Процес інвентаризації на підприємстві

1. Вступ

Сільське господарство - найперша умова розвитку суспільства, оскільки вона забезпечує продуктами харчування та сировиною. 75 % народного споживання складає сільське господарство. Промисловість в країні відіграє важливу роль, але соціально-економічний стан залежить від розвитку сільського господарства.

Водночас сільське господарство має специфічні природні та соціально-економічні особливості:

Ш Розвивається на основі різних форм власності і видів господарювання;

Ш На відміну від інших галузей матеріального виробництва земля є головним і незамінним засобом виробництва.

Ш Економічний процес відтворення тісно пов`язаний і незмінно переплітається з природним процесом, оскільки розвиток і відтворення рослин і тварин відбувається за біологічними ознаками.

Ш Значна різниця між періодом виробництва і робочим періодом сільськогосподарського виробництва спричинює його сезонний характер.

Ш Просторово розосереджене, що спричинює великі обсяги внутрішньогосподарських перевезень вантажів, а також витрат енергетичних ресурсів та засобів виробництва.

Ш На відміну від промисловості частина одержаної продукції використовується в подальшому виробничому процесі, як засіб виробництва.

Ш Природні умови є надзвичайно важливими факторами виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати і рівень його ефективності.

Отже специфіка сільського господарства має об`єктивний характер. Особливості сільського господарства, як галузі народного господарства визначають структуру виробництва, рівень забезпеченості й використання техніки, склад робочої сили, характер поділу праці та форми її організації, зумовлюють нерівномірність надходження коштів від реалізації продукції тощо.

Отже для виготовлення продукції в сільському господарстві потрібно використовувати певні види активів та зобов`язань підприємства. Виготовивши певну продукцію сільського господарства, треба повністю знати всі витрати, які пішли на виготовлення цієї продукції, щоб достовірно знати собівартість продукції та правильно встановити ціну виготовленої продукції.

Для узагальнення інформації про витрати господарства на виготовлення певного виду продукції сільського господарства використовується бухгалтерський облік, який ведеться на кожному сільськогосподарському підприємстві. Всі витрати узагальнюються та записуються до регістрів бухгалтерського обліку. Взагалі кожне підприємство для нормального розвитку виробництва має певне майно, яке реформується, включаючи об`єкти невиробничого призначення, діючі об`єкти, об`єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Але узагальнена інформація підприємства інколи неправильно встановлюється.

А отже для уникнення певних проблем, які можуть виникнути на підприємстві, періодично проходить перевірка наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов`язань, та врегульовується виявлена різниця та потім відображується в обліку. Для проведення перевірки, врегулювання виявлених різниць та відображення їх в обліку на виробництві проводиться інвентаризація. А отже я вважаю дану тему актуальною, тому що для високого розвитку підприємства, на ньому повинна використовуватись тільки достовірна інформація, яка підтверджена документально.

2. Виробничо-фінансова характеристика господарства

Збудований у місті Вознесенську Миколаївської області ще у 1982 році, ВАТ "Вознесенський сиркомбінат" став одним з 6 великих молокопереробних заводів України, введених в дію у той час Вже тоді, завдяки серйозному підходу до виробництва, контролю якості та вдалому розташуванню, продукція сиркомбінату стала відома і улюблена в Україні.

На сьогодні Вознесенський сиркомбінат належить до найбільших молочарських підприємств України. Його устаткування за добу може переробити 250 т. молока, а місячна потужність виробництва тільки твердого сиру - до 300 тонн. Такі кількісні показники забезпечені ще при його будівництві. Сьогодні ж усі зусилля працівників та інвесторів спрямовані на постійне покращення якості продукції. А це неможливо зробити без дотримання чітких вимог технології.

Контроль за цим починається вже на етапі заготівлі - якісна продукція неможлива без якісної сировини. Комбінат налагодив сітку добросовісних постачальників, запровадив скрупульозний лабораторний контроль молока. Мало того, у переробку йде сировина лише з показниками якості, не нижчими за встановлений рівень. Причому для деяких видів продукції комбінату (таких, як твердий сир "Гауда") підходить лише особливо якісне молоко, з підвищеним вмістом сухих речовин. Зібрати необхідну кількість саме такого високоякісного молока дозволяє великий сировинний регіон комбінату - села Миколаївської Кіровоградської та Одеської областей.

Наші сири стали широко відомими в Україні. ВАТ "Вознесенський сиркомбінат у 2002 та у 2003 році ставав лауреатом національного рейтингу "Краща торгова марка України". Сири "Костромський", "Пошехонський", "Російський", "Славутич", "Гауда" - володарі золотих медалей всеукраїнських дегустаційних конкурсів рейтингу.

