Облік та аналіз витрат, доходів і фінансових результатів основної діяльності підприємств ресторанного господарства

Коли в магазини кулінарії, дрібногуртову мережу відпуск готової продукції Пп. Блищак проводиться один раз в день, то замість забірних листів використовуються накладні по формі № 67 або № 20, з вказанням в них годин відпуску. Забірні листи (накладні) здаються в бухгалтерію при звітах матеріально-відповідальних осіб

Відпуск готової - продукції іншим підприємствам ресторанного господарства, які не входять в структуру ПП Блищак оформляється товарно-транспортними накладними або рахунками-фактурами і платіжними вимогами.

В журналі продажних цін вказується найменування, сорт і роздрібна ціна товару, розміри торгових і додаткових знижок, умови відпуску товарів і т.д.

В Інструкції про порядок калькулювання продажних цін на продукцію власного виробництва зазначається порядок обчислення і округлення цін, розміри націнок, норми розходу спецій і т.д.

Продажні ціни обчислюються на всі види сировини і узагальнюються в прейскурантах, якими керуються при калькулюванні вартості блюд і організації обліку. Щоденно продажні ціни обчислюються тільки на ті види продукції (блюда), які включені в меню і ціни по них не встановлювались.

Розрахунок продажних цін на вироби кухні робиться шляхом калькуляції в карточках форми 57. Як правило калькуляція робиться на 100 порцій, а потім встановлюється ціна однієї порції.

Матеріально-відповідальними особами підприємств ресторанного господарства є: комірники, старші кухарі (зав. виробництвом), буфетники. Для матеріально-відповідальних осіб відкриваються окремі аналітичні рахунки до рахунку 2823 Основний оборот підприємств ресторанного господарства здійснюється на кухні. Зав. виробництвом або старший кухар несе матеріальну відповідальність за:

Збереження продуктів.

Правильне використання їх на виробництві.

Якість виготовлених страв.

Правильність відпуску страв і інших виробів в обідній зал, буфети і іншим підприємствам.

Завідуючий виробництвом одержує продукти за цінами продажу із комори на підставі видаткової накладної комори або забірного листка.

За витрачені продукти завідуючий виробництвом (кухар) звітується виручкою, одержаною від продажу і відпуску виробів і напівфабрикатів власного виробництва.

Таким чином виручка від реалізації виробів кухні повинна дорівнювати вартості витрачених продуктів на приготування цих виробів.

Підтверджують величину виручки різні документи в залежності від двох факторів:

1. Виду продукції.

2. Форми обслуговування споживачів.

Так, при попередній оплаті грошей споживачами за придбані страви, коли продукція відпускається через офіціантів, використовуються касові чеки.

У ПП Блищак, де запроваджено самообслуговування, розрахунок за одержані страви проводять біля роздавального прилавку. Вартість страв фіксується касовим апаратом. Відпуск обідів додому з наданням певної знижки проводиться на підставі чеків, або рулонних марок з надписом на них Обід додому.

В кінці робочого дня на підставі чеків, рулонних марок, талонів складається акт підрахунку продажу і відпуску виробів кухні (або акт підрахунку чеків) в двох примірниках. Акт складається за участю керівника підприємства, завідуючим виробництвом (кухаря), завідуючим буфетом або касира.

В цьому акті відображають:

* кількість і вартість реалізованих і відпущених страв у розрізі їх найменувань;

* відпуск продуктів згідно талонів, додому з визначенням різниці між обліковою і відпускною вартістю страв.

На зворотній стороні акту зазначається:

кількість проданих страв з включенням спецій і солі;

сума списаних спецій і солі на реалізовані страви.

Відпуск готових виробів і напівфабрикатів власного виробництва із кухні в буфети і своїм роздрібним підприємствам проводиться за цінами продажу. Такий відпуск оформляється видатковими накладними або забірними листками.

Виручка від продажу виробів кухні відображається записом: Дт 301 «Каса в національній валюті»

Кт 7023 «Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні» .

Списують реалізовані продукти записом:

Дт 9023 «Собівартість реалізованих товарів підприємствами громадського харчування» Кт 2823 «Товари і продукти у громадському харчуванні» .

Реалізована обідня продукція робітникам підприємства згідно відомості відображається записом: Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою»

Кт 7023 «Дохід від реалізації товарів і продуктів у громадському харчуванні» на вартість сировинного набору без націнки.

Списання реалізованих таким способом товарів і продуктів проводиться за обліковими цінами звичайним способом:

Дт 9023 «Собівартість реалізованих товарів підприємствами громадського харчування» Кт 2823 «Товари і продукти у громадському харчуванні».

Буфети реалізують купівельні товари, вироби кухні, бутерброди, гарячі напої (каву, чай), що виготовлені буфетом, або одержані від кухні.

Первинними документами при надходженні до буфету продукції є:

1. Накладна або забірний листок - на вироби, що надійшли від кухні або комори.

2. Акт підрахунку чеків - якщо буфетник приймає гроші за страви, реалізовані через обідній зал.

3. Акт на приймання цінностей від іншої матеріально-відповідальної особи.

Видатковими первинними документами буфету можуть бути:

Квитанція на здану виручку.

Видаткові накладні на відпуск (повернення) товарів або виробів кухні, тари.

Передавальний акт при передачі цінностей іншій матеріально-відповідальній особі.

Акт на псування, биття та ламання товарів.

Основу роздрібного товарообороту складає сума виторгу від продажу товарів.

До роздрібного товарообороту відносять господарські операції, що відображають здачу виторгу і одержання підприємством доходу (виручки). Це зокрема:

виторг, зданий у касу підприємства ;

виторг, зданий безпосередньо в касу банку;

виторг, зданий інкасатору, на пошту, Ощадбанк;

закупівля сільгосппродуктів і сировини з виторгу роздрібного підприємства.

Облік виторгу організовується в залежності від способу одержання грошей:

через РРО - виторг здає касир;

виторг здає продавець за документами, що підтверджують здачу виторгу.

Здача виторгу в касу банку оформляється оголошенням на внесення готівки і квитанція банку підтверджує здачу виторгу: Дт 311 «Поточний рахунок в національній валюті» Кт 702 Дохід від реалізації товарів - на суму зданого виторгу.

В ході своєї діяльності ПП Блищак несе такі види витрат, як адміністративні витрати, витрати на збут і інші операційні витрати.

Первинними документами при відображені накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Відображаються адміністративні витрати в Звіті про фінансові результати по рядку 070 з аналогічною назвою.

Підприємства ресторанного господарства витрати обігу (крім тих витрат, які відносяться до адміністративних, інших операційних та фінансових витрат) включають до витрат на збут.

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат та за економічними елементами.

Первинними документами при відображенні накопичення витрат на збут є накладна, рахунок, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання витрат на збут на фінансові результати оформляються довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Витрати на збут відображаються в Звіті про фінансові результати по рядку 080 з аналогічною назвою.

Інші операційні витрати - це останній вид витрат, пов"язаних з операційною діяльністю, облік і склад яких є загальним для всіх підприємств і визначений пунктом 20 П(с)БО 16.

Первинними документами при відображенні накопичення інших витрат операційної діяльності є накладна, акт про оцінку, інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання інших витрат операційної діяльності на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Первинними документами при обліку доходів від реалізації є розрахунок бухгалтерії.

Отже, документи являються джерелом даних і основою для записів, вони забезпечують бухгалтерському обліку і фінансовій звітності необхідну точність і юридичну достовірність.

2.2 Облік витрат на підприємствах ресторанного господарства

Для визначення фінансового результату певного звітного періоду необхідний чіткий облік формування витрат (збитків) підприємства ресторанного господарства.

На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 28 жовтня 1998 року № 1706, наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Так, до витрат, які виникають у зв'язку із зменшенням активів відносять:

списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі;

нарахування зносу (амортизації);

списання основних засобів, інших необоротних активів, які не можуть в подальшому принести економічні вигоди;

втрати від знецінення запасів, нестачі запасів;

нарахування резерву сумнівних боргів;

доброчинні внески;

- визнані економічні санкції (сплачені штрафи).

Витратами, які збільшують зобов'язання, є такі нарахування:

зарплати, відрахувань на страхування;

податків, зборів, обов'язкових платежів;

оренди, комунальних послуг, послуг з реклами;

послуг аудиторських, юридичних та інших фірм.

Слід зазначити, що обов'язковою умовою визнання витрат, як і інших активів або зобов'язань є їх достовірна оцінка.

Ще однією з умов визнання витрат є відображення їх у бухгалтерському обліку одночасно з доходами, для отримання яких здійснені ці витрати. Це відповідає принципам Міжнародних Стандартів бухгалтерського обліку та національному принципу відповідності доходів і витрат.

Якщо актив забезпечує отримання економічних вигод протягом декількох звітних періодів, то витрати будуть визнаватися шляхом систематичного розподілу його вартості між звітними періодами.

Наприклад, якщо у формі № 2 "Звіт про фінансові результати" (далі форма №2) у рядку 040 "Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" указана сума витрат, то по рядку 010 "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" цієї форми повинна бути відображена сума доходу, отримана при вказаних витратах.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом конкретного періоду (наприклад, утрати від знецінення запасів, борги, визнані безнадійними, визнані економічні санкції тощо) у формі №2 (Додаток 1) відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами. Такі витрати, як амортизація, визначаються шляхом систематичного розподілу її суми між відповідними періодами, але при цьому об'єкт амортизації повинен забезпечувати отримання економічних вигод, він повинен "працювати".

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

попередня (авансова) оплата продукції підприємства;

погашення одержаних позик;

інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, які вищезазначені;

витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Узагальнення інформації про собівартість реалізованих товарів, : виконаних робіт, наданих послуг ведеться рахунок 90 "Собівартість реалізації".

Рахунок 90 - активний, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації" на підставі бухгалтерських довідок, накладних, рахунків відображається фактична і собівартість реалізованої продукції громадського харчування (без торгових націнок), по кредиту - списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати", яке оформлюється довідкою бухгалтерії.

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має субрахунок 902 "Собівартість Ідеалізованих товарів" призначений для відображення собівартості реалізованої продукції громадського харчування.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків списання собівартості реалізованої продукції відображається записом: Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" |Кт 282 "Товари в торгівлі"

Списання торговельних націнок: Дт 285 "Торгова націнка" Кт 282 "Товари в торгівлі".

Такі записи можна скласти по закінченні звітного місяця після з рахунку торговельних націнок за реалізованою продукцією. Однак протягом місяця реалізована продукція повинна списуватися за товарними звітами з підзвіту матеріально відповідальних осіб. Тому протягом місяця запис проводиться у роздрібних (продажних) цінах: Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кт 282 "Товари в торгівлі"

У кінці місяця на суму торговельних націнок за реалізованими товарами зменшується дебетовий оборот по субрахунку 902 методом "червоного сторно": Дт 902 "Собівартість реалізованих товарів" Кт 285 "Торгова націнка".

Таким чином, по дебету субрахунка 902 обліковується собівартість реалізованої пhодукції.

Другий варіант - торговельні націнки списуються за середнім процентом минулого місяця, а потім проводиться коригування виходячи з розміру націнки, що фактично склався у поточному періоді.

За наявності технічних можливостей розрахунок торговельної націнки за реалізованою продукцією може бути проведений за кожним товарним звітом.

Операції підприємств ресторанного господарства, пов'язані з продажем купованих товарів, в бухгалтерському і податковому обліку відображаються як товарні операції у роздрібній торгівлі.

Сьогодні більше проблем виникає в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних з випуском і реалізацією продукції власного виробництва.

Відповідно до П(с)БО 16 "Витрати" облік витрат на виготовлення готової продукції підприємства громадського харчування ведуть за об'єктами витрат.

Згідно з П(с)БО 16 під об'єктом витрат розуміється продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які вимагають визначення пов'язаних їх виробництвом (виконанням) робіт.

Згідно з Інструкцією 291 на рахунку 23 «Виробництво» слід відображати виробничу собівартість, яка складається з:

- прямих витрат (тобто таких, які можна віднести до конкретного об'єкта витрат);

- змінних загальновиробничих витрат;

- постійних розподілених загальновиробничих витрат.

Склад собівартості реалізованої продукції ресторанного господарства визначається згідно Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Методологічні основи формування інформації про товарні запаси в бухгалтерському обліку визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246.

Оцінка придбаних (отриманих) запасів здійснюється за їх первинною вартістю, за якою вони і зараховуються на баланс (пункт 8 П (С) БО 9).

Слід зазначити, що підприємствам ресторанного господарства протягом звітного місяця доцільно відображати прямі матеріальні витрати на дебеті і рахунку 23 «Виробництво», а готову продукцію списувати в реалізацію, використовуючи метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами.

Суть цього методу полягає в тому, що в процесі реалізації готова продукція списуватиметься в собівартість за нормами витрат, встановленими підприємством на основі нормальних рівнів використання сировини, праці та інших елементів майбутньої виробничої собівартості.

Після закінчення звітного місяця і формування інших (крім вартості сировини) елементів виробничої собівартості готової продукції необхідно буде звести коригування собівартості готової продукції з урахуванням фактичних, а не нормативних) витрат на її виробництво і відповідно відкоригувати собівартість реалізованої продукції.

В даному випадку слід розрізняти терміни «виробнича собівартість продукції» і «собівартість реалізованої продукції», оскільки згідно з принципом відповідності доходів і витрат на результати діяльності впливатиме не виробнича собівартість усієї виготовленої продукції, а тільки собівартість звої продукції, відпущеної у продаж.

Постійні витрати включають витрати на обслуговування і управління виробництвом, що не змінюються через зміну обсягів діяльності (наприклад, розмір орендної плати за приміщення тощо).

Залежно від умов діяльності конкретного підприємства один і той самий вид витрат може бути як змінним, так і постійним. Наприклад, амортизаційні витрати можуть бути постійними, якщо підприємство вибрало такі методи нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, І прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний або податковий. А якщо підприємство амортизує духову шафу, наприклад, за допомогою виробничого методу, то витрати, пов'язані з амортизацією, будуть змінними.

Крім виробничої собівартості, до складу собівартості реалізованої готової продукції, яка формує результат від реалізації, відповідно до П(с)БО 16 повинні

Згідно з П(с)БО 16 «Витрати» постійні загальновиробничі витрати також підлягають розподілу на кожний об'єкт витрат. При цьому базою розподілу можуть бути години роботи, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо за умови нормальної потужності.

Під нормальною потужністю обладнання розуміється очікуваний середній обсяг діяльності, якого можна досягти в умовах звичайної діяльності підприємства протягом декількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. Тобто, підприємство ресторанного господарства самостійно планує на декілька років уперед середній обсяг діяльності обладнання, яке використовується під час приготування продукції. Чи показник нормальної потужності, для визначення собівартості реалізованої продукції підприємство ресторанного господарства повинно розрахунковим шляхом визначити, яку частину постійних загально виробничих витрат здійснено в межах нормальної потужності, а яка - перевищує запланований рівень. Отже, відбувається певне розрахункове регулювання активності витратної частини діяльності підприємства. Але нерозподілені загально виробничі витрати згідно з п.16 П(с)БО 16 включаються до складу собівартості реалізованої продукції в період їх виникнення незалежно факту реалізації продукції, до якої вони належать, і тому не дотримується принцип нарахування і відповідності доходів і витрат.

А розподілені загальновиробничі витрати включаються до складу виробничої собівартості виготовленої продукції та відображаються на дебеті рахунку 23 «Виробництво».

Якщо на підприємстві ресторанного господарства на кінець звітного періоду (кварталу) має місце нереалізована готова продукція, її виробнича собівартість братиме участь в розрахунку приросту (збуту) балансової вартості запасів з урахуванням особливостей, передбачених п.2.3 Порядку 124.

Суми витрат підприємства, пов'язаних з реалізацією готової продукції, за Планом рахунків відображаються на субрахунку 901 "Собівартість реалізованої і готової продукції" рахунка 90 "Собівартість реалізації".

У дебет субрахунка 901 у кореспонденції з рахунками 26 "Готова продукція" і 91 "Загальновиробничі витрати" списується виробнича собівартість реалізованої готової продукції в частині змінних і розподілених і постійних загальнозаводських витрат. Дебетові обороти субрахунка 901 також закриваються в коресподенції з рахунком 79 "Фінансові | результати".

Для розрахунку собівартості реалізованих товарів треба обрати

оптимальний метод із шести, передбачених П(с)БО 9 "Запаси":

І. Ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

2. Середньозваженої собівартості.

3. Собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

4. Собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

5. Нормативних затрат.

6.Ціни продажу.

Для підприємств ресторанного господарства найбільш прийнятним є останній метод. При його використанні собівартість реалізованих запасів враховується так: 1.Обчислюють середній відсоток торгової націнки. 2.Розраховують суму торгової націнки на реалізовані запаси. 3. Визначають собівартість реалізованих запасів.

Здійснюється така операція бухгалтерською проводкою по дебету субрахунка 946 "Втрати від знецінення запасів" рахунка 94 "Інші витрати операційної діяльності" і кредиту рахунка 26 "Готова продукція". Якщо на подальшу дату балансу чиста вартість реалізації готової продукції збільшується, то на суму збільшення слід відсторнувати попередній запис (але не більше від суми попереднього зменшення).

Розглянувши аспекти ведення бухгалтерського обліку на підприємствах ресторанного господарства наведемо методику її розрахунку на прикладі ПП Блищак (за даними облікових реєстрів II кварталу 2000 року).

ПП Блищак, що працює у сфері громадського харчування, реалізує куповані товари і продукцію власного виробництва. Приготування готової продукції здійснюється у кухні, а її реалізація - у торговому залі. Облік виробничої сировини та товарів ведеться за цінами придбання в коморі, звідки зазначені матеріальні цінності, у міру необхідності, за нормами закладки надходять до кухні (на рахунку 201 «Сировина і матеріали» ведеться облік товарно - матеріальних цінностей, які призначено виключно для виробництва). Протягом звітного періоду готову продукцію на кухні враховують за нормативним цінами, що їх визначила адміністрація ПП Блищак.

Також підприємство встановило, що до складу постійних загальновиробничих витрат включаються витрати на заробітну плату, послуги сторонніх організацій (орендна плата, телефонні розмови тощо), а до складу змінних загальновиробничих витрат - сума нарахованої амортизації виробничого обладнання. Торгову націнку на виготовлені страви і куповані товари встановлюють на кухні.

Початкові дані (за вересень 2006 року).

На початок звітного періоду залишків на рахунках бухгалтерського обліку не було.

Нормативні облікові ціни: - Страва А - «Відбивна з свинини та гарніром»- 9 грн. за порцію;

Страва Б - «Мандрик з воловим м'ясом і борщиком» - 10 грн. за порцію.

Протягом звітного періоду здійснено такі операції: 1. Придбано товари для подальшого продажу:

кількість - 200 одиниць;

ціна придбання - 5 грн. за 1 одиницю;

на суму - 1000 грн., крім того, ПДВ 20% - 200 грн..

2. Придбано сировину для виробництва на суму 3000грн., крім того, ПДВ 20%

- 600 грн. 3.Виготовлено 300 порцій страви А і 340 порцій страви Б.

Для виготовлення страви А за нормами закладки використано:

-70 од. товару на суму 350 грн.;

-сировини на суму 500 грн.

Для виготовлення страви Б за нормами закладки використано:

-50 од. товару на суму 250 грн.;

- сировини на суму 600 грн. 4.Протягом звітного періоду підприємство понесло такі витрати: 4.1. Адміністративні:

- заробітна плата директора і головного бухгалтера (з урахуванням відповідних податків та зборів) - 920 грн.

- оплата телефонних розмов - 100 грн., крім того, ПДВ 20% - 20 грн.;

- комунальний податок - 12, 24 грн. 2. Загальновиробничі:

- заробітна плата завідуючого виробництвом, комірників, кухарів та офіціантів (з урахуванням відповідних податків і зборів) - 2557,6 грн.;

- амортизація обладнання, що використовується для виробництва готової продукції, - 120 грн.;

- орендна плата за виробниче приміщення - 100 грн., крім того, ПДВ 20% -20грн.

4.3. Витрати на збут - у сумі 140 грн.

5. Протягом звітного періоду продано (в цінах реалізації):

страви А - кількістю 300 порцій за ціною 15 грн., крім того, ПДВ 20%. Загальна сума - 5400 грн.;

страви Б - кількістю 320 порцій за ціною 12,50 грн. за порцію, крім того, ПДВ 20% - 2.50 грн. Загальна сума - 4800 грн.;

куповані товари - на суму 533,4 грн., крім того, ПДВ 20% - 106,6 грн.

Бухгалтерський і податковий облік наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Бухгалтерський і податковий облік операцій по реалізації продукції за

вересень 2006 року

№ п/ п	Зміст запису	Бухгалтерський облік	Податковий облік
		Дебет	Кредит	Сума, грн	вд	ВВ
	А	Б	В	Г	д	Е
1.	Відображено операції з придбання запасів:
	- оприбутковано товари за купівельною вартістю	281	631	1000		1000
	- оприбутковано сировину	201	631	3000		3000
	- податковий кредит з ПДВ	641	631	800	-	-
	- погашено заборгованість перед постачальником	631	311	4800
	Відпущено товари і сировину у виробництво:
2.	страви А	23/А	281	350	-	-
		23/А	201	500	-	-
	- страви Б	23/Б	281	250	-	-
		23/Б	201	600



7	Відображено загально виробничі витрати:
	заробітна плата персоналу загально виробничого призна-чення	91	66(65)	2557,6		2557,6
	амортизація виробничого обладнання	91	131	120
	- орендна плата за виробниче приміщення	91	685	100	-	100
		641	685	20	-	-
8.	Витрати на збут	93	131,66 65,64	140		140
	Після закінчення звітного періоду списано загальновиробничі витрати згідно з розподілом і остаточно сформовано собівартість готової продукції:
9.	- змінні	23/А	91	56,26	-	-
		23/Б	91	63,74	-	-
	- постійні розподілені	23/А	91	1080,12	-	-
		23/Б	91	1223,88	-	-
	- постійні нерозподілені	90 І/А	91	165,77	-	-
		901/Б	91	187,83	-	-
10	Здійснено коригування собівартості готової продукції 1: -на суму перевищення нормативних цін над фактичними витратами на виробництво	26/А	23/А	1013,63	-
		26/Б	23/Б	922,37
	Збільшено торгову націнку для досягнення облікових роздрібних цін	26/А	285/А	1013,63
		26/Б	285/Б	922,37

Примітка: У 2005 році ПП „Блищак” працювало на єдиному податку 6%, тому ПДВ нараховувалося.

Планові дані, встановлені на підприємстві:

Кількість виготовлених за звітній період порцій за нормальної потужності становить 600 одиниць. Під час виробництва зазначеної кількості порцій ПП Блищак планує понести загально виробничі витрати в сумі 2400 грн., у тому числі 2160 грн. - постійні витрати, а 240 грн. - відповідно сума змінних витрат.

Отже, на одну порцію припадає 3,60 грн. постійних витрат і 0,40 грн. -змінних.

Фактичні дані, необхідні для розподілу загально виробничих витрат, які отримано на основі даних бухгалтерського обліку

Загальна сума загально виробничих витрат у звітному періоді становить 2777,6 грн., з них постійні - 2657,6 грн., а змінні - 120 грн.

Фактичний обсяг виготовлених у звітному періоді порцій становить 2304 грн. (3,60 640), а сума нерозподілених загально виробничих витрат -353,6 грн. (2657,6 - 2304).

З огляду на те, що на підприємстві виготовляється два види страв, необхідно визначити питому вагу загально виробничих витрат, яка припадає на кожний з них.

Для цього використаємо такі дані:

- загальна сума розподілених загально виробничих витрат - 2304 грн.;

загальна сума нерозподілених загально виробничих витрат - 353,6 грн.;

загальна сума змінних загально виробничих витрат - 120 грн.;

кількість виготовлених порцій страв А - 300 од.; страв Б - 340 од.;

питома вага кожного виду страв у загальному обсязі виробництва:

страви А - 0,4688 (300 : (300 + 340)); страви Б - 0,5312 (1340 : (300 + 340));

Отже, сума нерозподілених витрат, яка припадає на :

страви А - 1080,11 грн. (2304 0,4688);

страви Б - 1223,88 грн. (2304 0,5312);

сума нерозподілених витрат, яка припадає на:

страви А- 165,77 грн. (353,6 0,4688);

страви Б - 187,83 грн. (353,6 0,5312);

сума змінних витрат, яка припадає на:

страви А - 56,26 грн. (120 0,4688);

страви Б - 63,74 грн. (120 0,5312).

1 сума коригування для:

страви А: 3000 - (500+350+56,26+1080,12) = 1013,63 (грн.);

- страви Б: 3060 - (3000+250+0,74+1223,88) = 922,37 (грн.).

Отже, правильна оцінка продукції при оприбуткуванні та вибір методу оцінки при вибутті мають велике значення, так як впливають не тільки на результати діяльності за даними бухгалтерського обліку, але на обсяги оподаткованого прибутку. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п.5.9) коригування валових витрат, тобто збільшення і зменшення, здійснюється за даними бухгалтерського обліку про залишки продукції громадського харчування;

Відповідно до пункту 17 П(с)БО 16 "Витрати" витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції поділяються на:

а) адміністративні витрати;

б) витрати на збут;

в) інші операційні витрати.

Склад адміністративних витрат визначений у пункті 18 П(с)БО 16. В підприємствах громадського харчування деякі із загальногосподарських витрат враховуються як адміністративні витрати (крім тих, які відповідно до пункту 19 П(с)БО 16 враховуються у складі витрат на збут, пунктом 20 - в інших операційних витратах).

Однак у складі адміністративних витрат є такі, які раніше здійснювалися за рахунок інших джерел. Це такі витрати, як наприклад, загальні корпоративні витрати, податки, збори та обов'язкові платежі, передбачені законодавством.

Бухгалтерський облік таких витрат ведеться на рахунку 92 "Адміністративні витрати". Рахунок 92 є активним, витратним, призначений для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 92 "Адміністративні витрати" відображається сума визнаних адміністративних витрат, по кредиту - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Аналітичний облік адміністративних витрат ведеться за статтями витрат або в розрізі елементів витрат.

Первинними документами при відображені накопичення адміністративних витрат є накладна, рахунок, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання адміністративних витрат на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Відображаються адміністративні витрати в Звіті про фінансові результати по рядку 070 з аналогічною назвою.

Підприємства ресторанного господарювання витрати обігу (крім тих витрат, які відносяться до адміністративних, інших операційних та фінансових витрат) включають до витрат на збут.

Бухгалтерський облік таких витрат здійснюється на рахунку 93 "Витрати на збут". Рахунок 93 є активним, витратним, призначеним для обліку господарських процесів.

По дебету рахунку 93 відображається сума визнаних витрат на збут (витрати пакувальних матеріалів, транспортування товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу; оплату праці та комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизацію, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту товарів, робіт і послуг), по кредиту списання на рахунок 79 "Фінансові результати".

Аналітичний облік витрат на збут ведеться у відомостях в розрізі статей витрат та за економічними елементами.

Документами при відображенні накопичення витрат на збут є накладна, рахунок, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання витрат на збут на фінансові результати оформляються довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Витрати на збут відображаються в Звіті про фінансові результати по |рядку 080 з аналогічною назвою.

Інші операційні витрати - це останній вид витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, облік і склад яких є загальним для всіх підприємств і визначений пунктом 20 П(с)БО 16.

Слід звернути увагу на те, що до складу операційних витрат включені такі витрати, як:

виплата матеріальної допомоги;

утримання об'єктів соціально-культурного призначення (які в податковому обліку у складі валових витрат обліковуються з обмеженнями);

недостачі і втрати від псування цінностей (у податковому обліку у складі валових витрат також не відображаються);

визнані штраф, пеня, неустойки (у податковому обліку у складі валових витрат вони не відображаються);

витрати паливно-мастильних матеріалів для службового легкового транспорту (у складі валових витрат не відображаються).

Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок "Інші витрати операційної діяльності". Рахунок 94 є активним, витратним, призначений для обліку господарських процесів. На рахунку 94 ведеться облік витрат, які відображаються на рахунках 90 "Собівартість реалізації", 92 Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".

По дебету рахунку 94 відображається сума визнаних витрат, по кредиту-списання на рахунок 79 "Фінансові результати". Рахунок 94 "Інші витрати Операційної діяльності" має субрахунки.

Документами при відображенні накопичення інших витрат операційної діяльності є накладна, акт про оцінку, інвентаризаційний опис, порівняльна відомість, розрахунок бухгалтерії тощо. Списання інших витрат операційної діяльності на фінансові результати оформлюється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

Дані по рахунку 94 відображаються в Звіті про фінансові результати в рядку з відповідною назвою.

Розділом II форми № 2 передбачене відображення інформації про витрати підприємств за елементами операційних затрат, їх перелік наведений у пункті 21 П(с)БО 16. Склад кожного з елементів витрат наведений у пунктах 22-26 П(с)БО 16.

Отже, правильна оцінка продукції при оприбуткуванні та вибір методу оцінки при вибутті мають велике значення, так як впливають не тільки на результати діяльності за даними бухгалтерського обліку, але на обсяги оподатковуваного прибутку. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (п.5.9) коригування валових витрат, тобто збільшення і зменшення, здійснюється за даними бухгалтерського обліку про залишки готової продукції.

Оскільки підприємство ресторанного господарства самостійно обирає методи оцінки продукції, на даному етапі у багатьох випадках недоцільно їх змінювати. Якщо дотепер при продажу продукції застосовували метод середньої націнки, то він цілком прийнятний і нині.

2.3 Бухгалтерський облік доходів діяльності фінансових результатів

Діяльність підприємства ресторанного господарства спрямована на отримання прибутку від реалізації виготовлюваної продукції.

Визнання доходу і достовірна його оцінка - необхідна інформація для відображення її у фінансовій звітності. У свою чергу, фінансова звітність необхідна для забезпечення інформацією потенційних інвесторів, власників підприємств, кредиторів та інших її користувачів, яка у більш вигідному світлі показує фінансовий стан підприємства.

Згідно з Міжнародним стандартом із бухгалтерського обліку термін "дохід" означає валовий приплив (надходження) економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процесі звичайної діяльності підприємства. Коли ці припливи сприяють збільшенню власного капіталу, то його називають прибутком, коли зменшенню - то збитком.

Дохід містить у собі лише валовий приплив економічної вигоди, що його одержало (або має одержати) підприємство громадського харчування. Суми, які утримуються у формі податків (акцизний збір, додана вартість тощо), не становлять економічної вигоди. Тому вони виключаються із доходу.

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від ЗО листопада 1999 року, для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від основної діяльності призначено рахунок 79 "Фінансові результати". Цей рахунок пасивний, використовується для обліку господарських процесів. По кредиту рахунку 79 "Фінансові результати " відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Облік доходів та визначення фінансових результатів діяльності підприємства ресторанного господарства показано на рис.2.2.



Продовження табл. 2.2

Сума, що залишилася, спрямовується на формування фондів підприємства, а саме:

* резервного фонду у розмірі не менше 25% статутного капіталу підприємства ресторанного господарства. Він використовується для покриття витрат, пов'язаних з відшкодуванням збитків та позапланових витрат. Резервний фонд створюється шляхом щорічних відрахувань у розмірі не менше 5% чистого прибутку підприємства ресторанного господарства до одержання необхідної суми. Кошти фонду зараховуються на спеціальний рахунок в установі банку. Рішення про використання коштів фонду приймається зборами учасників підприємства ресторанного господарства; фонду соціально-культурного розвитку, який формується і використовується відповідно до рішень, затверджених зборами учасників підприємства ресторанного господарства.

В разі потреби підприємство ресторанного господарства може формувати й інші фонди.

Збитки, що можуть виникнути в результаті діяльності товариства, покриваються з резервного фонду, а в разі недостатності - з інших фондів, створених на підставі установчих документів.

Нерозподілений прибуток - це сума чистого прибутку, нерозподіленого у вигляді дивідендів між власниками підприємства ресторанного господарства. В момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути значений як нерозподілений.

Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачений рахунок 44 "Нерозподілений прибуток (непокриті збитки).

На рахунку 44 ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

По кредиту рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів, по дебету - збитки та використання прибутку. Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до П(с)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" відображається кореспонденцією рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1-6.

Чистий прибуток визначається в кінці звітного року і відображається по дебету на рахунку 79 "Фінансові результати" і по кредиту рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". Збиток по звітному балансу відображається по дебету рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" і по кредиту рахунку 79 "Фінансові результати" (останній в будь-якому випадку закривається).

Кредитове сальдо по рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" характеризує нерозподілений прибуток, а дебетове сальдо- непокритий збиток.

Збиток звітного року записується по дебету рахунку 44"Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)", дебетове сальдо по цьому рахунку означає суму непокритого на даний момент збитку. Витрати, втрати і- збитки, які обліковуються на цьому рахунку, а також суми податків з прибутку, які не перекривають прибуток, приєднуються до непокритих збитків.

Аналітичний облік до рахунку 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) ведеться тільки по оборотах звітного року.

На рахунку доцільно виділити наступні аналітичні позиції: І» чистий прибуток звітного періоду; І» поточні витрати, які списані як використання прибутку в звітному періоді; відрахування до резервного фонду. По всіх аналітичних позиціях аналітичний облік ведуть наростаючим підсумком з початку звітного року. В кінці звітного періоду сальдо рахунку 791 "Результат основної діяльності" списується на рахунок 441 "Прибуток нерозподілений" (табл.2.3.).

Таким чином, формування об'єкта оподаткування для податку на прибуток безпосередньо залежить від правильності розрахунку суми реалізованої торгової націнки. Механізм визначення націнки передбачено П(с)БО 9. її розраховують виходячи із середнього відсотка, який визначається як відношення суми кредитового сальдо за рахунком 285 "Торгова націнка" станом на початок звітного місяця, і торгових націнок за товарами, що надійшли на підприємство протягом звітного місяця, до суми дебетового сальдо за рахунком 282 "Товари в торгівлі" на початок звітного місяця та ціни продажу готової продукції, що надійшли протягом звітного місяця. Отже, під час розрахунку торгової націнки, яка припадає на реалізовані у звітному періоді товари, не враховуються суми зменшення торгової націнки, яке відбулося через вибуття товарів на цілі, не пов'язані з їх продажем, наприклад, у разі повернення постачальникові, у разі використання для власних господарських потреб підприємства ресторанного господарств, виявлення нестачі, псування.

Слід зазначити, що торгова націнка, яка вибула, але яку не реалізовано, вплине на результати господарської діяльності (і в бухгалтерському, і в податковому) у наступному звітному періоді шляхом зменшення кредитового сальдо за рахунком 285 станом на початок такого періоду.

Ця ситуація призводить до порушення такого принципу бухгалтерського обліку, як принцип нарахування. Його суть згідно із Законом "Про бухгалтерський облік" полягає у тому, що доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення, тобто зменшення торгової націнки має бути враховано під час розрахунку результатів діяльності у тому звітному періоді, в їдкому воно фактично відбувалося. Саме це і було передбачене законодавством, яке регулювало нарахування торгової націнки до дати набрання чинності П(с)БО 9.

Щодо податкового обліку, то, застосовуючи механізм, передбачений П(с)БО9, підприємство зменшує валові витрати, оскільки у звітному періоді будуть списувати торгову націнку, яка перевищує фактично реалізовану. Отже, собівартість товарів на кінець звітного періоду збільшується, що в будь-якому і випадку зумовлює зменшення валових витрат.

Однак таку ситуацію узаконив Наказ № 306 [ Бухгалтерський облік і аудит, № 8, 2000р.], оскільки розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів на початок і кінець звітного періоду грунтується на даних І бухгалтерського обліку, регульованих П(с)БО9. Але при цьому порушується п.п.5.2.1. Закону про прибуток, відповідно до якого до складу валових витрат І звітного періоду включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) у зв'язку Із організацією та веденням господарської діяльності. Таким чином, до складу Іванових витрат має включатися вартість придбання проданих товарів з урахуванням транспортно-заготівельних витрат без будь-якої частини торгової націнки (див. табл. 2.5.).

Залежно від організаційно-технологічної структури підприємства ресторанного господарювання торгова націнка додається до вартості придбання (або виготовлення) як в момент оприбуткування товарів на склад, так і на будь-якому іншому етапі (при видачі на кухню, в буфет тощо).

Найпоширенішим є варіант, коли рахунок 285 "Торгова націнка" кредитується в дебет рахунку 28 "Товари" паралельно оборотам за кредитом рахунку 631 в дебет рахунку 28.(Додаток26)

Менш відомим, але більш точним (щодо розрахунків при обчисленні фінансового результату) є варіант, коли рахунок 285 "Торгова націнка" являється в обліку лише на етапі передачі товарів у роздрібну торгівлю.

Тобто, рахунок 285 доцільно вводити тоді, коли виписується остання видаткова накладна.

Сума торговельної націнки, нарахованої при оприбуткуванні сировини (продуктів) на виробництво, відображається підприємством ресторанного господарювання по дебету рахунка 23 "Виробництво" і кредиту субрахунка другого порядку 2851 "Торговельна націнка на виробництві громадського харчування", додатково відкритого до субрахунка 285 "Торговельна націнка".

При списанні торговельної націнки, яка припадає на реалізовану продукцію, здійснюється або сторнувальний запис на суму такої націнки по дебету рахунка 23 і кредиту субрахунка 2851, або запис по дебету субрахунка 2851 і кредиту рахунка 23.

Розглянемо на прикладі розрахунок суми реалізованих торгових націнок і формування фінансового результату за даними бухгалтерських реєстрів ПП Блищак

За даними бухгалтерських реєстрів маємо наступні дані:

Залишок товарів на початок місяця (сальдо Дт 282) - 14 000 грн., у тому числі торгова націнка - 3 000 грн.;

Придбано партію товарів, сировини і напівфабрикатів, призначених для переробки і реалізації, - 9 600 грн., у тому числі ПДВ - 1 600 грн.;

При оприбуткуванні нараховано торгову націнку - 2000 грн.;

Протягом місяця обсяг реалізації становив 20 400 грн., у тому числі ПДВ - 3400 грн.

Нараховано заробітну плату працівникам кухні - 1200 грн.;

Нараховано страхові збори, пов'язані з цією зарплатою, - 440 грн.;

Витрачено протягом місяця миючих засобів - 50 грн.;

Витрачено одноразового посуду і серветок - 210 грн.;

Нараховано за чинними тарифами оплату за електроенергію і водопостачання - 340 грн.;

* Нараховано штрафи і неустойки за позовами до постачальників -1500грн.

Елементи витрат на збут:

Нараховано заробітну плату офіціантам, барменам та іншим особам, що обслуговують процес реалізації, - 600 грн.;



Нараховано збори на обов'язкове соціальне і пенсійне страхування, пов'язані з цією зарплатою, - 220 грн.;

* Витрачено на рекламу - 120 грн., у тому числі ПДВ - 20 грн.; Елементи адміністративних витрат:

* Витрати на відрядження представників адмінперсоналу - 360 грн., у тому числі ПДВ - 60 грн.;

* Нараховано за електроенергію, послуги зв'язку і комунальні послуги пов'язані з утриманням адміністративних приміщень і обслуговуванням процесу управління, - 340 грн.;

* Елементи інших операційних витрат: Списано зіпсованих продуктів - 60 грн.

Таблиця 2.6.

Формування операційного результату ПП „Блищак” за даними бухгалтерських реєстрів III кв. 2006 р.

№ П/П	Зміст операції	Дебет	Кредит	Сума, грн.
1	2	3	4	5
1.	Оприбутковано товари, сировину: 1) на суму вартості придбання; 2) на суму ПДВ; 3) на суму торгової націнки	282 641 282	631 631 285	8000 1600 2000
2.	Нараховано заробітну плату працівникам кухні	23	661	1200
3.	Нараховано страхові збори	23	65	440
4.	Витрачено миючих засобів	23	22,20	40
5.	Витрачено одноразового посуду і серветок	23	22,20	210
6.	Нараховано оплату за електроенергію і водопостачання	23	377	340
7.	В касу оприбутковано виручку від реалізації	301	702	20400
8.	Нараховано ПДВ у складі виручки	702	641	3400

Продовження табл. 2.6

1	2	3	4	5
22.	Нараховано штрафи і неустойки до отримання від постачальників	374,631	715	1500
23.	Витрати на збут списано на зменшення доходів	791	93	920
24.	Адміністративні витрати списано на зменшення доходів	791	92	1190
25.	Інші операційні витрати списано на зменшення доходів (300 - 62 = 238)	791	94	47,6
26.	Штрафи і неустойки визнано доходами звітного періоду	715	791	1500

Таким чином, позитивна різниця між кредитовими і дебетовими оборотами рахунку 791 у ПП „Блищак” за звітній місяць становить прибуток 648,4грн.

Тому за дебетом рахунку 791 мають бути проведені ще дві операції:

нарахування податку на прибуток: Дт791 Кт98 - 194,4;

нерозподілений прибуток: Дт 791 Кт441 - 454.

Дані оборотів бухгалтерського обліку відповідають показникам Звіту про фінансові результати.

Отже, отримання доходів створює основу для самофінансування підприємства за умови, що їх розмір достатній для покриття витрат підприємства з реалізації товарів та інших видів діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом та утворення чистого прибутку.

2.4 Облік доходів, витрат і фінансових результатів в умовах застосування ПЕОМ

Зміни в господарському механізмі актуалізують проблему підвищення ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Відповідно зростає роль контрольно-аналітичних функцій обліку.

Витрати виступають найважливішим показником діяльності підприємства, який використовується і в макроекономічних балансових розрахунках, їх розмір впливає на рівень рентабельності і на прибуток підприємства. З метою забезпечення єдиного інформаційного простору, інтеграції та об'єднання звітних даних окремих підприємств, створення рівних умов для використання законодавства про оподаткування прибутку підприємств, необхідне загальне визначення і порядок використання витрат. На державному рівні це було визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств". Головне в ньому - забезпечення єдиних засад формування собівартості незалежно від форм власності, - вилучення із собівартості витрат, які носять податковий характер.

Згідно із законодавством про оподаткування прибутку підприємств передбачена чітка система ставок податку, порядку його обчислення, внесення змін і доповнень до складу витрат виробництва. Це забезпечує більш чітке їх використання, що особливо важливо в умовах застосування обчислюваної техніки.

Основними завданнями комплексу автоматизованого обліку витрат і фінансових результатів є забезпечення:

обліку і аналізу витрат як по окремих статтях, так і в цілому по підприємству;

правильності віднесення доходів і витрат до відповідних звітних періодів;

обліку витрат і результатів діяльності по структурних підрозділах;

обчислення показників, які характеризують раціональне використання та втрати всіх видів ресурсів;

автоматизованого розрахунку витрат обігу на залишок та реалізовані товари за звітній місяць згідно з відповідним алгоритмом;

одержання на ЕОМ розрахунку реалізованих торговельних націнок;

формування та розподіл прибутків по підприємству і структурних підрозділах;

ретроспективного аналізу за допомогою імітаційних та оптимізаційних моделей;

накопичення даних для відображення їх у машинних регістрах синтетичного обліку, деклараціях по податку на додану вартість та податку на прибуток, бухгалтерській звітності.

Інформація із зазначених завдань формується у різних масивах, які утворюються за документами, що відображають переміщення товарно-матеріальних цінностей, засобів, коштів, розрахунків, фондів. Тобто інформаційного завдання пов'язані між собою, а також із завданнями інших комплексів системи автоматизації бухгалтерського обліку.

Комплекси завдань "Облік готової продукції, товарів та витрат обігу", „Облік фінансових результатів та використання прибутку" передбачають використання планових показників з товарообігу, даних виробничих програм та їх конання з витрат і прибутків, показники довідкових та нормативних масивів.

Тому вирішення комплексу завдань, що розглядаються, передбачає зв'язок завданнями інших комплексів, які виділяються згідно з методичними матеріалами щодо створення підсистеми "Бухгалтерський облік" у складі АСУ підприємств: "Облік грошових коштів", "Облік розрахунків", "Облік заробітної плати та розрахунків з оплати праці ", "Облік кредитів банку та фінансування", „Зведений облік по синтетичних рахунках", "Формування бухгалтерської звітності".

Крім того, інформаційні взаємовідносини налагоджуються і з комплексами завдань інших підсистем - наприклад, "Оперативне управління".

В організації обліку витрат і фінансових результатів є свої специфічні особливості, що витікають з характеру відображення операцій на цих рахунках. Інформація, яка формується на рахунках витрат, прибутків, доходів та збитків накопичується при вирішенні інших облікових завдань. Внаслідок цього вона є похідною за характером і часом відображення в бухгалтерських регістрах.

Запис господарських операцій на цих рахунках можливий лише за умов повного завершення облікових записів на інших синтетичних рахунках і потребує додаткових розрахунків щодо визначення розміру сум торговельних націнок та витрат, які відносяться до реалізованих товарів.

Автоматизоване вирішення комплексу завдань, які розглядаються, базується на створенні інформаційної бази, що включає повідомлення про залишки у розрізі синтетичних рахунків та об'єктів аналітичного обліку. В умовах функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера саме бухгалтерські працівники при впровадженні ЕОМ мають здійснити трудомісткий процес підготовки ,та ручного введення з клавіатури як залишків, так і сум оборотів по цих рахунках з початку