Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Кафедра землеробства та гербології

КУРСОВА РОБОТА із землеробства

ПРОЕКТУВАННЯ ТІ АГРОЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ СІВОЗМІН В ГОСПОДАРСТВІ



Зміст

Вступ

1. Природно-кліматичні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи

1.2 Агрокліматичні умови зони розташування господарства

1.3 Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

3. Існуюча система сівозмін у господарстві

4. Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства

4.1 Структура посівних площ господарства на рік виконання курсової роботи, врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки і планова врожайність на рік освоєння сівозміни

4.2 Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом сільськогосподарський сівозміна агротехнічний бур'ян

4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

4.4 Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

5. Введення та освоєння сівозмін

5.1 План освоєння нової сівозміни

5.2 Ротаційна таблиця нової сівозміни

6. Система обробітку грунту в полях нової сівозміни

7. Система захисту посівів сільськогосподарських культур від бур'янів

7.1 Система запобіжних заходів захисту від бур'янів

7.2 Система знищувальних заходів захисту від бур'янів

7.3 Система спеціальних заходів захисту від бур'янів

8. Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння

Висновки

Список використаної літератури



Вступ

Сільське господарство є однією з найважливіших галузей виробничої сфери, яка займається вирощуванням сільськогосподарських культур і розведенням тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості -- сировиною. Частка сільського господарства у ВВП України постійно зменшується. Це пояснюється двома обставинами. По-перше, у сільському господарстві затяглася економічна криза через нерозв'язаність питань приватної власності на землю, державної підтримки сільськогосподарського виробництва. З іншого боку, зниження частки сільського господарства в загальному обсягу ВВП є закономірним процесом для країн, які прямують у своєму розвитку до типової для високорозвинутих країн структури економіки, де провідну роль відіграє сфера послуг.

Характерною особливістю рослинництва є постійне зменшення площі землі в обробітку і посіву окремих культур, порушення сівозміни, розширення масштабів водної і вітрової ерозії ґрунтів, зниження їх родючості і врожайності всіх сільськогосподарських, зменшення валового збору зерна, цукрових буряків, соняшнику, льону-волокна, картоплі, городини, багаторічних насаджень та інших культур. Протягом останнього десятиріччя (з 2005 р. по 2015 р.) виробництва зерна в Україні зменшилося з 51,0 до 24,5 млн. т, в тому числі озимої пшениці з 30,4 до 24,5 млн. т, кукурудзи з 4,7 до 3,8 млн. т, ячменю з 9,2 до 6,9 млн. т. В розрахунку на одного жителя виробництва зерна відбулося як за рахунок скорочення посівної площі, так і за рахунок зниження врожайності. За цей період посівна площа скоротилася з 14,5 до 11.2 млн. га, а врожайність зменшилася з 35,1 до 19,4 ц/га.

Аграрна криза негативно позначилася і на цукро-промисловому комплексі. З 2005 р. по 2015 р. зібрана площа цукрових буряків зменшилася з 1605,4 до 747 тис. га, а валовий збір скоротився з 44,9 до 13,2 млн. т. Врожайність цукрових буряків знизилася з 275,7 до 176,7 ц. га,Виробництво цукру за цей період скоротилося з 5,3 до 1,8 млн. т. Україна з експортуючої країни цукру перетворилася в імпортуючу.

В умовах кризової ситуації не дивлячись на великий попит на насіння соняшнику і олію його виробництво залишається майже незмінним. Хоча потенційні можливості сільського господарства дозволяють довести його виробництво як до 3,5-4,0 млн. т. Впродовж останнього періоду виробництво картоплі в Україні зростає. З 2005р. по 2015 р. воно зросло з 14 до 16 млн. т., а в розрахунку на 1 жителя з 322 до 401 кг. Його виробництво зростає як за рахунок збільшення посівної площі, так і за рахунок підвищення врожайності Льоно-промисловий комплекс здійснює виробництво, заготівлю та переробку льону-довгунця з метою одержання різних видів текстильних виробів для задоволення в них потреб населення. Слід підкреслити, що протягом останніх років відбувається постійне зменшення посівної площі льону і його валового збору. Якщо, наприклад, в 2005 р. посівна площа льону становила 108,1 тис. га, то в 2015р. - 83 тис. га. Його урожайність знизилася з 6,4 до 4,2 ц..га, а валовий збір -108,1 до 83 тис. т.

Основним шляхом підвищення ефективності всіх структурних підрозділів АПК є перехід на інтенсивний розвиток. Інтенсифікація сільського господарства означає збільшення виробництва продукції в розрахунку на одиницю ресурсів. В інтенсифікації виробництва найбільш важливими є заходи науково-технічного характеру, спрямовані на перехід від випуску окремих механізмів до комплексу машин, що дадуть змогу забезпечити поточну технологію. Важливе місце у системі заходів належить прогресивним індустріальним технологіям вирощування окремих культур. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва передбачає інтенсивне використання земельних угідь.

Екологізамція виробнимцтва передбачає наявність взаємозв'язку будь-яких дій з урахуванням екологічних вимог до розвитку НТП. У зв'язку з цим управління господарством країни і його функціонування повинні здійснюватися на основі раціонального природокористування та застосування нової технології, прогресивної організації маловідходних і безвідходних виробництв. Враховуючи нинішній стан земель сільськогосподарського призначення, проблемне коло питань екологізації їх використання набуває все більшої значимості. Адже будь-який ґрунт при його інтенсивній експлуатації зношується і потребує відновлення. Як наслідок, одним із головних факторів, що дестабілізують екологічну ситуацію, є надто висока сільськогосподарська освоєність і розораність територій України. Ще одним важливим напрямком екологізації використання земель сільськогосподарського призначення є впровадження сучасних технологій використання решток сільськогосподарського виробництва: гною, соломи, жому. Заміна синтетичних мінеральних добрив гноєм і компостами збагачує ґрунт органічними речовинами і сприяє росту чисельності організмів, що населяють ґрунт, які відіграють вирішальне значення в підвищенні його родючості. Широке застосування методів екологізації дасть змогу аграріям отримувати екологічно чисті врожаї, не завдаючи шкоди ґрунту, підтримувати його задовільний стан та досягти екологічної стабільності агроландшафтів. Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності - і пару) в часі і на території, рідше - тільки в часі. Здавна відомо велике і всебічне значення сівозміни як землеробського заходу, найбільш універсальної й за своєю дією на найважливіші умови розвитку рослин. Ця дія ґрунтується на чергуванні культур неоднакових за впливом на ґрунт і вимогами до нього. Сівозміна зберігає властивості природних фітоценозів - структуру, цілісність, динамічність. Проте частину властивостей, що характерні природним фітоценозам, сівозміни втрачають, зокрема замкнутість, стабільність і саморегулювання, але набувають нову важливу властивість - високу біологічну продуктивність.



1. Природно-кліматичні умови господарства

1.1 Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи

ТОВ Верхівськ-Агро розміщується в південно-західній частині Рівненського району Рівненської області в зоні Полісся. Поверхня господарства являє собою слабо хвилясту рівнину з одноманітним рельєфом, який порушується лише куполоподібними підвищеннями. “ Верхівськ-Агро ” знаходиться в 16 км від обласного та районного центру м. Рівне .Залізнична станція розташована на відстані 17 км від господарства. Адміністративний центр знаходиться у Верхівську , має підпорядкування над такими селами: Кривичі, Макотерти, Пересопниця, Шостаків, Ясининичі.

Основний напрямок господарства - овочево-молочний з розвинутим землеробством. В посівах господарства значну частину займають овочі, однорічні та багаторічні трави, коренеплоди, картопля, кукурудза на силос. Значна площа орних земель щороку засіваються зерновими культурами.

Забезпеченість трудовими ресурсами у господарстві хороша. Забезпеченість технікою відповідає потребам господарства. Ведеться боротьба з бур'янами.

1.2 Агрокліматичні умови зони розташування господарства

За даними «Авіаційної метеорологічної станції цивільна м. Рівне» клімат ТОВ Верхівськ-Агро характеризується помірною континентальністю. Зима м'яка, літо менш жарке, ніж в інших районах України, опадів у півтора-два рази більше. Взимку і літом переважають вітри західних та південно-західних напрямків, які значно пом'якшують температурний режим і створюють умови для достатнього зволоження.

В загальних рисах клімат області характеризується такими багаторічними даними:

1. Сума активних температур за період з середньою добовою температурою понад 10 дорівнює 2400-2500.

2. Без морозний період досить тривалий і становить 155 - 160 днів, а тривалість періоду з середньою добовою температурою 5 -205- 210 днів, понад 10 - 155 -160 днів, понад 15 -100 - 105 днів.

3. Середня температура повітря за рік 7, а найхолоднішого місяця - січня - 5, а найтеплішого - липня +18.

5. Абсолютний мінімум від -35 до -39. Мінімальні температури, особливо в безсніжні зими, можуть стати причиною вимерзання озимих культур та пошкодження плодових дерев. Абсолютний максимум від +36 до +38. Максимальні температури теж небезпечні: вони можуть привести до зав'яння ярих та озимих культур.

6. Сума річних опадів становить 540 -640мм, а за період з середньою добовою температурою повітря понад 10 -- 330 - 380мм.

7. Середня висота снігового покриву за зиму ( середня з максимальних декадних висот) становить 12 - 14см

Найбільша кількість опадів припадає на літній період. Кількість опадів переважає над кількістю випаровування, але в окремі роки спостерігається відхилення в той чи інший бік, і навіть не виключена можливість періодичної посухи.

Весна починається у другій декаді березня і триває 70 - 80 днів. Характерною особливістю її є швидкий ріст температури. У першій декаді квітня середньодобові температури перевищують 5, а в третій декаді 10, що сприяє інтенсивному ростові більшості рослин. Весною часто бувають приморозки, які шкодять садовим і городнім культурам.. В травні і липні опади часто бувають у вигляді злив, що приводять до нерівномірного розподілу і значної втрати вологи, її спаду з більш підвищених елементів рельєфу і надмірної акумуляції в зниженнях.

Літо завжди тепле, з достатнім зволоженням. Починається в третій декаді травня, коли середня добова температура перевищує 15, і триває до початку вересня. В найтеплішому місяці - липні середня температура - від +17 до +19°, максимальна - від +36 до +38. Влітку бувають зливи з грозами, іноді град. Внаслідок злив подекуди вилягає хліб, змивається верхній, шар ґрунту. В окремі роки влітку буває засуха. Значні опади в даній зоні випадають в червні та липні, що часто перешкоджає збиранню сіна. За період з температурою вищою 10?, випадає близько 320 мл атмосферних опадів, тобто в період коли відбувається найінтенсивніший ріст с/г рослин. Але в цей час спостерігаються високі температури повітря, які в умовах низької відносної вологості повітря переводять до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Тому важливе значення мають агротехнічні заходи по закриттю вологи в ґрунті і зменшенню їх випаровуванню.

Осінь починається наприкінці вересня або на початку жовтня, коли середньодобова температура повітря нижча 10°С. Між кінцем літа і початком осені спостерігається передосінній період - це вересень місяць, коли середньодобова температура повітря перевищує 10°С. У вересні переважає малохмарна суха погода. Вегетаційний період закінчується в кінці жовтня, коли середньодобова температура повітря стає нижчою 5°С.

Зима м'яка, з хмарною погодою, частими, але переважно невеликими опадами і триває близько 3,5 місяця - до 10 - 15 березня. Сніговий покрив встановлюється в середньому в третій декаді грудня, сходить в кінці лютого - на початку березня. Отже, кліматичні умови сприятливі для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур на території господарства. Мінімальна кількість опадів відзначається взимку, опади в цей період випадають у вигляді снігу. Іноді спостерігаються дощі, від яких утворюється льодова кірка, шкідлива для озимих культур.



Таблиця 1

Середньорічна і річна кількість опадів та їх розподіл по місяцях, мм

Роки	Місяці	За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2015	20	20	20	30	50	70	70	60	40	30	40	30	560
2016	29	25	27	37	55	74	76	68	47	41	42	33	586
2017	35	33	32	44	57	77	84	76	52	44	44	40	618
Середня багаторічна кількість опадів, мм	28	26	26	37	54	73	76	68	46	38	42	34	576

Таблиця 2

Середньорічна і річна температура повітря, та її розподіл по місяцях

Роки	Місяці	За рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2015	-5	-5	0	7	14	17	18	17	13	7	2	-2	7
2016	-4	-4	2	6	13,5	16,5	17,7	17.5	12,5	6	1	-1,6	7
2017	-3	-3	1	7	13	16	17	17	13	7	2	-1	7
Середня багаторічна t, С	-4	-4	1.5	6.6	13,5	16,5	16,5	17,1	12.8	6.6	1,6	-1,5	7

Таблиця 3

Характеристика провідних грунтових відмін у господарстві

Тип грунту	Площа, га	Гранулометричний склад	Ємкість вбирання, мг екв\100г	Ступінь насичення основами	рН сольової витяжки	Глибина перегнійного горизонту	Глибина орного шару	Вміст гумусу, см	Валовий вміст, %	Вміст рухомих форм, мг\100г
									N	P	K	P2O5	Легко гідролізний азот	K2O
Дерново-підзолисті глейові	1290	супіщані	2-6	40-60	4.6-5,7	30	80	2,2	10,4	50	754	12-11	2.5-3.5	6-8
Дерново-підзолисті глеюваті	1260.4	супіщані	8.4	30-60	3-6	27	80	1,2	10,03	52,2	756	13	3	8

1.3 Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню

В господарстві найбільшого поширення мають 2 групи ґрунтів:

1.Дерново-підзолисті глейові піщані;

2.Дерново-підзолисті глеюваті піщані ;

Дерново-підзолисті глейово піщані.

