Кафедра міжнародної економіки

Контрольна робота

з дисципліни:

«Облік зовнішньоекономічної діяльності»

Зміст

1. Документальне забезпечення та облік закупівлі імпортних товарів

2. Бухгалтерський облік бартерних операцій

3. Задача

Список літератури

1. Документальне забезпечення та облік закупівлі імпортних товарів

Підставою для бухгалтерського запису є первинний документ, тому складання документів бухгалтером є першочерговим завданням. Невід'ємною умовою бухгалтерського обліку є документальне оформлення кожної господарської операції. Оскільки на підприємстві здійснюється велика кількість різноманітних господарських операцій, існує безліч різних за своїм змістом та формою первинних документів. Первинні документи складаються на бланках типових або спеціалізованих форм. Первинні документи, що застосовуються в операціях зовнішньоекономічної діяльності, можна поділити на групи.

Технічна - технічні паспорти машин та обладнання, формуляри і описи виробів, креслення, інструкції по встановленню, монтажу, налагодженню, управлінню і ремонту.

Супроводжувальна - сертифікат якості товару, відвантажувальна специфікація, пакувальний лист, комплектуюча відомість.

Транспортна, експедиторська і страхова - залізнична накладна та її копії, дублікат залізничної накладної міжнародного вантажного сполучення, квитанція залізничної накладної внутрішнього вантажного сполучення, багажна квитанція, коносамент, накладні автотранспортного, річкового та повітряного сполучення тощо, страховий поліс або сертифікат.

Складська - акт приймання експортного товару, генеральний акт розвантаження теплоходу з імпортними вантажами в порту прибуття, докова розписка про прийняття вантажу на зберігання в іноземному порту, варіант документа іноземного комерційного складу, що складається з двох частин: одна частина - розписка складу про прийняття товару на зберігання, інша частина - свідоцтво про заставу, яке може бути використане для одержання займу під заставу товару.

Розрахункова - рахунок-фактура, розрахункова специфікація (коли товар є комплектом з різних частин і кожна частина має ціну), переказний вексель (тратта).

Банківська - заява на переказ валюти, інкасове доручення, доручення про відкриття акредитиву, чек, доручення про переказ коштів на депозит митниці, заява на розподіл експортної виручки (в т. ч. про обов'язковий продаж частини валютної виручки), виписки банку по поточному і валютному рахунках

Митна - вантажна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідка про оплату мита, акцизів і зборів

Претензійно-арбітражна - претензійний лист, позовна заява до суду або арбітражу, постанова суду або арбітражу про задоволення або відхилення претензії

По недостачі і псуванню товару - комерційний акт на недостачу, аварійний сертифікат, акт рекламації тощо.

Використання в бухгалтерському обліку первинних документів можливе лише за умови надання їм юридичної сили та доказовості, тобто при наявності заповнених обов'язкових реквізитів, підписів відповідальних осіб та печаток установ, що передбачені для кожної конкретної форми первинного документу.

Працівники бухгалтерії зобов'язані перевіряти первинні документи на їх відповідність встановленій формі та за змістом.

Основним документом при переміщенні матеріальних цінностей через митний кордон України є вантажна митна декларація.

Вантажна митна декларація - заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Вантажна митна декларація призначена для:

- декларування митним органом угоди, що виконується учасниками зовнішньоекономічної діяльності в частині кількості, якості та інших даних про товар;

- функціонування в якості обліково-статистичного документу митної інформації при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Декларуванню підлягають лише ті матеріальні цінності, фактурна вартість яких перевищує 100 доларів США, за виключенням випадків, передбачених законодавством.

Законодавством України передбачено два варіанти декларування товарів при ввезенні або вивезенні з митної території України:

- власником товарів;

- іншою юридичною чи фізичною особою, що діє на підставі договору з власником цих товарів (митним брокером (декларантом)).

Митний брокер - юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавчих актів України здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом України на таку діяльність.

Законодавством України зафіксоване інше найменування суб'єкта підприємницької діяльності, який надає послуги з декларування на митниці, - декларант.

Під декларантом розуміється юридична чи фізична особа, яка здійснює декларування товарів чи інших предметів.

Для проведення декларування суб'єкту підприємницької діяльності (підприємству або приватному підприємцю) необхідно отримати на митниці, в зоні дії якої передбачається проводити посередницькі послуги з митного декларування, свідоцтво про визнання цього суб'єкта декларантом. Для отримання такого свідоцтва підприємство повинно подати відповідні документи.

Безпосередні дії з декларування на митниці здійснюються фізичною особою, що є представником декларанта, на підставі кваліфікаційного свідоцтва.

Якщо претендент на отримання кваліфікаційного свідоцтва успішно складе іспити, що приймаються екзаменаційною комісією митниці, яка визначає достатність рівня знань претендента і кваліфікації для здійснення декларування, йому видається кваліфікаційне свідоцтво, що є безстроковим, але тільки на даній митниці.

Оскільки проведення декларантом на митниці операцій з декларування транспортних засобів, товарів або інших предметів відбувається без передачі декларанту права власності на об'єкти декларування, то між декларантом і резидентом України (експортером або імпортером) укладається договір у письмовій формі, за яким останній доручає декларанту провести за обумовлену в договорі винагороду декларування (рис. 1).

Перший варіант

Другий варіант

Рис. 1. Можливі варіанти взаємовідносин при митному оформленні товарів на підставі договору

Відповідно до цього відображаються операції в бухгалтерському обліку (табл. 1).

Таблиця 1. Відображення операцій з декларування в бухгалтерському обліку

№ з/п	Вид витрат	Бухгалтерський облік
		Декларант	Замовник
			Імпорт	Експорт
1.	Винагорода декларанта	Реалізація послуг	Збільшення вартості товару	Витрати на збут
2.	Митний збір і мито	Заборгованість перед замовником
3.	ПДВ при імпорті	-	Відшкодування з бюджету	-
4.	Витрати декларанта	Витрати відповідно до стандартів бухгалтерського обліку	-	-
5.	Товар	-	Оприбуткування	Реалізація

Розглянемо облік закупівлі імпортних товарів на прикладі.

За умовами договору купівлі-продажу 20-го травня ц.р. нерезиденту був сплачений аванс в сумі 20000 дол. США.

ТзОВ "Полісся" уклало договір з декларантом на проведення декларування товарів, що імпортуються. Товари ввезені 10-го червня ц.р., при чому сплачено: мито - 2 %, митний збір - 0,2 % від вартості товару, винагорода декларанта (з ПДВ) - 3600 грн. Мито та митний збір сплачуються через декларанта.

Курси НБУ на дати здійснення операцій

Дата	Курс, грн./дол. США
20.05	5,1
10.06	5,6

Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ "Полісся" за травень-червень ц.р.

№ пп.	Дата	Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
			дол.	грн.	Д-т	К-т
1	2	3	4	5	6	7
1.	20.05	Заява на переказ, виписка банку Сплачено аванс іноземному постачальнику	20000	102000	371	312
2.	10.06	ВМД, платіжне доручення, виписка банку Нараховано та сплачено ПДВ при ввезенні товару	- -	22484	644 641	641 311
3.	10.06	ВМД, накладна Оприбутковано імпортні товари	20000	102000	281	632
4.	10.06	Довідка бухгалтерії Закрито розрахунки по авансах	20000	102000	632	371
5.	10.06	ВМД Відображено податковий кредит з ПДВ	-	22848	641	644
6.	10.06	Акт надання послуг, платіжне доручення, виписка банку Нараховано та сплачено декларанту кошти в погашення мита та митних зборів 20000 х 5,6 х (0,02 + 0,002) = 2464	- -	2464 2464	281 685	685 311
7.	10.06	Акт наданих послуг Нараховано винагороду декларанту	-	3000	92	685
8.	10.06	Податкова накладна Відображено ПДВ по нарахованій винагороді	-	600	641	685
9.	10.06	Платіжне доручення, виписка банку Сплачено винагороду	-	3600	685	311

Журнал реєстрації господарських операцій у декларанта за червень ц.р.

№ on.	Дата	Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
			дол.	грн.	Д-т	К-т
1.	10.06	Платіжне доручення, виписка банку Перераховано мито та митний збір	-	2464	642	311
2.	10.06	Виписка банку Одержано від ТзОВ "Полісся" кошти у відшкодування сплаченого мита та митних зборів	-	2464	311	642
3.	10.06	Акт падання послуг Надано послуги з декларування ТзОВ "Полісся"	-	3600	377	703
4.	10.06	Податкова накладна Нараховано ПДВ на виручку від наданих послуг	-	600	703	641
5.	10.06	Виписка балку Одержано кошти від ТзОВ "Полісся" за надані послуги	-	3600	311	377

2. Бухгалтерський облік бартерних операцій

Найбільш поширеним в Україні видом зустрічної торгівлі є бартер (як всередині країни, так і за її межами).

Міжнародний бартер - це операція, що включає експорт та імпорт товарів без грошової оплати і участі банків в розрахунках.

Схематично такий обмін відображено на рис. 1.

100 % поставка продукції (товарів, робіт, послуг)

Український партнер		Іноземний партнер

100 % поставка продукції (товарів, робіт, послуг)

Рис. 1. Порядок здійснення бартерних операцій

Еквівалентність міжнародного бартеру досягається за рахунок рівності вартостей продуктів, що обмінюються, за світовими цінами.

Оцінка товарів, що обмінюються, в єдиній валюті (за законодавством України - дол. США) необхідна для:

нарахування мита, податків та зборів;

здійснення контролю;

транспортного страхування;

оцінки та виплати можливих збитків;

нарахування та виплата штрафних санкцій;

можливої уцінки товару;

забезпечення кредитних зобов'язань на випадок застави товарів тощо.

В Україні всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) операцій відповідно до законодавства. Але з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій деякими товарами (роботами, послугами) в галузі зовнішньоекономічної діяльності.

Для застосування антидемпінгових заходів по визначеному переліку товарів при укладанні бартерних контрактів підприємства повинні відкривати попередній імпортний депозит в дол. США.

Попередній імпортний депозит - це свого роду депозитний рахунок, який відкривається за рахунок коштів підприємства протягом трьох днів з моменту укладання бартерного контракту і діє протягом всього періоду бартерного контракту та повертається протягом трьох днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації на імпортні товари, що надійшли по бартеру.

Проведення бартерної операції має свої переваги та недоліки (табл. 1).

Таблиця 1. Переваги та недоліки здійснення бартерної операції

Переваги	Недоліки
=> спрощення розрахунків => розширення можливостей просування на ринок країни-контрагента => додаткова можливість отримання обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов => пом'якшення проблеми інвалютного фінансування імпорту	=> обов'язковість збігу потреб партнерів => складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних товарних потоків => ускладнений контроль узгодженої якості товарів => односторонність вигоди в бартерній угоді => значні витрати часу, пов'язані з підготовкою і виконанням угоди

В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб`єктів бартерного контракту.

Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягають в тому, що:

- відсутні грошові розрахунки з іноземним партнером;

- момент відвантаження продукції на експорт вважається моментом її реалізації;

- облік розрахунків з іноземним партнером здійснюється на двох субрахунках: 632 "Розрахунки з іноземними постачальниками і підрядниками" і 362 "Розрахунки з іноземними покупцями і замовниками";

- кредиторська заборгованість іноземному партнеру за товари, що імпортуються, повинна дорівнювати контрактній вартості відвантаженої на експорт продукції.

Для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливої вартості. Залежно від величини цієї вартості підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції.

Справедлива вартість - це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж цього досягти не вдається, бухгалтеру необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами.

При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс - обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними за призначенням та/або справедливою вартістю) активами.

Згідно з П(С)БО 15 "Дохід" при обміні подібними активами дохід не визнається. Первісна вартість активів, одержаних в обмін на подібний актив, дорівнює балансовій вартості переданого активу. Якщо ж балансова вартість переданого активу перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю одержаного активу є справедлива вартість переданого об'єкту з віднесенням різниці до витрат звітного періоду.

Навпаки, при обміні неподібними активами згідно П(С)БО 15 дохід "визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, одержаних або таких, що належать до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи одержаних грошових коштів та їх еквівалентів". У тому випадку, коли визначити справедливу вартість одержаних активів неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом.

Датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата події, що сталася раніше, а саме:

- або дата оформлення ввізної (експортної) вантажної митної декларації (операції з експорту обкладаються ПДВ за нульовою ставкою);

- або дата оформлення ввізної (імпортної) вантажної митної декларації (ставка ПДВ - 20%).

Бартер подібними активами на практиці здійснюється досить рідко, тому особливу увагу варто приділити бартеру неподібними активами. Розглянемо умовний приклад такої операції.

Приклад 1

ТзОВ "Полісся" уклало зовнішньоекономічний бартерний контракт з польською фірмою "Данута", відповідно до якого по імпорту повинно бути отримано обладнання вартістю 1000 дол. США, а на експорт -відвантажений посуд, балансова вартість якого 4000 грн.

Договірну ціну встановлено на рівні справедливої вартості -1000 дол. США.

Мито, сплачене при перетині кордону України, склало 2 % митної вартості, митні збори - 0,3 %.

Курси НБУ на дати здійснення операцій
Дата	Курс НБУ, грн./дол. США
10.08	5,5
15.09	5,6

Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ "Полісся" за серпень-вересень ц.р.

№ пп.	Дата	Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
			дол.	грн.	Д-т	К-т
1	2	3	4	5	6	7
1.	10.08	Платіжне доручення Сплачено мито та митні збори при імпорті обладнання
		1000x5,5x0,02 = 110	-	110,0	642	311
		1000x5,5x0,003 = 16,5	-	16,5	642	311
2.	10.08	Платіжне доручення Нараховано та сплачено суму імпортного ПДВ (1000x5,5+110) х 0,2 = 1122	-	1122,0	644 641	641 311
3.	10.08	ВМД Оприбутковано обладнання, отримане з Польщі	1000	5500,0	152	632
4.	10.08	ВМД Включено суму сплачених мита та митних зборів до вартості обладнання	-	126,5	152	642
5.	15.09	Платіжне доручення Сплачено суму мита та митних зборів при екпорті 1000x5,6x0,02 = 112 1000x5,6x0,003 = 16,8	- -	112,0 16,8	642 642	311 311
6.	15.09	ВМД Відвантажено товар в рахунок бартерного контракту	1000	5500,0	362	702
7.	15.09	ВМД Відображено податкові зобов'язання за ставкою 0 %	-	0	643	641
8.	15.09	ВМД Нараховано мито та митні збори по експорту	-	128,8	93	642
9.	15.09	Довідка бухгалтерії Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів на території України	-	800,0	641	631
10.	15.09	Довідка бухгалтерії Включено суму відсторнованого ПДВ до купівельної вартості експортованих товарів	-	800,0	281	631
11.	15.09	Довідка бухгалтерії Списано первісну вартість експортованих товарів	-	4800,0	902	281
12.	15.09	ВМД Списано раніше нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ	-	0	702	643
13.	15.09	ВМД Включено суму імпортного ПДВ до складу податкового кредиту	-	1122,0	641	644

У випадку, коли першою здійснюється експортна поставка:

- дещо змінюється бухгалтерський облік розрахунків по ПДВ (є можливість використання податкового векселя);

- необхідно слідкувати за дотриманням строків зустрічної поставки.

Приклад 2

На підставі умов попереднього прикладу, розглянемо ситуацію, коли першою відбувається експортна операція.



Курси НБУ на дати здійснення операцій
Дата	Курс НБУ, грн./дол. США
10.08	5,5
15.09	5,6

Журнал реєстрації господарських операцій ТзОВ "Полісся" за серпень-вересень ц.р.

№ пп	Дата	Зміст господарської операції	Сума	Кореспонденція рахунків
			дол.	грн.	Д-т	К-т
1	2	3	4	5	6	7
1.	10.08	Платіжне доручення Сплачено суму мита та митних зборів при експорті	-	110,0 16,5	642 642	311 311
2.	10.08	ВМД Відвантажено товари на експорт за митною вартістю	1000	5500,0	362	702
3.	10.08	ВМД Нараховано ПДВ за ставкою 0 %	-	0	702	641
4.	10.08	Довідка бухгалтерії Нараховано митні збори	-	126,5	93	642
5.	10.08	Довідка бухгалтерії Відсторновано суму ПДВ, сплаченого при придбанні товарів	-	800,0	641	631
6.	10.08	Довідка бухгалтерії Включено до купівельної вартості товарів суму відсторнованого ПДВ	-	800,0	281	631
7.	10.08	Довідка бухгалтерії Списано собівартість реалізованих товарів	-	4800,0	902	281
8.	10.08	Довідка бухгалтерії Визначено фінансовий результат	-	5500,0 4800,0 126,5	702 791 791	791 902 93
9.	15.09	ВМД Сплачено мито та митні збори при імпорті	-	112,0 16,8	642 642	311 311
10.	15.09	Накладна Оприбутковано імпортне обладнання	1000	5500,0	152	632
11.	15.09	Довідка бухгалтерії Включено у вартість оприбуткованого обладнання митні збори та мито	-	128,8	152	642
12.	15.09	Вексель Передано податковий вексель органам митного контролю на суму податкового зобов'язання (1000x5,6+112)х0,2 = 1142,4	-	1142,4	643	621
13.	15.09	Довідка бухгалтерії Проведено залік заборгованості	1000	5500,0	632	362
14.	20.09	Довідка бухгалтерії Нараховано податкові зобов'язання, погашений податковий вексель	-	1142,4	621	641
15.	20.09	Довідка бухгалтерії Включено в податковий кредит суму ПДВ за податковим векселем	-	1142,4	641	643

В бухгалтерському обліку нарахування пені відображається по дебету субрахунка 948 "Визнанні штрафи, пені, неустойки" та кредиту субрахунка 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" Потім сума пені списується з кредиту субрахунку 948 у дебет рахунка 79 "Фінансові результати".

Якщо підприємство веде бухгалтерський облік із застосуванням 8-го і 9-го класів рахунків, ця операція спочатку відобразиться по дебету рахунка 84 "Інші операційні витрати" в кореспонденції з кредитом субрахунка 685, потім з кредиту рахунка 84 сума нарахованої пені спишеться в дебет субрахунка 948. У кінці року або місяця сума нарахованої пені списується з кредиту рахунка 948 в дебет рахунка 79.

Якщо підприємство веде бухгалтерський облік без застосування 9-го класу рахунків, то у цьому випадку сума нарахованої пені в кінці року або місяця буде списуватися з кредиту рахунка 84 у дебет рахунка 79.

Сплата пені відобразиться по дебету субрахунка 685 і кредиту субрахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті" рахунка 31 "Рахунки в банках".

Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами, послугами у межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно повідомити:

- органи Державної митної служби України за місцем акредитації підприємства, якщо експортовані за бартерним договором (контрактом) роботи, послуги обмінюються на товар;

- органи Державної податкової служби України за місцем своєї реєстрації, якщо за бартерним договором (контрактом) експортуються або імпортуються роботи, послуги.

Повідомлення подається удвох примірниках за встановленою формою.

За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів (робіт, послуг).

Сума нарахованої пені не повинна перевищувати суму дебіторської заборгованості за таким договором (контрактом).

Якщо заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої операції (90 календарних днів або 60 - за високоліквідними товарами) призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується протягом строку дії таких обставин.

За бартерними договорами (контрактами), що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, пеня за порушення строків ввезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цими договорами, не застосовується за наявності у резидента разового індивідуального дозволу Мінекономіки України.

Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виникають розбіжності у зв'язку з невиконанням іноземним партнером своїх зобов'язань, які не можна вирішити шляхом переговорів, або якщо іноземний партнер свої претензії у зв'язку з невідповідністю якості отриманої продукції не може підтвердити встановленими документами, то такі питання можуть вирішуватися у судовому порядку.

Враховуючи, що залік між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання таких угод не може привести до санкцій, передбачених законодавством про розрахунки в іноземній валюті.

Наявність належним чином оформлених документів, що припиняють зобов'язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів.

3. Задача

а) Відобразити наведені в таблиці валютні операції на рахунках бухгалтерського обліку;

б) При цьому необхідно перерахувати операції в іноземній валюті на
національну по курсу Національного банку України.

№ nop.	Дата	Зміст операції	Курс НБУ	Сума
1	26.09	Від зарубіжного інвестора надійшла і зарахована на валютний рахунок іноземна валюта в рахунок погашення заборгованості по внеску в статутний фонд	5,08	4000 дол.
2	29.09	Валютні кошти перераховані банку для продажу	5,20	3000 дол.
3	29.09	Списана курсова різниця проданої валюти на день продажу (суму розрахувати)
4	29.09	3 поточного рахунку підприємства перераховано банку комісійну винагороду за продаж валюти		160 грн.
5	29.09	Списана сума комісійної винагороди банку на відповідні витрати з реалізації валюти		160 грн.
6	30.09	Зарахована на поточний рахунок сума одержаної виручки від продажу інвалюти за ринковим курсом (5,25)
7	30.09	Списана сума собівартості реалізованої інвалюти	5,20
8	30.09	Відображений фінансовий результат від продажу іноземної валюти (суму розрахувати)
9	30.09	Проведений перерахунок залишку валюти на кінець звітного періоду за курсом НБУ (суму розрахувати)	5,20

4. Відобразити валютні операції в журналі реєстрації за таким зразком:

№ nop.	Зміст операції	Бухгалтерський облік
		Д-т	К-т	Сума

Відповідь

Валютні операції в журналі реєстрації:

№ nop.	Зміст операції	Бухгалтерський облік
		Д-т	К-т	Сума
1	26.09 Від зарубіжного інвестора надійшла і зарахована на валютний рахунок іноземна валюта в рахунок погашення заборгованості по внеску в статутний фонд 4000 дол. х 5,08 = 20320 грн.	312	462	4000 20320
2	29.09 Валютні кошти перераховані банку для продажу 3000 дол. х 5,20 = 15600 грн.	334	312	3000 15600
3	29.09 Списана курсова різниця проданої валюти на день продажу (суму розрахувати) (5,20 - 5,08) х 3000 =360 грн.	312	714	360
4	29.09 З поточного рахунку підприємства перераховано банку комісійну винагороду за продаж валюти	375	311	160
5	29.09 Списана сума комісійної винагороди банку на відповідні витрати з реалізації валюти	942	375	160
6	30.09 Зарахована на поточний рахунок сума одержаної виручки від продажу інвалюти за ринковим курсом (5,25) 5,25 х 3000 дол. = 15750 грн.	311	711	15750
7	30.09 Списана сума собівартості реалізованої інвалюти 5,20 х 3000 дол. = 15600 грн.	942	334	3000 15600
8	30.09 Відображений фінансовий результат від продажу іноземної валюти 15600 + 160 = 15760 грн.	711 714 79	791 791 942	15750 360 15760
9	30.09 Проведений перерахунок залишку валюти на кінець звітного періоду за курсом НБУ 5,20 (5,20 - 5,08) х 1000 дол. = 120 грн.	312	714	120

Література

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік у зарубіжних країнах -Житомир: ПП "Рута", 2002.

2. Міхалкович АЛ. Бухучет в зарубежных стратах - Мінск: ООО «Мисанта»: ООО «ФУ Аннформ», 2003.

3. Парфенов К.Г. Международные стандарти финансовой отчетности. М.: «Парфенов.ру», 2003

4. Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. - К.: ВиРАР, Дакор, 2000. - 608 с.

5. C.Ф.Голов, В.М. Костюченко. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. - 840с.

6. Велш Глен А., Шорт Деніел Г. Основи фінансового обліку / Пер. З англ. О.Мінін, О.Ткач. - К.: Основи, 1997. - 943с.