Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно обгрунтованій системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний факультет

Кафедра захисту рослин

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни “Хімічний захист рослин з основами агротоксикології”

на тему: “Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно обгрунтованій системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів”

Виконала: Пащенко Анастасія Олександрівна

студентка заочної форми навчання, ЗРз-18СТН

Напряму підготовки : Захист рослин

Викладач: Грицюк Наталія Вікторівна

Житомир 2019

Індивідуальне завдання

Номер завдання: 1.

Сільськогосподарська рослина, що захищається від шкідливих організмів - озима пшениця.

Шкідники: 1. Озима совка;

2. Шестикрапкова цикадка;

3. Вівсяна шведська муха;

4. Звичайна злакова попелиця.

Хвороби: 1. Борошниста роса;

2. Стеблова іржа;

3. Тверда сажка.

Бур'яни: 1. Мак дикий;

2. Кукіль звичайний;

3. Пирій повзучий.

Географічна зона України, де розташоване сільськогосподарське підприємство - Полісся.

Площа, на якій вирощується сільськогосподарська рослина 200 га.

Площа території сільськогосподарського підприємства 1400 га.

Підпис викладача:

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів поширених в агроценозі озимої пшениці

Розділ 2. Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

2.1 Критерії застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин від шкідливих організмів

2.2 Обґрунтування вибору фітофармакологічних засобів захисту рослин

2.3 План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Розділ 3. Потреба сільськогосподарського підприємства у фітофармакологічних засобах захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Розділ 4. Оптимізація механізованих робіт щодо застосування фітофармакологічних засобів захисту озимої пшениці

Розділ 5. Екологічна оцінка ризику використання пестицидів в агроекосистемі

Розділ 6. Охорона навколишнього середовища від забруднення пестицидами

Розділ 7. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи із пестицидами

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Проблеми екології та екологічно чистої продукції є одними з головних у сільськогосподарському виробництві . Однак у сучасних інтегрованих системах захисту рослин, які забезпечуються управлінням внутрішньо та міжпопуляційними взаємовідносинами між організмами в агробіоценозах, провідним є хімічний метод . Ця тенденція на тривалий час збережеться і в майбутньому, оскільки науково обґрунтоване застосування пестицидів, порівняно із іншими засобами захисту від шкідливих організмів, забезпечує його високу біологічну і економічну ефективність.

Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід'ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур .

Правильне використання засобів захисту рослин -- справа не тільки важлива, а й дуже складна , адже асортимент препаратів надзвичайно великий і характеризується значним розмаїттям властивостей, призначень , особливостей дії, впливу на людину , теплокровних тварин і корисні організми , поведінки в навколишньому середовищі та післядії . Тому знання відповідних документів, які регламентують правильне і безпечне застосування засобів захисту рослин, практична робота із хімічними засобами захисту рослин, навички, досвід , дисципліна і висока організованість праці є необхідними передумовами піднесення національного аграрного сектору на рівень світових вимог .

Сучасний асортимент пестицидів формується на основі їх токсиколого- гігієнічної оцінки, яка проводиться спеціальними науковими установами. З появою нових пестицидів з більш високою біологічною ефективністю і з меншим негативним впливом на навколишнє середовище до асортименту вносяться відповідні зміни та доповнення .

Значення пшениці в житті людини важко переоцінити. Переважна більшість населення землі вживає її як основний харчовий продукт у вигляді хліба, кондитерських і макаронних виробів, крупи. Спеціальні сорти її, а також полову і солому використовують на корм худобі. Значення пшениці як світової культури і надалі буде зростати, оскільки її можна вирощувати в різноманітних природно-кліматичних умовах. Для України - це основна продовольча культура, вирощування якої сприяє помірний клімат степової, лісостепової і навіть поліської зон, що дозволяє одержувати високі і сталі врожаї цінного зерна.

Озиму пшеницю ( Triticum aestivum ) висівають в другій декаді вересня місяця при допомозі зернових сівалок СЗ-3,6А, СЗ-5,4, сходи зявляються протягом двох тижнів при температурі 12-18 градусів.

В Україні озима пшениця займає 7-9 млн. га, але врожайність її у середньому за останні 20 років становить лише 29,5 ц/га, що значно нижче урожайності пшениці в багатьох країнах світу [1].

Серед видів пшениці найбільш урожайною є мяка пшениця (t. Aestivum), із яких озима більш продуктивна.

Пшениця - одна із найбільш цінних культур на землі, тому збільшення валових зборів зерна, поліпшення його якості є найважливішим завданням у сільськогосподарському виробництві. Вирішення цієї проблеми значною мірою буде залежати від ефективності селекційної роботи і науково обґрунтованого насінництва пшениці.

Незважаючи на такі можливості озимої пшениці високу урожайність її важко отримати без захисту її від шкідливих організмів зокрема при значному уражені її хворобами, зокрема пухирчастою сажкою недобір може становити 60% і більше, твердою сажкою - 15-25%, склероспороз - 10%, гельмінтоспоріоз - 30% і більше, фузаріозна гниль - 9-20%.

Розділ 1. Характеристика шкідливих організмів поширених в агроценозі озимої пшениці.

