Формування площі листкової поверхні різних сортів пшениці твердої озимої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування площі листкової поверхні різних сортів пшениці твердої озимої

В. В. Любич, доктор сільськогосподарських наук

І. О. ПОЛЯНЕЦЬКА, кандидат сільськогосподарських наук

Уманський національний університет садівництва

Встановлено, що параметри фотосинтетичної діяльності посівів пшениці твердої озимої достовірно змінюються залежно від сорту і погодних умов. Визначено, що найвищі показники фотосинтетичної діяльності посівів пшениці твердої озимої отримано за вирощування сортів Континент, Лагуна, Крейсер, Босфор, Гардемарин та Аргонавт за сприятливіших погодних умов. При цьому найвищий сумарний фотосинтетичний потенціал посіву за різних погодних умов отримано за вирощування лише двох сортів - Лінкор і Макар.

Ключові слова: пшениця тверда озима, сорт, погодні умови, площа листкової поверхні, листковий індекс.

Annotation

Liubych V. V., Polianetska I. O.

Formation of leaf surface area of different varieties of durum winter wheat

Introduction. Durum wheat is the main raw material for the production ofpasta flour of the highest quality. The productivity formation of this crop is also important, the level of which depends on the formation of the leaf surface area.

The aim of the article is to determine the formation of the leaf surface area of different durum winter wheat varieties.

Methods. Field, laboratory, measuring, calculation-comparative, analysis, statistical. фотосинтетичний посів пшениця

Results. It was established that the photosynthetic activity parameters of durum winter wheat crops change significantly depending on the variety and weather conditions. It should be noted that the maximum leaf surface area of durum wheat plants in 2013 was formed in the period of earing - milk stage. In 2014, this indicator was the highest during the earing stage, which decreased until milk ripeness stage. The photosynthetic potential of the crop (PPC) both during the growing season and the total indicator depended significantly on durum winter wheat variety and the conditions of the research year. In 2013, the PPC was the lowest for the cultivation of all varieties. At the same time, its value was high from the tillering stage. The highest total PPC was formed by Afina, Linkor and Makar durum winter wheat varieties - 1238-1467 thousandm²/ha-day. In 2014, the highest PPC was obtained in the shooting stage - 1340-1440 thousand m²/ha-day, except for Afina variety, in which this indicator was at the level of 818 thousand m²/ha-day. In the earing stage, the PPC was 1.2-1.3 times lower compared to the shooting stage. In the milk stage, this indicator was lower compared to plant tillering. The highest total PPC in 2014 was obtainedfor the cultivation of Contynent, Laguna, Creiser, Bosphor, Gardemaryn and Argonavt varieties. At the same time, the highest total PPC in different weather conditions was obtained for the cultivation of two varieties only - Linkor and Makar.

Conclusions. It was established that the parameters of the photosynthetic activity of durum winter wheat crops change significantly depending on the variety and weather conditions. It was determined that the highest indicators of photosynthetic activity of durum winter wheat crops were obtained when Contynent, Laguna, Creiser, Bosphor, Gardemaryn and Argonavt varieties were grown under more favourable weather conditions. At the same time, the highest total PPC in different weather conditions was obtained for the cultivation of two varieties only - Linkor and Makar.

Key words: hard winter wheat, variety, weather conditions, leaf surface area, leaf index.

Вступ

Пшениця тверда - основна сировина для виробництва борошна макаронного найвищої якості [1]. Важливе значення також має формування продуктивності цієї культури, рівень якої залежить від формування площі листкової поверхні [2]. Урожайність польових культур формується за рахунок фотосинтетичної діяльності рослин. Листковий апарат і його асиміляційна поверхня має найбільший вплив на формування колоса [3, 4]. Від розміру та поглинальної здатності кожної клітини зеленого листка поглинати сонячну енергію залежать складні процеси росту та розвитку рослини у цілому [5, 6]. Фотосинтетичний процес, що відбувається в листках, а також у стеблах та інших зелених органах рослин, синтезує до 90-95 % органічних сполук у клітинах [7]. Близько 80 % виробленого врожаю пшениці припадає на листки [8, 9].

Площа листків пшениці залежить від низки абіотичних і біотичних чинників [10, 11]. Так, встановлено [12], що площа верхівкового листка, а також його довжина і ширина збільшувалися зі зменшенням густоти стояння рослин пшениці. Площа і ширина верхівкового листка залежно від висоти рослин зменшувалися, а довжина збільшувалася. Збільшення площі верхівкового листка безпосередньо впливало на накопичення сухої маси рослин (r = 0,53), формування загальної асиміляційної поверхні рослин (r = 0,72), а також на довжину колосу (r = 0,75). Тому дослідження формування площі листкової поверхні різних сортів пшениці твердої озимої є актуальними.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Від швидкості розвитку та динаміки формування оптимальної площі листкової поверхні залежить життєздатність та активне функціонування листкового апарату [13]. Розмір і просторова структура листя визначають кількість енергії, яку поглинає культура, можливу біологічну врожайність і загальну транспірацію [14].

У зернових культурах нижні листки рослин відіграють важливу роль на перших етапах розвитку у формуванні кореневої системи і колосу. В асиміляційній роботі рослини під час наливу зерна вирішальне значення мають листки верхніх ярусів [15]. Кількість і розміри листків, тривалість їх функціонування, величина чистої продуктивності фотосинтезу безпосередньо впливають на величину накопичення сухої речовини. Біологічні, природні та агротехнічні чинники змінюють продуктивність пшениці, впливаючи насамперед на показники фотосинтезу [16].

Низка вчених [12, 13] стверджують, що під час наливу зерна висока облистненість може знизити здатність рослин протистояти високим температурам повітря і знизити жаростійкість рослин. У зв'язку з цим посухостійкі генотипи не мають дуже високої площі листків. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між площею листка та масою 1000 зерен (r = 0,98) і кількістю зерна (r = 0,96) [8]. Інші дослідники [9] таких зв'язків не спостерігали. Математичний аналіз показує позитивну кореляцію між урожайністю та площею листкової поверхні, яка коливалася від сильного до середнього значення (від r = 0,98 до r = 0,45) [5]. У дослідженнях [17] листковий індекс у період колосіння пшениці м'якої озимої змінювався від 4,4 до 5,4 залежно від сорту. Необхідно відзначити, що цей показник змінювався від 7 до 11 % залежно від погодних умов року проведення досліджень. В інших дослідженнях [18, 19] площа листків була від 35,6 до 42,5 тис. м²/га залежно від сорту.

Отже, аналіз наукової літератури показав, що питання розвитку листкової поверхні пшениці та її вплив на врожайність залишається малодослідженим і потребує подальших досліджень.

Мета статті - визначити формування площі листкової поверхні різних сортів пшениці твердої озимої.

Методика досліджень.

ослідження щодо оцінювання сортів пшениці твердої озимої виконували у польових і лабораторних умовах Уманського національного університету садівництва впродовж 2013-2014 рр. У досліді використовували сорти пшениці твердої озимої (Triticum durum Desf.) Крейсер, Аргонавт, Континент, Макар, Гардемарин, Лагуна, Лінкор, Босфор. Контролем був сорт Афіна (st). Оригінатор - Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення. Площа дослідної ділянки була 10 м², повторність п'ятиразова.

Площу листкової поверхні визначали за допомогою довжини, ширини і перевідного коефіцієнта (0,67). Густоту визначали на початку фази кущіння, виходу рослин у трубку та колосіння. Групування коефіцієнта варіювання здійснювали за такими градаціями: 0-10 % - незначне, 10-20 - невелике, 20-40 - середнє, 40-60 - велике, > 60 % - дуже велике. Статистичне оброблення даних здійснювали методом однофакторного дисперсійного аналізу польового досліду .

Дослідна ділянка розміщувалась у Маньківському природно- сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції зони Лісостепу з географічними координатами за Гринвічем 48° 46'56,47'' північної широти і 30° 14'48,51'' східної довготи. Висота над рівнем моря - 245 м. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий.

Погодні умови значно відрізнялись від середньобагаторічних показників. Так, у 2013 р. погодні умови характеризувались меншою кількістю опадів. За період квітень-липень випало 209 мм опадів або на 15 % менше середньобагаторічного показника (277 мм). Достатньою була кількість опадів у 2014 р. За період квітень-липень випало 292 мм опадів, проте розподіл їх був нерівномірним. У 2013 р. у фазу виходу рослин у трубку випало лише 13,3 мм, а в 2014 - 140,8 мм опадів. Середньодобова температура повітря також впливала на ріст і розвиток рослин сортів пшениці твердої озимої. Так, у період інтенсивного росту стебла (вихід рослин у трубку - колосіння) в 2013 р. вона була несприятливою порівняно з оптимальною (9-16 °С) і становила 18-21 °С. Середньодобова температура повітря в цей період у 2014 р. була оптимальною.

Результати досліджень

Результати досліджень свідчать, що площа листків одного стебла достовірно змінювалась залежно від сорту пшениці твердої озимої (табл. 1).

Табл. 1. Площа листків одного стебла різних сортів пшениці твердої озимої, см²