Облік виробництва у допоміжних галузях
Економічний зміст виробничих витрат та їх класифікація. Склад витрат на виробництво продукції і її виробнича собівартість. Взаємозв’язок системи обліку та функцій управління. Облік допоміжних виробництв, утримання та експлуатації машин та обладнання.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.05.2011 |
| Размер файла | 26,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Вище професійне училище № - 36 с. Балин.
Тема: Облік виробництва у допоміжних галузях
Випускник: Добровольська Юлія Іванівна
Група № 421
Спеціальність: «Оператор комп'ютерного набору», «Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних »
Зміст
- Висновок
- 1. Облік виробництва у допоміжних галузях
- 1.1 Економічний зміст виробничих витрат та їх класифікація
- 1.2 Склад витрат виробництва
- 1.3 Характеристика обліку виробництва як складової
- 1.4 Облік допоміжних виробництв, утримання та експлуатації машин та обладнання
- 2. Висновки і пропозиції
- Список використаних джерел
- Додатки
- Висновок
- Підприємництво в будь-якій організаційно-правовій формі чи галузі народного господарства, у тім числі і сільському господарстві, складається з трьох взаємопов'язаних видів діяльності: інвестиційної, операційної та фінансової.
- Визначення кожного з названих видів діяльності дається в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", де інвестиційна діяльність визначається як придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. У минулому такі операції в обліку відображались як капітальні вкладення та операції з цінними паперами (фінансові вкладення).
- Фінансова діяльність - діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства. Така діяльність традиційно вивчається як облік джерел господарських засобів (облік власності).
- Нарешті, операційна діяльність - це основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" до складу операційної діяльності включає: виробництво, збут, управління та іншу операційну діяльність (зміна розміру виробничих запасів, сумнівні борги, курсові різниці та ін.).
- У цьому розділі буде розглянуто лише частину операційної діяльності - виробництво.
- Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого споживання засобів, предметів праці та самої праці (живої), а з іншого - джерело одержання нової продукції (робіт чи послуг).
- Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відображення фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках. З формулювання мети можна визначити основні завдання обліку виробництва. Це:
- > визначення складу та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення (центрами відповідальності), елементами, статтями обліку, суміжними періодами та іншими ознаками, передбаченими відповідними стандартами фінансового та управлінського обліку;
- > своєчасне та повне відображення виготовленої продукції, наданих робіт чи послуг за їх кількістю та якістю в розрізі окремих об'єктів обліку, центрів відповідальності та суміжних періодів;
- > встановлення фактичного рівня собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) відповідно до затверджених положень та порівняння його з нормативним, розрахунковим (прогнозним, кошторисним) та рівнем ринкових цін;
- > формування відповідної інформації про обсяг витрат та виготовленої продукції (робіт, послуг) в передбаченій системі документів, облікових реєстрів та звітності.
- Щоб виконати ці завдання обліковим працівникам необхідно чітко знати Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та загальноприйняту класифікацію витрат.
1. Облік виробництва у допоміжних галузях
1.1 Економічний зміст виробничих витрат та їх класифікація
Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням відповідних факторів виробництва, їх економічний зміст можна визначити як спожиту частку виробничих ресурсів.
Витрати - це використані у процесі виробництва різні речовини і сили природи на виготовлення нового продукту праці. В умовах товарного виробництва грошовий вираз суми витрат на виготовлення конкретного продукту називають собівартістю. Зміст термінів витрати і собівартість поєднується в понятті витрати виробництва.
Визнання витрат. Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" витратами визнаються:
1. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.
2. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
3. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
4. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
5. Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.
Витратами не визнаються:
1. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.
2. Погашення одержаних позик.
3. Інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту)-
4. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
1.2 Склад витрат виробництва
Випуск готової продукції, яка призначена для реалізації, і одержання прибутку є головною метою виробничої діяльності підприємства. В процесі виробництва формуються витрати на виробництво продукції і її виробнича собівартість.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
^ прямі матеріальні витрати;
> прямі витрати на оплату праці;
> інші прямі витрати;
> загальновиробничі витрати.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі. Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг).
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Іншими словами, до прямих витрат на оплату праці належать: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції; вартість продукції, що видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві; надбавки і доплати до тарифних ставок та окладів, у тім числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування, продуктів, що відповідно до чинного законодавства України безкоштовно надаються працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та інша додаткова оплата; одноразові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з робітниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство.