Ці ґрунти залягають на знижених ділянках рельєфу в умовах сильної тренованості і високого рівня ґрунтових вод. За морфологічною будовою ці ґрунти подібні до глеюватих. Відрізняються лише ближчим заляганням від поверхні ґрунтових вод (60-100см), тому з глибини 20-50см уже мають ознаки оглеєння, а іноді заторфованість гумусового горизонту. В цих ґрунтах інтенсивно оглеєні Не, Е та верхня частина І горизонту. Нижня частина ілювію та материнська порода не оглеєні або зустрічаються лише поодинокі іржаві плями. Ці ґрунти у верхньому горизонті мають 1,2-2,4% гумусу, реакція ґрунтового розчину кисла(РН-4,6-5,7), сума ввібраних основ та ступінь насиченості основами дуже малі. За даними лабораторних аналізів вони мають незначні запаси рухомих форм поживних речовин, а саме: азоту 4.5-5.4мг, фосфору 0.6-5мг, калію 1.5-4.9мг на 100 г ґрунту. На них можна вирощувати кормові, городні, різні ярі культури, а на більш підвищених ділянках і озимі. Непридатні під сади і хмільники. Для підвищення родючості потрібно здійснювати всі ті заходи, що рекомендовані для ґрунтів попередніх груп. На таких ґрунтах вирощують найбільш невибагливі до елементів живлення і вологи культури: озиме жито, гречку, картоплю, ячмінь, овес, люпин та ін. Погано ростуть конюшина і люцерна. На різновидах, в яких на глибині до одного метра залягає морена або суглина, які зменшують фільтрацію води, за умов правильного застосування добрив вирощують озиму пшеницю та льон-довгунець. В сівозміні найбільш ефективна різноглибинна система обробітку ґрунту, в якій поєднується оранка, неглибокий і поверхневий обробіток полиневими лущильниками, дисковими боронами, плоскорізними знаряддями, оранка з ґрунтопоглибленням, тощо. Глибину та чергування способів обробітку в сівозміні встановлюють залежно від особливостей ґрунту, властивостей культур, ступення забур'яненості поля та погодних умов. Основними видами органічних добрив є підстилковий гній і торфокомпости, дози яких становлять 20-30 т/га з інтервалом внесення через 2-3 роки. Періодичне внесення органічних добрив в нормі 18-20 т/га сівозміної площі у поєднанні з зеленими добривами, дає можливість підтримувати бездефіцитний баланс гумусу і покращувати його якість. Додатковим джерелом органічної речо­вини може бути солома зернових колосових (жито, озима пшениця, ячмінь, овес). Для корінного підвищення родючості дерново-підзолистих піщаних та глинисто-піщаних кислих ґрунтів разом з іншими органічними заходами обов'язковим є вапнування. Вапнування - нейтралізує надлишкову кислотність, забезпечує рослини елементом живлення - кальцієм, посилює мікробіологічну активність ґрунту знижує вміст розчинних токсичних сполук - алюмінію, заліза, марганцю, покращує агрегатний склад, агрохімічні і фізико-хімічні властивості, суттєво підвищує ефективність мінеральних добрив.

Найбільш інтенсивно вапно починає діяти через 1-2 роки після внесення. Тому його слід застосовувати під культуру, яка найменш чутлива до кислого середовища. На таких ґрунтах ефективним заходом є внесення лучного мергелю (місцевого вапнякового матеріалу), який крім карбонатів кальцію містить до 25-30% мулистих частинок. Це збагачує ґрунт мінеральними колоїдами, що збільшує зв'язність, буферність і вологоємкість ґрунту, покращує його поживний режим. На дерново-підзолистих ґрунтах при внесенні гною і вапна досить ефективним є мінеральні добрива. Практика свідчить, по найкраще співвідношення між NPK становить 1-1,2; 0,7-0,9; 0,8-0,9. Проте мінеральні добрива слід вносити у помірних дозах локальним спосо­бом найкраще навесні перед або під час сівби, щоб запобігти їх вимивання.

Дерново-підзолисті глеюваті піщані.

Відрізняються від інших ґрунтів наявністю різко вираженого елювіального горизонту, який має назву підзолистого. У цих ґрунтах гумусово-елювіальний горизонт становить 15-18см під лісами, а на орних землях зберігається з глибиною орного шару. Під ним залягає елювіальний горизонт - ясно-жовтий пісок з білястими плямами у верхній частині. Це горизонт вимивання, який займає прошарок від 2-3 до 20см завтовшки. Ілювіальний горизонт представлений черговими шарами білястого піску. Ґрунти залягають на вирівняних і знижених елементах рельєфу характерною ознакою для них є оглеєність материнської породи, наявність голубувато - сизих та вохристо-іржавих плям і смуг, дуже забарвлених прошарків і плям та твердих залізо-марганцевих конкрецій різних розмірів, переважно дрібних. У механічному складі ґрунтів фракція піску становить 96 - 98 % і більше, а на долю мулуватих частинок припадає до 2 %. Легкий механічний склад обумовлює високу водопроникність і вологоємність. На цих ґрунтах можуть рости лише не вимогливі до поживних речовин і вологи сільськогосподарські культури - люпин, середела, жито, картопля, гречка та ін.Дані ґрунти формуються в умовах періодичного надлишкового зволоження, що суттєво впливає на їх агрохімічні, фізико-хімічні та водно-фізичні властивості і характер сільськогосподарського використання. Низька родючість і недостатня врожайність вирощуваних культур обумовлені несприятливим водно-повітряним режимом, підвищеною кислотністю, значним розвитком глеєутворювального процесу, наявністю великої кількості рухомих сполук заліза та алюмінію. На перезволожених ґрунтах стиглість ґрунту настає пізніше, що затримує весняні польові роботи і не дозволяє висівати на таких ґрунтах рані ярові культури в оптимальні строки. Посіви озимих культур часто вимокають, сильно страждають корене- і бульбоплоди. Влітку та восени затримується збирання врожаю.

В оглеєних горизонтах дерново-підзолистих ґрунтів накопичується значна кількість закисних сполук марганцю та міді. Внаслідок високого вмісту рухомих сполук алюмінію ґрунти мають підвищену кислотність.

Дерново-підзолисті оглеєні ґрунти придатні для вирощування коноплі, пізніх ярих зернових і овочевих культур. На ґрунтах супіщаного механічного складу вирощують кормові культури і багаторічні трави. Не рекомендується використовувати дерново-підзолисті глеєві ґрунти при вирощувані картоплі та під посадку плодових багаторічних насаджень.

Для підвищення родючості дерново-підзолистих оглеєних ґрунтів застосовують комплекс заходів: осушення, хімічна меліорація, систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, з обов'язковим розділеним внесенням азоту, застосування нескладних агромеліоративних заходів (вузькозогонна оранка, борознування, розпушення підорного шару, щілювання, профілювання поверхні, посів на гребнях та ін.). Для усунення підвищеної кислотності проводять вапнування. Норми вапна визначають комплексом показників: ступенем і величиною кислотності ґрунту, ступенем насиченості його основами, гранулометричним складом і вмістом органічної речовини, відношенням культур сівозмін до реакції середовища. На дерново-підзолистих глейових ґрунтах вони коливаються в межах від 3 до 7 т/га чистого карбонату кальцію.На оглеєних ґрунтах вапно бажано вносити разом з фосфоритним борошном. Під дією останього рухомий алюміній входить до комплексних сполук, в складі яких втрачає токсичність відносно рослин. Враховуючи інтенсивне вимивання поживних речовин, систему удобрення і меліоративні заходи планують таким чином, щоб до мінімуму звести можливі їх витрати. Так, якщо фосфорні та калійні мінеральні добрива можна вносити під основний обробіток, то ефект від азотних добрив досягається при розділеному їх внесенні. Органічні добрива на супіщаних і легкосуглинкових різновидах оглеєних ґрунтів вносять в нормах, не більше 20 т/га, а на піщаних і глинисто-піщаних, норму гною під картоплю збільшують до 30-40 т/га. Значні площі дерново-підзолистих оглеєних ґрунтів зайняті природними сінокосами і пасовищами. На таких землях внесення мінеральних добрив слід поєднувати з вапнуванням. Норма вапна становить 0,5-0,75 гідролітичної кислотності. Вапнякові добрива вносять поверхнево і заробляють важкою дисковою бороною.

