Вивчення реакції картоплі на використання сидератів і соломи в якості добрив

Фурман В.М.,

к.с.-г.н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

Мороз О.С.,

к.с.-г.н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

Люсак А.В.,

к.т.н., доцент кафедри землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики

Солодка Т.М.,

к.с.-г.н., доцент кафедри агрохімії, ґрунтознавства та землеробства

Анотація

Мета роботи - встановити вплив сидератів і соломи, як різновидів органічних добрив на урожайність і якість картоплі, що вирощується на дерново-підзолистих зв'язно-піщаних ґрунтах в умовах Західного Полісся України. Дослідження проводилось протя-гом2019-2021роківшляхомзакладкипольовогодослідууфермерськомугосподарстві «Бронне» Рівненської області Рівненського району. Картопля сорту Слов'янка вирощувалась в ланці сівозміни: пшениця озима-картопля-ячмінь ярий. Після збирання пшениці озимої згідно схеми досліду солому залишали в полі. Вякостісидератувикористовувалась редька олійна.

ПроведенідослідженнявумовахРівненськоїобластіповивченню реакціїкартоплі на використання сидератів і соломи в якості добрив дозволяють зробити наступні висно - вки: внесені органічні добрива в нормі 60 т/га, сидерат 20 т/га та солома збільшують схожістьнасіннякартопліна1-2 тис.шт./га; аналізурожайностікартопліпоказує, що

в середньому за роки досліджень отримано істотні прибавки по всіх варіантах досліду. Найвищуурожайністькартопліотрималинаваріантізвнесенням60т/гагною - 30,7т/га, щона5,6т/габільшеніжнаконтролі. Крохмальністьприцьомускладає24,9%, щона2,4% перевищуєконтроль. Застосуванняназеленедобривоолійноїредьки, щозабез - печуєврожайністьзеленоїмасивмежах20т/га, даєможливістьна4,1т/газбільшити урожайність картоплі (контроль 25,1 т/га), і підвищити вміст крохмалю в бульбах на 2,5%; всівнесеніорганічнідобривапозитивновпливаютьнаструктуруурожаюкартоплі, збільшуючи долю великої фракції 80 г. і зменшуючи долю фракції 30 г.; розрахунки еконо - мічноїефективностіпоказали, щовсіваріантидослідуєекономічновигідними, однакнай - більшефективнимєваріантзвнесеннямсидерату20т/гаокупністьдодатковихвитрат, на якому складає 2,4 грн/грн. затрат.

Враховуючинаведенівисновкиможназробитипропозиціювиробникам:надерно - во-підзолистихзв'язно-піщанихґрунтахвумовахЗахідногоПоліссяУкраїнивякостіорга - нічногодобривапропонуєтьсявикористовуватиредькуолійнунасидерат, щозабезпечує урожайність зеленої маси в межах 20 т/га.

Ключовіслова:картопля, сидерати, солома, урожайність, якістьбульб.

Abstract

Furman V.M., Moroz O.S., LusakA.V., Solodka T.M. Study of the reaction of potatoes to the use of siderates and straw as fertilizers

Thepurposeoftheworkistodeterminetheinfluenceofsideratesandstrawastypes of organic fertilizers on the yieldand qualityof potatoesgrown on sod-podzolic cohesive-sandy soils in the conditions of the Western Polissia of Ukraine. The research was conducted during 2019-2021 by setting up a field experiment in the Bronne farm of Rivne region, Rivne district. PotatoesoftheSloviankavarietyweregrowninachainofcroprotation:winterwheat-potatoes - spring barley. After harvesting winter wheat according to the experimental scheme, straw was left in the field. Oily radish was used as a cider.

ConductingresearchintheconditionsoftheRivneregiontostudythereactionofpotatoesto theuseofsideratesandstrawasfertilizersallowsustodrawthefollowingconclusions:applied organicfertilizersattherateof60t/ha, siderate20t/haandstrawincreasethegermination ofpotatoseedsby1-2thousand.pcs/ha; theanalysisofpotatoyieldshowsthatonaverage, during the years of research, significant increases were obtained in all variants of the experiment. The highestyieldofpotatoeswasobtainedonthevariantwiththeintroductionof60t/haofmanure- 30.7 t/ha, which is 5.6 t/ha more than on the control. At the same time, the starch content is 24.9%, which is 2.4% higher than the control. The use of oil radish as a green fertilizer, which ensures the yield of green mass in the range of 20 t/ha, makes it possible to increase the yieldofpotatoesby4.1t/ha (control25.1t/ha), andtoincreasethestarchcontentintubersby2,5%; allappliedorganicfertilizershaveapositiveeffectonthestructureofthepotatocrop, increasing theproportionofthelargefractionof80ganddecreasingtheproportionofthefractionof30g; calculations of economic eficiency showed that all options of the experiment are economically profitable, butthemosteffectiveistheoptionwiththeintroductionofsiderateof20t/ha, the payback of additional costs, which is 2.4 hryvnias/hryvnias. costs

Considering the above conclusions, it is possible to make a proposal to producers: on sod - podzolic, cohesive-sandysoilsintheconditionsoftheWesternPolissiaofUkraine, itissuggested to use radish oil for siderate as an organic fertilizer, which ensures the yield of green mass in the range of 20 t/ha.

Keywords:potatoes, siderates, straw, productivity, tuberquality.

Основна частина

Постановка проблеми. Сучасне життя ставить перед виробниками сільськогосподарської продукції завдання отримувати високі урожаї екологічно чистої і дешевої продукції без шкоди для зовнішнього середовища. В умовах ринкової економіки, дороговизни енергоносіїв та мінеральних добрив не всі господарства можуть собі дозволити їх купівлю, тому необхідним є пошук альтернативних джерел, які могли б успішно конкурувати з застосуванням мінеральних добрив.

Картопля - найпопулярніша і улюблена населенням всієї земної кулі культура. Народи багатьох країн не можуть обходитись без неї як і без хліба. Тому картоплю заслужено називають другим хлібом. Проте не можна стисло охарактеризувати цінність цієї культури, так не можна однозначно визначити і універсальність її використання.

Завданняізпідвищенняурожайностісільськогосподарськихкультурнаоснові застосування ресурсозберігаючих технологій з підвищенням родючості ґрунту спонукаютьдовикористаннярізноманітнихпісляжнивнихпосівів-сидератів атакожпобічноїпродукції-соломидляудобренняполів. Картоплядобререагує назабезпеченняорногошаруорганічноюречовиною. Томупитанняефективного використання добрив при вирощуванні картоплі є досить актуальним [1, с. 6]. Особливо зважаючи на те, що в Україні щорічні площі під картоплю займають приблизно1,5 млн га [2, с. 383].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок в розробку практичних та теоретичних заходів використання сидератів і побічної продукції для поліпшення родючості грунтів, підвищення урожайності сільськогосподарських культурзробилиЄ.К. Алєксєєв, О.М.Бєрдніков, І.А. Шувар, А.Д. Балаєв, К.І. Довбан, С.С. Антонець та ін. Ними доведено, що ефективним агрозаходом, сприяю - чимактивізаціїпроцесівгуміфікаціїорганічнихречовинєзастосуваннясоломиіз сидератами [3, с. 24].

Для підживлення ґрунту органічною речовиною необхідно використовувати зеленідобрива.А.В. Дацько(2009), К.І. Довбан(2000) стверджують, щозасвоєю дією на ґрунт сидерати рівноцінні середнім нормам внесення гною.

ЗважаючинанедостатністьтрадиційнихресурсіворганічнихдобриввУкраїні, максимальне використання органічної маси післяжнивних решток попередниківі сидератів сьогодні стало ефективним резервом забезпечення грунту органіч - ними речовинами. Саме вони та інша вторинна продукція землеробства стають незамінним матеріалом ґрунтоутворення з нагромадженням гумусу і необхідних поживних речовин для живлення рослин та грунтових мікроорганізмів [4, с. 257; 5, с. 175].

Сидератамналежитьособливарольузабезпеченніекологічноїрівновагиагро - фітоценозів. Найбільшефективневнесеннясидеральнихдобрив, зарезультатами досліджень українських вчених, спостерігається при вирощуванні картоплі, кор - мових та цукрових буряків, кукурудзи.

Зеленедобриво єневичерпним, постійно поновлювальнимджерелом органіч - ноїречовини. Заданиминауковихдослідженьзагортаннявгрунт15-20т/газеле - ноїмасирослин-сидератівзабезпечуєефект, рівноціннийвнесенню20т/гагною. Слід відмітити, що витрати енергії на удобрення одного гектара із розрахунку30т/гагноюпідвищуютьвитратинавирощуваннясидератноїкультурибільшеяк в 2,5 рази [6, с. 3].

Крім того, за даними наших досліджень та інших дослідників в регіоні Захід - ногоПоліссязастосуваннязеленихдобривтакожпозитивновпливаєнаструктуру піщаних грунтів та сприяє формуванню оптимального водного режиму. По своїй ефективності вони відповідають внесенню 9…13 т/га гною.

Однимізнайбільшдешевихідоступнихенергетичнихматеріалівдляпіджив - лення грунту органікою є побічна частина урожаю сільськогосподарських куль - тур-солома, стеблакукурудзитаін. Вартопам'ятати, що5тонсухоїмасисоломи містять у загальному близько 4,8 тон органіки. В перерахунку на гній із вмістом сухоїмаси25% цедорівнюєйоговнесенню15,5 тон. Безпосереднєвикористання соломинаудобреннямайжеу8разівзменшуєзатратипрацінаприготування та внесення соломистого гною [7, с. 16]

Сидерати підвищують урожайність на 40…44% порівняно з варіантом без застосуваннядобрив. Зеленеудобренняполіпшуєякістьбульбкартоплітаструк - туру урожаю [7, с. 25]

Зточкизоруекономікигосподарюваннявикористаннясоломизерновихкуль - тур є відносно недорогим заходом, при тому, що з нею вноситься лігніну (суб - стратногопопередникагумусу) втричібільше, ніжзрослиннимирешткамибага - торічних трав [8, с. 21].

Тому одним із ефективних засобів підвищення родючості грунту є зелені добрива - це найдешевший і найефективніший спосіб комплексного відро - дження землі [9, с. 176]. Широке використання сидеральних культур та соломи підвищує ефективність природокористування, сприяє підвищенню родючості грунту, отриманню високих урожаїв сільськогосподарських культур з належною якістю продукції.

Постановказавдання. Метароботи-встановитивпливсидератівісоломи, як різновидів органічних добрив на урожайність і якість картоплі, що вирощується на дерново-підзолистих зв'язно-піщаних грунтах в умовах Західного Полісся України. Дослідження проводилось протягом 2019-2021 років шляхом закладки польового досліду у фермерському господарстві «Бронне» Рівненської області Рівненського району.

Польовийдослідзакладенийзасхемою:

1. Контроль-бездобрив;

2. Сидерати20т/га;

3. Солома5т/га;

4. Гній60т/га.

Посівнаплощаділянки-10м², облікова-60м². Повтореннядосліду-трира - зове. Картопля сорту Слов'янка вирощувалась в ланці сівозміни: пшениця озима-картопля-ячмінь ярий. Після збирання пшениці озимої згідно схеми досліду солому залишали в полі. В якості сидерату використовувалась редька олійна.

Виклад основного матеріалу досліджень. В досліді картопля висаджувалася з розрахунку 50-55 тис. кущів на 1 га, що є оптимальною величиною для даного сорту і типу ґрунту. Цікавим показником є схожість насіння картоплі і кількість кущів, які збереглися до збирання. Облік кущів на 1 га проводився по варіантах досліду при появі масових сходів і перед збиранням урожаю. Дані про густоту посівівсвідчать, щоза2019-2021рокиповсіхваріантахдослідустановила49тис. кущів на гектар при густоті сходів на контролі 48 тис. кущів/га.

Обліккущівкартопліпередзбираннямврожаюпоказаваналогічнузакономір - ність. Кількість кущів/га не замінилася порівняно із сходами (49 тис./га) на варі - антахізвнесеннямсидератівігною, зменшиласьнаваріантіізвнесеннямсоломи істановить48тис./гатанаконтролі (47 тис./га). Зотриманихданихможнасудити, щовнесенідобривапозитивновпливаютьякнасхожістьнасіння, такінавижива - ємість кущів до збирання.

Багаточисельними дослідженнями, що проводились на Поліссі України вста - новлено, що водний режим грунтів цієї зони є ведучим ґрунтовим режимом. Від ньогозалежитьпоживний, тепловийрежими, газообмінірівеньокисно-відновних біологічних процесів, що в кінцевому результаті формує урожай культури.

Формуваннявологостіівологозапасівдерново-підзолистихзв'язно-піщаних грунтів, особливо в теплий період року, обумовлюється в основному за рахунок випадання опадів і капілярного притоку води від рівня грунтових вод, а також транспірації і випаровування. На дослідних ділянках на всіх варіантах визначали запасипродуктивноївологитащільністьгрунтупередзбираннямурожаюкарто - плі в шарі 0-20 см і 0-100 см грунту. Дослідження показали, що запаси продук - тивноївологившарігрунту0-20смвсередньомузарокидослідженьнаваріанті

зсидератамизменшувалисьна3,3ммпорівнянозконтролем, втойчасякнаварі - анті з внесенням гною збільшувались на 5,1 мм. На варіанті з внесенням соломи вони практично не змінювались в порівнянні з контролем (9,7 мм).

Вметровомушарігрунтувідміченоаналогічнізміниповаріантахдосліду, хоча можна відмітити варіант з внесенням соломи, де вологозапаси найвищі і переви - щують контроль на 10,9 мм. Найнижчі вологозапаси спостерігаються на варіанті з приорюванням сидератів (на 17,7 мм менші ніж на контролі).

Аналізуючи дані визначення щільності грунту перед збиранням картоплі можна зробити висновок, що на всіх варіантах досліду вона знаходиться в опти - мальнихмежах. Найменшащільністьгрунтуспостерігаєтьсянаваріантізвнесен - нямсоломи (0,87г/см³) порівнянозконтролем (0,98г/см³).Найбільшаїївеличина на варіанті з сидератами (1,01 г./см³).

Основним критерієм, по якому оцінюється ефективність запроваджуваних агротехнічнихтаагромеліоративнихзаходівякнамеліорованихтакінабогарних землях є урожайність вирощуваних сільськогосподарських культур. Досліджувані нами ґрунти бідні на гумус і середньо забезпечені рухомим фосфором і калієм. Томудлянихєдоситьактуальнимвнесенняорганічнихдобрив. Даніпроурожай - ність картоплі по варіантах досліду наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Урожайність картоплі в залежності від виду добрив, т/га

Аналіз урожайності картоплі показує, що в середньому за роки досліджень отримано істотні прибавки на всіх варіантах досліду. Приріст урожаю від внесення гною в нормі 60 т/га становив 5,6 т/га, від приорювання сидерату 4,1 т/га. Найменший приріст урожаю картоплі отримали при внесенні соломи - 1,1 т/га. Отримані результати свідчать про високу ефективність застосування всіх видів добрив під картоплю.

Підчасростуірозвиткубульбикартоплівиростаютьрізноївагиірізногороз - міру. Всівонимаютьсферусвогозастосування:нанасіння, накорм, напереробку, нахарчовіцілі. Зазвичай, найбільшедляхарчовихцілейвикористовуєтьсявелика фракціякартоплі.Післязбиранняврожаюкартоплімиїїрозділилинафракції

< 30 г., 30-50 г., 50-80 г., > 80 г. і зважили, встановивши тим самим структуру вро - жаю картоплі в залежності від удобрення.

Аналіз структури урожаю показує, що застосування органічних добрив збіль - шуєпитомувагувеликоїфракції80гізменшуєпитомувагудрібноїфракції30г. Так, привнесеннігноюпитомавагафракції80гзбільшиласьна10%, привнесенні сидератів на 6% а при внесенні соломи на 4% порівняно з контролем. Навпаки, дрібнафракція30гзменшиласьнаваріантізвнесеннямгноюна16%, звнесенням сидератуна9%, звнесеннямсоломина6% порівнянозконтролем. Всівнесені органічні добрива позитивно впливають на структуру урожаю картоплі збільшу - ючи долю великої 80 г. фракції і зменшуючи долю фракції 30 г.

Збільшення урожайності вирощуваних культур при проведенні різних агро - технічних заходів далеко не завжди супроводжується підвищенням його якісних характеристик. Цеособливовідноситьдоовочевихкультур, коренеплодівтакар - топлі. Зачастуможнаотриматибільшийурожай, алегіршоїякостіінавпаки. В зібраних бульбах картоплі ми визначали вміст крохмалю, як основного показ - ника в якості картоплі та вміст сухої речовини і нітратів (таблиця 2).

Аналіз отриманих даних показує, що внесення запропонованих органічних добрив в середньому за роки досліджень сприяло підвищенню вмісту крохмалювбульбахкартоплі. Найбільшевінпідвищивсянаваріантізвнесеннямсоломина 3,1%, на варіанті з сидератами на 2,5% і на варіанті з гноєм на 2,4%.

Вмістсухоїречовинивкартоплізмінювавсядещопоіншому. Найбільшевона зросла на варіанті з гноєм на 3,7%, потім на варіанті з внесенням соломи на 1,9% ізвнесеннямсидератівна1,5%.Вмістнітратівнайбільшезріспорівнянозконтр - олем на варіантах з внесенням соломи і гною (відповідно на 40 і 36 мг/кг). При використання сидератів вміст нітратів навіть дещо знизився.

Таблиця 2. Якісні показники бульб картоплі в залежності від виду добрив (середнє за роки досліджень)

Висновки і пропозиції. Проведені дослідження в умовах Рівненської області повивченнюреакціїкартоплінавикористаннясидератівісоломивякостідобрив дозволяють зробити наступні висновки:

– внесеніорганічнідобривавнормі60т/га, сидерат20т/гатасоломазбільшу - ють схожість насіння картоплі на 1-2 тис. шт./га;

– аналізурожайностікартопліпоказує, щовсередньомузарокидослідженьот - риманоістотніприбавкиповсіхваріантахдосліду. Найвищуурожайністькартоплі отрималинаваріантізвнесенням60т/гагною-30,7т/га, щона5,6т/габільшеніж наконтролі. Крохмальністьприцьомускладає24,9%, щона2,4% перевищуєкон - троль. Застосуванняназеленедобривоолійноїредьки, щозабезпечуєврожайність зеленоїмасивмежах20т/га, даєможливістьна4,1т/газбільшитиурожайністькар - топлі (контроль25,1т/га), іпідвищитивмісткрохмалювбульбахна2,5%;

– всі внесені органічні добрива позитивно впливають на структуру урожаю картоплі, збільшуючи долю великої фракції 80 г. і зменшуючи долю фракції 30 г.;

– розрахунки економічної ефективності показали, що всі варіанти досліду є економічновигідними, однакнайбільшефективнимєваріантзвнесеннямсидера - ту 20 т/га окупність додаткових витрат, на якому складає 2,4 грн/грн затрат.

Враховуючи наведені висновки можна зробити пропозицію виробникам: на дерново-підзолистих зв'язно-піщаних ґрунтах в умовах Західного Полісся Укра - їнивякостіорганічногодобривапропонуєтьсявикористовуватиредькуолійнуна сидерат, що забезпечує урожайність зеленої маси в межах 20 т/га. Це дає можливість на 4,1 т/га збільшити урожайність картоплі і підвищити вміст крохмалювбульбахна2,5%.Окупністьдодатковихвитратприцьомустановить2,4 грн/грн затрат.

Список використаної літератури

1. Салєй С.В. Ефективність удобрення про вирощуванні картоплі на дерно - во-підзолистомугрунтіПередкарпаття:кваліфікаційнаробота. Дубляни: ЛНАУ, 2022. 87 с.

2. Бадьорна Л.Ю., Бадьорний О.П., Стасів О.Ф. Технологія в галузях рос - линництва: навчальний посібник. К: Аграрна освіта, 2009. 666 с.

3. ГорашО.С., СеднецькийВ.М. Впливсумісногозастосуваннясоломитаси - дератівнапродуктивністькукурудзиназерно. ЗбірникнауковихпрацьНаціональ - ногонауковогоцентру «ІнститутземлеробстваНААН».Київ:ВП «Едельвейс», 2018. Вип. 1. 192 с.

4. Сендецький В.М., Козіна П.В. Урожайність кукурудзи при застосуванні післяжнивних решток попередника та сидератів. Тенденція та відтінки сучасної аграрної науки: теорія і практика: матеріали ІІІ Міжнародної наукової інтернет-конференції. Київ, 2021.

5. Іванишин В.В., Шувар І. А., Бахман А.І., Сендецький В.М. та ін. Солома, післяжнивні рештки і сидерати - агротехнологічні елементи біологізації сучасного землоробства: монографія, 2020. 292 с.

6. Антонець С.С., Антогець А.С., Писаренко В.М. Органічне землеробство: здосвідуПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області. Полтава, 2010. 198 с.

7. Кризська М.А., Бердніков О.М. Вплив сидератів на продуктивність кар - топлі. Агроном, 2016. URL: https://www.agronom.com.ua/vplyv-syderativ-na - produktyvnist-kartopli/ (Дата звернення 12.01.2023 р.)

8. Москаленко А.М., Халеп Ю.М., Волкогон В.В. Відтворення родючості ґрунтів - вимога часу. Чернігівщина аграрна. 2019. №35, квітень. С. 19-23.

9. Глущенко М.К., Крупко І.Д. Особливості застосування сидерації та роль зелених добрив у підвищенні родючості грунтів. Вісник НУВГП. Серія «Сільськогосподарські науки». 2016. Випуск 3 (75). С. 1 73-178.

Размещено на Allbest.ru