Зміст

• 1. Бухгалтерський облік розрахунків з різними дебіторами
• 2. Облік розрахунків з покупцями та замовниками відповідно національного стандарту та податкового законодавства
• 3. Особливості складання звіту про рух грошових коштів в П(С) БО4
• Список літератури

1. Бухгалтерський облік розрахунків з різними дебіторами

На рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" має такі субрахунки:

371 "Розрахунки за виданими авансами"

372 "Розрахунки з підзвітними особами"

373 "Розрахунки за нарахованими доходами"

374 "Розрахунки за претензіями"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок"

377 "Розрахунки з іншими дебіторами"

За дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами" відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання.

На субрахунку 371"Розрахунки за виданими авансами" ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам.

На субрахунку 372 "Розрахунки з підзвітними особами" ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо - в складі оборотних активів, кредитове сальдо - в складі зобов'язань балансу підприємства.

На субрахунку 373 "Розрахунки за нарахованими доходами" ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

На субрахунку 374 "Розрахунки за претензіями" ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред'явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред'явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

На субрахунку 376 "Розрахунки за позиками членам кредитних спілок" ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках.

На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами" кореспондує

2. Облік розрахунків з покупцями та замовниками відповідно національного стандарту та податкового законодавства

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками повинен забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також заборгованість, несплачену в строк.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем і замовником, за кожним пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією метою підприємство може вести картки аналітичного обліку на кожного дебітора або накопичувальну відомість довільної форми.

Облік розрахунків з покупцями і замовниками ведуть у Журнал-ордері № 11 с.-г. У ньому відображають підсумками за місяць обороти з кредиту рахунків 36, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 79 у кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Записи в Журнал-ордер № 11 с.-г. з кредиту рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» здійснюють на підставі відомості аналітичного обліку за рахунком № 36 ф. № 11.8 с.-г. У відомості № 11.8 с.-г. наводиться перелік усіх покупців і замовників, які мали стосунки за звітний період або заборгованість за попередні періоди. За кожним із них показуються залишки на початок і кінець місяця та обороти за дебетом і кредитом за звітний місяць. Заповнюється відомість на підставі реєстрів № 11.1 с.-г. й № 11.2. с.-г. первинних документів та аркушів-розшифровок.

Дебетовий оборот за рахунком 36 переносять до Журнал-ордеру № 11 с.-г. в кредит рахунків 70, 71 та ін. на підставі відомості аналітичного обліку реалізації продукції, матеріалів, робіт та послуг ф. № 11.4 с.-г.

Синтетичний облік за рахунками 36 ведеться в журналі-ордері П с.-г., а аналітичний - у відомості 11.8 с.-г. "Відомість аналітичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками" та у відомості 11.7 с.-г. "Відомість обліку продажу шляхом взаємних розрахунків".

3. Особливості складання звіту про рух грошових коштів в П(С) БО4

Затверджений П(С)БО 4 Звіт про рух грошових коштів підприємства (ЗРГК) є, напевно, найскладнішим з фінансових звітів. Такий він і за своєю суттю (хоча, як ми побачимо, він може бути і простіший). Але в нас його практичне складання було споконвічно ускладнено ще з двох причин. По-перше, це відсутність адекватної літератури, що коментує П(С)БО 4 на момент введення його в дію. І, по-друге, наявність істотних значеннєвих помилок у самому П(С)БО 4. Поступово, видно в міру ознайомлення з «практичним невдоволенням», ці помилки виправлялися (всі або не всі, подивимося далі).

Щоб правильно розуміти ЗРГК і не «ламати дрова» як на практиці, так і в нормативі, необхідно, насамперед, добре засвоїти теорію цього звіту. Нею ми займемося в «тісному співробітництві» з американською літературою. Чому знову з нею? Тому що вона, ясна річ, краще всіх коментує американські облікові стандарти GAAP, з яких «виростають» МСБО (а наше П(С)БО 4 -- це «коктейль» з МСБО і GAAP). При цьому однаково залишаться питання, відповіді на які обґрунтовувати доведеться нам самим. Одне з них (риторичне) можна поставити відразу, коли американці перейдуть на МСБО.

Отже, корпорації США «споконвічно» враховували свої доходи і витрати (а значить і прибуток) за методом нарахування. При цьому всі добре розуміли, що нарахований і грошовий прибутки збігаються не завжди. Поступово, в силу різних причин, в інвесторів і державних регуляторів виникла сильна заклопотаність фактичним рухом грошових коштів компаній. Чого ж хотілося особливо, так це одержувати інформацію про рух грошей не шляхом безпосереднього аналізу банківських рахунків компаній, а за допомогою їх зовнішньої фінансової звітності (насамперед, балансу), підтвердженої незалежними аудиторами.