№ полів	Тип забур'яненості посівів	Участь окремих біологічних груп, %
		Мало річні однодольні	Мало річні дводольні	Багаторічні кореневищні	Багаторічні коренепаросткові
1	Мало річні дводольні	13	76	2	9
2	Мало річні дводольні	41	47	3	9
3	Багаторічні коренепаросткові	32	5	7	56
4	Багаторічні кореневищні	9	42	46	3
5	Мало річні дводольні	39	44	6	11
6	Мало річні дводольні	5	78	9	8
7	Мало річні дводольні	47	95	2	16
8	Мало річні однодольні	45	44	7	4
9	Мало річні однодольні	56	37	1	4



2. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

Експлікація - це характеристика земельних угідь по видах господарського використання.

Трансформація - це переведення земельних угідь з одного в інші

Господарство займає площу в 2250.4 га, площа ріллі також значна 2000 га. Загалом угіддя господарства компактно розміщені в залежності від їх призначення, тому проведення особливих заходів поліпшення земельних угідь господарства непотрібно, можна лише осушити невелику територію заболочених земель і використати їх на сінокоси чи пасовища.

Таблиця 5

Земельні угіддя господарства

№ п.п.	Види с.г. угідь	На рік написання курсової роботи	Площа на рік освоєння сівозмін
		га	%	га	%
1.	Рілля	2000	78.4	2050.4	80.4
2.	Сіножаті	115.4	4.5	117.4	4.6
3.	Пасовища	182.5	7.1	196.4	7.7
4.	Ліс і чагарники	35.3	1.4	34.3	1.3
5.	Сади і ягідники	60.1	2.3	30.8	1.2
6.	Болота	36	1.4	-	-
7.	Виробничі будівлі	50.1	2	50.1	2
8	Під водою	10.6	0.4	10.6	0.4
9.	Під шляхами та дорогами	60.4	2.4	60.4	2.4
Всього землі	2550.4	100	2550.4	100

На рік освоєння сівозміни планується викорчувати непродуктивні сади (старі, занедбані), трохи збільшити площу пасовищ, а також зменшити кількість чагарників та зайнятись осушенням заболоченої землі, переведення у більш продуктивні, наприклад, у ріллю.



3. Існуюча система сівозмін у господарстві

В ТОВ Верхівськ-Агро на площі ріллі 2000 га введено 3 сівозмін, решта території ріллі знаходиться поза сівозміною. На території є одна польова, одна кормова та одна овочева сівозміни.

Таблиця 6

Система сівозмін у господарстві

№ п/п	Назва сівозміни	Площа орних земель сівозміни, га	Кількість полів у сівозміні	Середній розмір поля сівозміни, га
1	Польова	1215	9	135
2	Кормова	680	8	85
3	Овочева	105	7	15
	Всього ріллі	2000	-	-

Існуюча організація території забезпечує раціональне використання землі придатної для вирощування культур у польовій, кормовій та овочевій сівозмінах. Дерново-підзолистий грунт є придатним, щоб вирощувати найбільш невибагливі до елементів живлення і вологи культури: озиме жито, гречку, картоплю, ячмінь, овес, люпин та ін. Погано ростуть конюшина і люцерна але забезпечивши Періодичне внесення органічних добрив в нормі 18-20 т/га сівозміної площі у поєднанні з зеленими добривами, дає можливість підтримувати бездефіцитний баланс гумусу, покращувати його якість та вирощувати багаторічні трави.



4. Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства

4.1 Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, врожайність сільськогосподарських культур за останні 3 роки і планова врожайність на рік освоєння сівозмін

Структура посівних площ - це співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур. Спеціалізація і концентрація сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність зміни структури посівних площ, постійного удосконалення і корегування введених і освоєних сівозмін, насичення їх тими чи іншими культурами (таблиця 4)

Врожайність культур

№	Назва культури	Врожайність в ц/га
		2015	2016	2017	Середня за три роки	Проектна
1	Озима пшениця	35,6	38,8	41,5	38,6	40
2	Озимий ячмінь	29,7	36,0	28,9	31,5	32
3	Ярий ячмінь	25,8	30,0	27,2	27,6	29
4	Кукурудза зерно	49,4	53,5	50,9	51,3	53
5	Перець	340	289	310	313	320
6	Огірки	246	274	277	266	300
7	Капуста	598	640	655	631	660
8	Буряк столовий	297	313	324	311	315
9	Буряк кормовий	354	342	333	343	350
10	Соняшник	16,3	21,3	19,6	19	21
11	Кукурудза на силос	224	178	213	205	210
12	Горохово-вівсяна суміш на зелений корм	179	156	132	156	170
15	Люцерна на сіно	157	186	173	172	175
16	Люцерна на зелений корм	212	198	185	198	210

З таблиці видно що врожайність основних культур коливається по роках, але не суттєво, тому це не дає нам можливість з максимальною точністю запроектувати врожайність. Як свідчать дані на перспективу господарство досягне рівня урожайності середньозваженого по країні в цілому. Тому вона планується відштовхуючись від середньорічних даних. Велике значення в отриманні запланованих врожаїв мають погодні умови і застосування інтенсивних технологій вирощування.

Польова сівозміна

№	Культура	Площа, га
1	Чорний пар	135
2	Озима пшениця	135
3	Ярий ячмінь	135
4	Кукурудза на силос	135
5	Озима пшениця	135
6	Озимий Ячмінь	135
7	Кукурудза на зерно	135
8	Озима пшениця	135
9	Соняшник	135

Кормова сівозміна

№	Культура	Площа, га
1	Люцерна на сіно	85
2	Люцерна на зелений корм	85
3	Люцерна на зелений корм	85
4	Горохово-вівсяна суміш на зелений корм	85
5	Озима пшениця	85
6	Кукурудза на силос	85
7	Буряк кормовий	85
8	Ярий ячмінь з підсівом люцерни	85

Овочева сівозміна

№	Культура	Площа, га
1	Люцерна	15
2	Люцерна	15
3	Люцерна	15
4	Перець	15
5	Огірки	15
6	Капуста	15
7	Буряк столовий	15

4.2 Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

Таблиця 8

Поголів'я та виробництво продукції тваринництва

Вид тварин та вихід продукції	Фактично на рік написання курсової роботи, 2017 р.	Планується на 2018 р.
Поголів'я Велика рогата худоба - всього у т.ч. корови молодняк 1 - 2 року молодняк до 1 року Свині - всього у т.ч. свиноматки Продуктивність тварин на 1 голову Надій молока на 1 корову, кг Виробництво продукції тваринництва Виробництво м'яса в живій масі, ц у т.ч. м'яса великої рогатої худоби м'яса свиней Виробництво молока, ц	150 100 25 25 50 5 5000 800 600 200 5000	200 150 25 25 40 2 5100 1000 700 250 7650

Висновок: проаналізувавши дані таблиці стає зрозуміло, що планове виробництво продукції тваринництва має збільшені показники відносно фактичних. Це значить, що підприємству необхідно збільшувати площі кормових с/г культур. Тобто змінювати структуру посівних площ.

