Залежність росту цьогорічок коропа від природної кормової бази ставів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Залежність росту цьогорічок коропа від природної кормової бази ставів

Велике значення для збільшення рибопродуктивності ставків має наявність у них природної кормової бази. У ставках зустрічаються різноманітні безхребетні водні організми, яких залежно від способу життя ділять на дві основні групи. До першої групи відносять населення товщі води - планктони, до другого - населення дна - бентос. Серед планктонних організмів розрізняють фітопланктон, або рослинний планктони, і зоопланктон, або тваринний планктони.

Фітопланктон складається з різних мікроскопічних водоростей одноклітинних, багатоклітинних і колоніальних рослин. У ставках найчастіше зустрічаються синьо-зелені, зелені, діатомові й джгутикові водорості. Вони є кормом для зоопланктонних, бентосних організмів, молоді й деяких таких дорослих видів риб, як краснопірка, пелядь, білий товстолобик.

До зоопланктону належать дрібні форми організмів - найпростіших, коловерток, нижчих ракоподібних. Особливу цінність являють зоопланктонні організми, які є кормом для личинок всіх видів риб, а також для багатьох дорослих риб. Крім того, що зоопланктон багатий на поживні речовини, він містить ферменти, що покращують травлення, та хітин, що служить баластною речовиною.

До бентосу належать живі організми, життя яких проходить на дні водойми, у мулі або на водяних рослинах, або на інших предметах, що перебувають у воді. Основними групами, що становлять бентос, є членистоногі, молюски, черви. [6].Личинок коропових риб у спеціально підготовлених ставах підрощують за щільності посадки від 2 до 5 млн шт/га, якщо планують використовувати лише природну кормову базу ставу, і від 4 до 6 млн шт /га, якщо планують використовувати стартові комбікорми. За сучасними технологіями, термін підрощування має становити 10--15 діб, за які личинки здатні досягти середньої маси до 50--60 мг.

Для нормального росту і розвитку личинок у разі посадки у стави концентрація дрібних форм зоопланктону має досягати 600--700 тис. шт/м³. За чисельності планктонних організмів менше 300 тис, шт/м³ личинки коропових риб голодують, особливу чутливість демонструють личинки товстолобиків.У деяких рибницьких господарствах для стимулювання розвитку зоопланктону і забезпечення харчових потреб личинок у стави вносять зоопланктон, який відловлюють з інших водойм. Добова норма годівлі личинок у цьому разі становить: у перші п'ять днів -- 50--40, у другі -- 40--30, у треті -- 30-- 20 % загальної маси личинок. Для спрощення розрахунку є рекомендована добова норма, згідно з якою на кожні 100 тис. личинок потрібно згодувати 1,0--1,5 кг зоопланктону. При цьому добову норму згодовують через кожні 3--4 год однаковими частинами упродовж світлової частини доби.Для підвищення виходу цьоголіток або промислового повернення з континентальних водойм природного походження та водосховищ виникає потреба отримання життєстійких мальків.

На відміну від годівлі личинок годівля мальків відносно триваліша, тому годівлю личинок упродовж 10--15 діб доцільно розглядати як перший етап годівлі мальків. Другим етапом є безпосередня годівля мальків, що має певні особливості. Загальний термін вирощування та годівлі мальків становить 20--45 діб і здебільшого передбачає застосування спеціалізованих малькових ставів площею до 1--2 га. При цьому кінцева маса мальків залежно від виду риби, щільності посадки на вирощування, забезпеченості природними і штучними кормами, фізико-хімічних параметрів середовища коливається від 0,2 до 1,5 г.

Головним завданням організації вирощування мальків є захист малькових ставів від смітної і хижої риби, створення оптимального режиму за основними екологічними факторами середовища: термічним, кисневим, кормовим. Температура води має перевищувати 20 °С (бажано 22--28 °С), оптимальний вміст кисню -- 6 мг/л і вище, концентрація кормових організмів -- не нижче 1 - 1,5 тис. шт/л. [5].

Під час формування природної кормової бази потрібно стимулювати розвиток планктонних організмів тваринного походження: у перші дні -- інфузорій, коловерток, наупліусів; у другій половині -- босмін, моїн, дрібних дафній та циклопів. Розвиток зоопланктону стимулюють внесенням у малькові стави органічних добрив (гною чи компосту і прив'яленої рослинності). Залежно від хімічного складу ґрунту і кількості біогенів у воді дози гною, який бажано вносити за 30--45 діб до заповнення ставів водою, коливаються від 3 до 7 т/га, а прив'яленої рослинності, яку вносять у воду, -- від 1 до 2 т/га [1,2] .

У мальковий став, як правило, саджають 1--2 млн личинок на 1 га коропових риб у монокультурі. За таких щільностей посадки потреба молоді у кормах у перші 8--10 діб задовольняється за рахунок зоопланктону. Проте пропорційно їх росту збільшується і добовий раціон, тому виникає потреба підгодовувати молодь стартовими комбікормами, які містять необхідну енергію і білкові сполуки.Вихід мальків коропових риб після завершення процесу вирощування за нормативами має становити 40--50 %. За невисокої щільності посадки він може зростати до 60--70 %. Рибопродуктивність малькових ставів згідно з рибницько-біологічними нормами коливається в межах 400--600 кг/га. [4].У сучасних тепловодних рибницьких підприємствах, які орієнтовані на виробництво рибопосадкового матеріалу, цьоголіток переважно вирощують у полікультурі.

Цьоголіток можна вирощувати у разі зариблення вирощувальних ставів як личинками віком 3--5 діб, так і підрощеними личинками віком 10--15 діб або мальками віком 30--45 діб, що залежить від конкретних умов рибницьких господарств.

Аналіз динаміки конкуренцій у харчуванні коропа і рослиноїдних риб засвідчує, що між цими видами риб вона виражена лише у період раннього постембріогенезу і має тенденцію прогресивного згасання після досягнення рибами малькової стадії розвитку. Крім того, проходження відповідних стадій коропом і рослиноїдними рибами не збігаються у часі, що дає змогу практично ігнорувати харчову конкуренцію. Тому проблему живлення рослиноїдних риб вирішують регулюванням концентрації кормових гідробіонтів в одиниці об'єму води з використанням для цього органо-мінеральних добрив. Тому під час розгляду питання раціонального використання кормів доцільно акцентувати увагу на коропі.

Упродовж усього періоду вирощування цьоголіток особливу увагу слід приділяти підтримуванню високого рівня розвитку природної кормової бази систематичним внесенням органо-мінеральних добрив, регулюванням водообміну і високою культурою ведення господарства. Потрібно добиватися, щоб у харчовій грудці молоді коропа частка природних кормових компонентів становила не менше 25 %. В основу раціональної годівлі цьоголіток має бути покладена аксіома: чим більший вміст природної їжі у раціоні, тим ефективніше будуть використані штучні корми і забезпечені мінімальні витрати їх на приріст маси рибопосадкового матеріалу. [5].

З урахуванням вищевикладеного, під час вирощування цьоголіток коропових риб у моно- або полікультурі доцільно ширше застосовувати арсенал методів стимулювання розвитку природної кормової бази у поєднанні з ефективним і економічно обґрунтованим використанням штучних кормів. Така орієнтація дасть змогу у кожному конкретному рибницькому господарстві визначити оптимальну концентрацію молоді на одиницю площі акваторії у зв'язку з реальним балансом кормових ресурсів природного і штучного походження.

Метою даної роботи є аналіз стану розвитку всіх компонентів природної кормової бази вирощувального ставу, а також порівняння його з темпом росту та вгодованості цьогорічок коропа. Дослідження проводилися на базі Хмельницького рибного господарства, що належить до ВАТ «Хмельницькрибгосп». Для досліду був вибраний вирощувальний став Мар'янівка №2 площею 12 га.

Досліджуваний став був зарибнений непідрощеною личинкою коропа у кількості 1300 тис.шт, відповідно щільність посадки становила близько 100 тис.шт/га.

