Аудиторська перевірка фінансової звітності підприємства
Характеристика фінансової звітності підприємства, її склад, призначення та основні принципи підготовки. Мета, завдання, процедури та джерела аудиторської перевірки достовірності документації фірми. Фактор суттєвості інформації матеріального обліку.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.03.2011 |
| Размер файла | 45,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Характеристика фінансової звітності, її склад, призначення та основні принципи підготовки
1.2 Мета, завдання, процедури та джерела аудиторської перевірки достовірності фінансової звітності підприємства
2. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ДОСТОВІРНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства
2.2 Методика аудиту показників фінансової звітності
2.3 Фактор суттєвості інформації в фінансовій звітності та аудиті
3. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Бухгалтерський облік забезпечує інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішень як зовнішнім користувачам, так і внутрішнім користувачам.
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Суб'єкту, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише певна, достовірна та своєчасна. Така інформація наводиться у фінансовій звітності. Від того наскільки правильно і кваліфіковано складена і опрацьована фінансова звітність залежить успіх в організації виробничих процесів і прийняття правильних управлінських рішень. Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. Перевірка достовірності бухгалтерської звітності аудитором є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.
Метою курсової роботи є дослідження аудиту фінансової звітності підприємств та пошук шляхів його удосконалення.
Завдання курсової роботи полягає у визначенні характеристики фінансової звітності, її складу, призначені та основних принципів підготовки; порядку оцінювання фінансової звітності підприємства; методики аудиту показників фінансової звітності.
В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті українських вчених, а також Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України", Закон України „Про аудиторську діяльність", П(С) БО 1, П(С) БО 2, П(С) БО 3, П(С) БО 4, П(С) БО 5.
1. ТЕОРИТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ДОСТОВІРНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Характеристика фінансової звітності, її склад, призначення та основні принципи підготовки
Фінансова звітність підприємства - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також змінах у його фінансовому стані за звітний період в установленій формі для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. Державним органам управління необхідна інформація про фінансову звітність для формування макроекономічних показників - своєчасність сплати податків; визначення національного доходу і розподіл ресурсів тощо.
Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством. В ст. 14 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює перелік користувачів, які зобов'язані оприлюднювати фінансову звітність шляхом її публікації, а саме: відкриті акціонерні товариства, банки, інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, кредитні союзи, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії тощо. Однак крім відкритої для зовнішніх користувачів існує ще й закрита звітність. Закрита звітність задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечення більш ефективного управління внутрішніми підрозділами, прийняття більш оперативних рішень на рівні цехів, дільниць, бригад тощо [1].
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
- придбання, продажу і володіння цінними паперами;
- участі в капіталі підприємства;
- оцінки якості управління;
- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємств тощо.
Основні вимоги до фінансової звітності - реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.
Елементами фінансової звітності є її основні статті.
Виручка - надходження чистих активів або погашення зобов'язань шляхом реалізації товарів або надання послуг.
Витрати - відтік або використання активів, або виникнення зобов'язань у зв'язку з доставкою товарів або виконання послуг, що складають основні операції підприємства.
Прибутки - збільшення чистих активів від випадкових і неосновних операцій та інших видів діяльності, за винятком доходів або інвестицій з власників.
Збитки - зменшення чистих активів від випадкових або побічних операцій та інших подій, за винятком видатків або розподілень власникам.
Активи - можливі майбутні економічні вигоди, отримані підприємством внаслідок минулих операцій.
Зобов'язання - можливі майбутні втрати економічних вигод внаслідок минулих операцій; включають передачу активів або послуг.
Капітал власника - остаточні проценти власників після сплати всіх боргів.
Відповідальність за складання фінансових звітів та відповідне розкриття інформації лежить на керівництві підприємства.
Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших подій. Фінансові звіти не включають такі документи: звіт директорів, звіт голови. Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ІV встановив правові засади складання фінансової звітності в Україні (набрав чинності з 01 січня 2000 року). Згідно цього закону фінансова звітність складається з:
- „Баланс" (форма №1);
- „Звіт про фінансові результати" (форма №2);
- „Звіт про рух грошових коштів" (форма №3);
- „Звіт про власний капітал" (форма №4);
- Примітки до фінансових звітів.
Звітний період для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства становить менше 12 місяців, але не більше 15 місяців. Фінансова звітність поділяється на проміжну (квартальна) та річну. Проміжна фінансова звітність складається щоквартально зростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419 затверджено Порядок подання фінансової звітності. Квартальна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа місяця, наступним за звітним кварталом. Конкретні терміни подання фінансової звітності підприємству встановлює власник або орган, до сфери управління якого належить підприємство.
