МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра обліку та аудиту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни “ Управлінський облік ”

Варіант № 11

Виконав: Студент гр. 4зБ

Т.О.Рильська

Перевірив : Доцент

Чебан Т.М.

1. Загальнооблікова та управлінська концепція групування витрат підприємства

У кожній галузі народного господарства є специфічні особливості організації виробничого процесу, а отже, і складу та структури виробничих витрат. Але, незважаючи на галузеві особливості, завжди у процесі виробництва беруть участь засоби праці, предмети праці та робоча сила, а у деяких галузях - природні ресурси ( земля, сонячна енергія тощо). Використання цих елементів виробництва зумовлює витрати підприємств у процесі їх господарської діяльності. Ці витрати здійснюються у вигляді вартості використаних предметів праці ( сировини,матеріалів,палива тощо), витрати на оплату праці та частини вартості використаних засобів праці у розмірі їх амортизації. Природні фактори,як правило,грошової оцінки не мають, і їх використання не збільшує суми витрат на виробництво.

Практично витрати обліковують у розрізі окремих статей: сировина та матеріали, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних засобів, паливо і енергія на технологічні потреби, витрати на ремонт основних засобів і т. ін.

Склад витрат,які відносяться на собівартість виготовленої продукції у бухгалтерському обліку, регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», а у податковому обліку - Законом України «Про оподаткування прибутку підприємства».

У зв'язку з тим, що П(С)БО 16 «Витрати» має досить загальний (концептуальний) характер і не враховує особливості кожної галузі виробництва,міністерствам та відомствам надано право розробляти методичні рекомендації з питань організації обліку витрат на калькулювання собівартості продукції у відповідних галузях.

Більшість міністерств та інших центральних органів управління розробили і затвердили рекомендації для відповідних галузей. Це такі документи,як:

- Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт,послуг) затверджені Державним комітетом промислової політики України 02.02.01р.,№ 47;

- Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт,послуг) на транспорті, затверджені Міністерством транспорту України 05.02.01 р. № 65

- Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування у торгівельній діяльності,затверджені Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України 22.05.02 р., № 145 та ін.

Подібні рекомендації затверджені з обліку витрат і калькулюванню собівартості у сільському господарстві, житлово-комунальному господарстві, будівельно-монтажних робіт, проектно-пошукових робіт,послуг зв'язку тощо.

Для правильної організації обліку витрат у відповідності з їх особливостями. Складом та значенням у процесі виробництва, а також для потреб контролю, аналізу, обчислення собівартості та управління витратами їх поділяють на групи (класифікують) за такими ознаками, які визначаються метою класифікації.

В основу класифікації витрат в управлінському обліку покладено принцип: різні витрати для різних цілей, тобто мета, з якою здійснюють класифікацію, визначає її методику та складання окремих груп витрат(табл.1).

Наведемо коротко характеристику окремих груп витрат.

Таблиця 1

Витрати підприємства

Мета класифікації витрат	Класифікаційні витрати
Оцінка запасів та визначення фінансових результатів	1.Вичерпані(споживчі); невичерпані(неспоживчі) 2.Витрати на продукцію; витрати періоду 3.Прямі; непрямі (опосередковані) 4.Основні; накладні
Прийняття управлінських рішень	1.Релевантні; не релевантні 2.Постійні; змінні 3.Моржинальні; середні 4.Дійсні; можливі
Контроль виконання	1.Контольовані; неконтрольовані 2.Планові; непланові 3.Продуктивні; непродуктивні
Оподаткування, складання фінансової звітності	1.Матеріальні 2.На оплату праці 3.На соціальні заходи 4.Амортизація 5.Інші
Обчислення собівартості	За статтями

2. Моделі взємозв'язку «витрати - обсяг - прибуток» : економічна та облікова концепція, їх від'ємність

Перед менеджером постійно постають питання:

- який обсяг діяльності забезпечить відшкодування всіх витрат?

- яку кількість продукції слід реалізувати щоб одержати бажаний прибуток?

- як вплине на прибуток зниження ціни продукції та збільшення обсягу продажу?

- Виплачувати персоналові, що займається збутом, оклад чи комісійні? Чи поєднати ці види оплат?

- На скільки треба збільшити обсяг продажу, щоб збільшити існуючий рівень прибутку в разі збільшення витрат на рекламу до 100 000 грн. на місяць?

Відповіді на ці та аналогічні запитання можна дістати шляхом аналізу взаємозв'язку «витрати - обсяг - прибуток» .

Аналіз взаємозв'язку «витрати - обсяг - прибуток» - метод системного дослідження взаємозв'язку витрат, осяг діяльності та прибуток підприємства з метою визначення:

- обсяг продажу, що забезпечує відшкодування всіх витраті отримання бажаного прибутку;

- величина прибутку за певного обсягу продажу;

- вплив зміни величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємств;

- оптимальної структури витрат.

Методи аналізу «витрати - обсяг - прибуток»

Математичні методи	- метод рівняння; - маржинальний метод
Графічні методи	- графік беззбитковості - графік взаємозв'язку «обсяг - прибуток» - графік маржинального доходу

Важливим елементом аналізу взаємозв'язку аналізу взаємозв'язку «витрати - обсяг - прибуток» є аналіз беззбитковості .

Аналіз беззбитковості - побудований на основі розподілу витрат на змінні та постійні, а також обчислення точки беззбитковості, що визначає критичний обсяг продажу.

Точка беззбитковості - обсяг продажу (діяльності),за якою:

- доходи підприємства дорівнюють його витратам;

- маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності.

Обчислення точки беззбитковості за допомогою рівняння.

Точку беззбитковості у грошових одиницях можна вивести з рівняння:

Продаж = Змінні витрати + Постійні витрати + операційний прибуток

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то маємо:

Точка беззбитковості в грош. од.=Змінні витрати + постійні витрати

Маржинальний метод визначення точки беззбитковості.



Звідси:

Точка беззбитковості в натур.од.= постійні витрати/ціна за од. - змінні витрати за од

Оскільки знаменник означає маржинальний дохід на одиницю,тому:

Точка беззбитковості в натур. од. = Постійні витрати /маржинальний дохід на од.

Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна використовувати коефіцієнт маржинального доходу.

Коефіцієнт маржинального доходу - співвідношення маржинального доходу та чистого прибутку підприємства.

Коефіцієнт маржинального доходу = маржинальний дохід/продаж

Коефіцієнт маржинального доходу = маржинальний дохід на одиницю/ціна за одиницю

Точку беззбитковості в грошових одиницях обчислюють за такою формулою:

Точка беззбитковості в грош.од. = постійні витрати/коефіцієнт маржинального доходу

Обчислення точки беззбитковості є важливим елементом аналізу, але на практиці більш цікавить обсяг і ціна реалізації. Що забезпечить отримання бажаного прибутку. Обсяг продажу у грошових одиницях, необхідний для отримання бажаного прибутку, можна обчислити за допомогою формули:

Продаж = постійні витрати + операц.прибуток / коеф. маржинального доходу

Відповідно обсяг продажу в натуральних одиницях можна обчислити за формулою:

Обсяг продажу в натур.од. = постійні витрати + операц.прибуток/ маржинальний дохід на одиницю

Графічний аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу діяльності та прибутку

Графік беззбитковості показує прибуток чи збиток при певних витратах.

Графік беззбитковості будують у такій послідовності:

1.Побудова осей графіка.

На цьому графіку на осі Х відображають обсяг діяльності (продажу) у грошових або натуральних одиницях, або як відсоток використання виробничої потужності. На осі У відображають витрати (з розподілом їх на змінні та постійні) та дохід від продажу.

2.Нанесення ліній постійних витрат.

Лінію постійних витрат паралельно осі Х, оскільки постійні витрати не змінюються при зміні обсягу продажу.

3.Обчислення загальних витрат.

Для кількох обсягів діяльності (продажу) обчислюють суму загальних витрат.

4.Нанесення ліній змінних витрат.

Лінію змінних витрат проводять з точки постійних витрат на осі У через точки обчислення загальних витрат.

5.Розрахунок доходу від продажу (виручки).

Для кількох зручних обсягів продажу обчислюють суму доходу (виручки) від продажу та відображення на графіку у вигляді точок.

6.Нанесення лінії загального доходу.

Через нанесені на графіку точки доходів з точки 0 проводять лінію доходу від продажу. Точка перетину лінії загальних витрат та лінії доходу від продажу є точка беззбитковості.

Графік взаємозв'язку « прибуток - обсяг» ілюструє залежність прибутку від обсягу продажу в натуральних або грошових одиницях.

Графік маржинального доходу ілюструє залежність маржинального доходу від обсягу продажу і витрат підприємства.

3. Зведений кошторис виробничого і торговельного підприємств; характеристика,відмінності

Установи та організації, які утримуються за рахунок коштів бюджетів, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно з бюджетними призначеннями, які встановлені Законом України “Про Державний бюджет”.

Зведені кошториси - це зведення показників індивідуальних кошторисів розпорядників коштів бюджету нижчого рівня за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються;

Кошторис виробництва - це витрати підприємства, зв'язані з основною його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносять їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні. Отже, кошторис виробництва і собівартість загального обсягу продукції, як правило, не збігаються. Кошторис виробництва складають за економічними елементами .

Матеріальні витрати як елемент кошторису складаються з витрат на:

сировину й основні матеріали, які є матеріальною субстанцією продукції;

вироби, що їх треба купити для укомплектування продукції (двигуни, прилади тощо);

покупні напівфабрикати (штампування, відливки, поковки та ін.);

виробничі послуги сторонніх підприємств і організацій, необхідні для виготовлення продукції;

допоміжні матеріали, які використовуються в технологічному процесі (кріпильні деталі, фарби, інструмент і т.п.) або потрібні для його обслуговування (ремонту, експлуатації устаткування та ін.), на господарські та управлінські потреби (утримування будівель, канцелярські товари тощо);

паливо та енергію зі сторони (електроенергію, пар, газ тощо). Витрати на власне виробництво енергії включаються в кошторис за окремими елементами;

пошук і використання природної сировини (відрахування на геологорозвідувальні роботи, рекультивацію землі, плата за деревину та ін.).

Витрати на матеріали обчислюються на підставі норм їхнього витрачання та цін з урахуванням транспортно-заготівельних витрат, які не є складовими інших елементів кошторису (плата за транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, комісійні заготівельним організаціям та ін.). Із вартості матеріалів віднімають вартість відходів за ціною використання чи продажу.

Заробітна плата включає всі форми оплати праці штатного й позаштатного виробничого персоналу підприємства, тобто персоналу, що зайнятий виробництвом продукції, обслуговуванням виробничого процесу та управлінням. Не включаються в собівартість виплати працівникам, що фінансуються із прибутку або з інших джерел спеціального призначення.

Відрахування на соціальні потреби містять відрахування на соціальне страхування, у Пенсійний фонд та на інші подібні заходи. Величина відрахування обчислюється в установлених нормах від витрат на оплату праці незалежно від джерел її фінансування.

Амортизація основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань на повне їхнє відтворення обчислюється за встановленими нормами від балансової вартості. Амортизація нематеріальних активів здійснюється за рівномірно-лінійним методом, виходячи з терміну функціонування цих активів у межах до 10 років.

До інших витрат включають ті з них, які за змістом не можна віднести до щойно перелічених. До них належить широке коло витрат різного призначення, а саме: оплата послуг зв'язку, обчислювальних центрів, охорони, витрати на відрядження, страхування майна, винагорода за винаходи й раціоналізаторські пропозиції, оплата робіт із сертифікації продукції, витрати на гарантійний ремонт, орендна плата за окремі об'єкти основних фондів та ін.

Кошторис виробництва, узагальнюючи поелементні витрати підприємства, показує їхню ресурсну структуру (витрати на матеріали, персонал, основні фонди), що надзвичайно важливо для аналізу факторів формування та зниження собівартості продукції.

Порядок розробки кошторису виробництва може бути різним залежно від стадії планування, стану інформаційної бази та розміру підприємства. На стадії прогнозних оцінок величини витрат кошторис виробництва можна складати коригуванням фактичних витрат за минулий період.

Елементи фактичних витрат коригуються на прогнозні коефіцієнти зміни обсягу виробництва, кількості персоналу та вартості основних фондів з урахуванням закономірності динаміки витрат, імовірної зміни норм і цін (тарифів). Більш обґрунтовано кошторис виробництва обчислюється за кожним елементом на підставі планових обсягів продукції (послуг), норм і цін (тарифів). Причому на малих підприємствах таке обчислення є відразу узагальнюючим. На середніх і великих підприємствах кошторис виробництва складають, підсумовуючи кошториси місць витрат (цехів, служб, загальногосподарських витрат).

Кошторис торгових витрат включає такі пункти: прогнозований обсяг продажу, накладні та представницькі витрати, оплата праці торгових службовців та витрати на управління збутом (відбір та навчання персоналу). У здійсненні розробки плану збуту вирішальне значення має його стимулювання, яке може привабити покупців і підтримувати привабливість до товару чи фірми високою споживчою цінністю і репутацією для споживачів товарів та послуг. У цьому особливу роль відіграє реклама.

Складання кошторису на рекламні витрати пов'язане з вибором методу їх визначення. Найбільш поширеними є п'ять методів:

Метод визначення бюджету просування з орієнтацією на збут. Бюджет визначається як відсоток від обсягу збуту минулого року або середнього показника за минулі роки, або очікуваного збуту у плановому періоді. Вважається, що 80% фірм використовують збут як орієнтир для визначення бюджету просування. Причини цього полягають у конкретній базі розрахунку, простоті орієнтирів, адже метод покладається на результати діяльності фірми у минулому і прогнози збуту у майбутньому, що випливають із виявлених тенденцій.

Метод з орієнтацією на загальний бюджет маркетингу. Для визначення витрат на маркетинг користуються формулою розрахунку прибутку:

де - прибуток;

N - обсяг продажу, шт.;

Р - прейскурантна ціна, грн.;

- транспортні, комісійні та інші витрати на продаж одиниці товару, грн.;

ЗВ - змінні витрати на виробництво одиниці товару, що залежать від обсягів виробництва і не пов'язані з маркетингом, грн.;

ПВ - постійні витрати, що не залежать від обсягів виробництв і не пов'язані з маркетингом, грн.;

Вр - витрати на рекламу, грн.;

Вз - витрати на стимулювання збуту, грн.

Отже, витрати на просування визначають за формулою:

3. Метод паритету з конкурентами. Назва методу визначає його сутність: бюджет збільшується або зменшується адекватно діям конкурентів. Але, по-перше, відсутня вичерпна інформація щодо витрат конкурентів, а по-друге, не існує двох однакових фірм. Їх відрізняють популярність, лояльність покупців до торгової марки, певні характеристики товару. Водночас, метод виходить із припущення, що імідж фірм-конкурентів, а також продукти, які вони виготовляють, схожі між собою.

4. Метод визначення бюджету із розрахунку на одиницю продукції. Якщо структура асортименту фірми є стабільною, а також стабільними є показники збуту, буде доречним використання цього методу.

Кошторис збутових витрат відображає обсяг і характер маркетингових зусиль, що зумовлюють отримання бюджетної виручки від продажу. Кошторис збутових витрат, складений у розрізі елементів діяльності, центрів відповідальності є ефективним засобом контролю, визначаючи ці результати, яких чекають від менеджера кожного центру відповідальності.

Завдання 1. Витрати підприємства за минулий рік при обсязі виробництва в січні - 62, лютому - 48, березні - 40, квітні - 84, травні - 128, червні - 136, липні - 148, серпні - 163, вересні - 185, жовтні - 102, листопаді - 79, грудні - 32 одиниць продукції становили:

Січень - 5600 Липень - 3900

Лютий - 4200 Серпень - 5000

Березень - 3200 Вересень - 9200

Квітень - 3500 Жовтень - 8100

Травень - 3950 Листопад - 7500

Червень - 4100 Грудень - 2800

Необхідно:

а) побудувати функцію витрат підприємства,

б) спрогнозувати витрати підприємства в січні наступного року за умови, що обсяг виробництва становитиме 10 000 одиниць.

Рішення:

Місяць	Кіл-ть од. продукції	Витрати на виробництво	Х	Х*У
1	62	5600	3844	347200
2	48	4200	2304	201600
3	40	3200	1600	128000
4	84	3500	7056	294000
5	128	3950	16384	505600
6	136	4100	18496	557600
7	148	3900	21904	577200
8	163	5000	26569	815000
9	185	9200	34225	1702000
10	102	8100	10404	826200
11	79	7500	6241	592500
12	32	2800	1024	89600
Разом	1207	61050	150051	6636500

a) Визначити функцію витрат:

1.Методом вищої-нижчої точки

Результати спостереження	Фактори витрат од.прод.	Фактори витрат на виробництво
Найвище значення фактору витрат	185	9200
Найнижче значення фактору витрат	32	2800
Різниця	153	6400

При зростанні обсягу виробництва на 153 одиниці загальні витрати зросли до 6400 грн. Звідси змінні витрати на 1 одиницю

в = 6400/153 = 41,83

Виходячи з цього постійні витрати:

а = 9200 - 185*41,83 =9200 - 7738,55 = 1461,45

9200 - загальні витрати

а = 2800 - ( 32*41,83) = 1461,44

у = 1461,44 + 41,83х

у = 1461,44 + 41,83*185

у = 9199,99

2.Метод найменших квадратів

y = na + bx

yx = a x +b x

х - незалежна змінна величина фактору витрат;

у - залежна змінна величина (загальні витрати)

а - загальні постійні витрати;

b - змінні витрати на од. фактор

n - кількість спостережень

61050 = 12а + b1207

6636500 = 1207a + 150051b

6575450 = 1195a + 148844b

b = 41,83

a = 1461,44

б) y = 1461,44 + 41,83x

При х = 10 000

y = 1461,44 + 41,83 * 10000

y = 419761,44

Завдання 2. Визначити фінансовий результат підприємства, використовуючи систему обліку повних витрат та за методом директ-костингу на підставі наведених даних. Скласти звіт про фінансові результати.

Виробництво та реалізація продукції за І квартал, шт.

№ пп	Показник	Січень	Лютий	травень
1	Обсяг виробництва, шт.	1200	1200	1200
2	Обсяг реалізації, шт.	950	1200	1450

Інформація про діяльність підприємства

Показники	Сума
Ціна,грн..	25
Змінні витрати на одиницю, грн.
- виробничі	12
- на управління та збут	5
Постійні витрати
- виробничі	6200
- на управління та збут	1100

Рішення

Звіт про прибуток за системою змінних витрат

Показники	Січень	Лютий	Березень
1. Дохід від реалізації	23750	30000	36250
2. Змінна виробнича собівартість реалізованої продукції	11400	14400	17400
3. Виробничий маржинальний дохід	12350	15600	18850
4. Змінні операційні витрати	4750	6000	7250
5. Загальний маржинальний дохід	7600	9600	11600
6. Постійні витрати	7300	7300	7300
7. Операційний прибуток	300	2300	4300

Звіт про прибуток за системою повних витрат

Показники	Січень	Лютий	Березень
1. Дохід від реалізації	23750	30000	36250
2. Собівартість реалізованої продукції	16340	20640	24940
3. Валовий прибуток (1 - 2)	7410	9360	11310
4. Операційні витрати	5624	7104	8584
5. Операційний прибуток (3 - 4)	1786	2256	2726

С\в реаліз прод 1= 12 * 950 + 5,2 * 950 = 16340

С\в реаліз прод 2= 12 * 1200 + 5,2 * 1200 = 20640

С\в реаліз прод 3= 12 * 1450 + 5,2 * 1450 = 24940

Витрати на управління та збут1 = 950 * 5 + 950 * 0,92 = 5624

Витрати на управління та збут2 = 1200 * 5 + 1200 * 0,92 = 7104

Витрати на управління та збут3 = 1450 * 5 + 1450 * 0,92 = 8584

Завдання 3. На основі наведених даних (таблиця 5) необхідно визначити:

1. точку беззбитковості;

2. прибуток від реалізації 5 000 одиниць продукції;

3. обсяг реалізації, необхідний для одержання чистого прибутку в розмірі:

а) 50 000 грн.

б) 30% обсягу реалізації

Ціна од. продукції, грн.	Змінні витрати на одиницю продукції, грн.	Постійні витрати, грн.
	виробничі	на управління та збут	виробничі	На управління та збут
90	50	10	40 500	8 500

На основі аналізу залежності витрат, прибутку від обсягу діяльності розраховується точка беззбитковості.

Пб ( 5000 шт ) = Обяг вир-ва * ( Ціна - Змінні витрати ) - Постійні витрати = 5000 * ( 90 - 60 ) - 40 500 - 8 500 = 101 000

Точка беззбитковості = Постійні витрати / ( Ціна - Змінні витрати) =

= 49000 / ( 90 - 60 ) = 49000 / 30 = 1633 штук

Коефіцієнт = Маржинальний дохід / Продаж = 40 500 / 5 000 = 8,1

маржинального доходу

Коефіцієнт = Маржинальний дохід / Ціна на одиницю = 8,1 / 90 = 0,09маржинального доходу на одиницю

Точка = Постійні витрати/ Коефіцієнт маржинального доходу = 49 000 / 8,1 = 6049 штукбеззбитковості

Маржинальний дохід = Дохід від реалізації - Змінні витрати =

= 5 000 *90 - 5000 * 60 = 450 000 - 300000 = 150000

Обсяг реалізації, необхідний для одержання чистого прибутку в розмірі 50 000 грн.

Прибуток = Обсяг вир-ва * (Ціна - Змінні витрати) - Постійні витрати =50 000 = Х * ( 90 - 60 ) -49 000

30Х = 99 000

Х =3300 штук

Завдання 4. Фірма виготовляє та реалізує два види продукції: мікроскопи та проектори, використовуючи існуючі виробничі потужності (таблиця 6). На підставі наведених даних та враховуючи обмежувальні фактори, визначити оптимальну виробничу програму підприємства.

Таблиця 6. Вхідні дані

Показники	4
Ціна, грн.
- мікроскопа	160
- проектора	250
Змінні витрати на одиницю, грн.
- мікроскопа	85
- проектора	120
Час виготовлення, год.
- мікроскопа	3
- проектора	10
Загальний фонд робочого часу, год.	12000
Попит на продукцію, шт.
- мікроскопи	80
- проектори	150

На підставі наведених даних та враховуючи обмежувальні фактори, визначимо оптимальну виробничу програму підприємства. У даній задачі візьмем за обмежувальний фактор Загальний фонд робочого часу , тоді якщо попит на мікроскопи склав 80 шт, а час виготовлення 1 шт дорівнює 5, то ми маємо 80*3=240 год необхідно часу для виготовлення 80 мікроскопів, аналогічно проектори 150*10 = 1500. Звідси 1500+240= 1740 год. Витарти годин робочого часу на вироблення мікроскопів та проекторів склала 1740 годин, а це менш ніж загальний фонд робочого часу.

Завдання 5. Фірма «Ольвія» випускає три види продукції: жіночі сукні, костюми та спідниці. Діяльність підприємства за рік характеризується наступними даними (таблиця 7).

№ п/п	Показники	Види продукції ( варіант № 5 )	Разом
		Сукні	Спідниці	Костюм
1.	Кількість виготовленої і реалізованої продукції, шт.	50 000	12 000	2 000
2.	Ціна, грн.	125	85	200
3.	Основні матеріали	80	35	158	273
		29	13	58	100 %
4.	Основна зарплата	120	55	210	385
		31	14	55	100 %
6.	Кількість переналагоджень обладнання	10	4	18
		31	12	57	100%
7.	Кількість проведених перевірок якості продукції	10	25	25
8.	Кількість замовників	5	10	15	30
9.	Кількість замовлень	15	20	45	80
10.	Загальновиробничі накладні витрати, тис. грн.
	-налагодження обладнання				85000
	-контроль якості				15000
11.	Витрати на збут				85000
12.	Адміністративні витрати				65000

Таблиця 7. Розрахунок витрат на одиницю факторів

Види витрат	Фактор витрат	Витрати на одиницю фактора
Короткострокові змінні витрати
Прямі матеріали	Одиниця виробу	-
Пряма зарплата	Одиниця виробу	-
Витрати на контроль якості	Витрати на ЗП	15000 * %
Кількість переналагоджень обладнання		85000*%
Витрати на збут	Витрати на матеріали	85 000 * %
Адміністративні витрати	Витрати на матеріали	65 000 * %

Таблиця 8. Розрахунок витрат і прибутку з використанням системи калькулювання на основі діяльності

№ п/п	Показники	Види продукції ( варіант № 5 )	Разом
		Сукні	Спідниці	Костюм
1	Дохід від реалізації	6250000	1020000	400000	7670000
2	Короткострокові змінні витрати:
3	- прямі матеріали	4000000	420000	316000	4736000
4	- пряма зарплата	6000000	660000	420000	7080000
5	- витрати на контроль якості	15000 * 31% = 4650	15000 * 14% = 2100	15000 * 55% = 8250	15000
6	Разом короткострокових витрат	10004650	1082100	744250	11831000
7	Довгострокові змінні витрати:
8	Кількість переналагоджень обладнання	85000 * 31% = 26350	85000 * 12% = 10200	85000 * 57% = 48450	85000
9	- витрати на збут	85000 * 29% = 24650	85000 * 13% = 11050	85000 * 58% = 49300	85000
10	- адміністративні витрати	65 000 * 29% = 18850	65 000 * 13% = 8450	65 000 * 58% = 37700	65 000
11	Разом довгострокових витрат	69850	29700	135450	235 000
12	Усього витрат	10074500	1111800	879700	12066000
13	Прибуток (збиток)	(3824500)	(91800)	3120300	(796000)

На основі наведеної інформації:

а) розрахувати прибуток компанії, здійснивши калькулювання на основі діяльності (система АВС) та використовуючи традиційну методику калькулювання, згідно з якою непрямі виробничі витрати розподіляють між виробами пропорційно основній заробітній платі, а витрати на управління та збут - пропорційно основним прямим витратам на виробництво продукції;

б) порівняти отримані результати стосовно прибутковості кожного виробу та обґрунтувати пропозиції щодо максимізації прибутку.

Завдання 6. Є такі дані про виробничі витрати механічного цеху за місяць:

Таблиця 9. Вхідні дані

Показники	Витрати, грн.
	матеріальні	зарплата	загально виробничі
Незавершене виробництво на початок місяця	10 100	3 720	2 820
Затрати на виробництво	88 000	54 000	43 200

Додаткові дані про випуск продукції за місяць наведені в таблиці.

Таблиця 10. Вхідні дані

Показники	4
Незавершене виробництво на початок місяця, од.	1300
Ступінь завершеності витрат на обробку	4
Запуск у виробництво	8700
Незавершене виробництво на кінець місяця	500
Ступінь завершеності витрат на обробку	15

Необхідно визначити собівартість випущеної продукції та незавершеного виробництва на кінець місяця з використанням системи калькулювання за процесами за умов оцінки запасів за середньозваженим методом та методом ФІФО.

Таблиця 11. Розрахунок умовного обсягу виробництва

№ п/п	Показик	Умовний обсяг виробництва за матеріалами	Умовний обсяг виробництва за витратами обробки
1	Залишок на початок місяця	1300	45%= 585
2	Вироби початі і завершені в звітному періоді	8700	8700
3	Вироби початі, але незавершені на кінець періоду	500	15% = 75
Разом	10500	9360

Таблиця 12. Розрахунок собівартості одиниці продукції

Види витрат	Загальна сума витрат, грн	Умовний обсяг виробництва, од.	Витрати на умовну одиницю, грн.
	На початок періоду	За звітний період	Разом
1	2	3	4	5	6
Витрати матеріалів	10 100	88 000	98 100	10500	9,34
Витрати на обробку матеріалів	6 540	97 200	103 740	9360	11,08
- зарплата	3 720	54 000	57 720
- загальновиробничі	2 820	43 200	46 020
Разом	16 640	185 200	201 840		20,42

Таблиця 13. Розрахунок собівартості готової продукції і НЗВ

Показники	Собівартість готової продукції	Собівартість НЗВ на кінець періоду
Залишок на початок періоду	600 * 20,42=512252
Вироби початі і завершені в звітному періоді	6000 * 20,42=122520
Вироби початі і незавершені на кінець періоду:	210 * 20,42= 4288,2
Матеріали		1300* 0,15*9,34=1821,3
Витрати обробки		1300* 0,15*11,08=2160,6
Разом:	639060,	3981,9

Завдання 7. Нижче наведено незавершений гнучкий бюджет загальновиробничих витрат при встановленому рівні діяльності - а. Необхідно скласти гнучкий бюджет загально виробничих витрат при планованому обсязі виробництва - в.

Таблиця 13. Гнучкий бюджет

№ п/п	Стаття	На одиницю	Обсяг виробництва (а) = 1500	Обсяг виробництва (в) = 2500
1	Змінні витрати: -непрямі витрати -утримання обладнання -комунальні послуги	120 480 200	180 000 720 000 300 000	300000 1200000 500 000
2	Разом змінних витрат	800	1200 000	2000 000
3	Постійні витрати: -зарплата майстрів -оренда -страхування		360 000 600 000 400 000	360 000 600 000 400 000
4	Разом постійні витрати		1360 000	1360 000

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050.106 «Облік і аудит» / Ф.Ф.Бутинець, Л.В.Чижевська, Н.В. Герасимчук.-Житомир:ЖІТІ ,2000.-448с.

2. Голов С.Ф., Єфіменко В.І. Фінансовий та управлінський облік.-К.:ТОВ «Автоінтерсервіс»», 1996.-544с.

3. Голов С.Ф. Управленческий бухгалтерский учет .-К.: Скарби, 1998.-384с.

4. Крайник О.П. Фінансовий менеджмент. - Л.: Видавництво “Інтелект”, 1998.

5. Нидлз Б., Андерсен Х. Принципы бухгалтерского учета. - М.:Финансы и статистика, 1994 - 496 с

6. Николаева С. А. Особенности учета затрат в условиях рынка: система директ-костинг. - М.:Финансы и статистика,- 1993

7. Пушкар М.С. Управлінський облік.-Тернопіль: Поліграфіст, 1995.-164с.

8. Харламова Г.В. Практическое пособие бухгалтеру-менеджеру, Харьков - 1994 г.