Стан насадження туї велетенської та зміна його таксаційних показників за чотирнадцятирічний період

Споживчі властивості деревини і кори туї велетенської. Ккоефіцієнт всихання та набрякання внаслідок зміни атмосферних умов. Динаміка таксаційних показників. Причини недостатньо інтенсивного росту та сповільненого накопичення стовбурової маси деревини.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.02.2019
Размер файла 19,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан насадження туї велетенської та зміна його таксаційних показників за чотирнадцятирічний період

Ст. наук. співроб. А.І. Івченко, канд. с.-г. наук

заст. директора Р.М. Кравчук, канд. с.-г. наук

інж. В. О. Файда - Ботанічний сад НЛТУ України, м. Львів

Попит на якісну деревину туї велетенської Thuja plicata D. Don. збільшується. В околицях Львова масивні насадження цього виду відсутні. Виявлено єдине угруповання на площі 0,03 га із середніми діаметром 22,9 см і висотою 13,2 м. Запас - 545,6 м3/га. За 14 років кількість стовбурів зменшилася на 13,6 %, діаметр і висота зросли відповідно на 18,0 % і 16,8 %. Запас деревини збільшився на 44,7 %. Сформувалося насадження середньої продуктивності. Ростові процеси, порівняно з літературними даними, не достатні. Причина - наявність мергелевого шару на коренедоступній глибині. Для вирощування високопродуктивних деревостанів необхідні ділянки з глибокими багатими чи відносно багатими грунтами.

Ключові слова: туя велетенська, лісове насадження, зміна таксаційних показників, запас стовбурової деревини.

З огляду на те, що сьогодні бракує даних щодо можливості використання найпоширеніших видів туї (західної Thuja occidentalis L. та велетенської T. plicata D. Don.) у лісовому господарстві Львівщини доцільно продовжити розпочаті дослідження [1, 2].

Однією з передумов використання інтродукованих деревних видів у лісовому господарстві є їх здатність адаптуватися до місцевого фітоценотичного середовища, споживчі властивості їх деревини та стовбурова продуктивність насаджень. Одними з перших таких експериментальних лісових культур туї велетенської були ділянки в Калінінградській області, закладені ще німцями. Ці насадження у віці 80 років сягали висоти 29,6 м, діаметра 57 см та стовбурового запасу 1200 м3/га [3, 4]. У Карпатах туя велетенська у 50-річному віці сягає 20 м у висоту та 30 см у діаметрі [5]. Є дані про наявність в Україні 34 га насаджень цього виду.

Розглянуто споживчі властивості деревини і кори туї велетенської. На американському континенті вона більш відома під промисловою назвою червоний канадський (або західний) кедр і має великий попит. Зацікавлення нею зростає і в Україні. Деревина туї велетенської має красиву текстуру та оригінальні відтінки коричнювато-червонуватої ядрової частини стовбура і білої - заболонної. Вона легка, достатньо міцна, ароматна, легко обробляється, стійка до гниття. Останнє в літературі ілюструється прикладом, коли було знайдено стовбур, що пролежав на землі близько 5 століть, який добре зберігся та потім був розпиляний на дошки [7]. Деревина туї велетенської характеризується незначним коефіцієнтом всихання та набрякання внаслідок зміни атмосферних умов, а тому вона формостійка: у неї практично відсутня тенденція до короблення і розтріскування. Б.С. Перцелідзе на підставі фізико-механічних аналізів деревини відносить її до порід із високою якістю деревини. У Північній Америці індіанці виготовляли з неї каное. Її використовують для паль, огорож, у будівництві (зокрема для покрівельного гонту), у суднобудуванні. У всіх цих випадках деревина досить стійка в незахищених атмосферних чи ґрунтових умовах. Також її використовують для оздоблення приміщень та виготовлення меблів. Деревина туї велетенської - одна з найкращих для тонкого різьблення, оскільки не має здатності сколюватися. Її застосовують під час облаштування лазень і саун, де завдяки випарам специфічних ефірних олій спостерігається оздоровчий вплив на людський організм. До того ж облицювання саун деревиною туї велетенської гарантує в майбутньому відсутність неприємного запаху плісняви. Луб'яні волокна кори на батьківщині використовують для плетіння мотузок, канатів, виготовлення грубих тканин та ковдр [8, 9, 10].

деревина туя велетенський таксаційний

Табл. Таксаційні показники деревостану туї велетенської (на 1 га)

№ з/п

Таксаційні показники

Обліковано стовбури

За даними

1998 р.

2012 р.

1

Вік, років

41

55

2

Кількість дерев, шт.

без пасинків

2400

2133

3

Кількість стовбурів, шт.

з пасинками

2700

2333

4

Кількість стовбурів на 1 дерево, шт.

