Облік і аудит статутного капіталу

Зміст

Завдання на роботу

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Особливості господарювання ПГЗК та економічна сутність статутного капіталу

1.1. Характеристика ПГЗК та оцінка його фінансового стану

1.2. Економічна сутність власного капіталу

1.3. Огляд методів дослідження статутного капіталу

1.4. Огляд нормативних документів, що регламентують облік і аудит статутного капіталу

Розділ 2. Бухгалтерський облік статутного капіталу

2.1. Організація обліку та вибір облікової політики на підприємстві

2.2. Аналітичний та синтетичний облік

2.3. Характеристика звітності статутного капіталу та порядок їх складання

2.4. Порівняльний аналіз існуючої методики обліку власного капіталу в Україні та за кордоном

2.5. Визначення напрямків удосконалення методики та організації обліку і складання звітності на ПГЗК

Розділ 3. Аудит власного капіталу

3.1. Організаційні принципи проведення аудиту

3.2. Аудит власного капіталу

3.3. Аудиторські висновки та рекомендації

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

1. А - амортизаційні відрахування;

2. ВВ - валові витрати;

3. ВД - валові доходи;

4. грн. - гривні;

5. див. - дивіться;

6.ДПА - Державна податкова адміністрація;

7. Закон про прибуток - Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. №283/97 ВР;

8. ПГЗК - Південний гірничо-збагачувальний комбінат;

9. МФУ - Міністерство фінансів України;

10. Мінстат - Міністерство статистики України;

11. од. - одиниці;

12. П - прибуток;

13. ПП. - податок на прибуток;

14. п. - пункт;

15. п.п. - підпункт;

16. ПЕОМ - персональні електронно-обчислювальні машини;

17. П(С)БО - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку;

18. р. - рік;

19. рах. - рахунок;

20. рис. - рисунок;

21. РС - розрахункова сума;

22. ст. - стаття;

23. тис. - тисяча.

Вступ

Після переходу України до ринкових відносин виникла необхідність створення нових економічних інститутів, що регулюють взаємовідносини різних суб'єктів підприємницької діяльності, серед яких належне місце займає інститут аудиторства. Його головною метою є забезпечення контролю за достовірністю інформації, що відображається в бухгалтерській та податковій звітності. Інформація про використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій у юридичних осіб повинна бути об'єктивно підтверджена незалежним аудитором.

Наявність достовірної інформації дозволяє підвищити ефективність функціонування ринку капіталу та надає можливість оцінювати та прогнозувати насідки різних економічних рішень.

Проведення аудиторської перевірки навіть у тих випадках, коли вона не є обов'язковою, безумовно, має важливе значення. В умовах ринку підприємства, кредитні установи, інші господарські суб'єкти вступають в договірні відносини стосовно використання майна, грошових коштів, проведення комерційних операцій та інвестицій. Довіра в цих відносинах повинна підкріплюватися можливістю для всіх учасників економічних відносин отримувати та використовувати фінансову інформацію. Достовірність інформації підтверджується незалежним аудитором.

Власники, а насамперед колективні власники -- акціонери, а також кредитори, не мають можливості самостійно переконатися в тому, що всі операції підприємства законні і правильно відображені у звітності, тому що звичайно не мають ні доступу до облікових записів, ні відповідного досвіду, і саме тому мають потребу в послугах аудиторів.

Серед господарських коштів підприємства не останнє місце посідають власні кошти, одним із джерел яких виступає статутний капітал.

Власний капітал -- це сукупність в грошовому еквіваленті внесків засновників в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначеними засновницькими документами.

В курсовій роботі детально розглянуто формування та рух статутного капіталу, його облік на підприємстві, а також аудит капіталу.

В цій роботі розкриті мета і завдання аудиту статутного капіталу. Також приведена нормативна база регулювання аудиторської перевірки. Розкрито проблемні аспекти формування статутного капіталу підприємства в умовах ринкової економіки.

В роботі розкрито зміст аудиторської перевірки на підтвердження статутного капіталу підприємства, розглянуто основні аудиторські процедури. Також висвітлено порядок надання висновку аудитором за результатами проведеної перевірки.

Для написання курсової роботи використовувалася різноманітна література: підручники, навчальні посібники та періодичні видання.

Розділ 1. Особливості господарювання пгзк та економічна сутність статутного капіталу

1.1. Характеристика ПГЗК та оцінка його фінансового стану

Південний гірничо-збагачувальний комбінат створено наказом Міністерства промисловості України. Підприємство створене з метою отримання прибутку за рахунок виробничої та підприємницької діяльності в галузі гірничо-металургійного виробництва.

