Управління виробничими запасами підприємства

Ревізія проводиться, як правило, один раз на два роки комплексно, з участю товарознавців, економістів за цінами, юристів. Коло питань для спеціалістів передбачено програмою ревізії.

Під час перевірки товарних (касових) звітів і прикладених до них документів встановлюється, чи всі документи, зазначені у звіті, прикладені до нього, чи правильно вони оформлені й чи всі дати прибуткових і видаткових документів відповідають періоду, аа який складено звіт.

Ретельній перевірці підлягають документи, складеш в періоди, близькі до термінів проведення інвентаризації. З'ясовують, чи немає приховування кількості товарів за рахунок перекручення якісних показників і цін, а також дописування у видаткових документах окремих товарів, які були раніше продані безпосередньо зі складів за готівку; чи не зазначалися у видаткових накладних одні цінності, а видавались інші, чи не було крадіжок шляхом складання безтоварних документів.

На рахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

У процесі ревізії товарних операцій слід перевірити, чи не торгували підприємства неоприбуткованими (сторонніми) товарами, чи не збували незаконно створені лишки цінностей (за рахунок обдурювання покупців, невикористання встановлених норм відходів і норм природного убутку тощо і вилучення на такі суми виторгу).

За наявності касового апарата подібні зловживання матеріально відповідальних осіб можливі у випадках змови з касиром операціоністом який частку одержаного виторгу не показує через касовий апарат. Для виявлення можливих фактів привласнення виторгу при користуванні касовими апаратами ревізору необхідно поряд з інвентаризацією грошових коштів порівняти їх за окремі дні й періоди за книгою касира-операціоніста з контрольною касовою стрічкою й чеками, що зберігаються у матеріально відповідальних осіб.

Лишки, тобто збільшені фактичні залишки, можуть бути створені за рахунок несвоєчасного оприбуткування товарів або шляхом дописок. Тому при вивченні відповідного асортименту товарів слід перевірити й фактичне надходження їх у магазин, ступінь впливу залишків за результатами інвентаризації, чи не оприбутковані вони в після інвентаризаційних звітах.

Факти торгівлі неоприбуткованими цінностями в окремих випадках можна підтвердити наявністю в торговельних підприємствах лишків порожньої тари.

Грошові кошти, відправлені через інкасаторів банку або переказані поштою чи через Ощадбанк, але які не надійшли до кінця місяця та віднесеш на рахунок 333 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті", мають бути перевірені особливо уважно, оскільки ревізії неодноразово виявляли випадки, коли на цей рахунок відносилися суми за підробленими документами (об'явами на внесок готівкою, вилученими з архіву квитанціями пошти, Ощадбанку, квитанціями до прибуткових касових ордерів тощо) для приховування нестач в особливо великих розмірах.

З метою профілактики випадків, пов'язаних із розкраданням готівки й для запобігання фактам великих зловживань на підприємствах роздрібної торгівлі пропонується впровадити Книгу надходжень і вибуття товарів (робіт, послуг). Запропонована система оперативного обліку дає змогу посилити контроль, з використанням планового роздрібного товарообігу та плану надходження товарів, за своєчасністю їхнього завозу в магазин, а також перевірок на достовірність звітних даних про товарооборот, виявити перевірення у звітності й винних у тому осіб. Вона також дає змогу вести, Іти відхилення в здаванні виторгу, що свідчить про можливе ведення в торговельних підприємствах нестач і крадіжок.

Якщо таким оперативним контролем встановлено у магазинах відхилення у здаванні виторгу, виконанні плану товарообороту, то слід негайно проводити раптові інвентаризації контрольні перевірки на місці з метою виявлення недоліків і вжиття невідкладних заходів щодо їх усунення й попередження в майбутньому.

Документи про переоцінку товарів І товарних втрат підлягають суцільній перевірці. Об'єктами перевірки е акти на псування, бій, лом і знищення товару, описи-акти на переоцінку товарів, що частково втратили свою початкову якість, акти на завищення ваги тари.

Списання втрат, встановлених під час приймання товарно-матеріальних цінностей від постачальників і підприємств транспорту, регулюється правилами, діючими на транспорті, і відповідними інструкціями.

Приймання плодоовочевої продукції від сільськогосподарських підприємств здійснюється за кількістю і якістю з участю представника інспекції по якості сільгосппродукції або бюро товарних експертиз. У разі встановлення невідповідності кількості та якості вантажу даним документів постачальника приймання товару оформляється актом про приймання плодоовочевої продукції, який складається у двох примірниках на підставі документів, що засвідчують фактичну кількість і якість продукції. В акті вказуються кількість і якість продукції за документами постачальника та фактичні кількість і якість, визначені комісією в процесі приймання, якісні показники продукції (у відсотках й у натурі) і відображається результат приймання (нестача або лишки).

У разі продажу товарів за готівку виручка надходить наприкінці дня в операційні каси й здається старшому касиру-операціоністу, який включає її у звіт касира. До звіту додаються первинні документи й касова відомість, квитанції на здавання виручки до банку або на пошту, супровідна відомість на здавання готівки інкасатору. Обсяг продажу товарів за готівку відображається у звіті касира і в товарних звітах. А тому під час перевірки цих документів особливу увагу слід приділити контрольному звірянню суми грошової виручки, яка записана у звіті касира, з сумою обсягу проданих товарів за товарним звітом.

Ревізор перевіряє правильність відображення виручки від реалізації товарів на рахунках бухгалтерського обліку:

-- дебет рахунка ЗОЇ "Каса в національній валюті";

кредит рахунка 702 "Дохід від реалізації товарів".

Здавання виручки до банку:

-- дебет рахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті";

-- кредит рахунка ЗОЇ "Каса в національній валюті".

На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особовий рахунок, де роблять записи щодо оприбуткування й відпуску товарів та виводять залишки на звітну дату.

Матеріально відповідальна особа складає у встановлені строки товарний звіт із доданням до нього прибутково-видаткових документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних, накладних, квитанцій про здавання виторгу, супровідних відомостей тощо), який є підставою для запису операцій на рахунках синтетичного й аналітичного обліку.

Облік наявності й руху товарів здійснюється за продажними цінами. Якщо товари одержані за регульованими цінами, то запис у бухгалтерському облікові такий:

-- дебет рахунка 282 "Товари в торгівлі" -- на вартість товарів за продажними цінами (разом із ПДВ);

-- кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками"

-- на купівельну вартість товару (без торгової знижки);

-- кредит рахунка 285 "Торгова націнка" -- на суму одержаної торгової знижки.

Відповідно до ІЇ(С)БО 9 "Запаси" при відпуску товарів оцінювання їх здійснюється за цінами продажу.

Оцінювання за цінами продажу ґрунтується на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну й змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Сума торговельної націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торговельної націнки.

Середній відсоток торговельної націнки визначається діленням суми залишку торговельних націнок на початок звітного місяця й торговельних націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на кінець звітного місяця та продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

7.4 Ревізія наявності й руху тари під товарами, та порожньої тари

На рахунку 204 "Тара і тарні матеріали" відображають наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовуються для виготовлення тари і її ремонту.

У торгівлі облік наявності й руху тари під товарами ведеться на рахунку 284 "Тара під товарами".

Ревізію операцій з тарою здійснюють одночасно з перевіркою товарних операцій, тому що на підприємствах торгівлі встановлено єдину матеріальну відповідальність за товари і тару, рух їх оформляється в одних і тих самих документах.

Правильне використання тари має велике народногосподарське значення. Тому особливу увагу під час ревізії приділяють збереженню й своєчасності повернення (здавання) тари постачальникам і організаціям. Особливо це стосується мішків, які при поверненні постачальникам або оптовим базам повинні бути тієї самої категорії або нижче не більш ніж на одну категорію порівняно з одержаними. У разі виявлення порушень ревізор встановлює причини заниження категорій і винних у цьому осіб.

Практика показує, що на торговельних підприємствах є значні втрати тари, а тому під час ревізії слід перевірити не тільки законність і правильність відображення в облікові надходження, відпуску й вибуття тари, а й виявити причини виникнення значних втрат тари, перевірити дотримання правил кількісного і якісного її приймання, повноту і своєчасність оприбуткування, правильність документального оформлення повернення (здавання) тари постачальникам і організаціям.

Інвентаризація тари проводиться одночасно з інвентаризацією товарів. Однак результати інвентаризації тари встановлюють окремо від товарів, причому нестачу й надлишок визначають за кількістю і сумою окремо за кожною назвою тари. Разом з тим ревізору слід з'ясувати правильність оформлення інвентаризаційних описів, порівнювальних відомостей, правильність виведення результатів інвентаризації, їх розгляду і затвердження.

Відтак ревізор порівнює залишок тари за балансом, Головною книгою, журналом-ордером з даними товарних звітів на перше число відповідного місяця.