без пасинків

1

1

з пасинками

1,125

1,094

5

Середній діаметр, см

без пасинків

*

23,1

з пасинками

18,9

22,9

6

Середня висота, м

без пасинків

*

13,3

з пасинками

11,3

13,2

7

Сума площ перерізів стовбурів, м2

без пасинків

*

89,40

з пасинками

75,87

96,12

8

Бонітет, клас

ІІ,8

ІІІ,3

9

Запас стовбурової деревини, м3

без пасинків

*

505,6

з пасинками

377,0

545,6

10

Об'єм середнього стовбура, м3

без пасинків

*

0,24

з пасинками

0,140

0,230

11

Середній приріст стовбурової деревини, м3

без пасинків

*

9,20

з пасинками

9,20

9,90

12

Поточний приріст стовбурової деревини, м3

без пасинків

*

*

з пасинками

*

12,0

Примітка: * показник не визначався

Ще наприкінці 90-х років ХХ ст. на території колишнього декоративного розсадника в с. Задвір'я Буського району виявлено деревостан (біогрупу) цього виду площею 0,03 га. Всього там було висаджено 100 рослин. Під час першого обстеження насадження мало 41 рік. Тоді ж воно складалося із 72 особин туї велетенської [1]. Повторне обстеження проведено у віці 55 років. Тепер насадження складається вже із 64 особин. Результати інвентаризації насадження в перерахунку на 1 га під час обох обстежень наведено в таблиці.

Для наочності динаміку зміни таксаційних показників деревостану туї велетенської за міжінвентаризаційний період відображено відносними показниками на гістограмі.

Отже, відтоді в деревостані туї велетенської відбулися зміни, які можна охарактеризувати узагальнено. Кількість дерев зменшилася на 11,1 %. Тобто кожне десяте дерево випало з деревостану. Переважно це особини, що відстали в рості. Крім цього, одна особина ослаблена та всихає, а в іншої - зламана верхівка. Загальна кількість стовбурів (з урахуванням пасинків) зменшилася на 13,6 %, а кількість стовбурів на одну особину зменшилася на 2,8 %. Тобто спостерігається повільний процес очищення від другорядних стовбурів-пасинків. Середній діаметр усіх стовбурів збільшився на 18 %. Їх висота збільшилася на 16,8 %, сума площ перерізів стовбурів - на 26,5 %. Запас стовбурової деревини зріс на 44,7 %, а об'єм середнього стовбура (із врахуванням пасинків) - на 64,3 %. Середній приріст стовбурової деревини зріс на 7,6 %. Із всіх таксаційних показників, від яких залежить величина стовбурового запасу деревини, найістотніше збільшення, майже у 1,5 рази, зафіксовано у показника суми площ перерізів стовбурів. Це - одна з основних складових зростання стовбурового запасу.

Отже, ростові процеси для такої породи можна вважати не достатніми. За міжінвентаризаційний період бонітет знизився до 0,5 класу, міжособова конкуренція є незначна. І хоча для 55-річного насадження у Львівщині наявний стовбуровий запас 545,6 м3/га (цілком непоганий показник), то для туї велетенської це - посередня продуктивність. Та й таксаційні показники подібних насаджень, про які зазначалося вище, свідчать про це.

Причиною недостатньо інтенсивного росту та сповільненого накопичення стовбурової маси деревини в досліджуваного насадження туї велетенської є наявність мергелевого шару на коренедоступній глибині. Істотне зниження показників приросту за висотою, діаметром та об'ємом стовбурів, як показав аналіз процесу росту дерев цієї ділянки, відбулося після 30-річного віку, коли, найімовірніше, кореневі системи дерев масово досягнули механічної перепони у вигляді щільного мергелового шару. Та й щільний практично водонепроникний мергелевий шар може бути перепоною для нормального водозабезпечення рослин у сухі періоди року. Приклад досліджуваної ділянки вказує на те, що в аналогічних умовах можуть формуватися насадження туї велетенської тільки середньої продуктивності. Для вирощування високопродуктивних деревостанів необхідні кращі умови росту, а це можливо на ділянках з глибокими багатими чи відносно багатими ґрунтами.

Література

1. Шляхта Я.М. Перспективи використання видів туї в лісовому господарстві та озелененні на Заході України / Я.М. Шляхта, А.І. Івченко, А.С. Мельник // Науковий вісник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львів : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - С. 7-11.

2. Івченко А.І. Стан лісового насадження туї західної та зміна його таксаційних показників за 14-річний період / А.І. Івченко, Р.М. Кравчук, В.О. Файда, О.І. Пундяк // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. Львів : РвВ НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.15. - С. 23-28.

3. Федоров Е.А. Особенности роста туи гигантской в Калининградской области / Е.А. Федоров // Лесная геоботаника и биология древесных растений. - Тула : Изд-во Тульск. политех. ин-та. - 1979. - Вып. 5. - С. 137-140.

4. Кучерявий В.П. Екологія / В.П. Кучерявий. - Львів : Вид-во "Світ", 2001. - 500 с.

5. Перцелидзе Б.С. Строение и свойства древесины туи гигантской Thujaplicata D. Don) в условиях приморской Аджарии / Б.С. Перцелидзе // Батумский ботанический сад АН ГССР. - 1982. - № 23. - С. 87-94.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.