До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація тощо.
При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку.
Підводячи підсумки класифікації виробничих витрат, можна констатувати, що виробнича собівартість складається з прямих витрат і непрямих витрат (загальновиробничих витрат) без частки загальногосподарських та комерційних витрат.
Прямі виробничі витрати обліковуються безпосередньо на рахунку 23 "Виробництво".
Непрямі витрати обліковуються на рахунку 91 "Загальновиробничі витрати". Наприкінці звітного періоду рахунок 91 закривається шляхом списання розподілених між видами продукції загальновиробничих витрат у дебет рахунка 23 "Виробництво".
Отже, підприємство обліковує вироблену продукцію за скороченою (неповною) собівартістю.
Порядок обліку готової продукції за скороченою (без частки загальногосподарських і комерційних витрат) собівартістю і віднесення умовно-постійних (адміністративних) витрат безпосередньо на рахунок 79 "Фінансові результати" відомі в країнах з розвинутою економікою як облік за методом "Директ-Костинга".
За цією методикою в тих випадках, коли необхідно визначити собівартість конкретного виду продукції; включають і частку загальногосподарських та комерційних витрат, виходячи з діючих на підприємстві ставок їх розподілу, тобто до повної фактичної собівартості.
Загальногосподарські витрати, які пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства в цілому, обліковуються на рахунку 92 "Адміністративні витрати". Витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції, рекламою, доставкою продукції споживачам та інші витрати підприємства з реалізації обліковуються на рахунку 93 "Витрати на збут".
Шляхом порівняння виручки за реалізовану продукцію за її скороченою собівартістю визначають маржанальний дохід, величина якого повинна покрити суму адміністративних витрат і витрат на збут і дати певний прибуток підприємству.
П(С)БО 16 "Витрати" регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:
> матеріальні затрати;
> витрати на оплату праці;
> відрахування на соціальні заходи;
> амортизація;і операційні витрати.
До складу елементу "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):
> сировини й основних матеріалів;
> купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; У палива й енергії;
> будівельних матеріалів;
> запасних частин;
> тари й тарних матеріалів;
У допоміжних та інших матеріалів.
До складу елементу "Витрати на оплату праці" включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елементу "Відрахування на соціальні заходи" включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елементу "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елементу "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.
До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки за користування отриманими кредитами.
Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат.
Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення.
Між витратами на виробництво, які згруповані за економічними елементами, і витратами в калькуляційному розрізі існує як взаємозв'язок, так і витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення.
1.3 Характеристика обліку виробництва як складової
Фінансовий та управлінський обліки відрізняються деталізацією інформації, її спрямованістю, доступністю, споживачами даних та системою обмежень, які регулюють фінансову звітність.
Управлінський облік суттєво відрізняється від фінансового саме орієнтацією останнього на складання звітності. Для управління підприємством
необхідна більш детальна інформація, яка враховує не лише особливості технології та організації саме цього підприємства, але й його підрозділів, навіть виконавців. Виходячи з цього, легко можна визначити, які з вищеназваних ознак класифікації витрат стосуються управлінського, а які - фінансового обліку.
Сучасний облік виробництва є складовою системи бухгалтерського обліку, повинен акумулювати і систематизувати витрати для:
> оцінки запасів і визначення фінансових результатів;
> обґрунтування управлінських рішень;
> забезпечення внутрішньогосподарського контролю.
Однак реалізація даних вказаних видів обліку в розрізі облікових реєстрів, бухгалтерських рахунків та форм звітності залежить від підходів до організації системи бухгалтерського обліку. З такої точки зору виділяють дві системи (підходи) щодо облікової роботи:
двоколова система, за умови виділення двох автономних груп (класів) рахунків бухгалтерського обліку: управлінського та фінансового;
інтегрована система, за якою рахунки управлінського обліку кореспондують з рахунками фінансового обліку в межах єдиного плану рахунків.
Аналітичний облік за кожним з субрахунків ведеться за окремими видами виробництв, переділами, партіями в розрізі статей, передбачених Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. На вимогу керівництва підприємства чи окремих його підрозділів, особливо у великих господарствах, аналітичний облік витрат може здійснюватися у розрізі господарських підрозділів, центрів прикладення витрат чи відповідальності.
Інформація, яка надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб стратегічного та поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих керівників.
наслідків обраного варіанта подій. Функції, що виконує бухгалтер, який обслуговує керівників окремих підрозділів підприємства, значно ширші, ніж бухгалтера, який реєструє господарські операції в системі рахунків фінансового обліку. Тому бухгалтера, який здійснює інформаційне забезпечення системи управління, називають ще бухгалтером-аналітиком. Такий бухгалтер бере участь у процесі планування господарської діяльності, у складанні та узгодженні кошторисів і бюджетів, розробці нормативів та стандартів витрат, надає інформацію про минулі події та складає розрахунки про можливі наслідки майбутніх дій.
Взаємозв'язок системи обліку та функцій управління
При визначенні місця обліку процесу виробництва в системі рахунків фінансового обліку вже відзначалось, що з прийняттям нового плану рахунків в Україні впроваджується інтегрована система обліку.
З вивчення попередніх розділів курсу видно, що така система базується на безперервному обліку запасів, тобто всі поточні зміни залишків сировини, готової продукції та незавершеного виробництва відображуються на відповідних рахунках. У такій системі в основу виділення рахунків для обліку витрат виробництва покладено функціональну ознаку. Рахунки виробничого обліку "вмонтовано" в загальну систему рахунків, у результаті чого вони кореспондують з рахунками фінансового обліку.
1.4 Облік допоміжних виробництв, утримання та експлуатації машин та обладнання
Допоміжні виробництва виконують роботи і надають послуги рослинництву, тваринництву, промисловим виробництвам, обслуговуючим господарствам, будівництву та іншим підприємствам і особам. До них належать: ремонтно-механічні майстерні, автомобільний і гужовий транспорт, електро-, водо- і газопостачання, холодильні прилади (обладнання, устаткування).
Машинно-тракторний парк - невід'ємна частина основного виробництва в рослинництві. Однак для нагромадження витрат, які безпосередньо не можна віднести на основне виробництво, їх обліковують на окремому субрахунку.
Облік витрат і виконаних робіт допоміжних виробництв забезпечує контроль:
> за виконанням госпрозрахункових завдань за кожним допоміжним виробництвом;
> за правильним і економічно обґрунтованим відображенням величини витрат за їх статтями та елементами;
> за точним списанням виконаних робіт і послуг за об'єктами споживачів;
> за своєчасним і точним поданням необхідних даних для обчислення фактичної собівартості одиниці робіт і послуг кожного допоміжного виробництва;
>* за правильним списанням калькуляційних різниць між плановою і фактичною собівартістю робіт і послуг.
Облік витрат, виконаних робіт і послуг ведуть на субрахунку 234 "Допоміжні
Залежно від видів допоміжних виробництв субрахунок 234 "Допоміжні виробництва" має такі субрахунки другого порядку: 2341 "Ремонтні виробництва", 2342 "Автомобільний транспорт", 2343 "Енергетичні виробництва (господарства)", 2344 "Водопостачання", 2345 "Гужовий транспорт".
На цьому субрахунку обліковують витрати ремонтно-механічних майстерень на ремонт виробничого обладнання, машин, транспортних засобів, модернізацію, устаткування, техобслуговування, виготовлення запчастин, інструментів та інших виробів.
У Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні прямі витрати обліковують за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; паливо; будівельні матеріали; запасні, частини; малоцінні і швидкозношувані предмети; роботи і послуги.
На статтю "Паливо" списують вартість палива, витраченого на обкатку машин після ремонту і промивання деталей під час ремонту. На вартість списаного палива дебетують субрахунок 2341 "Ремонтні виробництва" за кожним ремонтованим об'єктом і кредитують субрахунок 203 "Паливо" (80).
На статті "Будівельні матеріали" відображують вартість будівельних матеріалів, витрачених на ремонт. Дебетують субрахунок 2341 "Ремонтні виробництва" за кожним ремонтованим об'єктом і кредитують субрахунок 205 "Будівельні матеріали" (80).
На статтю "Запасні частини" списують вартість запасних частин, шин, акумуляторів, готових виробів, використовуваних для заміни спрацьованих деталей, вузлів і обладнання під час ремонту основних засобів. На вартість запасних частин, списаних на ремонт об'єктів у ремонтній майстерні, дебетують субрахунок 2341 "Ремонтні виробництва" і кредитують субрахунок 207 "Запасні частини" (80). На статті "Малоцінні і швидкозношувані предмети" обліковують вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, використаних на ремонті об'єкта. Дебетують субрахунок 2341 "Ремонтні виробництва" і кредитують рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (80).
На статті "Роботи і послуги" відображують вартість робіт і послуг, виконаних сторонніми організаціями або власними допоміжними виробництвами для цього ремонтованого об'єкта. Дебетують субрахунок 2341 "Ремонтні виробництва" і кредитують рахунки 63, 68 та ін. (80).
За статтею "Витрати на оплату праці" обліковують суми нарахованої основної і додаткової оплати праці робітникам ремонтної майстерні, зайнятим на ремонті машин, обладнання, тракторів тощо, а також на виготовленні виробів та інвентарю.
Суму нарахованої заробітної плати (оплати праці) записують на дебет субрахунку 2341 "Ремонтні виробництва" і кредит рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці" (81)..
На статті "Матеріальні витрати" обліковують вартість списаних ремонтних матеріалів, виділених на ремонт майстерні та її обладнання. Дебетують субрахунок 2341, аналітичний рахунок "Цехові витрати" і кредитують рахунок 20 (80). Тут же обліковують вартість електроенергії і води, використаних майстернею. На вартість списаної електроенергії, води, робіт і послуг, виконаних допоміжними виробництвами й іншими організаціями, дебетують субрахунок 2341, аналітичний рахунок "Цехові витрати" і кредитують рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та ін. (80).
На статтю "Матеріальні витрати" відносять також вартість спецодягу і спецвзуття, малоцінного інвентарю. Дебетують субрахунок 2341, аналітичний рахунок "Цехові витрати" і кредитують рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (80).
На статтю "Витрати на оплату праці" відносять оплату праці завідувача ремонтної майстерні, інженера, механіка, нормувальника, комірника й іншого персоналу майстерні. Дебетують субрахунок 2341, аналітичний рахунок "Цехові витрати", кредитують рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" (81).
На субрахунку 2342 "Автомобільний транспорт" обліковують витрати на утримання і експлуатацію вантажного автотранспорту, який знаходиться на балансі господарства. Основним первинним документом обліку роботи вантажного автотранспорту є Подорожній лист вантажного автомобіля. За даними дорожніх листів для обліку кількості годин роботи водіїв у наряді, суми нарахованої заробітної плати, витрат нафтопродуктів і обсягу виконаних робіт (вантажним транспортом - у тонно-кілометрах, пасажирським транспортом і спеціальними автомобілями нетранспортного призначення-- у машино-днях) у бухгалтерії складають за кожним автомобілем і водієм Накопичувальну відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38).
На дебет субрахунки 2342 "Автомобільний транспорт" записують витрати на утримання і експлуатацію автомобільного транспорту, на кредит - списання витрат за споживачами послуг пропорційно до обсягу робіт у тонно-кілометрах за фактичною собівартістю. При цьому витрати на перевезення людей і по роботах спеціальних автомобілів відносять на відповідні об'єкти пропорційно до кількості машино-днів.
На статті "Амортизація" відображують суми нарахованої амортизації автомобілів, гаражів та інших основних засобів і необоротних активів, що використовуються на обслуговуванні автомобільного транспорту. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань дебетують субрахунок 2342 "Автомобільний транспорт" і кредитують рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" (83).
На статті "Інші операційні витрати" відображують інші витрати автомобільного транспорту:
> страхові платежі за страхуванням майна (дебет субрахунка 2342 "Автомобільний транспорт", кредит рахунка 65 "Розрахунки за страхуванням") (84);
> витрати на відрядження (дебет субрахунка 2342 "Автомобільний транспорт", кредит субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами") (84);
> плату стороннім організаціям за пожежну охорону й інші послуги (дебет субрахунка 2342 "Автомобільний транспорт", кредит рахунка 68 "Розрахунки за іншими операціями") (84).
Протягом звітного періоду послуги автотранспорту списують на підставі Накопичувальної відомості обліку роботи вантажного автотранспорту за об'єктами споживачів послуг. На вартість списаних послуг автомобільного транспорту дебетують рахунки 23, 91, 92, 93, 99 та ін., кредитують субрахунок 2342 "Автомобільний транспорт". На кредиті субрахунка 2342, крім списаних виконаних робіт, обліковують вартість відпрацьованого мастила від автомобілів, спрацьованої автогуми і запасних частин, металобрухту в кореспонденції з рахунками матеріальних цінностей (20), утримання за перевитрати нафтопродуктів - у кореспонденції з рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці".
На статті "Роботи і послуги" відображують витрати і послуги допоміжних виробництв (автомобільного і гужового транспорту, ремонтно-механічних майстерень) енергетичному виробництву. Дебетують субрахунок 2343 "Енергетичні виробництва (господарства)" і кредитують субрахунки 2341, 2342, 2344. На вартість послуг виробничого характеру, наданих енергетичному виробництву сторонніми організаціями і підприємствами, дебетують субрахунок 2343 "Енергетичні виробництва (господарства)" і кредитують рахунки 63, 68 (80).
На статті "Енергія" обліковують вартість енергії власних електростанцій, компресорного устаткування, яке виробляє холод, паросилових станцій, котелень та ін. На цю статтю відносять також вартість енергії, одержаної з інших підприємств. Дебетують субрахунок 2343 "Енергетичні виробництва (господарства)" і кредитують рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" (80).
На статті "Малоцінні та швидкозношувані предмети" обліковують вартість таких предметів, використаних для водопостачання. Дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунки 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (80). На статті "Роботи і послуги" відображують роботи і послуги допоміжних виробництв і обслуговуючих підприємств водопостачання. На вартість списаних робіт і послуг допоміжних виробництв і господарств дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують субрахунки 2341 та ін. На цій же статті відображують роботи і послуги виробничого характеру, що надаються сторонніми організаціями і підприємствами. На вартість таких робіт і послуг дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунки 63, 68 (80).
За статтею "Витрати на оплату праці" обліковують нараховану основну і додаткову оплату праці слюсаря-водопровідника, майстра та інших робітників, зайнятих обслуговуванням водопровідної мережі і водопостачального устаткування. На суму нарахованої основної і додаткової оплати праці дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунок 66 "Розрахунки з оплати праці" (81).
За статтею "Відрахування на соціальні заходи" обліковують відрахування від сум оплати праці працівників водопостачання на соціальні заходи. На суму цих відрахувань дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" (82).
За статтею "Амортизація" відображують суму амортизаційних відрахувань на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи. На суму нарахованих амортизаційних відрахувань дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунок 13 "Знос (амортизація) необоротних активів" (83).
На статтю "Інші операційні витрати" відносять платежі за страхуванням майна. Дебетують субрахунок 2344 "Водопостачання" і кредитують рахунок 65 "Розрахунки за страхуванням" (84).
Витрати на водопостачання розподіляють за споживачами пропорційно до кількості спожитої води і щомісяця на підставі звіту про використання води на виробничі та інші потреби списують за фактичною собівартістю 1 м води. На вартість списаної води дебетують субрахунки об'єктів споживачів 231, 232, 233, рахунки 91, 92, 93, 15, 99 та інші і кредитують субрахунок 2344 "Водопостачання".
виробництво продукція допоміжний собівартість
2. Висновки і пропозиції
Облік виробничих запасів, ведуть на рахунку 20, який має такі субрахунки: 201 "Сировина і матеріали", 202 "Куплені напівфабрикати та комплектуючі вироби", 203 "Паливо", 204 "Тара і тарні матеріали"205 "Будівельні матеріали", 206 "Матеріали передані в переробку", 207 "Запасні частини", 208 "Матеріали с/г призначення", 209 "Інші матеріали".
Процес виробництва продукції потребує систематичного поповнення виробничих запасів. Джерелами їх надходження можуть бути промислові підприємства або установи та організації, які спеціалізуються на постачанні цінностей для с/г підприємств (мінеральні добрива, паливо і мастила, запасні частини й матеріали для ремонту, пестициди, тара і тарні та будівельні матеріали, обладнання).
Згідно з положенням бухгалтерського обліку 9 "Запаси" визначаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримує якісь вигоди.
Виробничі запаси, коли видають зі складу, оформлюють Накладною внутрігосподарського призначення, або Лімітно-забірною карткою. В кінці місяця завскладом складається Звіт про рух матеріальних цінностей, і разом з документами здається до бухгалтерії.
В бухгалтерії складають Сальдову відомість і Відомість №10. Розрахункові та інші документи (специфікації, сертифікати, посвідчення на якість) передають відповідному складу для керівництва при прийманні й оприбуткуванні матеріалів. Розрахункові документи (товарно-транспортні накладні, рахунки фактури та інші) на одержанні продукти і матеріали з доданими до них документи направляють у відділ постачання підприємства. Щоб покращити підприємства та організації потрібно:
- закупити нову техніку;
- закупити нові марки комп'ютерів;
- закупити усякі мінеральні добрива для покращення урожаю;
- покращити кваліфікацію працівників.