Таблиця 7

Фактична площа посіву та урожайність сільськогосподарських культур

№

Сільськогосподарські культури

Площа посіву на рік складання роботи

Урожайність за останні роки, ц/га

га

%

2015

2016

2017

Середня за 3 роки

Нарік освоєння сівозміни (планова), 2018

План

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

Всього зернових 980 49 у т.ч. озима пшениця 490 24.5 34.3 35.6 38 38.8 40.7 41.5 38.4 38.6 42 озимий ячмінь 135 6.75 28.5 29.7 35.3 36 28.2 28.9 31.2 31.5 35 ярі зернові 355 17.75 ярий ячмінь 220 11 24.7 25.8 29.3 30 26.6 27.2 27.4 27.6 30 кукурудза 135 6.75 48.1 49.4 52.8 53.5 50.2 50.9 50 51.3 54 Соняшник 135 6.75 15 16.3 20.8 21.3 19.1 19.6 18.8 19 22 Буряк кормовий 85 4.25 353 354 341.2 342 332.3 333 340 343 355 Багаторічні трави 300 15 У т.ч. люцерна на сіно 85 4.25 150 157 181 186 170 173 170 172 188 люцерна зелений корм 215 10.75 205 212 190 198 183 185 193 198 208 Однорічні трави 85 4.25 У т.ч. горохово-вівсяна суміш 85 4.75 173 179 153 156 130 132 153 156 175 Кукурудза на силос 220 11 220 224 175 178 210 213 202 205 225 Овочево-баштанні культури 60 3 огірок 15 0.75 240 246 269 274 273 277 264 266 276 капуста 15 0.75 585 598 630 640 649 655 625 631 652 буряк столовий 15 0.75 290 297 307 313 320 324 308 311 327 перець 15 0.75 334 340 275 289 306 310 309 313 340 Чорний пар 135 6.75 - - - - - - - Вся площа ріллі 2000 100

4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

Таблиця 9

Потреба кормів для тварин на рік освоєння сівозміни

Продукція тваринництва

Валовий вихід продукції

Норма витрати кормових одиниць

Загальна потреба кормових одиниць, ц

У тому числі по видах кормів

Концентрованих (всього)

Грубих (сіно)

Сокови-тих (силос)

Зелених

к.од.,ц

ц

к.од.,ц

ц

к.од.,ц

ц

к.од.,ц

ц

Молоко, ц М'ясо великої рогатої худоби, ц М'ясо свиней, ц Разом Страховий фонд Всього

7650 350 100 8100

1.2 11.2 8.2 20.6

9180 3920 820 13920

2938 1098 738 4774

2600 972 653 4225

1377 470 - 1847

3261 922 - 4183

2295 940 33 3268

13005 5486 220 18711

2570 157 33 2760

12238 871 183 13292

Таблиця 10

Загальна потреба кормів по культурах на 2018 р.

Вид кормів	Загальна потреба, ц	Вміст перетравного протеїну в 1 ц продукції, кг	Загальний вміст перетравного протеїну, кг
	Кормових одиниць	Фізичної маси
Концентровані: зернові злакові зернобобові Грубі: сіно сіяних трав сіно сіножатей Соковиті: У т.ч. силос кукурудзи силос бобових культур сінаж кормові буряки Зелені: сіяні бобові культури кукурудза на зелений корм озимі на зелений корм зелена маса сіножатей зелена маса пасовищ Всього Вміст перетравного протеїну в 1 к.од., г	4777 - 1847 - 3268 2557 - - 711 2760 2570 - - 190 - 12652	4225 - 4183 - 18711 12789 - - 5919 13292 12238 - - 1054 - 40411	8 - 1.3 - 1.4 - - 1 4.8 - - 2.8 - 19.3	33800 - 5438 - 17905 - - 5919 58742 - - 2951 - 124755

Таблиця 11

Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур

Культура	Кількість продукції для продажу на ринку, внутрігосподарські потреби, ц	Планова урожайність на рік освоєння сівозміни	Площа посіву для забезпечення вказаної кількості продукції, га	Норма висіву насіння, кг/га	Потреба в насінні на всю площу, ц	Насіннєвий фонд ярих, 15% до потреби в насінні ярих і озимих, ц	Валова потреба в насінні,ц
Зернові	38702	37,5	980	200	2734	234	3120
Озимі, всього	27720	44,7	625	250	1563	123	1675
Ярі зернові, всього	10982	44,7	355	300	951	67	1123
В т.ч. кукурудза на зерно	6000	64	135	80	74	5	79
Ячмінь	4982	43,6	220	250	345	34	378
Овочі	42000	154	60	30	83	-	83
Система кормових культур, всього	290000	520	557,7	5	27	-	27
Кукурудза	290000	520	220	70	390	-	390
Кормові буряки	84000	706	85	7	8	-	8
Горохово-вівсяна суміш	30367,8	46	85	7	46	-	46
Люцерна	82580	200	85	18	74	-	74
По укісні пожнивні	26580	100	265,8	-	-	-	-
Культурні пасовища	65681	150,3	185.5	-	-	-	-
Солома ярих культур	21220	85,7	247,6	-	-	-	-
Солома озимих культур	55440	59,3	620,6	-	-	-	-

Таблиця 12

Річна потреба в продукції рослинництва, вирощуваної в господарстві на рік освоєння нових сівозмін

Назва продукції	С.-г. культури	Потреба, ц
		продаж на ринку	внутрігосподарські потреби, побутові	насіння	корми	Всього
Зерно пшениці	Озима пшениця	23789	3048	1456	234	27654
Зерно кукурудзи	Кукурудза на зерно	5398	345	390	64	6567
Зерно ячменю	Ячмінь	4256	432	378	23	5123
Бульби картоплі	Картопля пізня	1067	34	27	12	1145
Овочі	Капуста, буряк столовий	41345	34	83	13	43567



4.4 Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

Таблиця 13

Структура посівних площ для господарства на рік освоєння сівозмін 2007

Загальні потреба в продукції рослинництва	Назва груп і культур	Планується
		Валовий збір, ц	Урожайність ц/га	Площа, га	% до земель в обробітку
Зерно 49320 ц	Всього землі в обробітку	-	-	2000	100
	Зернові	38702	37,5	980	49
	Озимі, всього	27720	44,7	625	31.25
	Ярі зернові, всього	10982	44,7	355	17.75
	В т.ч. кукурудза на зерно	6000	64	135	6.75
	Ячмінь	4982	43,6	220	11
Овочі 42000 ц	Овочі	42000	154	60	3
Картопля 1100 ц	Картопля	1100	119	9,2	0,3
Зернобобові	В т.ч. горох	10000	40,2	135	7,9
Силос 290000	Система кормових культур, всього	290000	520	220	11
	Кукурудза	290000	520	220	11
Коренебульбоплоди 84000 ц	Коренебульбоплоди	84000	706	85	4.25
	Кормові буряки	84000	706	85	4.25
Грубі корми
	Люцерна на сіно	82580	188	85	4.25
Зелені корми 193441 ц
	Люцерна зелений корм	82580	200	215	10.75
	Горохово-вівсяна суміш	21600	175	85	4.75
	По укісні пожнивні	26580	100	265,8	8,4
	Конюшина	98784	240	135	11.3
	Культурні пасовища	65681	150,3	437	13,9
	Природні пасовища	-	-	-	-
Солома 76660 ц	Солома ярих культур	21220	85,7	247,6	7,8
	Солома озимих культур	55440	59,3	620,6	19,7

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв'язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури - озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. Замість чорного пару в полі № 1 вирощувати багаторічні трав, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур'янів в ґрунті - так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур'янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине. Що стосується шкідників, хвороб то їх кількість теж зменшується, адже вони не мають змоги довго зберігатись без свого господаря, тобто без зернових культур. Отже найкращі врожаї озимих зернових ми отримуємо після багаторічних трав, одним із основних критеріїв - є також те, що багаторічні трави рано звільняють площу, а це дає змогу якісно і своєчасно підготувати площу під озимі культури.

