Облік витрат за елементами

Поняття витрат та його економічна сутність у бухгалтерському обліку, їх класифікація, елементи, нормативно-інформаційне забезпечення. Організаційно-правова та економічна характеристика підприємства. Облік витрат за його елементами, шляхи вдосконалення.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2008
Размер файла 773,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Зміст

  • Вступ 2
  • 1. Економічний зміст витрат 5
    • 1.1 Визначення та класифікація витрат 5
    • 1.2 Визначення елементів витрат та їх класифікація 8
    • 1.3 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат за елементами 10
  • 2. Організаційно-правова та економічна характеристика підприємства 12
  • 3. Облік витрат за елементами 17
    • 3.1. Облік матеріальних витрат 17
    • 3.2 Облік витрат на оплату праці 21
    • 3.3 Облік відрахувань на соціальні заходи 26
    • 3.4 Облік амортизаційних відрахувань 32
    • 3.5 Облік інших операційних витрат 34
  • 4. Шляхи удосконалення обліку витрат за елементами 36
  • Висновки та пропозиції 44
  • Список використаної літератури 46

Вступ

В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є особливо важливою функцією ефективного управління виробничими і комерційними структурами, знаряддям контролю за раціональними і економічним використанням ресурсів з метою досягнення комерційного успіху і виконання фінансових обов'язків перед державою.

Опанування знаннями бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності з метою виявлення слабких місць у роботі підприємств і знаходження шляхів подальшого покращання їх роботи є головною метою керівника підприємства, менеджера, економіста, бухгалтера.

Удосконалення побудови своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку нерозривно пов'язане з вирішенням актуальних завдань в галузі економіки. Виявленню внутрішньогосподарських резервів підприємств, запобіганню зловживанням і перевитратам, зниженню собівартості продукції, підвищенню продуктивності праці, рентабельності виробництва (робіт, послуг), досягненню комерційного успіху сприяють чітко налагоджений облік і контроль.

Бухгалтерський облік повинен всебічно і повно охоплювати та систематизувати господарську діяльність виробничо-комерційного підприємства, об'єднання, забезпечувати управління інформацією, здатною контролювати і оцінювати їх господарську діяльність.

Чітка побудова бухгалтерського обліку підвищує роль його як основного засобу контролю за додержанням режиму економії і комерційного успіху в усіх підприємствах.

Перехід виробництва на ініціативний шлях розвитку передбачає прискорення темпів економічного росту, посилення режиму економії і ресурсозбереження.

Важливе значення відіграє науково-обгрунтований бухгалтерський облік витрат виробництва, що формує інформацію про використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, собівартості виробництва і реалізації, а в кінцевому результаті показники ефективності роботи підприємства і об'єднань.

Облік затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції має найбільшу специфіку в зв'язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості.

Поряд з необхідністю вивчення загальних завдань організації і методології обліку і калькулювання собівартості в промисловості виникає суттєва необхідність засвоєння тих особливостей формування затрат, розподілу комплексних витрат, прийомів і способів калькулювання собівартості виробів, які визначаються галузевими факторами.

Мета обліку затрат і калькулювання собівартості продукції заключається в своєчасному, повному і достовірному визначенні фактичних затрат, зв'язаних з виробництвом і збутом продукції, визначенні фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, контролі за використанням ресурсів і грошових коштів. Неперевершений поточний облік витрат в місцях виникнення затрат, виявлення можливих відхилень від встановлених норм, причин, винуватців цих відхилень повинен задовольнити потреби оперативного управління виробництвом.

В основі організації обліку витрат на виробництво лежать слідуючі принципи:

--документування витрат і повне їх відображення на рахунках обліку виробництва;

-- групування витрат по об'єктам обліку і місцям їх виникнення;

-- відповідність об'єктів обліку витрат з об'єктами калькулювання собівартості продукції, показників обліку фактичних витрат з нормативними, плановими;

-- розширення кола витрат, які відносяться на об'єкти обліку за прямим призначенням;

-- здійснення оперативного контролю за витратами виробництва і формуванням собівартості продукції.

Як показує практика багато теоретичних і практичних проблем залишаються невирішеними.

Облік виробництва і калькулювання собівартості потребує комп'ютеризації.

Все вище вказане підтверджує актуальність вибраної теми даної дипломної роботи, метою якої є вивчення організації та методології бухгалтерського обліку і аудиту витрат на виробництво в сучасних ринкових умовах. Методологічною основою вивчення є постанови законодавчої і виконавчої влади України з питань виходу промисловості з економічної кризи та підвищення рівня виробництва.

Вихідними даними для дослідження були взяті дані підприємства, плани, дані первинного, аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, звітні показники та установчі документи.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Романцови і Ко».

1. Економічний зміст витрат

1.1 Визначення та класифікація витрат

Методичні основи класифікації витрат сільськогосподарських підприємств подано у П(С)БО 16 „Витрати”, а також у Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції(робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, що затвердженні наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. №132.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку сільськогосподарського підприємства одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

З метою бухгалтерського обліку, аналізу та планування витрат підприємства об'єднуються в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат.

Види витрат визнаються виходячи з економічного змісту, що міститься в кожному елементі витрат. Види витрат є базою для формування калькуляційних статей витрат.

Місця виникнення витрат - це структурні підрозділи, в яких відбувається споживання ресурсів у виробничих, збутових, адміністративних та інших цілях, пов'язаних з оборотом коштів підприємства.

Під терміном носій витрат слід розуміти продукцію підприємства (включаючи роботи та послуги), яка в той чи інший момент може перебувати на різних дореалізаційних стадіях, починаючи від стадії придбання запасів, призначених для її випуску.

Економічний елемент - однорідний первинний вид витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг), в якій у межах підприємства неможливо розкласти на частини.

Статті витрат - певний вид витрат, що створюють собівартість як окремих видів продукції, так і сукупності витрат на товарну продукцію підприємства загалом.

За цільовим спрямуванням витрати підприємства можна умовно поділити на:

· основні витрати;

· витрати на обслуговування;

· витрати на управління.

Основні витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом випуску продукції.

Витрати на обслуговування - це витрати на утримання допоміжних підрозділів (включаючи витрати на збут) і підрозділів соціального характеру.

Витрати на управління - включають витрати на утримання й обслуговування апарату управління виробничими та невиробничими підрозділами, а також витрати на утримання й обслуговування апарату управління підприємства (адміністративні витрати).

За способом включення до собівартості окремих видів продукції розрізняють витрати прямі і непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції; їх можна прямо включити до собівартості за відповідними об'єктами обліку, не враховуючи їх на збірно-розподільчих рахунках. Точніше, прямі витрати є сукупною вартістю ресурсів, втілених у продукції; до вартості таких ресурсів належать і жива праця у відповідній оцінці, яка, своєю чергою, включає заробітну плату та соціальне страхування найманих працівників, зайнятих безпосереднім виготовленням конкретних видів продукції.

Непрямі витрати пов'язані з виробництвом відразу кількох або всіх видів продукції підприємства.

Непрямі витрати протягом звітного періоду обліковуються на збірно-розподільчих рахунках, а потім за встановленою методикою деякі з них розподіляються між окремими видами продукції, а деякі списуються безпосередньо в Дт результативного рахунка.

У складі собівартості продукції прямі витрати поділяються за статтями, кожна з яких, як правило, відповідає певному елементу витрат, а непрямі утворюють комплексні статті, які складаються з витрат , що містять кілька елементів. Прикладом комплексної статті може бути стаття “Витрати на охорону”.

За ознакою залежності від обсягів випуску продукції витрати підприємства поділяють на постійні та змінні.

Змінні витрати нормуються на кожну одиницю продукції, їх розмір змінюється відносно пропорційно відповідно до зміни обсягу випуску продукції.

Розмір постійних витрат не залежить від обсягу випуску продукції, їх питомий розмір у складі загальних витрат, що зменшують фінансовий результат, при збільшенні обсягу випуску скорочується, а при зниженні - збільшується.

За економічним змістом усі витрати підприємства поділяються на операційні, фінансові, інші звичайні та надзвичайні.

До операційних витрат належать витрати, що обліковуються на рахунках 90. 91, 92, 93, 94.

До фінансових витрат належать витрати, що обліковуються на рахунках 95 і 96.

До інших звичайних витрат належать витрати, що обліковуються на рахунку 97. Разом з тим, при аналізі рахунків 971 - 979 з'ясовується що не всі з них можна зарахувати до “Інших звичайних витрат”. Так, наприклад, рахунок 971 і частково рахунок 975, поза будь-яким сумнівом, належить до фінансових витрат. Крім того, такі специфічні рахунки, як 978 і 979, якими користуються виключно страхові організації, ніяк не можуть належати до “інших витрат”, оскільки насправді є для страхових організацій основними.

До надзвичайних витрат належать витрати на рахунку 99.

Що стосується такого умовно-витратного рахунку 98 “Податок на прибуток”, то цей рахунок випадає з цього ряду, оскільки не відповідає жодній із наведених ознак.

1.2 Визначення елементів витрат та їх класифікація

При калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрат за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елемент собівартості, включають витрати незалежно від специфіки виробництва продукції.

П(С)БО 16 «Витрати» регламентує порядок витрат операційної діяльності за такими економічними елементами:

· матеріальні затрати;

· витрати на оплату праці;

· відрахування на соціальні заходи;

· амортизація;

· інші операційні витрати.

До складу елемента «Матеріальні затрати» включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва):

· сировини й основних матеріалів;

· купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

· палива й енергії;

· будівельних матеріалів;

· запасних частин;

· тари й тарних матеріалів;

· допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу елементів, наведених вище, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо.

До фінансових витрат відносяться витрати на відсотки за користування отриманими кредитами.

Групування витрат за економічними елементами здійснюється у всіх галузях народного господарства. Це дає можливість встановити потребу в оборотних та необоротних активах, показує скільки яких активів витрачено, незалежно де вони вироблені, на які цілі використані, а також характеризує структуру витрат.

Але класифікація витрат за економічними елементами не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою застосовують класифікацію витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення.

Між витратами на виробництво, які згруповані за економічними елементами, і витратами в калькуляційному розрізі існує як взаємозв'язок, так і відмінність. Наприклад, до елемента «Матеріальні витрати» включаються всі витрачені на виробництво матеріали, а в собівартості готової продукції за статтями (насіння і посадковий матеріал, добрива, засоби захисту рослин і тварин, корми, сировина і матеріали, паливо і мастильні матеріали) відображуються лише ті з них, які використані на виробництво готової продукції (робіт, послуг) рослинництва, тваринництва, промислових та інших виробництв. Інша частина матеріалів відображується в статтях, що формують виробничу собівартість («Загальновиробничі витрати») та у складі витрат діяльності («Адміністративні витрати», «Витрати на збут»).

Перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості-продукції (робіт, послуг) встановлюються підприємством самостійно і залежить як від питомої ваги їх видів або груп витрат, так і від ступеню економічної однорідності витрат, які об'єднані в статті, специфіки підгалузі, організації виробництва, різноманітності технологічних процесів, можливості прямого або обґрунтованого непрямого віднесення витрат на собівартість готової продукції (робіт, послуг).

Класифікація за статтями застосовується в обліку при формуванні і визначенні фактичної (звітної) собівартості. Вона дає можливість здійснювати контроль цільового витрачення коштів та виявити резерви зниження собівартості продукції.

1.3 Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат за елементами

Облік витрат за елементами регламентується такими нормативними документами:

Закон України «Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 р. З подальшими змінами і доповненнями (97 змін за станом на 11.05.2004 р.) з 07.12.2000 р. №2120-111 до 11.05.2004р. №1702-lV, №2505-1V від 25.03.2005 р.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22 05 97 р

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІ\ від 16.07,1999 р.

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами, внесеними Законом України №349-IV від 24.12.2002 р.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» (Наказ Міністерства фінансів України №318 від 31 і рудня 1999 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 27/4248 від 19січня 2000 р. з останніми змінами та доповненнями за станом на 2.02.2005.

Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості Затверджено Наказом Державного Комітету промислової політики України № 47 від 2 лютою 2001 р.

2. Організаційно-правова та економічна характеристика підприємства

ТОВ «Романцови і Ко» знаходиться на півдні с.м.т. Михайлівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва -- Сімферополь становить 7 км, до Михайлівської нафтобази -- 3,4 км. ТОВ «Романцови і Ко» має власні під'їзні залізничні шляхи, так як веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом.

На території ТОВ «Романцови і Ко» знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.

Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ТОВ «Романцови і Ко» взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ТОВ «Романцови і Ко» становлять 1272,07 га (станом на 01.01.2004). Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Михайлівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.

Юридична адреса:72040 с.м.т. Михайлівка Запорізької обл. вул. Леніна,99

Основною метою діяльності товариства є одержання прибутку на вкладений акціонерами капітал, шляхом здійснення господарсько-фінансової та іншої діяльності в порядку і на умовах визначених діючим законодавством і цим Статутом, а також забезпечення науково-технічного та соціального розвитку власного виробництва.

Предметом діяльності товариство є:

· видобуток і виготовлення засобів підвищення родючості ґрунту;

· виконання робіт по вивезенню та внесенню в грунт органічних та мінеральних добрив, гіпсуванню солончакового ґрунту, обробка сільськогосподарських культур хімічними та біологічними засобами захисту рослин, покращення ґрунту;

· постачання колективним сільськогосподарським підприємствам, фермерським господарствам та іншим товаровиробникам мінеральних добрив, хімічних та біологічних засобів захисту рослин, меліорантів ґрунту, кормових добавок та інших хімічних препаратів для рослинництва і тваринництва;

· здійснення грунтово-хімічних досліджень, а також аналізу якості кормів і продукції рослинництва на присутність нітратів, радіонуклідів, важких металів і пестицидів;

· оптова і роздрібна торгівля продукцією виробничо-технічного призначення, та товарами народного споживання;

· організація підприємств по виробництву цих видів продукції, товарів, у тому числі товарів народного споживання, нової техніки і технологій, сільськогосподарської продукції, включаючи переробку;

· закупка, реалізація, заготівля і переробка вторсировини;

· збирання, переробка лому і відходів чорних і кольорових металів, а також торгові операції з ними;

· посередницькі послуги з нерухомим майном;

· торгово-посередницька діяльність;

· виробництво цих видів товарів, на узятих в оренду землях, виробничих потужностях;

· комісійна оптова та роздрібна торгівля товарами, народного споживання запчастинами, лікеро-горілочними виробами, тютюновими виробами, продуктами харчування, харчовими добавками, непродовольчими товарами;

· послуги по обробленню земель;

· землеробство, вирощування насіння;

· послуги в області хімічного захисту рослин;

· вирощування, збір, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції;

· подання юридичним і фізичним особам наступних послуг: науково-технічних, сервісних, посередницьких, маркетингових, інформаційних, лізингових, консультаційних, рекламних і представницьких;

· організація прокату предметів особистого користування, побутових товарів, машин і устаткування, транспортних засобів;

· здійснення пасажирських і транспортних перевозок автомобільним транспортом по замовленню населення та юридичним особам в межах країн СНГ;

· закупка у державних, кооперативних, громадських, орендних, змішаних акціонерних, приватних підприємствах, іноземних та інших підприємствах торгівлі або у товаровиробників, а також і у Фізичних осіб і власників продукції сировини, напівфабрикатів, споживчих товарів сільськогосподарського виробництва і сільськогосподарської сировини, а також продовольчих та інших товарів, як за валюту України, так і за валюту іноземну згідно з законодавством;

· оптова та роздрібна торгівля виробами хімічної промисловості, мінеральними добривами та пестицидами;

· закупка та реалізація парфумів;

· створення мережі фірмових магазинів, баз та здійснення оптової, мілко оптової, роздрібної, комерційної і комісійної торгівлі усіма видами продукції і товарів, як за валюту України, так і за іноземну згідно з законодавством;

· закупка та продаж виробів з дорогоцінних металів;

· товарообміни (бартерні) операції та інша діяльність заснована на формах зустрічної торгівлі;

· участь у товарних, товарно-сервісних, фондових біржах нерухомості, в аукціонах;

· здійснення аденської, комісіонерської, консигнаційної, брокерської, посередницької та іншої комерційної діяльності по договорам, контрактам з юридичними та фізичними особами, в т.ч. з іноземцями;

· організація і ведення зовнішньоекономічної діяльності у рамках діючого законодавства;

· участь в різних громадських і благотворних та інших спеціальних програмах підтримки населення;

· оптова та роздрібна торгівля медикаментами, медичними препаратами в т.ч. препаратами народної медицини з лікарських рослин на натуральній основі;

· оптова закупка та поставка сільськогосподарської продукції в т.ч. зернових та соняшника;

· організація та розвиток спільної господарської діяльності з підприємствами, з юридичними особами (в т.ч. з іноземцями);

· реалізація запчастин до транспортних засобів;

· постачальницько-збутова діяльність сировиною, матеріалами і товарами промислового виробництва, товарообмінні операції з товарами народного споживання і промислового виробництва;

· оптова та роздрібна торгівля меблями, будматеріалами, товарами для дому вітчизняного та імпортного виробництва;

· торгівля нафтою, нафтопродуктами, паливно-змащувальними матеріалами, вугіллям;

· торгівля металопрокатом, виробами з металу, обладнанням;

· надання послуг підприємствам, організаціям населенню по закупівлі, транспортуванні, зберіганні продукції та товарів;

· здійснення будь-яких бартерних операцій з державними, колективними, фермерськими, приватними підприємствами та іншими юридичними особами;

· утворення пунктів прокату, та орендних ділянок.

Товариство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, товарний знак і реєструється згідно з чинним законодавством, печатку зі своєю назвою.

Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання.

ТОВ «Романцови і Ко» здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі.

У ТОВ «Романцови і Ко» бухгалтерський облік ведеться за журнально - ордерною формою. На підприємстві діє наказ про облікову політику.

3. Облік витрат за елементами

3.1. Облік матеріальних витрат

До елементу "Матеріальні витрати" належать:

- витрати сировини й матеріалів, які входять до складу виробничої продукції, створюючи її основу, або є необхідним компонентом для виготовлення продукції (робіт, послуг);

- витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, що потребують монтажу або додаткової обробки на даному підприємстві;

- витрати палива й електроенергії, що використовуються на технологічні, енергетичні, рухомі та інші виробничі потреби підприємства.

Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію і передачу придбаної енергії до місця її споживання включаються до відповідних елементів витрат;

- витрати тари і тарних матеріалів.

У випадках включення вартості тари, прийнятої від постачальника разом з матеріальними ресурсами, із загальної суми витрат на їх придбання відраховується вартість тари за ціною можливого використання або реалізації з урахуванням витрат на придбання матеріалів для її ремонту;

- витрати будівельних матеріалів використовуються безпосередньо у виробництві будівельно-монтажних робіт і для виготовлення будівельних деталей, конструкцій та частин будов і споруд. До них належать: лісові матеріали (ліс круглий, пиломатеріали, фанера тощо), силікатні, матеріали (алебастр, каміння, гравій, гайки, болти тощо), будівельний метал (сталь листова, сталь кругла, цинк листовий тощо), електротехнічні матеріали (кабель силовий, шнур освітлювальний тощо) та ін.;

- витрати запасних частин - раніше виготовлені деталі та вузли машин, призначені для заміни зношених при експлуатації, головним чином швидкозношуваних деталей (втулок, підшипників, шестерень, поршнів та ін.);

- витрати матеріалів сільськогосподарського призначення (насіння, корми, органічні та мінеральні добрива, паливо, нафтопродукти, запасні частини тощо) використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції, призначеної для її внутрішньогосподарської діяльності (насіння, корми), для здійснення нових Циклів виробничого процесу і для реалізації;

- витрати товарів;

- інші матеріальні витрати.

Вартість матеріальних ресурсів включається до складу витрат на виробництво згідно з нормами витрат відповідно до ГОСТів, ОСТів, технічних умов.

Із витрат на матеріальні ресурси, що включаються до собівартості продукції, вираховується вартість зворотних відходів.

Зворотні відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших видів матеріальних ресурсів, утворених у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), що втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу і в зв'язку з цим використовуються з підвищеними витратами продукції або зовсім не використовуються за прямим призначенням.

До зворотних відходів не належать:

- залишки матеріальних ресурсів, які відповідно до встановленої технології передаються в інші цехи, підрозділи як повноцінний матеріал для виробництва інших видів продукції (робіт, послуг);

- супутня продукція, одержувана водночас з цільовим (основним) продуктом у єдиному технологічному процесі, відповідає за якістю встановленим стандартам або технічним умовам і призначається для подальшої переробки або відпуску на сторону.

Перелік супутньої продукції в окремих галузях промисловості наведений у додатку № 9 Типового положення № 473. Наприклад, у металургійній промисловості -- доменні шлаки для виготовлення цементу; у цукровій промисловості - меляса для виготовлення спирту і лимонної кислоти, жом для годування тварин та ін.

Супутня продукція, призначена для подальшої переробки, відображається як рух напівфабрикатів у виробництві.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (№ 893/4186 від 21.12.99 р.) малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 "Витрати за елементами" або з використанням рахунків класу 9 "Витрати діяльності", який ведуть всі підприємства, крім вищевказаних суб'єктів малого підприємства та інших організацій.

Для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період призначений рахунок № 80 "Матеріальні витрати" а такими субрахунками:

801 "Витрати сировини й матеріалів"

802 "Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів"

803 "Витрати палива та енергії"

804 "Витрати тари і тарних матеріалів"

805 "Витрати будівельних матеріалів"

806 "Витрати "запасних частин"

807 "Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення"

808 "Витрати товарів"

809 "Інші матеріальні витрати"

На дебеті рахунка № 80 "Матеріальні витрати" відображаються суми визнаних матеріальних витрат, на кредиті -списання на рахунок № 23 "Виробництво" прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9. У таблиці 3.2 наведена кореспонденція рахунків з матеріальних витрат Класу 8, рах. № 80.

Таблиця 3.1 Узгодженість рахунків з обліку матеріальних витрат

План рахунків до 01.01.2000 р.

Новий План рахунків з 01.01.2000 р.

01 "Основні засоби" 12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині необоротних активів) 05 "Матеріали" (у частині необоротної тари) 41 "Товари" (у частині предметів прокату і необоротної тари)

11 Інші необоротні матеріальні активи

05 "Матеріали"

201 "Сировина і матеріали"

05-2 "Куповані напівфабрикати і комплектуючі вироби, конструкції та деталі “

202 "Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби"

06 "Паливо"

203 "Паливо"

12 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" (у частині поточних активів)

22 "Малоцінні та швидкозношувані

предмети"

20 "Основне виробництво"

23 "Допоміжні виробництва"

29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"

23 "Виробництво"

40 "Готова продукція"

26 "Готова продукція" 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"

80 "Прибутки і збитки"

79 "Фінансові витрати"

80 "Матеріальні витрата" (клас 8)

46 "Реалізація" (дебет)

90 "Собівартість реалізації"

24 "Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання"

25 "Загальновиробничі витрати"

91 "Загальновнробничі витрати"

26 "Загальногосподарські витрати"

44 "Витрати обігу"

92 "Адміністративні витрати"

43 "Позавиробничі витрати"

44 "Витрати обігу"

26 "Загальногосподарські витрати"

26 "Загальногосподарські витрати"

29 "Обслуговуючі виробництва і господарства"

44 "Витрати обігу"

81 "Використання прибутку"

84 "Нестачі і витрати від порчі цінностей"

93 "Витрати на збут"

94 "Інші витрати операційної діяльності"

Таблиця 3.2 Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних витрат (з використанням рахунків класу 8, рах. № 80)

№пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу

8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1.

Витрати матеріальних цінностей (сировина й матеріали, куповані напівфабрикати, паливо и енергія, тара й тарні матеріали тощо) списані на виробництво продукції і надання послуг

23, 91, 92, 93, 94

201, 202, 203 та ін.

801, 802, 803 та ін.

201, 202, 203

та ін.

Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9

-

-

79

80

2.

Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9, то на ці

рахунки списуємо матеріальні витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних витрат

91, 92, 93, 94

80

3.

Прямі матеріальні витрати, що включаються до виробничої собівартості робіт, послуг, до затрат допоміжних, підсобних виробництв, списуємо на рахунок № 23 "Виробництво"

23

80

4.

Загальновиробничі витрати щомісяця списуємо на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23, 90

91

5.

Суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції оприбутковуємо

26

23

26

23

6.

Суми завершених виконаних робіт та послуг (фактична собівартість реалізованої готової продукції

90

23

90

7.

Сума виконаних некапітальних

22, 23

23

22, 23

23

робіт, собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, споруд, робіт, послуг (інструменту, енергії, пари, транспортних і ремонтних

та ін.

та ін.

8.

Закриття рахунків обліку витрат

79

90, 92,

79

90, 92,

93, 94

93, 94

3.2 Облік витрат на оплату праці

Відповідно до Типового положення № 473 до елементу Витрати на оплату праці" належать:

1) витрати на виплату основної й додаткової заробітної плати, обчислені згідно з прийнятою підприємством : системою оплати праці, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона визначається у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата -- це винагорода за роботу понад встановлену норму, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

2) виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьований (неявочний) на виробництві час; оплата щорічних відпусток, крім оплати в частині витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства; оплата праці працівників, яким не виповнилося 18 років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи, оплата перерв працюючим матерям для годування дитини, оплата часу, пов'язаного з проходженням обов'язкових медичних оглядів, виконанням державних обов'язків, винагорода за передбачену законодавством вислугу років, інші виплати.

Якщо на підприємстві створюється резерв для оплати відпусток, то до витрат виробництва (обігу) включаються щомісячні відрахування на створення такого резерву;

3) витрати, пов'язані з підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів:

- виплата працівникам підприємства середньої заробітної плати за основним місцем роботи за час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;

- оплата праці кваліфікованих працівників, не звільнених від основної роботи, навчання учнів і підвищення кваліфікації працівників;

- витрати базових підприємств на оплату праці за керівництво виробничою практикою учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищ і студентів вищих навчальних закладів;

- витрати, пов'язані з виплатою учням професійно-технічних училищ різниці між стипендією у розмірі тарифної ставки (мінімального окладу) робітника першого розряду і витратами цих навчальних закладів на виплату стипендій, забезпечення харчуванням і обмундируванням;

- оплата відпусток із збереженням повністю або частково заробітної плати, наданої відповідно до законодавства особам, які успішно навчаються у вечірніх і заочних закладах, заочній аспірантурі, у вечірніх (змінних) і заочних загальноосвітніх школах і вечірніх (змінних) професійно-технічних училищах, оплата проїзду до місця навчання і назад, передбачених законодавством;

4) виплати громадянам за виконання робіт (послуг) згідно з договорами громадсько-правового характеру;

5) виплата звільненим працівникам вихідної допомоги. В окремих галузях народного господарства до витрат на оплату праці (відповідно до законодавства) належать:

- вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування, витрати на оплату безкоштовно наданого працівникам підприємств житла (суми грошових компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та ін.);

- вартість безкоштовно наданих предметів (включаючи формений одяг, обмундирування), що залишаються в особистому постійному користуванні, або сума пільг у зв'язку з продажем їх за зниженими цінами (крім вартості виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила й інших миючих засобів, знешкоджуючих засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам на придбання ними спецодягу спецвзуття й інших засобів індивідуального захисту у разі невидачі їх адміністрацією).

Слід зазначити, що відповідно до переліку витрат на оплату праці, підприємства мали можливість правильно визначати конкретні види витрат на оплату праці, які відносились на витрати виробництва. Це давало можливість розподілити витрати на оплату праці за джерелами фінансування. Після введення Закону України № 283/97-ВР є значні труднощі при відображенні витрат на оплату праці у бухгалтерському і податковому обліках. Так, відповідно до пп. 8.7.1 Закону України № 283/97-ВР платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати (н т.ч. і заробітну плату), пов'язані з покращанням основних засобів (поточний, капітальний ремонти, реконструкція, модернізація, технічне переобладнання) та іншими видами поліпшення основних засобів, у сумі, що не перевищує 5% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року (за винятком; підприємств, наведених у пункті 22.4), які можуть відносити до валових витрат суми, що не перевищують 9% балансової вартості групи 1 та групи 3 таких основних засобів на початок звітного (податкового) року, та інші неузгодження.

До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші; грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів (пункт 23 Типового положення № 473).3 роз'яснень Державної податкової адміністрації України (лист № 1725/10/15-1117 від 18.0298 р. "Про оподаткування прибутку підприємств") випливає, що питання віднесення: на валові витрати винагород за підсумками роботи за рік урегульоване чинним законодавством у зв'язку з тим, що і пунктом 5.6 статті 5 Закону України № 334/94-ВР від; 28.12.94 р. визначено: до складу валових витрат платники: податку включають витрати на оплату основної й додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат.

Таким чином, до витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат -- включаються.

Витрати на індексацію заробітної плати працівників підприємства входять до складу додаткової заробітної плати у Фонді оплати праці (п. 2.18 Інструкції зі статистики заробітної плати). Тому, якщо витрати на індексацію заробітної плати передбачені у колективному договорі (але в установлених законом межах), вони можуть бути віднесені до валових витрат. У зв'язку з тим, що індексація витрат на оплату праці передбачена діючим законодавством, сума таких проіндексованих виплат відноситься до валових витрат підприємства на підставі пп. 5.6.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, якщо індексуються виплати, що відносяться до валових витрат, -- до останніх включається й відповідна сума індексації. Якщо ж виплата здійснюється за рахунок прибутку, то індексація її до валових витрат не може бути віднесена.

Для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період призначений рахунок № 81 "Витрати на оплату праці", який має такі субрахунки: № 811 "Виплати за окладами й тарифами"; № 812 "Премії та заохочення"; № 813 "Компенсаційні виплати"; № 814 "Оплата відпусток"; № 815 "Оплата іншого невідпрацьованого часу"; № 816 "Інші витрати на оплату праці".

На дебеті рахунка № 81 "Витрати на оплату праці" Відображається сума визнаних витрат на оплату праці, на кредиті списання цих витрат на виробництво продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); на рахунки класу 9 - витрати, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових Витрат, або на рахунок № 79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Таблиця 3.3 Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці (з використанням рахунків класу 8, рах. № 81)

№ пор.

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Підприємство, яке не використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Підприємство, яке використовує рахунки класу 8 "Витрати за елементами"

Дебет

Кредит

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1.

Нарахована заробітна плата апарату управління підприємства, їх господарському та обслуговуючому персоналам

23, 91, 92, 93, 94

661

811

661

2.

Премії працівникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виконання і перевиконай ня виробничих завдань; бригадирам, робітникам за економію матеріалів, сировини тощо

23, 91, 92

661

812

66

3.

Нарахована компенсація за невикористані відпустки

23, 91, 92, 93

661

813

661

4

Нараховані щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством

23, 91, 92, 93, 94

661

814

661

5

Оплата пільгового часу підліткам, навчальних відпусток, наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних та середніх навчальних закладах, аспірантурі

23, 91, 92, 93, 94

661

815

661

6.

.Інші витрати на оплату праці

23, 91, 92, 9

661

816

661

Якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9

-

-

79

81

7.

Якщо підприємство застосовує рахунки класу 9 (облік витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат)

91, 92, 93, 94

81

8.

У кінці звітного місяця списання на виробництво витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних)

23

81

9.

Щомісячне списання (за відповідний розподілом) загальновироб-ничих витрат на виробництво та собівартість реалізації

23, 90

91

23, 90

91

10.

Оприбуткування завершеної виробництвом продукції за фактичною виробничою собівартістю, завершених виконаних робіт та послуг (з урахуванням витрат на оплату праці)

26, 27 90

23,23

26, 27 90

23, 23

11.

Закриття дебетових оборотів класу 9

79

90, 92, 93, 94

79

90, 92, 93, 94

3.3 Облік відрахувань на соціальні заходи

До елементу "Відрахування на соціальні заходи" відповідно до Указу Президента України № 506/98 від 25.05.98 р. "Про обмеження розміру фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників", суми сукупного оподатковуваного доходу (прибутку), з яких стягуються збори (внески до соціальних фондів), відносяться:

1) Фонд соціального страхування України;

2) Державний Фонд сприяння зайнятості населення;

3) Пенсійний фонд України.

Правове регулювання порядку оплати зборів до соціальних фондів здійснюється Законами України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ЁР від 26.06.97 р., "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.97 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"» № 208-ХІУ від 22.10.98 р.).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.98 р. встановлені Порядок оплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 5-2 від 21.03.2000 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 272/4493 від 11 травня 2000 р.

Постановою Правління Пенсійного фонду України № 4-6 від 3 червня 1999 р. затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 436/3729 від 5 липня 1999 р.).

Закон України "Про підвищення мінімального розміру пенсії" № 979-ХІУ від 15 липня 1999 р., спрямований на поліпшення матеріального становища пенсіонерів:

-- з 1 вересня 1999 р. встановлює мінімальний розмір пенсії за віком -- 24,9 гри.; закон поширюється тільки на трудові пенсії, що призначаються відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"; передбачає виплату цільової грошової допомоги на прожиття у розмірі до 21,1 гри. непрацездатним громадянам, крім одержувачів соціальних пенсій (за віком), щомісячний розмір пенсій яких (з урахуванням надбавок, підвищень, щомісячних компенсаційних виплат та додаткової пенсії) не досягає 46 грн.

Мінімальний розмір пенсії за віком (24,9 грн.) не застосовується для визначення розмірів соціальних пенсій (за віком), надбавок та інших доплат до пенсій.

Законом № 400/9/-ВР визначений порядок стягнення і використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом встановлено:

- Пенсійний фонд України не включається до Державного бюджету України;

- забороняється використання коштів Пенсійного фонду України не за цільовим призначенням, в т.ч. на кредитні, депозитні операції, надання позик тощо;

- тимчасово вільні кошти у випадку відсутності заборгованості по виплатах пенсій можуть бути використані Пенсійним фондом України виключно на придбання державних цінних паперів.

Законом також встановлено ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Україні та об'єкт оподаткування.

31,8% від об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників, включаючи витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та комерційних виплат, в т.ч. в натуральній формі, які визначаються відповідно нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім виплат, передбачених Переліком видів оплати праці та інших ,,, виплат, на які не нараховується збір на обов'язкове державне і пенсійне страхування і які не враховуються при підрахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій, затверджених Кабінетом Міністрів України), а також винагороди, які сплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодою цивільно-правового характеру. Платниками цього збору є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їхні об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи й організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників;

2) філіали, відділи та інші відокремлені підрозділи платників податків, які не мають статусу юридичної особи, розміщені на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади;

3) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їхні помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу;

4% - від об'єкта оподаткування для працюючих на підприємствах, установах і організаціях інвалідів і за ставкою 31,8% від об'єкта оподаткування для інших працівників того ж підприємства;

4% - від об'єкта оподаткування для всіх працівників підприємств всеукраїнських громадських організацій, де кількість інвалідів становить не менше 50% загальної кількості працюючих.

Фізичні особи, що працюють на умовах трудового договору (контракту), і фізичні особи, які виконують роботи (послуги) відповідно до цивільно-правових договорів, у т.ч. члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо, мають такі ставки збору:

1% від сукупного оподатковуваного податком доходу до 150 грн.;

2% від 151 грн. до 250 грн.;

3% від 251 грн. до 350 грн.;

4% від 351 грн. до 500 грн.;

5% - понад 500 грн.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"» № 129/98 від 13.02.98 р. були внесені зміни до статті 5 цього Декрету - суми виплат, які не включаються до сукупного оподатковуваного доходу.

Від нарахування збору до Пенсійного фонду звільняються виплати, які входять до Фонду оплати праці, але виключені із сукупного оподатковуваного доходу. До таких виплат належать:

- суми матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів і подарунків, які надаються в інших випадках, в межах 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на рік

- суми плати за утримання і навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах навчальної професійної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розміщених на території України, за рахунок фізичних і юридичних осіб;

- вартість путівок на лікування, відпочинок і в дитячі оздоровчі табори, крім туристичних і міжнародних.

До внесення відповідних змін до порядку здійснення відрахувань до державного пенсійного страхування - громадянами-підприємцями, які сплачують фіксований податок, 10% від суми цього податку, що надійшли до відповідного місцевого бюджету, перераховуються до Пенсійного фонду України.

Юридичні та фізичні особи, які здійснюють операції з, купівлі-продажу валют - 1% від суми операцій з купівлі-продажу валют.

Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють 1 торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), І платини і дорогоцінного каміння, оподатковуються за І; ставкою 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини та дорогоцінного каміння.

Юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та автомобілів, що переходять у власність спадкоємцям по Закону, оподатковуються за ставкою 3% від вартості автомобіля.

Підприємства, установи, організації та фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, сплачують 6% від його вартості до Пенсійного фонду.

Закон України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування" № 402/97-ВР від 26 червня 1997 р. визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове соціальне страхування, в т.ч. збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На підприємствах, які використовують рахунки класу 8, для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи призначений рахунок № 82 "Відрахування на соціальні заходи".

На дебеті рахунка №82 "Відрахування на соціальні заходи" відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, на кредиті - списання на рахунок №23 "Виробництво" суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 - суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок №79 "Фінансові результати", якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок №82 "Відрахування на соціальні заходи" має такі субрахунки":

№821 "Відрахування на пенсійне забезпечення";

№822 "^Відрахування на соціальне страхування";

№823 "Страхування на випадок безробіття";

№824 "Відрахування на індивідуальне страхування".


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.