Таблиця 1.1.

Характеристика шкідників озимої пшениці

Назва виду (українська і латинська)	Фаза розвитку культури, в якій шкідник починає завдавати шкоду	Характер пошкодження	Шкідлива стадія	Зимуюча стадія та місце зимівлі	Кількість поколінь
1	2	3	4	5	6
Озима совка (Scotia segetum)	В період вегетації	Гусениці другого покоління живляться сходами і молодими рослинами озимої пшениці	Гусениці	Зимують гусениці останнього віку на глибині 20-25 см.	2
Шестикрапкова цикадка ( Macrosteles laevis)	В період вегетації	Цикадки висмоктують сік із листя, воно знебарвлюється і в'яне, рослини ослаблюються.	Яйця	Зимують яйця, відкладені в тканину піхви листка озимих злакових культур або в прикореневій частині стебел.	2-3 генерації
Вівсяна шведська муха (Oscinella frit,)	В період вегетації	Личинка живе всередині стебла (рідше колоска) і живиться зачатком колоса або формується зерновкою.	Личинки	Яйця на молодих рослинах	5 поколінь на півдні або 2-3 у північних регіонах

Таблиця 1.2

Характеристика хвороб озимої пшениці

Назва хвороби	Назва збудника (латинська)	Зовнішні ознаки прояву хвороби, шкідливість	Фаза розвитку культури, в якій відбувається зараження	Зимуюча стадія та місце зберігання інфекції	Вторинне зараження
1	2	3	4	5	6
Борошниста роса	Гриб Erysiphe graminis	проявляється утворенням білого павутинного нальоту, який пізніше набуває борошнистого вигляду і розміщується на органах рослин щільними ватоподібними подушечками.	На сходах	Клейстотеції	Грибниця
Стеблова іржа	Гриб Puccinia graminis.	Уражує листки, піхви, стебла, остюки і колосові лусочки, де спочатку утворюються іржасто-бурі порошисті подушечки, які зливаються в довгасті лінії з урединіопустул.	У період вегетації	Урединіогрибницею	телі
Тверда іржа	Гриб Tilletia caries Tul.	Колос дещо сплющений, інтенсивно зелений із синім відтінком, колоски непри-родньо розпушені, лусочки розсунуті під дією гриба. При роздавлюванні уражених колосків виділяється сірувата оливково-бура рідина, що має запах гнилого оселедця	Молочної стиглості	Грибниця	Телії

Таблиця 1.3

Характеристика бур'янів в агроценозі озимої пшениці

Назва виду (українська і латинська )	Біологічна група (одно-, дводольні, в т.ч. мало- чи багаторічні)	Морфологічні і біологічні ознаки виду
1	2	3
Мак дикий (Papaver rhoeas.)	Однодольні Однорічна	Однорічна трав'яниста, відстовбурчено-волосиста рослина родини макових. Стебло прямостояче розгалужене, 25--80 см заввишки. Листки чергові, перисторозсічені, з видовженоланцетними, надрізанозубчастими частинками, з яких верхівкові довші за бічні. Квітки великі (3--5 см у діаметрі), двостатеві, правильні, 4-пелюсткові, одиничні на вершку стебла й гілок; пелюстки яскраво-червоні, рідше--рожеві або звужена в добре помітну ніжку.
Кукіль звичайний (Agrostemma githago L.)	Малорічна Дводольна	Стебло - пряме, часто розгалужене, вкрите волосками, 90 см заввишки. Листки - лінійні або лінійно-ланцетні, опушені; нижні черешкові, верхні сидячі. Суцвіття -пелюстки віночка темно- рожеві або рожеві, рідко-білі Корінь -стрижневий, з багатьма дрібними розгалуженнями.
Пирій повзучий ( Elymus repens (L.))	Однодольна Багаторічна	Трав'яниста рослина з довгим повзучим кореневищем. Стебла прямостоячі або висхідні, циліндричні, зелені, з потовщеними вузлами і порожнистими міжвузлями. Листки (3-10 мм завширшки) чергові, сидячі, лінійні, плоскі, зісподу гладенькі, зверху шорсткі, часто з рідкими волосками по жилках. Піхви голі, гладенькі, язичок короткий. Суцвіття -- прямостоячий складний колос (до 15 см завдовжки). Колоски (10-18 мм завдовжки) багатоквіткові, ланцетні, сидять на виступах осі колоса. Колоскові луски (6-12 мм завдовжки) ланцетні, гострі з п'ятьма-сімома жилками, гладенькі або шорсткі. Нижня квіткова луска (7-10 мм завдовжки) ланцетна, гола, на верхівці тупувата, загострена або з коротким остюком. Тичинок три, маточка одна, зав'язь верхня з двома перистими приймочками. Плід -- лінійнодовгаста зернівка (до 4 мм завдовжки), на верхівці волосиста.

Розділ 2. Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

пестицид захист пшениця

2.1 Критерії застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин від шкідливих організмів

Для прийняття рішень щодо застосування фітофармакологічних засобів захисту рослин в агроекосистемах для регулювання чисельності та обмеження розвитку шкідників, збудників хвороб і бур'янів необхідно враховувати критерій - економічний поріг шкідливості (ЕПШ).