Озима пшениця в свою чергу є добрим попередником під картоплю, адже поле озимої пшениці добре доглядалось, оброблялось гербіцидами, вносилась повна доза мінеральних добрив, невеликі кількості органічних добрив в ґрунті пройшов процес мінералізації пожнивних решток. Але в ґрунті залишилось мало азоту що для картопліі є важливою умовою. Також озимі культури рано звільняють площі від врожаю, а це дає змогу добре обробити площу під наступну культуру, необхідно зробити глибоку зяблеву оранку, внести міндобрива. Що стосується хвороб, шкідників то у озимих зернових та картоплі, спільних як таких немає, так що для картоплі озимі зернові - це найкращий попередник.

Горох - один із кращих культур, після просапних (картопля, цукровий та кормовий буряки та ін.), адже завдяки бульбочковим бактеріям що знаходяться на коренях, накопичується велика кількість азоту в грунті, яка необхідна для живлення наступної культури.

Кукурудза на зерно - в умовах нестійкого зволоження кукурудзу на зерно найкраще вирощувати на полях після гороху і озимої пшениці. Дещо гіршими попередниками для неї є кукурудза і цукрові буряки

Кукурудза на силос розміщується після однорічних злакових, тому що попередник залишає після себе багато рослинних решток, що переходять в азот та органічну речовину, що в першу чергу необхідно для хорошого росту і розвитку культури.

Ячмінь збирається рано і підсівається конюшиною. Конюшина добре розвиває кореневу систему, накопичує азот, що сприяє покращенню фізичних властивостей грунту та покращується структура ґрунту. Зменшується кількість бур'янів, не має шкідників, хвороб, які б могли вплинути на врожай зеленої маси.

Тому у зв'язку з цим схема чергування культур у новій польовій сівозміні буде така:

1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна

1.Конюшина -135 га

2.Озима пшениця-135 га

3.Картопля-135 га

4.Горох-135 га

5.Озима пшениця-135 га

6.Кукурудза на силос-135 га

7.Озима пшениця- 135 га

8.Кукурудза на зерно-135 га

9.Ячмінь+ багаторічні трави-135 га

Кормова та овочева сівозміни не потребують змін.

Таблиця 14

Структура посівних площ в конкретних сівозмінах, кількість полів у них та кількість полів, зайнятих окремими культурами

Номер і тип сівозміни	Площа сівозміни,га	с/г культура	Площа	Середній розмір поля в сівозміні	Число полів у сівозміні
			га	% від площі сівозміни
1 польова зерно-просапна	1215	Конюшина	135	11.1	135	9
		Озима пшениця	135	11.1
		Картопля	135	11.1
		Горох	135	11.1
		Озима пшениця	135	11.1
		Кукурудза на силос	135	11.1
		Озима пшениця	135	11.1
		Кукурудза на зерно	135	11.1
		Ячмінь + конюшина	135	11.1
2 Спеціальна овочева	105	Люцерна	15	14.3	15	7
		люцерна	15	14.3
		Люцерна	15	14.3
		Перець	15	14.3
		огірки	15	14.3
		капуста	15	14,3
		Буряк столовий	15	14.3
3 кормова	680	Люцерна на сіно	85	12.5	85	8
		Люцерна на зелений корм	85	12.5
		Люцерна на зелений корм	85	12.5
		Горохово-вівсяна суміш	85	12.5
		Озима пшениця	85	12.5
		Кукурудза на силос	85	12.5
		Буряк кормовий	85	12.5
		Ярий ячмінь+багаторічні трави	85	12.5



5. Введення та освоєння сівозмін

5.1 План освоєння нової сівозміни

Після складання та затвердження, перенесення розробленого проекту сівозміни на територію землекористування господарства її освоєння. Освоєння сівозміни - це поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який триває 2-3 роки. Діють на підставі спеціального плану, який так і називається, план освоєння або план переходу. Цей план являє собою таблицю 12 в якій подано фактичне розміщення культур, у кожному полі за попередні 2 роки і планове розміщення культур на період освоєння сівозмін. До цього плану враховуємо наступні умови:

1. Період освоєння повинен бути як можна коротшим (не більше 2-3 років)

2. В період освоєння сівозміни необхідно забезпечити виконання і перевиконання обсягу валового виробництва всіх видів рослинницької продукції, передбаченою планом розвитку господарства.

3. Дотримуватись у всі роки освоєння прийнятої структури посівних площ сівозміни.

4 .При складанні плану слід брати фактичне розміщення культур на полях 2-3 роки до освоєння сівозмін.

Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки їх освоєння, треба знати певний порядок самого освоєння:

1. Визначаємо поля, в яких на даний час були посіяні культури (багаторічні трави, озимі);

2. Розміщують найвимогливіші до попередників культури (цукрові буряки, льон, соняшник та інші)

3. Визначають місце підсіву багаторічних трав та розміщують інші культури.

4. Поля, в яких схемою передбачено багаторічні трави, а їх там нема, пересівають однорічними травами (вико-вівсяна сумішка)

Одночасно з освоєнням запланованої сівозміни, необхідно розробити і запровадити відповідну систему агротехнічних заходів: для зменшення негативного впливу попередників. До таких заходів належать: внесення добрив, дотримання оптимальних строків обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами, заходи по нагромадженню і зберіганню вологи.

Сівозмін вважається освоєною тоді, коли в ній дотримуються межі полів, а розміщення культур на полях і після попередників відповідає прийнятій схемі. Для дотримування порядку чергування культур в полях сівозміни необхідно скласти ротаційну таблицю

Таблиця 15

План освоєння 9-типільної польової сівозміни

№ п/п	Площа	Фактичне розміщення культур	Розміщення культур у плані освоєння сівозміни
		У попередньому році	У поточному році	2018	2019	2020
		Культура	Площа, га	Культура	Площа, га	Культура	Площа, га	Культура	Площа, га	Культура	Площа, га
1	135	Чорний пар	135	Кукурудза на зерно	135	Ячмінь+ б/т	135	Конюшина	135	Озима пшениця	135
2	135	Озима пшениця	135	Ячмінь+ б/т	135	Конюшина	135	Озима пшениця	135	Картопля	135
3	135	Ярий ячмінь	135	Конюшина	135	Озима пшениця	135	Картопля	135	Горох	135
4	135	Кукурудза на сил	135	Озима пшениця	135	Картопля	135	Горох	135	Озима пшениця	135
5	135	Озима пшениця	135	Картопля	135	Горох	135	Озима пшениця	135	Кукурудза. на сил	135
6	135	Озимий ячмінь	135	Горох	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на силос	135	Озима пшениця	135
7	135	Кукурудза на зерно	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на силос	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на зерно	135
8	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на силос	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на зерно	135	Ячмінь+ б /т	135
9	135	Соняшник	135	Озима пшениця	135	Кукурудза на зерно	135	Ячмінь+ б/т	135	Конюшина	135

5.2 Ротаційна таблиця нової сівозміни

Таблиця 16

Ротаційна таблиця 9-ти пільної польової сівозміни

№	Рік ротації
	2018	2019	2020	2021	2022	2021	2022	2023	2023
1	Ячмінь+ б/т	Конюшина	Озима пшениця	картопля,	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно
2	Конюшина	Озима пшениця	Картопля	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т
3	Озима пшениця	Картопля	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т	Конюшина
4	Картопля	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця,	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т	Конюшина	Озима пшениця
5	Горох	Озима пшениця	Кукурудза. на сил	Озима пшениця,	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т	Конюшина	Озима пшениця	картопля
6	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т	Конюшина	Озима пшениця	картопля	Горох
7	Кукурудза на силос	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т	Конюшина	Озима пшениця	картопля	Горох	Озима пшениця
8	Озима пшениця	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б /т	Конюшина	Озима пшениця	картопля	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос
9	Кукурудза на зерно	Ячмінь+ б/т, овес	Конюшина	Озима пшениця	картопля	Горох	Озима пшениця	Кукурудза на силос	Озима пшениця



6. Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

Систему обробітку ґрунту розробляють на рік освоєння сівозміни. При цьому враховується біологічні особливості культури, грунтово кліматичні умови, попередники, видовий склад бур'янів, досягнення наук та передового досвіду.

Для створення оптимальних умов росту і розвитку вирощуваних у сівозміні культур, застосовують диференційований обробіток ґрунту, де необхідно правильно поєднати глибокий та м'який обробіток ґрунту з використанням полицевих, плоскорізних та інших ґрунтообробних знарядь.

Система обробітку ґрунту в полях сівозміни повинна сприяти збереженню та підвищенню його родючості. Для цього на окремих ґрунтах передбачаються прийоми, спрямовані на окультурення орного шару, зменшення або зовсім припинення негативної дії водної чи вітрової ерозії.

Система обробітку ґрунту слід складати для кожної з культури в сівозміні з відповідною системою заходів, виконуваних послідовно від закінчення збирання попередника до початку збирання відповідної культури, із зазначенням строків проведення, глибини та знарядь, якими виконується ця робота.

Таблиця 17

Система обробітку ґрунту в сівозміні

№ поля	Схема сівозміни	Обробіток ґрунту
		Основний	Передпосівний	Післяпосівний
		Строк	Глибина, см	Знаряддя	Строк	Глибина, см	Знаряддя	Строк	Глибина, см	Знаряддя
1	Конюшина	-	-	-	-	-	-	15,11	6-8	БЗСС-1
2	Озима пшениця	5,08 5-10,09	6-8 20-22	ЛДТ-10 БДТ-7 ПЛН-5-35	5-10,09	6-8	КШУ-12 КПС-8 БЗТС-1	1,10	6-8	БЗСС-1
3	Картопля	25,07 5,08 19,08	4-6 14-16 25-27	ЛДТ-10А АПА-10-25 ПЛН-5-35	15,03-25,04	3-4	БЗТС-1 АГ-6	15,04-10,05	3-4 5-6	БЗСС-1 КЗК-10 5-ДП-7 УСМК -5,4 КРН-4,2
4	Горох	25,06 10,07	10-12 20-22	БДТ-7 ПЛН-5-35	З настанням фіз. стиглості ґрунту	6-8	КПС-4 БЗТС-1	25,03	6-8	БЗСС-1
5	Озима пшениця	5,08 5-10,09	6-8 20-22	ЛДТ-10 БДТ-7 ПЛН-5-35	5-10,09	3-4	КШУ-12 КПС-8 БЗТС-1	1,10	6-8	БЗСС-1
6	Кукурудза на силос	25,06 10,07	6-8 20-25	ЛДД-10А ПЛН-5-35	З настанням фіз. стиглості ґрунту	6-8	КПС-4 БЗТС-1	25,03	6-8	БЗСС-1
7	Озима пшениця,	5,08 5-10,09	6-8 20-22	ЛДТ-10 БДТ-7 ПЛН-5-35	5-10,09	3-4	КПС-8 БЗТС-1	1,10	6-8	БЗСС-1
8	Кукурудза на зерно	5,08 24,10	6-8 20-22	БДТ-7 ПЛН-5-35	З настанням фіз. стиглості ґрунту	6-8	КПС-8 БЗТС-1 АГ-6	1,05-15,06	2-4 3-5	БЗСС-1 КЗК-10 КРН-4,2
9	Ячмінь+ б/т	5,08 5-10,09	6-8 20-22	ЛДТ-10 БДТ-7 ПЛН-5-35	З настанням фіз. стиглості ґрунту	4-6	КПС-8 БЗТС-1	10,04	6-8	БЗСС-1

7. Система захисту посівів сільськогосподарських культур від бур'янів

Ефективний захист посівів сільськогосподарських культур від бур'янів у сучасному землеробстві можливий за інтегрованої системи, яка включає запобіжні (профілактичні), знищувальні та спеціальні. Такий захист можливий при достатньо глибоких знаннях агробіологічних властивостей різних видів бур'янів, поширених у конкретних умовах. До головних з них належать особливості насіннєвої репродукції бур'янів (плодючість, період спокою насіння, його довговічність, умови проростання і появи сходів), здатність до вегетативного розмноження, поширення тощо.

Попередньо в господарстві було проведено обстеження полів сівозміни на наявність, ступінь забур'яненості та співвідношення біологічних груп бур'янів. Ці дані нам необхідні при складанні системи агротехнічних, агробіологічних, та хімічних заходів боротьби з бур'янами.

Таблиця 18

Забур'яненість полів нової сівозміни

№ поля	Питома маса біологічних груп бур'янів і переважаючі їх види у %
	Мало річні однодольні	Малорічні дводольні	Багаторічні кореневищні	Багаторічні коренепаросткові
1	14	74	2	9
2	42	46	3	9
3	33	5	7	60
4	10	41	48	3
5	40	45	6	11
6	5	79	9	8
7	46	96	2	16
8	46	44	7	4
9	55	38	1	4

Система запобіжних заходів захисту від бур'янів

Запобіжні - сукупність заходів, які сприяють ліквідації джерел і шляхів поширення бур'янів. Це знищення бур'янів до утворення плодів, дотримання науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, очищення насіннєвого матеріалу від бур'янів, своєчасна сівба та збирання сільськогосподарських культур, дотримання оптимальних норм висіву, очищення поливної води від насіння бур'янів правильне згодовування відходів рослинництва та грубих кормів тваринами, правильне зберігання, приготування та внесення гною, обкошування доріг, меж, лісосмуг, пустирі» до обсіменіння бур'янів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у захисті сільськогосподарських культур від бур'янів. Це сприяє зменшенню забур'яненості полів сівозміни.

Система знищувальних заходів захисту від бур'янів

Винищувальні - ті заходи, які знищують бур'яни.

Основну роль в системі знищувальних заходів захисту від бур'янів відіграє запровадження механічних., фізичних, хімічних та біологічних знищувальних заходів захисту посівів від бур'янів для досягнення успіху у захисті. Насамперед знищувальним заходом є основний обробіток ґрунту, який складається з лущення стерні та зяблевої оранки. Проти кореневищних бур'янів кращі результати дає дискування у двох взаємно перпендикулярних напрямках на глибину розміщення кореневищ. Після проростання кореневищ до білих шилець проводять глибоку оранку плугами з передплужниками. Коренепаросткові бур'яни краще знищує дворазове лущення стерні лущильниками: перше на глибину 6-8 см, а друге - після відростання розеток на 12-14 см з наступною полицевою оранкою.

Ефективним є боронування ярих культур до і після сівби при наявності мало річних бур'янів. Два-три до сходових боронування кукурудзи, соняшнику, картоплі майже повністю звільняють поле від однорічних бур'янів. Часто посіви культур боронують і після появи сходів. Поєднання до- і післяпосівного боронування з культивацією міжрядь дозволяє повністю механізувати знищення бур'янів у посівах кукурудзи, соняшнику, картоплі. Боронувати посіви цукрових буряків слід дуже обережно. Перший раз їх боронують за 3-4 дні до з'явлення сходів, а другий - при з'явленні першої пари листків.