Для стимуляції розвитку природної кормової бази у став вносились органічні добрива у кількості 24 т.Штучна годівля проводилась лише частково. А саме, у перші після зарибнення дні личинок годували суспензією соєвого борошна. У серпні проводилась підгодівля цьогорічок перебитими на ДКУ зерновідходами для забезпечення їх вищої вгодованості.

Температура води вимірювалась щоденно, вміст розчиненого кисню і рН - через день. [2].

Чисельність зоопланктону визначали за допомогою планктонної сітки; потім під мікроскопом визначали домінуючу групу і беручи з довідника її СШМ визначали біомасу зоопланктону у ставу.

Біомасу фітопланктону визначали за прозорістю води згідно табл.1.

Таблиця 1Залежність біомаси фітопланктону від прозорості води.

Біомасу зообентосу визначали за допомогою дночерпача згідно існуючих методик. [6].

Щодекадно проводились контрольні лови риби для спостереження за станом її здоров'я, приростом та вгодованістю.

Провівши вищенаведені дослідження ми одержали наступні результати.Стан природної кормової бази Хмельницького рибного господарства знаходиться в межах характеристик Поліської зони рибництва : середня біомаса вищої водної рослинності у ставах Хмельницького рибного господарства становить 0,25 кг/м²; фітопланктону : 25 г/м³.Під мікроскопом визначали домінуючу групу водоростей - зелені водорості (Chlorophyta); зоопланктону : 10 г/м³.Чисельно переважають гіллястовусі ракоподібні (Cladocera); зообентосу : 3 г/м².

Таблиця 2.Динаміка біомаси фітопланктону.

Таблиця 3.Динаміка біомаси зоопланктону.

Таблиця 4.Динаміка біомаси зообентосу.

Як видно з таблиць 2, 3 і 4, на протязі вегетаційного сезону біомаса основних елементів природної кормової бази знаходилась у межах норми. Зростання біомаси планктону і, відповідно, зниження біомаси зообентосу, що спостерігається у липні, пояснюється віковими змінами у харчуванні коропа. Перевищення оптимальних показників біомаси планктону і зообентосу пояснюється тим, що у даному випадку ми маємо справу не з природною водоймою, а з штучно створеними, за рахунок заходів інтенсифікації, умовами.Дані щодо росту цьоголіток коропа наочно показані на рисунку. Як видно з рисунку, ріст коропів у досліджуваному ставу перевищує, хоча і незначно, рибогосподарські нормативи Поліської зони рибництва. Деяке відставання в рості, що спостерігалося в червні-липні було викликане гельмінтозною інвазією, що була ліквідована згодовуванням комбікорму з фенасалом, з розрахунку 5 г фенасалу на 1 кг маси тіла риб.

Рисунок. Ріст рибопосадкового матеріалу у вирощувальному ставу Мар'янівка №2

На основі результатів дослідження можна зробити наступні висновки.

Якісний рибопосадковий матеріал можливо вирощувати за рахунок природної кормової бази.

Раціонально вносячи добрива, можна стимулювати добрий розвиток природної кормової бази на протязі всього вегетаційного сезону.

Хвороби, зокрема гельмінтозні інвазії сильно вповільнюють ріст риб. Тому під час контрольних ловів слід особливу увагу приділяти стану здоров'я риб, щоб вчасно виявляти і ліквідовувати паразитів і хвороби.

Література

риба короп господарство

1. Гринжевський М.В. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів. - К.: ІРГ УААН, 1998. - 123 с.

2. Гринжевський М.В. Аквакультура України. - Львів: Вільна Україна, 1998. - 364 с. 3. Бессонов Н.М., Привезенцев Ю.А. Рыбохозяйственная гидрохимия. М.: Агропромиздат, 1987. - 159 с.

4. Довідник рибовода / за ред. П.Т. Галасуна. - К.: Урожай, 1985. - 184 с.

5. Годівля риб: Підручник / І.М. Шерман, М.В. Гринжевський, Ю.О. Желтов та ін.; за ред. І.М. Шермана. - К.: Вища освіта, 2001. - 269 с.

6. Сабодаш В.М. Рыбоводство. - Д.: «Издательство Сталкер», 2004. - 304 с.

Размещено на Allbest.ru