Прополіс як природний компонент біологічно активних комплексів речовин для тварин і птиці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прополіс як природний компонент біологічно активних комплексів речовин для тварин і птиці

О.І. Килимнюк

О.В. Хіміч

О.О. Лаптєєв

Анотація

прополіс природний речовина тваринництво

Мета. Висвітлити особливості походження прополісу як природної речовини, яка поєднує в собі біологічно активні складові рослинного і тваринного походження. Узагальнити науково-практичні підходи до способів використання прополісу в тваринництві, зокрема в птахівництві, в якості комплексного засобу з профілактичною, лікувальною дією та отримання високих показників продуктивності. Методи. Спостереження, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція. Результати. Проведено оцінку використання прополісу у вигляді спиртового розчину, водного екстракту і водно-спиртової емульсії у раціонах сільськогосподарських тварин. Проаналізовано вплив прополісу на зміцнення імунітету, покращення стану здоров'я, підвищення природної резистентності організму тварин і птиці та збільшення інтенсивності їхнього росту. Досліджено, що використання прополісу у вигляді водно-спиртової емульсії у складі раціонів сільськогосподарських тварин та птиці активізує діяльність захисних факторів організму, підсилює фагоцитоз і стимулює вироблення специфічних антитіл (аглютинінів). Висновки. Встановлено нешкідливість водного екстракту та водно-спиртової емульсії прополісу для тварин. Виявлено, що біологічно активні речовини прополісу, які надходять в організм навіть у незначних кількостях викликають конкретний фізіологічний ефект, що проявляється у підвищенні інтенсивності обміну речовин і зміцненні імунної системи. Бактерицидні властивості прополісу негативно діють на хвороботворні мікроорганізми і таким чином дають можливість, особливо молодому організму, зміцнитися і не витрачати додаткові ресурси на боротьбу з негативними ендогенними та екзогенними чинниками. Прополіс можна використовувати у складі біологічно активних добавок у різних формах: в сухому вигляді, у формі спиртового розчину, водного екстракту та водно-спиртової емульсії.

Ключові слова: прополіс, птиця, тварини, раціони, біологічно активні речовини, екстракт, водно-спиртова емульсія, продуктивність, антимікробна активність.

Kylymniuk O.I., Khimich O.B., Lapteiev O.O.

Propolis as a natural component of biologically active substance complexes for animals and poultry

Abstract

Purpose. To highlight the features of the origin of propolis as a natural substance that combines biologically active components of plant and animal origin. To generalize scientific and practical approaches to the methods of using propolis in animal husbandry, in particular in poultry, as a comprehensive tool with preventive, curative effects and obtaining high productivity. Methods. Observation, comparison, analysis, synthesis, abstraction, generalization, induction, deduction. Results. The use of propolis in the form of alcohol solution, aqueous extract and water-alcohol emulsion in the diets of farm animals was evaluated. The effect of propolis on strengthening the immune system, improving health, increasing the natural resistance of animal s and birds and increasing the intensity of their growth was analyzed. It was found that the use of propolis in the form of water-alcohol emulsion in the diets of farm animals and poultry activates the body's protective factors, enhances phagocytosis and stimulates the production of specific antibodies (agglutinins). Conclusions. The safety of aqueous extract and water-alcohol emulsion of propolis for animals has been proved. It was found that the biologically active substances of propolis, which enter the body even in small quantities, cause a specific physiological effect, which is manifested in increasing the intensity of metabolism and strengthening the immune system. The bactericidal properties of propolis have a negative effect on pathogenic microorganisms and thus allow, especially the young organism, to strengthen and not spend additional resources to combat negative endogenous and exogenous factors. Propolis can be used as part of biologically active additives in various forms: in dry form, in the form of an alcoholic solution, aqueous extract and water-alcohol emulsion.

Key words: propolis, poultry, animals, diet, biologically active substances, extract, water-alcohol emulsion, productivity, antimicrobial activity.

Вступ

Постановка проблеми. Походження прополісу досі остаточно не з'ясовано. З давніх-давен вважалося, що прополіс, як нектар і пилок, бджоли збирають з рослин і приносять у вулик, тобто визнавалася екзогенна природа походження. На рослинну природу прополісу вказували ще Арістотель, Пліній, Діоскорид.

За Кюстенмахером, прополіс утворюється з квіткового пилку в шлунку бджоли. Під дією води та ферментів шлункового соку пилкові зерна руйнуються, при цьому смолиста оболонка відокремлюється від решти вмісту та відригується бджолами. Отже, прополіс має ендогенне походження. Основним доказом для спростування старого погляду була наявність прополісу у вуликах у місцевості, де не ростуть такі дерева, як тополі, хвойні і верби. Різні тлумачення призвели до того, що ряд авторів стали називати прополіс секретом травних залоз. Тож з'ясування цього питання, крім пізнавального інтересу, має також і важливе прикладне значення. Від того, яка теорія буде взята за основу, прополіс буде відноситися до антимікробної речовини тваринного або рослинного походження [26].

Ще до робіт Кюстенмахера і пізніше вказувалося, що бджоли збирають смолисті речовини з різних видів рослин - деревних, чагарникових та трав, і смолисті речовини збираються не тільки з бруньок, але й з інших частин рослин [14, 19, 21, 23]. У фундаментальних працях Морза і Мейєра докладно описується механізм збирання бджолами смолистих речовин з рослин, що ілюструється фотознімками. Всі аргументи свідчать на користь рослинної природи прополісу [22, 23].

Однак, не вірно вважати, що бджоли збирають прополіс у готовому вигляді. Прополіс - це не просто смолисті речовини рослин, це - комплекс складних речовин. З рослин бджоли збирають сировину, яку змішують з воском та механічною домішкою, у тому числі з пилком рослин. Крім того, у прополісі знаходяться секрети травних залоз бджіл, які потрапляють в момент збирання смолистих речовин з рослин та при переробці їх у вулику. Тому прополіс слід розглядати як комплексну сполуку, що має і рослинне, і тваринне походження.

У сучасних умовах біологізації сільськогосподарського виробництва все більшої поширеності набуває практика відмови від штучних хімічних речовин та перехід до речовин природного походження, до яких відноситься прополіс. Тому подальші наукові дослідження використання властивостей прополісу для виробництва біологічно активних добавок є досить актуальними.

Мета та завдання

Висвітлити особливості походження прополісу як природної речовини, яка поєднує в собі біологічно активні складові рослинного і тваринного походження. Узагальнити науково-практичні підходи до способів використання прополісу в тваринництві, зокрема в птахівництві, в якості комплексного засобу з профілактичною, лікувальною дією для отримання високих показників продуктивності.

Матеріали і методи досліджень

У процесі дослідження використано загальнонаукові та специфічні методи дослідження, а саме: спостереження, порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція.

Результати досліджень і обговорення

З огляду на те, що прополіс досі не знаходив належного застосування, хімічне дослідження його мало випадковий характер. Нині проводиться розробка спеціальних методів дослідження прополісу.

За даними одних авторів, основними складовими компонентами прополісу є ефірні олії та віск [15,25,28], інші вказують на наявність у прополісі дубильних речовин, макро- і мікроелементів та деяких ферментів [6, 24].

Кількісний вміст у прополісі окремих компонентів коливається у досить широких межах: смол, за даними різних авторів - від 50 до 85%; ефірних олій, та інших летких речовин - від 4,5 до 15%; воску - від 12 до 40%; дубильних речовин - від 4 до 10,5%; нерозчинних у спирті речовин (механічної домішки) - від 5-10 до 15%; пилку, від маси механічної домішки - 5-11% [11].

Кількість воску у різних зразках прополісу коливається від 5 до 40%. Слід зазначити, що вміст воску та механічної домішки значною мірою залежить від способу його збирання. Якщо збирати в літню пору, коли прополіс м'який і клейкий, то воску та механічної домішки в ньому буде менше. Коли ж прополіс зіскоблюється при чищенні вуликів у вигляді крихких, твердих частинок, то в нього додатково потрапляють шматочки вощини, стружки та інші домішки. У цьому випадку кількість воску у прополісі збільшиться.

Прополіс містить активні речовини, такі, як флавоноїди (флавони, флавоноли, флавонони і флавононоли) і фенольні сполуки (фенольні кислоти та їх ефіри) [27].

Після спалювання прополісу залишається зола. Зольність окремих зразків прополісу становить 18-20%. Отже, прополіс не є чисто органічною речовиною, до його складу входять і неорганічні сполуки. Спектральний аналіз прополісу показав великий набір різних макро - та мікроелементів у його складі. Особливо багато у прополісі заліза, кальцію, алюмінію, магнію та кремнію. Він містить такі мікроелементи, як мідь, марганець, цинк, а в деяких зразках виявляється і кобальт. Крім того, як зазначалося вище, у прополіс потрапляє і секрет слинних залоз бджіл [12, 23].

Бджоли закладають прополісом щілини і нерівності у вулику, прикріплюють рамки, зменшують отвір льотка, обробляють комірки заново відбудованих стільників, призначених для розплоду, цим вони наче усувають у вулику всі конструктивні недоліки і відновлюють амортизовані частини.

Але є й інше призначення прополісу у вулику - виконувати роль антисептичного, або дезінфікуючого, засобу. Відомо, що трупи зажалених непрошених гостей (інших комах, слимаків, равликів, ящірок, мишей), замуровані в прополіс, не піддаються процесам гниття.

Спеціально проводили досліди із замуровування в прополіс шматочків м'яса різного розміру з подальшим витримуванням їх в умовах термостату та при кімнатній температурі. М'ясо брали різної свіжості. Крім того, невеликі шматочки свіжого м'яса зрошували добовими бульйонними культурами: Staph, aureus, Staph, albus, Bact. prodigiosum, Bact. pyocyaneum і Proteus vuldaris [3].

Результати цих досліджень говорять про антимікробну дію прополісу. Встановлено, що дія прополісу на мікрофлору, яка знаходиться в м'ясі, залежить від цілого ряду умов: розміру шматочків, ступеня обсіменіння мікрофлорою, температури, за якої витримували зразки, і, звісно, від антимікробної активності самого прополісу.

Запрополісовані шматочки свіжого м'яса повністю звільнялися від мікрофлори в умовах термостату через 7-10 днів, а при кімнатній - через 3-4 тижні з моменту укладання в прополіс. Збереження шматочків несвіжого м'яса відбувалося значно повільніше: в умовах термостату через 2 -3 тижні, а при кімнатній температурі - через 1,5-2 місяці і пізніше.

Ймовірно, прополісний інстинкт виник у ході історичного розвитку бджолиної сім'ї в боротьбі з несприятливими факторами кліматичного та санітарно-гігієнічного характеру. Завдяки поганій теплопровідності та водонепроникності, прополіс захищає бджіл від холоду, спеки, дощу, вітру та інших несприятливих факторів. Прополісний інстинкт у різних порід бджіл виражений по-різному, а є бджоли, які взагалі не утворюють прополісу.

Оскільки основною сировиною для виготовлення прополісу служать речовини рослинного походження, склад яких у різних видів рослин неоднаковий, тож і прополіс, зібраний з таких рослин, відрізнятиметься. Виходячи з цього, не можна очікувати і на однакову антимікробну активність прополісу, зібраного у різних географічних зонах.

Дослідженнями встановлено, що прополіс із різних місцевостей відрізняється за антимікробною активністю. Але переважна більшість досліджених зразків мала дуже близький діапазон дії. Тільки окремі з них вирізнялися більш вираженою активністю. Слід зазначити, що серед досліджених зразків не фіксувалось жодного, який би не мав антимікробних властивостей [16, 18, 19].

Порівняльне вивчення показало, що антимікробна активність у травневих та червневих зразків прополісу дещо більше виражена, ніж у зразків, зібраних в інші місяці, проте різниця не є суттєвою. Тим більше, якщо врахувати, що окремі зразки, зібрані з різних вуликів у липні, за своїми антимікробними властивостями не відрізнялися від травневих, червневих чи вересневих. Отже, антимікробна активність не може бути критерієм встановлення часу збору прополісу [5].

Терміни збереження активності прополісу при використанні його як лікарської сировини має дуже велике значення. Відомо, що деякі цінні лікувальні препарати при зберіганні швидко знижують або втрачають антимікробну активність. Дослідження, проведені одночасно з десятьма різними зразками прополісу, зібраними в один і той же час, але в різні роки, показали, що для прополісу даної місцевості властива певна антимікробна активність, яка зберігалася (без помітного зниження) протягом 10 -11 років. Протягом цього терміну зовнішній вигляд його не змінився. Він був однорідний, темно-зеленого кольору, зі специфічним запахом бруньок тополі. Отже, за відповідних умов антимікробні властивості прополісу зберігаються тривалий час. Серйозним недоліком багатьох лікарських препаратів, що знижує їх лікувальну цінність, є звикання до них патогенних бактерій.

У дослідах на білих мишах, морських свинках та кроликах була встановлена нешкідливість водного екстракту та водно-спиртової емульсії прополісу [4].

Досліди В.П. Ківалкіної, з використання водно-спиртової емульсії прополісу на морських свинках, виявили активізацію діяльності захисних факторів організму тваринок: підвищення комплементарної активності крові, підсилення фагоцитозу і збільшення вмісту пропердину, стимуляцію вироблення специфічних антитіл (аглютинінів) [2].

У дослідах на поросятах вивчався вплив згодовування водно-спиртової емульсії прополісу на їх мінеральний та білковий обмін. З аналізу результатів дослідів випливає, що за вмістом фосфору, кальцію, магнію та білку в крові у тварин дослідної та контрольної груп істотних відмінностей не було. Одночасно, вміст сечовини у поросят дослідної групи був у межах фізіологічної норми (20 - 28 мг%), а у тварин контрольної групи спостерігалася виражена уремія (49,7 мг%). Нормалізація вмісту сечовини у сироватці крові тварин, які отримували водно-спиртову емульсію прополісу, свідчить про добре засвоєння білку та оптимізацію білкового обміну [10].

Використання водно-спиртової емульсії прополісу для профілактики діареї новонароджених телят засвідчило, що гематограма у тварин дослідної групи була в межах норми і відображала закономірні зміни вікового характеру. В той час, у телят контрольної групи вміст еритроцитів та лейкоцитів був підвищеним у результаті сильної дегідратації, зумовленої діареєю [9].

Заслуговують на увагу дослідження застосування водного екстракту прополісу при паратифі у каченят. Діагноз захворювання ставився на підставі клінічних патологоанатомічних даних і бактеріологічного дослідження. Для лікування було відібрано 75 каченят 3 -4-денного віку з явними клінічними ознаками. Водний екстракт прополісу вводився в рот у дозі 0,2 мл один раз у день протягом 4-5 днів до зникнення клінічних ознак хвороби. Із 75 каченят видужали 74. Одне загинуло у перший день лікування. При обробці птиці препаратами прополісу спостерігалась і стимулювальна дія. Вона виявлялась у збільшенні живої маси тварин, що одержували водний екстракт прополісу [8].

Лікування телят, хворих токсичною диспепсією, екстрактом прополісу на вазеліновому маслі з одночасним поліпшенням умов утримання і годівлі дає високий терапевтичний ефект. Схема лікування: перший день - дві столові ложки два рази на день екстракту прополісу на вазеліновому маслі, у наступні дні - два рази по одній ложці. Профузний пронос припинився на другий день лікування, відзначалося поліпшення загального стану, поліпшення засвоюваності корму. Повне одужання спостерігалося на 3 -4-й день від початку лікування [1].

Групою дослідників були поставлені досліди на 20 поросятах, що підлягали вибраковці внаслідок відставання в рості й розвитку. Дослідні поросята натщесерце одержували по 100 мл 5%-ного прополісного молока протягом 5 днів; контрольним тваринам у тій же дозі протягом такого ж часу давали кип'ячене молоко. Через 5 днів з початку вживання прополісного молока всі поросята піддослідної групи, крім одного, помітно поправилися, щетина стала гладенька, апетит покращився, вони мали бадьорий вигляд. Через 18 днів курс лікування був повторений. Наприкінці досліду було здійснено повторне зважування. До призначення прополісного молока поросята дослідної групи важили 101 кг, контрольної - 113, наприкінці досліду відповідно - 153 і 141 кг. Приріст живої маси в дослідній групі склав 52 кг, у контрольній - 28 кг [7].

В одному з свинарських господарств прополісним молоком і сухим прополісом лікували поросят, хворих на рахіт і авітаміноз. Тварини були розбиті на три групи. До першої групи було відібрано 20 поросят із середньою вагою 7,2 кг. Вони отримували натще по 100 мл 10%-ного прополісного молока протягом 5 днів. У другу групу ввійшли 12 поросят із середньою вагою 7,5 кг, які теж протягом 5 днів отримували по 10 г сухого прополісу, змішаного з 500 г дробленого пшеничного зерна. Третя група (контрольна) складалася з 15 поросят із середньою вагою 8 кг. Поросята цієї групи прополіс не отримували, але перебували в рівних умовах утримання й годівлі з дослідними. Через два тижні лікування було повторене. Поросятам першої групи давали по 100 мл 15% -ного прополісного молока, другої групи - по 15 г сухого прополісу із пшеничною кашею. На 20 день із початку споживання прополісу поросята дослідних груп помітно поправилися. Падежу не було. У контрольній групі загинуло двоє поросят. За 122 дні поросята першої групи збільшили свою масу на 39,6 кг, другої - на 43 кг, контрольної - на 23,3 кг. Приріст живої маси поросят першої групи 17 кг, а другої -19,7 кг порівняно з контрольною. Застосування сухого прополісу дало кращі результати. Доглядачі тварин відзначали, що сухий прополіс в поєднанні з кашею, поїдається поросятами краще ніж використання прополісного молока. Прополісне молоко мало неприємний гіркий смак і споживалося примусово.

В інших дослідженнях оцінювалася поведінка та продуктивність ягнят, яких відгодовували на відгодівельних майданчиках, де вони отримували раціони з додаванням зеленого прополісу, коричневого прополісу і монензину натрію. В експерименті використовувалася рандомізована блокова схема, в якій порівнювалося збільшення живої маси 32 самців ягнят у віці чотирьох місяців при чотирьох режимах годівлі: (1) контрольний, незбагачений основний раціон; (2) із зеленим прополісом; (3) з коричневим прополісом та (4) з монензином натрію. Основний раціон, що згодовувався всім групам, був загальним змішаним раціоном із співвідношенням корму 50:50, в якому трава Тифтон 85 (Cynodon spp.) використовувалась як грубий корм, а суміш соєвого шроту, кукурудзяного борошна та мінералів - як концентрований корм. Раціони забезпечували однакову швидкість годівлі. Споживання було вищим у контрольній групі. Незважаючи на те, що контрольна група мала найбільший приріст живої маси, найвища конверсія корму та ефективність використання корму були виявлені у ягнят, яким згодовували раціони з коричневим прополісом та монензином натрію. Технічно коричневий прополіс може замінити монензин натрію як харчова добавка для ягнят на відгодівельному майданчику [ 20].

До переваг прополісу перед іншими засобами відноситься, насамперед, його терапевтична ефективність. Прополіс часто виявляє лікувальну дію там, де інші засоби застосовувались безуспішно. Але це не означає, що для прополісотерапії давність захворювання не має значення. Чим раніше розпочато лікування прополісом відносно моменту захворювання, тим воно ефективніше й легше виліковується. При лікуванні прополісом важливим є те, що одужання наступає раніше, ніж за використання загальноприйнятих засобів, рекомендованих при відповідних захворюваннях. Це відзначають усі лікарі, що застосовували прополіс із лікувальною метою. При прополісотерапії дуже важливим моментом є також відсутність токсичності й побічних явищ. Прополіс і препарати з нього відрізняються стійкістю. Вони довго зберігають свої антимікробні й лікувальні властивості. Перевагою прополісу перед багатьма лікувальними засобами є також його економічність, доступність і можливість застосовувати на великій кількості тварин.

При лікуванні прополісом вигідно поєднуються його антимікробні, болезаспокійливі та протизапальні властивості, а при прийомі внутрішньо він виявляє сприятливу дію й на неспецифічні та специфічні фактори імунітету. Крім того, використання прополісу з профілактичною метою є запорукою запобігання масовим захворюванням та підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин та птиці.

Висновки

1) Проведені дослідження засвідчили, що використання прополісу в тваринництві, зокрема в птахівництві, сприяє покращенню фізіологічного стану тварин та птиці, позитивно впливає на функціонування шлунково-кишкового тракту, підвищує природну резистентність організму та сприяє збільшенню інтенсивності їх росту.

Встановлено нешкідливість водного екстракту та водно-спиртової емульсії прополісу для тварин. Виявлено, що біологічно активні речовини прополісу, які надходять в організм навіть у незначних кількостях викликають конкретний фізіологічний ефект - це виявляється у підвищенні інтенсивності обміну речовин і зміцненні імунної системи.

Бактерицидні властивості прополісу негативно діють на хвороботворні мікроорганізми і таким чином дають можливість, особливо молодому організму, зміцнитися та не витрачати додаткові ресурси на боротьбу з негативними ендогенними та екзогенними чинниками.

Цінність використання прополісу у складі біологічно активних добавок полягає в тому, що його можна використовувати у різних формах: в сухому вигляді, у формі спиртового розчину, водного екстракту та водно-спиртової емульсії.

Список бібліографічних посилань

1. Ибрагимова А.И. Применение препаратов прополиса в сочетании с антибиотиками при сальмонеллезе и колибактериозе телят / А.И. Ибрагимова, В.И. Угрюмов, Ш.Х. Хафизов // Апитерапия. Днепропетровск, 1988. С. 89-92.

2. Кивалкина В.П. Влияние прополиса на иммунологические показатели /В.П. Кивалкина, Р.Т. Маннапова //Ветеринария. 1983. № 10. С. 40-41.

3. Кивалкина В.П. Бактерицидные свойства прополиса /В.П. Кивалкина //Пчеловодство. 1948. № 10. С. 50-51.

4. Кивалкина В.П. Влияние препаратов прополиса на естественную резистентность кроликов /В.П. Кивалкина, С.Ш. Турсуналиев //Апитерапия. Биология и технология продуктов пчеловодства. Днепропетровск, 1988. Ч. 2. С. 101-104.

5. Кивалкина В.П. Прополис, его антимикробные и лечебные свойства: Автореф. дисс. д-ра биол. наук. / В.П.Кивалкина Казань, 1964. 30 с.

6. Мамонтова Н.С. Розробка технології і дослідження ліофілізованого фенольно - полісахаридного препарату прополісу. Фармац. журн. 1987. № 3. С. 67-68.

7. Отрадных Е.О. Применение 5-процентной настойки прополиса при выращивании поросят-отъёмышей / Е.О. Отрадных, В.С. Зотеев. Текст: непосредственный // Инновационные технологии в сельском хозяйстве: материалы IV Междунар. науч. конф. (г. Казань, июнь 2018 г.). Казань: Молодой ученый, 2018. С. 13-16.

8. Покровский С.Г. Влияние прополиса на рост и яйценоскость уток. Птицеводство. 1964. № 4. С. 16.

9. Тетерев И.И. Применение спиртового экстракта прополиса для профилактики диареи новорожденных телят / Тетерев И.И., Усов В.Н., Савельева Н.А. // Информ. листок / Киров. ЦНТИ 1993. № 307-93. 4 с.

10. Тетерев И., Белорыбкин В. Применение прополиса при выращивании поросят// Свиноводство. 1995. № 3. С. 21-22.

11. Тихонов А.И. Исследование химического состава прополиса /А.И.Тихонов, Т.Н. Будникова, Л.И. Богуславская //V съезд фармацевтов БССР: Сб. статей. Минск, 1989. С. 134.

12. Almedia, E.C. andMenezes, H. (2002). Anti-inflammatory activity of propolis extracts: a review. J. Venom. Anim. Toxins, 8: 191-212.

13. Bankova, V.; Popova, M.; Trusheva, B. (2006). Plant sources of propolis: an update from a chemist's point of view. Natural Product Communications 1 (11): 1023-1028.

14. Bankova, V.; Popova, M.; Trusheva, B. (2007). Plant origin of propolis: Latest developments and importance for research and medicinal use, In Marghitas, L A; Dezmirean, D (eds) Apicultura - De la stiinta la agribusiness si apiterapie, Editura Academic Pres; Cluj Napoca; pp. 40-46.

15. Bankova, V.; De Castro, S.L. andMarcucci, M.C. (2000). Propolis: recent advances in chemistry and plant origin. Apidologie, 31: 3-15.

16. Bankova, V.; Djulgerov, A.; Popov, S. (1991). A study on the origin of Bulgarian propolis 40. Apiacta 26 (1): 13-17.

17. Benkovic, V.H.; Knezevic, A.H.; Brozovic, G et al. (2007). Enhanced antitumor activity of irinotecan combined with propolis and its polyphenolic compounds on Ehrlich ascites tumor in mice. Biomed. Pharmacother., 61: 292-297.

18. Bertrams J., Kunz N., Muller M. et al. Phenolic compounds as marker compounds for botanical origin determination of German propolis samples based on TLC and TLC-MS. J Appl. Bot. Food Qual. 86 (2013). 143-153.

19. Chimshirova, R.; Popova, M.; Chakir, A.; Valcheva, V.; Dimitrov, S.; Trusheva, B.; Romane, A.; Bankova, V. Antimicrobial Triterpenoids and Ingol Diterpenes from Propolis of Semi-Arid Region of Morocco. Molecules 2022, 27, 2206. https://doi.org/10.3390/molecules27072206.

20. Itavo C., Morais M.G., Costa C., Itavo L., Franco G.L. et al. (2011). Addition of propolis or monensin in the diet: Behavior and productivity of lambs in feedlot. Animal Feed Science and Technology 165: 161-166.

21. Marcucci, M.C.; Ferreres, F.; Garcia-Viguera, C.; Bankova, V.S.; De Castro, S.L. and Dantas, A.P. (2001). Phenolic compounds from Brazilian propolis with pharmacological activities. J. Ethnopharmacol., 74: 105-112.

22. Mеyer, W. (1956). “Propolis bees” and their activities. Bee World 37(2): 25-36.

23. Morse, G. (1975). Ueber Propolis und ihre Verwendung im Bienenvolk. Die Propolis, Apimondia Bukarest; Bukarest; pp. 11-15.

24. Krell, R. (1996). Value-Added Products from Beekeeping. FAO Agricultural Services Bulletin No. 124. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. Available at: www.fao.org/docrep/w0076e/w0076e00.htm#con.

25. Kumar, N.; Mueen, A.K.K.; Dang, R.; Shivananda, T.N. and Das, K. (2009). GC-MS analysis of propolis of Indian origin. Pharmacognosy, 1: 46-48.

26. KustenmacherM. (1911). Propolis. Berichte der Deutshen Pharmacologische Gesellschaft 21: 6592.

27. Popova, M.; Silici, S.; Kaftanoglu, O. and Bankova, V. (2005). Antibacterial activity of Turkish propolis and its qualitative and quantitative chemical composition. Phytomedicine, 12: 221-228.

28. Salatino, A.; Teixeira, E.W.; Negri, G. and Message, D. (2005). Origin and Chemical Variation of Brazilian Propolis. eCAM., 2:33-38.

References

1. Ibragimova A.I., Ugryumov V.I., Khafizov Sh.Kh. (1988). Primeneniye preparatov propolisa v sochetanii s antibiotikami pri salmonellioze i kolibakterioze teliat [The use of propolis preparations in combination with antibiotics for salmonellosis and colibacillosis of calves]. Apiterapiya [Apitherapy]. Dnepropetrovsk, pp. 89-92 [in Russian].

2. Kivalkina V.P., Mannapova R.T. (1983). Vliyaniye propolisa na immunologicheskiye pokazateli [Influence of propolis on immunological parameters]. Veterinariya [Veterinary], no. 10, pp. 40-41 [in Russian].

3. Kivalkina V.P. (1948). Bakteritsydnyie svoistva propolisa [Bactericidal properties of propolis]. Pchelovodstvo [Beekeeping], no. 10, pp. 50-51 [in Russian].

4. Kivalkina V.P., Tursunalyev S.Sh. (1988). Vliyaniye preparatov propolisa na yestestvennuiu rezistentnost krolikov [Influence of propolis preparations on the natural resistance of rabbits]. Apiterapiya. Biologiya i tekhnologiya produktov pchelovodstva [Apitherapy. Biology and technology of beekeeping products]. Dnepropetrovsk, part 2, pp. 101-104 [in Russian].

5. Kivalkina V.P. (1964). Propolis, yego antimikrobnyie i lechebnyie svoistva. Ref. diss. dokt. biol. nauk [Propolis, its antimicrobial and medicinal properties. Dr. biol. sci. diss. abs.]. Kazan, 30 p. [in Russian].

6. Mamontova N.S. (1987). Rozrobka tekhnolohii i doslidzhennia liofilizovanoho fenolno-polisakharydnoho preparatu propolisu [Development of technology and research of lyophilized phenolic-polysaccharide preparation of propolis]. Farmats. Zhurn. [Pharmac. Journal], no. 3, pp. 67-68 [in Ukrainian].

7. Otradnykh E.O., Zoteiev V.S. (2018). Primeneniye 5-protsentnoi nastoiki propolisa pri vyrashchivanii porosiat-otyomyshei [The use of 5% propolis tincture in the cultivation of weaned piglets]. Innovatsionnyie tekhnologii v selskom khoziaistve: materialy IV Mezhdunar. nauch. konf. [Innovative technologies in agriculture: proceedings of the IV Intern. scientific conf.]. Kazan, Molodoi uchionyi, pp. 1316 [in Russian].

8. Pokrovskiy S.G. (1964). Vliyaniye propolisa na rost i yaitsenoskost utok [Influence of propolis on the growth and egg production of ducks]. Ptitsevodstvo [Poultry farming], no. 4, pp. 16 [in Russian].

9. Teterev I.I., Usov V.N., Savelieva N.A. (1993). Primeneniye spirtovogo ekstrakta propolisa dlia profilaktiki diarei novorozhdennykh teliat [The use of alcohol extract of propolis for the prevention of diarrhea in newborn calves]. Inform. listok [Inform. Sheet]. Kirov, TsNTI, no. 307-93, 4 p. [in Russian].

10. Teterev I., Belorybkin V. (1995). Primeneniye propolisa pri vyrashchivanii porosiat [The use of propolis in the cultivation of piglets]. Svinovodstvo [Pig breeding], no. 3, pp. 21-22 [in Russian].

11. Tikhonov A.I., Budnikova T.N., Boguslavskaia L.I. Issledovaniye khimicheskoho sostava propolisa [Study of the chemical composition of propolis]. V siezd farmatsevtov BSSR: Sb. Statei [V Congress of Pharmacists of the BSSR: Col. of articles]. Minsk, 1989, p. 134 [in Russian].

12. Almedia, E.C. andMenezes, H. (2002). Anti-inflammatory activity of propolis extracts: a review. J. Venom. Anim. Toxins, 8: 191-212.

13. Bankova, V.; Popova, M.; Trusheva, B. (2006). Plant sources of propolis: an update from a chemist's point of view. Natural Product Communications 1 (11): 1023-1028.

14. Bankova, V.; Popova, M.; Trusheva, B. (2007). Plant origin of propolis: Latest developments and importance for research and medicinal use, In Marghitas, L A; Dezmirean, D (eds) Apicultura - De la stiinta la agribusiness si apiterapie, Editura Academic Pres; Cluj Napoca; pp. 40-46.

15. Bankova, V.; De Castro, S.L. andMarcucci, M.C. (2000). Propolis: recent advances in chemistry and plant origin. Apidologie, 31: 3-15.

16. Bankova, V.; Djulgerov, A.; Popov, S.; Evstatieva, L.; Kuleva, L. (1991). A study on the origin of Bulgarian propolis 40. Apiacta 26 (1): 13-17.

17. Benkovic, V.H.; Knezevic, A.H.; Brozovic, G.; Knezevic, F.; Dikic, D.; Bevanda, M.; Basic, I. and Orsolic, N. (2007). Enhanced antitumor activity of irinotecan combined with propolis and its polyphenolic compounds on Ehrlich ascites tumor in mice. Biomed. Pharmacother., 61: 292-297.

18. J. Bertrams, N. Kunz, M. Muller, D. Kammerer, F.C. Stintzing, Phenolic compounds as marker compounds for botanical origin determination of German propolis samples based on TLC and TLC-MS. J Appl. Bot. Food Qual. 86 (2013). 143-153.

19. Chimshirova, R.; Popova, M.; Chakir, A.; Valcheva, V.; Dimitrov, S.; Trusheva, B.; Romane, A.; Bankova, V. Antimicrobial Triterpenoids and Ingol Diterpenes from Propolis of Semi-Arid Region of Morocco. Molecules 2022, 27, 2206. https://doi.org/10.3390/molecules27072206.

20. Itavo C., Morais M.G., Costa C., Itavo L., Franco G.L. et al. (2011). Addition of propolis or monensin in the diet: Behavior and productivity of lambs in feedlot. Animal Feed Science and Technology 165: 161-166.

21. Marcucci, M.C.; Ferreres, F.; Garcia-Viguera, C.; Bankova, V.S.; De Castro, S.L. and Dantas, A.P. (2001). Phenolic compounds from Brazilian propolis with pharmacological activities. J. Ethnopharmacol., 74: 105-112.

22. Mеyer, W. (1956). “Propolis bees” and their activities. Bee World 37(2): 25-36.

23. Morse, G. (1975). Ueber Propolis und ihre Verwendung im Bienenvolk. Die Propolis, Apimondia Bukarest; Bukarest; pp. 11-15.

24. Krell, R. (1996). Value-Added Products from Beekeeping. FAO Agricultural Services Bulletin No. 124. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. Available at: www.fao.org/docrep/w0076e/w0076e00.htm#con.

25. Kumar, N.; Mueen, A.K.K.; Dang, R.; Shivananda, T.N. and Das, K. (2009). GC-MS analysis of propolis of Indian origin. Pharmacognosy, 1: 46-48.

26. KustenmacherM. (1911). Propolis. Berichte der Deutshen Pharmacologische Gesellschaft 21: 6592.

27. Popova, M.; Silici, S.; Kaftanoglu, O. and Bankova, V. (2005). Antibacterial activity of Turkish propolis and its qualitative and quantitative chemical composition. Phytomedicine, 12: 221-228.

28. Salatino, A.; Teixeira, E.W.; Negri, G. and Message, D. (2005). Origin and Chemical Variation of Brazilian Propolis. eCAM., 2:33-38.

Размещено на Allbest.ru