштовно передаються у комунальну власність об'єкти соціальної сфери, житловий фонд разом з об'єктами інженерної інфраструктури, мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання, які перебували на балансі підприємств.

Приймаючи рішення про списання основних засобів, підприємство повинно виходити з того, що активи, які належать до основних засобів, неможливо або економічно недоцільно відновляти, а також, якщо об'єкт не може бути реалізований або переданий іншим суб'єктам підприємницької діяльності.

В компетенцію постійно діючої комісії входить безпосередній огляд технічного стану об'єкта, що підлягає списанню, вияснення конкретних причин списання об'єкта (знос, реконструкція, порушення умов експлуатації, аварії) виявлення осіб, з вини яких відбулося передчасне вибуття об'єкта з експлуатації, внесення пропозиції відносно притягнення цих осіб до відповідальності визначення використання окремих вузлів, деталей, матеріалів об'єкта, що списують складання актів на списання об'єктів.

Діючі положення зобов'язують, щоб із висновку про технічний стан тракторів, комбайнів, автомобілів, зернозбиральних і спеціальних комбайнів до списання їх підприємствами брали участь органи держтехогляду. В анкетах на списання вказаних машин за згодою з висновком комісії ставиться підпис голови і печатка районної інспекції держтехогляду. Списання машин і обладнання, що стало непридатним внаслідок аварії або стихійного лиха проходить інакше. Рішення про їх списання приймають після проведення ретельного огляду комісією на чолі з головним державним інженером - інспектором держтехсільгоспнагляду.

Акти на списання основних засобів вміщують в собі дані про первісну вартість об'єкту, суму накопиченого зносу за час експлуатації, інвентарний номер, норму амортизації, рік випуску, дата введення в експлуатацію, вартості одержаних матеріальних цінностей в результаті ліквідації об'єкта, тобто в них є всі необхідні дані для складання бухгалтерських проводок.

В сільськогосподарських підприємствах використовуються такі акти на списання основних засобів: Акт на списання основних засобів (додаток-4), Акт на списання автотранспортних засобів (додаток-5).

На підставі відповідних документів (наряди, акти, тощо) реєструють витрати на ліквідацію об'єкта та виручку у вигляді вартості одержаних при цьому матеріалів, які згідно з накладними мають бути передані на склад під відповідальне зберігання.

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків, витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Реєстри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

2.5 Синтетичний та аналітичний облік основних засобів

Відповідно до П(С) БО 7 «Облік основних засобів», що використовується у виробничій діяльності підприємств, ведеться за сумою витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією та іншим поліпшенням основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному інвентарному об'єкту за допомогою інвентарних карток (додаток-6) обліку основних засобів - загальних для будов і споруд, а також для машин, обладнання, інструменту, виробничого і господарського інвентаря. Інвентарна картка містить дані про технічні особливості об'єкта, норми амортизаційних відрахувань та ін.

Інвентарним об'єктом вважається закінчена будова з усіма до неї пристосуваннями або окремий конструктивно відособлений предмет, що виконує самостійні функції.

Кожному інвентарному об'єкту присвоюється інвентарний номер, який зберігається за цим об'єктом протягом усього періоду його експлуатації на даному підприємстві. Він проставляється в усіх первинних документах, що оформлюють наявність і рух об'єкту в акті прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів тощо.

На підприємствах, що мають невелику кількість інвентарних об'єктів аналітичний облік основних засобів ведуть за допомогою інвентарних книг.

Заповнення інвентарних карточок та книг здійснюється на основі первинних документів надходження, переміщення, вибуття основних засобів.

Для пооб'єктного обліку основних засобів в місцях їх знаходження, експлуатації ведуть інвентарні списки основних засобів, в яких вказуються інвентарний номер, повна назва і первісна вартість об'єкту, вибуття (переміщення).

Аналітичний облік основних засобів відображує технічну і економічну характеристики об'єкту, його місцезнаходження, первісну оцінку і переоцінену (індексацію) вартість, а також норму амортизаційних відрахувань (норму зносу). У аналітичному обліку відображують усі зміни, що сталися під час експлуатації основних засобів. Аналітичні рахунки групуються по місцям, де знаходяться основні засобам, по матеріально-відповідальним особам, по нормам та напрямам нарахування амортизації тощо.

Для відображення операції по обліку основних засобів передбачено Журнал-ордер №13 (додаток-7), який ведеться по кредиту рахунка 10 «Основні засоби». Журнал-ордер відкривають на місяць. Записи до нього роблять на підставі первинних документів по руху основних засобів. Щомісяця у журналі-ордері підбивають підсумки оборотів, які після їх звірки з даними облікових реєстрів переносять у Головну книгу.