Таким чином, десь протягом останньої третини минулого століття, американці прийшли до створення і поступової видозміни ЗРГК (у них це SCF -- Statement of Cash Flows, тобто «Звіт про грошові потоки»). Спочатку цей звіт називався «Звітом про джерела і використання грошових коштів» (Sources and Uses of Funds Statement) або по-іншому, «Звітом про зміни фінансового становища» (Statement of Changes in Financial position). Закладена в ньому ідея зводилася до того, що послідовне додавання сум річних змін залишків за всіма статтями балансу (починаючи з нерозподіленого прибутку, але крім грошових коштів) обов'язково дасть в результаті суму річної зміни сальдо по статті грошових коштів (причиною тому -- вихідна рівність активу і пасиву балансу, тобто грошових коштів і їхніх джерел). Фактичного руху грошей так, звичайно, не побачиш, однак їхній чистий приплив (відтік) уловлюється правильно, як і загальна картина джерел і використання грошових коштів.

Зрозуміло, що користувачів фінансової звітності (насамперед, інвесторів) така інформація задовольняла мало. Хотілося все-таки «помацати гроші руками». Почали думати, і поступово, зберігаючи основну ідею цього «невдачливого» Звіту про джерела та використання грошових коштів, перетворили його на ЗРГК, що складається за так називаним непрямим методом (indirect method). Однак яблуко від яблуні, як відомо, падає недалеко, і «непрямий ЗРГК» теж досить швидко почав «діставати» користувачів звітності. І хоча багато бухгалтерів не тільки звикли до такого звіту, але навіть встигли його полюбити, проте критики непрямого методу хоч і в жарт, але однозначно назвали його «маскуванням» грошових потоків. Забігаючи наперед, підкреслимо, що правила цього «маскування», причому без варіантів, саме і складають левову частку змісту П(С)БО 4. Не те, щоб хтось когось хотів у такий спосіб обдурити. Ні. Просто непрямий метод тому і непрямий, що, як не крути з ним, а грошей однаково не побачиш.

Приклад ЗРГК української фірми.

Звіт про рух грошових коштів

За 2006 р.

Коментарі:

Звіт про рух грошових коштів заповнений відповідно до вимог П (С) БО 4 i відображає інформацію про зміни, що відбулися в грошових коштах Товариства за звітний 2006 рік. Метою складання цього Звіту є надання інформації про стан i зміни протягом звітного року грошових потоків, а саме надходження i вибуття грошових коштів та їх еквівалентів підприємства в результати ведення господарської діяльності.

Аналіз звіту показує як впливають рiзнi господарські операції на грошові потоки. Так збільшення залишків оборотних активів на 2803 тис.грн. привело до збільшення грошових потоків, а також збільшення поточних зобов'язань на 2859 тис.грн.

Рядок 250 звіту ф.3 показує, що Товариством для придбання необоротних активів витрачено 2979 тис.грн.

В результаті вище вказаного показник рядка 400 "Чистий рух грошових коштів за 2006 рік" показує збільшення грошових потоків (витрат) на 425 тис.грн.

Список літератури

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 «Дебіторська заборгованість»

2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

3. Герасим П.М., Кізима А.Я., Забчук В.Д. та ін. Фінансовий облік і звітність на підприємствах різних галузей: Навч. посібник./ За ред. П.Я. Хомина. - Тернопіль: Астон, 2006. - 432с

4. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. - Тернопіль: Карт-бланш, 2004. - 628с.

5. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2006. - 578с.

6. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підруч. для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів - 6-те вид. - К.: А.С.К., 2006. - 784с.

7. Герасим П.М. та ін. Управлінській облік на підприємстві: Монографія. - Тернопіль: Економічна думка,2006. - 270с.

8. Білоусова І.А., Барановська Т.В. Облікова політика в Україні: Монографія - Житомир: ЖДТУ, 2006. - 408с.

9. Л.Сук, П.Сук «Закриття бухгалтерських рахунків» / Бухгалтерія у сільському господарстві №4 2005 р.

10. Л.К. Сук Теорія бухгалтерського обліку. навчальний посібник. - К.: Інститут післядипломної освіти Київського університету ім.. Тараса Шевченка. - 2007. - 238с.