Основними напрямками діяльності Південного гірничо-збагачувального комбінату є :

- виробництво та реалізація металопродукції ;

- розробка родовищ корисних копалин і видобуток рудної та нерудної сировини ;

- виробництво та реалізація залізорудного концентрату, агломерату, нерудних будівельних матеріалів ;

- виробництво та реалізація коксохімічної продукції та іншої продукції коксохімічного виробництва ;

- надання послуг юридичним особам, а також громадянам, на підставі державних контрактів та замовлень або укладених договорів, або в ініціативному порядку на умовах, визначених домовленістю сторін ;

- виконання проектних та проектно-конструкторських робіт, будівельно-монтажних робіт, ремонтних, капітальних, ремонтно-будівельних, оздоблювальних, пускових та пусконалагоджувальних робіт;

- надання послуг зв'язку, будівництво та технічне обслуговування мереж місцевого телефонного зв'язку, будівництво та технічне обслуговування мереж зв'язку з рухомими об'єктами ;

- збирання, переробка твердих і рідких відходів виробництва, що містять дорогоцінні метали та їх брухт ;

- виробництво товарів народного споживання та продуктів харчування ;

- виробництво та переробка сільськогосподарської продукції ;

- реалізація товарів народного споживання та сільськогосподарської продукції, оптова та дрібнооптова торгівля, організація громадського харчування ;

- здійснення внутрішніх і міжнародних перевезень пасажирів і вантажів залізничним та автомобільним транспортом, агентування і фрахтування морського торговельного флоту ;

- виготовлення і реалізація хімічних речовин ;

- збирання, заготівля, переробка, купівля і продаж брухту та відходів чорних та кольорових металів ;

- здійснення зовнішньоекономічної діяльності ;

- діяльність, пов'язана з наданням послуг для одержання професійної освіти, а також здійснення будь-яких видів господарської діяльності, які не суперечать чинному законодавству.

ПГЗК є юридичною особою, здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України і статуту підприємства. Участь комбінату в асоціаціях, корпораціях, концернах та інших об'єднаннях по узгодженню з засновником здійснюється на добровільних засадах, якщо це не суперечить антимонопольному законодавству Украйни.

Підприємство веде самостійний баланс, має розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатки та штампи зі своїм найменуванням. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах результатів своєї господарської діяльності.

Майно ПГЗК становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю за період до 2004 року і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон'юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації. Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України - за фіксованими цінами. ПГЗК має право на випуск цінних паперів та реалізацію їх юридичним особам і громадянам України та інших держав у відповідності до чинного законодавства, може придбавати цінні папери юридичних осіб України та інших держав, випускати, реалізовувати та купувати цінні папери відповідно до чинного законодавства України. Комбінат вправі створювати філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджувати Положення про них. Підприємство забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством; здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню виробництва; здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний та поточний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання, несе відповідальність за незадовільне використання виробничих потужностей; відповідно до державного контракту та державного замовлення, укладених договорів забезпечує виробництво та поставку продукції, товарів; використовує кошти амортизації на відтворення засобів виробництва за рахунок якого вони отримані; здійснює заходи по вдосконаленню організації заробітної плати працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи комбінату, забезпечує економне і раціональне використання фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками.

ПГЗК веде бухгалтерський, оперативний та статистичний облік згідно чинним законодавством. Керівник комбінату та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюється на основі договорів. Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України.

Джерелом формування фінансових ресурсів Південного державного гірничо-металургійного комбінату є прибуток, амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, та інші надходження, включаючи централізовані вкладення та кредити.

Для більшого ознайомлення з діяльністю підприємства розглянемо техніко-економічні показники ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 роки, які представлені в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Основні техніко-економічні показники ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 роки.(в тис. грн)

Показник	2002р.	2003 р.	2004 р.
		Знач.	відхилення	Знач.	відхилення
			Відн.	%		Відн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Виручка від реалізації товарів, тис. грн	462599	99962	Г-	-	1264104	664142	110,7
Податок на додану вартість	35596	58832	--	--	201098	142266	241,8
Чистий дохід від реалізації	426971	541100	--	--	1063006	521906	96,4
Собівартість реалізованої продукції(товарів,робіт) грн. (од. прод)	305930	347138	--	--	572255	225117	6485
Валовий - прибуток - збиток тис. грн.	121041 -	193962 -	-- --	-- --	490751 -	296789 -	153 -
Інші операційні доходи	157848	94025	--	--	671449	577424	614
Адміністративні витрати	9658	29673	--	--	54763	25090	84,5
Витрати на збут	50686	27629	--	--	46582	18953	68,6
Інші операційні витрати тис. грн	193380	162421	--	--	601955	439534	270,6
Фінансові результати від операційної діяльності: -прибуток -збиток	25165 -	68264 -	-- --	-- --	458900 -	390636 -	572 -
Дохід від участі в капіталі, тис.грн	111	203	--	--	582	379	186,7
Інші фінансові доходи, тис.грн	4193	866	--	--	9263	8397	969,6
Інші доходи, тис.грн	15384	6107	--	--	81397	75290	1233
Фінансові витрати, тис.грн	16521	67100	--	--	7217	-59883	-89
Витрати від участі в капіталі, тис.грн	1087	1019	--	--	2453	1434	140,7
Інші витрати, тис.грн	20927	13084	--	--	90285	77237	952

На рис. 1.1 ми детально розглянемо і порівняємо техніко-економічні показники фінансові витрати і фінансові доходи ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 роки.