Таблиця 19а

Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур'янами в полях сівозміни

№ поля	Схема чергування культур в сівозміні	Механічний обробіток ґрунту
		Зяблевий	Передпосівний	Післяпосівний
1	Конюшина	-	-	Боронування
2	Озима пшениця	Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами	Культивація, боронування передпосівна культивація	Коткування Боронування
3	картопля	Метод визволення диком, лущення через 14-20 днів оранка	Боронування, поверхневий обробіток ґрунту передпосівна культивація	Післяпосівне коткування міжрядний обробіток
4	Горох	Метод обернення дискування оранка культурна	Боронування, передпосівна культивація	До і після сходове боронування
5	Озима пшениця	Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами	Культивація, боронування передпосівна культивація	Коткування Боронування
6	Кукурудза на силос	Лущення і оранка	Боронування, передпосівна культивація	До і після сходове боронування
7	Озима пшениця,	Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами	Культивація, боронування передпосівна культивація	Коткування Боронування
8	Кукурудза на зерно	Оранка	Боронування, поверхневий обробіток ґрунту передпосівна культивація	Післяпосівне коткування міжрядний обробіток
9	Ячмінь+б/т	Дискування і оранка в агрегаті з боронами	Культивація, боронування передпосівна культивація	Коткування Боронування

Система хімічних заходів боротьби з бур'янами

Проблема забур'яненості полів в Україні в наш час стоїть досить гостро. Звичайно застосування механічної боротьби з бур'янами є кращою в плані для ґрунту так і для якості продукції, тобто їх безпечності від вмісту отруйних речовин. Але як відомо для проведення агротехнічних заходів не завжди в господарстві достатньо техніки тому використання пестицидів в наш час є невід'ємною ланкою с/г виробництва. Застосування гербіцидів не тільки дозволяє більш ефективно боротися з бур'янами в сівозміні, а й більше заощадити на виробництві одиниці продукції.

Застосування гербіцидів дає можливість замінити деякі заходи обробітку ґрунту або зменшити їх кількість. Отже, хімічні заходи боротьби з бур'янами повинні доповнювати агротехнічні а тому їх складають одночасно і тісно ув'язують між собою.

Розробку цієї системи проводять на підставі визначеного типу забур'яненості в кожному полі сівозміни.

Таблиця 19б

Система хімічних заходів захисту посівів від бур'янів у полях сівозміни

№ поля	Схема чергування культур в сівозміні	Переважаючі види бур'янів	Рекомендовані препарати	Технологія застосування гербіцидів
				Норма кг/га	Строки внесення
1	Конюшина	Мало річні однодольні	-	-	-
2	Озима пшениця	Мало річні одно- і дводольні	Гроділ Максі	0,09-0,11 л/га	Обприскування від фази 2-3 листків до появи прапорцевого листка культури включно
3	Картопля	Однорічні однодольні і багаторічні коренева-росткові	Примекстра Tz Голд 500 Sc, Райфл 25	4,5(При застосуванні на легких ґрунтах норму рекомендується зменшити до 3,5-4,0 л/га) 50 г/га з ПАР Тренд 90 200 мл/га /30 г/га + 20 г/га з ПАР Тренд 90 200 мл/га	Обприскування ґрунту до посадки, під час посадки, після посадки, але до появи сходів культури Обприскування за висоти культури 10-25 см /Перше обприскування за висоти культури 10-15 см, друге-через 8-10 днів
4	Горох	Мало річні дводольні і багаторічні	Раундап	2-5	Після збирання попередника
5	Озима пшениця	Однорічні одно- та дводольні	Марафон	4,0 л/га	Обприскування після сходів до фази кущення культури (1 - 3 листочки культури) бур'яни на початкових стадіях розвитку
6	Кукурудза на силос	Однорічні дводольні	Пріма	0,4-0,6 л/га	Обприскування у фазу від 3 до 7 листків (включно) у культури

Подобные документы

• Проектування сивозміни на каштанових грунтах в степових районах України

  Наукове обґрунтування сівозміни. Основні принципи і порядок побудови сівозмін. Агрокліматичні умови зони. Раціональна структура посівних площ. Агробіологічне і агротехнічне обґрунтування сівозміни. Система запобіжних заходів захисту культур від бур'янів.
  
  курсовая работа [63,8 K], добавлен 19.06.2019
  

• Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

  Природо-економічні та агрокліматичні умови господарства СТОВ ім. Шевченка Вінницької області. Характеристика ґрунтів та рекомендації по їх раціональному використанню. Структура посівних площ, організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування.
  
  курсовая работа [94,9 K], добавлен 24.11.2014
  

• Проектування сівозміни, системи обробітку ґрунту та боротьби з бур’янами в умовах господарства АФ "Вільне-2002"

  Характеристика грунтів господарства. Структура посівних площ та урожайність. Система обробітку ґрунту. Розробка удосконалених сівозмін, їх характеристика та агротехнічне обґрунтування. План переходу до нової сівозміни. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [107,1 K], добавлен 03.03.2015
  

• Проектування сівозмін, системи обробітку грунту та заходи боротьби з бур’янами в господарстві ПСП "Іскра" Братського району Миколаївської області

  Науково обґрунтована система сівозмін для господарства. Характеристика ґрунтового покриву. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін. Загальні відомості про господарство та кліматичні умови. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні.
  
  курсовая работа [50,9 K], добавлен 25.02.2015
  

• Організація угідь і сівозмін. Впорядкування території сівозмін

  Землевпорядкування території на основі показників і особливостей використання земель ТОВ "Агроінвест". Аналіз використання продуктивних земель господарства. Структура сільськогосподарських угідь. Організація системи сівозмін. Проектування полів сівозмін.
  
  курсовая работа [76,0 K], добавлен 26.12.2011
  

• Проектування сівозміни, обробітку ґрунту та боротьби з бур'янами в умовах ТОВ "Надія"

  Розробка і освоєння удосконалених сівозмін в господарстві ТОВ "Надія" Дніпропетровської області. Характеристика ґрунту ріллі, засміченість полів; обґрунтування запроектованої сівозміни для зернових культур, ротаційна таблиця. Заходи боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [74,0 K], добавлен 21.04.2012
  

• Проектування системи сівозмін господарства

  Характеристика природних умов та виробничої діяльності. Розрахунок структури посівних площ та розробка варіантів сівозмін. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби із бур’янами. Агрономічна оцінка сівозмін та чергування культур.
  
  курсовая работа [102,3 K], добавлен 30.10.2014
  

• Підбір чергування культур в сівозмінах

  Агрономічна та агрофізична характеристика ґрунтів і рекомендації щодо їх раціонального використання. Проектування та обґрунтування нової сівозміни, система обробок ґрунту в полях. Види агротехнічних, хімічних і біологічних заходів боротьби з бур`янами.
  
  курсовая работа [2,5 M], добавлен 28.09.2010
  

• Проектування сівозмін, обробки ґрунту та догляду за культурами в СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області

  Характеристика господарства СВК "Яровський" Тарутинського району Одеської області. Приклади схем чергування культур у таких сівозмінах як польова, ґрунтозахисна, кормова, спеціальна. Обґрунтування системи сівозмін в господарстві та їх продуктивність.
  
  курсовая работа [66,6 K], добавлен 12.06.2011
  

• Проектування сівозмін і обробітку ґрунту в господарстві АТ "Прогрес"

  Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
  
  курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам