Аудит виробничих запасів на підприємствах харчової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші об'єкти, що хазяюють, вступають у договірні відносини по використанню майна, коштів, проведенню комерційних операцій і інвестицій. Довірчість цих відносин повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію. Вірогідність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власники, і насамперед колективні власники - акціонери, пайовики, а також кредитори, позбавлені можливості самостійно переконатися в тім, що всі численні операції підприємства, найчастіше дуже складні, законні і правильно відбиті в звітності, тому що звичайно не мають доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і тому мають потребу в послугах аудиторів.

Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними законодавства необхідно державі для прийняття рішень в області економіки й оподатковування.

Аудиторські перевірки необхідні державним органом, судам, прокурорам і слідчим для підтвердження вірогідності цікавлячої їх фінансової звітності.

Потреба в послугах аудитора виникла в зв'язку з наступними обставинами:

1) можливість необ'єктивної інформації з боку адміністрації у випадках конфлікту між нею і користувачами цієї інформації (власниками, інвесторами, кредиторами);

2) залежність наслідків прийнятих рішень (а смороду можуть бути дуже значні) від якості інформації;

3) необхідність спеціальних знань для перевірки інформації;

4) часта відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.

Усі ці передумови привели до виникнення суспільної споживи в послугах незалежних експертів, що мають відповідні підготовку, кваліфікацію, досвід і дозвіл на право надання такого роду послуг.

Аудиторські послуги - це послуги посередників, що установлюють вірогідність фінансової інформації.

Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу і дає можливість оцінювати і прогнозувати наслідку різних економічних рішень.

1.Аудит виробничих запасів

1.1 Економічна суть аудиту запасів

Виробничі запаси є основою господарської діяльності підприємств.

Визначення запасів, порядок їх оцінки, визнання і відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності регламентується П(С)Б0 9 "Запаси", затвердженим наказом Мінфіну України.

Відповідно до П(С)БО запаси -- це активи, які:

утримують для подальшого продажу;

утримують для їх використання у виробництві продукції (робіт;

послуг) або в адміністративних цілях;

знаходяться в процесі виробництва (незавершеного виробництва) з метою наступного продажу готової продукції.

До запасів відносяться:

сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби;

незавершене виробництво;

готова продукція;

товари;

малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП, які використовуються протягом не більше одного року або операційного циклу. якщо він більше одного року);

молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукція сільської о і лісового господарства.

Запаси визнаються активами, якщо існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічну вигоду, пов'язану з їх використанням та їх вартість може бути достовірно оцінена.

Завдання аудиту виробничих запасів полягає в перевірці забезпечення контролю збереженням запасів на всіх етапах їх руху і зберігання;

правильності і своєчасності документального відображення операцій із надходження та відпуску запасів;

правильності визначення первинної вартості запасів, що придбаваються або виготовляються безпосередньо підприємством;

дотримання норм витрачання запасів для здійснення господарської діяльності і порядку обліку витрачання запасів у виробництві.

Джерелами інформації при аудиті виробничих запасів виступають:

первинні документи з обліку запасів (прибуткові ордери, картки обліку ТМЦ, акти приймання ТМЦ, лімітно-забірні картки, вимоги, накладні);

облікові реєстри (журнали-ордери 3, 5, 5А та відомості аналітичного обліку до них. Головна книга, журнали продажу товарів, відомості руху ТМЦ тощо);

фінансова звітність (форми №№ ], 2, 3).

Аудит виробничих запасів необхідно розпочати з перевірки своєчасності та повноти проведення інвентаризації виробничих запасів та контролю виконання угод з постачальниками і покупцями відповідних запасів. При цьому аудитор вивчає організацію укладання угод про повну матеріальну відповідальність, стан складського господарства, розташування виробничих запасів, дотримання умов і правил їх зберігання і охорони та придатність ваговимірювальних приладів.

Завдання аудитора полягає у вивченні якості проведеної клієнтом інвентаризації. Аудитор вивчис якісний склад інвентаризаційної комісії, наявність розписки матеріально-відповідальної особи про те, шо на день проведення інвентаризації всі прибуткові і витратні документи на матеріальні цінності передані до бухгалтерії, а всі матеріальні цінності, що надійшли під відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Результати інвентаризації аудитор досліджує шляхом вивчення інвентаризаційних описів, підписаних членами комісії та матеріально відповідальною особою, та порівнювальних відомостей, складених бухгалтерією підприємства. Результати перевірки аудитор задокументо-вує в робочих документах, виявлені недоліки фіксує в групувальному журналі недоліків і в разі виникнення сумнівів і непорозумінь щодо повноти і достовірності проведеної клієнтом інвентаризації може запропонувати керівництву підприємства провести додаткову вибіркову інвентаризацію виробничих запасів в його присутності.

Аудитор повинен особливу увагу звернути на правильність відображення в обліку розкрадань виробничих запасів, правильність розрахунку збитків від розкрадань та своєчасність відшкодування завданого збитку винною особою. При цьому перевірці підлягають бухгалтерські записи по дебету субрахунку 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей'' (журнал 5), (крім сум розкрадання МИП. на які раніше був нарахований знос у розмірі 100% при передачі в експлуатацію і облікований у складі витрата період списання МШП) та на позабалансовому рахунку 072 «Невідшкодонані нестачі і втрат від псування цінностей». У випадку встановлення особи аудитор перевіряє правильність розрахунку розміру збитків від розкрадання згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України. Якщо вкрадено: продукцію, виробництво якої не завершено, розмір збитків (РЗ) визначається, виходячи із її собівартості (С) з урахуванням середньої по підприємству норми прибутку(П). помноженої на 2: Рз=(С+П)х2;

МШП, які передані в експлуатацію з нарахуванням 100% зносу. -- виходячи із ринкової ціни (Рц), зменшеної пропорційно фактичному зносу, але не нижче 50% ринкової ціни:

Рз = Рц х 50%:

брухт дорогоцінних металів--у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами.

Суми, стягнені з винних осіб, в першу чергу спрямовуються на ііідш кодування збитків, нанесених підприємству, а залшок перераховується до Державного бюджету України.

Аудитор повинен перевірити своєчасність та правильність відображення в обліку одержаної ізід винної особи компенсації збитків від розкрадання виробничих запасів.

Правильна організація та документальне оформлення надходження виробничих запасів гарантують їх збереженість та безперервне забезпечення виробничого процесу необхідними матеріальними цінностями.

Тому наступний етап аудиту виробничих запасів - не перевірка їх надходження.

Запаси можуть надходити на підприємство з різних джерел. Згідно з П(С)БО 9 в момент надходження запаси повинні бути оцінені за первинною вартістю. Аудитор перевіряє правильність визначення

підприємством первинної вартості запасів залежно від джерел їх надходження:

придбані за плату (рахунки постачальників, комісійні винагороди, послуги товарних бірж, митні збори і мито, транспортні витрати, витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, страхування, інші прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якості технічних характеристик виробничих запасів);

внесок до статутного фонду (узгоджена засновниками справедлива вартість);

одержані безоплатно (справедлива вартість);

вироблені власними силами (собівартість виробництва відповідно до П(С)БО 16 "Витрати");

«результаті обміну на подібні записи (балансова вартість переданих запасів, якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість):

в результаті обміну на неподібні запаси (справедлива вартість переданих запасів, збільшена або зменшена на суму грошових коштів

або їх еквівалентів, яка була передана чи одержана в процесі обміну).

Аналітичний облік руху виробничих запасів ведеться бухгалтерією підприємства в кількісному і грошовому вираженні за складами, цехами, виробничими ділянками та іншими місцями зберігання,

за матеріально відповідальними особами та визначеною обліковою політикою підприємства номенклатурою.

Аудитор повинен перевірити своєчасність та правильність документального оформлення оприбуткування запасів первинними документами типової форми, затвердженими наказом Мінстату України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів".

Особливу увагу аудитор повинен звернути на наявність спорних відносин між підприємством і постачальниками або покупцями запасів, вирішення яких повинно здійснюватися шляхом доарбітражного врегулювання питання або розгляду позову в суді.

Якщо при прийманні запасів виявлено їх невідповідність стандартам, одержувач зобов'язаний зупиниш приймання і запросити для його завершення представника постачальника. Якщо він не з'являється -- експерта бюро товарних експертиз або представника відповідної інспекції з якості. Акт про фактичну якість складається в день закінчення приймання і підписується всіма особами, які брали участь в перевірці якості.

Якщо при прийманні запасів за участю представника виявлено нестачу запасів проти даних, зазначених у супровідних документах (рахунках-фактурах, специфікаціях тощо), то результати приймання за кількістю оформлюються комерційним актом того самого дня, коли нестача виявлена.

Згідно з Арбітражним процесуальним кодексом України підприємства, що порушили майнові права і законні інтереси партнерів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи претензії.

Підприємства, чиї права і законні інтереси порушено, з метою врегулювання спору звертаються до порушника з письмовою претензією. Претензія підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня одержання претензії.

Визнана претензія повинна бути погашена або шляхом поставки запасів, або шляхом зарахування на рахунок грошових коштів.

В разі порушення термінів розгляду претензії або залишення її без відповіді арбітражний суд при вирішенні господарського спору має право стягнути в доход державного бюджету з підприємства, яке допустило порушення, штраф.

Згідно з Цивільним кодексом України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми.

Аудитор повинен перевірити своєчасність та дотримання послідовності процедур виставлення претензії та правильність відображення в бухгалтерському обліку операцій за претензіями, проаналізувати стан розрахунків за претензіями з метою контролю за терміном позивної давності (три роки) і станом доарбітражного врегулювання питання.

При перевірці надходження виробничих запасів аудитор може провести взаємну звірку прибуткових документів підприємства з рахунками та інформацією постачальників. При взаємній звірці аудитор з'ясовує відповідність назви, сорту, кількості, якості, ціни оприбуткованих запасів з аналогічними показниками, вказаними в документах постачальника.

Запаси з однойменною назвою можуть надходити на підприємство за різною вартістю в залежності від джерел надходження та термінів постачання.

Існуюча система витрачання виробничих запасів дозволяє розрахувати обсяги використаних товарно-матеріальних цінностей та їх вартість.

Підприємство повинно дотримуватися для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, лише одного методу для визначення собівартості запасів, які списують.

П(С)БО 9 пропонує 6 методів оцінки запасів при їх вибутті (передачі у виробництво, продажу та інше):

метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

метод середньозваженої собівартості;

метод ФІФО;

метод ЛІФО;

метод нормативних затрат;

метод вартості реалізації.

Аудитор повинен з'ясувати, який метод або методи регламентовані обліковою політикою підприємства і чи дотримується воно обраного методу, вивчити чинність операцій, пов'язаних з витрачанням сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, запасних частин, тари, МШП тощо. Для цього аудитор проводить взаємну звірку витратних первинних документів (лімітно-забірних карток, накладних на відпуск, вимог) з первинними документами та обліковими реєстрами витрат на виробництво (фактичними калькуляціями, журналами 5, 5А) та з даними оплати рахунків постачальників.

П(С)БО 9 "Запаси" вказує на необхідність відображення у балансі запасів за найменшою з двох оцінок -- первинною вартістю або чистою вартістю реалізації. Така вимога покликана необхідністю застосування принципу обачності, відповідно до якого активи або доходи не повинні бути завищеними або витрати -- заниженими.

Чиста вартість реалізації запасів -- це сума, яку очікується отримати при реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням ймовірних витрат на завершення виробництва запасів і їх реалізацію:

Чвр = Пв - Взв - Вр, де

матеріальний цінність запас аудит

Чвр -- чиста вартість реалізації;

Пв -- первинна вартість;

Взв -- витрати на завершення виробництва;

Вр -- витрати на реалізацію.

Частина друга. Організація і методика аудиту

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу їх ринкова ціна знизилася або вони зіпсовані, тобто втратили очікувану економічну вигоду.

Матеріали переоцінки запасів підлягають суцільні перевірці аудитором. Аудитор встановлює чинність змін вартості запасів, компетентність комісії, яка проводила переоцінку, її склад і правомочність, ретельно перевіряється оформлення актів переоцінки та правильність відображення її результатів в бухгалтерському обліку. Аудитор повинен впевнитися, що сума уцінки списана на витрати звітного періоду (в дебет субрахунку 946 ''Втрати від знецінення запасів") з одночасним відображенням її у позабалансовому обліку на рахунку 07 "Списані активи''. Аудитор повинен також проконтролювати ситуацію, коли в наступному періоді (на кінець звітного року) підприємство зробило нову оцінку чистої вартості реалізації запасів і при цьому чиста вартість реалізації запасів, які раніше були уцінені. зросла. Аудитор повинен проконтролювати, що на суму збільшення чистої вартості реалізації в межах суми попередньої уцінки підприємство сторнувало запис про попереднє зменшення вартості цих запасів через те, що дооцінка запасів можлива тільки до рівня первинної вартості. Аудитор також повинен перевірити відображення суми уцінки запасів у Примітках до фінансової звітності.

Належну увагу аудитор приділяє контролю обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів. Як відомо, статус МШП у зв'язку зі стандартизацією бухгалтерського обліку докорінно змінився.

Відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" до складу оборотних коштів відносяться МШП, що використовуються протягом не більше одного року, або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року і відображаються на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети».

Маючи інші предмети, термін корисного використання яких більше одного року (спеціальні інструменти, спеціальні пристосування, спецодяг. тимчасові споруди), відповідно до П(С)БО 7 ''Основні засоби" відображаються в складі необоротних активів на субрахунках 1 і 2 "Малоцінні необоротні матеріальні активи", 113 "Тимчасові (нетитульні) споруди".

Підприємство, враховуючи специфіку свого виробництва та керуючись типовими галузевими нормами використання окремих предметів в обліковій політиці, встановлює терміни їх корисного використання.

Аудитор повинен перевірити фіксацію цього моменту в обліковій політиці підприємства та правильність відображення операції з МШП в бухгалтерському обліку. Зокрема, аудитор перевіряє правильність нарахування і відображення амортизації на малоцінні необоротні матеріальні активи за обраним методом (50% в першому місяці використання і наступні 50% в місяці списання з балансу або 100% в першому місяці використання) та організацію оперативного кількісного обліку за місцями експлуатації та відповідними особами протягом терміну їх фактичного використання для МШП, які відображаються в складі запасів на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

До типових порушень при операціях з виробничими запасами необхідно віднести наступні:

незадовільна організація складського господарства та зберігання виробничих запасів;

невиконання завдань по заготівлі матеріальних цінностей;

неправильне визначення первинної вартості придбаних запасів (включення до її" складу понаднормових втрат і нестач запасів, процентів за користування позиками, витрат на збут);

порушення правил приймання вантажів;

неповне оприбуткування виробничих запасів;

необгрунтовані претензії до постачальників;

нераціональне використання матеріальних цінностей у виробництві, порушення норм і лімітів їх відпуску;

нестачі, крадіжки, псування, привласнення матеріальних цінностей;

неправильне визначення розміру компенсації завданих збитків;

несвоєчасне і неправильне оформлення первинних документів з обліку руху виробничих запасів;

незадовільна організація бухгалтерського обліку виробничих запасів.

2. Методичні прийоми аудиту сировини та матеріалів

2.1 Мета і завдання аудиту

Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг:

-постановка, відновлення і ведення бухгалтерського обліку;

-складання декларацій про доходи і бухгалтерської (фінансової) звітності;

-аналіз фінансово-господарської діяльності;

-оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта;

-консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства;

-навчання;

-і ін.

Аудит - незалежна експертиза фінансової звітності підприємства на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відображення у фінансовій звітності діяльності підприємства. Експертиза завершується складанням аудиторського висновку.

Ціль аудиту - рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.

Основною метою аудитора при перевірці обліку сировини та матеріалів є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.

Основна задача аудиту сировини та матеріалів - перевірка дотримання нормативно-правових актів при обліку матеріалів, правильності ведення бухгалтерського обліку по сировині та матеріальним цінностям.

2.2 Методи, прийоми, процедури аудиторської перевірки ведення обліку виробничих запасів

Перевіряючи правильність ведення бухгалтерського обліку сировини та матеріалів аудитор повинен:

1. Провести інвентаризацію запасів.

2. Провести перевірку прибуткових і витратних документів, показників реєстрації і рахунків постачальників:

взаємна звірка прибуткових документів з рахунками постачальників;

взаємна звірка витратних документів з даними оплати рахунків покупців.

3. Порівняти прибуткові і витратні документи з даними натурального обліку складів.

Перевірити зміст оборотних відомостей натурально-вартісного обліку і порівняти їх з даними обліку матеріально-відповідальних осіб.

Провести аудит змісту звітів, бухгалтерських операцій, матеріальних цінностей і порівняти їх з даними первинної документації:

Аналіз бухгалтерських операцій по Журналу і відомостях до рахунку «Запаси» і порівняння його даних по дебету і кредиту рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

Аналіз бухгалтерських операцій по Журналу і відомостях до рахунку «Запаси» і порівняння його даних по дебету і кредиту рахунку «Запаси»

6. Аудит даних балансу, фінансової та податкової звітності і порівняння їх з Головною книгою, журналами, відомостями та первинними документами.

2.3 Аудиторський ризик

Після визначення цілей і задач аудиту, необхідно визначити рівень аудиторського ризику.

Аудиторський ризик - ризик, що бере на себе аудитор, даючи висновок про повну вірогідність даних зовнішньої звітності, у той час як там можливі помилки і пропуски, що не потрапили в поле зору аудитора.

Існують два основні методи оцінки аудиторського ризику:

1) інтуітивний, що найбільше широко застосовується в даний час аудиторськими фірмами, полягає в тому, що аудитори виходячи з власного досвіду і знання клієнта визначають аудиторський ризик на підставі звітності в цілому чи окремих групах операцій як високий, ймовірний і малоймовірний і використовують цю оцінку в плануванні аудита;

2) кількісний метод припускає кількісний розрахунок численних моделей аудиторського ризику (буде зроблений нижче).

Підприємницький ризик - вплив не залежних від аудитора обставин ділової активності клієнта на погіршення його фінансових позицій у той час як аудитор підтвердив їхню стійкість.

Аудиторський ризик є підприємницьким ризиком аудиторської фірми, тому його величина відбиває положення фірми на ринку аудиторських послуг і ступінь конкурентности ринку.

Попередньо установлена величина аудиторського ризику відбиває схильність аудитора до ризику, його представлення про те економічне середовище, у якій він діє.

Для того, щоб визначити підприємницький ризик, скористаємося критеріями оцінки підприємницького ризику. (табл.1).

Табл.1. Критерії оцінки підприємницького ризику

З приведеної вище таблиці можна зробити висновок, що рівень підприємницького ризику вище за середнє.

Тепер, використовуючи формулу моделі аудиторського ризику, можна приблизно визначити, чому він дорівнює .

Модель аудиторського ризику:

ПАР=ВР*РК*РН, де

ПАР - аудиторський ризик.

ВР - властивий ризик. Це ступінь сприйнятливості звітності до матеріальних помилок у результаті впливу ряду суб'єктивних і об'єктивних факторів.

РК- ризик контролю. Це оцінка аудитором структури внутрішнього контролю клієнта з метою визначення її ефективності при чи запобіганні виправленні помилок в обліку і звітності.

РН - Ризик невиявлення. Це ступінь готовності аудитора визнати, що аудиторські свідоцтва того чи іншого сегмента не дозволять виявити похибки, які перевищують припустиму величину, якщо ці похибки мають місце.

Скориставшись досвідом закордонних фахівців, будемо вважати, що:

ВР дорівнює 50%;

РК дорівнює 40%;

ПАР дорівнює 2%.

Звідси:

0.02=0.5*0.4*РН,

отже, РН дорівнює 0.1

Так як аудиторський ризик невисокий, то існує необхідність перевірити велику кількість інформації.

Також, з отриманого аудиторського ризику, робимо висновок, що рівень суттєвості буде високий Рівень суттєвості - гранично припустимий рівень можливого перекручування окремої статті чи фінансового показника в звітності, а також фінансових результатів у цілому, чи максимально припустимий розмір помилкової суми, що може бути показана в опублікованих фінансових звітах і розглядатися як несуттєва, тобто не вводить користувачів в оману.

3. Організація аудиту на ЗАТ «Пивзавод на Подолі»

3.1 Техніко - економічна характеристика Пивзаводу на Подолі

АТ «Пивзавод на Подолі» розташований на вул. Фрунзе, 41. Загальна площа заводу складає 2,7 га, у тому числі площа забудови 1,3 га.

Київський пивоварний завод відновлений і реконструйований на базі колишнього приватновласницького пивоварного заводу «Товариство». Завод «Товариство був заснований у 1872 році й існував до 1924 року, а потім у цьому ж будинку фабрикою ім. Карла Маркса був організований цех підробітку напівфабрикатів.

ДО 1936-1937 р. цех був переустаткований знову під пивзавод. Проектна потужність заводу була затверджена в обсязі 1230 тис. дал пива в рік.

Під час Великої Вітчизняної війни частина устаткування за наказом Міністерства Харчової промисловості УРСР була вивезена на схід нашої країни.

Після звільнення Києва від фашистських загарбників у листопаду 1943р. почалося відновлення заводу, а в 1944р. завод випустив 108 тис. дав пива.

Київський пивзавод готував солод для виробництва пива у власних солодовні, з 1953 року - барабанної, потужністю - 2057 т. У рік (барабани виробництва ГДР, фірма «Топра»), а з 1964 р. обладнана солодовня типу «пересувна грядка», потужністю - 2013 т. у рік.

Замість старих варильних апаратів у 1961 р. установлений чотирипосудний варильний порядок, а з 1968 р. ще один з 3-х тонною зависипкою. Потужність варниці стала 3,8 млн. дал у рік.

Шумування і доброжування пива до 1977 р. проводилося за класичною схемою. Шумування у відкритих бродильних чанах, а доброжування в горизонтальних танках. У 1976 р., після реконструкції, установлені 4 циліндрокінечні апарати, а з 1979р., ще 10, з ємністю 10000 дав кожний. Шумування і доброжування почали проводити в одній ємності.

Потужність установлених ПКА складає 1,7 дал пива в рік.

Ділянка розливу пива в пляшки оснащений двома автоматичними лініями розливу, продуктивністю 6 тис. бут. у годину і 12 тис. бут. в годину.

До 1982 року, крім розливу пива в пляшки і спеціальні ємності, здійснювався розлив пива в 100л. бочки.

Потім на звільненій площі в наслідку демонтажу устаткування бочкорозлива, була побудована ділянка по розпарюванню концентрату квасного сусла, потужністю 1,1 тис.тонн у рік.

Для готування квасного сусла був пристосований один із двох порядків варниці. Потужність варниці по готуванню пива стала 1,9 дав у рік.

Протягом усієї діяльності, Київський пивзавод випускав пиво «Жигулівське» і сортове 8-ми найменувань.

В останні роки завод спеціалізується на випуску нових сортів пива, солоду і концентрату квасного сусла.

Потужність по пиву в даний час складає 1,7 млн.дал. у рік, по випуску концентрату квасного сусла - 1,1 тис. тонн у рік і по виробництву солоду 2,0 тис. тонн.

3.2 Аудит обліку виробничих запасів на ЗАТ «Пивзавод на Подолі»

Аудит обліку виробничих запасів розпочнемо з перевірки своєчасності та повноти проведення інвентаризації виробничих запасів.

Існує розписка матеріально-відповідальної особи про те, шо на день проведення інвентаризації всі прибуткові і витратні документи на матеріальні цінності передані до бухгалтерії, а всі матеріальні цінності, що надійшли під відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані.

Дані інвентаризаційних описів, підписаних членами комісії та матеріально відповідальною особою відповідають порівнювальним відомостям, складеними бухгалтерією підприємства.

Провівши перевірку визначаємо, що інвентаризація проведена належним чином, без порушень.

Стан складського господарства, розташування виробничих запасів, дотримання умов і правил їх зберігання і охорони та придатність ваговимірювальних приладів відповідають встановленим нормам.

Перевіримо документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії з точки зору правильності їх оформлення та по суті відображення у них операцій.

Звіривши прибуткові ордери з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами, тощо;

Звіривши лімітні картки, що надійшли зі складу, з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на перекидання матеріалів, здані складами відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів та з реєстрами видачі; робимо висновок, що первинні документи з обліку виробничих запасів оформлені належним чином, але з порушенням дотримання правильності відображення операцій.

Провівши взаємну звірку прибуткових документів з рахунками постачальників було виявлене неповне оприбуткування виробничих запасів на суму 8000 грн.; бухгалтер пояснити не може.

При використанні запасних частин для покращення основних засобів, вартість витрат була двічі включена до складу валових витрат, таким чином, зменшився прибуток що підлягає оподаткуванню.

Провівши аналіз бухгалтерських операцій по Журналу і відомостях до рахунку «Запаси» і порівнявши його дані з записами по рахунку «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», можемо зробити висновок, що Журнал та відомості ведуться без помилок.

Встановимо відповідність показників аналітичного обліку по рахунку 20 з записами в головній книзі та бухгалтерському балансі на одну і ту ж дату. Для цього звіримо сальдо по рахунку 20 «Запаси» на 1 січня 2002 року в Головній книзі та в балансі підприємства.

В балансі по рахунку 20 сальдо 470000 грн., відображаюче залишок виробничих запасів.

Контрольне звірення показало, що ці суми збігаються з даними Головної книги. У самій же Головній книзі виявлено багато виправлень; бухгалтер по виробничих запасах пояснює неточністю підрахунків ще в первинних документах... (усі виправлення підписані бухгалтером).

Звіт аудитора виконавчому органу

ЗАТ “Пивзавод на Подолі”.

1. Мною проведений аудит обліку виробничих запасів ЗАТ “Пивзавод на Подолі” за 2004 рік.

2. При плануванні і проведенні аудиту обліку виробничих запасів мною розглянутий стан внутрішнього контролю в ЗАТ “Пивзавод на Подолі”. Відповідальність за організацію і стан внутрішнього контролю несе виконавчий орган ЗАТ “Пивзавод на Подолі”.

3. Я розглянув стан внутрішнього контролю винятково для того, щоб визначити обсяг робіт, необхідних для формування аудиторського висновку про вірогідність відображення в бухгалтерській звітності виробничих запасів. Пророблена в процесі аудита робота не означає проведення повної і всеосяжної перевірки системи внутрішнього контролю ЗАТ "Пивзавод на Подолі" з метою виявлення всіх можливих недоліків.

4.У процесі аудита мною не були виявлені ніякі факти, з яких можна було б зробити висновок про невідповідність системи внутрішнього контролю ЗАТ "Пивзавод на Подолі" масштабам і характеру його діяльності.

5. Моя думка про вірогідність відображення в бухгалтерській звітності оплати праці приведено в наступній частині Аудиторського висновку. Мною не були виявлені ніякі серйозні порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, що могли б істотно вплинути на вірогідність даних по оплаті праці, відбитих у бухгалтерській звітності.

6. При проведенні аудиту сировини та матеріалів, зазначеної в параграфі 1 дійсної частини, мною розглянуте дотримання в ЗАТ "Пивзавод на Подолі" застосовного законодавства України при здійсненні фінансово-господарських операцій. Відповідальність за дотримання застосовного законодавства України при здійсненні фінансово-господарських операцій несе виконавчий орган ЗАТ "Пивзавод на Подолі".

7. Я перевірв відповідність ряду зроблених ЗАТ "Пивзавод на Подолі" фінансово-господарських операцій застосовному законодавству винятково для того, щоб одержати достатню впевненість у тім, що відбита в бухгалтерській звітності інформація про виробничі запаси не містить істотних перекручувань. Однак ціль проведеного мною аудиту обліку сировини матеріалів та не полягала в тому, щоб виразити думку про повну відповідність діяльності ЗАТ "Пивзавод на Подолі" законодавству. Тому таку думка я не висловлюю.

8. Результати проведеної мною перевірки показують, що проведені фінансово-господарські операції здійснювалися ЗАТ "Пивзавод на Подолі", у всіх істотних відносинах, відповідно до зазначеного в попередньому параграфі дійсної частини законодавством.

Висновок аудитора

акціонерам

ЗАТ "Пивзавод на Подолі"

про відбиту в бухгалтерській звітності

оплати праці ЗАТ "Пивзавод на Подолі"

за 2004 рік.

1. Мною проведений аудит обліку сировини та матеріалів ЗАТ "Пивзавод на Подолі" за 2004 рік. Дані в бухгалтерській звітності підготовлені виконавчим органом ЗАТ "Пивзавод на Подолі" виходячи з Положення про бухгалтерський облік і звітність в Україні.

2. Відповідальність за підготовку даних бухгалтерської звітності по оплаті праці несе виконавчий орган Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - традиційна сфера діяльності підприємства, що супроводжує будь-який процес виробництва продукції чи надання послуг. Завдання, покладені на цю службу, - різноманітні, відповідальні та динамічні. Їх характер, не дуже відрізняючись за змістом, в умовах ринкової економіки набуває нового значення.

Командна система, не заперечуючи вважливості процесу забезпечення підприємства ресурсами, відводила йому другорядну, підлеглу роль. Було відсутнє чітке визначення його економічного змісту. Складові елементи МТЗ були піддані жорсткій регламентації.

У директивному порядку визначалися постачальники ресурсів, кількість і якість сировини і матеріалів, що постачаються. Норми витрати ресурсів затверджувалися підприємствам галузевими міністерствами зверху без урахування об'єктивних умов їх виконання і не стимулювали проведення ресурсозберігаючих заходів. Запаси матеріально-технічних ресурсів були необґрунтоване завищеними, що пояснювалося їх тотальною дефіцитністю і негативно впливало на показник оборотності оборотних коштів. Необхідність розміщення наднормативних запасів ресурсів вимагала будівництва додаткових складських приміщень і значних нерентабельних капіталовкладень. Усі ці моменти свідчать про високу ресурсозатратність сфери МТЗ в адміністративній економіці, що призводить до низької конкурентоспроможності продукції, яка випускається, марнотратства національних природних багатств.

Становлення ринкової економіки в Україні вимагає кардинальної зміни поглядів на зміст процесу планування матеріально-технічного забезпечення і його вплив на результативні показники діяльності підприємства.

". Мій обов'язок полягає в тому, щоб висловити думку про вірогідність у всіх істотних аспектах даної звітності в частині обліку матеріалів на основі проведеного аудиту.

3. Я проводв аудит відповідно до Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Аудит планувався і проводився таким чином, щоб одержати достатню впевненість у тім, що бухгалтерська звітність у частині обліку виробничих запасів не містить істотних перекруперекручень. Аудит містив у собі перевірку на вибірковій основі підтверджень числових даних і пояснень, що містяться в бухгалтерській звітності по виробничих запасах. Я думаю, що проведений аудит дає досить основ для того, щоб виразити думку про вірогідність бухгалтерської звітності в частині виробничих запасів.

У результаті перевірки були виявлено що вартість витрат запчастин була двічі включена до складу валових витрат, неповного оприбуткування виробничих запасів на суму 8000 грн, невеликі погрішності у веденні й оформленні первинних документів, безліч виправлень у Головній Книзі (підписаних).

4. На мою думку, якщо залишити осторонь будь-які виправлення, що могли б бути визнані необхідними при можливості одержати достатні підтвердження у відношенні обставин, зазначених у попередніх параграфах дійсного Висновку, перевірена бухгалтерська звітність у частині сировини та матеріалів є достовірна, тобто підготовлена таким чином, щоб забезпечити у всіх істотних аспектах відображення виробничих запасів в ЗАТ "Пивзавод на Подолі" за станом на 1 січня 2005 року.

Аудитор

10.01.2005рік.

Звіт незалежних аудиторів

Раді директорів “Пивзавод на Подолі”

Ми були запрошені провести аудиторську перевірку звітності “Пивзавод на Подолі” на 31.12.2001 р. і відповідних звітів про доходи, нерозподілений прибуток і зміну фінансового положення за цей рік. Відповідальність за ці звіти несуть керівники компанії. Компанія не проводила інвентаризацію матеріальних цінностей у 2001 р. , оцінених у фінансових звітах на 31,12.2001 р. у 1 млн. грн. Крім того, інформація, що підтверджує вартість нерухомого майна й устаткування, придбаного до 31.12.2001 р., недоступна. Компанія не дозволяє провести інші аудиторські процедури перевірки МТЦ, нерухомості й устаткування.

Оскільки компанія не провела інвентаризацію, і ми позбавлені можливості провести інші аудиторські процедури, щоб одержати необхідні дані про кількість МТЦ і вартості нерухомості й устаткування, масштаб нашої перевірки недостатній, щоб зробити висновок, і ми не склали висновок по цих фінансових звітах.

(Підпис аудитора)

Размещено на Allbest.ru