Загалом же в обоймі Вознесенського сир комбінату - 40 найменувань продукції. Серед них - загальновизнаної якості масло "Селянське" (виготовляється лише з коров'ячого молока, без будь-яких додавань рослинних жирів чи барвників) , молоко, кефір, сметана, сироватка. Нещодавно серед продуктів з незбираного молока з'явилися інновації-комбінат освоїв виробництво кефіру "Європейського", ряжанки "Європейської" та йогуртів з наповнювачами - знову ж таки виключно натуральними (персик, малина, абрикос, вишня, червона та чорна смородина) . Влітку 2005 р.

Керівництво та інвестори заводу багато сил прикладають для утворення додаткових робочих місць, для того, щоб забезпечити жителів міста роботою. На території підприємства відкривається нове підприємство з іноземними інвестиціями по виробництву молочного цукру - лактози.

ВАТ" Вознесенський сиркомбінат створено згідно з рішенням РВДМ України по Миколаївській області №45 від 23 червня 1994 р. шляхом реорганізації орендного підприємства „ Вознесенський сиркомбінат. Товариство не має дочірніх підприємств, філій, представництв і т. /я.

Товариство є правонаступником орендного підприємства "Вознесенський сиркомбінат". Товариство є юридичною особою. Права і обов'язки юридичної особи набуває з дня його державної реєстрації.

ВАТ має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своєю повною офіційною назвою, а також інші реквізити, які затверджуються Правлінням Товариства та, при необхідності, реєструються згідно з чинним законодавством, здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту на території України та за її кордоном. Його майно становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображена в балансі.

Основні виробничі цеха:

- сироробний цех, який включає апаратний, сироробний, солільний цеха та сир камеру;

- цех по виробництву незбираної молочної продукції;

- цех по виробництву сухого знежиреного молока;

- масло цех .

- цех по виробництву плавлених сирів; Допоміжні цеха:

- котельня;

- компресорний;

- будівельний;

- гараж;

- механічний;

- електричний;

- АХО.

Працює відділ збуту та постачання, бухгалтерія, ПЕВ, служби головного технолога та інженера, лабораторія, відділ заготівлі молока.

Кількість працюючих людей на заводі складає 319 осіб.

Завод має два фірмових магазина, які здійснюють торгівлю власної продукції в місті.

При переході від держзакупки до повної самостійності підприємств не залишився в стороні і Вознесенський сиркомбінат. Якщо раніше плани розроблялися на державному рівні та держава відповідала за постачання сировини та матеріалів на переробні заводи, то на сьогоднішній час всі турботи по заготівлі сировини лягли на керівництво заводу. У зв'язку зі зменшенням поголів'я КРС в господарствах на завод не надходить сировина в достатній кількості, щоб загрузити потужність виробництва хоч би на 50%.

Заводом розвинена мережа по заготівлі молока в Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях. Підписані договори с 102 приймальниками молока, які забезпечують заготівлю молока безпосередньо в місцях проживання та прилеглих населених пунктах. Більшість пунктів забезпечені охолоджувачами молока. В приймальних пунктах молоко забирають молоковози та доставляють його на заводи. В 2004 році заготовлено 14726,6 тон молока. Слід відмітити складну ситуацію в сільському господарстві, яка значно впливає на кількість заготівлі сировини. Через розпад основної кількості колгоспів та незадовільний стан тих, що залишилися велику складність складає забезпечення заводу молоком. Важливим фактором є велика конкуренція в секторі переробки молока. Тільки в Миколаївській області нараховується більше 6 заводів - переробників молока, що значно впливає на закупівельну вартість молока та штучно її підвищує.

Вознесенський сиркомбінат виробляє слідуючу продукцію: сири тверді сичужні, плавлені сири, масло селянське вагове та фасоване, масло топлене, молочну продукцію, сухе молоко, казеїн та суху сироватку.

Загалом же в обоймі Вознесенського сиркомбінату - понад 40 найменувань продукції.

Основними споживачами продукції є населення м. Вознесенська, Вознесенського, Єланецького, Веселинівського, Братського, Доманівського районів Миколаївської області, а також Крим, м. Київ, м. Донецьк, м. Запоріжжя та ін. міста України. Комбінат має розвинену мережу фірм - офіційних дилерів у найбільших містах України. І не перестає розширяти Ті, запрошуючи до співпраці все нових і нових партнерів.

Аналіз стану розрахунків.

Шифр рахунку	Дебітори	Кредитори
	На початок року	На кінець року	Відхилення	На початок року	На кінець року	Відхилення
361	86,5	0,8	-85,7	31,2	21,3	-9,9
377	10,4	3,1	-7,3	18,5	15,6	-2,9
631	21,3	5,3	-16	5,4	5,2	-0,2
684	10,4	2,1	-8,3	10,00	9,4	-0,6
Разом:	128,6	11,3	-117,3	65,1	51,5	-13,6

Аналіз платоспроможності підприємства.