Рис. 1.1 Фінансові витрати та фінансові доходи підприємства ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 роки.

На цьому малюнку ми бачимо, що у 2003р. фінансові витрати найбільші, а у 2004 - найменші , а фінансові доходи збільшились лише у 2004 році.

На підставі даних зробимо аналіз основних техніко-економічних показників фінансово-господарської діяльності підприємства.

За звітній період виручка від реалізації товарів збільшилась на 664142 грн. Ця зміна є результатом впливу двох факторів: ціни реалізації та об'єму реалізованої продукції.

Аналогічно збільшилась і собівартість реалізації продукції на 225117 грн.

Вплив зміни розміру фінансових витрат тобто чистий прибуток зменшився завдяки збільшенню суми понесених фінансових витрат на 59893 грн. Взагалі дивлячись на табл. 1.1 ми бачимо, що підприємство працює стабільно отримуючи прибуток від своєї діяльності.

На підставі даних підприємства проведемо аналіз його фінансового стану, який наведено в табл. 1.2.

Табл. 1.2 Основні показники фінансового стану ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 роки

Показник	2002р.	2003 р.	2004 р.
		Знач.	відхилення	Знач.	відхилення
			Відн.	%		Відн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
Необоротні активи, тис.грн	545374,3	530455	-14923,3	-2,736	601671	71220	13,426
Оборотні активи,	124964,1	177460	52495,9	42,009	710315	532855	300,268
Власний капітал	30534,5	75134	-5400,5	-6,706	424783	349649	465,367
Поточні зобовязання	477610,9	586240	108629	22,744	878006	291766	49,71

Як відомо форма № 1 Баланс складається з двох частин: активу та пасиву, тому доцільно проаналізувати їх окремо для отримання вичерпної інформації.

Актив балансу свідчить про розміщення капіталу , який є в розпорядженні підприємства, тобто про вкладення його в майно та матеріальні цінності; про залишки вільних грошових коштів та ін.

Після підрахунків, що наведені в табл. 1.2, ми отримали ряд важливих характеристик, що описують фінансово-майновий стан підприємства.

До них відносять:

1. Загальна вартість майна підприємства.

Аналізуючи показники за 3 роки можна сказати, що за цей період (2002 - 2003 р.) на загальна вартість майна підприємства збільшилась на 648237 тис. грн.(~ 96 %), що говорить про розширення підприємством господарського обороту.

2. Щодо вартості необоротних активів, то тут спостерігається спочатку їх зменшення (2002 - 2003 р.) на 14923,3 (2.7 %), а в 2004 році - помітне збільшення на 71220 тис. грн.(13,4 %).

3. вартість необоротних активів з 2002 по 2004 рік збільшилась в 5,5 раз - 591940,3 тис. грн.

потрібно звернути увагу на те, що в структурі необоротних активів підприємства відбулась зміна наявності довгострокових фінансових вкладень, їх наявність в 2002 р. Та збільшення в 2004 р. Свідчить про вилучення деяких коштів з основної виробничої діяльності, але це не суттєво впливає на фінансову стабільність підприємства. Збільшення в 2004 р. Матеріальних активів характеризує вибрану підприємством стратегію, як інноваційну.

В структурі необоротних активів спостерігаємо високу долю дебіторської заборгованості та низьку долю грошових коштів, що свідчить про проблеми пов'язані з маркетинговою політикою підприємства, а також про переважно не грошовий характер розрахунків.

Спостерігається тенденція збільшення і запасів (2002 - 2003 р. на 21,3 %; 2003 - 2004 р. майже в 7 разів) і грошових коштів, а в 2003 р. поява грошових коштів в іноземній валюті. Збільшення вартості запасів, збільшення оборотності запасів свідчить про нормальне функціонування підприємства.

Дані які приводяться в пасиві балансу, дозволяють виявити, які зміни відбудуться у власному та запозиченому капіталі, скільки залучено в обороті підприємства довгострокових та короткострокових коштів, тобто пасив показує звідки взялися кошти направлені на формування майна підприємства.

В майні підприємства ВАТ „ПГЗК” переважають запозичений капітал, але його вартість за 2002 - 2004 р.р. значно зменшилась.

На протязі трьох років зменшувалась вартість іншого додаткового капіталу, вартість статутного та резервного залишилась незмінною. Спостерігається тенденція збільшення відсотка нерозподіленого збитку на 5350 тис. грн. в 2003 р. в порівнянні з 2002 р.(0,01) і зменшення на 63 % (349746 тис. грн.) в 2004 р.

Забезпечення вартості довгострокових зобов'язань та збільшення поточних може свідчити про високий ризик втрати фінансової стабільності.

Аналіз ВАТ „ПГЗК” проводиться також за допомогою коефіцієнтів, розрахунок яких наведено в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 Зведені показники структури джерел коштів, платоспроможності та фінансової стійкості ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 рр.

Коефіцієнт	Базо вий 2002	2003	Відхил відносно 2002	2004	Відхил відносно 2003	Нормат.знач.
1	2	3	4	5	6	7
Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття)	0,28	0,32	0,04	0,82	0,5	>1
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,19	0,23	0,04	0,73	0,5	~1
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,002	0,007	0,005	0,053	0,046	>2
Коефіцієнт обертання запасів: раз днів	7,23 51	7,53 50	0,3 -1	8,42 43	0,89 -7	збільшення зменьшення
Коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості: раз днів	11,2 33	15 24	3,8 -9	46 8	31 -16	збільшення зменшення
Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості раз днів	0,42 912	0,65 521	0,23 -391	0,8 456	0,15 -65	збільшення зменшення
Коефіцієнт концентрації власного капіталу	0,12	0,11	-0,01	0,32	+0,21	>0.5
Коефіцієнт концентрації позичкового капіталу	0,88	0,9	0,02	0,68	-0,22	<0.5
Коефіцієнт співвідношення залученого та власного капіталу	7,4	8,6	1,2	2,1	-6,5	2/3
Рентабельність продаж	0,015	0	-0,015	0,318	0,318	збільшення
Фондовіддача	0,77	1,01	0,24	1,87	0,86	>0

Більш детальніше розглянемо і порівняємо зведені показники структури джерел коштів, платоспроможності та фінансової стійкості ВАТ „ПГЗК” за 2002 - 2004 р.р. на рис. 1.2-1.4

Рис. 1.2 Основні показники стану капіталу підприємства ВАТ”ПГЗК” 2002-2004 рр.

Рис. 1.3 Основні показники коефіцієнтів ліквідності підприємства

ВАТ ”ПГЗК” за 2002-2004 р.р.

Рис. 1.4 Основні показники ділової активності підприємства

ВАТ ”ПГЗК” за 2002 - 2004 роки (у відображенні - кількість разів).

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності, які характеризують можливість своєчасного та повного проведення розрахунків по короткостроковим зобов'язанням перед контрагентами. Такими показниками є коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття), швидкої ліквідності та коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Як ми бачимо з табл. 1.3 і на рис. 1.3 кожен з показників ліквідності трохи нижче від заданих норм, що є свідченням високого фінансового ризику, оскільки ВАТ „ПГЗК” не в змозі оплатити свої рахунки. Але спостерігається також тенденція збільшення рівня ліквідності з року в рік (в 2003 в порівнянні з 2002 на 0, 045, а в 2004 в порівнянні з 2003 на 0,504) за коефіцієнтом поточної ліквідності. Це пояснюється більш швидким зростанням поточних активів над поточними зобов'язаннями, що за такої ж тенденції може зрівняти їх відношення. А при збільшенні коефіцієнта хоча б на 0,5 (як це сталося в 2004 р.) забезпечить фінансову стабільність комбінату та дасть змогу (за рахунок збільшення грошових коштів) за необхідності негайно погасити короткострокові позики.

Два наступних коефіцієнта на рис. 1.2. характеризують долю власних (коефіцієнт концентрації власного капіталу) та залучених (коефіцієнт концентрації позичкового капіталу) в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства.

Чим більше коефіцієнт автономії, тим фінансово стабільніше і більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство. Але в нашому випадку коефіцієнт концентрації власного капіталу набагато менший від коефіцієнту концентрації позичкового капіталу, та менший на 50 % , що є свідченням наявності більшої половини позичкового капіталу ВАТ „ЦГЗК” в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Продовження цієї тенденції спостерігається до 2003 р. , про що свідчать відхилення(- 0, 009 - коефіцієнт автономії та 0,15 - коефіцієнт концентрації позичкового капіталу). Але вже в 2004 р. спостерігається протилежна тенденція, пов'язана із збільшенням власних засобів фінансування та зменшенням фінансової залежності.

Існує багато коефіцієнтів для аналізу рентабельності, серед яких для аналізу діяльності ВАТ „ПГЗК” використано коефіцієнт рентабельності продаж. Він показує який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство.

Аналіз коефіцієнта, вказує на те, що в 2002 р. активи підприємства спрацювали на 9 грн. Прибутку з кожної гривні, а з одної гривні продажу підприємство ВАТ „ЦГЗК” отримувало 15 грн. прибутку. В 2003 р. комбінат не отримав прибутків з продажу та вкладів в активи. Ця ситуація виправилась в 2004 р., коли у підприємства рентабельність продаж становила на рівні 0,318 (318 грн. з 1 грн. продаж).

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширення ринку збуту.

Для аналізу ВАТ „ПГЗК” на рис. 1.4 будуть використовуватись наступні показники ділової активності: коефіцієнт обертання запасів, коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості, коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості, фондовіддача (див. табл. 1.3.).

Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів для забезпечення поточного обсягу продаж.

Дані в табл. 1.3 показують, що запаси обертались в 2002 р. - 7,23 разів, в 2003 - 7,35 разів, в 2004 - 8,41 разів. Це вказує на ефективність управління запасами. На ефективність управління запасами вказують показники коефіцієнтів фондовіддачі, які також збільшувались на протязі періоду з 2002 р. по 2004 р.(збільшились на 143,75 %).

Аналізуючи дані табл. 1.3. і рис. 1.4 про коефіцієнти обертання дебіторської і кредиторської заборгованості можна сказати, що в 2002 р. заборгованість утворювалася і надходила підприємству 11,2 раз, в 2003 - 15 раз, в 2004 - 46 раз, що говорить про збільшення ефективності кредитного контролю з боку підприємства.

Кредиторська заборгованість з кожним роком збільшується (в 2002 р. - 0,4 раз, в 2003 - 0,7 раз, в 2004 - 0,8 раз) то він показує, що з кожним роком підприємству необхідно все більше оборотів для оплати існуючої заборгованості та ВАТ „ПГЗК” не в змозі на даний період часу розрахуватися за ними.

Виходячи з розрахунків цих показників, умови на яких підприємство отримує кредити (поставки) більш високе, ніж умови надані ВАТ „ПГЗК” покупцями. Це призвело до того, що прибуток грошових коштів від дебіторів більш інтенсивний, ніж від комбінату.

Отже з усього вищесказаного можна зробити висновок, що на протязі 2002 - 2004 р. р. збільшилась загальна вартість майна підприємства ВАТ „ПГЗК” за рахунок розширення підприємством господарського обороту, переважав не грошовий характер розрахунків, в загальному майні підприємства переважає запозичений капітал. Відбувалася тенденція збільшення фінансового ризику в 2003 р. (нерентабельність виробництва, відсутність чистого прибутку), що вплинуло на неможливість оплати своїх рахунків. Але в 2004 році ситуація по деяким показникам покращилась і з такими темпами ВАТ „ПГЗК” може досягти фінансової стабільності вже через 1 - 2 роки.

Розглянувши детально характеристика підприємства ВАТ ”ПГЗК”, особливості господарювання та оцінку фінансового стану переходимо до розгляду економічної сутності суми грошових коштів та їх еквівалентів, їх роль та місце в діяльності підприємства ВАТ„ПГЗК”.

1.2. Економічна сутність власного капіталу

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капітал складається із:

- статутного капіталу;

- пайового капіталу;

- додатково вкладеного капіталу;

- іншого додаткового капіталу;

- резервного капіталу;

- нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

- неоплаченого капіталу;

- вилученого капіталу.

Для реальної оцінки показника власного капіталу сума неоплаченого капіталу , вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.

Статутний капітал - це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності.

Резервний капітал - це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Джерелом формування статутного капіталу є грошові та матеріальні внески засновників. У випадку внесення засновниками до статутного капіталу матеріальних ресурсів, первісною вартістю є їх справедлива вартість, погоджена між засновниками, за якою активи зараховуються на баланс підприємства.

Неоплачений капітал є нічим іншим, як заборгованістю засновників (учасників) по внесках до статутного капіталу.

Сам порядок оцінки майнових внесків учасників має бути визначено в засновницьких документах. У випадку, якщо самі засновники не можуть здійснити оцінку майна, то це роблять спеціалісти з бюро технічної інвентаризації або торгівельно-промислової палати.

1.3. Огляд методів дослідження статутного капіталу

Збираючи аудиторські докази, аудитор використає досить обмежене число методів їхнього одержання.

Основні методи одержання аудиторських доказів на ЦГЗК для статутного капіталу наступні:

1. Перевірка арифметичних розрахунків (перерахування);

2. Інвентаризація;

3. Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій;

4. Підтвердження;

5. Усне опитування;

6. Перевірка документів;

7. Простежування;

8. Аналітичні процедури.

9. Підготовка альтернативного балансу.

Але метод як такий не дасть ніякої інформації для висновків, якщо не знати - які саме арифметичні розрахунки необхідно перевіряти, а які - немає; в інвентаризації яких активів й яких зобов'язань треба взяти участь; особисто від яких третіх осіб варто одержати письмові підтвердження; які саме документи варто піддати аналізу. Мистецтво аудитора й полягає в тому, щоб чітко знати:

а) як повинен бути правильно поставлені бухгалтерський облік і налагоджений система внутрішнього контролю;

б) які відхилення (порушення, помилки, омани) можливі в організації обліку й контролю;

в) який або які з перерахованих методів варто застосувати для виявлення кожного з можливих порушень;

г) до яких саме об'єктів контролю (документам, активам, зобов'язанням, суб'єктам, юридичним особам і т.д.) варто застосувати той або інший метод.

Перерахування - це перевірка арифметичної точності джерел документів й бухгалтерських записів і виконання незалежних підрахунків.

Підрахунки клієнта можуть бути правильними або помилковими. Підрахунки, виконані на комп'ютерах, можуть бути знову зроблені з використанням комп'ютерного забезпечення з роздруківкою даних відхилень від підрахунків клієнта для подальшого дослідження їхніми аудиторами. Але практика показує, що перерахування в основному здійснюється вибірково.

Перерахування використається для перевірки реальності й оцінок тих показників фінансової звітності, які є головним чином результатом підрахунків, наприклад амортизації, страхових резервів, пенсійних зобов'язань, резервів під сумнівні борги й ін. У сполученні з іншими процедурами перерахування також необхідні для збору інформації про оцінки всіх фінансових показників.

Для одержання інформації про реальності залишків на рахунках обліку грошових коштів, рахунків розрахунків, рахунків дебіторської й кредиторської заборгованості аудиторська організація повинна одержати письмове підтвердження в писемній формі від незалежної (третьої) сторони.

Запити на підтвердження рекомендується готовити у вигляді документа від імені керівництва економічного суб'єкта на адресу незалежної (третьої) сторони. У них повинне втримуватися вимога надати необхідну інформацію безпосередньо аудиторської організації.

При необхідності аудиторська організація може самостійно встановити безпосередній контакт із незалежної (третьої) стороною, який був спрямовано запит.

У випадку одержання по запиті інформації, що розходиться з обліковими даними економічного суб'єкта, аудиторська організація повинна застосувати додаткові аудиторські процедури для з'ясування причин розбіжності.

Не можна недооцінювати цей метод при роботі з персоналом клієнта. Якщо при усному опитуванні відповіді опитуваних аудитор фіксує на якому-небудь носії інформації (паперу, комп'ютері, диктофоні) самостійно, те для одержання письмових підтверджень персоналу підприємства, що перевіряє, видаються спеціальні опитні аркуші або "анкети".

Перевірка документів укладається в тім, що аудитор повинен переконатися в реальності первинного документа. Для цього рекомендується вибрати певні записи в бухгалтерському обліку й простежити відбиття операції в обліку аж до того первинного документа, що повинен підтверджувати реальність і доцільність виконання цієї операції.

На підставі результатів попереднього аналізу, оцінки надійності системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків аудита в загальному плані аудиторська організація визначає спосіб проведення аудита - суцільний або вибірковий. У випадку ухвалення рішення провести вибірковий аудит аудитор формує аудиторську вибірку відповідно до правила (стандартом) аудиторської діяльності "Аудиторська вибірка".

Аудиторська вибірка являє собою - у широкому змісті: спосіб проведення аудиторської перевірки, при якому аудитор перевіряє документацію бухгалтерського обліку економічного суб'єкта не суцільним порядком, а вибірково, випливаючи при цьому вимогам відповідного правила (стандарту) аудиторської діяльності; у вузькому змісті: перелік певним чином відібраних елементів сукупності, що перевіряє, з метою на основі їхнього вивчення зробити висновок про всю сукупності, що перевіряє.

1.4. Огляд нормативних документів, що регламентують облік і аудит статутного капіталу

Перш ніж приступити до розгляду обліку розрахунків з покупцями і замовниками необхідно визначити, які саме нормативні документи будуть регламентувати проведення обліку.

Основними нормативними документами при обліку є:

- Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність”;

- ;Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „ Баланс”;

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „ Звіти про фінансові результати”;

- Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість;

- Міжнародні стандарти та нормативи аудиту від 1січня 2004р.

- Кодекс етики аудитора;

- Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”;

- Положення про форму та зміст розрахункових документів;

- Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій.

Характеристику цих документів представимо у вигляді таблиці:

Таблиця 1.4 Нормативна база щодо обліку і аудиту власного капіталу

Назва документу	Стисла характеристика
1	2
Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” від 16 липня 1999 року №996- XIV	Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „ Баланс”, від 31 березня 1999 року № 87	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „ Звіти про фінансові результати”, від 31 березня 1999 року №87	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття йог статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про фінансові результати підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності. Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачем повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „ Звіт про рух грошових коштів”, від 31 березня 1999 року № 87	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Норми цього Положення (стандарту) стосуються звітів про рух грошових коштів підприємств, організаціям та інших юридичних осіб усіх форм власності. У Звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 „Дебіторська заборгованість”, від 8 жовтня 1999 року № 237	Це Положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення застосовуються підприємствами, організаціям та інших юридичних осіб усіх форм власності. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо дебіторської заборгованості, встановлених іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід”, від 29 листопада 1999 року № 290	Це Положення визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціям та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати”, від 31 грудня 1999 року № 318	Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами , організаціям та іншими юридичними особами незалежно від форм власності. Положення (стандарт) 16 застосовуються до обліку витрат за будівельними контрактами з урахуванням особливостей їх визнання і складу, встановлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 18 „Довгострокові контракти”.
Міжнародні стандарти та нормативи аудиту від 1січня 2004р.	Визначають основні засади проведення аудиту на підприємствах. Зазначаються правила застосування тестів для розрахунку аудиторського ризику і суттєвості, та інші правові засади
Інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджено наказом МінФіну України від 30 грудня 1999 р. №291	Встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації.
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Постанова НБУ від 29.03.2001 р. № 173	Ця інструкція розроблена відповідно до Закону України „Про Національний Банк України”, „ Про банки і банківську діяльність, інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів НБУ. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України на території України, що здійснюється за участю банків. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.
Кодекс етики аудитора	Визначає, що є важливим в професії аудитора, мету його діяльності та дає визначення основним принципам аудиторської діяльності (етичним та методологічним).
Порядок реєстрації і ведення книг обліку розрахункових операцій, затверджене наказом ДПАУ від 1.12.2000 року № 614	Затверджений наказом Державної податкової адміністрації України для виконання Закону України „Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі та послуг”. Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій, які використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері та послуг
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від №	Цим законом визначається порядок оподаткування прибутку підприємств.

Розглянули огляд нормативних документів, що регламентують організацію бухгалтерського обліку та аудиту суми грошових коштів та їх еквівалентів, порядок виготовлення, складання та використання бланків первинних документів.

Отже у цьому розділі було дано характеристику ВАТ „ПГЗК”, особливості ведення обліку власного капіталу на даному підприємстві та зроблено оцінку його фінансового стану; також дано визначення власному капіталу. Було розглянуто нормативні документи, що регламентують організацію бухгалтерського обліку та аудиту власного капіталу. Переходимо до розгляду другого розділу бухгалтерський облік власного капіталу.

РОЗДІЛ 2. Бухгалтерський облік власного капіталу

2.1. Організація обліку та вибір облікової політики на підприємстві

Формування ринкової економіки, наявність різних форм власності, розширення міжнародних економічних зв'язків українських підприємців є основою для впровадження в організацію бухгалтерського обліку облікової політики, яку підприємство визначає самостійно.

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності, тобто це вибір самим підприємством певних і конкретних методик, форми і техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з діючих нормативних актів і особливостей діяльності підприємства.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах та забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах, регістрах і звітності протягом встановленого терміну несе власник або уповноважений ним орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством. Дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несуть їх власники.

Облікова політика, як складова частина фінансової звітності повинна розроблятися кожним підприємством, що зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Основна мета облікової політики - забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності з метою прийняття відповідних рішень.

Облікова політика підприємства висвітлюється в наказі про облікову політику.

Наказ про облікову політику містить перелік всіх пунктів прийнятої на звітний рік облікової політики. Бажано за кожним пунктом в наказі наводити його нормативне обґрунтування.

У широкому розумінні облікова політика підприємства оформлюється системою внутрішньої документації за різними ділянками облікової роботи, її зміст частково розкривається і в установчих документах підприємства.

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, привалювання змісту над формою, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

ПГЗК самостійно визначає облікову політику, розробляє системи і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій.

Обрана підприємством облікова політика використовується послідовно від одного звітного року до іншого.

Згідно наказу про облікову політику облік на підприємстві ведеться ручним способом.

ПГЗК в своїй діяльності використовує меморіально-ордерну форму бухгалтерського обліку. Її основою є меморіальні ордери, регістри аналітичного обліку, книга “Журнал-Головна”. На підставі даних з первинних і накопичу вальних документів складаються меморіальні ордери, які записуються в Головну книгу.

2.2. Аналітичний та синтетичний облік

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капітал складається із:

- статутного капіталу;

- пайового капіталу;

- додатково вкладеного капіталу;

- іншого додаткового капіталу;

- резервного капіталу;

- нерозподіленого прибутку (непокритого збитку);

- неоплаченого капіталу;

- вилученого капіталу.

Для реальної оцінки показника власного капіталу сума неоплаченого капіталу , вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.

Статутний капітал - це зареєстрована вартість простих і привілейованих акцій для акціонерних товариства та розмір статутного капіталу для інших підприємств, зафіксований в статутних документах.

Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць.

Для узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу призначений пасивний рахунок 40 “Статутний капітал”. По дебету даного рахунку відображається зменшення статутного капіталу, а по кредиту - його збільшення.

Сума кредитового сальдо по рахунку 40 повинна відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого у засновницьких документах підприємства і відображається в балансі підприємства. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником (учасником), акціонером тощо.

Статутний капітал господарських товариств (крім акціонерних) може збільшуватися за рахунок:

- додаткових внесків учасників;

- належних учасникам дивідендів;

- нерозподіленого прибутку.

Табл. 2.1 Збільшення статутного капіталу

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Зареєстровано статут (зміни до статуту)	46	40
2.	Збільшення статутного капіталу за рахунок: а) нерозподіленого прибутку	443	40
	б) належних учасникам дивідендів (виплата дивідендів акціями)	671	40

Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі.

Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов'язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:

- сума його вкладу до статутного капіталу;

- вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу;

- частка прибутку, отримана товариством у поточному році.

Табл. 2.2 Зменшення статутного капіталу

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника	40	672
2.	Відображено вартість частини майна, що належить учаснику при виході з товариства, пропорційно його вкладу до статутного капіталу	443	672
3.	Нараховано частку прибутку, що отримано підприємством у поточному році, яка підлягає виплаті учаснику при виході з товариства	443	671

Формування статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом випуску певної кількості акцій рівною номінальною вартістю. При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої передплати (у відкритих акціонерних товариства) або розподілу всіх акцій між засновниками (в закритих акціонерних товариствах).

Акціонерне товариство має право збільшувати статутний капітал при умові, що раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижче номінальної.

Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом:

1) збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості;

2) збільшення вартості акцій;

3) обміну облігацій на акції цього емітента.

І. При збільшенні кількості акцій існуючої номінальної вартості, статутний капітал збільшується за рахунок:

- внесків засновників і учасників товариства;

- дивідендів (реінвестування);

- індексації основних засобів.

Таке збільшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами, наведеними в табл. 2.3.

Табл. 2.3 Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників	46	40
2.	Збільшено статутний капітал за рахунок дивідендів	671	40
3.	Збільшено статутний капітал за рахунок реінвестування прибутку	443	40
4.	Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів	423	40

ІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом збільшення вартості акції статутний капітал збільшується за рахунок:

- внесків засновників і учасників товариства;

- індексації основних засобів.

ІІІ. При збільшенні статутного капіталу шляхом обміну облігацій на акції емітента статутний капітал збільшується на загальну вартість облігацій, які обмінюються на акції. При цьому номінальна вартість облігацій має дорівнювати номінальній вартості акцій. При обміні облігацій на акції збільшується статутний капітал та зменшуються зобов'язання. Позитивна різниця відноситься на доходи від реалізації фінансових інвестицій - субрахунок 741, негативна - на фінансові витрати субрахунок 952.

Таке збільшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами, наведеними в табл. 2.4.

Табл. 2.4

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Збільшено статутний капітал за рахунок обміну облігацій номінальною вартістю на акції	46	40
		521	46

Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства може здійснюватися шляхом:

- зменшення вартості акцій;

- зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості шляхом викупу їх у власників з метою анулювання.

Таке зменшення статутного капіталу акціонерного товариства відображається записами, наведеними в тал. 2.5.

Табл. 2.5

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення номінальної вартості акцій	40	672
2.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості при їх викупі	451	30, 31
3.	Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості (акції анульовано)	40	451

Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його фінансово-господарської діяльності.

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване (акціонерні товариства, приватні орендні підприємства тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету - зменшення пайового капіталу.

Цей рахунок також застосовується для обліку пайових внесків членів споживчого товариства, житлово-будівельного кооперативу, колективного сільськогосподарського підприємства, кредитної спілки та інших підприємств, передбачених засновницькими документами.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 обліковують не тільки вартість розпайованих частин майна, але й вартість тієї частини, яка залишилася не розпайованою, а також збільшення (зменшення) вартості майна у процесі діяльності підприємства.

Аналітичний облік по рахунку 41 ведеться за видами капіталу в окремих відомостях.

Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства (емісійний дохід, тобто дохід отриманий від розміщення акцій власної емісії за цінами, які перевищують номінальну вартість) або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Для обліку цих сум у Плані рахунків передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредиту цього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету - його зменшення.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” має такі субрахунки:

- 421 “Емісійний дохід”

- 422 “Інший вкладений капітал”

- 423 “До оцінка активів”

- 424 “Безоплатно отримані необоротні активи”

- 425 “Інший додатковий капітал”.

На рахунку 421 “Емісійний дохід” відображається різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій.

В подальшому акціонерне товариство може викуповувати свої акції з метою перепродажу або анулювання. Накопичений товариством емісійний дохід може бути джерелом:

- для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю акцій, у випадку якщо ціна, за якою акції були викуплені, перевищує ціну акцій, за якою вони потім були продані;

- для покриття різниці між викупною і номінальною вартістю анульованих акцій, у випадку якщо ціна акцій, за якою вони були викуплені, перевищує номінальну вартість анульованих акцій.

В балансі акціонерного товариства залишок суми невикористаного емісійного доходу, тобто кредитове сальдо по рахунку 421 відображається по статті “Додатково вкладеного капіталу”.

На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший внесений засновниками товариства (крім акціонерного) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішення про зміну розміру статутного капіталу.