Ревізор також перевіряє правильність записів на рахунках бухгалтерського обліку операцій з тарою. Зокрема, на вартість тари багаторазового використання, що надійшла разом із товарами, роблять запис:

-- дебет рахунка 28 "Товари", субрахунок 284 Тара під товарами";

-- кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Ревізору слід врахувати ту обставину, що дерев'яну тару оприбутковують за цінами придбання, а мішки -- за цінами, встановленими для повернень н цієї тари. У цьому випадку різницю в цінах (знижку) під час оприбуткування показують за дебетом рахунка 74 "Інші доходи".

При цьому записи на рахунках будуть такі:

-- дебет рахунка 28 "Товари", субрахунок 284 "Тара під товарами" -- на повернену вартість тари;

-- дебет рахунка 79 "Фінансові результати" (за результатами операцій з тарою) -- на суму зниження ціни тари;

-- кредит рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" -- на вартість придбаної тари.

Під час перевірки операцій зі скляним посудом з'ясовують дотримання порядку його приймання від населення, видачі у підзвіт грошей особам, виділеним для цих операцій. Далі ревізор перевіряє, чи оформляється накладною наприкінці робочого дня прийнятий посуд і чи повертається в касу залишок невикористаних грошей.

Операції, відображені за кредитом рахунка 37 "Розрахунки з різними дебіторами", субрахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами" або рахунка ЗО "Каса" зіставляються з дебетом рахунка 28 "Товари", субрахунка 282 "Товари в торгівлі".

Виявлені під час ревізії операцій з тарою недоліки відображаються в кінці розділу основного акта ревізії "Результати ревізії товарних операцій".

7.5 Ревізія малоцінних і швидкозношуваних предметів

Малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП) за новим Планом рахунків належать до класу 2 "Запаси". Малоцінними та швидкозношуваними предметами вважаються предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він триває більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом -- за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів у експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів у експлуатації має бути організований належний контроль за їх рухом.

Підприємство покликано вести оперативний облік МШП у кількісному вираженні. Встановлено, що при поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" та кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід".

Перевірка МШП здійснюється за видами предметів за однорідними групами відповідно до встановленого аналітичного обліку їх.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Запаси" передбачається, що вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.

На МШП, що є в складі запасів, не нараховується знос, а вартість переданих у експлуатацію МШП виключається із складу активів, тобто списується з балансу у витрати. Для посилення контролю за збереженням МШП вони підлягають маркіруванню (фарбою, клеймуванням, прикріпленням жетонів). Якщо строк корисної експлуатації МШП перевищує один рік, то їх включають до складу необоротних активів і вони підлягають амортизації.

Якщо строк експлуатації МШП не перевищує року, їх списують на зменшення нерозподіленого прибутку.

Визначення зносу дорогоцінних швидкозношуваних предметів здійснюється за такими методами:

-- на основі термінів використання в місяцях;

-- за участю в обсягах діяльності;

-- відрахуванням 50 % вартості при передачі зі складу в експлуатацію і 50 % за ціною можливого використання;

-- 100 % вартості внаслідок передачі зі складу в експлуатацію. На підприємстві ревізор знайомиться з організацією й оформленням матеріальної відповідальності за МШП.

Крім того, він вивчає інвентарні книги (відомості), прибуткові документи, записи в регістрах аналітичного обліку.

Результати інвентаризації МШП (нестачу або лишки) встановлюють за матеріалами інвентаризації шляхом складання порівнювальної відомості.

Ревізор перевіряє повноту і своєчасність оприбуткування МШП, обґрунтованість списання і правильність нарахування зносу за вищевказаними методами. Особливому контролю підлягають предмети, списані як непридатні. При цьому встановлюють причини, час їхнього придбання, вивчають документи на їх здавання в утиль (брухт") або на знищення.

Суцільній перевірці підлягають акти на списання предметів і їх затвердження керівництвом підприємства.

Список використаної літератури

1. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку 2000 - 692 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік. 2000 - 640 с.

3. Голов С.Ф. , Костюченко В. М. бухгалтерський облік за міжнародними стандартами. Практичний посібник. 2001- 840 с.

4. Н.М. ткаченко бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. 2002-694 с.

5. Б.Ф. Усач. Контроль і ревізія знання прес. Київ 2004- 620 с.

6. Статут селянського ( фермерського ) господарства. 2003 рік.