Главная Коллекция "Otherreferats" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Поселення Наливайківка і: фільтрація ґрунту і палео-етноботанічні визначення

Поселення Наливайківка і: фільтрація ґрунту і палео-етноботанічні визначення

Результати визначення палеоетноботанічних матеріалів. Для відтворення зернового господарства (співвідношення вирощуваних - вживаних у їжу зернових культур) використано індексацію зернових культур. Складено палеоетноботанічний спектр зернових культур.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.10.2021
Размер файла 315,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поселення Наливайківка і: фільтрація ґрунту і палео-етноботанічні визначення

С.А. Горбаненко

Фільтрація ґрунту. Для підвищення інформативності археологічних досліджень, керівництво експедиції прийняло рішення забрати на подальшу сепарацію з метою виявлення дрібних решток біологічного походження певний обсяг ґрунту із заповнення археологічного об'єкту. На фільтрацію надано три проби ґрунту із різних шарів заповнення об'єкту 5 по 15--20 дм 3 (близько п'яти стандартних відер). Об'єкт знаходився у секторах 1 і 2; ґрунт забрано з його східної половини, квадратів А, Д/3--4, з шарів 1, 2, 6 (див. вище; попередню інформацію див.: Петраускас, Авраменко 2019; Горбаненко 2019, с. 370--371, рис. 10). Ґрунт доволі однорідний, дрібнозернистий (супіщаний, піщаний?), на вигляд проби не відрізнялись одна від одної. Завдячуючи таким механічним властивостям, його можна було частково просіяти. Із цією метою використано звичайну антимоскітну сітку з коміркою близько 1 х 1 мм. Таким чином відсіяно близько 15--20 % загального обсягу проб. Надалі було проведено послідовні флотацію й промивання ґрунту. На стадії флотації зібрано ботанічні рештки. На стадії промивання (також з використанням антимоскітної сітки) відділено нерозчинну фракцію заповнення розмірами понад 1 мм (Горбаненко 2016).

Обидві фракції було перебрано вручну. Результатом перебирання легкої фракції стало розділення матеріалів ботанічного походження на палеоетноботанічні (див. нижче) та антракологічні (передано на аналіз М.С. Сергєєвій) рештки.

Результатом перебирання нерозчинної фракції, що залишилась після промивання, стали дрібні седименти антропогенного походження (переважно дрібні фрагменти гончарних виробів; рештки зоологічного походження практично відсутні). Нерозчинна фракція містила велику кількість дрібних відходів виробництва металу (заліза): окалину, ошлаковану глину, шлаки.

Усі три проби мали приблизно однакову насиченість названими категоріями.

Зважаючи на однорідність заповнення, ймовірно, об'єкт існував упродовж короткого часу. За насиченістю ботанічними рештками (див. нижче), його не можна зарахувати до об'єктів для зберігання продуктів харчування. Наявність відходів залізоробного виробництва однозначно свідчить про існування поряд об'єкту з виробництва заліза. Додамо, що подібна обставина (виявлення значної кількості дрібних часточок окалини), поряд із певними природничими даними, надала Ю.О. Пуголовку додаткової аргументації у визначенні об'єкту давньоруського часу з Глинського городища (Полтавська обл.) як кузні (Пуголовок та ін. 2016; 2017; Пуголовок 2017).

Палеоетноботанічні визначення. Загалом профільтровано близько 50 дм 3 ґрунту.

За результатами флотування на ідентифікацію отримано 132 од. палеоетноботанічних матеріалів. Середня насиченість становить близько 26 од. / 10 дм 3. Природна збереженість матеріалу за 5-бальною шкалою становить близько 2--3 балів (згідно з критеріями: Лебедева 2019).

Таблиця 1. Результати визначення палеоетноботанічних матеріалів

Шар, №

Трав'янисті

Де

рева

Ра

зом

Культурні

Бур'яни

Зернові

Зерно

бобові

P. m.

T. a.

S. c.

H. v.

A. sp.

T. d?

Cer.

P. sp.

A. f.

Br.

G. a.

L. sp.

R. sp.

C. sp.

1

8

6

4

3

1

1

13

--

2

--

2

--

1

--

41

2

12

5

5

3

2

1

13

--

3

5

1

3

--

--

53

6

7

9

4

2

1

--

8

1

0

3

2

--

--

1

38

Разом

27

20

13

8

4

2

34

1

5

8

5

3

1

1

132

Примітки. Тут і в табл. 2, культурні: зернові: P. m. - Panicum miliaceum (просо); T. a. - Triticum aestivum s. l. (пшениці м'які голозерні); S. c. - Secale cereale (жито); H. v. - Hordeum vulgare (ячмінь плівчастий); A. sp. - Avena sp. (овес); T. d. - Triticum dicoccon? (пшениця двозернянка?); Cer. - Cerealia (зернові, не визначено); зернобобові: P. sp. - Pisum sp. (горох); бур'яни: A. f. - Avena fatua (вівсюг); Br. - Brassicaceae (капусстяні, або хрестоцвітні); G. a. - Galium aparine (підмаренник чіпкий); L. sp. - Lepidium sp. (хрінниця); R. sp. - Rumex sp. (щавель); дерева: C. sp. - Corylus sp. (ліщина).

Рис. 1. Палеоетноботанічні матеріали зі зразків: 1 - шар 1; 2 - шар 2; 3 - шар 6 зернівки і насіння культурних рослин визначено завдяки його порівнянню з сучасною порівняльною колекцією, раніше опрацьованими аналогічними зразками і широким колом публікацій на цю тему. Бур'ян ідентифіковано за атласом-визначником бур'янів України (Веселовський, Лисенко, Манько 1988).

У зразках загалом виявлено 108 зернівок і їхніх фрагментів злакових культурних рослин, з яких 74 визначено до виду, 34 через погану збереженість не визначено. Можливо, виявлено одну насінину зернобобових. Виявлено насіння п'яти різних бур'янів загальною кількістю 22 од. Ще один фрагмент репрезентує дику флору (рис. 1). Детальна інформація наведена у табл. 1.

Із визначених матеріалів дві зернівки, подібні до пшениці двозернянки, мають погану збереженість. Відсутність інших зернівок цього виду, що краще збереглись, ставить під сумнів правильність визначення. Викликає сумнів також насінина гороху, що за розмірами приблизно вдвічі менша за звичайний викопний горох посівний з археологічних пам'яток. За даними відомого палеоетноботаніка З.В. Яну- шевич, горох таких розмірів може належати до виду гороху польового, Pisum arvense (Януше- вич 1986, с. 29).

Зернівки вівса і вівсюга загалом подібні між собою. Крім того, останній може давати гібридні форми з вівсом посівним. Оскільки плівок вівса посівного не знайдено, з упевненістю стверджувати, що це саме культурна форма, неможливо. За формами й пропорціями, в отриманих матеріалах обидві форми подібні. Утім, чотири зернівки відрізняються більшими розмірами, через що вважаємо, що вони все-таки походять з культурних посівів. Не виключено, що взагалі всі виявлені тут зернівки роду овес (4 + 5) належать саме до гібридних форм.

Рис. 2. Палеоетноботанічні спектри, за масою: І - окремо з шарів (1 - шар 1; 2 - шар 2; 3 - шар 6); ІІ - узагальнений ПБСМ; скорочення: T. a. - Triticum aestivum s. l. (пшениці м'які голозерні); S. c. - Secale cereale (жито); H. v. - Hordeum vulgare (ячмінь плівчастий); P. m. - Panicum miliaceum (просо); A. sp. - Avena sp. (овес)

До невизначених матеріалів належать сильно пошкоджені фрагменти зернівок культурних рослин, утім - більших за зернівки проса.

Для відтворення зернового господарства (співвідношення вирощуваних / вживаних у їжу зернових культур) використано індексацію зернових культур: 1 зернівка... культури =n зернівкам проса (пшениці м'які голозерні - 5,7, ячмінь плівчастий - 5,5, жито - 4,8, овес - 3,4, просо - 1; Горбаненко 2012). До розрахунку не включено пшеницю двозернянку, оскільки її визначення знаходиться під питанням. Розрахунки проведено окремо для кожного зразка, хоча у кожному випадку їх кількість менша за необхідний прийнятий нами статистичний мінімум у 30 од. Складено також сукупний палеоетноботанічний спектр зернових культур, заснований на індексації загальної кількості (себто - за масою), а не на виведенні середнього показника з відсоткових співвідношень (табл. 2; рис. 2), який коректніше відображає зернове господарство. Додамо, що такий ПБСМ характеризує період існування об'єкту (а не всієї пам'ятки).

Загальний показник найпродуктивніших зернових (пшениці м'які голозерні і жито) мають абсолютну перевагу, що свідчить про високий рівень обробітку ґрунту. Просо представлене показниками подібними, або трохи вищими за подібні дані останньої чверті І тис. н. е. Овес має стабільно низьку частку, порівнювану з показниками останньої чверті І тис. н. е. (добірку інформації та джерел з палеоетноботаніки кінця І - початку ІІ тис. див., напр.: Кравченко, Горбаненко 2017; Горбаненко 2018; Горбаненко, Сергєєва, Яніш 2018). зерновий палеоетноботанічний господарство

Таблиця 2. Розрахунки зернового господарства

Шар, №

T. a.

S. c.

H. v.

P. m.

A. sp.

1

42,1

23,6

20,3

9,8

4,2

2

32,4

27,3

18,8

13,7

7,7

6

55,8

20,9

12

7,6

3,7

В середньому

43,7

23,9

16,9

10,3

5,2

Овес і ячмінь могли використовувати як фуражне зерно.

Кількість бур'янів слід визнати доволі значною (з урахуванням невизначених культурних зернових показник становить майже 1 : 5), що вказує на значну засміченість полів, а отже - і їхнє тривале використання. З-поміж бур'янів цікавим є хрінниця. Вона зростає на солончаках і засолених ґрунтах лук, а також як бур'ян на полях біля доріг. Засмічувач озимих і ярових культур, особливо на солонцюватих ґрунтах. Однак, не виявлено важливого "маркера" озимих посівів - стоколосу. Решта бур'янів не представляє значного інтересу для аналізу. Частину з них можна використовувати у господарстві - у їжу або як лікарські рослини (див. Рева, Рева 1976; Веселовський, Лисенко, Мань- ко 1988).

Прикінцеві положення. Важливою є знахідка фрагмента шкаралупи горіха ліщини. По-перше, це чіткий і рідкісний показник існування однієї з привласнювальних форм господарювання - збиральництва; нині такі знахідки досі залишаються одиничними. По-друге, ліщина слугує маркером існування в навколоселищній зоні поселення широколистих (або принаймні мішаних) лісів, у яких вона є підліском. Такі ліси можуть і не становити основного масиву, а знаходитись по балкам, ярам і берегам струмків і невеликих річок. У цьому відношенні цікавими можуть виявитися антракологічні визначення, які також дають опосередковане уявлення про флору навколо поселення.

Література

1. Веселовський, І. В., Лисенко, А. К., Манько, Ю.П. 1988. Атлас-визначник бур'янів. Київ: Урожай.

2. Горбаненко, С.А. 2012. Сельское хозяйство до образования Киевской Руси. в: Славяне Восточной Европы накануне образования Древнерусского государства: Материалы международной научной конференции, посвященной 110-летию со дня рождения Ивана Ивановича Ляпушкина (1902--1968) 3--5 декабря 2012 г., Санкт-Петербург. Санкт-Петербург, с. 106-109.

3. Горбаненко, С.А. 2016. Флотація й промивання як методи археологічних досліджень: реалії й перспективи. Археологія і давня історія України, 1 (18): Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Проблеми та відкриття, с. 137-144.

4. Горбаненко, С.А. 2018. Порівняльний аналіз сільського господарства передодня утворення Давньої Русі. Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 301-320.

5. Горбаненко, С. 2019. Палеоетноботанічні визначення 2017 р. Археологічні дослідження в Україні 2017р, с. 362-371.

6. Горбаненко, С., Сергєєва, М., Яніш, Є. 2018. Природничі дослідження виповзівського археологічного комплексу. Подесення в контексті Європейської історичної та природної спадщини, 1, с. 20-29.

7. Кравченко, Р. А., Горбаненко, С.А. 2017. Матеріали до вивчення землеробства мешканців городища Радичівське 3. В: Скиба, А. В., Горбаненко, С. А., (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАН України, с. 267-274.

8. Лебедева, Е.Ю. 2009. Рекомендации по сбору образцов для археоботанического анализа. Аналитические исследования лаборатории естественнонаучных методов, 1, с. 258-267.

9. Петраускас, О., Авраменко, М. 2019. Охоронні дослідження на правобережній Київщині. Археологічні дослідження в Україні 2017р., с. 107-108.

10. Пуголовок, Ю.О. 2017. Ковальська майстерня XIII--XIV ст. в Поворсклі. Археологія, 3, с. 128-136.

11. Пуголовок, Ю. О., Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М. С., Яніш, Є. Ю. 2016. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2015 р. Археологічні дослідження Більського городища - 2015, с. 103-127.

12. Пуголовок, Ю. О., Володарець-Урбанович, Я. В., Горбаненко, С. А., Сергєєва, М.С. 2017. Міждисциплінарні дослідження Глинського археологічного комплексу в 2016 році. Археологічні дослідження Більсьского городища - 2016, с. 105-121.

13. Рева, М. Л., Рева, Н.Н. 1976. Дикі їстівні рослини України. Київ: Наукова думка.

14. Янушевич, 3. В. 1986. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтноботанические исследования. Кишинев: Штиинца.

15. REFERENCES

16. Veselovskyi, I. V., Lysenko, A. K., Manko, Yu. P. 1988. At- las-vyznachnyk bur'ianiv. Kyiv: Urozhai.

17. Gorbanenko, S. A. 2012. Selskoe khoziaistvo do obrazovaniia Kievskoi Rusi. In: Slaviane Vostochnoi Evropy nakanune obrazovaniia Drevnerusskogo gosudarstva: Materialy mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii, posviashchennoi 110-letiiu so dnia rozhde- niia Ivana Ivanovicha Liapushkina (1902--1968) 3--5 dekabria 2012g, Sankt-Peterburg. Sankt-Peterburg, s. 106-109.

18. Horbanenko, S. A. 2016. Flotatsiia y promyvannia yak metody arkheolohichnykh doslidzhen: realii y perspektyvy. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (18): Kolektsii Nau- kovykh fondiv Instytutu arkheolohii NAN Ukrainy. Problemy ta vidkryttia, s. 137-144.

19. Horbanenko, S. A. 2018. Porivnialnyi analiz silskoho hos- podarstva peredodnia utvorennia Davnoi Rusi. Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, 1 (26), s. 301-320.

20. Horbanenko, S. 2019. Paleoetnobotanichni vyznachen- nia 2017 r. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 362-371.

21. Horbanenko, S., Serhieieva, M., Yanish, Ye. 2018. Pryrod- nychi doslidzhennia Vypovzivskoho arkheolohichnoho kom- pleksu. Podesennia v konteksti Yevropeiskoi istorychnoi ta pryrodnoi spadshchyny, 1, s. 20-29.

22. Kravchenko, R. A., Horbanenko, S. A. 2017. Materialy do vyvchennia zemlerobstva meshkantsiv horodyshcha Rady- chivske 3. In: Skyba, A. V., Horbanenko, S. A., (red.). Yevro- peiska arkheolohiia I tysiacholittia n. e.: Zbirnyk naukovykh prats na chest Liany Vasylivny Vakulenko. Kyiv: IA NAN Ukrainy, s. 267-274.

23. Lebedeva, E. Iu. 2009. Rekomendatsii po sboru obraztsov dlia arkheobotanicheskogo analiza. Analiticheskie issledova- niia laboratorii estestvennonauchnykh metodov, 1, s. 258-267.

24. Petrauskas, O., Avramenko, M. 2019. Okhoronni doslidzhennia na pravoberezhnii Kyivshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., s. 107-108.

25. Puholovok, Yu. O. 2017. Kovalska maisternia XIII--XIV st. v Povorskli. Arkheolohiia, 3, s. 128-136.

26. Puholovok, Yu. O., Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Horbanenko, S. A., Serhieieva, M. S., Yanish, Ye. Yu. 2016. Mizh- dystsyplinarni doslidzhennia Hlynskoho arkheolohichnoho kompleksu v 2015 r. Arkheolohichni doslidzhennia Bilskoho horodyshcha - 2015, s. 103-127.

27. Puholovok, Yu. O., Volodarets-Urbanovych, Ya. V., Horbanenko, S. A., Serhieieva, M. S. 2017. Mizhdystsyplinarni doslidzhennia Hlynskoho arkheolohichnoho kompleksu v 2016 rotsi. Arkheolohichni doslidzhennia Bilsskoho horodyshcha - 2016, s. 105-121.

28. Reva, M. L., Reva, N. N. 1976. Dyki yistivni roslyny Ukrainy. Kyiv: Naukova dumka.

29. Yanushevych, Z. V. 1986. Kulturnye rastenyia Severnoho Prychernomo-ria: paleoetnobotanycheskye yssledovanyia. Ky- shynev: Shtyyntsa.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены