Розвиток виробництва винограду на сільськогосподарських підприємствах України

Актуальність

Останніми роками відзначаються певні позитивні тенденції зростання обсягів виробництва сільськогосподарської продукції, особливо рослинницької. Проте, збільшення узагальнених даних не може бути беззаперечною підставою для того, щоб охарактеризувати ситуацію в галузі як позитивну, оскільки здебільшого це відбувається за рахунок зростання обсягів експорту зернових та олійних культур. Тобто за рахунок розширення сировинної складової, що важко назвати позитивною тенденцією.

Крім забезпечення розвитку конвенційного землеробства в сучасних умовах необхідно приділяти більше уваги нетрадиційним сферам діяльності та виробництва. Хоча виноградарство не можна назвати нішовою галуззю, в Україні воно завжди залишалося традиційним, особливо для південних областей та Закарпаття, але разом з тим, його розвитку приділяли неналежну увагу, що призвело до нестабільних явищ. Площі під виноградниками скорочуються, урожайність на порядок нижча, ніж у розвинених країнах, насадження старіють, не оновлюються, застосовуються застарілі технології виробництва, що в сукупності негативно впливає на економічну ситуацію в галузі та зменшує рівень її конкурентоспроможності.

До основних причин цього можна віднести низку факторів і передумов: великі капіталовкладення на одиницю земельної площі, високі затрати праці, технології виробництва винограду та продуктів його переробки, низька механізація виробничих процесів і т. д. Але разом з тим, як показує світовий досвід, вітчизняна галузь має значний потенціал для сталого розвитку та виходу на світові ринки.

Аналіз наукових досліджень та публікацій

Питанню розвитку виробництва і забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та виноградарства зокрема присвячено наукові праці багатьох вчених: О. А. Авласенко, І. В. Білоуса, В. І. Власова, С. М. Кваші, В. М. Кучеренка, М. М. Ільчука, Н. А. Мулюкіної, М. М. Попової та багатьох інших. Проте, ситуація в галузі залишається нестабільною і потребує подальших досліджень та рекомендацій щодо її поліпшення.

Мета дослідження - встановити сучасні тенденції виробництва винограду на сільськогосподарських підприємствах України та визначити основні напрями його розвитку.

Матеріали і методи дослідження

Теоретичною і методологічною основою проведеного дослідження є положення економічної теорії, статистики та аналізу, наукові праці вітчизняних вчених з питань розвитку сільськогосподарського виробництва та виноградарства зокрема. Реалізація поставлених завдань ґрунтується на використанні системного підходу до вивчення соціально-економічних явищ і процесів із застосуванням різних методів. Зокрема, за допомогою діалектичного методу досліджено й висвітлено сучасний стан розвитку виробництва винограду; економіко- статистичний метод використано для оцінки динаміки розвитку підприємств галузі; метод експертних оцінок та абстрактно-логічний - при обґрунтуванні основних напрямів забезпечення ефективного розвитку виноградарства на сільськогосподарських підприємствах.

Виклад основного матеріалу

Для забезпечення ефективного виробництва сільськогосподарським підприємствам необхідно вирішити питання належного ресурсного забезпечення. При цьому особлива роль відводиться земельним ресурсам, оскільки земля в аграрній сфері виступає засобом виробництва, предметом праці та базисом розташування об'єктів для забезпечення виробничо-господарської діяльності. Правильно визначене місце виробництва, підібрані землі належної якості - запорука процвітання майбутнього аграрного бізнесу.

За даними Державної служби статистики України, у 2016 р. у користуванні було понад 60,3 тис. га земельної площі (табл. 1). З них сільськогосподарські угіддя займали майже 43 млн га, у тому числі 2,3 млн га були під садами та виноградниками або 5,5% у структурі сільськогосподарських угідь.

1. Розподіл сільськогосподарських угідь за землекористувачами на 1 ^ січня 2016 року, тис. га

Розподіл земельних площ під садами та виноградниками між користувачами свідчить про те, що сільськогосподарські підприємства та ягідної продукції. Так, сільськогосподарські підприємства та громадяни використовували 37,7 млн га або 62,5% від загальної земельної площі, з них майже 36,5 млн га були під сільськогосподарськими угіддями. При цьому садами та виноградниками у цій категорії землекористувачів було зайнято тис. га, або 39,3% від загальної площі під такими насадженнями, що становить 2,5% у структурі с.-г угідь.

Разом з тим, слід відзначити, що громадяни приділяють значно більше уваги садівництву та виноградарству, ніж сільськогосподарські підприємства. На сільськогосподарські підприємства у 2016 р. припадало 20,7 млн га сільськогосподарських угідь, а громадяни використовували 17,7 млн га або і 36,8%, відповідно, від загального обсягу сільськогосподарських угідь. Під садами та виноградниками на сільськогосподарських підприємствах було зайнято 202,1 тис. га або 8,6% від загальної площі під садами і виноградниками, а у громадян 718,5 тис. га або 30,6% відповідно. Тобто в приватному секторі виробництву продукції садівництва та виноградарства приділяється значно більше уваги, ніж на сільськогосподарських підприємствах. Основними причинами можуть бути значні капіталовкладення, труднощі у застосуванні автоматизованих технологій, якість отриманої продукції, необхідність сертифікації т. д.

Як зазначає М. М. Попова, нинішній стан сировинної бази для виноробної галузі України має своє коріння ще з радянських часів, коли поступальному розвитку галузі виноградарства і виноробства завдав шкоди антиалкогольний закон 1986 р., унаслідок якого, значну кількість виноградних плантацій було знищено й усі аутентичні сорти винограду припинили своє існування [2].

Упродовж 2012-2016 років земельна площа виноградників в усіх категоріях господарств в Україні зменшилася з 77,6 до 45,1 тис. га або на 41,9% (табл. 2). Звичайно, основною причиною цього стала неможливість урахування виноградників у АР Крим та частині зони АТО. Але, незважаючи на ці моменти, слід відзначити, що спостерігається загальна тенденція до зменшення площ під виноградниками. Так, у 2012 р. їх було 77,6 тис. га, а у 2013 р. залишилося 75,1 тис. га. Тобто лише за рік площа зменшилася на 2,5 тис. га або на 3,2%. Протягом 2013-2016 років відзначається схожа тенденція до зменшення - з 50,9 до 45,1 тис. га або на 5,8 тис. га чи 12,9%. Тобто, розвиток виноградарства в Україні характеризується зменшенням зайнятих земельних площ.

2. Загальна земельна площа під виноградниками в Україні, тис. га

¹Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя; за 2014-2016 роки - також без урахування частини зони проведення антитерористичної операції

Хоча дана тенденція типова для всіх категорій господарств, але вона дещо відрізняється в різних їх видах. Так площа виноградників на сільськогосподарських підприємствах в цілому за досліджуваний період зменшилася на 32,0 тис. га або майже вдвічі. Дані товаровиробники найбільше зазнали втрат від анексії АР Крим. Адже до цього на с-г. підприємствах України налічувалося 61,6 тис. га, а наступного року вже 37,7 тис. га, що на 23,9 тис. га або 38,8% менше. Тобто, можна зробити висновок, що значна частина земель с.-г. підприємств України під виноградниками була саме в АР Крим.

Проте тенденція до зменшення площ під виноградниками відзначалася й до цих подій, і після. Так, у 2012 р. за даними статистичних досліджень, с.-г підприємства мали 64,2 тис. га виноградників, а в 2013 р. - 61,6 тис. га або на 2,8 тис. га чи 4,2% менше. Упродовж 2013-2016 років дана тенденція продовжується - з 37,7 до 32,2 тис. га або на 5,5 тис. га чи на 17,1%. Тобто, сільськогосподарські підприємства стають менш зацікавленими щодо галузі виноградарства, що призвело до зменшення їх частки у структурі земельних площ під виноградниками з 82,7% у 2012 р. до 71,4% у 2016 р.

Окрім розміру земельних площ на обсяг валового виробництва впливає урожайність. Їі рівень значною мірою характеризує рівень інтенсифікації галузі.

Протягом 2012-2016 років урожайність винограду в господарствах усіх категорій зросла на 21,2 ц/га - з 67,2 до 88,4 ц/га або на 31,5% (табл. 3). Незважаючи на це, упродовж 2013-2016 років відзначається інша тенденція порівняно з 2012-2013 роками. Так, з 2012 до 2013 р. урожайність зросла з до 99,6 ц/га або майже на 50%. Протягом 2013-2016 років відзначається спадаюча тенденція - до 88,4 ц,га. На нашу думку, однією з причин цього є те, що виноградарство доволі капіталомістка галузь, що потребує значних вкладень. Починаючи з 2014 р., відбувалося підвищення цін, знецінення національної валюти та деякі інші негативні фактори, що, відповідно, позначилися на можливостях товаровиробників ефективно забезпечувати потребу в коштах для виконання виробничої програми. Унаслідок цього, підприємства зменшили обсяги використання виробничих ресурсів, що негативно позначилося на рівні врожайності винограду.

3. Урожайність винограду за категоріями виробників в Україні, ц/га

¹Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя; за 2014- 2016 роки - також без урахування частини зони проведення антитерористичної операції

На сільськогосподарських підприємствах відзначаються схожі тенденції - зростання врожайності впродовж 2012-2013 років та її зменшення протягом 2013-2016 років. Хоча врожайність за досліджуваний період зменшилася з у 2012 р. до 51,9 ц/га у 2016 р. або на 2,4%.

Слід також відзначити, що врожайність винограду на сільськогосподарських підприємствах значно нижча, ніж в усіх категоріях господарств. Так, вона коливалася в межах 76,6-82,6% за досліджуваний період (за винятком 2016 р., коли врожайність винограду на сільськогосподарських підприємствах становила лише 58,7% від загальнодержавного рівня).

У результаті того, що врожайність винограду в усіх категоріях господарств зросла, а на сільськогосподарських підприємствах знизилася, їх частка у даному показнику зменшилася до 58,7% у 2016 р. або на 26,8% від рівня 2012 року.

Зменшення розмірів земельних площ під виноградниками на сільськогосподарських підприємствах та зниження їх продуктивності призвело до зменшення обсягу виробництва винограду. Так, у 2016 р. дані товаровиробники виробили 221 тис. т винограду, що становило лише 75,5% порівняно з 2012 р. (табл. 4).

4. Обсяги виробництва винограду в Україні, тис. т

¹Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя; за 2014-2016 роки - також без урахування частини зони проведення антитерористичної операції

Унаслідок цього, частка сільськогосподарських підприємств у загальному обсязі виробництва знизилася до 58,5% у 2016 р. або на 8,9% порівняно з 2012 роком.

Отже, ситуація у виноградарстві залишається напруженною, незважаючи на те, що виноградарство і виноробство є високоприбутковими галузями в агропромисловому комплексі України, на чому наголошує генеральний директор Укрвинпрому В. М. Кучеренко [5].

Заступник директора з наукової роботи Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова Н. А. Мулюкіна також наголошує, що, незважаючи на деякі позитивні зрушення впродовж останніх років, ще не подолана негативна тенденція розвитку цієї галузі [6].

Авласенко О. А. підкреслює, що проблему розвитку виноградарства та виноробства неможливо вирішити без збалансованого державного регулювання [1]. Важливою передумовою низької конкурентоспроможності галузі є необхідність її технологічного переоснащення, що дуже складно зробити товаровиробникам власними зусиллями.

Проблематику конкурентоспроможності продукції та галузі розглядали багато дослідників і однозначності в цьому питанні немає. Разом з тим, М. М. Ільчук та інші зазначають, що конкурентоспроможність товару виявляється на ринку в момент реалізації продукції. Рівень конкурентоспроможності товару визначається у кінцевому підсумку споживачем, який, купуючи продукцію, визнає її відповідність своїм потребам [3, с.12].

Тому, для забезпечення ефективного розвитку виробництва необхідно приділяти більше уваги вдосконаленню організації системи збуту отриманої продукції.

Висновки і перспективи

Проведені дослідження дають змогу стверджувати, що розвиток виробництва винограду на сільськогосподарських підприємствах характеризується нестабільними явищами. Площі під виноградниками зменшуються, урожайність коливається з року в рік, але навіть її деяке зростання не дає змоги стверджувати, що вона на належному рівні. Усе це призводить до зменшення обсягів виробництва.

Тобто, чітко простежується зниження інтересу сільськогосподарських підприємств до ведення такого виду виробничої діяльності. Основними причинами при цьому, на нашу думку, є: висока капіталомісткість галузі, значні суми початкових інвестицій для виробництва винограду, застарілі технології виробництва, труднощі зі збутом отриманої продукції.

Вирішення цих питань потребує уваги з боку державних органів: розробки відповідних програм підтримки та розвитку, повної чи часткової компенсації вартості закладки виноградників, закупівлі необхідної техніки для догляду, збирання та переробки винограду. Поєднання зусиль державних інституцій та сільськогосподарських товаровиробників дозволить забезпечити сталий розвиток виноградарства в Україні.

Список використаних джерел

1. Авласенко О. А. Сучасні тенденції розвитку виноробства в Україні і її регіонах // Ефективна економіка. 2014. № 6. Режим доступу: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=3128

2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.business-inform. net/pdf/2014/7_0/136_142.pdf

3. Ільчук М. М. Конкурентоспроможність продукції скотарства і птахівництва України в системі євроінтеграції: монографія / [М. М. Ільчук, І. А. Коновал, І. В. Мельникова та ін.]. К.: ТОВ «Аграр Медіа Груп», 2015. 321 с.

4. Кваша С. М. Конкурентоспроможність вітчизняної сільськогосподарської продукції на світовому аграрному ринку / С. М. Кваша, Н. Є. Голомша // Економіка АПК. 2006. № 5. С. 99-104.

5. Кучеренко В. М. Динаміка розвитку виноградарства і виноробства в Україні // Ефективна економіка. 2014. № 12. Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3856

6. Мулюкіна Н. А. Куди рухається українське виноградарство / Н. А. Мулюкіна. Режим доступу: http://infoindustria.com.ua/kudi-ruhayetsya-ukrayinske-vinogradarstvo

7. Площі, валові збори та урожайність сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду у 2012- 2016 рр.: статистичний бюлетень. Державна служба статистики України.

8. Рослинництво України: статистичний збірник. 2012- 2016 роки. Державна служба статистики України.

9. Сільське господарство України - 2016: статистичний збірник. Державна служба статистики України, 2017.

Размещено на Allbest.ru