Таблиця 2.1

Економічні пороги шкідливості шкідників, хвороб та бур'янів озимої пшениці

Шкідливий організм	Фаза розвитку рослини або період обліку	Облікова одиниця	Економічний поріг шкідливості (ЕПШ)
1	2	3	4
Озима совка	Сходи - кущення	2--3 екз./м2	2-3
Щестикрапкова цикадка	Сходи-3-й листок (осінь) Колосіння - молочна стиглість	40 екз./м2 або 150 особин на 100 помахів сачком 100 екз./5 помахів сачком або 200-300 личинок/м2.	40 200-300
Вівсяна шведська муха	Сходи - кущення	30-40 мух на 100 помахів сачка або 6-10% ушкоджених стебел	30-40
Звичайна злакова попелиця	Сходи - кущіння Вихід у трубку Кінець цвітіння Формування - молочна стиглість	100-150 екз./м2 або 2-3 особини на 1 рослину 10 екз./стебло за 50%заселеності рослин 5-6 особин на стебло, або 500 екз. на 100 помахів сачком 20-30 особин на стебло	100-150 10 5-6 20-30
Борошниста роса	При появі ознак хвороби	Поширення хвороби, % Ступінь ураження, %	40-50 2 - 3
Стеблова іржа	При появі ознак хвороби	Поширення хвороби, % Ступінь ураження, %	60-80 3-5
Тверда сажка	При появі ознак хвороби	Поширення, хвороби, % Ступінь ураження, %	40-60 5-6
Мак дикий	При появі	Шт./м2	4
Кукіль звичайний	При появі	Шт./м2	6
Пирій повзучий	При появі	Шт./м2	4

2.2 Обґрунтування вибору фітофармакологічних засобів захисту рослин.

Таблиця 2.2

Характеристика фітофармакологічних засобів захисту рослин

Назва пестициду	Препаративна форма	Діюча речовина	Норма витрати, л, кг/га, т, м2	Об'єкт, проти якого застосовується	Спосіб застосування
		назва	вміст , г /кг, л
1	2	3	3	4	5	6
Карате Зеон 050 CS	мк. с..	Лямбда - цигалотрину	50г/л	0,15-0,3	Хлібні жуки, блішки, трипси, п'явиці, клоп шкідлива черепашка, попелиці, озима совка	Обприскування в період вегетації
Круїзер 350 FS	т. к. с.	тіаметоксаму	350 г/л	0,4-0,5	Хлібна жужелиця, злакові мухи, цикадки, попелиці	Передпосівна обробка насіння суспензією препарату
Максим Форте 050FS	т. к. с.	Флудиоксоніл	50 г/л	1,5-2,0	Тверда і летюча сажки, борошниста роса,	Передпосівна обробка насіння суспензією препарату
Амістар Тріо 225 ЕС	к. е.	Ципроконазол, пропіканпзол,азоксистробін	225 г/л	1,0	Борошниста роса, іржасті хвороби, фузаріоз колосу	Обприскування в період вегетації
Діален Супер 464SL	в.р.к.	Дикамби, 2,4 - Д диметиламінної солі	464 г/л	0,8	Однорічні і багаторічні дводольні бур'яни, у тому числі стійкі до 2,4 - Д і МЦПА	Обприскування посівів по вегетуючих бур`янах починаючи з фази 2-го листка до фази виходу в трубку

2.3 План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Таблиця 2.3

План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі захисту озимої пшениці від шкідливих організмів

Назва шкідливого організму	Строки проведення (фаза розвитку культури, шкідника, збудника хвороби, бур'яну)	Назва препарату (пестициду, стимулятору росту), їх препаративна форма, вміст діючої речовини	Спосіб та умови ефективного застосування	Захисний ефект, Днів	Норма витрати на одиницю поверхні, що обробляється (площі, маси, об'єму), кг,	Концентрація препарату в робочій суміші, %
					препарату, кг, л/га, кг, л/т, кг/м2, м3	робочої суміші, л/га, т, м2
1	2	3	4	5	6	7	8
Хлібні жуки, блішки, трипси, п'явиці, клоп шкідлива черепашка, попелиці, озима совка	Обприскування в період вегетації	Карате Зеон (Лямбда - цигалотрину 50 г/л)	Обприскування	30	0,15-0,3	200	2
Хлібна жужелиця, злакові мухи, цикадки, попелиці	Передпосівна обробка насіння суспензією препарату	Круїзер (тіаметоксаму 350 г/л(	Протруювання	30	0,4-0,5	200	1
Тверда і летюча сажки, борошниста роса,	Передпосівна обробка насіння суспензією препарату	Максим Форте (Флудиоксоніл 50 г/л)	Протруювання	21	1,5-2,0	200	1
Борошниста роса, іржасті хвороби, фузаріоз колосу	Обприскування в період вегетації	Амістар Тріо (Ципроконазол, пропіканпзол,азоксистробін 225 г/л)	Обприскування	21	1,0	200	2
Однорічні і багаторічні дводольні бур'яни, у тому числі стійкі до 2,4 - Д і МЦПА	Обприскування посівів по вегетуючих бур`янах починаючи з фази 2-го листка до фази виходу в трубку	Діален Супер(Дикамби, 2,4 - Д диметиламінної солі 464 г/л)	Обприскування	21	0,8	200	1

Розділ 3. Потреба сільськогосподарського підприємства у фітофармакологічних засобах захисту озимої пшениці від шкідливих організмів.

Таблиця 3.1.

Потреба в засобах захисту рослин антропогенного походження від шкідливих організмів

Назва препарату	Об'єм роботи, га, т, мІ, мі	Норма витрати, л/га, кг/га, л/т, кг/т, кг/мІ, кг/мі	Кратність обробок, разів	Потреба препарату на весь об'єм роботи, кг, л
1	2	3	4	5
Карате Зеон 050 CS	200	0,15-0,3	2	60
Круїзер 350 FS	200	0,4-0,5	2	160
Максим Форте 050FS	200	1,5-2,0	1	300
Амістар Тріо 225 ЕС	200	1,0	2	400
Діален Супер 464SL	200	0,8	1	160

Таблиця 3.2.

Вартість засобів захисту рослин за фірмами-виробниками

Назва засобів захисту, їх препаративна форма	Фірма виробник	Ціна за 1л, кг	Вартість препарату, що витрачається на 1 га, т, мІ, мі із врахуванням кратності обробок, грн.	Вартість препарату, що витрачається на весь об'єм роботи, грн.
		Доларів	грн.
1	3	4	5	6	7
Карате Зеон 050 CS	Сингента, Швейцарія	28	448	1344	53760
Круїзер 350 FS	Сингента, Швейцарія	9,84	157,50	15,75	630
Максим Форте 050FS	Сингента, Швейцарія	23,80	380,8	761,6	30464
Амістар Тріо 225 ЕС	Сингента, Швейцарія	33,36	533,76	533,76	21350,4
Діален Супер 464SL	Сингента, Швейцарія	74,37	1189,92	713,95	28558

Розділ 4. Оптимізація механізованих робіт щодо застосування фітофармакологічних засобів захисту озимої пшениці

Таблиця 4.1.

Характеристика машин для захисту рослин від шкідливих організмів

Марка машини	Трактор, електродвигун	Місткість резервуара, л	Обслуговуючий персонал, чол.	Продуктивність, т/год, га/год
1	2	3	4	5
ОМ-320-2	МТЗ-80/82 Т-70С Т-70В	320	1	6-14га/год
КПС-10	-	600	1	10 т/год
Пемікс-1002	двигун, 13 кВт	-	-	10,3 т/год

Вибрані машини найбільш підходять для захисту рослин від шкідливих організмів. Так як вони є найбільш ефективними, раціональними та безпечними для застосування пестицидів.

Таблиця 4.2.

План проведення захисних заходів озимої пшениці від шкідливих організмів

Вид роботи*	Об'єм роботи на одиницю виміру, га, т, м2, м3	Період виконання робіт, днів	Склад агрегату	Необхідно для обслуговування агрегату	Норма виробітку агрегату за зміну, га, т	Кількість нормозмін	Кількість на 1 день	Необхідно на робочий день
			Трактор	Спецмашина	автомашина	механізаторів	підсобних робітників			агрегатів	змін	тракторів	спецмашин	Автомашин	Водіїв	механізаторів	підсобних робітників
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18
Приготування робочої суміші	0,02т	1	двигун, 13 кВт	-	Пемікс-1002	-	2	61,8 т	1	1	1	-	-	1	-	-	2
Протруєння насіння картоплі	0,02т	1	-	-	КПС-10	-	2	200 т	1	1	1	-	-	1	-	-	2
Обприскування посівів	200 га	1	МТЗ-80/82 Т-70С Т-70В Т-70С, Т-70В Т-70С, Т-70С,	ОМ-320-2	-	1	-	48 га	3	3	1	3	3	-	-	3	-

Норму виробітку агрегату за зміну розраховують за формулою:

, де

n - норма виробітку машини, га, т; P- продуктивність машини, га/год, т/год; t? - тривалість основної роботи, год.

n(ОМ-320-2) =6Ч8=48 га.

n(КПС-10) =6Ч20=120 т.

n(Пемікс-1002) =6Ч10,3=61,8 т.

Тривалість роботи з пестицидами Іі ІІ класів небезпеки - 4 год., з іншими - 6 год.

Кількість спеціальних машин (агрегатів) розраховується за формулою:

, де

М - кількість машин (агрегатів); О - об'єм робіт, га, т; n - норма виробітку машини (агрегату), га, т; а - період виконання, днів (1-4 дн.).

М (ОМ-320-2)=180/48Ч1=4

М (КПС-10) =1,68/120Ч1=1

М (Пемікс-1002) =42/61,8Ч1=1

Розділ 5. Екологічна оцінка використання пестицидів в агроекосистемі озимої пшениці

За інтегральним ступенем небезпеки пестициди поділяються на 4 групи: дуже небезпечні (І-ІІ ступені небезпеки); небезпечні (ІІІ ступінь небезпеки); помірно-небезпечні (ІV і V ступені небезпеки); мало небезпечні (VІ і VІІ ступені небезпеки).

Таблиця 5.1

Екотоксикологічна регламентація засобів захисту рослин

Назва препарату	Клас небезпечності	Токсичність для	Стійкість у грунті	Стійкість у воді	Стійкість у рослинах	Фітотоксичність (загибель рослин,%)	Інтегральний ступінь небезпеки	Небезпечність за інтегральною класифікацією
		тепло кровних	птахів	риб	бджіл
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Карате Зеон 050 CS	4	малотоксичний	токсичний	токсичний	токсичний	-	-	5	-	6	мало небезпечні
Круїзер 350 FS	3	середньотоксичний	токсичний	високотоксичний	високотоксичний	-	-	-	-	4	помірно-небезпечні
Максим Форте 050FS	4	малотоксичний	малотоксичний	малотоксичний	малотоксичний	-	-	-	-	6	мало небезпечні
Амістар Тріо 225 ЕС	3	мало небезпечні	-	-	мало небезпечні	-	-	-	-	4	помірно-небезпечні
Діален Супер 464SL	4	мало небезпечні	мало небезпечні	мало небезпечні	мало небезпечні	-	-	-	-	6	мало небезпечні

Таблиця 5.2.

Допустимі рівні вмісту пестицидів в об'єктах навколишнього середовища

Назва препарату	ДДД, мг/кг	МДР в продуктах харчування, мг/кг	ГДК/ ОБРВ в повітрі робочої зони, мг/м3	ГДК/ ОБРВ атмосферному повітря, мг/м3	ГДК/ ОДК у воді водоймищ, мг/дм3	ГДК/ ОДК у ґрунті, мг/кг
		культура	МДР
1	2	3	4	5	6	7	8
Карате Зеон 050 CS	0,02	пшениця	0,1	0,1	0,01	0,1	0,1
Круїзер 350 FS	0,003	цукрові буряки, кукурудза, пшениця	0,05	-	-	-	-
Максим Форте 050FS	0,04	Горох, кукурудза, льон, рис, пшениця, озима	0,1	0,5	0,001	0,1	0,2
Амістар Тріо 225 ЕС	0,02	Жито, ячмінь, соя, кукурудза, горох на насіння	0,1	0,1	0,01	0,1	0,1
Діален Супер 464SL	0,002	Пшениця, ячмінь, кукурудза	0,1	-	-	-	-

Таблиця 5.3.

Екологічна оцінка ризику використання пестицидів

Маса пестицидів, кг, л	Пестицидне навантаження, кг/га	Середньо-зважений ступінь небезпеки	Вірогідне забруднення ландшафту, х, кг/га	Агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ)
в препа-ративній формі	за діючою речовиною	за препа-ративною формою	за діючою речовиною
1	2	3	4	5	6	7
951	2758	0,7	1,9	0,02	0,1	0,4

Перед початком розрахунків визначаю масу пестицидів (Мс), що використовували для захисту озимої пшениці від шкідливих організмів. Для цього площу поля необхідно помножити на норму витрати кожного з препаратів.

Мс - загальна маса пестицидів в препаративній формі; Н1 - норма витрати кожного з препаратів, що застосовуються; S - площа поля.

= 0,15•60+0,4•160 + 1,5•300 + 1,0•400 +0,8•160 = 951

Знаючи норму витрати препарату і вміст діючої речовини, можна визначити норму пестицидів за діючою речовиною (н) користуючись формулою:

Н - норма витрати препарату, кг, г/га; С - масова частка діючої речовини в препаративній формі, %.

н = 0,15•50/100=0,075 н =0,4•350/100=1,4 н = 1,5•50/100=0,75

н = 1,0•225/100=2,25 н = 0,8•464/100=3,71

Массу пестицидів за діючою речовиною (Мсдр) визначаємо помноживши площу поля на норму витрати кожного препарату за діючою речовиною:

= 0,075•50+1,4•350+0,75•50+2,25•225+3,71•464= 2758

Навантаження пестицидів на територію сільськогосподарського підприємства вимірюють екотоксикологічною дозою (Дект):

де

Мс - загальна маса пестицидів, кг, л; S - загальна площа, га.

Д = 951/1400 = 0,7

Тип екологічної ситуації стосовно пестицидів сприятливий.

Навантаження пестицидів за діючою речовиною:

Д= 2758/1400=1,9

Середньозважений ступінь небезпеки (Ссн) пестицидів розраховується за формулою:

де

m - використана маса одного препарату, кг, л; Сн - інтегральний ступінь небезпеки пестициду; М - загальна маса усіх пестицидів, що застосовуються, кг, л.

С = 0,15•6+0,4•4+1,5•6+1,0•4+0,8•6/951=0,02

Вірогідне забруднення сільськогосподарського ландшафту () оцінюється інтегральним показником, що враховує екотоксикологічну дозу, середньозважену ступінь небезпеки використовуваного асортименту пестицидів та індекс самоочищення території (Ізон.):



v = 0,02/0,1•0,5 = 0,1

Індекс самоочищення агроландшафтів залежить від типу грунту та гідротермічного коефіцієнту. Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистеми для живих організмів збільшується в міру зростання показника забруднення території (х). При значеннях цього показника до 4 умовних кг/га - еколого-гігієнічна ситуація є мало небезпечною.

Потенційна небезпека (ризик) використання пестицидів зростає із збільшенням х. Ризик характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) із значенням від 0 до 10:

АЕТІ = 10*0,1(1+0,1)і/ (1+0,1)4 +5000 = 0,4

Ризик характеризується АЕТІ таким чином: 0-1 -малонебезпечний.

Розділ 6. Заходи щодо охорони навколишнього середовища від забруднення пестицидами

Пестициди викликають багато проблем, пов'язаних із забрудненням, оскільки при розпиленні можуть потрапляти на навколишню територію, на людей і накопичуватися в ґрунті і корисних рослинах.

Основним засобом боротьби з бур'янами, як відомо, є пестициди. Пестициди-хімічні сполуки, які впливають на пригнічення розвитку певної групи рослин або інших шкідливих організмів, не завдаючи особливої шкоди корисним культурам. Але хімічні засоби надають лише тимчасову допомогу, оскільки з часом сприяють виробленню стійкості до постійно застосовуваних засобів. Це викликає необхідність використання нових, ще сильніших речовин, які паралельно посилюють негативний вплив на ґрунт, воду, повітря, якість продукції, на корисну флору і фауну, тим самим прискорюючи процес порушення біологічної рівноваги в природному середовищі.

Розповсюдження пестицидів у навколишньому середовищі відбувається як фізичним, так і біологічним шляхом. Перший спосіб -- розсіювання з допомогою вітру в атмосфері та поширення через водотоки. Другий -- перенесення живими організмами по шляху харчування.

Отже, хімізацію, що інтенсивно розвивається в сільському господарстві, можна оцінювати з двох позицій -- як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини.

Особливого значення набуває застосування системних фунгіцидів (нині рекомендовано до виробництва близько 300 препаратів), стійких проти змивання з рослин. Неправильне їх застосування може завдати великої шкоди посівам, навколишньому середовищу, здоров'ю людей, свійським тваринам і птиці. А в багатьох інструкціях норми витрат препарату зазначені в широких межах, наприклад, 1--2 кг на 1 га.

Усі без винятку пестициди при ретельному вивченні виявляли або мутагенну, або інші негативні дії на живу природу і людину. Близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними.

Учені ще десятиріччя тому попереджали про неминучість зараження пестицидами ґрунтових і підземних вод. Їх тривозі тоді не надали значення, а нині в різних штатах США близько третини артезіанських свердловин закрито для питного водозабезпечення через забруднення пестицидами. У нашій країні вміст пестицидів в артезіанських водах не контролюється.

Підраховано, що 98% інсектицидів (проти комах) і фунгіцидів (протигрибкових захворювань), 60--95% гербіцидів (проти бур'янів) не досягають об'єктів пригнічення, а потрапляють у воду і в повітря. Крім того, застосовують ще й зооциди (проти гризунів), які створюють у ґрунті мертве середовище.

Застосування пестицидів призводить до пригнічення біологічної активності ґрунтів і перешкоджає природному відновленню родючості, викликає втрату харчової цінності та смакових якостей сільськогосподарської продукції, збільшує втрати і скорочує термін збереження продукції, знижує урожайність багатьох культур внаслідок загибелі комах-опилювачів. Втрати у нашому сільському господарств і тільки від зниження врожаю внаслідок не доопилення рослин. (оскільки ц іпрепарати знищують природних опилювачів) покривають 30--40% прибутку, який приписують дії пестицидів.

Очевидними є негативні наслідки застосування пестицидів для здоров'я людини, причому спостерігається тенденція до їх зростання, водночас у об'єктів, які пригнічуються пестицидами, спостерігається певна пристосованість до них. Сьогодні близько 500 видів комах вже стійкі до інсектицидів. Пристосованість до пестицидів виникає протягом 10--ЗО поколінь, підтверджуючи справедливість теорії еволюції Ч. Дарвіна: в процесі мікроеволюції виробляється нова властивість. Недостатньо обґрунтованим є твердження, що застосування пестицидів дає змогу зберегти майже третину врожаю. Практика свідчить, що повного збереження врожаю не можна добитись препаратами.

Природоохоронні заходи:

Для запобігання забрудненню поверхневих вод, які використовують для централізованого господарсько-питного водопостачання, встановлюють зони санітарної охорони. В них, а також у прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях, згідно з ГОСТ 17.1.3.04-82, не допускається:

1. зберігання і поховання пестицидів і забрудненої ними тари;

2. спорудження приміщень для миття та очищення тари, спецодягу, машин і обладнання, забруднених пестицидами;

3. зливання й очищення стічних вод, які містять пестициди;

4. зберігання і ремонт обладнання для застосування пестицидів;

5. влаштування й експлуатація злітно-посадкових смуг і майданчиків для заправляння обладнання пестицидами.

Транспортувати пестициди від місця зберігання до місця застосування дозволяється лише при безпосередньому їх використанні, у спеціально обладнаному транспорті. Після закінчення обробки рештки пестицидів треба вивезти для зберігання або ліквідації.

