Кормова продуктивність люцерно-злакових сумішей залежно від видового складу злаків, способу створення травостою та удобрення в умовах Лісостепу правобережного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Кормова продуктивність люцерно-злакових сумішей залежно від видового складу злаків, способу створення травостою та удобрення в умовах Лісостепу правобережного

Г.І. Демидась, доктор сільськогосподарських наук

Ю.В. Демцюра, аспірант

Викладено результати трирічних досліджень з добору видового складу багаторічних злакових трав при сумісній сівбі з люцерною посівною залежно від способу створення травостою та удобрення. Результати досліджень сприятимуть удосконаленню технології вирощування більш продуктивних біологічно цінних люцерно-злакових агрофітоценозів.

Ключові слова: люцерно-злакові травосуміші, способи висіву компонентів, удобрення, урожайність листостеблової маси.

Summary

Resultant formation of forage productivity grain alfalfa - grass mixtures of grasses depending from species composition, methods of creation seeding and fertilizer.

Key words: alfalfa - grass mixtures, productivity, methods of creation seeding, fertilizer.

Вступ

В сучасних умовах освоєння природоохоронних, ресурсоощадних систем кормовиробництва особлива увага приділяється розробці рекомендацій щодо видового і сортового складу бобово-злакових травосумішей, найбільш адаптованих до конкретних умов вирощування та способів використання [1].

Огляд літературних джерел за останні роки досліджень, з приводу створення продуктивних бобових-злакових травостої свідчить про суттєву перевагу люцерно-злакових сумішей в усіх ґрунтово-кліматичних умовах України [2-5].

Значним успіхом у збільшенні площ посіву люцерно-злакових сумішей є створення сорту люцерни посівної Синюха стійкого до кислотності ґрунтів, який формує урожай листостеблової маси при рH 5 - 5,5 до 56 т/га, а на ґрунтах з рH 6,0 - 6,5 до 70 т/га з насіннєвою продуктивністю 0,4 - 0,6 т/га [6].

Дослідженнями проведеними в умовах північної частини Лісостепу правобережного доведено перевагу роздільного висіву люцерни сорту Синюха із злаковими компонентами через два ряди, який забезпечує приріст урожаю листостеблової маси на 20,2 - 21,0 % порівняно з висівом люцерно-злакових сумішей в один рядок [7].

Умови, матеріали та методика досліджень

Польовий дослід проводився упродовж 2010 - 2012 р.р. у стаціонарній сівозміні кафедри кормовиробництва і меліорації ВП НУБіП України. Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий. В 2010 р. сума опадів за період вегетації двох укосів (квітень-серпень) становила 390,6 мм, при ГТК 1,52. В 2011р. сума опадів за період вегетації становила 320,5 мм, при ГТК 1,20, в умовах 2012 р. вказані показники становили 340 мм, а ГТК 1,28.

У середньому погодні умови були сприятливі для формування оптимальних врожаїв листостеблової маси люцерно-злакових травосумішей.

Досліджувались сорти: люцерна посівна Синюха, стоколос безостий Арсен, тонконіг лучний Макс - 1, пирій безкореневищний Вітас, очеретянка звичайна Чабанська, костриця лучна Катріна, грястиця збірна Українка.

Дослідження проводили за наступною схемою польового досліду: чинник А - люцерно-злакові суміші; чинник В - спосіб висіву компонентів: 1-й люцерна і злаки в суміші в один ряд, 2 - й люцерна і злаки висіяні роздільно через 2 рядки; чинник С - удобрення: 1 - без добрив, 2 - P₆₀K₆₀, 3 - N₃₀P₆₀K₆₀.

Парні суміші злаків висівали з нормою висіву насіння 20% від повної кожного компонента, люцерни 60% насіння від повної норми. Сівбу проводили сівалкою СТЗ-3,6. Для роздільного висіву люцерни і злаків насіннєвий ящик ділили металевими перегородками - касетами для висіву смуг по 2 рядки.

Мінеральні добрива вносили під передпосівну культивацію та щорічне підживлення весною.

Посівна площа ділянки 36 м², облікова 25 м². Повторність досліду чотириразова, розміщення ділянок систематичне.

Облік урожаю проводився у фазі початку колосіння злаків та цвітіння люцерни.

Результати досліджень

Літню сівбу люцерно-злакових сумішей провели 15 червня 2010 р. безпокривно. В перший рік вегетації за два укоси суттєвої різниці у формуванні урожаю листостеблової маси люцерно-злакових сумішей залежно від видового складу злаків практично не встановлено.

Урожайність листостеблової маси люцерно-злакових сумішей без внесення добрив вар'їрувала від 14,7 до 16,4 т/га, при внесенні Р₆₀К₉₀ урожайність підвищувалась від 15,3 до 16,8 т/га, а при внесенні повного мінерального добрива у дозі N₃₀P₆₀K₉₀ урожайність була в межах 16,4 - 18,8 т/га. Суттєвої різниці в урожайності листостеблової маси залежно від способу висіву компонентів теж не встановлено, проте встановлена тенденція до підвищення урожайності при роздільному висіву люцерни і злаків смугами через 2 рядки, особливо при внесенні повного мінерального добрива.

Найбільш ефективно на формування урожаю листостеблової маси люцерно-злакових сумішей в перший рік вегетації впливало внесення повного мінерального добрива в дозі N₃₀P₆₀K₉₀, де урожайність підвищувалась при висіві сумішей в один рядок на 9,8 - 14,0%, а при роздільному висіву люцерни і злаків через 2 ряди на 11,4 - 15,2% в порівнянні з варіантом без застосування добрив. Листкова поверхня люцерно-злакових травосумішей за роздільного способу сівби компонентів була більшою залежно від виду верхового злаку на 2,2 - 5,4 тис. м²/га.

Пізнє припинення осінньої вегетації люцерно-злакових травосумішей, яке відбулось через 60 днів після другого укосу, сприяло добрій перезимівлі рослин та формуванні оптимальних урожаїв на другий і третій роки вегетації.

На другий рік вегетації урожайність листостеблової маси люцерно-злакових сумішей в найбільшій мірі залежала від способу висіву компонентів в рік сівби. Без застосування добрив і висіву люцерни і злаків в один рядок урожайність листостеблової маси люцерно-злакових сумішей за два укоси вар'їрувала в межах 31,8 - 37,1 т/га, а при роздільному висіві люцерни і злаків смугами через 2 рядки, врожайність зросла від 35,4 до 44,6 т/га, або на 9,9 - 21,0%.

При внесенні повного мінерального добрива в дозі N₃₀P₆₀K₉₀ за сівби суміші в один рядок урожайність підвищувалась від 33,4 до 39,2 т/га, а при висіві люцерни і злаків роздільно смугами урожайність становила від 39,2 до 45,9 т/га, або підвищувалась на 17,9 - 22,0%. Листкова поверхня люцерно-злакових сумішей за роздільного смугового способу сівби люцерни і злаків за два укоси була більшою на 2,4 тис. м²/га у суміші з кострицею і тонконогом та на 7,3 тис. м²/га у суміші люцерни із стоколосом і тонконогом.

На третій рік вегетації урожайність листостеблової маси вивчаємих люцерно-злакових травостоїв практично не зменшувалась у порівнянні з другим роком, при збереженні залежностей від способу висіву компонентів та удобрення (табл. 1).

люцерна злаковий кормовий

Таблиця 1

Урожайність листостеблової маси люцерно-злакових травостоїв за третій рік вегетації залежно від способу висіву компонентів та удобрення, т/га (2012р)

Примітки: 1* - люцерна і злаки висіяні в сумішці в один ряд

2** - люцерна і злаки висіяні роздільно смугами по 2 ряди

При висіві суміші люцерни і злаків в один рядок без застосування добрив урожайність листостеблової маси становила від 35,4 до 39,4 т/га, а при роздільному висіві люцерни і злаків смугами по 2 ряди ці показники вар'їрували від 39,5 до 43,3 т/га. При внесенні повного мінерального добрива в дозі N₃₀P₆₀K₉₀ при сівбі суміші люцерни і злаків в один рядок урожайність зростала і була в межах 40,4 - 48,2 т/га. Найбільший приріст урожаю листостеблової маси за роздільної сівби люцерни і злаків без застосування добрив встановлено у варіанті 3 за сівби люцерни із очеретянкою лучною та тонконогом лучним який становив 5,2 т/га, або збільшувався на 14,9%, а найменший цей показник був у варіанті сівби люцерни із грястицею збірною, де приріст урожаю становив 2,3 т/га, що на 6,1% більше за сівби суміші в один рядок (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність листостеблової маси люцерно-злакових травосумішей залежно від способу висіву компонентів та удобрення, т/га (середнє 2010 - 2012рр)

Примітки: 1* - люцерна і злаки висіяні в сумішці в один ряд

2** - люцерна і злаки висіяні роздільно смугами по 2 ряди

У середньому за три роки досліджень встановлено, що формування урожаю листостеблової маси люцерно-злакових травостоїв залежить від способу висіву люцерни і злакових компонентів та удобрення.

Роздільний висів люцерни і злакових компонентів в окремі рядки смугами по 2 рядки сприяє суттєвому підвищенню урожайності листостеблової маси, порівняно з сівбою суміші насіння люцерни і злаків в один рядок, за рахунок кращого збереження в травостої рослин люцерни та більшою їх особливістю.

За три роки вегетації при сінокісному використанні травостою люцерно-злакові суміші при роздільній сівбі люцерни і злаків через 2 рядки забезпечує підвищення урожайності листостеблової маси люцерни із стоколосом безостим та тонконогом лучним без застосування добрив на 3,7 т/га, суміші люцерни із пирієм безкореневищним та тонконогом лучним на 3,3 т/га, суміші люцерни і з очеретянкою звичайною і тонконогом 3,96 т/га і суміші люцерни із кострицею лучною та тонконогом на 3,57 т/га, порівняно із сівбою насіння люцерни і злаків в один рядок.

Висновки

1. Кормова продуктивність люцерно-злакових травосумішей залежать від видового складу злаків, способу висіву компонентів та удобрення.

2. Літня безпокривна сівба люцерно-злакових сумішей забезпечує формування сталих урожаїв листостеблової маси на третій рік вегетації при сінокісному використанні травостою.

3. Роздільний спосіб висіву люцерни і злакового компоненту в окремі смуги по 2 рядки забезпечує за три роки використання травостою сталий приріст урожаю листостеблової маси люцерни із стоколосом безостим і тонконогом лучним на 3,7 т/га, або на 12,0%, а суміші люцерни з очеретянкою звичайною та тонконогом на 3,96 т/га, що на 14,2% більше порівняно з висівом насіння люцерни і злаків в один ряд.

Література

1. Векленко Ю., Воробель М. Кормовиробництво в Словаччині та Україні: адаптивний період - від інтенсифікації до екологізації // Корми і кормовиробництво. - 2010.-Вип. 67 - с. 143 - 150.

2. Демидась Г. І., Демцюра Ю. В. Кормова продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від видового складу та способу створення травостою. // Зб. наук. Праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. Вип. 9 (49). - 2011. - с. 94 - 100.

3. Молдован Ж. А. Продуктивність люцерно - стоколосових травосумішок залежно від способу обробітку ґрунту та удобрення. // Корми і кормовиробництво. 2012. - Вип. 72 - с. 100-104.

4. Оліферович В. О. Ефективність збагачення сіяних та природніх лучних ценозів бобовими компонентами // Корми і кормовиробництво. - 2012. - Вип. 72. - с. 121 - 124.

5. Ряба О. І. Багаторічні бобові трави, як основний фактор біологізації землеробства // Корми і кормовиробництво. - 2012. - Вип. 72. - с. 184 - 186.

6. Мамалига В. С., Бугайов В. Д., Максімов А. М. Синюха новий сорт люцерни, стійкий до кислотності ґрунту // Зб. наук. Пр.. Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. 2012 Вип. 4(63). - с. 71 - 75.

7. Демцюра Ю. В. Формування урожаю люцерно - злакових травосумішей залежно від видового складу, способу висіву компонентів та удобрення в умовах Лісостепу правобережного. // Зб. наук. Пр.. Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. - 2012р. Вип. 4 (63) - с. 64 - 71.

Размещено на Allbest.ru