Перспективи використання протруйників насіння для контролю чисельності фітопаразитичних нематод на пшениці озимій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи використання протруйників насіння для контролю чисельності фітопаразитичних нематод на пшениці озимій

К.С. Нікішичева, кандидат біологічних наук

Інститут захисту рослин НААН

К.І. Яцух, кандидат біологічних наук

В.М. Сендецький, доктор сільськогосподарських наук

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

За результатами дослідження впливу на комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод неспецифічних протруйників насіння встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджених препаратів є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс» (діюча речовина (д. р.) - іпконазол, імазаліл) (1,0 л/т) та «Вітавакс 200 ФФ» (д. р. - карбоксин, тирам) (3,0 л/т) - ефективність проти комплексу фітопаразитичних нематод становила, відповідно, 76 та 79%. Препарати «Максим форте» (д. р. - флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін) (2,0 л/т), «Кінто дуо» (д. р. - тритіконазол, прохлораз) (2,5 л/т) та «Ламардор про» (д. р. - протіоконазол, тебуконазол, флуопірам) (0,6 л/т) показали трохи нижчу ефективність дії - на рівні 62-69%. Ефективність дії досліджуваних препаратів була високою (понад 70-80%) за високочисельних нематодних популяцій і значно знижувалась за умов, коли їхня чисельність була низькою через несприятливі природні чинники. Хоча за несприятливих погодних умов поріг шкодочинності фітопаразитичних нематод знижується, за низької чисельності популяцій ці патогени не дуже істотно погіршують урожайність культури. Тому зниження протинематодної ефективності препаратів у цьому випадку не становить небезпеки.

Особливо цінною характеристикою цих препаратів є те, що вони досить ефективно знижують чисельність усіх видів паразитичних нематод, а не одного-двох, оскільки чисельність та статус домінування кожного виду змінюються залежно від типу агроценозу, попередника, ґрунтово-кліматичних та погодних умов. Це забезпечує універсальність їхнього використання. Ефективність дії препарату «Сценік» (д. р. - флуоксастробін, протіоконазол, тебуконазол) (1,6 л/т) та регулятора росту рослин «Атонік плюс» (д. р.- 5-нітрогаіколат натрію, ортонітрофенолят натрію, паранітрофенолят натрію) (0,2 л/т) є слабкою (лише 10 та 22% відповідно).

Використання протруйників із комплексною дією забезпечує зниження чисельності паразитичних нематод на 50-95% водночас з ефективною дією на грибні патогени та чисельність ґрунтових шкідників. Цей захід дає змогу захистити озиму пшеницю від паразитичних нематод без додаткових матеріальних витрат та збільшення пестицидного навантаження.

Ключові слова: пшениця озима, комплекс паразитичних нематод, моніторинг нематодозів, контроль чисельності фітогельмінтів.

Kateryna Nikishycheva¹, Kateryna Yatsukh², Volodymyr Sendetskyi²

¹Institute of Plant Protection of NAAS

²Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS

Prospects for the use of seed mordants to control the number of phytoparasitic nematodes on winter wheat

According to the results of the study of the effect of non-specific seed disinfectants on the complex of worm-like phytoparasitic nematodes, it was found that the antinematous effectiveness of most of the studied drugs is high: at the level of 57 to 95%. "Rancona I-Mix" (active substance (a. s.) ipconazole, imasalil) (1.0 l/t) and "Vitavax 200 FF" (a. s. carboxin, thiram) (3.0 l/t) were the best - the effectiveness against the complex of phytoparasitic nematodes was 79 and 76%, respectively. Preparations "Maxym Forte" (a. s. fludioxonil, tebuconazole, azoxystrobin) (2.0 l/t), "Kinto duo" (a. s.) triticonazole, prochloraz) (2.5 l/t) and "Lamardor pro" (a. s.) prothioconazole, tebuconazole, fluopyram) (0.6 l/t) showed slightly lower efficacy - 62-69%. The effectiveness of the studied drugs was high (over 70-80%) in large nematode populations and decreased significantly under conditions when their number was low due to adverse natural factors. Although in adverse weather conditions the threshold of phytoparasitic nematodes decreases, in low populations these pathogens do not significantly reduce crop yields. Therefore, reducing the anti-nematode effectiveness of drugs in this case is not dangerous. A particularly valuable feature of these drugs is that they effectively reduce the number of all types of parasitic nematodes, rather than one or two, as the number and dominance status of each species varies depending on the type of agrocenosis, precursor, soil, climate and weather conditions. That ensures the universality of their use. The effectiveness of preparation "Scenic" (a. s. fluoxastrobin, prothioconazole, tebuconazole) (1.6 l/t) and plant growth regulator "Atonic plus" (a. s. 5-sodium nitrogaicolate, sodium orthonitrophenolate, sodium paranitrophenolate) (0.2 l/t) is weak (only 10 and 22%, respectively).

The use of pesticides with complex action provides a reduction in the number of parasitic nematodes by 50-95% with effective action on fungal pathogens and the number of soil pests. This measure allows to protect winter wheat from parasitic nematodes without additional material costs and decrease the pesticide load.

Keywords: winter wheat, parasitic nematodes' complex, nematodes monitoring, phytohelminths' number control.

Вступ

Необхідність впровадження в інтегровану систему захисту пшениці озимої протинематодних елементів обумовлюється значною шкодочинністю нематодозів, середньобагаторічні втрати від яких становлять 15-17% врожаю цієї культури [2, 8, 9, 10].

На території України виявлено шість видів фітогельмінтів, які є паразитами пшениці озимої: Heterodera avenae, Pratylenchus p:rate^sis, Ditylenchus dipsaci, Tylenchorhynchus dubius, Helicotylenchus dihystera, Paratylenchus nanus [5, 6, 7]. В агроценозах пшениці озимої завжди присутні кілька видів фітопаразитичних нематод. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов та типу сівозміни чисельність, статус домінування, а отже, шкодочинність кожного виду можуть суттєво змінюватись [3, 10, 24].

Втрати врожаю від нематодозів можуть бути дуже вагомими. Їхні розміри залежать від виду та чисельності популяції паразитичних нематод, стану рослини-хазяїна, умов навколишнього середовища [2, 8, 9, 16, 28].

Вплив паразитичних нематод на врожай зернових культур значно відрізняється за роками залежно від погодних умов, але за несприятливих для рослин умов та недотримання відповідних заходів боротьби втрати врожаю можуть досягати 50% [1-3]. Крім, власне, паразитизму, не менш суттєвою є їхня роль у біоценотичних відносинах з іншими ґрунтовими фітопатогенними мікроорганізмами [9, 17, 20, 31]. Вплив фітонематод на прояв та розвиток грибних і бактеріальних хвороб на пшениці та інших культурах доведено багатьма дослідниками [10, 11, 13].

Значна шкодочинність та складність діагностики нематодозів у виробничих умовах вимагають розроблення ефективних, насамперед попереджувальних заходів контролю чисельності фітогельмінтів [24, 25].

Основним заходом для обмеження чисельності фітопаразитичних нематод тривалий час вважали використання багатопільних сівозмін із чергуванням зернових та просапних культур. Хоча цей захід не завжди знижував чисельність фітогельмінтів до економічно невідчутного рівня, проте його вплив на фітопаразитичні нематоди був дуже суттєвим [8, 12, 19].

Останнім часом відбуваються значні зміни в структурі посівних площ, які характеризуються все більшим поширенням спеціалізованих сівозмін, зокрема й зернових. Фітосанітарний стан посівів пшениці та інших зернових злакових культур в спеціалізованих сівозмінах із великим насиченням зерновими (50% і більше) визначається насамперед ґрунтовими фітопатогенами, видовий склад та інтенсивність розвитку яких змінюються залежно від ґрунтово- кліматичних умов [5, 6, 10]. Високе насичення сівозмін зерновими значно збільшує рівень чисельності фітогельмінтів та їхню питому вагу в комплексі шкідливих організмів [21, 22, 27].

Сучасна система контролю чисельності паразитичних нематод складається з відносно недорогих та екологічно чистих захисних заходів. Агротехнологічні елементи технології передбачають: обмеження в сівозміні частки зернових культур на 50%, вибір кращої культури-попередника (кукурудза на силос) та способу обробітку ґрунту (звичайна оранка), оптимально відрегульовані дози та терміни внесення мінеральних і органічних добрив. Дуже перспективним методом контролю чисельності паразитичних нематод є використання стійких та толерантних сортів, проте це питання потребує доопрацювання [12, 15, 18]. Одним із найбільш дієвих контролюючих заходів вважають застосування хімічних препаратів. Протягом тривалого часу нематициди вносили безпосередньо в ґрунт під культуру. Найбільш ефективними нематицидами вважали: «Темік», «Відат», «Телон 2», «Форлекс» та «Форлекс СР» [4, 26]. Проте високі рекомендовані дози цих препаратів (30-60 кг/га) вимагають значних витрат на проведення обробки ґрунту. До того ж одночасно з небезпечними фітогельмінтами знищується і корисна нематодофауна - сапробіонти, мікогельмінти та хижі нематоди. Отже, цей захід у багатьох випадках є економічно невигідним та екологічно небезпечним. Тому нині нематициди переважно використовують за методом включення їх до захисно-стимулюючих оболонок насіння [5, 26, 30].

Серед препаратів широкого спектру дії, які застосовують для протруєння насіння, також було виявлено препарати з високим ступенем протинематодної ефективності. Найбільш ефективними виявились: інсектонематицид «Фурадан» («Карбофуран») та нематофунгіцид «Феніаміфос» [14, 30]. Так, високу нематицидну дію «Фурадану» відмічено на багатьох польових культурах. Препарат ефективно знижує чисельність популяцій усіх фітопаразитичних нематод, але найбільшу ефективність проявляє проти нематод родів Pratylenchus та Paratylenchus [4, 8, 26]. Зниженню популяцій фітонематод сприяє протруювання насіння й деякими іншими фунгіцидами: «Байтаном», «Фундазолом» та «Пропамокарбом» [19, 23]. Лабораторією нематології ІЗР НААН також було встановлено нематицидну ефективність низки фунгіцидів: «Кемікар-екстра», «Кемікар Т», «Вітавакс» та «Раксіл», що підтверджує наявність у деяких фунгіцидних протруйників протинематодної дії. Використання цих препаратів дає змогу одночасно з контролем інших груп патогенів знижувати чисельність фітопаразитичних нематод на 50-62% [10, 26, 30]. Згодом ці дослідження були тимчасово припинені, а в останні роки знову розпочаті, бо є перспективним напрямом для контролю чисельності фітопаразитичних нематод.

Матеріали і методи

Для вивчення видового складу фітонематод пшениці озимої обстеження посівів культури проводили двічі за вегетацію: у фазу весняного кущіння та фазу молочно-воскової стиглості зерна.

Відбір рослинних та ґрунтових зразків проводили в 10-20 місцях однієї ділянки розміром 100 м² на глибину до 20 см. В лабораторних умовах рослинні зразки відмивали від ґрунту, підсушували фільтрувальним папером, зважували та переглядали під бінокуляром на наявність зовнішніх ознак пошкоджень від паразитичних нематод.

З рослинних та ґрунтових зразків лійковим методом Бермана виділяли нематод, здатних до міграції [2, 4, 10]. Для цього ґрунт із кожного варіанта ретельно перемішували, просіювали через металеве сито з діаметром отворів 2 мм та брали наважку в 20 г, потім вміщували її у лійки з водою на підтримувальні сітки з латуні діаметром 10-12 см. Ґрунтові проби, щоб уникнути забруднення водної суспензії, попередньо насипали на молочні фільтри. До тонкої частини лійки за допомогою гумових трубок прикріплювали пробірки невеликого діаметру. Використані лійки мають верхній діаметр 10-15 см та кут нахилу не менше 50°. Сітки занурювали у воду так, щоб ґрунт був вкритий тонким шаром води. Нематоди, що виходили з ґрунту, осідали на дно пробірки завдяки вищій питомій вазі щодо води. Через 72 години пробірки знімали, нематод у них фіксували ТАФом, потім у них вкладали паперові етикетки й щільно закривали корками.

Визначення видового складу нематод проводили на тимчасових водно-гліцеринових препаратах за допомогою мікроскопу МБІ-15. Препарати виготовляли за методикою Кир'янової [2, 10]: вміст пробірки виливали в чашку Петрі, ретельно вимиваючи стінки пробірки. Дно чашки для зручності перегляду відмічали склографом.

Нематод за допомогою ентомологічної голки вибирали під бінокулярною лупою на предметне скло в краплю розчину гліцерину (16 ч. води + 1 ч. гліцерину), забарвленого поліхромною синькою, та закривали покривним склом. Препарати 1-2 доби витримували в термостаті за t = +50°С. За таких умов нематоди рівномірно забарвлюються синькою, в результаті чого їхня внутрішня будова чіткіше проглядається під мікроскопом.

Для визначення протинематодної ефективності протруйників насіння пшениці озимої аналізували видовий і кількісний склад нематодних популяцій в коренях рослин та прикореневому ґрунті, фіксували динаміку чисельності фітогельмінтів упродовж вегетації культури.

Ефективність дії визначали за формулою:

де Pf - післязбиральна чисельність паразита в ґрунті; Pi - передпосівна чисельність паразита в ґрунті.

Результати та обговорення

Протруєння насіння є найбільш ефективним, екологічно безпечним та економічно виправданим заходом для обмеження чисельності фітопаразитичних нематод в ґрунті. Оскільки використання нематицидів нині не дозволяється, було проведено дослідження з метою пошуку протруйників насіння з комплексною дією, тобто фунгіцидів та інсектицидів, продуктами розкладу яких у ґрунті є нематициди. Використання препаратів із комплексною дією дає змогу контролювати чисельність фітогельмінтів без додаткових матеріальних витрат та пестицидного навантаження.

Протягом чотирьох років (2015-2018) було досліджено вплив на червоподібних фітопаразитичних нематод неспецифічних протруйників насіння (табл. 1-4).

Комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод на пшениці озимій представлений п'ятьма типовими для зернових злаків видами, а саме: Pratylenchus pratensis, Tylenchorhynchus dubius, Ditylenchus dipsaci, Hemicycliophora dihystera, Paratylenchus nanus, із значним переважанням типових для зернових злаків видів: Pr. pratensis, T. dubius та H. dihystera.

Було досліджено шість протруйників насіння пшениці озимої, які мають фунгіцидні властивості: «Ранкона I-мікс», мк. е. (д. р.- іпконазол, імазаліл) (1,0 л/т), «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (д. р.- карбоксин, тирам) (3,0 л/т), «Максим форте», т. к. с. (д. р.- флудиоксоніл, тебуконазол, азоксистробін) (2,0 л/т), «Ламардор про», т. к. с. (д. р. - протіоконазол, тебуконазол, флуопірам) (0,6 л/т), «Кінто дуо», к. с. (д. р. - тритіконазол, прохлораз) (2,5 л/т), «Сценік», т. к. с. (д. р. - флуоксастробін, протіоконазол, тебуконазол) (1,6 л/т), та регулятор росту рослин «Атонік плюс», в. р. (д. р. - 5 нітрогаіколат натрію, ортонітрофенолят натрію, паранітрофенолят натрію) (0,2 л/т), на наявність у них протинематодної дії як супутньої властивості.

За результатами порівняльного аналізу встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджуваних неспецифічних протруйників є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс», мк. е. (1,0 л/т) та «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), ефективність яких проти комплексу фітопаразитичних нематод за роки досліджень в середньому становила, відповідно, 79 та 76%. Препарати «Максим форте», т. к. с. (2,0 л/т), «Кінто дуо», к. с. (2,5 л/т), та «Ламардор про», т. к. с. (0,6 л/т), показали трохи нижчу ефективність дії - на рівні 6269% (табл. 5).

протруйник фітопаразитична нематода пшениця

5. Ефективність препаратів для обробки насіння проти комплексу фітопаразитичних нематод, 2015-2018 рр.

Примітка: - відсутність препарату в цьому році.

Лише у препарату «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), дія на фітогельмінти виявилася низькою (від 7 до 14%). Це, очевидно, пояснюється коротким періодом його дії. До періоду найбільш інтенсивного розвитку нематодних популяцій (від весняного кущіння до кінця вегетації) термін його дії практично закінчується.

Слід звернути увагу на те, що із чотирьох років проведення досліджень перші два характеризувались сприятливими для розвитку фітонематод умовами та, відповідно, високочисельними нематодними популяціями. Зокрема, чисельність фітогельмінтів на контролі становила в середньому 1700-1900 особин у 100 см³ ґрунту. Третій (2017-й) рік відрізнявся від інших посушливими погодними умовами, що є вкрай негативними для розвитку нематодних популяцій, тому їхня чисельність була низькою: навіть на контролі вона не перевищувала 100 особин у 100 см³ ґрунту. У 2018 р. погодні умови були нестабільні, але більш наближені до середньобагаторічних показників температури та вологості. Чисельність нематодних популяцій була на рівні середньої або дещо нижчою за середню (на рівні 200-300 особин у 100 см³ ґрунту в контрольному варіанті).

Ефективність дії більшості препаратів проти фітогельмінтів у роки із сприятливими погодними умовами була високою (понад 7080% у 2015-2016 рр.), але різко знизилась у рік з екстремальними умовами, коли чисельність фітопаразитичних нематод була низькою через природні чинники (2017) (див. табл. 5). У наступному, 2018, році ефективність трьох із них («Вітавакс 200 ФФ», в. с. к., «Ранкона I- мікс», мк. е., та «Кінто дуо», к. с.) повернулася до норми, інших двох («Максим форте», т. к. с., та «Ламардор про», т. к. с.) була дещо нижчою, ніж у 2015-2016 рр., але вдвічі вищою, ніж на низькочисельних популяціях нематод.

Визначено також, що дія регулятора росту рослин «Атонік плюс», в. р., на нематодні популяції є слабкою - до 29% протягом років проведення досліджень.

Отримані у 2016-2018 рр. дані збігаються з результатами наших попередніх досліджень. У 2015 р. в усіх варіантах із використанням протруйників насіння спостерігалося зниження чисельності паразитичних нематод приблизно на такому ж рівні: «Ранкона I-мікс», мк. е., - 95%, «Максим форте», т. к. с., - 89%, «Ламардор про», т. к. с., -84%, «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к., - 83%, «Кінто дуо», к. с., - 67%. Тобто підтверджується досить висока протинематодна ефективність препаратів із комплексною дією, що робить подальші дослідження дуже перспективними.

За результатами порівняльного аналізу 2016 р. встановлено, що протинематодна ефективність досліджуваних протруйників є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращим виявився препарат «Ранкона I-мікс», мк. е., - ефективність проти комплексу фітопаразитичних нематод становила 87%. Препарати «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к., «Максим форте», т. к. с., та «Ламардор про», т. к. с., показали трохи нижчу ефективність дії - на рівні 74-80%. Протинематодна ефективність препарату «Кінто дуо», к. с., - середня, 69%.

Особливо цінним є те, що ці препарати досить ефективно знижували чисельність усіх видів паразитичних нематод, а не одного- двох, оскільки статус домінування кожного виду змінюється в різних агроценозах. У 2015 р. дослід було закладено на ділянці, де понад 90% комплексу червоподібних фітопаразитичних нематод складали два види: Pratylenchus pratensis та Tylenchorhynchus dubius, решта видів були представлені лише поодинокими екземплярами, тому вивчити дію досліджуваних препаратів на них було неможливо. У 2015 р. дослідження проводили в агроценозі, де чисельність усіх п'яти типових для пшениці озимої видів була більш-менш достатньою для визначення впливу на них препаратів.

Отже, за результатами досліджень 2015-2016 рр. було встановлено високий рівень протинематодної ефективності дослід^ваних протруйників (від 67 до 95%). Результати 2017 р. дуже відрізняються від результатів попередніх років (див. табл. 2, 3). Чисельність нематодних популяцій та рівень протинематодної ефективності препаратів у 2017 р. були дуже низькими. Так, у 20152016 рр. чисельність популяцій фітопаразитичних нематод на контролі становила 1200-1700 особин у 100 см³ ґрунту; у 2017 р. - менше 100 особин у 100 см³ ґрунту. Чисельність мікогельмінтів та сапробіонтів також була у 5-10 разів нижчою, ніж у попередні два роки. Ефективність більшості досліджуваних протруйників насіння знизилась приблизно вдвічі (із 67-95 до 31-54%). Лише препарат «Кінто дуо», к. с., проявив навіть вищу ефективність, ніж у попередні роки. Причину цього поки що не з'ясовано. Низька ефективність протруйників, очевидно, зумовлена низькою чисельністю фітогельмінтів. Тобто зростання чисельності популяцій стримував більш вагомий чинник, яким, на нашу думку, були погодні умови. В посушливих умовах нематодні популяції майже не розвиваються. 2017-й рік в умовах проведення досліду (с. Оброшине Львівського р-ну Львівської обл.) відрізнявся від попередніх надзвичайно посушливими умовами протягом майже всього періоду вегетації (зокрема, у 1, 2-й декадах травня, весь червень та липень кількість опадів була на рівні 3-7 мм на декаду за норми 30-37 мм).

Результати, отримані в екстремальних погодних умовах, не можна вважати об'єктивними. До того ж вони не збігаються з отриманими в попередні роки на високочисельних нематодних популяціях. Тому дослідження необхідно було продовжити.

У 2018 р. погодні умови були з різкими перепадами температури та вологості, але більш наближені до середньобагаторічних. Чисельність нематодних популяцій також зберігалася на рівні середньої (на контролі: 200-300 особин у 100 см³ ґрунту). Ефективність досліджуваних препаратів загалом наблизилась до показників 2015-2016 рр., хоча у варіантах «Максим форте», т. к. с., та «Ламардор про», т. к. с., була дещо нижчою (57-58 проти 74-84% у 2015-2016 рр.), решти препаратів - на рівні 70-85%.

Дослід^вана популяція складалася із чотирьох видів. Високою була чисельність лише двох із них: Pratylenchus pratensis та Tylenchorhynchus dubius. Вид Helicotylenchus dihystera був відсутній, а Ditylenchus dipsaci та Paratylenchus nanus присутні в незначній чисельності, до того ж P. nanus - вогнищами. Тому ефективність дії препаратів визначалась їхньою дією на перші два види. Цікаво, що ефективність досліджених протруйників була вищою щодо ендопаразитичного виду Pratylenchus pratensis (89-100%), проти ектопаразита Tylenchorhynchus dubius вона більш варіювальна (від 47 до 97%).

За результатами досліджень 2015-2018 рр. було встановлено високий рівень протинематодної ефективності досліджуваних протруйників: «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), «Максим форте», т. к. с. (2,0 л/т), «Ламардор про», т. к. с. (0,6 л/т), «Ранкона І-мікс» (1,0 л/т), «Кінто дуо», к. с. (2,5 л/т), - від 57 до 95% (див. табл. 5). Щоправда, результати досліджень 2017 р. дуже відрізняються: ефективність більшості протруйників насіння знизилась приблизно вдвічі (із 67-95 до 31-54%). Причиною низької ефективності протруйників, очевидно, була низька чисельність популяцій фітогельмінтів, зростання якої стримували надзвичайно посушливі умови протягом майже всього періоду вегетації.

Використання протруйників із комплексною дією забезпечує зниження чисельності паразитичних нематод на 50-95% одночасно з ефективною дією на грибні патогени та чисельність ґрунтових шкідників. Цей захід дає змогу захистити пшеницю озиму від паразитичних нематод без додаткових матеріальних витрат та збільшення пестицидного навантаження.

Висновки

За результатами дослідження впливу протруйників насіння на комплекс червоподібних фітопаразитичних нематод встановлено, що протинематодна ефективність більшості досліджених препаратів є високою: на рівні від 57 до 95%. Найкращими виявилися препарати «Ранкона I-мікс», мк. е. (1,0 л/т), та «Вітавакс 200 ФФ», в. с. к. (3,0 л/т), - ефективність проти комплексу фітопаразитичних нематод в середньому за роки досліджень становила, відповідно, 79 та 76%. Препарати «Максим форте», т. к. с. (2,0 л/т), «Кінто дуо», к. с. (2,5 л/т), та «Ламардор про», т. к. с. (0,6 л/т), показали трохи нижчу ефективність дії - на рівні 62-75%. Технічна ефективність дії протруйника «Сценік», т. к. с. (1,6 л/т), та регулятора росту рослин «Атонік плюс», в. р. (0,2 л/т), є слабкою (в середньому 10 та 22% відповідно). Ефективність дії досліджуваних препаратів була вищою (понад 70-80%) за високочисельних нематодних популяцій і значно знижувалась за умов, коли їхня чисельність була низькою через несприятливі природні чинники.

Список використаної літератури

1. Галаган Т. О. Шкодочинність фітонематод на озимій пшениці. Захист рослин. 1998..№ 10. С. 4-5.

2. Дерев^,янський В. П., Власюк О. С., Малировська І. М. Ефективність біологічних препаратів та мікроелементів у технології вирощування пшениці ярої. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. № 17. С. 111-118.

3. Маренич М. М., Юрченко С. О.

Вплив допосівної обробки насіння біологічно активними речовинами на ріст і розвиток рослин пшениці озимої на початкових стадіях. Вісник Полтав. держ. аграрної акад. 2017. № 1-2.С. 38-42.

4. Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ. 2001. 448 с.

5. Найбільш небезпечні нематодози рослин та системи захисних заходів / О. І. Борзих та ін. Київ. 2017. 140 с.

6. Нікітін В. С. Цистоутворюючі нематоди на зернових культурах. Захист рослин. 1983. № 4. С. 59.

7. Сігарьова Д. Д., Ковалишина Г. М., Галаган Т. О. Фунгіциди проти

References

1. Ghalaghan T. O. Harmfulness of phytonematodes on winter wheat. Zakhyst roslyn. 1998. No. 10. P. 4-5.

2. Dev^,ianskyi V. P., Vlassiuk O. S.,

Malynovska I. M. Efficiency of biological preparations and microelements in the technology of growing spring wheat. Silskohospodarska microbiolohiia. 2013.No. 17. P. 111-118.

3. Marenych M. M., Yurchenko S. O. The influence of seed treatment of biologically active substances on the growth and development of winter plants in the initial stages. Visnyk Poltavskoi derzhavnoi ahrarnoi akademii [Bulletin of Poltava State Agrarian Academy]. 2017. No. 1-2. P. 38-42.

4. Methods of testing and application of pesticides / za red. S. O. Tribelya. Kyiv. 2001. 448 p.

5. The most dangerous nematodes of plants and systems of protective measures / O. I. Borzykh ta in. Kyiv. 2017. 140 р.

6. Nikitin V. S. Cyst-forming nematodes on cereals. Zakhyst roslyn. 1983. No. 4. P. 59.

7. Jonson A. W., Young J. R. Effect of nematicides applied through a sprinkler irrigation system on control a root-knot nematodes on squask, southern pea and field corn. Nematol. 1980. Vol. 12. No. 4. P. 227.

Размещено на Allbest.ru