Платіжні засоби	На початок року	На кінець року	Відхилення	Першочергові платежі	На початок року	На кінець року	Відхилення
Грошові кошти	10,8	25,3	+14,5	Податки і збори	53,6	48,5	-5,1
				Розрахунки з страхування	1,3	2,1	+0,8
				Розрахунки з з.п.	104,5	115,4	10,9
Разом:	10,8	25,3	+14,5	Разом:	159,4	166	+6,6

Показники ефективності використання основних засобів.

Показники	Минулий рік	Звітній рік	Минулий р. в % до звітного
1. валова продукція в порівняних цінах тис.грн.	187,0	194,2	103,85
2. середньорічна вартість ОВФ, тис. грн.	685,6	695,1	101,39
3. середньорічна кількість працівників, чол.	319	319	100
4. Фондовіддача, грн.	0,27	0,28	103,70
5. фондоємкість продукції, грн..	3,67	3,58	97,55
6. Фондоозброєність, грн..	2,15	2,18	101,40

Показники продуктивності праці.

показники	Минулий р.	Звітній р.	Минулий р. в % до звітного
1. Вартість валової продукції на 1 працівника, грн.	5348	5487	102,60
2. Затрати праці на 1 ц., люд.-год.	71,1	76,3	107,31

Фінансові результати діяльності підприємства.

Види продукції	Базисний р	Кількість продукції, ц	Виручка від реалізації	Повна собівартість	Прибуток, збиток	Рентабельність
	Минулий р
Молоко	2005	120340,5	1256,3	1068,0	188,3	17,63
	2006	120525,5	1346,5	1089,2	257,3	23,62
Сири	2005	54845,3	2100,3	1981,3	119,0	6,0
	2006	55736,5	2153,8	1989,9	163,9	8,24
Сироватка	2005	35123,1	563,4	499,6	63,8	12,77
	2006	36214,5	612,6	501,9	110,7	22,06

З вище наведеного аналізу підприємства можна сказати, що це високорозвинене підприємство, яке має великий потенціал для подальшого розвитку, збільшення та розширення.

3. Економічний зміст та необхідність інвентаризації активів і зобов`язань підприємства

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 р. №250 встановлено, що головним завданням бухгалтерського обліку є формування повної, достовірної інформації про наявність і рух майна, господарські процеси і результати діяльності підприємства, яка необхідна для керівництва та управління, а також для її використання інвесторами, постачальниками, кредиторами, банками, податковими та статистичними органами.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності на підприємствах усіх форм власності повинна періодично проводитись інвентаризація майна, коштів і фінансових зобов'язань.

Інвентаризація -- це перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов'язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, врегулювання виявлених різниць та відображення результатів інвентаризації в обліку. Інвентаризації підлягає все майно підприємства, яке реформується, включаючи об'єкти невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану.

Види інвентаризацій:

ь Інвентаризація основних засобів;

ь Інвентаризація ТМЦ;

ь Інвентаризація розрахунків;

ь Інвентаризація незавершеного виробництва;

ь Інвентаризація витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів.

Нормативними актами, що регулюють проведення інвентаризації є:

Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999р.;

"Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків" № 69 від 11 серпня 1994 р.;

"Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) , матеріальних цінностей" № 116 від 22 січня 1996 р.;

"Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду № 158 від 2 березня 1993 р.

Основними завданнями інвентаризації є:

- виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

- установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- виявлення товарно-матеріальних, цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

- перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів;

- перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на поточному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованостей, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об'єкти, кількість і терміни проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Інвентаризація провадиться на підставі Інструкції з Інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.

Дана Інструкція встановлює єдині вимоги щодо порядку інвентаризації відповідних статей балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, установами та організаціями, які утримуються за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів.

Інвентаризація провадиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна.

Установи зобов'язані провадити інвентаризацію:

1. будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів - не менше одного разу на три роки;

2. музейних цінностей - відповідно до строків, встановлених Міністерством культури України;

3.бібліотечних фондів - один раз на 5 років;

4.інших основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів: у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, виконавчих органах місцевих рад - не менше одного разу на два роки; в інших установах - не менше одного разу на рік.

Строки проведення інвентаризації:

- Інвентаризація основних засобів провадиться не раніше 1 жовтня

- капітальних робіт інвентарного характеру і капітальних ремонтів -- не менше одного разу на рік, але не раніше 1 грудня;

- молодняку тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл -- не менше одного разу на квартал;

- готових виробів, сировини, пального та інших матеріалів, кормів, фуражу - не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня;

- продуктів харчування і спирту -- не менше одного разу на квартал;

- незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва - не раніше 1 жовтня звітного року, крім того, періодично у терміни, встановлені відповідними вищими органами;

- грошових коштів, грошових документів, цінностей та бланків суворої звітності - не менше одного разу на квартал;

- розрахунків платежів до бюджету - не менше одного разу на квартал; аналогічно з вищою організацією:

- розрахунків із дебіторами та кредиторами - не менше двох разів на рік, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами -- не менше одного разу на місяць.

Для проведення інвентаризації створюються комісії на основі наказу керівника підприємства. До складу інвентаризаційної комісії входить головний бухгалтер організації, підприємства (або інший представник бухгалтерії) на правах заступника голови інвентаризаційної комісії.

Залежно від повноти охоплення засобів (коштів) інвентаризації поділяються на повні й часткові. Інвентаризація, що охоплює всі засоби, кошти і розрахунки підприємства, називається повною. Повні інвентаризації -- річні. Часткова інвентаризація охоплює лише якийсь один вид засобів, коштів (матеріальних цінностей, основних засобів, господарського інвентарю, каси, незавершеного виробництва тощо) . Часткові інвентаризації провадяться для забезпечення точності звітних даних, посилення боротьби з втратами і зміцнення фінансової дисципліни. _> У звітному році кількість інвентаризацій, дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань,, що підлягають інвентаризації, визначаються підприємством, установою, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Обов'язковим проведення інвентаризації є:

- при передачі майна державного підприємства, установи В оренду, приватизації майна державного підприємства, а Також в інших випадках, передбачених законодавством;

- перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, інвентаризація якого провадилася раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може провадитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів - один раз на п'ять років;

- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ) ;

- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей, а також за рішенням судово-слідчих органів;

- у разі пожежі або стихійного лиха.

Матеріали інвентаризацій та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджуються керівником підприємства, установи з включенням результатів до звіту за той період, в якому закінчено інвентаризацію, а також і до річного звіту.

Кількість інвентаризацій та дати їх проведення, перелік майна і зобов'язань, що підлягають інвентаризації, визначається підприємством, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства.

4. Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань підприємства та оформлення їх результатів

Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємствах розпорядним документом їх керівника створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.

На підприємствах, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва розпорядним документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, які добре знають об'єкт інвентаризації ціни та первинний облік. Робочі інвентаризаційні комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії у тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того ж працівника два роки підряд.

При створенні інвентаризаційних комісій одночасно головним бухгалтером складається календарний план проведення інвентаризацій по підприємству. Календарний план інвентаризаційної роботи та склад комісій затверджується наказом підприємства.

Постійно діючі інвентаризаційні комісії:

- проводять профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів із цього питання;

- організовують проведення інвентаризацій, здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

- здійснюють контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в між інвентаризаційний період. Основними завданнями перевірок і вибіркових інвентаризацій у між інвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку;

- перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо зарахування пересортування цінностей в усіх місцях їх збереження;

- при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації;

- розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач та втрат від псування цінностей. Зарахування внаслідок пересортування відображують у протоколі. У протоколі мають бути наведені відомості про причини і про осіб, винних у нестачах, втратах і надлишках, та про вжиті до них заходи.

Робочі інвентаризаційні комісії:

- здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;

- разом з бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щод зарахування нестач І надлишків за пересортуванням, а також списання нестач у межах норм природних втрат;

- вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшенню обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;

- несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

- оформляють протокол із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про зарахування нестач та надлишків за пересортуванням, списання нестач у межах норм природних втрат, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.

Обираються для перевірки ті види матеріальних цінностей, по яких на момент перевірки в обліку є мінімальний залишок. Частіше в натурі цей вид матеріальних цінностей відсутній, а залишок по обліку являє собою природний убуток (наприклад, по зберіганню спирту) , який і фіксується інвентаризаційною комісією. Такого типу інвентаризація називається перманентною. Організація перманентної інвентаризації не вимагає припинення прибутково-витратних операцій, забезпечує постійний контроль за роботою матеріально відповідальних осіб. Перманентні інвентаризації знижують трудомісткість і тривалість при їх проведенні.

До початку проведення обов'язкової інвентаризації або визначеної підприємством, установою, в присутності комісії матеріально відповідальні особи складають звіт про останні проведені операції, відображують їх у складському обліку і разом з описом документів під розписку здають до бухгалтерії.

Матеріально відповідальні особи дають комісії розписку, в якій підтверджують, що всі прибуткові і витратні документи здані до бухгалтерії і всі матеріальні цінності, довірені їхньому зберіганню, знаходяться в приміщенні складу або в інших місцях. Під час інвентаризації оприбуткування і видача матеріальних цінностей, як правило, не здійснюються. До початку інвентаризації перевіряється також стан ваговимірювального господарства -- точність терезів, гир, та іншого обладнання.

Наявність майна при інвентаризації визначають шляхом його обов'язкового перерахунку, переважування, обмірювання і реєстрації у інвентаризаційному описі (акті) .

Якщо інвентаризація триває понад один день, то інвентаризаційні описи залишаються в сховищі матеріальних цінностей до завершення інвентаризації. На час перерви в роботі інвентаризаційної комісії сховища зачиняються двома замками, ключі від одного з них зберігаються у матеріально відповідальних осіб, від другого -- у голови інвентаризаційної комісії. Сховище запечатується відтиском печатки, яка зберігається у голови або одного із членів інвентаризаційної комісії.

Під час перерв у роботі комісії інвентаризаційні описи не можуть виноситись членами комісії; вони мають зберігатися в зачиненому приміщенні, в якому проводиться інвентаризація.

При інвентаризації застосовуються типові форми документів. Бланки інвентаризаційних описів, актів інвентаризації, порівняльних відомостей, можуть бути заповнені як від руки, так і засобами обчислювальної техніки та іншої оргтехніки. У цих документах ніяких помарок і підчисток не допускається. Помилки повинні виправлятися шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних. Виправлення мають бути підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальних осіб.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами. При цьому останні дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка матеріальних цінностей відбулася в їх присутності і що вони не мають до членів комісії ніяких претензій та приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі матеріальні цінності. Одержані дані, що містяться в інвентаризаційному описі, зіставляються з обліковими даними про залишки тих же матеріальних цінностей. Таке зіставлення називають звірюванням фактичних та облікових залишків і записують до Звірювальних відомостей результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей .

У результаті зіставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

а) фактичний і бухгалтерський залишки збігаються;

б) фактичний залишок менше облікового - нестача;

в) фактичний залишок більше бухгалтерського облікового-- надлишок.

Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з даними бухгалтерського обліку, встановлені під час інвентаризації та інших перевірок, регулюються підприємством, установою у такому порядку:

- основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності або збільшення фінансування з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб;

- убуток цінностей у межах затверджених норм списування за рішенням керівника підприємства, установи відповідно до витрат виробництва, обігу або на зменшення фінансування. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач. За відсутності норм убуток розглядається як понаднормова нестача;

- понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування цінностей відносяться на винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання, нестач, знищення та псування матеріальних цінностей;

- понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках, коли винуватці не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.

У документах, якими оформлюються списання втрат і понаднормові нестачі цінностей, мають бути зазначені вжиті заходи щодо запобігання таких нестач і втрат.

Дані про наявність тих чи інших цінностей із зазначенням назви, відмітних ознак, включаючи номенклатурний номер, одиниці виміру і кількості фактично виявлених натуральних одиниць, записуються до інвентаризаційного опису . Кожна сторінка опису підписується всіма членами комісії та матеріально відповідальними особами. Наприкінці кожної сторінки цифрами і словами записується загальна сума натуральних одиниць, відображених на даній сторінці. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальні особи підтверджують, що всі матеріальні цінності облічені й відображені в інвентаризаційному опису правильно і повністю, жодних пропусків і не включених до опису предметів немає. Інвентаризаційні описи складаються в необхідній кількості примірників, один з яких вручається матеріально відповідальним особам.

Якщо матеріально відповідальні особи виявляють після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття комори, складу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження виправляє помилки.

Результати інвентаризації з пропозиціями щодо врегулювання інвентаризаційних різниць відображуються в протоколі інвентаризаційної комісії.

Після закінчення інвентаризації комісією складається акт перевірки цінностей .

5.Порядок проведення інвентаризації

5.1 Необоротних активів

На досліджуваному підприємстві інвентаризацію основних засобів проводять відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.

До початку інвентаризації перевіряється:

- наявність і стан реєстрів обліку (карток, книг, описів тощо) ;

- наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

- наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів забезпечується їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації до цих документів вносяться відповідні виправлення й уточнення.

Для початку інвентаризації , керівник підприємства складає наказ на проведення інвентаризації основних засобів. Інвентаризаційна комісія, назначена керівником підприємства, складає план проведення інвентаризації, який затверджується наказом керівника. А також матеріально-відповідальна особа складає розписку про правильність відображення наявності, оприбуткування та витрачання основних засобів.

Під час інвентаризації комісія в обов'язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в описи повні найменування цих об'єктів та їхні інвентарні номери. У разі відсутності технічної документації про це вказується в описах -- у графі "Примітка".

Машини, обладнання та інші об'єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із зазначенням інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно з основним призначенням об'єкта.

Присвоєні об'єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися.

Оцінка виявлених і не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об'єктів має бути проведена за дійсною вартістю, а знос слід визначити за справжнім технічним станом об'єктів з оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта. Об'єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилося його основне призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Водночас комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об'єктів не знайшли відображення в обліку.

При виявленні об'єктів (предметів) , що не перебувають на обліку, а також об'єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису відсутні відомості і технічні показники цих об'єктів (предметів) .

На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до стану непридатності.

Обов'язково провадиться інвентаризація:

1) будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів -- не менше одного разу на три роки;

2) музейних цінностей -- відповідно до строків, встановлених Міністерством культури України;

3) бібліотечних фондів - один раз на 5 років;

4) інших основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів: у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, їхніх управліннях (відділах) , виконавчих органах місцевих рад - не менше одного разу на 2 роки; в інших установах -- не менше одного разу на рік.

Щоб провести інвентаризацію, треба тільки перевірити і документально підтвердити наявність активів, їх стан та оцінку. У теперішніх умовах це найчастіше зводиться до порівняння фактичного залишку матцінностей з даними обліку, а от достовірна оцінка відходить на другий план.

До початку інвентаризації у кожного відповідального за збереження цінностей беруть розписку. За підсумками інвентаризації в одному примірнику складають порівнювальні відомості за формою № інв-18 (зберігають їх у бухгалтерії) .

5.2 Оборотні активи

На ВАТ "ВСК" інвентаризація матеріальних цінностей проводиться згідно з Інструкцією, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України № 90 від 30.10.98 р.

Інвентаризація - перелік, перерахування, зважування, перемірювання в натурі виробничих запасів, що знаходяться в місцях зберігання, і зіставлення наявності з даними бухгалтерського обліку. Інвентаризація матеріальних цінностей є одним з радикальних засобів контролю за збереженням; оборотних активів і роботою матеріально відповідальних осіб. Використовується також для виявлення фактичних витрат на і виробництво продукції та послуг або якщо інші способи одержання даних про витрати матеріальних ресурсів не можуть бути використані.

Інвентаризацію оборотних засобів починають з перевірки стану складського господарства та умов зберігання. Перевіряючи організацію складських господарств перевіряють спершу:

Ш Забезпеченість складських приміщень;

Ш Технічний стан складів;

Ш Наявність вагових приладів;

Ш Наявність тари і обладнання;

Ш Дотримання правил складання та зберігання;

Ш Умови зберігання;

Ш Організація охорони;

Ш Закріплення майна за відповідальною особою.

Перевірка організації складського обліку:

Ш Перевіряють картку або книгу складського обліку на ведення щоденних записів і відрахувань;

Ш Перевіряють наявність контролю з боку бухгалтерії за залишками.

Інвентаризація виробничих запасів провадиться за місцем зберігання та окремо за матеріально відповідальними особами. Матеріальні запаси при інвентаризації записуються в описи за кожним окремим найменуванням із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту і кількості (рахунком, вагою або мірою) .

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти, в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом (нова, потребує ремонту тощо) . На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною комісією складається акт на списання із зазначенням причин псування.

При інвентаризації молодняку тварин та тварин на відгодівлі описи складаються за видами тварин окремо на фермах, у цехах, відділеннях, бригадах у розрізі облікових груп і матеріально відповідальних осіб.

Для перевірки оприбуткування молока проводять контрольні дійки.

При інвентаризації зернових, повноту оприбуткування продукції проводять шляхом проведення контрольних обмолотів.

Наявність нафтопродуктів визначають наступним чином:

1) Визначають висоту зливу нафтопродуктів за допомогою метр штоку;

2) На підставі калібрувальних таблиць і висоти зливу визначають об`єм нафтопродуктів.

При інвентаризації малоцінних та швидкозношуваних предметів, наданих в особисте користування працівникам, припускається складання групових інвентаризаційних описів із зазначенням відповідальних за ці предмети осіб, на яких відкриті особові картки, з поставленням підпису в описі. У процесі інвентаризації визначається фактична наявність цінностей, виявляються відхилення від даних книг обліку і причини відхилень. Інвентаризаційні описи (акти) разом з висновками робочої комісії здають до бухгалтерії для виявлення кінцевих результатів. При цьому бухгалтерія складає звірювальну відомість (табл. № 4.2, ч. І) , в якій послідовно виконуються такі розрахункові процедури: здійснюється взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці; здійснюється розрахунок природної нестачі (у виняткових випадках з особливого дозволу керівника робляться уточню вальні записи, наприклад, знайдена арифметична помилка або інші неточності у роботі) ; визначаються кінцеві результати інвентаризації.

Якщо вартість нестач перевищуватиме вартість лишків, то різниця у вартості має бути віднесена на винних матеріально відповідальних осіб.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарства, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства.

Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій.

5.3 Грошових коштів

На досліджуваному підприємстві у строки, встановлені керівником, проводять інвентаризацію каси з перевіркою всіх цінностей, які в ній зберігаються (п. 4.10 Положення № 72) . При будь-якій інвентаризації керівник видає наказ. Здійснювати її може або постійно діюча, або робоча інвентаризаційна комісія. Бажано, щоб до її складу входили працівники, обізнані в питаннях касової дисципліни І первинного обліку (наприклад, економіст, бухгалтер) . До початку інвентаризації матеріально відповідальні особи, які відповідають за збереження цінностей, дають розписку. Але перед тим касир має скласти звіт касира за поточний день та додати до нього всі первинні касові документи. Ось тепер можна приступати до інвентаризації каси.

Вона включає перерахунок фактичної наявності:

- грошових коштів;

- грошових документів (поштових марок, проїзних квитків, путівок тощо) ;

- цінних паперів (векселів, акцій, інвестиційних сертифікатів) .

Інвентаризаційна комісія перевіряє наявність усіх готівкових коштів в касі, перераховуючи їх покупюрно. Це стосується і цінних папері в, чекових книжок, акцій тощо.

Підрахований залишок готівки в касі звіряють з даними обліку за касовою книгою підприємства. Дивляться, чи правильно та повно заповнені прибуткові та видаткові документи. При автоматизованому веденні касової книги звертається увага на правильність роботи програмних засобів оброблення касових документів.

У результаті може статися, що коштів більше або менше, ніж зафіксовано в касовій книзі. Надлишком вважають готівку, яка:

- зберігається в касі підприємства, але не підтверджена прибутковими касовими ордерами;

- оприбуткована в скриньці РРО в сумі, більшій ніж зафіксовано в Х-звіті.

Надлишок оприбутковують до каси, виписавши прибутковий касовий ордер або пробивши через РРО, та зараховують у доход підприємства.

Якщо ж навпаки -- первинні документи є, а готівки немає, то, без сумніву, маємо нестачу. Тоді необхідно з'ясувати обставини виникнення та знайти винну особу, яка й відшкодує недостатню суму .

При перевірці фактичної наявності цінних паперів, які підприємство зберігає у касі, зважають на правильність їх оформлення, реальність вартості відображення у балансі підприємства, повноту і своєчасність записів у бухгалтерському обліку доходу з фінансових інвестицій. Інвентаризацію цінних паперів проводять за окремими емітентами із зазначенням назви, серії, номера, номінальної і балансової вартості, термінів їх погашення.

Якщо цінні папери підприємство передало на зберігання спеціальним організаціям (депозитарій, банк) , то їх інвентаризація полягає у звірянні залишків, зафіксованих на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства, з даними виписок спеціальних організацій.

5.4 Зобов`язань

Річна інвентаризація розрахунків -- досить складний процес, але необхідний для підтвердження статей балансу підприємства. Для проведення інвентаризації зобов`язань підприємство готує та направляє всім дебіторам виписки про їхню заборгованість (п. 11.11 Інструкції № 69) . Підприємства-дебітори, у свою чергу, зобов'язані протягом 10-ти днів з дня отримання виписок підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу. Отримані виписки передають інвентаризаційній комісії для підтвердження реальності заборгованості.

Крім цього, при інвентаризації розрахунків з покупцями й постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами слід дотримуватися ще таких умов:

1) на суми заборгованості постачальників з невідфактурованих поставок після їх перевірки бухгалтерія повинна вимагати від них розрахунково-платіжні документи. Постачальники мають подати покупцям такі документи або повідомити про причини їх неподання чи про відсутність заборгованості;

2) на рахунках обліку розрахунків з покупцями і замовниками, постачальниками і підрядниками, іншими дебіторами і кредиторами повинні числитися лише погоджені суми.

І тільки в окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунено або вони залишилися нез'ясованими, кожна сторона відображає розрахунки з дебіторами і кредиторами у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у її бухгалтерському обліку, і визнає правильними. Зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про розбіжності для вирішення відповідними органами.

Комісія повинна погодити суми за розрахунками з установами банків, фінансовими і податковими органами. Адже в обліку не допускається, щоб за цими розрахунками залишалися неврегульовані суми.

Результати інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами фіксують в акті.

На досліджуваному підприємстві інвентаризація проводиться згідно "Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків." № 69 від 11 серпня 1994р.

6. Оформлення результатів інвентаризації

Оформлення результатів на ВАТ "Вознесенський сиркомбінат" проводиться згідно таких нормативних документів:

1.Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999р.;

2."Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків" № 69 від 11 серпня 1994 р.;

3."Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) , матеріальних цінностей" № 116 від 22 січня 1996 р.;

4."Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду № 158 від 2 березня 1993 р.

Для початку будь-якої інвентаризації на підприємстві, керівник складає наказ про проведення інвентаризації (додаток В) . Матеріально відповідальна особа складає розписку. Інвентаризаційна комісія складає план проведення інвентаризації, який затверджує керівник підприємства. А вже потім проводиться інвентаризація. При проведенні інвентаризації комісія складає певні документи для відображення результатів інвентаризації в обліку. Оформити відомості про інвентаризацію 03 можна у формі № інв-1 "Інвентаризаційний опис основних засобів". Комісія складає цей документ в одному примірнику стосовно кожного місцезнаходження 03 і посадової особи, відповідальної за їх цілість. На орендовані 03 заводять окремий опис.

Оформити відомості про інвентаризацію основних засобів можна у формі № інв-1 "Інвентаризаційний опис основних засобів" (додаток Г) . Комісія складає цей документ в одному примірнику стосовно кожного місцезнаходження 03 і посадової особи, відповідальної за їх цілість. На орендовані 03 заводять окремий опис.

При проведенні інвентаризації основні засоби записуються в описі під найменуванням відповідно до основного призначення об'єкта. У випадках, коли проведені капітальні роботи або часткова ліквідація будівель і споруд не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об'єкта і привести в описі дані про проведені зміни.

При виявленні об'єктів, що не перебувають на обліку, а також об'єктів з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити до опису відсутні відомості і технічні показники цих об'єктів. На основні засоби, які не придатні до експлуатації і не підлягають відновленню, складається окремий опис із зазначенням часу введення в експлуатацію та причин, що призвели ці об'єкти до стану непридатності.

За підсумками інвентаризації в одному примірнику складають порівнювальні відомості за формою № інв-18 (зберігають їх у бухгалтерії) .

По закінченню інвентаризації, інвентаризаційна комісія складає акт про проведення інвентаризації основних засобів підписаний всіма членами комісії.

При інвентаризації оборотних активів інвентаризаційна комісія, як і при інвентаризації основних засобів складає інвентаризаційний опис (додаток Д) .

На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані матеріальні цінності додатково складаються акти (додатки Ж1 та Ж2) , в яких вказуються причини, ступінь і характер псування матеріальних цінностей, а також винні особи, які допустили їх псування. Тара вписується до опису за видами, цільовим призначенням і якісним складом (нова, потребує ремонту тощо) . На тару, що стала непридатною, інвентаризаційною комісією складається акт на списання із зазначенням причин псування.

За результатами проведеної інвентаризації складається протокол, у якому зазначаються стан складського господарс-1тва, результати проведеної інвентаризації, пропозиції про залік нестач і лишків при пересортиці, списуванні нестач у межах норм природного убутку, а також понад нормативні нестачі і втрати від порчі цінностей, запропоновані заходи щодо попередження нестач і втрат у подальшому. Протокол інвентаризаційної комісії повинен бути розглянутий і затверджений у 5-денний термін керівником підприємства. Результати інвентаризації після затвердження керівником відображаються у бухгалтерському обліку підприємства у тому місяці, в якому проведена (закінчена) інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. У пояснювальній записці до річного звіту підприємства, установи наводяться відомості про результати проведених протягом року інвентаризацій. Результати інвентаризації коштів та цінностей, які зберігаються в касі підприємства, комісія відображає в Акті (додаток Б) про результати інвентаризації наявних коштів. Його складають у 2-х примірниках і підписують члени інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальна особа. Один -- передають до бухгалтерії, другий -- залишається у матеріально відповідальної особи. При зміні матеріально відповідальних осіб потрібні 3 примірники (для матеріально відповідальної особи, яка здала цінності, матеріально відповідальної особи, яка прийняла цінності, а також бухгалтерії) . Результати інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами фіксують в акті (ф. № інв-17, затверджена постановою № 241) .

Коли при інвентаризації виявлено дебіторську або кредиторську заборгованість, позовна давність за якими вже минула, тоді до акта додають ще довідку, де вказують;

- осіб, винних у простроченні строку позовної давності за дебіторською заборгованістю;

- реквізити таких дебіторів та кредиторів;

- дати, підстави виникнення заборгованостей та їх суми.

Отже на досліджуваному підприємстві оформлення результатів інвентаризації проводиться згідно нормативних документів та законодавства України.

7. Відображення в обліку результатів інвентаризації

Матеріали інвентаризації (описи, акти, порівняльні відомості, протоколи) оформлюються в одному примірнику і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства за участю інвентаризаційної комісії складає порівняльні відомості цінностей, фактична наявність яких при інвентаризації відхиляється від даних обліку.