Не допускається застосування пестицидів, яке перешкоджає чи обмежує всі види водокористування, а також шкідливо впливає на навколишню флору і фауну. Внаслідок сільськогосподарського зрошення в поверхневі води не повинні потрапляти зворотні води, концентрація пестицидів у яких перевищує норму. У прибережній водоохоронній зоні не допускається застосування пестицидів, небезпечних для гідро біонтів.

Забороняється внесення пестицидів у перший смузі зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Авіа розпилення пестицидів не допускається у внутрішній і проміжній смугах зони санітарної охорони джерел централізованого господарсько-питного водопостачання й обмежується в прибережних водоохоронних зонах і на затоплюваних територіях.

Не припустимо скидати у водні об'єкти пестициди, їх рештки і відходи, пакувальні матеріали і стічні води, забруднені пестицидами, мити забруднені пестицидами тару, спецодяг, машини і обладнання в поверхневих водах, набирати воду забрудненим обладнанням. Санітарно-захисну зону узгоджують з водоохоронною зоною.

У разі наземного обприскування посівів пестицидами ширина санітарно-захисної зони (від меж оброблюваних ділянок до водних джерел) має становити 600 м, за авіаобприскування -- 1000 м (до рибогосподарських водойм -- 2000 м), за внесення гранульованих препаратів -- 300 м. За потреби органи санітарно-епідеміологічної служби можуть збільшувати санітарно-захисну зону у 2 -- 3 рази. Ширина прибережної водоохоронної смуги малих річок -- від 20 до 100 м; застосування пестицидів у ній забороняється.

Охорона атмосферного повітря: відповідно до «Методичних рекомендацій по санітарній охороні атмосферного повітря від забруднення пестицидами» заборонено:

-звичайне авіаційне обприскування ближче як 1000 м від житлової зони, а ультра малооб'ємне авіаобприскування -- ближче як 2000 м;

-одночасна обробка посівів однотипними препаратами у межах району чи області.

Застосування пестицидів, стійких у ґрунті понад 1 міс, а у воді -- 5 діб, слід обмежувати на територіях великих господарств. Великі масиви культур, які обробляють багаторазово, рекомендується розміщувати з урахуванням рози вітрів на відстані не менш як 1000 м від населених пунктів, а поблизу них вирощувати на невеликих площах культури, які не потребують багаторазових обробок. Доцільним є використання різних добавок у робочі розчини для зменшення випаровування й розпилення, гранул, мікро капсул, урізноманітнення асортименту препаратів.

Охорона ґрунту:

Заборонена фумігація ґрунту пестицидами І і II класів небезпечності, виливання решток робочих розчинів, промивних вод після обробки тари, спецодягу, апаратури і приміщень складів без попереднього очищення, використання більш як 2 рази протягом одного сезону пестицидів зі стійкістю в ґрунті менш як 6 міс, а пестицидів, стійких понад 6 міс, -- за наявності їхніх решток після попередніх обробок. Рекомендовані способи застосування пестицидів -- малооб'ємне та ультра малооб'ємне обприскування, протруювання насіння.

Розділ 7. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи із пестицидами

Для захисту організму від потрапляння пестицидів через шкіру, органи дихання і слизові оболонки всі особи, що працюють з хімічними речовинами, повинні забезпечуватись засобами індивідуального захисту відповідно до “Типових галузевих нормам безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття і запобіжних пристосувань” і “Рекомендацій по захисту органів дихання”.

Таблиця. 7.1.

Гігієнічна характеристика пестицидів

Назва препарату	Оральна токсичність (ЛД50), мг/кг	Шкірно-резорбтивна токсичність (ЛД50), мг/кг	Строк очікування, днів	Середня смертельна концентрація в повітрі, мг/м3	Алергенність	Тератогенність	Ембріоток-сичність
Карате Зеон 050 CS	більше 2000	більше 4000	-	більше 50000	не виявлено	-	-
Круїзер 350 FS	201-2000	401-4000	-	5001-50000	слабка	Слабка	слабка
Максим Форте 050FS	більше 2000	більше 4000	-	більше 50000	не виявлено	-	-
Амістар Тріо 225 ЕС	201-2000	401-4000	-	5001-50000	слабка	Слабка	слабка
Діален Супер 464SL	більше 2000	більше 4000	-	більше 50000	не виявлено	-	-

Таблиця 7.2.

Строки виходу людей у поле після обробки засобами захисту рослин.

Назва препарату	Строки виходу в поле
	механізовані роботи	ручні роботи
1	2	3
Карате Зеон 050 CS	3	5
Круїзер 350 FS	3	5
Максим Форте 050FS	3	5
Амістар Тріо 225 ЕС	4	7
Діален Супер 464SL	4	7

Підбір засобів індивідуального захисту здійснюють, враховуючи агрегатний стан препарату в повітрі робочої зони, клас небезпечності препарату і відповідності з діючою гігієнічною класифікацією пестицидів, в т.ч. за критерії інгаляційного впливу і впливу через шкіру.

Таблиця 7.3.

