Елементи технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нової силосної закваски

Аналіз визначення оптимальних доз внесення бактеріального препарату 18/1 при заготівлі силосу із сумішки підвищеної вологості. Головна особливість оптимального рівня активної кислотності у силосах та співвідношення між молочною та оцтовою кислотами.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.03.2020
Размер файла 19,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Елементи технології силосування високовологих сумішок однорічних кормових культур за використання нової силосної закваски

Н.М. Федак

Важливим фактором, який впливає на якість силосу, є вологість маси, що силосується. За вологості 60-65 % більшість кормових культур добре силосуються, втрати поживних речовин при цьому не перевищують 10 % [1]. У Карпатському регіоні, з огляду на його агроекологічні особливості, склалися сприятливі умови для отримання високих врожаїв зеленої маси сумішок злаково-бобових однорічних кормових культур, які за вмістом поживних речовин, зокрема цукрів, є оптимальними для заготівлі високоякісних силосованих кормів [2]. Однак перезволоженість зони не дає можливості отримати зелену масу вологістю нижче 76-80 %. Подрібнена силосна маса таких культур легко віддає клітинний сік з цукрами під час ущільнення, що спричинює певні мікробіологічні процеси. Втрати сухих речовин від "угару" становлять 15-20 %, до 5 % сухої речовини втрачається з соком, який витікає на дно траншеї. Якість силосу із високовологої маси погіршується, він може бути перекисленим Тому пошук і випробування нових екологічних консервантів біологічної природи та заквасок, виготовлених на основі штамів пробіотичних мікроорганізмів, якісних і не шкідливих для тваринного організму є актуальним, особливо для практики годівлі ВРХ в Карпатському регіоні [3-7].

Матеріали і методи. Дослідження проводили у ДП “ДГ Оброшино” Пустомитівського району Львівської області (вирощування сумішки однорічних кормових культур) та в лабораторії годівлі тварин і технології кормів (закладка в ємностях сумішки з різними дозами закваски КТ-Ь 18/1, визначення хімічного складу, поживності та якісних показників різних варіантів силосів).

Контролем слугував варіант без консерванту, а дослідні зразки було оброблено різними дозами закваски КТ-Ь 18/1 (I дослідний - 25 млн. життєздатних клітин, II дослідний - 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси). Всього 3 зразки. Перед закладкою визначено хімічний склад та поживність зеленої маси за загальноприйнятими методиками зоотехнічного аналізу [8]. Після завершення процесу силосування (90 діб) у всіх зразках визначено хімічний склад та поживність, активну кислотність, вміст та співвідношення основних кислот бродіння [9]. На основі цих показників, а також даних органолептичного дослідження встановлено клас кожного варіанту силосів [8]. За даними хімічного аналізу встановлено ступінь втрат поживних речовин у кожному із зразків.

Результати й обговорення. З метою визначення фактичного складу зеленої маси сумішки проведено ботанічний аналіз снопів (табл. 1).

Таблиця 1 Ботанічний аналіз снопів

Складники

Сумішка, г

Середнє, г

%

1

2

3

4

Овес

285

290

280

290

286,3

77,6

Вика яра

65

70

65

60

65,0

17,9

Різнотрав'я

18

15

20

17

17,5

4,5

Середня маса зразка, г

368

375

365

367

368,8

100

Частка злакового компоненту (вівса) у зразках склала 77,6 %, бобового (вики ярої) - %, різнотрав'я - 4,5 %.

Хімічний аналіз зразків силосів (табл. 2) показав, що із збільшенням дози закваски КТ-Ь 18/1 у них практично пропорційно збільшується вміст сирого протеїну та жиру за одночасного зниження концентрації клітковини та БЕР щодо контрольного варіанту, що очевидно обумовлено підвищенням активності та збільшенням пулу молочнокислих мікроорганізмів у дослідних варіантах. бактеріальний заготівля вологість кислотність

Таблиця 2 Хімічний склад та поживність зразків, %

Зразки

Суха

речовина

Сирий

протеїн

Сирий

жир

Сира

клітковина

Зола

БЕР

Поживність, к. од.

Зелена маса

Сумішка(17,9% бобових)

21,50

3,0

0,92

6,80

1,82

8,96

0,20

Силос

Контроль

20,84

2,80

0,83

6,15

1,78

9,28

0,19

I дослідний

21,44

2,90

1,12

6,07

2,15

9,20

0,21

II дослідний

21,80

3,31

1,30

5,95

2,31

8,93

0,22

Це підтверджується також вищою концентрацією молочної кислоти у дослідних зразках силосів (табл. 3) і узгоджується з даними літератури [10, 11].

Підвищення вмісту протеїну щодо контролю становило відповідно по зразках 0,1 та 0,51 абс.%. Втрати поживних речовин (сухої речовини) у процесі силосування сумішки в контрольному зразку склали 0,66 абс.%, у I дослідному - 0,06 абс.%, а в II дослідному зразку вміст сухої речовини навіть збільшився на 0,3 абс.%. Таку ж тенденцію відзначено і щодо сирого протеїну. Очевидно внесення закваски КТ-Ь 18/1 сприяло зниженню втрат поживних речовин зеленої маси. Особливо це стосується зразків, де препарат було застосовано у дозі 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси.

Таблиця 3 Рівень рН та вміст органічних кислот у силосах, %

Зразок

рН

Всього

кислот

Вільні кислоти

Співідношення кислот

Сумішка

Контроль

4,45

2,17

1,39

0,59

0,06

64,05

27,18

2,76

I дослідний

4,23

2,35

1,62

0,65

0

68,93

27,65

-

II дослідний

4,18

2,45

1,67

0,69

0

68,16

28,57

-

Аналіз вмісту в зразках силосів органічних кислот (табл. 3) показав, що контрольний варіант (без обробки) мав порівняно вищий показник рН (4,45) та містив певну кількість масляної кислоти (2,76%), що є небажаним.

Оптимальне співвідношення між вмістом молочної та оцтової кислот відзначено у зразках з внесенням закваски у дозі 25 і 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси (68-69 : 28-29 %).

За результатами наших досліджень проведено бальну оцінку силосів (табл. 4).

Таблиця 4 Бальна оцінка силосів

молочна

оцтова

масляна

Бали

Контроль

1

7

3

0

і

12

I дослідний

3

7

3

2

3

17

II дослідний

3

7

3

2

3

18

Зразки

рН

Кислота

Органо

лептика

Сума

балів

За сукупністю показників найбільше балів (17-18) отримали зразки з використанням закваски відповідно у дозах 25 і 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси - їх віднесено до І класу. Контрольний варіант (без обробки) віднесено до ІІ класу якості (12 балів).

ВИСНОВКИ

1. Внесення закваски KT-L 18/1 в дозах 25 та 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси сумішки однорічних кормових культур підвищеної вологості (78-79 %) сприяло накопиченню необхідного пулу молочнокислих мікроорганізмів, що забезпечило оптимальний рівень активної кислотності у силосах та співвідношення між молочною та оцтовою кислотами у зразках відповідно на рівні 68-69 : 28-29 %.

2. Оптимізація бродильних процесів у дослідних варіантах силосів забезпечила збереженість сухої речовини корму на рівні 97,7 % за внесення закваски у дозі 25 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси, а за використання подвійної дози (50 млн.), вміст сухої речовини збільшився на 0,3 абс.% до зеленої маси.

3. Пробіотичний препарат (закваска) KT-L 18/1 може бути використана як біологічний консервант високовологої зеленої маси.

Перспективи досліджень. Є зміст продовжити дослідження в плані широкого використання закваски KT-L 18/1 у виробничих умовах при заготівлі силосів із сировини підвищеної вологості в умовах Карпатського регіону.

АНОТАЦІЯ

Визначено оптимальні дози внесення бактеріального препарату 18/1 при заготівлі силосу із сумішки підвищеної вологості. Встановлено, що внесення закваски 18/1 у дозах 25 та 50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси сумішки підвищеної вологості (78,5 %) сприяє оптимальному рівню активної кислотності у силосах та співвідношенню між молочною та оцтовою кислотами на рівні 68 : 28 %. Оптимізація бродильних процесів у дослідних варіантах силосів забезпечує збереженість сухої речовини на межі 97,7 % за внесення закваски 18/1 у дозі 25 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси, а за використання подвійної дози (50 млн. життєздатних клітин на 1 кг зеленої маси), вміст сухої речовини збільшився на 0,3 абс.% до зеленої маси.

It was established that used doses of starter KT-L 18/1 - 25 and 50 million viable cells per 1 kg of green mass with high humidity (78,5 %) promoted optimal level of active acidity in SILAGE and kept the ratio between milk and acetic acid at 68: 28%. It was shown that starter KT-L 18/1 dose of 25 million viable cells per 1 kg of green mass leads to optimization of fermentation processes and stored dry matter content in silage up to 97.7%. By the use of a double dose of starter KT-L 18/1 (50 million viable cells per 1 kg of green mass), the dry matter content increased by 0.3 abs% to the green mass.

Keywords: GREEN MASS, NUTRIENTS SILAGE FERMENTS, ANNUAL FORAGE CROPS, DRY MATTER, SILAGE QUALITY.

Определены оптимальные дозы внесения бактериального препарата жизенноспособных клеток на 1 кг зеленой массы смеси повышенной влажности (78,5 %) способствует оптимальному уровню активной кислотности в силосах и соотношению между молочной и уксусной кислотами на уровне 68 : 28 %.

Оптимизация бродильных процессов в опытных вариантах силосов обеспечивает сохранность сухого вещества на уровне 97,7% при внесении закваски KT-L 18/1 в дозе 25 млн. жизнеспособных клеток на 1 кг зеленой массы, а при использовании двойной дозы (50 млн.), содержание сухого вещества увеличилось на 0,3 абс.% относительно зеленой массы.

Ключевые слова: ЗЕЛЕНАЯ МАССА, ПИТАТЕЛЬНЫЕ ВЕЩЕСТВА, СИЛОСНАЯ ЗАКВАСКА, ОДНОЛЕТНИЕ КОРМОВЫЕ КУЛЬТУРЫ, СУХОЕ ВЕЩЕСТВО, КАЧЕСТВО СИЛОСОВ.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.