При цьому слід взяти до уваги, що для суб'єктів малого підприємництва і представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності Наказом Міністерства фінансів України № 39 від 25.02. 2000 р. встановлено скорочену за показниками річну і квартальну фінансову звітність в обсязі тільки Балансу і Звіту про фінансові результати. Примітки мають подаватися підприємствами (крім малих) лише у складі річної звітності [15, с. 87].
Показники річної фінансової звітності складаються наростаючим підсумком з початку звітного року за січень-грудень.
Річна фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Датою подання фінансової звітності вважається день фактичної передачі її за належністю, а в разі надсилання поштою - дата її одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв'язку, що обслуговує адресата.
Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:
- існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;
- оцінка статті може бути достовірно визначена.
- Якісні характеристики фінансової звітності:
- зрозумілість - доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання з бухгалтерського обліку.
Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство, дату звітності і її звітний період, валюту звітності та одиниці її виміру, консолідацію фінансових звітів, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування, переоцінку статей фінансових звітів.
Доречність - прогнозування результатів діяльності, виявлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність повинна містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.
Надійність - у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень.
Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.
Обачливість (обережність під час розрахунків). Повинні бути вказані всі реквізити. Звіти підписуються керівником і головним бухгалтером.
При формуванні фінансової звітності має бути дотримано таких принципів:
- автономність підприємства - підприємство відокремлене від власників;
- безперервність діяльності - передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на поданий період;
- єдиний грошовий еквівалент;
- періодичність - розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності;
- історична (фактична) собівартість - визначає пріоритет оцінки активів;
- нарахування та відповідність доходів і витрат - доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів);
- послідовність - постійне з року в рік застосування обраної облікової політики;
- повнота висвітлення - фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій;
- обачність - запобігання зниженню оцінки зобов'язань;
- превалювання змісту над формою.
1.2 Мета, завдання, процедури та джерела аудиторської перевірки достовірності фінансової звітності підприємства
Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників.
Завданнями аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності є:
- перевірка правильності розмежування фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;
- встановлення правильності умов визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності;
- перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на результати основної діяльності;
- перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати;
- підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку фінансових результатів діяльності;
- підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності фінансових результатів діяльності відповідно до принципів бухгалтерського обліку;
- перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду, його розподілу та використання.
Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація:
- баланс;
- звіт про фінансові результати;
- звіт про рух грошових коштів;
- звіт про власний капітал;
- розшифрування кредиторів і дебіторів;
- розрахунок нормативу власних обігових коштів;
- бізнес-план;
- статистична звітність;
- податкова звітність;
- Головна книга;
- регістри бухгалтерського фінансового обліку;
- первинна та зведена документація.
Під час перевірки фінансових звітів клієнт повинен надати аудитору повну інформацію, на підставі якої останній міг би зробити висновок, що відповідає необхідність вносити суттєві зміни у фінансові звіти з тим, щоб вони відповідали вимогам норм (стандартів).
При цьому аудитору слід здійснити такі процедури:
- ознайомитися з принципами, прийомами і методами бухгалтерського обліку і способами їх застосування;
- простежити, яким чином клієнт збирає інформацію для включення у фінансові звіти;
- упевнитися, що фінансові звіти складені відповідно до загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку;
- з'ясувати, який існує зв'язок між сальдо рахунків у журналах та Головній книзі і який вплив на результати мають відхилення, встановлені аудитором при перевірці фінансової звітності.
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 1999р. №996-ІV та Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87,із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 28.01.00 р. №15, від 24.02.00 р. №37, від 14.06.00 р. №131, від 18.12.01 р. №583:
- П(С) БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності";
- П(С) БО 2 „Баланс";
- П(С) БО 3 „Звіт про фінансові результати";
- П(С) БО 4 „Звіт про рух грошових коштів";
- П(С) БО 5 „Звіт про власний капітал";
- П(С) БО 6 „Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах".
2. МЕТОДИКА АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ ДОСТОВІРНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Порядок оцінювання фінансової звітності підприємства
фінансовий звітність аудиторський облік
На першому етапі аудиту, керуючись нормативними актами, аудитору необхідно перевіряти правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.
Насамперед потрібно оцінити використання необоротних активів, зокрема основних засобів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва так і в невиробничій сфері. До них належать також капітальні вкладення у багаторічні насадження, у поліпшення земель і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами. Величину таких витрат і їх фінансування аудитору слід перевіряти за даними рахунків 102 „Капітальні витрати на поліпшення земель", 50 „Довгострокові позики", 501 „Довгострокові кредити банків" тощо. Аудитор перевіряє правильність відображення їх у балансі та у інших формах фінансової звітності.
Використання нематеріальних активів аудитор перевіряє за даними рахунка 12 „Нематеріальні активи" [10, с. 261].
На другому етапі аудитор повинен з'ясувати, як використовуються підприємством права користуванням природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.
Наступним етапом є перевірка оцінки запасів. Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини відображають в обліку за фактичною собівартістю. Якщо на підприємствах для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу, то їх облік ведеться на рахунку 203 „Паливо", що повинен перевірити аудитор при проведені аудиту.
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і покупцями у балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок. Аудитору слід перевірити їх достовірність за даними рахунка 35 „Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 „Розрахунки з різними дебіторами", 63 „Розрахунки з постачальниками і підрядниками" тощо.
На останньому етапі аудитору потрібно ретельно перевірити суму чистого прибутку (збитку) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів, що визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без ПДВ, акцизного збору, інших вирахувань з доходу, собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку [12, с. 398].
При проведені аудиту необхідно перевірити правильність відображення прибутку (збитку) у балансі й звіті про фінансові результати. З цією метою усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвентаризації, що проводиться щороку станом на 1 жовтня звітного періоду. На третьому етапі аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвентаризації та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності.
Оцінка фінансової звітності та своєчасності її подання у керівні інстанції і відповідним державним органам здійснюється на підставі чинного законодавства. Перевіряючи звітність, аудитору необхідно визначити повноту і взаємозв'язок між даними балансу та фінансової звітності. Якщо є відхилення між даними звітних форм фінансової звітності, керівництво підприємства вносить відповідні корективи [16, с. 89].
Переконавшись у правильності і достовірності фінансової звітності, аудитору необхідно підтвердити правильність її складання.
Фінансові звіти вміщують статті, склад і зміст яких визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. До річного бухгалтерського звіту обов'язково додається пояснювальна записка, в якій викладаються основні фактори, що вплинули у звітному році на підсумки діяльності підприємства, де крім фінансового стану висвітлюється перспектива розвитку підприємства. Звіт про фінансові результати показує результати фінансово-господарської діяльності за період з початку звітного року.
Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Звіти підприємств і організацій усіх галузей господарювання складаються за єдиними критеріями. Після перевірки законності оцінки фінансової звітності підприємства необхідно визначити вплив на фінансові результати виявлених аудитором відхилень [1].
2.2 Методика аудиту показників фінансової звітності
Одне із особливих місць в аудиторській перевірці займає визначення та відображення суми балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів.
Для перевірки фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитор використовує такі первинні документи, як документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові регістри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунках в банку, прибуткові касові ордери з надходження готівки в касу, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції з території підприємства.
На наступній стадії перевірки аудитор перевіряє доходи і видатки.
Для визначення валового прибутку або збитку необхідно від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відняти суму собівартості реалізованої продукції, а для визначення фінансового результату від операційної діяльності необхідно суму валового прибутку зменшити на адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати та збільшити на суму інших операційних доходів [9, с. 379].
Потім аудитору слід встановити правильність визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності додати дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи, і відрахувати фінансові витрати, інші витрати.
Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток або збиток) визначається шляхом вилучення від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток від звичайної діяльності.
Наступною дією аудитора є перевірка правильності визначення чистого прибутку (збитку). Для цього необхідно від фінансового результату звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати, податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів.
Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.
Наступною стадією аудиту є ретельна перевірка первинних документів, що характеризують збитки від списання боргів через нестачі й крадіжки, через неплатоспроможність боржників, підставою для чого є рішення судів про неспроможність відповідача.
Досить старанно слід перевіряти аудитору обґрунтованість відображення у бухгалтерському обліку тієї частини прибутку, яка підлягає вилученню в бюджет у зв'язку із застосуванням економічних санкцій: за приховування прибутку від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів у бюджет тощо. При цьому слід пам'ятати, що суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, який залишається у розпорядженні підприємств, і не впливають на величину оподаткованого прибутку.
Крім того, при аудиті фінансового стану необхідно перевірити платоспроможність підприємства. Платоспроможним воно вважається тоді, коли сума активів більша або дорівнює його зовнішній заборгованості. Підвищення або зниження рівня платоспроможності слід встановлювати зі зміною показника оборотних коштів (оборотного капіталу).
Рівень платоспроможності розраховується як різниця між сумою поточних активів та короткострокових боргів. Отже, аудиторська перевірка фінансового стану підприємства здійснюється за даними фінансової звітності.
Бухгалтерський облік майна та результатів роботи кожної юридичної особи має здійснюватися відповідно до Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 1999 р. №996-ІV, а його аудит - згідно Закону України „Про аудиторську діяльність" від 22.04. 1993 р.
Аудиторський висновок має вміщувати відомості про достовірність або недостовірність даних фінансової звітності підприємства, дотримання ним ведення бухгалтерського обліку, економічну оцінку його ліквідності, платоспроможності, дохідності. Крім того, у висновку аудитора підкреслюється, що достовірність фінансової звітності повинна підтверджуватися документами, які стосуються первинного фінансового обліку; грошовими документами; наявності готівки; цінних паперів; ТМЦ; необоротних активів тощо [13].
Наприкінці висновку аудитор наголошує на позитивних і негативних сторонах діяльності підприємства, вказує на виявлені недоліки та порушення, викладає рекомендації щодо їх усунення та поліпшення фінансового стану.
Аудитор повинен дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел.
Фінансова стійкість перевіряється на підставі співвідношення власних і позичкових коштів у активах підприємства, темпів нагромадження власних коштів внаслідок господарської діяльності, співвідношення довготермінових і короткострокових позик, достатнього забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами.
Одночасно аудитору потрібно з'ясувати, чи спроможне підприємство виконувати свої обов'язки перед бюджетом, кредитними та іншими органами. З цією метою аудитор ретельно перевіряє [20, с. 423]:
- правильність реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;
- правомірності визначення прибутку до оподаткування та нерозподіленого прибутку;
- наявність документів на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;
- структуру власного капіталу;
- структуру активів і пасивів балансу на звітну дату;
- забезпечення підприємства власними обіговими коштами;
- повноту і своєчасність сплати податків і платежів;
- фінансову стійкість, платоспроможність тощо.
На першому етапі аудиту фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам.
Під час аудиту показників фінансової звітності для встановлення її реальності та достовірності аудитору необхідно виявити нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на аудиті позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через суд чи арбітраж адміністрацією підприємства пропущено і вона підлягає списанню на збитки. У такому випадку аудитор зобов'язаний встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб.
Наступним етапом аудиту є встановлення несвоєчасно погашеної кредиторської заборгованості (кредити і позики, не погашені в строк; за товари, роботи і послуги, не погашені в строк тощо). При цьому кожна стаття балансу має бути про інвентаризована та підтверджена актами звірки, довідками. Таким чином, аудиторська перевірка фінансової звітності має підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства [15].
Складовою аудиту фінансової звітності є фінансовий аналіз звітності, у процесі якого слід дати оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема розрахувати коефіцієнти і показники ліквідності й фінансової активності.
2.3 Фактор суттєвості інформації в фінансовій звітності та аудиті
Суттєва інформація - інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.
Суттєвість визначається відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також керівництвом підприємства.
В період з 1999 по 2003 роки конкретні критерії суттєвості не були визначені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Керівництво підприємств і їх бухгалтерські служби зіткнулись, при підготовці фінансової звітності, з цією проблемою на практиці. Найчастіше в наказах про облікову політику підприємств встановлювалась границя суттєвості в розмірі 0,1 тис. грн., що надавало змогу округляти дані фінансової звітності до цього розміру.
В зв'язку з цим Міністерство фінансів України листом від 29.07.2003 р. №04230-04108 надало роз'яснення „Про використання критеріїв суттєвості у бухгалтерському обліку".
Поріг суттєвості - об салютна або від'ємна величина, яка є кількісним показником суттєвості інформації.
Об'єктами використання суттєвості є: діяльність підприємства в цілому; окремі господарські операції та об'єкти обліку; статті фінансової звітності.
В даному Роз'ясненні приведені приблизні пороги, зокрема:
- по окремих об'єктах обліку, які можна віднести до активів, зобов'язань та власному капіталу (5% від суми, відповідно, всіх активів, зобов'язань та власного капіталу);
- по переоцінці об'єктів обліку (десятивідсоткове відхилення оціночної вартості від оціночної вартості);
- для розкриття інформації по сегментах діяльності підприємства (10%, відповідно, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції або фінансових результатів сегмента, або активів всіх сегментів підприємства);
- по різним видам доходів та витрат (2% від чистого прибутку (збитку) підприємства);
- для інших об'єктів господарської діяльності та об'єктів обліку (1-10% з урахуванням обсягів діяльності підприємства) [18].
Слід пом'ятати, що мова йде не про буквальне включення „порогових" сум до фінансової звітності, а в тому, що є можливість об'єднувати окремих категорій активів, зобов'язань, доходів та витрат в одну статтю (рядок) звітності, а також про розкриття інформації про активи, зобов'язання, доходи та витрати в примітках до фінансової звітності.
Поняттю „суттєвість" в Міжнародних стандартах аудиту, використання яких повністю адаптовано для України, починаючи з 2003 року, відведено окремий стандарт МНА 320. В пунктах 3 та 5 МНА 320 наведено більш конкретне визначення суттєвості інформації ніж в П(С) БО 1:
Інформація є суттєвою, якщо її пропуск або неправильне відображення може вплинути на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Суттєвість залежить від величини суми статей або значимості помилки, зробленої при певних обставинах у зв'язку з пропуском або невірним відображенням. Таким чином, суттєвість скоріше виступає певним порогом, а не основою якісною характеристикою, яка повинна бути притаманна інформації, щоб вона вважалась корисною. Також необхідно враховувати об'єм та характер викривлень. Прикладом якісних викривлень є: недостатній або невідповідний опис облікової політики, якщо існує імовірність того, що користувачі фінансової звітності будуть введені в оману таким описом, а також непредставлення інформації о порушеннях нормативних вимог, коли існує вірогідність того, що подальше використання нормативних обмежень суттєво зменшить операційні можливості.
У відповідності з пунктом 4 МНА 320 „... оцінка суттєвості є предметом професійного судження аудиторів".
Таким чином, аудитор може керуватися приблизними порогами суттєвості інформації, які наведені в листі Міністерства фінансів України, або власними порогами. Для аудитора оптимальний вибір критеріїв суттєвості є більш важливий, ніж для підприємства, оскільки від цього залежить розмір аудиторського ризику і, відповідно, вид аудиторського висновку.
У відповідності з пунктами 6-7 МНА 320: „аудитор повинен розглядати можливість викривлення відносно невеликих сум, які разом можуть впливати на фінансову звітність. Наприклад, помилка в операціях, проведених на кінець місяця, може свідчити про потенційні суттєві викривлення, яке виникає, якщо така помилка буде повторюватися кожного місяця. Тому аудитор повинен розглядати суттєвість на рівні фінансових звітів в цілому і відносно сальдо окремих рахунків, класів, операцій, а також інформації, яка розкривається [8, с. 514].
3. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Головна мета аудиту фінансових результатів полягає в перевірці правильності відображення в звітності фінансових результатів, а також своєчасності та повноти перерахування податків до бюджету. Крім цього звертається увага на правильність розподілення прибутку, створення фондів, виплати дивідендів та інше.
Завданнями аудиту фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат [6, с. 56].
Для того щоб визначити об'єкт аудиту фінансових результатів розглянемо таблицю 1.
Таблиця 1 Відображення фінансового результату діяльності підприємства у фінансовій звітності
|
Показники |
Форми бухгалтерської звітності, у яких наведено рахунок, що перевіряється |
|||||||
|
Найменування рахунку |
Номер рахунку |
Форма №1 |
Форма №2 |
Форма №3 |
||||
|
Номер рядка |
Номер графи |
Номер рядка |
Номер графи |
Номер рядка |
Номер графи |
|||
|
Фінансові результати |
79 |
- |
- |
100; 170; 190; 200 |
3 3 3 3 |
010 070 |
3 3 |
Розглянувши таблицю 1 визначили, що об'єктом аудиту фінансових результатів є Звіт про фінансові результати (форма №2) та Звіт про рух грошових коштів (форма №3).
При проведені аудиту фінансових результатів аудитор керується П(С) БО 3 „ Звіт про фінансові результати " та П(С) БО 4 „Звіт про рух грошових коштів".
Необхідною умовою успішного виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту. У ній наведено перелік запитань, які треба з'ясувати: період проведення, обсяг та види аудиторських процедур, необхідних для виконання плану аудиторської перевірки.
У процесі підготовки аудиторської програми враховуються результати внутрішнього контролю. Чим він ефективніший, тим менше аудиторських процедур буде внесено до програми без ризику для одержання об'єктивних висновків про достовірність показників фінансових звітів і балансів. (табл. 2)
Таблиця 2 Програма аудиту фінансових результатів
|
№ з/п |
Перелік аудиторських процедур за розділами аудита |
Джерела перевірки |
Джерела перевірки |
|
|
1 |
Перевірка стану бухгалтерського обліку та контролю операцій, пов'язаних з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг |
Наявність та аналіз матеріалів інвентаризації заборгованості покупців за продану продукцію, товари, виконану роботу, надані послуги. Документальне обґрунтування та законність утворення заборгованості, реальність її погашення. Виявлення сумнівних розрахунків та незатребуваної заборгованості. Відповідність показників з даними синтетичного й аналітичного обліку. |
Робочі записи |
|
|
2 |
Перевірка повноти та правильності розрахунків з покупцями та замовниками |
Наявність та правильність оформлення договорів і первинних документів на реалізовану продукцію, товари, виконання робот, надання послуг. Відповідність даних первинних документів договорам і обліковим регістрам. Повнота та правильність відображання розрахунків з покупцями і замовниками на рахунках бухгалтерського обліку, в облікових регістрах. Обґрунтованість та правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку одержаних авансів при попередній оплаті. Своєчасність розрахунків покупців та замовників за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги. Повнота та правильність оприбуткування готівки за реалізовану продукцію, товари, надані послуги. Своєчасність виставлення розрахунків покупцям та замовникам. Перевірка дотримання порядку списання дебіторської заборгованості покупців та замовників. |
Робочі записи |
|
|
3 |
Узагальнення результатів перевірки циклу продажу й отримання доходу (виручки) |
Оцінка значущості виявлених помилок і їх вплив та вірогідність фінансової звітності |
Робочі записи |
|
|
4 |
Правильність віднесення на собівартість продукції: Матеріальних витрат; Витрат на оплату праці; Відрахувань на соціальні нестатки; Амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів і нематеріальних активів; Інших витрат. Процедура: суцільна |
Первинні документи; Планові кошториси і калькуляції; Розробча таблиця "Розподіл витрати матеріалів за обліковими цінами"; Розробча таблиця "Розподіл заробітної плати, премій, створення резерву на відпустку, розподіл відрахувань на соціальні заходи"; "Зведення розподілу зворотних відходів"; Розробча таблиця "Розрахунок амортизації основних засобів"; ОЗ-14, ОЗ- |
Робочі записи |
|
|
4 |
перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка |
15, ОЗ-16; Розробча таблиця "Розрахунок зносу МШП"; "Листки-розшифровки"; "Зведення розподілу витрат на утримання та експлуатацію машин і устаткування"; "Калькуляційне зведення нормативної собівартості браку"; тощо. |
||
|
5 |
Правильність визначення та обліку незавершеного виробництва. Процедура: суцільна перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка |
Акти прийому-здачі готової продукції на склад; Відомість обліку балансової вартості матеріальних активів; |
Робочі записи |
|
|
6 |
Правильність обліку і списання: Витрат допоміжних виробництв; Загальвиробничих витрат; Витрат обслуговуючих і інших господарств; Напівфабрикатів власного виробництва; Браку у виробництві; Витрат майбутніх періодів; Процедура: вибіркове спостереження, тематична перевірка |
Первинні документи; Відомості: "Розподілу послуг допоміжних виробництв"; "Розподілу загальновиробничих витрат"; "Зведення розподілу цехових витрат"; "Довідка-розрахунок про розподіл витрат майбутніх періодів"; Акти на виправлення браку і т.д. |
Робочі записи |
|
|
7 |
Правильність складання кореспонденції по рахунках обліку витрат (23, 24, 91). Відповідність записів аналітичного обліку по вищевказаних рахунках, записам у журналах-ордерах (5 і 5А), головній книзі і формам бухгалтерської звітності. Процедура: суцільна |
Відомості і журнали-ордери по рахунках 23, 24, 91 |
||
|
7 |
перевірка документів, вибіркове спостереження, тематична перевірка |
|||
|
8 |
Правильність калькулювання витрат по об'єктах обліку. Процедура: перевірка документів по вибіркових об'єктах калькулювання, тематична перевірка |
Калькуляції собівартості виробництва по окремих видах готової продукції |
Робочі записи |
Після складання програми аудиту розглядають методику аудиту. Методика проведення аудиту фінансових результатів наведена в таблиці 3.
Таблиця 3 Методика аудиту фінансової звітності
|
№ |
Стадії перевірки |
Перелік аудиторських процедур |
|
|
1 |
Перевірка правильності визначення складу та розміру балансового прибутку |
Перевірка правильності класифікації певних видів фінансових результатів та їх розрахунок відповідно до законодавчих документів |
|
|
2 |
Перевірка визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню |
Встановлення правильності обліку певних витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток; визначення їх розміру |
|
|
3 |
Перевірка податку на прибуток |
Перевірка своєчасності та повноти сплати авансових платежів протягом кварталу та податку на прибуток за підсумками звітного періоду |
|
|
4 |
Перевірка використання прибутку |
Перевірка правильності здійснення реформації балансу в кінці звітного року; цільового використання нерозподіленого прибутку минулих років; повноти відображення у регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року |
Визначення методики проведення аудиту є заключним етапом складання програми аудиту.
Після складання методики проведення аудиту проводимо тест засобів контролю. Тести контролю представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. (табл. 4)
Таблиця 4 Тест засобів контролю фінансової звітності
|
№ |
Зміст тесту |
Так |
Ні |
|
|
1 |
Чи вірно розраховано прибуток та виручку від реалізації продукції? |
|||
|
2 |
Чи законно відображено фактичний прибуток від реалізації продукції на рахунках бухгалтерського обліку? |
|||
|
3 |
Чи вірно наведені в балансі та Головній книзі дані про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції? |
|||
|
4 |
Чи є дійсною собівартість продукції, яка наведена у Звіті про фінансові результати? |
|||
|
5 |
Чи вірно в звітності відображені фінансові результати? |
|||
|
6 |
Чи вірно розраховано балансовий прибуток? |
|||
|
7 |
Чи вірно розраховано податок на прибуток? |
|||
|
8 |
Чи своєчасно було сплачено податок на прибуток? |
|||
|
9 |
Чи вірно відображено в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року? |
|||
|
10 |
Чи співпадають суми рядків 170, Звіту про фінансові результати, та 010 Звіту про рух грошових коштів? |
Ці тести призначені для того, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю на підприємстві.
Наступною дією буде виявлення можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 5 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.
Таблиця 5 Типові порушення , які виявляються в ході аудиту фінансових результатів діяльності підприємства
|
Підстава |
Характер можливих порушень |
Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства |
|
|
П(С) БО 3 |
Неправильний розрахунок фінансових результатів від операційної діяльності |
Недостовірність інформації рядка 100 (105) у Звіті про фінансові результати, як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом |
|
|
П(С) БО 3 |
Неправильна класифікація певних видів фінансових результатів та їх розрахунок |
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
|
|
П(С) БО 3 |
Неправильний облік витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток |
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності |
|
|
Податковий кодекс |
Неправильний розрахунок податку на прибуток |
Помилка в розрахунку податку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядків 180 та 210 у Звіті про фінансові результати. |
|
|
Податковий кодекс |
Нарахування податку на прибуток на рахунок 64, але не перерахування його вчасно до бюджету |
Навмисно збільшується кредиторська заборгованість, що в свою чергу збільшує зобов'язання підприємства. |
|
|
П(С) БО 3 |
Неправильний розрахунок балансового прибутку |
Помилка в розрахунку балансового прибутку, перекручування фінансової звітності, тобто недостовірна інформація в 100 рядку Звіту про фінансові результати |
|
|
П(С) БО |
Неправильне відображення в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року |
Перекручування інформації, яка наводиться в регістрах синтетичного обліку |
|
|
П(С) БО, податковий кодекс |
Неспівпадіння даних відображених в формі №2 по статі „ (Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) з даними Головної книги рахунка 70 „Доходи від реалізації". Загальна сума неспівпадіння повинна складати суму ПДВ, відображену в відповідному звіті в статті „ПДВ" |
В випадку неспівпадіння суми, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунка 70, сумі, отриманої після зменшення виручки в формі №2 на суму ПДВ відбувається перекручення інформації, яка наводиться в даному звіті. |
Розглянувши таблицю 5, ми визначили невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.
ВИСНОВКИ
Фінансова звітність підприємства - це сукупність форм звітності, складених на основі даних фінансового обліку з метою одержання користувачем узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства для прийняття цим користувачем визначених ділових рішень. При проведені аудиту фінансової звітності аудитор керується Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-ІV та Положеннями бухгалтерського обліку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. №87. На першому етапі аудиторської перевірки, керуючись нормативними актами, аудитор перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності. На другому етапі аудитор з'ясовує, як використовуються підприємством права користуванням природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права. Наступним етапом є детальна перевірка оцінки запасів, це один з основних етапів перевірки. На останньому етапі аудитор ретельно перевіряє суму чистого прибутку від реалізації продукції, товарів. Одне із особливих місць в аудиторській перевірці фінансової звітності займає визначення та відображення суми балансового прибутку, величина якого суттєво залежить від правильності обчислення належних платежів. Тому аудитор ретельно перевіряє всю первину документацію на базі якої розраховується фактичний дохід від реалізації продукції. Бухгалтерська фінансова звітність є єдиною. Після перевірки законності оцінки фінансової звітності підприємства необхідно визначити вплив на фінансові результати виявлених аудитором відхилень. Мета аудиторської перевірки фінансової звітності - незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності її, своєчасності та єдності методичних звітних показників. Оцінювання фінансової звітності підприємств є однією з найголовніших і найвідповідальніших процедур аудиту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07. 1999р. №996-ІV;
Закон України „Про аудиторську діяльність" від 22.04. 1993р. №3125-ХІІ;
П(С) БО №1, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87
П(С) БО №2, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87
П(С) БО №3, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87
П(С) БО №4, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87
П(С) БО №5, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. №87
Білуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. - 2-ге вид., перероб. - К.: Вища шк. .: Т-во „Знання", КОО, 1999. - 574 с.
Сопко В.В., Шило В.П., Брабул О.М. та інші Організація і методика проведення аудиту: Підручник. - 2-ге вид., перероб. -К.: Вища шк. .: Т-во „Знання", КОО, 2003. - 637.
Усач Б.Ф. Аудит: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес., 2002.
Т. Кучеренко, О. Шайко Бухгалтерська звітність. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2003 листопад №21.
Савченко О.О. Методика проведення аудиту фінансової звітності. // Бухгалтерский учт и Аудит. - №3 2004.
В. Пархоменко Основні аспекти аудиту фінансової звітності. // Фінанси України. - №6 2004.
В. Пархоменко Составление фінансовой отчетности. // Бухгалтерский учет и Аудит. - №3 2005.
В. Пархоменко Аудиторська перевірка фінансової звітності. // Праця і зарплата. - №13 2004.
Н. Ященко Аудит фінансової звітність в умовах ринку. // Бухгалтерія в сільському господарстві. - №19 2003.
Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. - Львів: Піча Ю.В.; К.: "Каравела"; Львів: "Новий Світ -2000", 2002. - 504 с.
Федулова Л. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. -- 2005. -- № 8. -- С. 19--20.
Черник Д. Налоги в країнах з розвиненою ринковою економікою. // РЕЖ, 2002, №7.
Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит: Теорія і практика. Навчальний посібник, - Київ, Міленіум 2008 р. 560 с.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Мета і основні завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги при визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку. Перевірка організації системи внутрішнього контролю.
магистерская работа [125,1 K], добавлен 13.12.2010Фінансова звітність як основний об’єкт аудиторської перевірки, її складові, принципи формування та порядок подання. Мета, завдання та порядок проведення аудиту фінансової звітності: перевірка облікової політики доходів, витрат та фінансових результатів.
реферат [20,4 K], добавлен 14.04.2010Рекламне оголошення аудиторської фірми. Договір про надання аудиторських послуг, характеристика клієнта. План виконання завдання з підготовки фінансової звітності суб’єкта малого підприємництва. Програма аудиту поточних зобов’язань за розрахунками.
контрольная работа [562,4 K], добавлен 03.11.2010Фінансова звітність як заключний етап обліку. Організація інформаційної системи складання та аудиту фінансової звітності. Вдосконалення облікової політики підприємства. Методика проведення аудиторської перевірки. Документальне оформлення результатів.
дипломная работа [865,3 K], добавлен 18.12.2011Особливості рекламного оголошення аудиторської фірми. Правила укладання договору на проведення оглядової перевірки фінансової інформації, зокрема фінансової звітності. Програма аудиту товарів. Ризики і порушення в системі обліку і внутрішнього контролю.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 21.10.2010Мета і завдання інформації аудиту фінансової звітності суб'єктів малого підприємства. Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Шляхи удосконалення здійснення аудиту ТОВ "АРТКОМ".
курсовая работа [53,8 K], добавлен 20.02.2013Сутність, значення фінансової звітності та основні вимоги до неї. Принципи підготовки фінансової звітності та її якісні характеристики. Склад фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капіт
курсовая работа [56,1 K], добавлен 08.03.2004Бухгалтерська (фінансова) звітність господарюючих суб’єктів. Дослідження методів аналізу фінансової звітності. Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення. Методи аналізу фінансової звітності. Показники та оцінка фінансового стану підприємства.
курсовая работа [166,1 K], добавлен 27.03.2010Якісні характеристики і мета складання фінансової звітності, її склад та елементи, принципи підготовки. Інформаційні потреби користувачів, які вона забезпечує. Складення бухгалтерської звітності за результатами діяльності підприємства за звітний період.
курсовая работа [76,6 K], добавлен 26.11.2010Мета складання фінансової звітності, її елементи та принципи формування. Особливості консолідованого балансу, групування статей активу й пасиву. Склад квартальної та річної фінансової звітності бюджетних установ, сутність приміток до фінансових звітів.
курсовая работа [35,4 K], добавлен 06.07.2011