Потреба в засобах інтивідуального захисту працюючих під час роботи з пестицидами (ЗІЗ)

Вид робіт	Назва і форма препарату	Клас небезпеки	Леткість	Агрегатний стан в повітрі робочої зони	Кількість працюючих, чол.	Потреба в ЗІЗ (тип, марка)
						фартухів, шт.	комбінезонів, шт.	Рукавиць, пар,	Чобіт, пар	захисних окулярів, шт.	Респіраторів, ш.	Протгазів, шт.	Тип запасних патронів до респіраторів, шт.
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
Приготування робочої суміші	Карате Зеон, Круїзер, Максим Форте, Амістар Тріо, Діален Супер	4,3	-	Аерозолі рідини та пил	2	2	2	2	2	2	2	2	Пилезахисні респіратори: Ф-62Ш
Протруєння насіння	Максим Форте, Круїзер	3	-	Аерозоль	2	2	2	2	2	2	2	2	Респіратори: Пелюсток-5
Обприскування посівів	Карате Зеон, Амістар Тріо, Діален Супер	4,3	-	Пил, аерозолі	1	1	1	1	1	1	1	1	Респіратори: У-2К, Астра-2

Висновок

Для збереження врожаю озимої пшениці від озимої совки, шести крапкової цикадки, вівсяної шведської мухи, звичайної злакової мухи, борошнистої роси, стеблової сажки, твердої сажки, маку дикого, кукілю звичайного, пирію повзучого доцільно застосувати обґрунтовану та комплексну систему захисту.

У даній курсовій роботі детально розглянуто питання захисту озимої пшениці з урахуванням екологічної безпеки навколишнього середовища.

Без надійного захисту озимої пшениці від шкідників і хвороб отримати високий врожай неможливо. Застосування засобів захисту рослин від шкідливих організмів є невід'ємною складовою частиною сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур .

Було обрано комплекс фітофармакологічних препаратів, що забезпечать ефективне регулювання шкідливих організмів, хвороб та бур'янів: Карате Зеон, Круїзер, Максим Форте, Амістар Тріо, Діален Супер.

Роботи з застосуванням хімічних засобів захисту рослин проводять з дотриманням затверджених регламентів їх безпечного застосування.

Сучасний асортимент пестицидів формується на основі їх токсиколого-гігієнічної оцінки, яка проводиться спеціальними науковими установами.

Для захисту озимої пшениці від шкідливих організмів використовують такі машини : ОМ 320-2, КПС-10, Пемікс-1002. Так як вони є найбільш ефективними, раціональними та безпечними для застосування пестицидів.

Навантаження пестицидів на територію сільськогосподарського підприємства становить за діючою речовиною 0,4 кг/л., тому тип екологічної ситуації стосовно пестицидів малонебезпечний.

Підбір засобів індивідуального захисту здійснюють, враховуючи агрегатний стан препарату в повітрі робочої зони, клас небезпечності препарату і відповідності з діючою гігієнічною класифікацією пестицидів, в т.ч. за критерії інгаляційного впливу і впливу через шкіру.

З правильним використанням пестицидів, з міцними знаннями характеристики шкідників, хвороб, бур'янів, с/г машин, заходів індивідуально захисту, строками виходу в поле, сівозміною, доцільною обробкою та протруюванням насіння, а також іншими засобами захисту рослин можна здобути гарний врожай, зберегти цінність та продуктивність озимої пшениці.

Список використаної літератури

1. Гігієнічна класифікація пестицидів за ступенем небезпечності. - Офіційне видання. -К., 1998. - 19 с.

2. Довідник із пестицидів / [Секун М.П., Жеребко В.М., Лапа О.М. та ін.]; за ред. М.П. Секуна. - К.: Колообіг, 2007. - 360 с.

3. Марютін Ф.М. Фітопатологія: [навчаль. посіб.] / Марютін Ф.М., Пантєлєєв В.К., Білик М.О.; За ред. Ф.К. Марютіна. - Харків: Еспада, 2008. - 552 с.

4.Методика випробування і застосування пестицидів / [С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова, М.П. Секунд та ін.] - К.: Світ, 2001. - 448 с.

5. Основи біологічного захисту рослин / [Дядечко М.П., Падій М.М., Шелєстова В.С., Дегтярьов Б.Г.]; за ред. М.П. Дядечко. [3-є вид.] - К.: Урожай, 1990. - 272 с.

6. Перелік пестицидів дозволених до використання в Україні на 2013 рік.- К.: Юнівест медіа, 2012. - 847 с.

7. Пересипкін В.Ф. Сільськогосподарська фітопатологія: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / В.Ф. Пересипкін - К.: Аграрна освіта, 2000. - 415 с.

8. Пестициди і технічні засоби їх застосування / [Євтушенко М.Д., Марютіна Ф.М., Пантєлєєв В.К. і ін]; за ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна - Харків, 2001.-349 с.

9. Федоренко В.П. Шкідники сільськогосподарських культур / Федоренко В.П., Покозій Й.Т., Круть М.В. - Ніжин: Видавництво “Аспект- Поліграф”, 2004. - 355с.

10.Фітофармакологічний довідник / [Євтушенко М.Д., Марютін Ф.М., Туренко В.П. і ін.]; за ред М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. - Харків, 1997. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru