Аудиторська діяльність

Зміст

1. Сутність аудиторської діяльності, її призначення і сфера.

2. Організація роботи аудиторського підприємства.

3. Ситуаційне завдання.

Література.

1. Сутність аудиторської діяльності, її призначення і сфера

Слово "аудит" походить від латинського слова "audio" (що значить "слухач" або "слухаючий"). За аналогією зі спеціальними лікарськими інструментами, використовуваними для визначення фізичного здоров'я пацієнта, за допомогою аудита встановлюється економічне здоров'я організацій, банків, корпорацій і т.д.

Аудиторська діяльність (аудит) являє собою підприємницьку діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, документів бухгалтерського обліку, податкових декларацій й інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг.

Аудитор - особа, що перевіряє стан фінансово-господарської діяльності підприємства за певний період. Аудитор - фахівець, атестований на право аудиторської діяльності в порядку, установленому законодавством.

Слід зазначити, що аудит відрізняється від судово-бухгалтерської експертизи. Ця відмінність полягає в тому, що аудит - незалежна перевірка, а судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за рішенням судових органів. Специфіка судово-бухгалтерської експертизи проявляється в неї процесуально - правовій формі, що забезпечує одержання джерела доказів у застосуванні експертних знань в області бухгалтерського обліку в ході дослідження зроблених господарських операцій.

Аудит існує незалежно від наявності або відсутності карної або цивільної справи. У той час як судово-бухгалтерська експертиза не може існувати поза карною або цивільною справою, оскільки являє собою процесуально - правову форму (правову сторону даного виду експертизи).

Аудитор відрізняється від ревізора по своїй сутності, по підходу до перевірки документації, по взаєминам із клієнтом, по висновках, зробленим за результатами перевірки, і так далі.

У зв'язку з розвитком аудиторської діяльності відбувається розширення асортиментів й обсягу послуг, надаваних аудиторськими фірмами. За останні 25 років аудит й аудиторські процедури безупинно розвивалися. Можна виділити три стадії розвитку: підтверджуючу, системно-орієнтовану й стадію аудита, що базується на ризику.

Підтверджуюча стадія аудита характеризувалася тим, що при проведенні перевірки аудитор-бухгалтер перевіряв і підтверджував практично кожну господарську операцію, паралельно з бухгалтером створював власні облікові регістри.

У цей час таку послугу назвали б відновленням або веденням обліку.

Тому що аудит - це підприємницька діяльність, тобто діяльність, спрямована на витяг прибутку, аудитори повинні застосовувати такі методи перевірки, які дозволили б максимально скоротити час на проведення перевірки, не знижуючи якості.

Аудит, що базується на ризику, - це такий вид аудита, коли перевірка може провадитися вибірково, виходячи з умов роботи підприємства, в основному вузьких місць (критичних крапок) у його роботі. Зосередивши аудиторську роботу в областях, де ризики вище, можна скоротити час, затрачуваний на перевірку областей з низьким ризиком. Ті, хто покладається на судження аудиторів, уважають, що це може забезпечити більше ефективну з погляду витрат перевірку.

Системно-системно-орієнтований аудит передбачає спостереження систем, які контролюють операції. Дана стадія привела до того, що аудитори стали проводити експертизу на основі внутрішнього контролю. При гарній роботі системи внутрішнього контролю полегшується проведення зовнішнього аудита, тому що зовнішні аудитори можуть обмежити свою роботу вибірковими перевірками й тестуванням окремих об'єктів контролю.

Розглянемо мети й завдання аудиторської діяльності. Як було відзначено, головна мета аудита - дати об'єктивні, реальні й точні відомості про аудируемом об'єкт. Аудиторство - це особлива, самостійна форма контролю. Аудиторство являє собою незалежну експертизу й аналіз фінансової звітності господарюючого суб'єкта з метою визначення її вірогідності, повноти й відповідності чинному законодавству й вимогам, пропонованим до ведення бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

Досягненню головної мети сприяють особливості (вимоги) ведення аудиторської діяльності: незалежність й об'єктивність при проведенні перевірок; конфіденційність; професіоналізм, компетентність і сумлінність аудитора; використання методів статистики й економічний аналіз; застосування нових інформаційних технологій; уміння приймати раціональні рішення за даними аудиторської перевірки; доброзичливість і лояльність стосовно клієнтів; відповідальність аудитора за наслідки його рекомендацій і висновків за результатами аудиторських перевірок; сприяння росту авторитету аудиторської професії.

Перераховані вище особливості визначають норми поводження аудитора.

Аудиторська діяльність (аудит) являє собою підприємницьку діяльність по незалежній перевірці бухгалтерського обліку й фінансової (бухгалтерської) звітності організацій й індивідуальних підприємців.

Аудитор (від лат. auditor - слухач, учень, послідовник) - особа, що перевіряє стан фінансово - господарської діяльності підприємства за певний період. Існує думка, що поняття аудита значно ширше таких понять, як ревізія й контроль, оскільки аудит забезпечує не тільки перевірку вірогідності фінансових показників, але й, що не менш важливо, розробку пропозицій по оптимізації господарської діяльності з метою раціоналізації витрат і збільшення прибутку. Аудиторська діяльність, крім перевірок, припускає надання різних супутніх послуг: ведення й відновлення обліку, консультації з питань ведення обліку, оподатковування й т.д.

За словами відомого американського фахівця в області теорії й практики аудита проф. Дж. Робертсона аудит є діяльністю, спрямованої на зменшення підприємницького ризику. Він уважає, що аудит сприяє зменшенню до прийнятного рівня інформаційного ризику для користувачів фінансових звітів.

Аудит відрізняється від судово-бухгалтерської експертизи. Ця відмінність полягає в тому, що аудит - це незалежна перевірка, а судово-бухгалтерська експертиза здійснюється за рішенням судових органів. Аудит існує незалежно від наявності або відсутності карного або цивільного процесу. Аудитор може бути притягнутий як експерт-бухгалтер при проведенні судово-бухгалтерської експертизи.

Зовнішній аудит

Головна мета зовнішнього аудита - дати об'єктивні, реальні й точні відомості про аудируемом об'єкт. Досягненню головної мети сприяють вимоги до аудиторської діяльності:

Ш Незалежність й об'єктивність при проведенні перевірок;

Ш Конфіденційність;

Ш Професійна кваліфікація;

Ш Застосування методів статистики й економічний аналіз;

Ш Застосування нових інформаційних технологій;

Ш Відповідальність аудитора за свій висновок про фінансові звіти підприємства, що перевіряє.

Зовнішній аудит проводиться на договірній основі аудиторськими фірмами з метою об'єктивної оцінки положення справ у сфері бухгалтерського обліку й фінансової звітності економічного суб'єкта. Як економічних суб'єктів можуть виступати підприємства, кредитно-фінансові установи, страхові компанії, інвестиційні фонди, унітарні підприємства, біржі, позабюджетні фонди й ін.

Аудит може бути ініціативним (добровільним), коли він проводиться за рішенням керівництва підприємства або його засновників, або обов'язковим, якщо його проведення обумовлене прямою вказівкою у федеральному законі

Основною метою ініціативного аудита є виявлення недоліків у веденні бухгалтерського обліку, складанні звітності, в оподатковуванні, проведення аналізу фінансового стану господарюючого об'єкта й надання йому допомоги в організації обліку й звітності. Ініціативний аудит проводиться звичайно за рішенням керівництва економічного суб'єкта. Мети ініціативного аудита можуть бути всілякими: контроль за станом бухгалтерського обліку в цілому або окремих його розділах; вивчення фінансової звітності; організація діловодства по бухгалтерському обліку; оцінка застосовуваних коштів і методів автоматизації обліку; оцінка стану розрахунків по оподатковуванню й т.д.

Ініціативний аудит може бути комплексним і тематичним. В останньому випадку контролю й аналізу піддаються тільки окремі розділи й ділянки обліку. Різної може бути й глибина перевірки. Повна й суцільна перевірка даних обліку, починаючи з первинних документів є найбільш трудомісткою й відповідальною. Методика проведення ініціативного аудита не відрізняється від проведення обов'язкового аудита.

Обов'язкова аудиторська перевірка проводиться у випадках, прямо встановлених актами законодавства. Необхідність обов'язкового аудита обумовлена специфікою організаційно-правової форми осіб, що перевіряють, (відкрите акціонерне товариство), характером їхніх функцій (кредитні й страхові організації, біржі, інвестиційні фонди) або більшим розміром виручки від реалізації продукції або значною сумою активів балансу на кінець звітного року, тобто такими обставинами, які - з метою захисту прав і законних інтересів інших осіб і забезпечення економічної безпеки - вимагають установлення підвищених гарантій вірогідності фінансової (бухгалтерської) звітності що перевіряють осіб. Крім того, установлюючи обов'язковість підтвердження звітності підприємств, які мають більші розміри виручки від реалізації й розміри майна, держава в особі аудитора контролює діяльність цих підприємств як великих платників податків.

Обов'язкова аудиторська перевірка може бути тільки комплексної, що охоплює всі сфери діяльності підприємства, всі розділи й рахунки бухгалтерського обліку, всі види майна, оцінку діяльності всіх філій, підрозділів і представництв економічного суб'єкта. Обов'язкова аудиторська перевірка вимагає однозначності головного висновку - чи можна й у якому ступені покладатися на інформацію, що втримується в представленій бухгалтерській звітності.

Відносини, що виникають у ході обов'язкової аудиторської перевірки, значною мірою мають публічно-правовий характер. Здійснююча її аудиторська організація діє офіційно в якості незалежної контрольно-ревізійної (наглядової) інстанції в чинність закону за уповноваженням держави. При цьому проведення обов'язкового аудита не має на увазі ініціативу аудируемого особи, а є його обов'язком, обтяженням публічно-правового характеру. Аудиторський висновок, складений за результатами перевірки, входить в офіційну бухгалтерську звітність за рік як обов'язковий елемент; без нього звітність не може бути прийнята, а користувачі фінансової (бухгалтерської) звітності, у тому числі державні податкові органи, не вправі вважати її достовірної. Провідного обов'язкового аудита юридична особа укладає договір про надання аудиторських послуг як корпорація приватного права, тобто в рамках підприємницької діяльності. Разом з тим така юридична особа має особливий статус: воно створюється спеціально й винятково для здійснення аудиторської діяльності, не може займатися ніякою іншою підприємницькою діяльністю й, здійснюючи обов'язкового аудита, по суті, виконує публічну функцію, оскільки вже не приватний, а публічний інтерес лежить в основі цього процесу.

Внутрішній аудит

В економічно розвинених державах внутрішньому аудитові приділяється така ж пильна увага, як і зовнішньому (аудиторські комітети зобов'язані створювати всі компанії, акції яких котируються на біржі). Але якщо становлення зовнішнього аудита в Росії, можна сказати, уже відбулося, то вітчизняний внутрішній аудит й у професійному, і в законодавчому, і в інституціональному аспектах сьогодні перебуває ще в «зародковому» стані. Слід зазначити також відсутність достатньої кількості науково-практичних розробок, присвячених внутрішньому аудитові. У той же час підсилюється взаємодія зовнішнього й внутрішнього аудита (стандарти зовнішнього аудита передбачають використання роботи внутрішніх аудиторів при проведенні аудиторських перевірок).

Внутрішній аудит - це регламентована внутрішніми документами організації діяльність по контролі ланок керування й різних аспектів функціонування організації, здійснювана представниками спеціального контрольного органа в рамках допомоги органам керування організації (загальним зборам учасників господарського товариства або суспільства або членів виробничого кооперативу, наглядацькій раді, раді директорів, виконавчій органу).

Ціль внутрішнього аудита - допомога органам керування організації в здійсненні ефективного контролю над різними ланками (елементами) системи внутрішнього контролю. Під головним завданням внутрішніх аудиторів варто розуміти забезпечення задоволення потреб органів керування в частині надання контрольної інформації з різних їхніх питань, що цікавлять. Під загальною же функцією внутрішніх аудиторів варто розуміти:

а)оцінку адекватності систем контролю - здійснення перевірок ланок керування (контролю), надання обґрунтованих пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності керування;

б)оцінку ефективності діяльності - здійснення експертних оцінок різних сторін функціонування організації й надання обґрунтованих пропозицій по їхньому вдосконалюванню. Діяльність внутрішніх аудиторів для органів керування організацією має інформаційне й консультаційне значення.

Внутрішній аудит може підрозділятися на наступні види:

-Функціональний аудит систем керування проводиться для оцінки продуктивності й ефективності в будь-якому функціональному розрізі господарської діяльності.

-При міжфункціональному внутрішньому аудиті якість виконання різних функцій оцінюється в їхньому взаємозв'язку й взаємодії.

-Організаційно-технологічний аудит систем керування виражає проведений органом внутрішнього аудита контроль різноманітних ланок керування на предмет їх організаційної й/або технологічної (тобто в плані оцінки сукупності застосовуваних способів, прийомів, технологій керування, здійснюваних процедур) доцільності (раціональності).

Аудит видів діяльності припускає об'єктивне обстеження й всебічний аналіз певних видів діяльності, бізнесів-проектів з метою виявлення можливостей їхнього поліпшення. Крім того, внутрішніми аудиторами може проводитися більше глибокий контроль організації, що виражається в сукупності організаційно-технологічного й функціонального аудитів систем керування, аудита видів діяльності, а також аудита елементів і процесів, що зв'язують організацію із зовнішнім середовищем, наприклад системи зовнішніх професійних зв'язків, іміджу, суспільних зв'язків й ін. Тут визначаються всі сильні й слабкі сторони діяльності організації, оцінюється стабільність її положення в соціальних системах більше високого порядку, а також перспективи її розвитку.

По об'єкті вивчення прийнято виділяти три види аудита: фінансовий, на відповідність, операційний.

Фінансовий аудит (аудит фінансової звітності) передбачає оцінку вірогідності фінансової інформації. Як критерії оцінки звичайно виступають загальноприйняті принципи організації бухгалтерського обліку. Такий аудит проводиться переважно незалежними аудиторами, результатом роботи яких є висновок щодо фінансових звітів.

Аудит на відповідність призначений для виявлення того, як дотримуються підприємством конкретні правила, норми, закони, інструкції, договірні зобов'язання, які впливають на результати операції або звіти.

Операційний аудит використається для перевірки процедур і методів функціонування підприємства, оцінки продуктивності й ефективності.

Залежно від намічених цілей операційний аудит проводиться на міжгалузевих, галузевих, внутрішньогосподарському рівнях, зовнішніми або внутрішніми аудиторами, в інтересах зовнішніх або внутрішніх користувачів.

По періодичності здійснення аудиторських перевірок розрізняють первісного й періодичного аудита. Первісний аудит - це така перевірка, що вперше здійснюється на даному підприємстві. Періодичний аудит проводиться на даному підприємстві, як правило, щорічно.

По методах перевірки аудит буває підтверджуючим, системно-орієнтованим, базованому на ризику.

Підтверджуючий аудит - при проведенні перевірки аудитор-бухгалтер перевіряє й підтверджує кожну господарську операцію.

Системно-системно-орієнтований аудит - передбачає спостереження систем, які контролюють операції по функції обліку.

Аудит, що базується на ризику - такий вид аудита, коли перевірка, виходячи з умов роботи підприємства, проводиться вибірково.

2. Організація роботи аудиторського підприємства

Аудит відносять до інтелектуальної діяльності, яка передбачає дослідження фінансово-господарської діяльності з метою поліпшення її та підвищення прибутковості відповідно до замовлень, виданих за угодами між аудиторськими організаціями й суб'єктами підприємницької діяльності.

Організацію аудитові очолює Аудиторська палата України (або інший уповноважений на це орган), яка згідно й;і законодавством є неурядовим органом. Метою діяльності Аудиторської палати є створення системи неперелогового фінансово-господарського контролю у формі аудитові, який дас об'єктивну оцінку фінансового стану підприємств і підприємців, сприяє раціональному господарюванню та своєчасно запобігає банкрутству власника, забезпечує достовірний контроль за доходами й видатками власників та одночасно оберігає інтереси держави. Палата видає ліцензії аудиторським фірмам й окремим аудиторам на право здійснення аудиторської діяльності; веде реєстр аудиторів України, яким видане кваліфікаційний сертифікат на проведення аудитові.

Через аудиторські фірми палата впливає на фінансово-господарський контроль діяльності підприємств і підприємців, банків, громадських і приватних утворень та інших видів підприємницької діяльності всіх форм власності; надає їм аудиторські послуги з питань методології бухгалтерського обліку й звітності, внутрішнього аудитові й ревізії, судово-бухгалтерської експертизи та інші за договорами йз замовниками на платній основі. Палата надає методичну допомогу аудиторським організаціям (фірмам), які безпосередньо виконують аудиторські роботи щодо відповідності поданих звітів про фінансово-господарську діяльність чинному законодавству та нормативним актам органів державного й господарського управління, визначають дійсний фінансовий стан замовників, використання власних і залучених коштів, платоспроможність, правильність нарахування й своєчасності сплати податків та розподілення прибутків між учасниками підприємницької діяльності (дивідендів, відсотків по депозиті й позиках тощо).

Діяльність Аудиторської палати грунтується на принципах демократії й самоуправління, колегіальності й гласності за умови одночасного збереження комерційної таємниці, виборності органів управління засновниками, власної ініціативи, персональної відповідальності аудиторів.

Основними завданнями діяльності Аудиторської палати є організація й координація незалежної аудиторської діяльності, сприяння її розвитку, удосконалення та методологічна уніфікація аудитові в Україні; надання практичної допомоги в забезпеченні професійної захищеності аудиторів при виконанні покладених на них функцій, постійних зв'язків із трудовими колективами, засобами масової інформації, державними органами управління, правоохоронними й громадськими організаціями.

Через систему аудитові Аудиторська палата може узагальнювати невикористані резерви поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємств і підприємців та вживати заходь щодо використання їх, а в разі споживи подає до державних органів управління пропозиції щодо використання резервів у народному господарстві.

Аудиторська палата розробляє нормативи й методичні рекомендації на проведення аудитові, атестує й видає кваліфікаційні сертифікати на право здійснення аудиторської діяльності, провадить роботові з підготовки й підвищення кваліфікації аудиторів, здійснює облік аудиторських фірм й аудиторів, контролює їхню діяльність, вивчає ринок аудиторських послуг для задоволення його попиту, розглядає розбіжності між аудиторами та замовниками послуг з питань якості й своєчасності проведення аудитові.

Для підготовки атестації й підвищення кваліфікації аудиторів Аудиторська палата створює навчальний центр із залученням вітчизняних і зарубіжних фахівців вищих навчальних закладів, а також практичних працівників фінансових органів, банків, податкових адміністрацій, державної контрольно-ревізійної служби для роботи в ньому.

Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, затверджених і зареєстрованих у встановленому порядку. Виконують аудиторські послуги смороду йз залученням штатних і позаштатних працівників :і погодинною оплатою або в порядку сумісництва на штатних посадах.

Портфель замовлень на аудиторські послуги формується за договорами, а також замовленнями, що надходять від підприємств, підприємців та ін. За портфелем замовлень аудиторська фірма складає плани своєї діяльності на календарний рік із розбиванням на квартали. На правах юридичної особини аудиторська фірма затверджує самостійно плани своєї діяльності, здійснює взаємовідносини з бюджетом, банками та замовниками аудиторських послуг.

Законодавством передбачені права й обов'язки аудиторських фірм й аудиторів, які здійснюють аудиторську діяльність.

Аудитор - це висококваліфікований спеціаліст, який володіє методологією фінансово-господарського контролю й аудитові, бухгалтерським обліком, аналізом господарської діяльності, статистикою, фінансовою й банківською справою, а також має необхідну професійну підготовку в галузі юриспруденції, судово-бухгалтерськоі експертизи, методології економічних досліджень, технології виробництва. Підготовку аудиторів здійснюють економічні вузи із числа осіб, які мають звання бакалавра. Аудиторською діяльністю смороду можуть займатися при наявності сертифіката, виданого Аудиторською палатою України на встановлений рядків. Після закінчення рядок чинності сертифіката аудитор підлягає атестації для одержання сертифіката на наступний п'ятирічний або інший рядків.

Права й обов'язки аудиторів визначені законодавством і нормативними актами з питань аудиторської діяльності.

Аудитори як суб'єкти підприємницької діяльності можуть займатися аудиторством індивідуально або в аудиторських фірмах, при наявності кваліфікаційного свідоцтва (сертифіката) і ліцензії, виданих у передбаченому законодавством порядку. Смороду мають право займатися аудиторською діяльністю при наявності договірних стосунків із підприємствами й організаціями або завдання на проведення аудитові, виданого аудиторською фірмою. До аудиторської перевірки не може бути залучена особа, яка має родинні зв'язки з керівником підприємства або веде з їм підприємницьку діяльність.

Результати аудиторської перевірки аудитор оформляє висновком про якість складеної замовником бухгалтерської звітності й декларації про фінансово-господарську діяльність. У випадках неналежного стану бухгалтерського обліку в замовника аудитор на подань звіт (декларацію) висновок не складає. Після ліквідації недоліків у бухгалтерському обліку провадиться повторний аудит, який оформляють окремим висновком, що підтверджує достовірність бухгалтерського обліку, балансу й звітності суб'єкта підприємницької діяльності. Одночасно у висновку аудитора зазначається стан бухгалтерського обліку відносно своєчасності й правильності відображення господарської діяльності. При цьому вказується, чи відповідає первинна документація з обліку типовим формам, затвердженим статистичними органами, або спеціалізованим формам, затвердженим міністерствами й відомствами.

Висновком (актом) оформляються аудитором виконані роботи, передбачені договором із замовником. До них можна віднести аудит фінансового стану господарюючих суб'єктів або аудиторської оцінки інвестиційних проектів чи стартової вартості майнових комплексів, що виставляються на аукціон, та ін. Згідно з нормами аудитові (стандарт затверджений Аудиторською палатою України) виконану аудитором роботові можна оформити спеціальним звітом. На практиці проведення аудитові здебільшого оформляється спеціальним актом, який містить дослідну частину й висновки з питань, поставлених замовником.

Аудитор має право при виконанні договірних зобов'язань з дозволу замовника:

перевіряти первинну документацію з обліку фінансово-господарської діяльності замовника, облікові регістри, провадити інвентаризацію коштів у касах, цінних паперів, матеріальних цінностей, вимагати від посадових осіб пояснення з питань, які поставлені на вирішення аудитора замовником;

одержувати необхідну для аудитові інформацію від третіх осіб (банків, постачальників та ін.);

залучати для роботи на договірній основі фахівців, крім осіб, що працюють у замовника, перебувають з їм у родинних стосунках або ведуть спільний бізнес. Крім того, аудитор має право самостійно визначати методичні прийоми й процедури аудитові, керуючись при цьому чинним законодавством, існуючими нормами й стандартами, умовами договору йз замовником, професійними знаннями та досвідом власної роботи.

Аудитори й аудиторські організації зобов'язані:

при виконанні аудиторських послуг, згідно з договорами із замовниками, додержувати чинного законодавства та встановлених нормативів;

повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені в процесі аудитові недоліки у веденні бухгалтерського обліку й звітності, а також недоліки в господарській чи комерційній діяльності;

зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудитові та виконанні аудиторських послуг;

не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці й не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

додержувати розумів договору, укладених із замовником;

обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які безпосередньо стосуються їх (консультації, перевірки, експертизи), за винятком наукової та педагогічної діяльності.

Аудитор несе відповідальність за неякісне виконання аудиторських послуг відповідно до законодавства України, порушення службової етики, невиконання розпорядчих і нормативних документів Аудиторської палати України й аудиторської фірми.

У випадках, коли з вини аудитора замовнику завдано збитків, він несе передбачену законодавством відповідальність.

Обов'язком аудитора є збереження документації, представленої замовником для перевірки, а також службової до респонденції, якою він користується в процесі виконання замовлення.

Аудитор не має права розголошувати інформацію про діяльність підприємства, яку він перевіряє, за винятком випадків виявлення кримінальних злочинів і недодержання податкового законодавства. Аудитор несе матеріальну й кримінальну відповідальність за навмисне викривлення результатів аудиторської перевірки, передбачену законодавством і договором. Відповідальність аудиторської фірми конкретизується статутом, умовами договорів із замовниками, а також контрактами між аудитором й аудиторською фірмою.

Література

1. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93 № 3125 - ХІІ.

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”: Затв. Наказом МФУ від 31.03.99 № 87.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”: Затв. Наказом МФУ від 28.05.99 № 137.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”: Затв. Наказом МФУ від 31.12.99 № 318.

5. Аудиторская деятельность в Украине (с изменениями и дополнениями по сост. на 1 марта 2001 г.): Сб. норм. документов / Сост. Т.В.Симоненко. - Харьков: Конус, 2001. - 192 с.

6. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Зб. нормативно-правових актів / Уклад. М.І. Камлик. - К.: Атіка; Літера ЛТД, 2001. - 752 с.

7. Аудит: Учеб. для студентов вузов / под. ред. В.И. Подольского - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ЮНИТИ, 2000 - 655 с.

8. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навч.пос. - К.: Каравела; Львів: Новий світ 2000, 2002. - 504 с.

9. Аудит: збірник задач та практичних ситуацій: Навч.пос. / Г.М. Давидов, І.К. Дрозд, І.Г. Довидов та ін.: за ред. Г.М.Давидова. - К.: Знання, КОО, 2001. - 170 с.

10. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / пер. з англ. За ред. С.Ф.Голова. - К.: Федер.проф. бухгалтерів і аудиторів України, 1998. - 736 с.

11.