Сутність та види економічного контролю

Сутність та види економічного контролю

1. Суть, завдання, функції і зміст економічного контролю

Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у різних соціально-економічних формаціях потребує вдосконалення функцій управління процесом виробництва, в тому числі і контролю економіки. Контроль як функція управління підпорядкований вирішенню завдань системи управління. Тому призначення контролю відповідає цілям управління, які визначаються економічними і політичними закономірностями розвитку певної формації. Функції економічного контролю зумовлюються дією основного економічного закону формації і цілями суспільства, інтереси якого він забезпечує.

Контроль проявляється як функція системи управління суспільними процесами. Це стосується в основному соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.

Контроль як функція соціального управління це система спостереження і перевірки процесу функціонування відповідного об'єкта у соціальній сфері суспільства з метою встановлення відхилення його від заданих параметрів.

Як функція соціального управління контроль об'єктивно необхідний. Він спрямовує процес управління за встановленими ідеальними моделями, коригуючи поведінку підконтрольного об'єкта.

Суть контролю полягає в тому, що суб'єкт управління здійснює облік і перевірку того, як об'єкт управління виконує його настанови. Основною метою цієї функції є блокування відхилень діяльності суб'єкта управління від заданої соціальної програми, а в разі виявлення аномалій приведення керованої системи в стійке положення за допомогою всіх соціальних регуляторів.

Соціальне управління і контроль явища, тісно пов'язані одне з одним. Як відносно самостійні вони, взаємодіючи, утворюють стійку систему. В процесі соціального управління контроль є зв'язуючим елементом між управлінськими циклами. Процес управління складається з таких функціонально-логічних стадій:

управлінського рішення;

контролю і перевірки виконання;

оцінки результатів.

Отже, контроль в необхідною самостійною функцією управління.

Контроль і перевірка виконання починаються з вивчення управлінського рішення, яке супроводить процес розробки конкретної соціальної програми дій, найбільш повно виявляються на стадії фактичного виконання рішення. Завершуючи первинний процес управління, контрольна діяльність створює сприятливу перспективу для нового управлінського циклу. Таким чином, соціальний контроль входить як один із компонентів у механізм державного управління. В процесі контролю виявляють:

якість самого управлінського рішення;

ефективність тих організаційних заходів, яких було вжито до його виконання;

відповідність організації об'єкта у соціальній сфері цілям успішного виконання настанов управлінського рішення, а також розстановку кадрів, які виконують рішення.

У контролі як функції соціального управління яскраво виявляється його інформаційна і корекційна суть. Контроль є універсальним засобом одержання інформації по каналу зворотного зв'язку. Без механізму зворотного зв'язку між суб'єктом і об'єктом процес соціального управління втрачає чіткість і цілеспрямованість. Для того щоб успішно управляти, той, хто керує, повинен знати результати свого управлінського впливу на об'єкти управління. Контроль дає змогу:

добувати оперативну інформацію, яка об'єктивно відтворює стан справ на підконтрольних об'єктах, відповідність їх діяльності затвердженій соціальній програмі;

виявити недоліки в прийнятих рішеннях, в організації виконання, способах і засобах реалізації їх;

вивчити ділові якості працівників.

Якщо на інформаційному етапі контрольної діяльності здійснюють пошук і збирають інформацію про підконтрольний об'єкт, зіставляють фактичне виконання з накресленими цілями, прийнятими рішеннями, то на корекційному етапі, встановлюючи спосіб усунення виявлених розбіжностей між фактичним станом і моделлю, соціальною програмою, формулюють рішення для нормалізації функціонування підконтрольного об'єкта. Суть і характер корекції залежать від суб'єкта контролю: якою мірою в його діяльності поєднуються регулятивні та охоронні начала.

Контроль як функція політичного керівництва є засобом розширення демократії в умовах багатопартійного суспільства. Основна спрямованість контролю і перевірки виконання правлячою партією своїх програмних установок і передвиборних платформ щодо прискорення соціально-економічного розвитку країни у подальшому зростанні добробуту народу. Досвід переконливо засвідчує, що після приходу до влади правляча партія нерідко не виконує передвиборних програм, тому завдання контролю своєчасно виявляти ці порушення і конституційне усувати їх. Якщо контроль послаблюється, то всі зусилля економічної політики марні, створюється ситуація, за якої порушується порядок своєчасного усунення недоліків у господарюванні конституційно, в економіці розвивається адміністративний волюнтаризм.

Отже, контроль, виступаючи, з одного боку, формою державновладного впливу на підконтрольні об'єкти, а з другого формою демократичного керівництва, є складовим компонентом управлінського процесу. Соціальний контроль є складовою частиною політичного режиму, важливим засобом удосконалення соціального управління в цілому.

Контроль як функція народної демократії, засіб самоуправління народу здійснюється самим народом і для народу. Однією з форм здійснення влади у правовій демократичній державі правомірно розглядати контроль як функцію народної демократії, самоуправління народу, що має двоєдину природу.

Як специфічна об'єктивно необхідна функція держави контроль розподіляється між різними частинами економічної системи відповідно до місця їх у цій системі і з урахуванням особливостей сфер суспільного життя, в яких вона здійснюється. На сучасному етапі стратегічна лінія розвитку політичної системи суспільства полягає у вдосконаленні демократії, у більш повному здійсненні самоуправління народу на підставі активного і дійового впливу трудящих у вирішенні питань державного і громадського життя. Суть державної влади в Україні полягає в тому, що управлінські функції здійснюються безпосередньо там, де це можливо, за активної участі трудящих.

Функції контролю правової держави з ринковою економікою включають у себе сприяння діяльності підприємців (підприємств, об'єднань, концернів, кооперативів, акціонерних товариств та ін.) щодо процесів, які вони виконують, за допомогою економічних стимулів. До них належать пільгове державне кредитування виробництва продукції народного споживання, податкова система тощо. Економічний контроль сприяє підвищенню ефективності виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств з різними формами власності. При цьому поєднуються державний контроль (в особі податкових інспекцій) і внутрішній контроль власників (підприємців), зацікавлених у виконанні державних замовлень, контрактів, завдань з метою підвищення економічної ефективності господарської діяльності. Контроль виконання цих завдань дає змогу визначити наукову обґрунтованість їх, прогресивність, напруженість, забезпечення ресурсами, тобто якість управлінських рішень, які приймають власники (підприємці).

За допомогою контролю держава захищає інтереси споживачів, перевіряє якість продукції, усіх видів обслуговування, забезпечує доступність і вірогідність інформації про кількість, якість і асортимент продукції на ринку.

Раціональне господарювання неможливе без застосування системи економічних заходів щодо додержання законодавства у галузі господарської політики, тобто без систематичного і діяльного контролю з боку держави за виробництвом, розподілом і споживанням суспільного продукту і використанням суспільної праці, як живої, так і матеріалізованої.

Отже, контроль це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об'єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об'єкт виявленням відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

За допомогою контролю встановлюють причини і винних у відхиленнях із метою усунення негативних явищ і недопущення їх у майбутньому. Контроль як функція управління с засобом зворотного зв'язку між об'єктом і системою управління, інформує про дійсний стан керованого об'єкта, фактичне виконання управлінського рішення. Розвиток контролю в економічних системах управління підпорядкований продуктивним силам і виробничим відносинам.

Підвищення ефективності виробництва, демонополізація його в умовах ринкової економіки, удосконалення розподілу, обміну і споживання неможливі без повного контролю використання товарно-грошових відносин відповідно до нового їх змісту. Слід посилити фінансовий контроль за кількістю і якістю роботи, застосовувати весь арсенал економічних важелів і стимулів. Контроль є основою правової держави.

Верховна Рада України є постійно діючим законодавчим, розпорядчим і контрольним органом державної влади на території України. Вона здійснює законодавче регулювання відносин власності, організації управління народним господарством та соціально-культурним будівництвом, бюджетно-фінансовими системами, оподаткуванням, охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів, порядком реалізації конституційних прав, свобод і обов'язків громадян. Вона контролює також хід виконання програм економічного і соціального розвитку України, надання державних позик, державний бюджет, отримання іноземних інвестицій, міжнародних валютних кредитів та їх використання тощо.

Контроль за використанням коштів Державного бюджету України здійснює Рахункова палата Верховної Ради України, на яку покладаються контрольні функції відповідно до Конституції України.

Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює відповідно до Конституції України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до Конституції України Верховна Рада України здійснює контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; затверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх використанням.

Конституцією України передбачено контрольні функції Конституційного Суду України, який утворюється за участю Президента України, Верховної Ради України та з'їзду суддів України. Він вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

До повноважень Конституційного Суду України належить вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже, економічний контроль це система органів державного і господарського управління, які здійснюють контроль за економічним і соціальним розвитком країни; формуванням і витрачанням Державного бюджету України відповідно до законодавчого регулювання, прийнятого Верховною Радою України, та Конституції України.

Ринкові відносини ґрунтуються на розширенні прав підприємств, роздержавленні власності та існуванні різних її форм, демократизації управління у використанні економічних важелів та стимулів, спрямованих на підвищення ефективності праці та її оцінку за кінцевим результатом. У зв'язку з цим демократичний напрям розвитку контролю господарської діяльності підприємств полягає у застосуванні економічних важелів.

Контроль за виконанням планів і договірних зобов'язань, результатами виробничої та фінансово-господарської діяльності здійснюється згідно з законодавством про підприємства, підприємницьку діяльність, господарські товариства та ін. За результатами контролю розробляють заходи, які сприяють більш ефективному господарюванню, додержанню принципу соціальної справедливості в розподілі результатів праці за внеском кожного трудящого.

Таким чином, суть економічного контролю в демократичному суспільстві в умовах ринкової економіки полягає в регулюванні процесу розширеного відтворення суспільна необхідного продукту відповідно до конституційних норм.

2. Економічний контроль у системі наук

Економічний контроль є функцією управління продуктивними силами і виробничими відносинами. У своєму розвитку контроль має кілька етапів:

описовий, пов'язаний із збиранням фактів та першочерговим групуванням їх;

логіко-аналітичний якісний аналіз фактів, потім поєднання якісних і кількісних (математичних) методів наукового пізнання.

Отже, контроль містить у собі, з одного боку, факти і дані досліду, а з другого певну систему знань теорію.

Факти становлять реальну основу висновків контролю. Без систематизації й узагальнень, без логічного осмислення не може бути контролю, оскільки при цьому немає потреби у ньому. Факти стають складовою частиною наукових знань тільки тоді, коли вони систематизовані, узагальнені і є основою і підтвердженням законів дійсності. Закони і факти у контролі дістають певну інтерпретацію і є основою управління економікою за умови, що вони узагальнені в теорії. Основою функції контролю є наукове дослідження процес вивчення певного об'єкта (предмета або явища) з метою встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення для раціонального використання у практичній діяльності людей. Тому виникає потреба розвитку економічного контролю як системи наукових знань.

Поняття науки ґрунтується на змісті і функціях її у суспільстві. Змістом науки є:

теорія як система знань, що є формою суспільної свідомості;

суспільна роль у практичному використанні рекомендацій для створення благ, що є життєвою потребою людей.

Важливою функцією науки є розвиток системи знань, що сприяють найбільш раціональній організації виробничих відносин і використанню продуктивних сил в інтересах усіх членів суспільства і кожного зокрема. Вона включає в себе ряд конкретних функцій:

пізнавальну задоволення потреб людей у пізнанні законів природи і суспільства;

культурно-виховну розвиток культури, інтелектуального виховання людини;

практично-дійову удосконалення виробництва і системи суспільних відносин, тобто функцію безпосередньої продуктивної сили матеріального виробництва.

Предмет науки це пов'язані між собою форми руху матерії або особливості відображення їх у свідомості. Матеріальні об'єкти природи визначають існування багатьох галузей знань. Систематизація наукових знань є адекватним відображенням, відтворенням структури об'єкта в системі наукових знань про нього. Отже» наука це знання, зведені у систему.

Одночасно слід зазначити, що не всі знання, зведені у систему, адекватні науці. Наприклад, практичні посібники із слюсарної, теслярської, ковальської справи являють собою певну систему знань, але їх не можна віднести до наукових знань, оскільки вони не розкривають нових явищ у технології виробництва, а містять конкретні прийоми виконання робіт, які постійно повторюються.

Наука це динамічна система знань, які розкривають нові явища у суспільстві і природі з метою застосування їх у практичній діяльності людей.

Економічна наука розвивається разом із розвитком продуктивних сил і виробничих відносин у конкретних суспільно-економічних формаціях. Розвиток кожної науки ґрунтується на її власних законах та історичних умовах, притаманних певній формації. Разом з тим у кожній формації діють загальні економічні закони, які впливають на розвиток науки.

Отже, виходячи із концепції науки, економічний контроль є динамічною системою економічних знань, спрямованих на виявлення та усунення негативних явищ у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин з метою своєчасного регулювання їх у розширеному відтворенні суспільно необхідного продукту для життєдіяльності людей.

Вивчаючи найважливіші проблеми розширеного відтворення, економічний контроль як галузь економічної науки сприяє оптимізації народногосподарських програм, територіального розміщення виробництва, а також досліджує трудові матеріальні і фінансові ресурси в усіх ланках народного господарства з метою раціонального використання їх.

Економічний контроль, як і вся економічна наука, вивчає проблеми розвитку економіки України. Тому у вирішенні цих проблем контроль не може обмежуватись тільки якісними визначеннями економічних законів, категорій, він вивчає й їхні кількісні співвідношення. Розвиток продуктивних сил і виробничих відносин у суспільстві зумовив появу нових функціональних економік:

наукової організації й економіки праці;

ефективність капітальних вкладень і нової техніки;

ціноутворення;

фінансів, грошового обігу і кредитування;

бухгалтерського обліку, аудиту і аналізу господарської діяльності та ін.

Економічний контроль перебуває в тісному взаємозв'язку з плануванням, управлінням та обліком і невід'ємний від них. Цей зв'язок виявляється передусім у тому, що функціональні економічні науки досліджують той самий об'єкт, але з різною цільовою функцією. В умовах технічного прогресу виникає потреба комплексного вивчення об'єкта і важливих проблем, наприклад дослідження економіки галузі народного господарства, маркетингу, збалансованості ринку тощо.

Отже, економічний контроль у своєму розвитку інтегрується з іншими функціональними економічними науками.

У процесі взаємодії досягнення однієї науки вивчаються методом і засобом інших. Так, інформацію про розвиток народного господарства збирає, аналізує та узагальнює статистика, хоч ці інформаційні потоки утворились внаслідок взаємодії і впливу на процеси планування, бухгалтерського обліку, аудиту й аналізу господарської діяльності, фінансування та інших економічних наук. Правдивість цієї інформації, її об'єктивність і достовірність встановлюють економічним контролем.

Економічний контроль, використовуючи наукову теорію, виконує суспільну роль у забезпеченні практичними рекомендаціями виробництво життєво необхідних благ для задоволення потреб людей. Виявляючи диспропорції і негативні явища у суспільстві, контроль дає змогу усунути їх і запобігає повторенням, а також сприяє раціональній організації виробничих відносин і оптимальному використанню продуктивних сил.

Отже, економічному контролю як галузі економічної науки притаманні інтегративні риси у дослідженні продуктивних сил і виробничих відносин, тому він безпосередньо впливає на оптимізацію економічних процесів.

3. Зміст і види економічного контролю

Контроль за змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку суспільства. Економічний контроль поширюється на сферу розвитку економіки народного господарства галузі, підприємства.

Важливою функцією економічного контролю є вплив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, запобігання непродуктивним витратам і втратам, зміцнення господарських зв'язків, додержання господарського і трудового законодавства, забезпечення збереження власності. Крім того, економічний контроль передбачає систематичне спостереження за фінансовим станом підприємця, конкурентоспроможністю його продукції на внутрішньому і світовому ринках. Економічний контроль покликаний запобігати банкрутству і розоренню підприємців.

Отже, зміст економічного контролю це система конкретних заходів, спрямованих на раціональне господарювання підприємців з різними формами власності в умовах ринкових відносин.

За періодичністю здійснення економічний контроль поділяють на попередній, оперативний (поточний) і заключний (ретроспективний).

Попередній контроль здійснюється перед виконанням господарської операції, щоб запобігти нераціональним витратам і безгосподарності, незаконним діям і різним втратам. Здійснюють його всі органи державного і господарського управління, а також власники. Так, Фонд державного майна України, здійснюючи роздержавлення, контролює його оцінку при викупі на попередній переддоговірній стадії. Міністерство фінансів України при плануванні видатків із державного бюджету на фінансування інвестицій попередньо контролює доцільність витрачання коштів та ефективність їх. Власники підприємств здійснюють попередній контроль за витрачанням коштів на стадії проектування технологічних процесів випуску продукції, зниженням її собівартості, підвищенням конкурентоспроможності тощо. Національний банк України і комерційні банки при наданні кредитів підприємствам і об'єднанням контролюють повернення їх. Перед тим як виписати документи на витрачання коштів, бухгалтерія підприємства перевіряє доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.

Оперативний (поточний) контроль здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Основними завданнями цього контролю є виявлення відхилень у процесі виконання робіт з метою вжиття необхідних заходів щодо усунення негативних факторів і закріплення позитивного досвіду. Згідно із Законом України "Про підприємства в Україні" поточний контроль здійснюється в умовах широкої гласності із залученням усього колективу. Соціально-економічні рішення, які стосуються діяльності підприємства, розробляють і приймають на підприємстві за участю трудового колективу, а також профспілкової організації відповідно до статусу і законодавства їх. Аналогічно прийнятим рішенням здійснюється поточний контроль за виконанням їх у процесі виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. При цьому підприємство суворо контролює раціональне й економне витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, щоб запобігти безгосподарності і марнотратству.

Заключний (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій усіма контрольними органами, на які покладено контроль за економічними процесами в різних сферах маркетингової діяльності. Основним завданням заключного контролю є перевірка правильності і законності проведених господарських операцій на підприємствах, виявлення порушень і зловживань, а також розробка заходів щодо усунення виявлених недоліків і запобігання їм у майбутньому.

Найважливішою формою заключного контролю є ревізія виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств, яка проводиться власником не більше одного разу на рік відповідно до Закону України "Про підприємства в Україні". Завданням ревізії є заключна оцінка діяльності підприємства за минулий рік, виявлення резервів і надання допомоги підприємству у використанні їх, перевірка додержання законодавства, збереження власності, достовірності обліку і звітності.

Державна податкова адміністрація та її органи на місцях здійснюють заключний контроль діяльності підприємства з виконання зобов'язань перед бюджетом щодо сплати податку на прибуток, додану вартість та інших платежів. Державна контрольно-ревізійна служба України не частіше від одного разу на рік перевіряє витрачання бюджетних коштів на соціальні потреби, утримання державних управлінських структур тощо.

Заключний контроль Національним банком України і комерційними банками встановлює ефективність використання наданих кредитів, використання коштів бюджетного фінансування на виконання національних програм тощо.

За інформаційним забезпеченням в економічному контролі розрізняють документальний і фактичний контроль.

Документальний контроль полягає в тому, що встановлюють суть і достовірність господарської операції за даними первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, внутрішньогосподарському і статистичному обліку. Так, наприклад, виконання планів виробництва і реалізації продукції, її собівартості і рентабельності на підприємстві, яке контролюють, перевіряють за даними первинної документації, обліку і звітності.

Фактичний контроль полягає в установленні дійсного реального стану об'єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом та ін. До об'єктів фактичного контролю відносять: гроші готівкою в касі, основні засоби, матеріальні цінності, готову продукцію, незавершене виробництво.

Фактичний і документальний контроль взаємопов'язані, тому спільне застосування їх дає змогу встановити дійсний стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.

За формами здійснення економічного контролю розрізняють такі контрольні перевірки: превентивні, поточні, тематичні, ревізії.

Превентивні (від лат. praeventivus - запобіжний) контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднань і підприємств. Власник перевіряє оптимальність планів і збалансованість ресурсами згідно з технічно обґрунтованими нормативами.

Міністерство фінансів України та його органи на місцях перевіряють обґрунтованість фінансових планів, внески до державного бюджету податку на прибуток (доход), додану вартість та інші надходження до місцевого бюджету згідно з встановленими нормативами. Комерційні банки перевіряють відповідність розрахунково-кредитних стосунків чинним законодавчим актам: обґрунтованість планів капітальних вкладень та фінансування їх згідно із затвердженими нормативами, лімітами довгострокового кредитування. Якщо ці органи державного контролю здійснюють превентивні перевірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль власника передбачає їх систематичне і безперервне виконання. Санкціонуючи виконання господарської операції, керівник підприємства та особи, уповноважені ним, попередньо перевіряють її щодо господарської доцільності, нормативноправової і планової обґрунтованості, господарської і матеріальної відповідальності осіб, яким доручено виконання її, тощо. Особливо відповідальна роль головного бухгалтера у превентивних перевірках господарських операцій, які відображають у системі бухгалтерського обліку. Кожна господарська операція, зафіксована на матеріальних носіях, підлягає повторній превентивній перевірці, яку здійснює головний бухгалтер або особа, уповноважена ним, після санкціонування керівництвом підприємства виконання її.

Одночасно з перевіркою господарської операції за зазначеними вище параметрами, які також контролює бухгалтерія, перевіряють юридично-правову обґрунтованість документа, який відображає достовірність проведення господарської операції, кількісні і якісні її вимірники, норми витрачання ресурсів, ціни на товарно-матеріальні цінності і об'єкти основних фондів, заповнення показників, забезпечення збереження цінностей, кодування реквізитів документа, що визначають зміст і характеристику операції для відображення у системі бухгалтерського обліку господарської діяльності.

Винятково велике значення має превентивний контроль господарської діяльності, що здійснює головний бухгалтер. Нормативними актами про головного бухгалтера передбачено, що документи, які є основою для приймання-видавання коштів і товарно-матеріальних цінностей, а також кредитні і розрахункові зобов'язання підписує керівник об'єднання, підприємства і головний бухгалтер або особа, ним на те уповноважена. Без підпису головного бухгалтера зазначені документи вважають недійсними і не приймають до виконання матеріально відповідальні особи і бухгалтерія об'єднання, підприємства, а також установи банку. Головному бухгалтеру надано право не приймати до виконання і оформлення документи з господарських операцій, що суперечать законодавству і встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

Превентивні перевірки є найбільш ефективним засобом економічного контролю, оскільки вони дають змогу запобігти виникненню недоліків, перевитрат і втрат ресурсів у господарській діяльності об'єднань, підприємств, галузі, народному господарстві в цілому.

Поточні контрольні перевірки засіб оперативного систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності об'єднань, підприємств. Поточні перевірки провадять усі контролюючі органи з питань, які входять до компетенції їх. Так, установи комерційних банків під час поточного контролю перевіряють використання готівки з каси, своєчасність і повноту здавання виторгу банку. Щодо фінансування капітальних вкладень банки при поточному контролі перевіряють організацію будівництва, забезпеченість проектною документацією об'єктів, що будуються, впровадження індустріальних методів будівництва тощо. Держкомстат України та його органи на місцях здійснюють поточні перевірки застосування типової документації в обліку господарської діяльності об'єднань, підприємств, виявляють зайву звітність, яка не затверджена в установленому порядку, достовірність статистичної звітності.

Внутрішньосистемний контроль застосовується для перевірки виконання вказівок власника підвідомчими об'єднаннями, підприємствами з питань їхньої діяльності, а внутрішньогосподарський за допомогою поточних перевірок для оперативної перевірки виконання господарських операцій безпосередньо на підприємстві (витрачання і зберігання товарно-матеріальних цінностей, забезпеченість ваговимірювальними приладами та використання їх; якість виготовлюваної продукції, організація пропускного режиму, додержання трудового законодавства тощо).

Отже, поточні контрольні перевірки є способом оперативною систематичного контролю конкретних операцій господарської діяльності, які не потребують застосування складних методик і виконуються, щоб запобігти безгосподарності.

Тематичні контрольні перевірки засіб періодичного оперативного господарського контролю виконання об'єднаннями, підприємствами однорідних господарських операцій, наприклад, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, забезпечення збереження власності. Тематичні перевірки подібні до поточних, але провадяться з більш широкого кола показників конкретної теми із застосуванням методів економічного аналізу, обчислювальної техніки та залученням спеціалістів різного профілю не систематично, а періодично у міру потреби. Якщо в процесі поточного обстеження застосовуються в основному методи фактичного контролю, то при тематичних перевірках використовуються планово-нормативна і договірна інформація, дані бухгалтерського обліку, хронометражних спостережень, вибіркових інвентаризацій цінностей тощо.

Ревізія метод заключного (ретроспективного) контролю, який дає можливість зробити всебічну оцінку виробничої і фінансово-господарської діяльності об'єднання, підприємства та інших об'єктів підприємницької діяльності щодо виконання виробничих і фінансових планів, витрачання матеріальних і трудових ресурсів, результатів комерційної діяльності за обревізований період, забезпечення збереження власності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва і удосконалення якості продукції, її конкурентоспроможності на внутрішньому і світовому ринках.

Виходячи із змісту економічного контролю, періодичності, інформаційного забезпечення і форм здійснення виділяють загальноекономічний і фінансово-господарський контроль.

Загальноекономічний контроль має такі об'єкти дослідження:

виконання планів економічного і соціального розвитку країни, регіону;

задоволення життєво важливих потреб людей;

динаміку ціноутворення;

кон'юнктуру ринку;

використання ресурсів країни, регіону та інші великомасштабні національні програми народногосподарського значення, тобто здійснюється на макроекономічному рівні.

Фінансово-господарський контроль досліджує фінансовогосподарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільне необхідного продукту на мікроекономічному рівні.

Отже, всі види економічного контролю взаємно пов'язані і зумовлені між собою, спрямовані на успішний розвиток економіки для задоволення життєвих потреб людей.