Список використаних джерел
1.Бутинець Ф.Ф.;Чижевський А.В.;Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік - Житомир: ЖУТУ, 2002 р - 448ст.
2.Демяненко М.Л.Облік у селянському господарстві - К.:УАЄ, 2001р - 403ст.
3.Мацибова В.У. Економіка сільського господарства - К.: "Урожай",1999р - 288ст.4.Огійчук М.Ф., Плансієнко В.П. Панченко Л.Г., Бухгалтерський облік сільськогосподарських підприємствах - К.: "Алерта"2006р - 225 - 237ст.
4.Онисько С.М., Податкова система - Львів: " Монголія Плюс", 2004р - 312ст.
5.Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України - К.:А.С.К., 20000р - 748ст.
6.. Бутинець Ф.Ф. „Організація бухгалтерського обліку". - Житомир: ЖІТІ, 2001 р.
„Бухгалтерський облік і прийняття рішень", навчальний посібник за редакцією професора
7.Смоленюка П.С. - Хмельницький: НВП „Евріка", 2001 рік.
8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року № 92.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246.
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 р. № 237.
11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 „Зобов'язання" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20.
12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати" від 31 грудня 1999 року №318.
Додатки
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Взаємозв'язок обліку витрат, фінансового та управлінського обліків
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Облік та характеристика первинної документації допоміжних виробництв. Синтетичний та аналітичний облік витрат та виходу продукції за галузями виробництва. Статті обліку витрат у галузях рослинництва. Принципи і методи калькуляції за галузями виробництва.
лекция [90,4 K], добавлен 05.07.2009Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Обсяг і структура товарної продукції. Показники платоспроможності та ліквідності. Економічний зміст виробничих витрат та завдання обліку виходу продукції. Класифікація витрат виробництва.
дипломная работа [97,4 K], добавлен 22.08.2011Економічна сутність і зміст витрат на виробництво продукції. Зведений облік витрат на виробництво і складання звітної калькуляції собівартості продукції. Міжнародний досвід обліку витрат на виробництво продукції. Групування витрат по статтям калькуляції.
курсовая работа [66,8 K], добавлен 29.11.2010Поняття прямих та непрямих витрат. Об’єкт обліку виробничих затрат. Складання звітної калькуляції та відомості обліку витрат на виробництво. Розрахунок собівартості продукції на підставі змінних витрат. Складання бюджету закупівлі сировини і виробництва.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 15.06.2011Впровадження управлінського обліку на підприємствах. Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні. Економічний зміст обліку витрат. Класифікація витрат ремонтно–механічної майстерні. Порядок визначення фактичної собівартості виконаних робіт.
курсовая работа [68,7 K], добавлен 20.08.2011Наукові основи обліку витрат і виходу промислових виробництв. Організаційно–правова характеристика ВАТ "Молочанський молочноконсервний комбінат". Облік витрат і виходу продукції промислових виробництв, його особливості. Облік браку у виробництві.
курсовая работа [110,2 K], добавлен 08.12.2008Загальна характеристика типів промислових виробництв в сільському господарстві. Особливості деяких методів обліку витрат: попроцесний (простий) метод, позамовний та попередільний. Номенклатура ведення обліку, визначення фактичної собівартості продукції.
реферат [20,0 K], добавлен 05.06.2011Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ "Пресмаш". Порівняльна відомість економічних показників. Склад, мета та етапи обліку витрат виробництва. Автоматизація обліку витрат виробництва з використанням програми 1С:Бухгалтерія.
презентация [5,5 M], добавлен 01.05.2014Завдання, принципи та основні методи обліку витрат на виробництво. Значення і класифікація затрат за економічними елементами і статтями калькуляці. Аналіз матеріальних та трудових витрат на прикладі ВАТ "Ватра". Шляхи зниження собівартості продукції.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 12.05.2009Бухгалтерські проводки обліку фінансових результатів. Облік роботи допоміжних (обслуговуючих) виробництв. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку. Господарські операції, оцінка вибуття виробничих запасів. Розрахунок транспортно-заготівельних витрат.
контрольная работа [61,1 K], добавлен 09.04.2009
