Аудит фінансової стабільності, платоспроможності і ліквідності підприємства

Аудит фінансової стабільності, платоспроможності і ліквідності підприємства

Оцінка фінансового стану підприємств в умовах ринкових відносин особливо важлива для вирішення конкуренції і фінансової стабільності, надійності підприємства як партнера. Значною мірою втрачає значення контроль виконання планів, які регламентують діяльність підприємств, зростає потреба у прогнозному аудиті фінансово-господарської діяльності, необхідного для менеджменту.

В умовах ринкової економіки зростає значення обіговості коштів (основних і оборотних), а також показників рентабельності. Методика аналізу оборотних коштів зберігає свій зміст і за нових економічних відносин, але при більшій точності середньої хронологічної залишків коштів на підприємстві протягом звітного року.

При аудиті рентабельності цей показник, залежно від конкретної мети, можна визначити різними способами: щодо прибутку до виробничих фондів в цілому; щодо основних або оборотних коштів; щодо собівартості виробленої або реалізованої продукції (нормативної, фактичної), доданої, тобто знову створеної частини вартості, до середньоспискової чисельності працівників тощо. Важливо, щоб ці показники мали цілеспрямованість, сприяли фінансовій стабільності підприємства.

Одним із основних показників фінансового стану підприємства є прибуток (рентабельність). Якщо в умовах планової економіки показник рентабельності розраховувався як відношення прибутку, одержаного від реалізації продукції до її собівартості, то в умовах ринку підприємство цікавить розмір чистого прибутку, тобто частка, яка залишається у розпорядженні підприємства після виплати всіх необхідних платежів із прибутку, тому прибутковість розраховується як відношення чистого прибутку до виручки від реалізації без податку на додану вартість.

Прибуток підприємства за 2009 рік за мінусом платежів до бюджету становить 1595 тис. грн., а виручка від реалізації без податку на додану вартість - 59 651 тис. грн. Отже, рентабельність (прибутковість) дорівнюватиме

У цьому прикладі з кожної гривні виручки підприємство має лише 3 коп. чистого прибутку.

Показник прибутковості розраховується також як відношення чистого прибутку до середньої величини поточних активів згідно з балансом (виробничі запаси, готова продукція, кошти, дебіторська заборгованість та інші активи)

тобто у середньому на кожну гривню поточних активів підприємства припадає 5 коп. чистого прибутку. Показник прибутковості розраховується також як відношення чистого прибутку до власності (середня величина статутного фонду підприємства)

тобто на кожну гривню власності, що перебуває у розпорядженні підприємства, припадає 1 коп. прибутку.

Подані показники прибутковості здебільшого застосовуються для аналізу всередині підприємства. Одночасно для зовнішніх взаємовідносин на рівні концернів, корпорацій прибутковість - це відношення загальної суми прибутку, одержаного від реалізації продукції, до її собівартості. Загальна сума прибутку дорівнює 2 064 тис. грн., собівартість реалізованої продукції - 58 126 тис. грн. Звідси рівень рентабельності дорівнює

тобто підприємство заінтересоване в зростанні прибутку.

Завданнями аудиту фінансового стану підприємств, які працюють в умовах ринкової економіки, є:

· оцінка платоспроможності підприємств за звітний період у динаміці;

· визначення суми оборотних коштів (оборотного капіталу), збільшення його (або зменшення) і співвідношення з короткостроковими зобов'язаннями;

· вивчення структури джерел коштів;

· розрахунок дебіторської заборгованості і запасів;

· оцінка прибутковості підприємств;

· обчислення рентабельності підприємств і факторів, що на неї впливають;

· визначення довгострокової платоспроможності.

Аудит фінансового стану підприємства провадиться за даними певних груп показників, які дають загальну оцінку фінансового стану підприємства, прибутковості його діяльності і довгострокової платоспроможності.

Фінансовий стан підприємства характеризується фінансовою стабільністю і платоспроможністю.

Фінансова стабільність - це спроможність підприємства здійснювати свою діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними коштами, а також залученими (позиками, акціями).

Фінансова стабільність характеризується такими показниками-коефіцієнтами: автономності, маневреності, реальної вартості основних засобів, нагромадження амортизації, співвідношення власних оборотних коштів до загального обсягу оборотних коштів, довгострокового залучення позичкових коштів.

Обчислення показників фінансової стабільності і платоспроможності підприємства подано у табл. 1.

Із наведеного розрахунку видно, що коефіцієнт автономності власних коштів підприємства у загальному обсязі коштів на початок і кінець року становить 0,26, тобто залишився стабільним. Це дає підставу аудиту дати позитивну оцінку використанню власних коштів підприємством.

Коефіцієнт маневреності власних оборотних коштів підприємства має позитивне зростання від 0,77 на початок року до 0,9 на кінець року, що свідчить про раціональну організацію розрахункових відносин з контрагентами, суб'єктами підприємницької діяльності.

Коефіцієнт реальної вартості основних засобів був на початку року 0,04, а на кінець року знизився вдвоє і становив 0,02, що свідчить про значне спрацювання засобів виробництва, яке негативно вплине на діяльність підприємства в цілому.

Таблиця 1. Обчислення показників фінансової стабільності і платоспроможності підприємства тис. грн.

Як показує коефіцієнт нагромадження амортизації, кошти амортизації на відновлення основних засобів (капітальний ремонт, модернізацію, придбання нових) використовуються недостатньо. На початок року цей коефіцієнт становить 0,61, а на кінець - 0,53, що свідчить про незадовільну роботу підприємства щодо зміцнення матеріально-технічної і виробничої бази підприємства, впровадження науково-технічних заходів,

Коефіцієнт співвідношення власних оборотних коштів до загального обсягу оборотних коштів зріс на кінець року до 0,24 проти 0,21 на початок року. Підприємство добилося збільшення питомої ваги власних оборотних коштів, а звідси зниження витрат на сплату банківських відсотків за користування позиками.

Коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів на кінець року знизився до 0,13 проти 0,22 на початок року,

Платоспроможність підприємства - це можливість у практичній ситуації, що склалася, погасити всі свої зобов'язання перед контрагентами, банками, акціонерними та іншими суб'єктами підприємницької діяльності. Платоспроможність характеризується коефіцієнтами: покриття кредитів і позик загальний, покриття кредитів і позик проміжний, абсолютної ліквідності.

Розглянемо зазначені показники платоспроможності підприємства за даними табл. 1.

Коефіцієнт покриття кредитів і позик загальний на підприємстві залишився стабільним 1,29 - 1,3 на початку і в кінці року, що свідчить про високу платоспроможність сплати позичених коштів у визначені строки.

Коефіцієнт покриття кредитів і позик проміжний на кінець року знизився до 0,28 порівняно з 0,51 на початку року, що свідчить про недостатнє додержання підприємством розрахункової дисципліни. Аналізуючи стан розрахункових статей балансу, аудитор може зробити висновок про різке зростання кредиторської заборгованості на кінець року на 16 928 тис. грн. (32 485,0 - 15 557,7), а також нагромадження матеріальних цінностей, які зросли на 39 214,8 тис. грн. (52 739,0 - 13 524,2). Ці негативні явища аудитор повинен деталізувати за даними аналітичного бухгалтерського обліку, встановити конкретних кредиторів, яким не сплачена своєчасно заборгованість, які матеріальні цінності нагромаджені понад потребу підприємства.

У разі потреби аудитори за даними балансу на звітну дату можуть встановлювати коефіцієнт платоспроможності як відношення залишку коштів на розрахунковому рахунку до суми платежів за строками: з оплати праці, банку по позиках, бюджету, постачальниках за придбані товарно-матеріальні цінності (табл. 2).

Низький коефіцієнт платоспроможності (0,2) зобов'язує підприємство вжити заходів щодо укріплення фінансового стану мобілізацією позапланового відволікання коштів у оборотні активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності в аудиторській оцінці фінансового стану підприємства, зокрема його платоспроможності, є найбільш важливим. Цей показник визначає стан ділової активності підприємства та ефективність її, спроможність наявними власними коштами розрахуватися з кредиторами, акціонерами, бюджетом, банками. У поданому прикладі коефіцієнт абсолютної ліквідності підприємства прагне до оптимуму. На початок року він становив 0,80, на кінець - 1,99, що дає змогу аудитору зробити позитивний висновок щодо платоспроможності підприємства.

Таблиця 2. Розрахунок коефіцієнтів платоспроможності підприємства за балансом на кінець звітного періоду

Платоспроможність підприємства залежить від ліквідності його балансу. Ліквідним вважають баланс, якщо сума оборотних активів (статей) покриває суму короткострокових пасивів (статей), тобто статей балансу, на яких відображається заборгованість підприємства, або перевищує суму пасивів. Загальний коефіцієнт ліквідності балансу визначається як відношення суми мобільних оборотних активів до суми різних видів заборгованості підприємства.

Ліквідність підприємства - це його спроможність на конкретну дату своїми активами погасити заборгованість кредиторам, банкам, інвесторам, а також розподілити статутний та інші фонди між їх засновниками. Розрізняють показники загальної і термінової ліквідності. Загальна ліквідність визначається на початок і кінець року як відношення поточних активів до поточних зобов'язань, тобто цей показник ідентичний коефіцієнту платоспроможності.

Аналізуючи показники ліквідності за строками підприємства, визначають, наскільки швидко виробничі запаси і дебіторська заборгованість перетворюються у наявні гроші. З цією метою визначається показник обороту дебіторської заборгованості і виробничих запасів.

Оборот дебіторської заборгованості визначається як відношення виручки від реалізації продукції без податку на додану вартість до суми дебіторської заборгованості. Коефіцієнт обороту дебіторської заборгованості Коб.деб. = 60 190 - 539 * 5 623 = 10,6. Отриманий показник характеризує, скільки разів дебіторська заборгованість перетворилась у наявні гроші.

Для того щоб визначити тривалість обороту в днях або, іншими словами, скільки днів у середньому чекали платежі за продану продукцію, необхідно 365: 10,6 = 34,4, тобто у середньому розрахунок за продукцію провадиться протягом 34 днів, що є великим недоліком у діяльності підприємства.

На підставі даних розділів II активу і III пасиву звітного балансу розраховують загальний коефіцієнт ліквідності балансу (табл. 3). Із поданих даних видно, що ліквідність балансу забезпечена, бо коефіцієнт ліквідності значно вищий від одиниці, тобто 3,0.

Разом із загальним коефіцієнтом ліквідності балансу аудит може визначити і часткові, попередньо згрупувавши кошти за активом (оборотні активи), за строками можливого швидкого їх перетворення у кошти, і виконати зобов'язання (заборгованості) за пасивом - за ступенем терміновості оплати їх. Таких груп за строками буде кілька, наприклад до З місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців, понад 12 місяців. Постійні пасиви і позаоборотні активи при цьому групують за даними аналітичного бухгалтерського обліку діяльності підприємства, яка підлягає аудиторському контролю.

Перед аудитом дедалі більше ставиться питань визначення ліквідності підприємства, тобто показника стабільності його фінансового стану за різними методиками. Ліквідність вимірюється відношенням суми ліквідних коштів, відображених у активі балансу, до суми короткострокових зобов'язань (кредиторської заборгованості), показаних у пасиві балансу. Чим вища частка від цілення, тим стабільніше фінансове становище підприємства, яке здатне швидко погасити всі борги, не оголошуючи себе неплатоспроможним боржником і банкрутом.

На практиці залежно від потреби аудитом застосовуються три показники ліквідності. При обчисленні першого показника до ліквідних коштів включають лише кошти у касі, на банківських рахунках, а також цінні папери, які можуть бути реалізовані на фондовій біржі. Обчислюють його за такою формулою:

Другий показник відрізняється від першого тим, що у чисельнику до раніше наведеної суми додають суму короткострокової дебіторської заборгованості.

Таблиця 3. Розрахунок коефіцієнта платоспроможності підприємства за балансом на кінець звітного періоду

І нарешті, третій показник у чисельнику має ще й вартість матеріальних виробничих запасів, які при потребі можна продати і перетворити у готівку. Проте це вже менш ліквідна стаття коштів порівняно з попередніми, бо на реалізацію запасів потрібний певний час І є невизначеність у їх кінцевому результаті.

Обчислення трьох різних показників ліквідності зумовлено потребою зробити висновок про стійке фінансове становище контрагентами, виходячи Із стосунків з підприємством. Наприклад, для постачальника сировини, матеріалів та послуг значний інтерес становить перший показник; для банку, підприємства, яке кредитується, - другий; для власника акцій і облігацій - третій.

Головне, щоб показники ліквідності не падали нижче від стовідсоткової позначки.

Дослідження фінансової стабільності і платоспроможності підприємства аудитор провадить передусім за даними звітного і санованого балансів. Аудит бухгалтерського балансу передбачає оцінку: минулої діяльності підприємства; стану справ підприємства на конкретну дату; майбутнього стану підприємства і ступеня ризику. Аудиторське дослідження провадиться за даними бухгалтерського балансу, за допомогою розрахунково-аналітичних методичних прийомів обчислюється ряд показників, що дають змогу визначити загальну оцінку фінансового стану підприємства. Це передусім показники платоспроможності, ліквідності, обігу коштів, дебіторської заборгованості, прибутковості і ринкової стабільності.

Платоспроможність визначається як відношення підсумкових даних розділів II «Запаси і витрати» і III «Грошові кошти, розрахунки та інші активи» активу балансу, що включають наявність у розпорядженні підприємства виробничих запасів, готову продукцію, гроші, цінні папери, дебіторську заборгованість та інші активи до підсумку розділів II «Довгострокові пасиви» і III «Розрахунки та інші пасиви» пасиву балансу, що містять заборгованість з позики банку, розрахунки з кредиторами, кошти фондів спеціального призначення, цільового фінансування та інших пасивів.

Наприклад, на початок року на підприємстві сума в розділі II активу - 19 700 тис. грн., в розділі III - 9400 тис. грн., у розділі II пасиву на початок року - 1400 тис. грн., у розділі III пасиву - 11 500 тис. грн. Таким чином, коефіцієнт платоспроможності підприємства на початок року становить

Виходячи із коефіцієнта платоспроможності 2,3, можна зробити висновок, що підприємство на початок року було повністю платоспроможним і мало стійке фінансове становище.

На кінець року розділ II активу балансу має підсумок 19 800 тис. грн., розділ III - 13 200 тис. грн., відповідно розділ II пасиву балансу має підсумок 1900 тис. грн. і розділ III - 14 100 тис. грн. Коефіцієнт платоспроможності на кінець року становить

Отже, підприємство на кінець року залишилося повністю платоспроможним, хоча його коефіцієнт платоспроможності знизився на 0,2 одиниці (2,3 - 2,1). Для встановлення причин зниження фінансового становища підприємства аудитору необхідно провести дослідження по кожній статті балансу на початок і на кінець року, а потім за даними аналітичного обліку по кожному рахунку зокрема з використанням документальних методичних прийомів І економічного аналізу.