Оцінка розвитку ринку продукції олійних культур

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Значні площі та обсяги виробництва насіння олійних культур у світі зросли завдяки кардинальній зміні якості як насіння, так і продуктів його переробки, що призвело до значного розширення їхнього використання, насамперед у харчовій галузі та кормовиробництві, а також в інших галузях.

Експорт української продукції сільського господарства у 2019 р. досяг 22,2 млрд. дол., що на 19% більше, ніж в попередньому році. У структурі експорту друге місце посіла соняшникова олія (після кукурудзи на зерно), якої Україна поставила на 3,78 млрд. дол. США, це становить 7,6% усієї експортної виручки країни або 17,02% від експорту продукції сільського господарства [7].

За обсягами виробництва соняшнику у 2019 році Україна займає перше місце в світі. Валовий збір культури у минулому сезоні сягнув 15,0 млн. т, середня врожайність -- 2,6 т/га [8].

Соняшник належить до трійки найпоширеніших у світовому виробництві олійних культур та має значний вплив на загальний олійний баланс. Аналіз світового виробництва олійних культур свідчить про їхнє неухильне збільшення у 2018/2019 МР проти 2015/2016 МР за всіма основними видами: соняшник -- 26,2%, ріпак -- 4,5%, соя -- 13,3%. Водночас найбільшу питому вагу в структурі виробництва олійних культур має соя (60,1%), на ріпак та соняшник припадає відповідно 12% та 8,6% (табл. 1).

Пріоритети у виробництві олійних культур залежать від природно-кліматичних умов кожної окремої країни, а також сталих тенденцій вирощування та спеціалізації.

Світове виробництво соняшнику у 2019 році сягнуло 51,42 млн. т при середній врожайності 2 т/га.

У ТОП-найбільших країн-виробників соняшнику у 2019 р. увійшли:

— Україна -- 15,0 млн. т при середній врожайності 2,6 т/га;

— Росія -- 12,8 млн. т, 1,6 т/га;

— ЄС -- 9,6 млн. т, 2,2 т/га;

— Аргентина -- 3,5 млн. т, 2,1 т/га;

— Китай -- 3,25 млн. т, 2,6 т/га;

— Туреччина -- 1,75 млн. т, 2,4 т/га;

— США -- 1,02 млн. т, 1,9 т/га;

— Молдова -- 0,9 млн. т, 2,3 т/га;

— Казахстан -- 0,8 млн. т, 1 т/га;

За посівними площами під соняшником Україна займає 2 місце у світі (5,8 млн. га). На першому місці -- Росія з показником 8 млн. га (табл. 2) [8].

Найбільшими виробниками соняшнику є Україна, Росія, країни ЄС, Аргентина, питома вага яких у світовому виробництві цієї культури становить відповідно 29,6%, 25,3%, 19,0%, 7,0%.

Основними світовими експортерами насіння соняшнику є Молдова, Казахстан, Китай, країни ЄС.

Табл. 1

Табл. 2

Табл. 3

Табл. 4

Табл. 5

Табл. 6

Табл. 7

Табл. 8

Вирощування соняшнику завжди було традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва України і важливою складовою стратегії економічного розвитку держави. Україна -- світовий лідер з експорту соняшникової олії. За підсумками 2018/2019 МР нашим виробникам належить частка 57,2% світового ринку.

Раніше Україна була дрібним виробником насіння соняшнику. До 1999 року вирощувалося 2,5 млн. т соняшнику, який, в основному, закуповувала в нас Туреччина, натомість завозила до нас 140 тис. т олії -- з нашого ж насіння. Але того ж таки 1999 року Верховна Рада України вдалася до «неринкових» заходів і ухвалила закон, яким було встановлене 23% мито на експорт насіння соняшнику з подальшим пониженням відсоткової ставки. І хоча мито згодом зменшили до 10%, вивозити сировину все одно було невигідно. І це стимулювало внутрішню переробку, заради чого таке рішення і було ухвалене.

За ці роки було збудовано 64 переробних підприємства олійної галузі, з них 48 -- олієекстракційних заводів, збудовано 16 терміналів у 6 портах, елеваторні комплекси, розбудована логістика. Ще один важливий поштовх до зростання галузі -- лушпиння, яке раніше не знали куди дівати, зараз використовують як альтернативний вид палива для виробництва енергії, і не лише на олієпереробних підприємствах. Усі галузеві заводи переведені на котли з опаленням вторсировиною, а надлишки лушпиння продаються до ЄС.

За підсумками сезону 2018/2019 галузь виробила 6,4 млн. т соняшникової олії, на експорт поставлено 6 млн. т. При цьому загальний світовий обсяг ринку соняшникової олії становить 10 млн. т. Таким чином Україна займає 60% цього ринку, а наша соняшникова олія продається до 124 країн світу [12].

Основними ринками збуту для української соняшникової олії у сезоні, що минув були Індія, Китай, Нідерланди -- сумарна вартість поставок до цих країн перевищила 50% у загальній вартісній структурі олійного експорту.

Соя протягом багатьох років по праву вважається однією з найбільш цінних харчових рослин в усьому світі, адже вона містить незамінні амінокислоти, необхідні для нормального обміну речовин, а білкові сполуки, які містяться в цій рослині, дуже легко засвоюються і за своїми властивостями є дуже близькими до м'ясних, молочних і яєчних білків.

На сою спостерігається стабільний попит як всередині України, так і за кордоном. Основними зовнішніми споживачами українських соєвих бобів 2018/2019 МР є Туреччина, Білорусь, Єгипет, Греція, Ліван. Соєвий шрот/макуха українського походження імпортується в основному географічно близькими Угорщиною, Білоруссю, Францією і Грузією [14].

Характеризуючи світовий баланс сої (табл. 5), слід відзначити, що Україна займає лише восьме місце у світовому рейтингу її виробників.

Відношення обсягів експорту сої до її виробництва в Україні за результатами 2018/2019 МР складає 55,5%. У Канади даний показник становить близько 68,5%, Бразилії -- 65,7%, Парагваю -- 62%, США -- 37,4%. Аргентина виробляє сої у 12 разів більше від України, проте експортує лише у 3 рази більше. Більшість країн намагаються забезпечити переробку вирощеної сої на власній території. Натомість, рівень переробки сої в Україні в останні роки знижується. Серед причин можна виділити зменшення поголів'я худоби, і як наслідок, зниження потреби у використанні сої на корми та відносна дорожнеча сої як компоненту кормів порівняно з іншими їх складовими. Тому вітчизняна соя спрямовується на експорт, а на корми використовуються дешевші інгредієнти.

Посівні площі та валові збори під цією культурою із кожним роком збільшуються. Якщо у 2016 році з площі 1,9 млн. га було зібрано біля 3,8 тис. т зерна сої при врожайності 2,2 т/га, то у 2018 році з площі 1,7 млн. га зібрано 4,2 млн. т при врожайності 2,3 т/га. У 2019р. скоротилася посівна площа, валовий збір та врожайність (табл. 6).

Основною причиною суттєвого скорочення площ під соєю у 2019р. стали «соєві правки» Закону України № 2245-ШІІ від 21 грудня 2017 року, відповідно до яких з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року скасовується бюджетне відшкодування ПДВ при експорті соєвих бобів. В результаті цих правок рентабельність вирощування сої знизилася щонайменше на 16%. Збитки малих та середніх аграрних підприємств сягнули понад 8 млрд. грн. Крім того, впровадження даних норм було грубим порушенням зобов'язань узятих Україною під час вступу до СОТ і підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Після численних протестів аграріїв з усіма можливими зволіканнями був прийнятий законопроект № 7403-Д, який пропонував відшкодування ПДВ лише тим експортерам, які самі виростили цю сировину на своїх землях. Дана правка була на користь агрохолдингів, оскільки малі й навіть средні сільгоспвиробники не мали змоги експортувати продукцію самотужки, через невеликі об'єми партій, відсутність у штаті працівників -- менеджерів з міжнародних зв'язків та власної логістики. Натомість холдинги маючи можливості скуповувати задешево сировину у фермерів продавали її за кордон за сітовими цінами, як власну і одержувати відшкодування з державного бюджету ПДВ у власну кишеню [16].

Українська зернова асоціація заявила, що Закон, який ухвалила Верховна Рада, не відповідає інтересам агарного сектору, оскільки створює дискримінаційні умови діяльності учасників ринку та суперечить нормам захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. 16 січня 2020 року Верховна Рада України ухвалила законопроект № 1210 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Одна з норм законопроекту остаточно скасовує так звані «соєві правки» [17]. Даний законопроект сприятиме відновленню зацікавленості товаровиробників у вирощуванні цієї культури, зокрема, стабілізування площ посівів та виробництва цієї культури у 2020 році.

Стосовно ринку ріпаку, то впродовж багатьох років він залишається одним із найбільш непередбачуваних із точки зору формування попиту і пропозиції. Адже основний попит на культуру формує зовнішній ринок, а пропозиція досить суттєво залежить від вітчизняних погодно-клі матичних умов виробництва і внутрішніх закупівельних цін. Вплив аграрія на кожен із вказаних вище факторів є мінімальним, а відтак, кон'юнктура визначальним чином впливає на стан розвитку ринку ріпаку.

Одним із чинників зростання посівних площ ріпаку є підвищення попиту на нього з боку світового аграрного ринку. Так, за даними аналізу інформаційно-аналітичного статистичного звіту USDA «Oilseeds: World Markets and Trade» за червень 2018 р., вже третій маркетинговий сезон відбувається зростання попиту світового ринку на ріпак і продукти його переробки. Вказаний тренд на вітчизняному ринку безпосередньо відображується у зростанні посівних площ, що за порівняно сприятливих погодних умов та підвищення урожайності зумовило збільшення обсягів виробництва ріпаку [18].

У країнах ЄС найрозповсюдженішою олійною культурою є ріпак, який значно випереджує інші культури за розмірами посівних площ. На країни ЄС припадає 27,8% світового виробництва насіння ріпаку, частки Канади, Китаю та Індії становлять відповідно 28,3%, 17,9% та 11,1%. Основними світовими експортерами цієї культури є Канада та Україна, питома вага яких в обсягах світового експорту сягає відповідно 62,6% та 17,1%. У Канаді ріпак займає 95% площ усіх олійних культур. Найбільшими світовими імпортерами насіння ріпаку є ЄС (29,7%) та Китай (24,4%).Україна на світовому ринку займає досить стійкі позиції. За результатами 2018/2019МР на світовий ринок було поставлено 2,9 млн. т ріпаку.

Поряд із стійкістю урожайності вирощування ріпаку, але розширенням посівних площ спостерігається збільшення обсягів його валового виробництва в Україні, відповідно, із 1,1 млн. т до 3,1 млн. т, або майже в 3 рази.

Згідно зі звітом Держслужби статистики України, посівна площа озимого ріпаку під урожай 2019 р. становить 1,3 млн. га, що на 22% перевищило попередній показник і це максимальний рівень за останні роки. Валове виробництво ріпаку у 2019 р. становить 3,1 млн. т, що більше до 2018 р. на 12%, що дозволяє віднести нашу країну поряд з іншими до одного із провідних світових його постачальників. Головним ринком збуту для України є -- Німеччина, Бельгія, Франція, Нідерланди, Португалія.

Висновки і пропозиції. На основі проведених досліджень слід зробити наступні висновки: до 1999 р. в Україні вирощувалося 2,5 млн. т соняшнику, який експортували, а натомість імпортували до країни 140 тис. т олії з нашого ж насіння. Ухвала закону Верховної Ради України, яким було встановлено 23% мито на еспорт насіння, стала стимулом для внутрішньої переробки. Можливості вітчизняних переробників збільшуються з кожним роком і нині становить близько 20,0 млн. т на рік. Нині в Україні сформований ринок олійної сировини.

Не вирішеним питанням залишається переробка сої та ріпаку для забезпечення їх високої ефективності виробництва.

Отже, сприятлива кон'юнктура світового й внутрішнього ринків насіння олійних культур та олій сприятиме розвитку цього напряму аграрного бізнесу в Україні.

Список літератури

сільськогосподарський економічний соняшник

1. Жолобецький Г. Ринок ріпаку України. Пропозиція. 2017. № 7--8. С. 6.

2. Капшук С. Стан та перспективи українського олієпрому. Пропозиція. 2015. № 6. С. 52.

3. Квітка Г. Підвищення врожайності соняшнику та ріпаку: факторив пливу. Пропозиція. 2014. № 1. С. 8--10.

4. Маслак О. Ринок соняшнику: підсумки та перспективи. Пропозиція. 2017. № 3. С. 9--10.

5. Талавиря М.П., Шарковська С.Ю. Формування та функціонування ринку соняшнику в Україні. Економіка АПК. 2018. № 8 С. 76.

6. Тулуш Л.Д., Грищенко Д.Ю. Фіскальне регулювання розвитку ринку олійних культур України. Економіка АПК. 2018. № 5. С. 63.

7. Кукурудза б'є рекорди попиту. Урядовий кур'єр. 2020. № 33. URL: https://ukurier.gov.ua/media/newspaper_ free/pdf/2020-02-19/33_6647-k.pdf

8. Україна лідирує в світі за валовим збором соняшник. URL: https://superagronom.com/news/9468-ukrayina-lidiraye-v-sviti-za-valovim-zborom-sonyashniku

9. Шимкова М. Основні тенденції розвитку світового ринку рослинних олій. Оглядцін. № 4(270). 2019.

10. Динамічна інфографіка урожайності пізніх культур за 2016-2019 роки. Супеагроном від 10.12.2019. URL: https://public.tableau.com/views/-2019_15756273283780/02?:display_count=y&publish=yes&:toolbar=n&:origin=viz_share_link&:showVizHome=no

11. Посівні площі основних сільськогосподарських культур за 2010-2019 роки. Супеагроном від 11.02.2020. URL: https://superagronom.com/blog/657-posivni-ploschi-osnovnih-silskogospodarskih-kultur-za-2010-2019-roki

12. Житков А. Олійно-жирова галузь України має сьогодні динаміку сталого розвитку. Агропрофі. URL: http://agroprofi.com.ua/statti/1777-oliyno-zhyrova-haluz-ukrayiny-maye-sohodni-dynamiku-staloho-rozvytku

13. Державна служба статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

14. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2245-19

15. Президент підтримав невеликих сільгоспвиробників та скасував «соєві правки». URL: http://uacouncil.org/uk/ post/prezident-pidtrimav-nevelikLh-silgospvirobnikiv-ta-skasuvav-soevi-pravkL

16. Колюбакін В. Зарано святкувати перемогу. Урядовий кур'єр. 26.05.2018. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zarano-svyatkuvati-peremogu/

17. Колюбакін В. Соєві правки скасовано. Урядовий кур'єр. 23 січня 2020. №13.

18. Офіційний портал Інформаційно-аналітичної агенції «АПК-Інформ» АПК online. URL: http://www.apk-inform.com

19. 2020: ріпак під прицілом. URL: http://agroportal.ua/ua/views/blogs/2020-raps-pod-pritselom/