Інвентаризація товарно-матеріальниїх цінностей на виробництві, її особливості

3

• План
• Інвентаризація товарно-матеріальниїх цінностей на виробництві, її особливості.
• Список використаних джерел
•  1. Інвентаризація товарно-матеріальниїх цінностей на виробництві, її
• особливості.
• Методичні рекомендації з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків та незавершеного виробництва сільськогосподарськими підприємствами розроблені па виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706, статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 № 69 (зі змінами) з урахуванням галузевих особливостей сільськогосподарського виробництва та з метою виконання доручення Кабінету Міністрів України № 11579 від 25.03.2003 року і наказу Мінагрополітики України від 04.06.2003 р. № 160 «Про заходи з підвищення якості управління державним сектором економіки на 2003 рік».
  Рекомендації застосовуються при проведенні інвентаризації майна, нематеріальних активів, незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва, капітальних ремонтів, витрат майбутніх періодів, грошових коштів та розрахунків з дебіторами і кредиторами різними підприємств і організацій, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг.
• При проведенні інвентаризації перевірці підлягають також площі земельних угідь, земель водного фонду (в тому числі гідротехнічні споруди), товарно-матеріальні цінності, що взяті підприємством в оренду і облік яких ведеться на позабалансових рахунках.
• Основними завданнями інвентаризації є:
• · виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та їх еквівалентів, стану розрахунків фінансових інвестицій, а також обсягів незавершеного виробництва та будівництва в натурі;
• · виявлення частково або повністю непридатного для використання чи застарілого майна і товарно-матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;
• · встановлення нестачі чи лишку цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;
• · перевірка дотримання умов та порядку зберігання матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання тварин і птиці, утримання та експлуатації основних засобів;
• · перевірка реальної вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей в касах установах банків, коштів в дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного будівництва та незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, резервів наступних витрат і платежів.
• В залежності від завдань, які поставлені перед інвентаризацією, її поділяють на повну та часткову. Інвентаризація, яка охоплює всі активи і зобов'язання підприємства, називається повною. Інвентаризація, яка охоплює один вид засобів або проводиться в окремої відповідальної особи, або охоплює один вид зобов'язань, називається частковою.
• Проведення інвентаризації є обов'язковим:
• · при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також інших випадках, передбачених законодавством;
• · у випадку заміни матеріально-відповідальних осіб -- на день прийому-передачі справ;
• · при виявленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей -- негайно після встановлення таких фактів;
• · на вимогу судово-слідчих органів;
• · у випадках пожежі, стихійного лиха, техногенних аварій та інших надзвичайних подій;
• · при передачі підприємств та їх структурних підрозділів;
• · у випадку ліквідації підприємства;
• · при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності -- у випадках зміни керівника, вибутті з колективу більше половини його членів, за вимогою хоча б одного члена колективу;
• · при переоцінці майна;
• · при зміні матеріально-відповідальних осіб або керівника підприємства;
• · перед складанням річного звіту;
• · площ закріплених за господарством земельних угідь, зміні площ землекористування (здача або прийняття в оренду, виділення земельних паїв та інше);
• · майна і товарно-матеріальних цінностей, що не належать підприємству, а їх облік ведеться на позабалансових рахунках.
• Підприємствам агропромислового виробництва рекомендується проводити інвентаризацію в наступні терміни:
• · основних засобів (за винятком тварин) -- не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 жовтня звітного року;
• · інвентаризацію земельних угідь, земель водного фонду, будівель, споруд (в тому числі гідротехнічних), та інших нерухомих об'єктів основних засобів можна проводити один раз на три роки, бібліотечних фондів -- не рідше одного разу на п'ять років;
• · нематеріальних активів не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 грудня звітного року;
• · незавершених капітальних вкладень не менше одного разу на рік перед складанням річних звітів, але не раніше 1 грудня звітного року;
• · незакінченого виробництва та напівфабрикатів власного виробництва -- перед складанням річних звітів, у тому числі незавершеного виробництва по рослинництву -- на 1 листопада, яєць птиці в інкубаторах на 1 січня; незавершеного виробництва в рибництві -- на дату вилову; напівфабрикатів власного виробництва, незавершеного виробництва в промислових, допоміжних, інших виробництвах і господарствах -- на 31 грудня звітного року;
• · плодових розсадників та насаджень -- до настання зими, в IV кварталі звітного року;
• · незакінченого капітального ремонту і витрат майбутніх періодів -- не менше одного разу на рік на 31 грудня звітного року;
• · дорослих продуктивних тварин, робочої худоби, молодняк тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, звірів, піддослідних тварин -- не менше одного разу на квартал (на 1 квітня, на 1 липня, на 1 вересня) і перед складанням річних звітів на 31 грудня звітного року, а плідників та ремонтного матеріалу риб -- станом на 1 липня. Інвентаризація птиці доцільно проводити одночасно з проведенням зооветеринарних заходів -- щепленням птиці;
• · бджолосімей та кормових запасів меду в вуликах -- не менше двох разів на рік (весною та осінню);
• · кормів, насіння, мінеральних та органічних добрив, гербіцидів, пестицидів та інших засобів захисту рослин -- не менше двох разів на рік (не пізніше 1 липня -- перший раз і не пізніше 1 грудня -- другий раз);
• · продукції сільськогосподарського виробництва (за винятком кормів, насіння, шкіро- та хутросировини, готових виробів, продукції промислових та інших виробництв і господарств) -- не рідше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня звітного року (як правило, на 1 грудня);
• · малоцінних і швидкозношуваних предметів -- не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня;
• · нафтопродуктів -- не рідше одного разу на місяць;
• · дорогоцінних металів -- не рідше два рази на рік;
• · сировини для переробки в допоміжних виробництвах і промислах, запасних частин, матеріалів для ремонтів, тари і тарних матеріалів, будівельних матеріалів і обладнання, інших матеріалів -- не менше одного разу на рік, але не раніше 1 жовтня звітного року;
• · продуктів харчування в дитячих дошкільних установах, їдальнях, буфетах -щомісяця;
• · грошових коштів, грошових документів, цінних паперів та бланків суворої звітності -- не менше одного разу на квартал;
• · розрахунків за платежами в бюджет та по інших обов'язкових внесках і платежах -- не менше одного разу на квартал;
• · розрахунків з дебіторами і кредиторами різними -- не менше двох разів на рік [1, 124].
• Кількість інвентаризацій активів і зобов'язань, конкретні дати їх проведення рекомендується передбачити в календарному плані інвентаризаційної роботи. При створенні інвентаризаційних комісій одночасно головним бухгалтером складається календарний план проведення інвентаризацій по підприємству. Календарний план інвентаризаційної роботи та склад комісій затверджується наказом підприємства.
• В фермерських господарствах, де виробництво здійснюється фермером і членами його родини, а також в господарствах з середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно (крім членів сім'ї) і обсягом виручки за рік, що не перевищує 500 тис. грн., рекомендуємо, для самоконтролю повну інвентаризацію проводити два рази на рік: перед початком весняно-польових робіт і після закінчення збирання врожаю поточного року (1 жовтня, 1 листопада).
• Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення покладено на керівників (власників) підприємств. Головний бухгалтер разом із керівниками відповідних підрозділів (головного агронома, головного зоотехніка, головного інженера-механіка, головного рибовода, інженера-будівельника та інших) і служб зобов'язаний контролювати дотримання установленого порядку проведення інвентаризації. Для проведення інвентаризації наказом керівника (власника) підприємства створюється інвентаризаційна комісія. Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства або його заступник. Наказом встановлюється також порядок і терміни початку та закінчення інвентаризації. Інвентаризацію рекомендуємо проводити за станом на 1-ше число місяця, що полегшує наступне порівняння її даних з показниками обліку. Доцільно інвентаризацію, проводити так, щоб не заважати нормальній діяльності підприємства.
• У підприємствах агропромислового виробництва рекомендується створювати постійно діючі інвентаризаційні комісії в складі:
• · керівника сільськогосподарського підприємства або його заступника (голова комісії);
• · головного (старшого) бухгалтера, бухгалтера структурного підрозділу;
• · керівників структурних підрозділів, головних спеціалістів служб за напрямками виробничої діяльності.
• Для безпосереднього проведення інвентаризації створюються робочі комісії в складі:
• · керівник структурного підрозділу;
• · головні спеціалісти відповідно до напрямку виробничої діяльності;
• · бухгалтер;
• · матеріально-відповідальні особи;
• · представники місцевої виконавчої влади.
• З метою забезпечення об'єктивного проведення інвентаризації забороняється призначати керівником робочої інвентаризаційної комісії одну і ту ж саму особу для проведення інвентаризації в одної і тої ж матеріально-відповідальної особи два рази підряд. У міжінвентаризаційний період рекомендується проводити систематично часткові (вибіркові) перевірки та інвентаризації товарно-матеріальних цінностей в місцях їх зберігання та використання. Такі перевірки та інвентаризації здійснюються на підставі наказу (розпорядження) керівника (правління) членами постійно діючих і робочих інвентаризаційних комісій [2, 67].
• Постійно діючі інвентаризаційні комісії:
• · здійснюють роз'яснювальну роботу, спрямовану на забезпечення збереження та раціональне використання матеріальних цінностей, при необхідності заслуховують на своїх засіданнях керівників виробничих підрозділів чи окремих матеріально-відповідальних осіб з питань збереження товарно-матеріальних цінностей;
• · організовують проведення інвентаризацій та проводять інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;
• · в необхідних випадках (при виявленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації) проводять за дорученням керівника підприємства повторні інвентаризації;
• · проводить контрольні перевірки правильності проведення інвентаризації, а також проводять вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях їх зберігання у міжінвентаризаційний період;
• · перевіряють правильність визначення результатів інвентаризації, обґрунтованість пропозицій робочих інвентаризаційних комісій щодо регулювання інвентаризаційних різниць (нестачі, лишки, пересортиця);
• · розглядають письмові пояснення, одержані від матеріально-відповідальних осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, та вносять пропозиції щодо їх усунення;
• · оформляють за наслідками інвентаризації зведений протокол по всіх напрямках проведених інвентаризацій, в якому мають бути наведені дані про причини і осіб, винних у нестачах, псуванні і лишках, та про вжиті до них заходи.
• Робочі інвентаризаційні комісії:
• · здійснюють інвентаризацію активів і зобов'язань підприємства;
• · разом із обліковими працівниками приймають участь у визначенні результатів інвентаризації, опрацьовують пропозиції щодо зарахування лишків, покриття нестач, визначення природних втрат тощо;
• · вносять пропозиції щодо вдосконалення порядку приймання, відпуску та зберігання товарно-матеріальних цінностей, а також вдосконалення їх обліку та контролю за збереженням і ефективним використанням;
• · несуть відповідальність за своєчасне та якісне проведення інвентаризації у відповідності з наказом керівника за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про активи та зобов'язання;
• · оформляють протокол за наслідками інвентаризації, вносять пропозиції про зарахування лишків, покриття нестач, зарахування пересортиці, вказують на вжиті заходи щодо запобігання втрат і нестач і т.д.
• Перед початком інвентаризації членам робочих інвентаризаційних комісій вручається наказ про проведення інвентаризації, а головам комісій -- контрольний пломбір (печатку) або контрольні замки. Наказ реєструється в бухгалтерії підприємства в книзі контролю за виконанням наказів про проведення інвентаризацій.
• Забороняється проводити інвентаризацію цінностей при неповному складі членів інвентаризаційної робочої комісії. Перед початком перевірки фактичної наявності цінностей робоча інвентаризаційна комісія зобов'язана:
• · запломбувати (закрити контрольними замками) допоміжні приміщення, підвали та інші місця зберігання цінностей, які мають окремі входи і виходи;
• · забезпечити на час проведення інвентаризації худоби, птиці, звірів і кролів недопустимість безконтрольного їх виведення з приміщень чи надходження в ці приміщення;
• · перевірити придатність всіх ваговимірювальних приладів та дотримання термінів їх використання;
• · одержати останні на момент інвентаризації звіти про рух грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей, худоби і птиці та ін.
• Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові і видаткові документи, прикладені до звітів з написом «до інвентаризації на... (дата)» та матеріально-відповідальна особа здає ці звіти представнику бухгалтерії для визначення залишків цінностей в бухгалтерських облікових реєстрах на момент інвентаризації. Матеріально-відповідальні особи за збереження цінностей дають розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи включені в звіти про рух цінностей та здані в бухгалтерію, а всі цінності, які надійшли чи були на той час, оприбутковано чи списано. Аналогічні розписки необхідно одержати в осіб, які мають підзвітні суми чи довіреності на одержання цінностей [3, 90].
• Інвентаризація виробничих запасів, готової продукції, продукції сільськогосподарського виробництва та товарів проводиться у терміни, передбачені календарним планом інвентаризаційної роботи на поточний рік. Інвентаризація проводиться за місцями зберігання матеріальних цінностей і за окремими матеріально-відповідальними особами. Всі товарно-матеріальні цінності обов'язково повинні бути проінвентаризовані комісією і перевірені в натурі шляхом перерахунку, обміру, зважування в залежності від виду цінностей, в присутності матеріально-відповідальних осіб. Не можна без перевірки заносити в інвентаризаційні описи дані про залишки цінностей зі слів матеріально-відповідальних осіб або за даними обліку.
• Товарно-матеріальні цінності заносяться до інвентаризаційних описів (ф. № Інв.-4сг) окремо за кожним найменуванням, із зазначенням виду, групи, номенклатурного номера, сорту, одиниці виміру і кількості.
  При зберіганні матеріальних цінностей в окремих ізольованих приміщеннях у однієї матеріально-відповідальної особи інвентаризація проводиться послідовно за місцями зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення пломбується (опечатується) і комісія переходить для роботи в наступне приміщення. Не можна допускати під час інвентаризації безконтрольного переходу інвентаризаційної комісії від одного приміщення до іншого. Якщо інвентаризація на складах чи інших закритих приміщеннях не закінчена в той самий день, то приміщення в кінці робочого дня слід опечатати інвентаризаційною комісією.
• На виявлені при інвентаризації непридатні і зіпсовані матеріальні цінності комісія складає відповідні акти. В кінці акта даються висновки комісії про можливі причини і винних осіб у псуванні товарно-матеріальних цінностей. Маса грубих і соковитих кормів (коренеплодів, силосу, сінажу, сіна, соломи і ін.) визначається за даними обміру скирт, буртів (кагатів) траншей, силосних, сінажних і інших споруд і порівнюється з актами приймання скирд, буртів та ін.
• Зерно і концентровані корми повинні обов'язково зважуватись. При інвентаризації насіннєвого зерна перевіряються також якісні показники (вологість, сорт, репродукція і інші). У випадку зараженості зерна кліщем і іншими шкідниками в інвентаризаційних описах робиться про це помітка і ставиться до відома керівників (власників) підприємств.
• Нафтопродукти, які зберігаються в резервуарах, перевіряють шляхом заміру їх рівня і переведення в літри при допомозі калібровочних таблиць. Кількість нафтопродуктів в одиницях маси (кілограми, центнери, тонни) визначається по середньозваженій щільності їх залишку на час інвентаризації. При відсутності калібровочних таблиць об'єм нафтопродуктів в резервуарі визначається розрахунковим шляхом. Кількість нафтопродуктів в бочках, каністрах і іншій дрібній тарі визначається шляхом зважування, доливу до повної місткості, зливу в мірні ємкості або з допомогою калібровочних таблиць.
• При інвентаризації нафтопродуктів обов'язково перевіряють заправні засоби, погрішність яких визначають шляхом контрольного відбору нафтопродуктів в мірні ємкості. Для того, щоб перевірити правильність списання нафтопродуктів, виявлення їх економії чи перевитрати, одночасно з інвентаризацією їх на складі і у заправників необхідно провести інвентаризацію наявності нафтопродуктів в паливних баках машин. Тут інвентаризацію можна проводити шляхом заміру нафтопродуктів мірною лінійкою або способом доливу до повного об'єму паливного баку.
• Матеріальні цінності, що зберігаються насипом (міндобрива, вугілля і ін.) перевіряють шляхом обміру і зважування взятих проб, а у випадках значного розходження фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку -- шляхом переважування. Інвентаризація лісоматеріалів проводиться шляхом поштучного обміру в куб. метрах або у складометрах в залежності від одиниць виміру їх в обліку.
• Кількість матеріальних цінностей, що зберігаються в неушкодженій упаковці постачальника може визначатись на підставі документів при обов'язковій перевірці в натурі частини вказаних цінностей.
  Матеріальні цінності, що поступають під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально-відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються на підставі відповідних документів після інвентаризації [4, 54].
• Ці матеріальні цінності заносяться в окремий інвентаризаційний опис, на якому робиться напис «Матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації». Одночасно на прибутковому документі за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка «після інвентаризації» з посиланням на дату інвентаризаційного опису, в якому записано ці цінності.
  В окремих випадках, коли інвентаризація на великих складах проводиться тривалий час, з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера підприємства під час інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускатись матеріально-відповідальним особам у присутності членів інвентаризаційної комісії.
• Видані під час інвентаризації цінності заносяться в окремий інвентаризаційний опис під назвою «Матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації». Оформлятись повинні такі описи в такому ж порядку, як і на ті матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації. У видаткових документах робиться за підписом голови інвентаризаційної комісії відмітка «Під час інвентаризації». Якщо на складах підприємства зберігаються матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам, то вони інвентаризуються одночасно з власними матеріальними цінностями. На такі цінності складається окремий інвентаризаційний опис (ф. № Інв.-6сг), в якому робиться посилання на відповідні документи, які підтверджують прийняття цих цінностей на відповідальне зберігання.
• Матеріальні цінності, здані на відповідальне зберігання іншим підприємствам заносяться інвентаризаційною комісією до окремого інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № Інв.-6сг), в якому окремо за кожним одержувачем вказується назва цінностей, кількість, сорт, вартість, дата здачі на відповідальне зберігання, місце зберігання, назва, номери і дата підтверджуючих документів.
• Інвентаризація матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, відвантажених, але не оплачених у встановлений термін покупцями, а також тих, що знаходяться на складах інших підприємств і організацій, проводиться шляхом перевірки відповідних документів (платіжних вимог, рахунків фактур, банківських документів, розписок про прийняття на відповідальне зберігання товарно-матеріальних цінностей). Матеріальні цінності, що знаходяться в дорозі, заносяться інвентаризаційною комісією до акта інвентаризації матеріалів та товарів, які знаходяться в дорозі (ф. № Інв.-7сг).
• В актах інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в дорозі, по кожній окремій відправці приводяться наступні дані: назва (згідно з документами), кількість і вартість (за даними обліку), дата відвантаження, а також перелік і номери документів, на підставі яких цінності облічені на відповідних рахунках, та які міри прийнято щодо розшуку цінностей, що не прибули у строк.
• Товарно-матеріальні цінності відвантажені і не оплачені в строк покупцями заносяться інвентаризаційною комісією до акта інвентаризації товарів відвантажених (ф. № Інв.-5сг), в якому по кожному окремому відвантаженню приводиться назва покупця, назва матеріальних цінностей, дата відвантаження і сума за даними товарно-транспортних або розрахунково-платіжних документів. При значній затримці в оплаті покупцями чи замовниками відвантажених їм матеріальних цінностей виясняються причини цієї затримки, які фіксуються в протоколі інвентаризаційної комісії. При одержанні від підприємства, на відповідальному зберіганні якого знаходяться цінності, копій інвентаризаційних описів інвентаризаційна комісія порівнює фактичну наявність цих цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю встановленого на підставі документів.
• Товарно-матеріальні цінності, що передані на переробку іншим підприємствам, заносяться інвентаризаційною комісією до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (ф. № Інв.-6сг), в якому вказується назва підприємства, що здійснює переробку, назва цінностей, кількість, сорт, фактична вартість за даними обліку, дата передачі на переробку, місце зберігання, назва, дата і номер документа, який підтверджує передачу цінностей на переробку. Інвентаризаційна комісія повніша отримати від переробних підприємств письмові підтвердження про назву та кількість цінностей, що прийняті на переробку, і порівняти фактичну наявність цих цінностей (за даними письмового підтвердження) з кількістю, встановленою на підставі документів [5, 145].
• Тара заноситься в інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (ф. № Інв.-3) за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, що була у використанні, та що вимагає ремонту). До початку інвентаризації тара повинна бути підібрана за її видами:
• · дерев'яна (ящики, бочки);
• · металічна (фляги, бочки);
• · картонна;
• · текстильна (мішки).
• На тару, що прийшла в непридатність, інвентаризаційна комісія складає акт, де вказує причини псування. Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться за місцями їх зберігання чи використання та матеріально-відповідальними особами. Під час інвентаризації слід встановити правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних та швидкозношуваних предметів, організацію оперативного в місцях їх використання, та тих які видані в індивідуальне користування (ведення особистих карток, наявність підписів осіб про одержання малоцінних та швидкозношуваних предметів). Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмету. Результати інвентаризації комісія заносить до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей (ф. № Інв.-4сг).
• Список використаних джерел
• 1. Бухгалтерский учет: Навчальне видання.- 2-е изд..- М.: Финансы и статистика, 1998.- 576 c.
• 1. Пархоменко В.М. Бухгалтерський облiк в Українi: Нормативи. Коментарi. Ч.4 .- К.: Лібра, 1998.- 448 c.
• 2. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський облiк на пiдприємствах України з рiзними формами власностi: Навчальний посібник: Навчальне видання: - 3-те вид., доп. й перероб.- К.: А.С.К., 1998.- 656 c.
• 3. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник: Навчальне видання: - К.: КНЕУ, 1998.- 448 c.
• 4. Щадилова С.Н. Основы бухгалтерского учета: Учебное пособие: - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Дело и сервис, 1998.- 560 c.